Події

В Одесі правоохоронні органи викрили масштабну схему незаконного заволодіння землею, внаслідок чого прокуратура повідомила про підозру організатору та кільком учасникам злочинної групи. За версією слідства, упродовж 2022–2024 років фігуранти системно використовували прогалини в обліку земельних ресурсів, оформлюючи фіктивні документи на незабудовані ділянки, які не мали офіційно зареєстрованих власників.

Ключову роль у цій схемі, за даними слідства, відігравав 55-річний чоловік, який координував дії інших учасників та контролював усі етапи незаконного переоформлення землі. Під його керівництвом дві жінки займалися пошуком перспективних ділянок, що перебували у привабливих районах міста або передмістя. Вони аналізували публічні кадастрові дані, виявляли незабудовані території без чітко визначеного власника та готували їх до подальшої «легалізації».

За висновками слідства, такі дії завдали територіальній громаді Одеси збитків на суму понад 75 млн грн. Наразі триває досудове розслідування для встановлення всіх осіб, причетних до афери, а також обсягу завданих збитків.

Прокуратура наголошує, що незаконне привласнення земельних ділянок є серйозним порушенням закону та підлягає кримінальній відповідальності за статтями про шахрайство та підробку документів.

Господарський суд Вінницької області ухвалив рішення про стягнення з ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» майже 12 мільйонів гривень штрафних санкцій на користь Міністерства оборони України. Підставою стали порушення умов договорів постачання, допущені компанією у 2023 році під час виконання зобов’язань перед оборонним відомством.

Судовий розгляд охоплював одразу кілька контрактів, укладених на початку 2023 року. За результатами аналізу матеріалів справи суд дійшов висновку, що постачальник не дотримався визначених договором строків та інших істотних умов, що напряму вплинуло на належне забезпечення потреб Міністерства оборони в умовах воєнного стану. Саме ці обставини стали підставою для нарахування штрафних санкцій у значному розмірі.

Згідно з умовами договорів, які діяли до кінця 2023 року, за кожен день прострочення постачання передбачалося нарахування пені у розмірі 0,1% вартості товару. У разі затримки понад 30 календарних днів додатково застосовувався штраф у розмірі 7% від вартості товару, поставленого з порушенням строків. Упродовж року сторони уклали кілька додаткових угод, якими терміни постачання продовжувалися.

Підставою для продовження строків стали висновки Вінницької торгово-промислової палати щодо наслідків землетрусів у Туреччині та аварій на виробничих лініях двох турецьких постачальників. Водночас прокуратура наполягала, що основні договори не передбачали можливості зміни строків виконання зобов’язань, а отже додаткові угоди є незаконними.

Крім того, як зазначалося в суді, землетруси в Туреччині сталися 6 лютого 2023 року — ще до укладення основних договорів 23 лютого. За логікою сторони обвинувачення, компанія мала усвідомлювати можливі ризики та врахувати їх під час підписання контрактів з Міністерством оборони.

Суд погодився з аргументами прокурора та визнав додаткові угоди недійсними. Водночас розмір штрафних санкцій було зменшено вдвічі — з майже 24 млн грн до 12 млн грн. Таке рішення суд мотивував необхідністю дотримання балансу інтересів сторін, принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що компанія все ж поставила замовлену продукцію.

Рішення Господарського суду Вінницької області ще може бути оскаржене в апеляційному порядку.

ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» було зареєстроване у 2022 році дружиною Ігоря Гринкевича Світланою та їхньою донькою Ольгою Швед. Наразі власником компанії є Володимир Тимків. Два роки тому він разом з Ігорем Гринкевичем став підозрюваним у справі про махінації під час закупівель одягу та білизни для ЗСУ. Сам Гринкевич уже близько двох років перебуває під вартою після спроби надати хабар у розмірі 500 тис. доларів співробітнику ДБР.

Сьогоднішній день поєднує одразу кілька міжнародних, професійних і символічних дат, а також нагадує про події, що мали помітний вплив на розвиток суспільств, держав і світоглядів. У календарі він займає особливе місце, адже поєднує тему духовних цінностей, історичних уроків і сучасних викликів, з якими стикається людство.

У світі цього дня відзначають Всесвітній день релігії. Його щороку проводять у третю неділю січня за ініціативи Міжнародної громади бахаї, починаючи з 1950 року. Основна ідея цієї дати полягає у підкресленні спільних моральних і духовних основ різних релігійних традицій, а також у заохоченні міжрелігійного діалогу. Свято покликане нагадати, що віра може бути не джерелом розбрату, а підґрунтям для взаєморозуміння, поваги та мирного співіснування.

