Політика

Президент України Володимир Зеленський виступив із законопроєктами №10456 та №10457, які спрямовані на продовження терміну воєнного стану та загальної мобілізації в країні. Згідно ініціативи, ці правові режими мають бути продовжені на 90 днів до 14 травня 2024 року, враховуючи загострення конфлікту з Росією. Воєнний стан був введений через повномасштабну агресію Росії, надаючи владі та військовому командуванню необхідні повноваження для захисту громадян та країни.

Законопроєкт також передбачає загальну мобілізацію, яка є стратегічним механізмом поповнення Збройних сил та охоплює всю територію України. Процес мобілізації включає призов громадян віком від 18 до 60 років для виконання військового обов’язку. Преімущно це чоловіки, які, не маючи досвіду військової служби, направляються на фахову підготовку та потім служать в Збройних силах згідно з потребами.

Зеленський закликає Верховну Раду розглянути та затвердити ці законопроєкти для забезпечення національної безпеки та відсічення загрози в умовах конфлікту з Росією. Це вже десяте голосування парламенту з питань продовження воєнного стану та загальної мобілізації з початку конфлікту. Уряд та парламент продовжують приймати рішучі заходи для забезпечення обороноздатності та територіальної цілісності України в умовах геополітичних напруг.

У висновках можна відзначити, що ініціатива Президента України Володимира Зеленського щодо продовження воєнного стану та загальної мобілізації свідчить про серйозне ставлення до забезпечення національної безпеки та обороноздатності країни. Запропоновані законопроєкти, №10456 та №10457, спрямовані на відповідь на загострення конфлікту з Росією та забезпечення необхідних повноважень для захисту громадян та територіальної цілісності.

Продовження терміну воєнного стану та мобілізації на 90 днів підкреслює нагальність ухвалення заходів для ефективного протистояння агресії та забезпечення безпеки країни. Важливим є також акцент на потребу поповнення Збройних сил через загальну мобілізацію та фахову підготовку військовослужбовців.

Зазначається, що це вже десяте голосування парламенту з цього питання, що свідчить про постійну готовність уряду та Верховної Ради діяти рішуче в умовах геополітичних напруг та забезпечити національну безпеку. Уряд продовжує вживати необхідні заходи для відстоювання територіальної цілісності та обороноздатності країни.

Петиція, спрямована до Президента, щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, вразила швидким та вражаючим успіхом — за три дні вона зібрала 25 тисяч голосів. Ця ініціатива пропонує прийняти законодавчі акти, що надають пріоритетне право на працевлаштування у державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Цікаво, що попередня схожа ініціатива нардепа Дубінського №22/204852-ЕП щодо мобілізації депутатів і чиновників набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, і це лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. На жаль, попри такий успіх, петиція все ще перебуває "на розгляді" у Зеленського вже 4,5 місяці, втративши актуальність. Однак, порівнюючи з минулим, варто зауважити, що українська громада стала більш активною — якщо у 2023 році шанувальники підтримували мобілізацію чиновників неохоче, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні.

У висновках можна зазначити такі ключові моменти:

• Швидкість збору голосів за петицією щодо мобілізації правоохоронців та держслужбовців вражає: всього за три дні зібрано 25 тисяч підписів.

• Ініціатива підтримує ідею надання пріоритетного права на працевлаштування у державні, комунальні структури та правоохоронні органи демобілізованим зі Збройних Сил України.

• Зіставлення з іншими петиціями вказує на швидкісне зростання активності української громадськості: якщо раніше подібні ініціативи набирали голоси за кілька місяців, то тепер це відбувається за лічені дні.

• Незважаючи на успіх у зборі підписів, деякі петиції залишаються без розгляду протягом тривалого періоду, що може зменшувати їхню актуальність.

• Загалом, спостерігається позитивний тренд у зростанні громадянської активності, що спрямований на підтримку важливих суспільних ініціатив.

Петиція, що набрала 25 тисяч голосів за три дні, є чітким свідченням глибокої та активної зацікавленості громадян у питаннях мобілізації кадрів у сфері правоохорони, державної служби та бюджетної сфери. Це не просто вияв підтримки, а справжній виклик для дій влади.

Ініціатива, яка передбачає пріоритетний прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим військовослужбовцям, свідчить про велике довіру до цих людей, а також про необхідність мобілізації ресурсів у важливих сферах життя країни.

