Політика

Палата представників США ухвалила законопроект, який встановлює важливі стратегічні зобов’язання щодо допомоги Україні та передачі Києву ракетних систем великої дальності на загальну суму до $60,032 мільярда. Цей історичний крок відображає глибоку співпрацю між США та Україною в контексті зміцнення безпеки та стабільності у регіоні.

У новому законопроекті, прийнятому Палатою представників США, збільшено обсяг фінансової підтримки для України, що свідчить про рішучість Сполучених Штатів у підтримці українського народу в його боротьбі за суверенітет та територіальну цілісність. Президент США Джо Байден зобов’язаний передати Україні тактичні ракетні системи великої дальності, що є важливим кроком у зміцненні обороноздатності країни.

Важливо відзначити, що цей законопроект вперше включає формулювання, що ставить перед США завдання "перемоги України над російськими силами вторгнення", що відображає домінуючу підтримку України у боротьбі проти агресії. Адміністрація Білого Дому та Пентагон зобов’язані розробити стратегію, яка регулярно представлятиметься Конгресу, з метою забезпечення ефективного використання виділених коштів та підтримки обороноздатності України.

Хоча законопроект ще має пройти схвалення Сенатом та підпис президента, його прийняття в Палаті представників є важливим кроком у зміцненні партнерства між США та Україною. Зазначено, що більшість коштів залишиться в США на зміцнення власних оборонних потужностей, однак значна частина буде спрямована на закупівлю новітнього військового обладнання та підтримку військових операцій в Європі. Також передбачено виділення кредиту для українського бюджету, з можливістю його списання після виборів у США у листопаді.

Ухвалення законопроекту Палатою представників США, який передбачає значну фінансову підтримку та стратегічні зобов'язання щодо допомоги Україні, свідчить про глибоке партнерство між обома країнами у зміцненні безпеки та стабільності у регіоні. Зокрема, надання тактичних ракетних систем великої дальності є важливим кроком у зміцненні обороноздатності України.

Важливою новацією є включення в текст законопроекту формулювання про "перемогу України над російськими силами вторгнення", що свідчить про єдину підтримку України у боротьбі проти агресії. Підтримка такого закону сприятиме ефективному використанню виділених коштів та підтримці обороноздатності країни.

Хоча законопроект ще має пройти схвалення Сенатом та підпис президента, його прийняття в Палаті представників є важливим кроком у зміцненні партнерства між США та Україною. Надання фінансової підтримки та оборонного співробітництва є ключовими елементами спільної стратегії захисту демократичних цінностей та територіальної цілісності.

Президент України, Володимир Зеленський, відповідаючи на виклики сучасності, прийняв важливий крок щодо регулювання сфери азартних ігор в інтернеті. Цей крок узгоджено з рішенням Ради національної безпеки та оборони і є частиною стратегії по протидії негативним наслідкам азартних ігор в онлайн-середовищі.

Указ під номером 234/2024, який оприлюднено на веб-сайті Офісу Президента, передбачає кілька ключових заходів. По-перше, це заборона реклами онлайн-казино, яка є одним із заходів для зменшення стимулу до участі в азартних іграх. Додатково, уведено систему онлайн-моніторингу та блокування нелегальних веб-сайтів, щоб запобігти незаконній діяльності в цій галузі.

Крім цього, Кабінету міністрів доручено розробити порядок обмеження реклами азартних ігор з використанням символіки Збройних сил України та інших військових формувань, що має на меті захист від маніпуляції та психологічного впливу на громадян.

Нові правила також передбачають індивідуальні обмеження для гравців. Тепер гравці не зможуть реєструвати кілька акаунтів чи використовувати їх одночасно. Крім того, встановлюється ліміт участі для кожного акаунта, який може бути змінений лише один раз на місяць.

З метою інформування громадян про небезпеку азартних ігор та блокування доступу до нелегальних сайтів, проводитиметься національна інформаційно-роз'яснювальна кампанія. Крім того, учасники Збройних сил України будуть позбавлені доступу до гральних закладів під час воєнного стану, щоб забезпечити фокус на виконання військових обов'язків.

