Політика

Основні аспекти антикорупційної діяльності:

Никифоров підкреслив, що “інформація у ЗМІ про те, що сім країн виступають проти запрошення України до НАТО, не відповідає дійсності”. За його словами, такі чутки вигідні тим, хто прагне створити хибне враження, ніби вступ України до Альянсу не має широкої підтримки серед його членів. “Насправді, ідею запрошення України підтримує абсолютна більшість країн-членів, а щодо решти ведеться активна робота з адвокації”, – наголосив він.

Прес-секретар також нагадав, що запрошення до НАТО є першим пунктом Плану перемоги президента Володимира Зеленського, що представляє собою надійний шлях до справедливого і тривалого миру. “Володимир Зеленський презентував план міжнародним партнерам, українському парламенту і спільноті, представникам ЗМІ та громадянського суспільства, і консолідує їхні зусилля, щоб наблизити запрошення України до НАТО”, – зазначив Никифоров.

Ця заява стала відповіддю на інформацію, поширену виданням Politico 23 жовтня, згідно з якою семеро країн, включаючи США, Німеччину, Угорщину, Словаччину, Бельгію, Словенію та Іспанію, виступали проти запрошення України до НАТО. Спростування Офісу президента свідчить про зусилля української влади щодо підвищення міжнародної підтримки на шляху до євроатлантичної інтеграції.

Питання призначення нового Генерального прокурора України є одним із ключових процесів у системі правоохоронних органів держави. Цей процес привертає значну увагу як з боку правничої спільноти, так і громадянського суспільства, оскільки посада Генерального прокурора має визначальний вплив на функціонування всієї правоохоронної системи країни.

За інформацією наших джерел ключовими кандидатами на посаду Генпрокурора були Олег Кіпер, на той час прокурор Києва, та Олексій Хоменко — перший заступник Андрія Костіна. Однак обидва досі не змогли здобути остаточну перемогу в цій гонці.

Олег Кіпер перебуває під постійним тиском медійних атак, інтенсивність яких зростає щоразу, коли обговорення кандидатів на посаду Генпрокурора входить у вирішальну фазу.

Нам стало відомо, що Олексій Хоменко, зі свого боку, неодноразово відвідував США та був у кількох кроках від призначення, однак щоразу ситуація змінювалася буквально в останній момент.

Також серед претендентів розглядався Олексій Сухачов, директор ДБР, однак його кандидатура ніколи не розглядалася серйозно, попри його готовність виконувати будь-які накази задля отримання посади.

Джерела повідомляють, що зараз кількість претендентів на посаду Генпрокурора зросла. Серед них виділяється Руслан Кравченко, 1990 року народження, голова Військової адміністрації Київської області. За інформацією з кулуарів, Президент Володимир Зеленський до нього прихильний, що робить його сильним кандидатом.

Ще одним серйозним претендентом є заступник Генерального прокурора Антон Войтенко, 1984 року народження. За чутками, його підтримує “крила силовиків”, що додає йому ваги у внутрішній конкуренції.

Таким чином, на даний момент реальних претендентів на посаду Генпрокурора четверо: Олег Кіпер, Олексій Хоменко, Руслан Кравченко та Антон Войтенко.

Попри інтенсивні обговорення й активну боротьбу за посаду, на сайті Офісу Генерального прокурора Андрій Костін усе ще зазначений як чинний Генпрокурор. Хоча його відставка вже оголошена, остаточного призначення нового Генерального прокурора поки не відбулося.

З урахуванням складності політичних домовленостей та внутрішніх інтриг, нове призначення навряд чи відбудеться до “умовного 5 листопада”.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Ар’єв підкреслив, що будь-яка особа, яка отримує високі оцінки в опитуваннях, стає мішенню для президента. За його словами, аналогічну ситуацію вже пережив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, а Буданов став наступним у черзі.