Цікаво порівняти цю петицію зі схожими ініціативами у минулому. Необхідно відзначити, що попередня петиція нардепа Дубінського про мобілізацію депутатів і чиновників набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, і це лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Зазначимо також, що навіть після набору голосів, ця петиція перебуває на розгляді президента вже 4,5 місяці.

Порівнюючи ці дві ситуації, можна зробити висновок про зростання активності громадянського суспільства та швидкості реагування влади на громадські ініціативи. Якщо у минулому українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, свідчачи про зростання громадянського активізму та важливість питань, що стосуються державного управління та правоохоронних органів.

• Петиція щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та працівників бюджетної сфери, яка набрала 25 тисяч голосів за три дні, свідчить про високий рівень громадського зацікавлення у питаннях реформування державного управління.

• Ініціатива щодо пріоритетного прийому на роботу демобілізованих військових в державні та комунальні структури після початку повномасштабної війни відображає велику довіру до цих осіб та потребу в мобілізації ресурсів у важливих сферах.

• Порівняння з попередніми петиціями, зокрема тією, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, показує швидкі зміни в активності громадянського суспільства та реагуванні влади на громадські ініціативи.

• Зростання швидкості набору голосів на петицію вказує на розвиток громадянського активізму та підвищення уваги до питань державного управління та правоохоронних органів серед українського суспільства.

початку повномасштабної війни. Це не лише сприятиме соціальній реабілітації ветеранів, а й забезпечить державу кваліфікованими кадрами у важливих сферах. Цікаво відзначити, що попередня петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП щодо мобілізації депутатів і чиновників, хоч і набрала необхідну кількість голосів, зайняла це набагато більше часу – цілих 87 днів, й до цього часу її розглядом займається вже 4,5 місяці. Зважаючи на таку динаміку, варто визнати зростаючий рівень уваги суспільства до питань реформування державного управління та підтримки військових. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, відображаючи активність та впевненість громадян у важливості цього питання.

Звіт про петицію щодо мобілізації державних службовців, правоохоронців та інших працівників бюджетної сфери відображає значний рівень зацікавленості та активності громадян у питаннях реформування державного управління та підтримки ветеранів. За три дні зібрано 25 тисяч голосів, що свідчить про великий загальний інтерес до проблеми. Ідея надання пріоритету у працевлаштуванні в державних установах ветеранам з Збройних Сил України заслуговує на увагу та підтримку. Порівняно з попередніми ініціативами подібного характеру, які зазвичай вимагали значно більшого часу для збору голосів та розгляду, ця петиція відзначається швидкістю та ефективністю. Такі дії відображають зростаючий рівень уваги та готовності громадян долучатися до процесів прийняття важливих державних рішень.

Андрій Єрмак продовжує нарощувати свій світовий вплив, заслуживши визнання на цьому етапі від нікого іншого, як колишнього генсека НАТО, Андерса Фога Расмуссена. У своїй статті він проголошує, що Єрмак не просто відігравав ключову роль у функціонуванні уряду України після вторгнення Російської Федерації, але й розніс по всьому світу послання президента Зеленського, міцно з'єднавши друзів України з різних куточків планети навколо важливих питань, починаючи від санкцій і закінчуючи охороною довкілля. Фог Расмуссен переконаний, що саме в рішучий момент для України та демократії Андрій Єрмак виявився не просто лідером, але і довів свою лідерську сутність. Зараз Єрмак у заслуженої компанії тих, кого визнали Time, а на обкладинці цього видання знаходимо вдову російського опозиціонера Юлію Навальну. Статтю про неї написав Саймон Шустер, автор книги про Володимира Зеленського, відзначаючи, що після трагічної втрати її роль в російській опозиції визначається не лише як першої леді, але і як номінальної глави. Це додатково підкреслює важливість українського дипломата на світовій арені, яка зростає з кожним новим досягненням, включаючи його попереднє четверте місце у рейтингу Politico у категорії "Діячі" минулого року.