Додатково, Служба безпеки України протягом двох місяців проведе перевірки організаторів азартних ігор для забезпечення дотримання законодавства, а Національний банк розробить рекомендації банкам щодо блокування платежів громадян на рахунки організаторів азартних ігор.

Також, Міністерство цифрової трансформації має намір переговорити з компаніями Apple та Google щодо заборони розміщення застосунків з азартними іграми без відповідної ліцензії у їхніх магазинах. Крім цього, МОЗ розробить клінічний протокол лікування від ігрової залежності, щоб забезпечити підтримку та допомогу тим, хто стикнувся з цією проблемою.

Український президент Володимир Зеленський прийняв рішучі кроки щодо регулювання сфери азартних ігор в інтернеті. Указ, затверджений ним, відповідає вимогам Ради національної безпеки та оборони і спрямований на протидію негативним наслідкам азартних ігор в онлайн-середовищі. Заборона реклами онлайн-казино, впровадження системи онлайн-моніторингу та блокування нелегальних веб-сайтів є лише деякими з численних заходів, запропонованих у вказі.

Окрема увага приділяється індивідуальним обмеженням для гравців, таких як заборона реєстрації кількох акаунтів та встановлення ліміту участі в грі. Також важливими є заходи, спрямовані на інформування громадян про небезпеку азартних ігор та підтримку тих, хто стикається з ігровою залежністю. Важливою ініціативою є також переговори з компаніями Apple та Google щодо заборони розміщення нелегальних застосунків у їхніх магазинах.

Загалом, ці заходи спрямовані на створення більш контрольованого та безпечного середовища для гравців в інтернеті, з метою захисту від негативних наслідків азартних ігор та збереження громадського благополуччя.

У руслі національної безпеки та оборони важливі зміни. Ірина Фріз, член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, узагальнила рекомендації для парламенту щодо трипроєктного пакету. Один з них — законопроєкт №11092, спрямований на удосконалення системи початкової військової підготовки. Відтепер ця підготовка відбуватиметься на рівні повної загальної середньої освіти, із застосуванням передових методик та залученням до неї навчальних закладів з відповідною ліцензією. Крім того, введено вивчення предмету "Захист України" та проведення військово-патріотичних заходів, що сприятиме формуванню відповідального ставлення до обороноздатності країни серед молоді.

Щодо військового обліку, проект №11143 передбачає повернення до Реєстру особистих даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які були вилучені попереднім законопроєктом. Також враховано інформацію про адміністративну відповідальність за порушення правопорядку. Нова версія реєстра передбачає внесення детальної інформації про осіб та їхніх родичів, що може бути корисною для забезпечення належного контролю та координації у сфері оборони.

Законопроєкт №11144 важливий крок у зміцненні обороноздатності країни. Він передбачає розширення повноважень Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, дозволяючи їй проводити закупівлю всіх без винятку безпілотних літальних апаратів, засобів радіоелектронної боротьби та іншої необхідної військової та спеціальної техніки для сектору оборони. Це значущий крок у забезпеченні армії сучасними засобами та технологіями, необхідними для ефективного ведення оборонних операцій та забезпечення національної безпеки. Завдяки цьому законопроєкту українська армія матиме можливість вдосконалити свої можливості та бути готовою до викликів сучасного військового простору, забезпечуючи безпеку та захист наших громадян і території країни.

Висновки до вищезгаданої статті можна сформулювати наступним чином:

• Запропоновані законопроєкти відображають важливість зміцнення обороноздатності України та підвищення її здатності до ефективного захисту національних інтересів.

• Розширення повноважень Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації щодо проведення закупівель військової техніки важливо для забезпечення армії сучасними засобами та технологіями.

• Покращення початкової загальновійськової підготовки та ведення військового обліку є ключовими аспектами в забезпеченні високого рівня бойової готовності Збройних Сил України.