Також 18 січня відзначають Всесвітній день снігу. Свято започаткувала Міжнародна федерація лижного спорту (FIS) для популяризації зимових видів спорту та активного способу життя серед дітей і молоді. У багатьох країнах цього дня проводять спортивні заходи, відкриті тренування та сімейні зимові фестивалі.

Крім того, 18 січня неформально відзначають День технічного обслуговування. Це професійна дата фахівців, які відповідають за справність техніки, обладнання та інфраструктури в різних галузях — від промисловості до ІТ та транспорту.

За церковним календарем 18 січня віряни вшановують пам’ять святих Афанасія і Кирила, архієпископів Олександрійських. Святий Афанасій був одним із найвизначніших отців Церкви та рішучим захисником православного вчення у боротьбі з аріанством. Святий Кирило Олександрійський також відіграв ключову роль у формуванні християнського богослов’я, обстоюючи вчення про Ісуса Христа як істинного Бога і істинну Людину.

18 січня залишило помітний слід і в історії. Саме цього дня 1535 року іспанський конкістадор Франсіско Пісарро заснував місто Ліма в Перу. У 1654 році в Переяславі відбулася генеральна військова рада, на якій ухвалили рішення про протекторат Московського царства над Гетьманщиною. У 1778 році Джеймс Кук відкрив для Європи Гавайські острови, а в 1918 році в Києві було ухвалено рішення про створення Студентського куреня Січових стрільців.

Серед подій новітньої історії — заснування футбольного клубу «Карпати» у 1963 році, перший успіх гурту The Beatles в американському хітпараді у 1964-му, а також трагічні події 2023 року, коли внаслідок катастрофи гелікоптера ДСНС у Броварах загинули люди. Ця трагедія стала однією з найболючіших сторінок сучасної української історії.

Правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження за фактом можливих зловживань під час закупівлі надгробних пам’ятників для поховань військовослужбовців в Ірпені. У центрі уваги слідства опинилися колишня заступниця міського голови Лідія Михальченко, а також приватна підрядна компанія «Стоун Дизайн Україна», яка виконувала роботи в межах реконструкції меморіального комплексу.

За даними слідства, посадові особи Ірпінської міської ради могли діяти у змові з керівництвом підрядної структури, що призвело до розтрати коштів місцевого бюджету. Мова йде про закупівлю 75 надгробних пам’ятників у межах проєкту з оновлення меморіалу «Алея пам’яті захисників України» — місця, яке має особливе символічне значення для громади та родин загиблих воїнів.

Розслідування показало, що партія гранітних плит для виготовлення надгробків була імпортована з Китаю у десять разів дешевше, ніж продана Ірпінській міській раді. Компанія «Стоун Дизайн Україна» була зареєстрована у квітні 2023 року Інною Комар, яка на момент підписання договору обіймала посаду директорки. Наразі компанія належить Наталії Медусі, яка стверджує, що «Стоун Дизайн Україна» не має стосунку до розкрадання бюджетних коштів.

Меморіал «Алея пам’яті захисників України» є місцем поховання українських військових в Ірпені. У 2025 році Ірпінська міська рада також уклала договір на облаштування інфраструктури меморіалу вартістю понад 42 млн грн. Вартість могильних пам’ятників на українському ринку варіюється залежно від типу граніту та комплектації: простий хрест коштує близько 30 тис. грн, а повний комплект із стели, хреста та підставки — понад 70 тис. грн.

Слідчі продовжують перевірку всіх обставин справи та встановлення всіх причетних до розтрати бюджетних коштів.

Прокуратура офіційно підтвердила затримання трьох працівників районного територіального центру комплектування та так званого «представника громадської організації», яких підозрюють у вимаганні грошей у мобілізованого чоловіка. За версією слідства, фігуранти діяли узгоджено, використовуючи службове становище та авторитет формальних і неформальних структур для отримання незаконної вигоди.

Як встановили правоохоронці, підозрювані організували схему, в межах якої мобілізованого чоловіка фактично поставили у залежне становище. Йому створювали штучні проблеми під час проходження процедур, пов’язаних із військовим обліком і службою, після чого пропонували «вирішити питання» за грошову винагороду. За даними слідства, для цього чоловіка спеціально перевозили між різними локаціями, чинячи психологічний тиск і нав’язуючи думку про безвихідь ситуації без неофіційної оплати.

Наразі усі фігуранти затримані, правоохоронці проводять досудове розслідування, встановлюють усі обставини справи та перевіряють можливу причетність інших осіб до незаконної діяльності.

Цей випадок підкреслює проблеми корупції та зловживання службовим становищем у системі мобілізації та військового обліку.

Служба безпеки України разом з Офісом Генерального прокурора викрили масштабне розкрадання бюджетних коштів, пов’язане із закупівлями засобів індивідуального захисту для Сил оборони. У межах кримінального провадження повідомлено про підозру генеральному директору компанії-постачальника, яка передала військовим партію неякісних балістичних окулярів загальною вартістю понад 60 мільйонів гривень.