Володимир Ар’єв розповів, що президент Зеленський ревнує кожного, хто може перевершити його за популярністю, і з особливим роздратуванням ставиться до своїх найближчих соратників. Валерій Залужний, командувач Збройних Сил України, на думку Ар’єва, став найяскравішим прикладом цієї політичної ревнощів. Буданов, чий рейтинг продовжує зростати, опинився на межі звільнення. За словами Ар’єва, на місце Буданова хотіли призначити голову Служби зовнішньої розвідки, але цей план тимчасово відклали.

Особливо тривожним є те, що, за словами Ар’єва, міністр оборони України Рустем Умєров допомагає Банковій у підриві позицій Буданова. Умєров звинувачує розвідку у зловживаннях, пов’язаних із компанією «Спецтехноекспорт», але Ар’єв називає це маніпуляцією. Він нагадує, що основні зловживання на мільярдні суми мали місце в травні-червні 2022 року, коли Міноборони очолив Денис Шарапов – близький партнер голови Офісу Президента Андрія Єрмака.

Ар’єв підкреслює, що саме через фірми-прокладки та «Укрспецекспорт» були проведені контракти зі 100% передоплатою, після чого озброєння не було поставлено, а гроші зникли. Міністр Умєров, за словами депутата, закриває очі на зловживання з боку людей Єрмака, роблячи акцент на Буданові, що свідчить про підготовку його звільнення.

Ар’єв резюмував, що президент Зеленський, маючи завдяки воєнному стану необмежену владу, зрештою звільнить Буданова, використовуючи дискредитацію як основний інструмент. Ця ситуація показує, що політична боротьба в Україні набуває нових, більш загострених форм, де на кону стоять не тільки посади, але й майбутнє держави.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Про це заявив український президент Зеленський, повідомляє The Financial Times.

«Ми побачили під час першого (мирного) саміту, що може бути ухвалено рішення щодо енергетичної безпеки. Іншими словами: ми не нападаємо на їхні енергетичні інфраструктури, вони не нападають на наші. Чи може це призвести до кінця гарячої фази війни? Я так думаю», – цитує Зеленського FT.

Раніше в РФ заявили, що Україна напередодні наступу в Курській області відмовилася піти на домовленості з Росією не бити по енергетиці.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

“Президент був чіткий і я дуже сподіваюсь, що зрозумілий для всіх посадовців, які брали участь у засіданні РНБО. Невідкладні та швидкі перевірки на предмет фальшивих діагнозів усіх посадовців, починаючи з топпосадовців. Притягнення до відповідальності осіб причетних до фальшувань та зловживань, а також невідкладні зміни до законодавства. На все це є дуже мало часу й Президент чекає результату”, – розповіла Верещук.

За її словами, уряд відповідає за законодавчі ініціативи.

“Зокрема, міністерство охорони здоров’я та міністерство соціальної політики повинні невідкладно подати зміни до законодавства, прийняти їх та ввести в дію. У нас є місяць на такі зміни”, – сказала Верещук.

Зеленський повідомив, що під час засідання РНБО щодо ситуації з МСЕК і зловживаннями посадових осіб різних державних органів з отриманням інвалідності, було визначено перелік рішень, які повернуть справедливість. Зокрема, це цифровізація процесів проходження всіх етапів медико-соціальних експертних комісій, реальна перевірка декларацій членів МСЕК.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

«Україна готова до обговорення всіх можливих варіантів вирішення конфлікту за умови, що вони підтримують територіальну цілісність України, непорушність її кордонів і повний суверенітет», – заявив Єрмак.

Він додав, що «Україна як жертва агресії не може прийняти жодних змін, які загрожують її існуванню».

Нагадаємо, раніше низка західних ЗМІ повідомила, що Київ готовий зупинити війну на лінії фронту в обмін на вступ решти України до НАТО.

Зеленський підтвердив, що таку схему пропонують деякі чиновники країн Альянсу, але Київ із нею не згоден.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Гастінгс звертає увагу на те, що європейські країни, які стикаються з внутрішніми кризами, можуть шукати шляхів завершення війни навіть шляхом компромісів, неприйнятних для України. Додатковий фактор — вибори у США, які, за його словами, можуть принести ще більше труднощів для Києва.