• Впровадження нових стандартів та підходів у сфері військової діяльності сприятиме підвищенню ефективності та професіоналізму української армії.

• Ці ініціативи є кроком вперед у забезпеченні національної безпеки та стабільності країни, а також у підвищенні військового потенціалу України на міжнародній арені.

Під час робочого візиту до Сполучених Штатів, прем’єр-міністр Денис Шмигаль оголосив про важливі зрушення у напрямку розблокування допомоги для України. Одним із ключових досягнень стало надання значної фінансової підтримки, яка забезпечить українській армії необхідні ресурси. Серед цих коштів — 7,8 мільярда доларів бюджетної допомоги та понад 1,5 мільярда доларів на розвиток економіки.

Окрім цього, важливим етапом взаємодії стало розглядання у Конгресі законопроєкту про конфіскацію російських активів на користь України, що є важливим кроком у забезпеченні національних інтересів.

Під час зустрічей з лідерами Сенату обговорювалися потреби України у зброї та фінансовій підтримці, зокрема термінове відновлення енергосистеми, особливо в містах на передовій, таких як Харків.

Наголос був також зроблений на планах децентралізації енергосистеми та постачанні газових турбін і мобільних котелень. Для забезпечення максимальної ефективності допомоги, прем’єр-міністр провів зустріч із представниками української громади в Сенаті США та сенатором Роджером Вікером перед голосуванням за пакет американської допомоги.

У висновку слід зазначити, що робочий візит прем’єр-міністра Дениса Шмигаля до Сполучених Штатів мав значний вплив на підтримку та розвиток України. Отримання позитивних змін у питанні розблокування допомоги від США відображає наростаючу підтримку та довіру до України на міжнародній арені. Важливі угоди та зобов'язання, укладені під час візиту, створюють базу для подальшого розвитку країни, забезпечуючи її захист та підтримку в складний час.

Українською спільнотою досить галасливо обговорюється неординарна історія взаємодії двох відмінних особистостей – Юлії Цепун та Ярослава Бондаренка. Ця пара, яка, здавалося б, ніколи не могла зійтися за спільною метою, насправді збудувала незвичайний бізнес на крові і боротьбі за правду. За останні два роки війни, коли смерть обійшла кожну українську родину, Цепун і Бондаренко виявилися не просто спостерігачами подій, а активними учасниками боротьби.

Юлія Цепун, вдова героя Майдану, розпочала свій шлях у сфері громадської діяльності, ставши начальником відділу територіальної роботи у КП “Київський міський центр допомоги учасникам АТО”. Проте, за її діяльністю закріпилися тіньові схеми та підозри в корупції, що нещодавно вразили громадську думку.

Ще однією цікавою фігурою в цьому складному пазлі є Ярослав Бондаренко, відомий інтернет-вимагач. Разом із співмешканцем Ігорем Савчуком вони створили мережу сайтів, що поширюють компрометуючу інформацію та пропонують її видалення за гроші. Їхня протиправна діяльність стала предметом ретельного аналізу та обговорення української громадськості.

Таким чином, створенням бізнесу на крові та боротьбою за правду, Цепун та Бондаренко стали відомими по всій країні. Вони, кожен у своїй сфері, визначилися як ключові фігури в сучасному соціально-політичному ландшафті, незалежно від різниці у своїх підходах та методах досягнення мети.

Інтрига навколо Ярослава Бондаренка, його походження та діяльності, стає все більш захоплюючою. Починаючи з перших днів війни, коли він перебував у Києві з друзями по цеху, він демонстрував неординарний підхід до боротьби за країну. Замість того, щоб використовувати свій бойовий досвід та знання військової справи на фронті, Бондаренко вирішив зосередитися на збиранні грошей для фронту, навіть жебракуючи на ці цілі.

Але що сталося зі справжнім патріотизмом? Чому Бондаренко обрав шлях віддалення від фронту, замість того, щоб брати активну участь у захисті України? Чи він міг бути лише вірним слугою Порошенка, який мігрував за своїм політичним лідером, навіть за рахунок власного призначення?