За матеріалами слідства, у квітні 2024 року підрядна структура виконала контракт на постачання 43 тисяч одиниць захисних окулярів та окулярів-масок для потреб Збройних сил України. Проте вже після передачі продукції з’ясувалося, що вироби не відповідають технічним вимогам і не забезпечують належного рівня захисту під час бойових дій. Частина спорядження мала критичні дефекти, які унеможливлювали його використання в умовах фронту.

Попри це, підрядник отримав повну оплату за двома контрактами, укладеними з державним підприємством Міністерство оборони України. Під час обшуків у офісах компанії та за місцем роботи фігуранта правоохоронці вилучили документацію, що підтверджує злочинну схему, а також частину коштів, отриманих від реалізації бракованої продукції.

Слідчі СБУ повідомили директору компанії про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України — привласнення та розтрата майна в особливо великих розмірах із використанням службового становища. Вся партія бракованих окулярів вилучена з логістичних складів Сил оборони та офісів підрядника.

Наразі триває досудове розслідування для встановлення всіх причетних осіб. Фігурантам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Комплексні слідчі заходи здійснюються за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора України.

Правоохоронці затримали мешканця Одеси, який намагався організувати незаконну схему «списання» військовослужбовців зі служби за станом здоров’я. Чоловік пропонував свої послуги через обіцянку використати зв’язки в медичних установах для оформлення документів, що свідчили б про нібито погіршення стану здоров’я військових. За таку «послугу» він вимагав великі гроші, переконуючи, що вдасться допомогти у вирішенні проблеми зі здоров’ям за фальшивими довідками.

За інформацією пресслужби Національної поліції України, шахрайська схема була викрита в результаті серії обшуків, що відбулися одночасно в кількох областях країни. У ході операції правоохоронці виявили, що чоловік неодноразово пропонував свої послуги родичам військових, які намагалися звільнити своїх близьких від військової служби. Зловмисник обіцяв оформити документи для «списання» за медичними показаннями в обмін на великі суми грошей.

За даними слідства, шахрай планував організувати оформлення медичних документів заднім числом про стаціонарне лікування військового в медзакладах Одеси без його фактичної присутності. Медики мали зафіксувати нібито погіршення стану здоров’я та підготувати відповідні довідки.

Щоб переконати «клієнта» у реальності своїх послуг, фігурант надіслав фотографію виписки з вигаданої історії хвороби. Це мало змусити військового сплатити обумовлену суму.

Наразі триває досудове розслідування, правоохоронці встановлюють усіх осіб, причетних до шахрайської схеми.

Декларації депутата Київської міської ради від фракції «Єдність», заступника голови комісії з питань власності та регуляторної політики Костянтина Бровченка викликають низку запитань щодо повноти та достовірності відображених у них даних. Аналіз оприлюднених документів свідчить про сталі підходи до заниження вартості майна, непослідовне декларування активів і формальне трактування фінансових зобов’язань, на що звертають увагу журналісти та експерти з антикорупційної тематики.

У декларації за 2020 рік депутат задекларував значні суми готівкових коштів — 13,5 мільйона гривень власних заощаджень, близько 5 тисяч гривень на банківських рахунках, а також понад 59 тисяч гривень готівкою, що належать його дружині. Така структура заощаджень виглядає нетипово, з огляду на мінімальні залишки на рахунках і переважання готівки, що традиційно ускладнює перевірку походження коштів.

У 2021 році депутат задекларував 14 земельних ділянок, проте ділянка площею 2,9197 га вартістю 109 тис. грн не була відображена. Того ж року дружина придбала квартиру в центрі Києва площею 84,1 кв. м за 2,7 млн грн і разом із чоловіком земельну ділянку площею 21,9125 га за 1,3 млн грн, яка в декларації відсутня.

Також із декларації зникли відомості про 12 компаній, бенефіціаром яких раніше був Бровченко, включаючи ТОВ «Київський БКК», «СФ Юкрейн Пропертіз» та «Київхліб Агро», яка фігурує у кримінальному провадженні щодо шахрайства з коштами банку «Альянс».

Поворотна фінансова допомога у розмірі 500 тис. грн у декларації відображена як дохід, хоча за законом вона є фінансовим зобов’язанням.

У декларації за 2022 рік більшість земельних ділянок зникли, частина продана, частина передана до статутного капіталу ТОВ «Аппель», але відображена у декларації лише частково.

У 2023 році Бровченко почав використовувати нормативну оцінку землі замість фактичної вартості. Так, сім ділянок із реальною вартістю понад 2 млн грн задекларовані як 723 тис. грн. Дружина депутата придбала нерухомість у Бучанському районі, квартиру в центрі Києва за 3,1 млн грн та автомобіль ZEEKR 001 вартістю 2,2 млн грн, але ці активи в декларації не зазначені.