Український дипломат Андрій Єрмак продовжує підтверджувати свою вагомість на світовій арені, отримуючи визнання від впливових постійників світової політики, таких як колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен. Його роль у забезпеченні роботи уряду України після вторгнення РФ та міжнародне сприяння розповсюдженню послання президента Зеленського свідчать про його високий статус і вплив. Обрання на обкладинку Time, разом із російською опозиціонеркою Юлією Навальною, підкреслює значущість Єрмака як ключового гравця у світовій політичній арені. Його досягнення є важливими не лише для України, але й для демократії загалом, підтверджуючи його роль як справжнього лідера і стратега.

Петиція до президента щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала вражаючі 25 тисяч голосів всього лише за три дні. Це свідчить про важливість та актуальність проблеми в очах громадян. Ініціатор петиції пропонує надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні установи та правоохоронні органи особам, які демобілізовані з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Це важливий крок у підтримці ветеранів та їхнього відновлення в цивільному житті.

Цікаво відзначити, що попередня петиція нардепа Дубінського під №22/204852-ЕП, спрямована на мобілізацію депутатів і чиновників, зайняла 87 днів для набору необхідної кількості голосів, при цьому потребувала значної підтримки від великих телеграм-каналів. Це свідчить про різницю в усвідомленні проблем та важливості рішень у громадському середовищі. До того ж, попри успішне зібрання голосів, петиція досі знаходиться "на розгляді" від Зеленського протягом 4,5 місяців.

Зауважимо, що якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за декілька лічених днів. Це свідчить про зміну свідомості громадськості та підвищення їхнього активізму у вирішенні важливих питань суспільного життя.

У висновку можна відзначити, що петиція про мобілізацію правоохоронців та держслужбовців, що набрала 25 тисяч голосів протягом трьох днів, свідчить про актуальність та важливість цього питання у суспільстві. Ідея надання переваги прийому на роботу в державні установи ветеранам, що повернулися з війни, заслуговує на увагу та підтримку.

Порівняно з попередніми ініціативами, час, необхідний для збору голосів, вразливо впливає на усвідомлення суспільства щодо проблеми та її вирішення. Зростаючий активізм громадян у вирішенні суспільних питань свідчить про зростання громадянської свідомості та важливість діалогу між владою та громадянами.

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні, що є виразом великого суспільного зацікавлення у вирішенні цього питання. Ініціатор петиції робить пропозицію надати право пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи демобілізованим із ЗСУ після початку повномасштабної війни.

Цікаво, що попередня подібна петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП про мобілізацію депутатів і чиновників набрала необхідні голоси за 87 днів, проте лише за допомогою підтримки великих телеграм-каналів. Навіть після набору необхідної кількості голосів, петиція перебуває на розгляді президента вже 4,5 місяці, що свідчить про складність та актуальність обговорюваного питання.

Зауважимо, що якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, що свідчить про зростання усвідомлення громадянами важливості зазначеного заходу.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Громадське зацікавлення у мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери демонструється високою активністю при підтримці відповідної петиції. За три дні вона набрала значну кількість голосів.

• Важливість зазначеного заходу підтримується історичним контекстом, зокрема, відсутністю високошвидкісного реагування на подібні ініціативи у минулому.

• Складність і довготривалість процесу розгляду схожих петицій на державному рівні підкреслює потребу в удосконаленні механізмів взаємодії громадян та влади.

• Підтримка мобілізації владних структур у контексті безпеки країни відображає нові реалії та високу готовність суспільства до активного впливу на процеси управління.

• Відзначається різке зменшення часу, необхідного для набору голосів за петиції, що свідчить про підвищену свідомість та мобілізованість громадян у вирішенні важливих питань суспільного життя.

Петиція до президента щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, зібравши 25 тисяч голосів лише за 3 дні, свідчить про нагальність цієї ініціативи серед громадян. Ініціатор пропонує надати пріоритетне право на прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим із Збройних Сил України після вибуху повномасштабної війни. Цікаво порівняти з іншою петицією, що стосується мобілізації депутатів і чиновників, яка зайняла 87 днів для набору необхідних голосів, навіть за підтримки великих телеграм-каналів. Ця петиція все ще перебуває на розгляді президента вже 4,5 місяці. Порівнюючи з минулим, коли українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, тепер, навіть з урахуванням процедури авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні.