Пізніше, після того як країна виносила героїчні жертви на фронті, Бондаренко відпочивав у компанії Юлії Цепун у Іспанії та Австрії. Як вони опинилися в Європі і хто забезпечував його такі часті виїзди, залишається загадкою.

Однак найбільше вражає те, як Бондаренко змінив свою поведінку та місце проживання. Він, який колись насміхався над ухилянтами та втікачами, раптом знайшов себе в Чехії, звідки, за вказівкою, бомбить ворогів, у тому числі і Президента України. Хто стоїть за цими діями і чи виконує Бондаренко чиюсь волю, залишається поки що загадкою, але ми обіцяємо розкрити всі таємниці у майбутніх розслідуваннях. Слідкуйте за нашими матеріалами, адже перед нами ще багато цікавого!

У вищезгаданій статті ми відкрили неординарну історію Ярослава Бондаренка, який, здавалося б, мав бути активним учасником війни, проте обрав інший шлях. Замість бойового фронту він сконцентрувався на збиранні грошей для фронту, а згодом відправився відпочивати у Європу разом з Юлією Цепун. Загадковим стало його переселення до Чехії, де він раптово знайшов себе у ролі активного борця з ворогами України, зокрема, Президентом. Невідомо, хто стоїть за цими діями та чи виконує Бондаренко чиюсь волю. Однак наша редакція обіцяє розкрити всі таємниці у майбутніх розслідуваннях. Тож слідкуйте за нашими матеріалами, адже перед нами ще багато цікавого!

Виправлення адвокатських зусиль у випуску експосадовця Міноборони Олександра Лієва, підозрюваного у сприянні махінаціям під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, виявився джерелом суперечок та недорозумінь у судовій системі. Адвокат Назар Кульчицький розкрив у коментарі для "Суспільного" важливі деталі, вказуючи на те, що суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву, замінивши ув'язнення під вартою на особисте зобов'язання та відправивши його у домашній арешт, але суддя Ярослав Шкодін зауважив, що НАБУ і САП не представили достатніх доказів для продовження утримання під вартою. Під час наступного розгляду справи знову виникли труднощі: прокурор був відсутній, а суд відмовився розглядати клопотання за згодою обвинувачення. Внаслідок цього вирішального моменту Лієв опинився без запобіжного заходу, звільнившись від ув'язнення через закінчення терміну тримання під вартою. Цей інцидент викликав обурення та зацікавленість у широкому загалі, ставши предметом глибоких обговорень щодо ефективності правосуддя в Україні.

У вищезгаданій статті відображено складний судовий процес, пов'язаний з справою експосадовця Міноборони Олександра Лієва. Виникли суперечки між сторонами, а також проблеми з представництвом прокурора на засіданні. В результаті суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу Лієву, але через відсутність достатніх доказів обвинувачення суд відмовився продовжувати його тримання під вартою. Ця ситуація викликала зацікавленість громадськості та породила дискусії щодо ефективності правосуддя в Україні.

Військово-аналітичний комітет скасував запобіжний захід щодо експосадовця Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрювали у зловживанні під час укладення контрактів на закупівлю боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Про це повідомив у своєму коментарі "Суспільному" адвокат Назар Кульчицький. Рішення суду полягало в зміні запобіжного заходу з утримання під вартою на особисте зобов'язання. Суд вирішив відпустити Лієва під особисте зобов'язання та направити його ухвалу в слідчий ізолятор. Але, як зазначив адвокат, під час засідання прокурор за невідомих причин не з'явився. Справу щодо Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не змогли знайти достатніх доказів для підозри про розкрадання, повідомив суддя Ярослав Шкодін. "Якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд", — прокоментував суддя. Відзначимо, що Лієва взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, але через місяць він був відпущений додому під особисте зобов'язання. Проте, ВАКС 9 квітня скасував це рішення, і, як пояснює адвокат, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, Лієв залишився без запобіжного заходу. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення залишив клопотання без розгляду.