За підсумками 2023 року при доходах сім’ї понад 1 млн грн грошові активи скоротилися з 14,8 млн грн до 8,94 млн грн. При цьому придбано нерухомість, автомобілі та земельні ділянки, внесено 900 тис. грн до статутного капіталу, що створює розрив у щонайменше 1,75 млн грн. Квартира за 3,1 млн грн підлягає оплаті до 25 жовтня 2025 року, але відповідне фінансове зобов’язання не відображене.

Сукупність цих фактів свідчить про системне неправдиве декларування, заниження вартості активів і приховування зобов’язань, через що декларації Костянтина Бровченка мають формальний характер і не відображають реальний майновий стан депутата та його сім’ї.

Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов оприлюднив інформацію, що викликала суспільний резонанс і поставила низку запитань до системи фінансового контролю державних посадовців. Йдеться про керівника одного з департаментів Фонду державного майна України Андрія Мельника, майновий стан якого, за даними публічних джерел, містить нетипові та суперечливі деталі.

Посадовець походить із Луганської області та, як зазначається, залишив окуповану територію після подій 2014 року, переїхавши на підконтрольну Україні частину країни. Саме цей біографічний факт додає особливої чутливості до подальших обставин, викладених у його електронній декларації.

Крім значних запасів золота, Мельник задекларував спецдозволи на розробку родовищ, розташованих на тимчасово окупованій території Луганської області.

Юрій Ніколов висловлює сумніви щодо логіки перебування такої заможної людини на державній службі з відносно низькою заробітною платою та підкреслює потенційні ризики для національної безпеки. Зокрема, виникає питання щодо можливої залежності українського чиновника, який керує державними активами, від російської сторони, що контролює доступ до його багатомільйонних статків у Москві.

Ця ситуація ставить під сумнів прозорість управління державними ресурсами та безпеку стратегічно важливих об’єктів, адже чиновник із значним фінансовим інтересом за кордоном може опинитися під тиском зовнішніх факторів.

У Бучанському районі Київської області, за інформацією з обізнаних джерел, роками функціонує відлагоджена корупційна схема в системі поліції. Її ключовими фігурами називають начальника дізнання Бучанського управління поліції Артема Яроша, а також керівника Бучанського районного управління поліції Андрія Маланчка, який нібито забезпечує загальне прикриття. Суть цієї системи полягає у перетворенні правоохоронної діяльності на джерело нелегального доходу, де службові повноваження використовуються не для захисту закону, а для особистого збагачення.

За наявними даними, дізнання у Бучанському районі фактично працює за принципами тіньового ринку. Кримінальні провадження можуть «продаватися» зацікавленим особам, рішення про їхнє закриття ухвалюються не на підставі доказів, а після передачі готівки. Окремим напрямом такої діяльності називають торгівлю службовою інформацією — витягами з матеріалів справ, даними слідства, відомостями про потерпілих або підозрюваних, які не повинні виходити за межі правоохоронних органів.

За даними джерел, Артем Ярош передає Маланчуку щомісяця близько 10 тисяч доларів США як «винагороду» за покровительство. У свою чергу дізнання виступає посередником у вимаганні від заявників та потерпілих сум від 2 до 5 тисяч доларів США за проведення досудового розслідування. Відмова сплачувати ці гроші автоматично призводить до закриття справи. Для підозрюваних суми ще вищі — від 5 до 15 тисяч доларів США за закриття провадження без розслідування.

Особливий напрямок схеми пов’язаний із забудовниками, які порушили права інвесторів. Такі справи закриваються системно, а посередники знають тариф заздалегідь — близько 3 тисяч доларів США, після чого проблема для забудовника зникає. За стабільну співпрацю Ярош отримав чотирикімнатну квартиру в Софіївській Борщагівці. Формально вона оформлена як соціальна допомога переселенцям, фактично — це пряма винагорода від схеми, де держава перераховує кошти забудовнику, а квартира потрапляє до поліцейського.

Минуле Артема Яроша теж викликає питання: раніше йому загрожувало до 15 років ув’язнення за хабарництво, замовне вбивство та розбещення неповнолітньої, але завдяки окупації Луганська справи згоріли. Це дозволило йому уникнути покарання і відновити діяльність у Київській області, застосовуючи знайому «луганську модель» корупції.

Сьогодні схема в Бучі та Вишневому діє стабільно: вимагання, продаж справ, закриття проваджень, нерухомість через фіктивну «допомогу переселенцям» і повна керованість поліції та прокуратури. Це не окремі зловживання — це відлагоджена система, що підриває довіру до правоохоронних органів у регіоні.