Висновки до вищезгаданої статті свідчать про актуальність питання мобілізації працівників бюджетної сфери, зокрема правоохоронців та держслужбовців. Збір 25 тисяч голосів за петицію лише за три дні вказує на широку громадську підтримку і важливість цього питання для суспільства. Порівняння з іншими петиціями, особливо щодо мобілізації депутатів і чиновників, показує зростаючу свідомість громадян і їх готовність впливати на процеси влади. Ці висновки вказують на необхідність уважного розгляду владою та швидкого реагування на побутові потреби та прагнення громадян.

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала вражаючі 25 тисяч голосів протягом ледь трьох днів. Це свідчить про велике значення та актуальність проблеми для громадян України. Ініціатор петиції виступає з важливою пропозицією надати пріоритетне право на прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та в правоохоронні органи особам, які демобілізувалися з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Ця ініціатива вирішує одночасно дві актуальні проблеми — забезпечення зайнятості для ветеранів та підвищення ефективності державного апарату.

Цікаво відзначити, що попередня аналогічна петиція від народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, знадобилася аж 87 днів для набору необхідної кількості голосів, і це лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. На жаль, попри такий значний термін, петиція так і залишається на розгляді вже 4,5 місяці. Це свідчить про необхідність вдосконалення механізмів розгляду громадянських ініціатив в органах влади.

Той факт, що петиція щодо мобілізації правоохоронців та державних службовців набрала необхідну кількість голосів навіть за такий короткий період, свідчить про рост активності громадянства серед українського населення. Відмічається, що, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають підтримку вже за лічені дні. Це говорить про поступове усвідомлення населення важливості активної участі у формуванні державної політики та вирішенні соціально-економічних проблем країни.

Висновки до цієї статті є такими:

• Зростаюча активність громадян України виявляється у підтримці громадських ініціатив та петицій, що стосуються важливих соціально-економічних питань.

• Петиція про мобілізацію правоохоронців та державних службовців набрала значну кількість голосів у короткі терміни, що свідчить про актуальність проблеми для громадян та їх бажання вирішувати її шляхом громадського впливу.

• Необхідність удосконалення процесу розгляду громадських ініціатив у владних структурах, оскільки попередня петиція залишається на розгляді протягом тривалого періоду часу.

• Важливість підтримки ветеранів у вирішенні проблем зайнятості та їх інтеграції в цивільне життя через надання пріоритетного права на роботу в державних, комунальних підприємствах та правоохоронних органах.

• Загальний тренд показує, що українське суспільство дедалі більше усвідомлює свою роль у формуванні державної політики та бере активну участь у вирішенні важливих суспільних питань.

У світлі проведеного аудиту у Міністерстві оборони України, заступник міністра, Юрій Джигир, розкривав шокуючі факти корупції, які виявили порушення на загальну суму 10 мільярдів гривень. Одним із найбільш вразливих місць у системі виявилися виплати "бойових" додатків та передача гуманітарної допомоги.

Найбільшою проблемою виявилася практика включення до наказів командирів військових частин на виплату додаткової винагороди в розмірі 30 тисяч гривень військовослужбовцям, які фактично не брали участі в бойових діях. Це стало можливим через відсутність чітких критеріїв для "спеціальних" завдань, оскільки військові вважали такими і ті завдання, що виконувалися поза зонами активних бойових дій.

У сфері гуманітарної допомоги ситуація також виявилася катастрофічною: третина від усієї ввезеної гуманітарки не надійшла до адресатів — військових частин. За період з початку 2023 року було перевірено понад 9 тисяч фактів переміщення гуманітарної допомоги до 200 військових частин, і в понад 3 тисячах випадків не було підтверджено факту надходження допомоги.

Загальна сума втрат ресурсів у 2023 році склала понад 1 мільярд 311 мільйонів гривень, а лише за перший квартал 2024 року ця цифра перевищила 1 мільярд 812 мільйонів гривень. Така ситуація свідчить про серйозні проблеми у веденні оборонної галузі та потребує негайних заходів для забезпечення ефективного контролю та запобігання корупції.

Виявлені порушення в Міністерстві оборони України, зокрема у сферах виплат "бойових" додатків та передачі гуманітарної допомоги, свідчать про серйозні проблеми з контролем та ефективним використанням ресурсів. Недостатня чіткість критеріїв та недостатній контроль над виконанням завдань призвели до значних втрат. Загальна сума втрат за досліджений період є великою, що підкреслює необхідність негайного вжиття заходів для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому та забезпечення ефективного використання оборонних ресурсів на користь національної безпеки та обороноздатності.