Висновки щодо цієї статті можна зробити наступні:

• Згідно з рішенням Військово-аналітичного комітету, експосадовець Міністерства оборони Олександр Лієв був звільнений від запобіжного заходу, а саме відтримання під вартою, і відпущений під особисте зобов'язання.

• Суд не зміг продемонструвати наявність достатніх доказів стосовно підозри у розкраданні, що призвело до повернення справи в Національну поліцію.

• Відзначається, що у процесі судового засідання прокурор не з'явився, що може вплинути на об'єктивність судового розгляду.

• Лієва вже раніше брали під варту з заставою, але пізніше він був відпущений під особисте зобов'язання. Проте, скасування рішення щодо тримання його під вартою призвело до того, що він залишився без запобіжного заходу.

• Відмова у розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу підтверджується згодою обвинувачення, що може мати важливі наслідки для подальшого розгляду справи.

Отже, ця ситуація підкреслює важливість забезпечення об'єктивності та правозахисту в судовому процесі, а також необхідність дотримання законності та виважених рішень у вирішенні справ.

Відділ антикорупційних служб вирішив випустити екс-командира Міністерства оборони, Олександра Лієва, підозрюваного в корупційних схемах, що стосуються закупівлі боєприпасів для Збройних Сил на суму близько 1,5 мільярда гривень. Рішення було прийняте з обов'язковістю особистого зобов'язання, заявив адвокат Назар Кульчицький у відповідь на запити ЗМІ.

Під час судового засідання зазначили, що прокурор, з неясних причин, не був присутній. Справу Лієва направили на додаткове розслідування до Національної поліції, оскільки Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не представили достатніх доказів для продовження обвинувачення, заявив суддя Ярослав Шкодін.

Суддя також прокоментував, що якщо прокуратура не вбачає складу злочину, то й суду немає підстав для визнання вини. За словами адвоката, клопотання щодо зміни запобіжного заходу Лієва було залишено без розгляду, оскільки обвинувачення погодилося з таким рішенням.

Підозрюваний Лієв раніше був взятий під варту зі забезпеченням у вигляді застави у 50 мільйонів гривень, проте через місяць його відпустили під особисте зобов'язання. Відповідно до рішення ВАКС, він повинен був повернутися до слідчого ізолятора 9 квітня, однак згідно із законом, термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, тому він залишився без запобіжного заходу.

Утім, 17 квітня Відділ антикорупційних служб знову розглянув питання щодо запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення вирішив залишити це питання без розгляду.

Висновки щодо вищезгаданої ситуації наступні:

• Суд вирішив випустити екс-командира Міністерства оборони, Олександра Лієва, підозрюваного у корупційних схемах з закупівлі боєприпасів для Збройних Сил, залишаючи його під особистим зобов'язанням.

• Прокуратура не представила достатніх доказів для продовження обвинувачення, тому справу Лієва направили на додаткове розслідування до Національної поліції.

• Суддя наголосив на важливості наявності достатніх доказів для визнання вини підозрюваного.

• Лієв був взятий під варту, але через закінчення строку тримання під вартою залишився без запобіжного заходу.

• Відділ антикорупційних служб не розглянув питання щодо зміни запобіжного заходу, оскільки обвинувачення згодилося з таким рішенням.

Ці висновки свідчать про неоднозначність та складність ситуації, а також про необхідність додаткового розслідування для встановлення всіх обставин подій і правильного прийняття рішення щодо подальшого ходу справи.

Відділ антикорупційних справ (ВАКС) прийняв рішення звільнити підозрюваного екс-посадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, під особисте зобов’язання, у зв’язку з його причетністю до справи щодо махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України (ЗСУ) на суму майже півтора мільярда гривень. Про це інформує адвокат Лієва, Назар Кульчицький, у коментарі для “Суспільного”. Згідно з його словами, суд змінив запобіжний захід з утримання під вартою на особисте зобов’язання та відправив ухвалу в СІЗО. На жаль, під час засідання відсутній був прокурор, що викликає питання про об’єктивність судового процесу. Справу повернули в національну поліцію, оскільки НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для підозри у розкраданні. Цей факт підтвердив суддя Ярослав Шкодін під час засідання, зазначивши, що якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Попри те, що Лієва взяли під варту з заставою в 50 мільйонів гривень, його звільнили під особисте зобов’язання вже через місяць. На жаль, згідно з ВАКС, термін тримання під вартою завершився 8 квітня, і тепер він залишається без запобіжного заходу. Незважаючи на це, 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення залишив його без розгляду.

