Політика

Україна внесла важливі зміни до одного з ключових пунктів проєкту так званого «мирного плану», який останніми днями активно обговорюють у західних медіа. За даними The Wall Street Journal, що посилається на високопоставленого представника США, у початковій редакції документа містилася вимога здійснювати всебічну перевірку всієї міжнародної допомоги, яка надходить Україні. Такий механізм, на думку аналітиків, мав би на меті посилити контроль над фінансовими потоками та мінімізувати ризики корупційних зловживань у період масштабної підтримки з боку партнерів.

У новій версії проєкту цей пункт повністю зник. Натомість з’явилося положення про запровадження «повної амністії» для всіх сторін, які беруть участь у процесі врегулювання. Подібна зміна викликала жваві дискусії серед експертного середовища, адже питання амністії традиційно є одним із найскладніших в контексті врегулювання конфліктів. Спостерігачі зауважують, що запровадження такого підходу може стати політичним інструментом для зниження напруги, однак водночас породжує запитання щодо справедливості та відповідальності за вчинені злочини.

Американські посадовці, за даними WSJ, зазначають, що умови проєктованої угоди ще потребують остаточного узгодження з Києвом. Прессекретарка Білого дому Керолайн Лівітт заявила, що Рустем Умеров, секретар Ради національної безпеки і оборони України, позитивно оцінив “більшу частину плану” під час останніх переговорів.

Видання також зазначає, що європейські лідери працюють над власною зустрічною пропозицією щодо завершення війни. За словами дипломатів, ЄС прагне сформувати альтернативний документ, який, на їхню думку, буде більш вигідним для Києва. Європейську позицію намагаються донести Україні, але офіційний Київ поки що не взяв на себе зобов’язань підтримати нову ініціативу.

У статті підкреслюється, що Європа сподівається завершити роботу над своєю пропозицією “у найближчі дні”.

Україна з високою ймовірністю не прийме так званий план Віткоффа, а ключові рішення у сфері національної безпеки та дипломатії відтермінуються щонайменше до весни 2026 року. Таку оцінку висловив політолог Вадим Денисенко, аналізуючи результати останніх міжнародних переговорів і внутрішню політичну динаміку. На його переконання, поточний стан дипломатичних контактів між Києвом та зовнішніми партнерами, а також незмінність позицій України та Росії щодо можливих шляхів завершення війни, не дозволяють очікувати швидких рішень чи проривів у переговорах.

Експерт наголошує, що пропонований «план Віткоффа» містить положення, які фактично суперечать українським інтересам та офіційно заявленим умовам миру. Київ неодноразово підкреслював, що поступки територіями чи відмова від курсу на повну деокупацію є неприйнятними. Саме тому документ, який передбачає компроміси такого характеру, не може бути схвалений на державному рівні. За словами Денисенка, нинішні пропозиції не тільки не наближають до завершення війни, а й створюють ризики довготривалої замороженої конфліктності, вигідної виключно російській стороні.

Денисенко зауважив, що перемир’я до Нового року можливе лише у випадку, якщо Україна погодиться на здачу Донбасу, що є ключовою вимогою Росії для початку переговорів. Такий сценарій він назвав неможливим.

Політолог переконаний, що повернення президента Володимира Зеленського після серії зустрічей зі світовими лідерами не змінить розкладу сил у середині країни. Він прогнозує, що НАБУ та САП і далі розширюватимуть коло підозрюваних у справи корупційного характеру.

При цьому частина фігурантів, попри те, що для них швидко визначають великі застави, найімовірніше піде на угоди зі слідством.

Денисенко наголосив:

«Створення і розвал коаліцій в Україні ніколи не було ідеологічним процесом. Воно завжди залежало від фінансових преференцій та гарантій недоторканності для бенефіціарів фракцій».

Саме питання недоторканності, на його думку, визначатиме майбутнє парламентських союзів.

Експерт підкреслив, що нинішня ситуація навколо плану Віткоффа нагадує переговори в Анкориджі, коли США не змогли істотно вплинути на позицію Росії.