Колумніст попереджає, що можливе повернення Дональда Трампа до влади стане катастрофічним для України, оскільки колишній президент США неодноразово демонстрував прихильність до Володимира Путіна. Навіть якщо до Білого дому прийде інша адміністрація, наприклад, Камала Гарріс, тиск на припинення війни без перемоги України може залишитися пріоритетом.

Європейські країни, зокрема, можуть виявити втому від конфлікту через економічні проблеми та енергетичну кризу. Гастінгс зазначає, що вже сьогодні Україні стає важче переконувати міжнародних лідерів продовжувати надавати підтримку на рівні, який потрібен для успішного опору агресору.

Журналіст також наголошує на тому, що навіть якщо Росія не зможе повністю окупувати Україну, країна може залишитися в стані руїни, де важко жити чи інвестувати. Економічні втрати, мільйони біженців та загальна нестабільність загрожують тривалому відновленню.

Гастінгс підкреслює, що хоча членство України в НАТО могло б бути найкращою гарантією безпеки, це залишається малоймовірним варіантом через категоричну позицію Путіна, який відкине будь-яке врегулювання війни на таких умовах.

Попри все, автор закликає Захід до рішучіших дій, підкреслюючи необхідність різкого збільшення постачання зброї та фінансової допомоги Україні. Він критикує позицію деяких західних політиків, які вважають, що нинішня підтримка України достатня для того, щоб завдати Путіну втрат, стверджуючи, що це лише зміцнює переконання російського лідера у слабкості та роз’єднаності Заходу.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Конноллі вважає, що наразі основним пріоритетом є завершення війни та відновлення суверенітету України над її територіями. Він підкреслив, що НАТО, а також уряд США, мають чітку позицію щодо підтримки ідеї приєднання України до Альянсу. Однак, за його словами, перш ніж здійснити це приєднання, потрібно вирішити проблему окупації та присутності російських військ на території України.

Конгресмен зазначив, що важливо дочекатися завершення війни, щоб Україна могла приєднатися до НАТО в цілому, а не лише з частиною своїх територій. “Можливо, це не єдиний шлях, але ми сподіваємося на певний результат. Саме тому НАТО та уряд США виділяють великі ресурси для підтримки України,” – пояснив він.

Конноллі також звернув увагу на те, що президент США Джо Байден підтримує устремління України, включаючи її прагнення вступити до НАТО. Однак він підкреслив, що Байден навряд чи вдасться до конкретних дій без консультацій з іншими союзниками по НАТО.

На думку конгресмена, першим пріоритетом є завершення насильства, яке чинять росіяни на українських територіях. “Давайте не втрачати фокус на цій пріоритетній меті. Підтримка президента Зеленського та української армії, щоб виграти цю боротьбу, повинна залишатися у центрі уваги,” – підсумував він.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Про це заявила віцепрем’єрка з євроінтеграції Ольга Стефанишина. За її словами, Україну запросять до Альянсу тільки в кордонах 1991 року.

Чиновниця додала, що питання запрошення Києва до НАТО «взагалі не обговорюється ні (в контексті) просування на фронті, ні територій».

Стефанишина також каже, що членство України в НАТО можливе тільки після завершення війни, але зараз Київ домагається офіційного запрошення до Альянсу.

Про те, що Україну в разі заморожування війни по лінії фронту можуть прийняти в НАТО, раніше писали західні видання. Зеленський учора підтвердив, що таку схему пропонують деякі чиновники країн Альянсу, але Київ із нею не згоден.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Президент назвав «вкиданням» інформацію про плани України створити ядерну зброю. Нагадаємо, про це написав німецький Bild.

При цьому Зеленський заявив, що ядерна зброя могла б захищати Україну.

«Я вважаю, що Україна має бути в НАТО і аргумент, що під час Будапештського меморандуму ми віддали ядерну зброю і гарантували нам безпеку. Якби Україна не віддавала ядерну зброю – це була б та сама «парасолька», яка є в інших ядерних держав», – сказав президент в інтерв’ю телемарафону.