У вищезгаданій статті розкривається складна ситуація щодо підозрюваного екс-посадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, у справі про можливі махінації під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на велику суму. Незважаючи на причетність до скандального процесу, вирішення питання про його запобіжний захід стало предметом суперечок і змін. Суд виніс рішення про звільнення Лієва під особисте зобов’язання, однак його відсутність прокурора під час засідання викликає сумніви щодо об’єктивності судового процесу. Крім того, Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли зібрати достатньо доказів для підозри у розкраданні, що викликає питання про ефективність їхньої роботи. ВАКС скасував рішення про звільнення Лієва, але через закінчення терміну тримання під вартою він залишився без запобіжного заходу. Ця ситуація відображає проблеми у правоохоронних організаціях та судовій системі України, а також потребу в ретельному аналізі та реформах для забезпечення реальної боротьби з корупцією та забезпечення правосуддя.

Україна очікує на реалізацію значної допомоги від США, згідно з новим законопроєктом. У рамках цієї програми виділяється рекордна сума у розмірі 60,75 мільярда доларів. З них 23 мільярди призначені для поповнення арсеналів США, 11,3 мільярда – для забезпечення "поточних військових операцій США в регіоні", а 13,8 мільярда спрямовані на закупівлю передових систем озброєнь для армії США і її союзників.

Президент Байден вказав, що Україні буде передано зброю з запасів Пентагону, та на виділені Конгресом кошти буде розроблено нову зброю. Серед цієї зброї зазначаються ракети ATACMS, про які говориться, що можуть бути модифіковані для збільшення їхньої дальності на 300 кілометрів. Однак, вирішення щодо передачі цієї зброї Україні залишається за президентом Байденом, який може відмовити у виконанні цього пункту, якщо побачить загрози для національної безпеки США.

Загалом, зазначено, що 7,8 мільярда доларів будуть спрямовані на економічну допомогу безпосередньо Україні, проте ці кошти будуть надані у формі кредиту. Президент Байден має 60 днів після ухвалення закону на укладення угоди про повернення цих коштів з урядом України, і вони залишаться доступними до 30 вересня 2025 року.

Додатково, президент США має право списати до 50% заборгованості України після 15 листопада 2024 року, а повне погашення боргу повинно відбутися після 1 січня 2026 року. Однак обидві ці дії передбачають розгляд причин такого рішення в Конгресі.

Також в законопроєкті передбачено, що кошти, призначені для підтримки українського бюджету, не можуть бути використані для виплати пенсій українським громадянам. Для цього Держдепартамент і Пентагон повинні представити стратегію США щодо підтримки України протягом 45 днів після ухвалення закону.

Україна отримує значну підтримку від Сполучених Штатів Америки за допомогою нового законопроєкту. Виділені кошти величезні — понад 60 мільярдів доларів, і вони призначені для різноманітних цілей, включаючи поповнення арсеналів, економічну допомогу та забезпечення безпеки.

Проте, важливо зауважити, що деякі аспекти цієї допомоги залишаються під сумнівом через можливість вето президента Байдена. Наприклад, передача ракет ATACMS Україні залежить від його рішення, а також умови погашення кредиту та списання боргу.

Також важливо, що законопроєкт встановлює певні обмеження на використання коштів, зокрема, щодо не можливості їхнього використання для виплати пенсій.

У цілому, цей законопроєкт відображає важливість стратегічного партнерства між Україною та США, але також підкреслює необхідність уважного врахування умов та обмежень, які супроводжують цю допомогу.