«Тільки тиск Китаю може змінити ситуацію кардинально», — наголосив Денисенко.

Водночас він зауважив, що Україна частково втратила свою ключову моральну перевагу:

«Ми втратили ореол мученика, який захищає демократію».

За його словами, це зменшує дипломатичний ресурс країни у переговорах зі світовими лідерами.

Заступник голови Львівської обласної ради Юрій Холод опинився в центрі уваги після оприлюднення даних про цінний весільний подарунок, отриманий від своїх батьків — Ігоря та Романії Холодів. У декларації посадовця зазначено, що подарунок у негрошовій формі становив 2 мільйони гривень, що за актуальним курсом дорівнює приблизно 48 тисячам доларів. Сума привернула суспільний інтерес, адже подібні внески традиційно викликають питання щодо їх походження та необхідності детальнішого пояснення.

Обраницею Холода стала 27-річна Софія Ганяк, відома в соцмережах під іменем Софія Щаслива. У своїх публікаціях вона часто ділиться моментами з особистого життя, що лише збільшило інтерес до події. Їхнє весілля відбулося у розкішному п’ятизірковому Edem Resort Medical & SPA — одному з найпрестижніших комплексів області, власником якого є колишній народний депутат від партії «Свобода» Ігор Кривецький. Атмосфера, масштаб свята та вибір локації ще більше загострили увагу до фінансової сторони урочистості.

За інформацією з відкритих джерел, у 2023 році Софія представляла себе як керівниця соціального відділу благодійного фонду Hope UA, пов’язаного з родиною Гринкевичів. Для Юрія Холода це перший шлюб.

Сам посадовець був обраний до Львівської обласної ради від партії «Слуга народу». З 2019 року працює заступником голови ЛОР, а з 2023-го — виконує обов’язки голови. До політики Холод працював у родинному бізнесі «Ромус-Поліграф».

У декларації за 2024 рік чиновник вказав сімейний будинок, орендовану квартиру та дві квартири на стадії будівництва. Його річна зарплата у Львівській облраді становила 285 тис. грн. Також він задекларував автомобіль Audi Q5, куплений у 2022 році, та значні готівкові заощадження: 35 тис. доларів, 15 тис. євро та 114 тис. грн.

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак нібито роз’яснив президенту Володимиру Зеленському джерела корупційних скандалів, що останнім часом активно обговорюються в медіа та політичних колах. За інформацією "Української правди", він пов’язує ці інциденти з впливом олігарха Ігоря Коломойського. Мова йде, зокрема, про резонансне розслідування "Мідас", яке вже не один тиждень тримає в напрузі найвищі владні ешелони країни.

Як повідомляють джерела, розслідування справи "Мідас" викликало серйозну політичну напругу та навіть внутрішні розбіжності в оточенні президента. Коломойський, який знаходиться під арештом у СІЗО СБУ вже третій рік, активно коментує судові процеси, зокрема висловлюється на адресу Тимура Міндіча, якого він називає «стрілочником» і сумнівним кандидатом на роль лідера злочинної групи, ймовірно, причетної до незаконних фінансових схем.

Джерела, близькі до Банкової, стверджують, що у Офісі президента застосовують звичну тактику — “знайти ворога, щоб не визнавати провини”. Водночас керівництво держави найбільше турбує перспектива того, що Єрмак може отримати офіційну підозру у межах розслідування діяльності злочинної організації “Карлсона”.

Співрозмовники УП додають, що масштаб скандалу значною мірою пов’язаний із загостренням конфлікту між ОП і НАБУ влітку. Тоді спроби впливу на агентство призвели до того, що після оприлюднення матеріалів “Мідас” розгорівся набагато швидше та у більшій формі, ніж могло б бути у звичайному порядку.

Розслідування “Мідас”, оприлюднене НАБУ та САП, стосується діяльності масштабної корупційної мережі в енергетичній сфері. Серед фігурантів — бізнесмени, радники урядовців та представники “сірого” сектору. Публікація матеріалів викликала ланцюгову реакцію скандалів у державних органах та підвищила політичну напругу на Банковій.