Політика

Україна звертає увагу на питання мобілізації жінок у найближчі роки, стверджуючи, що підготовка жінок до військової служби має починатися з дитинства. Згідно зі словами Оксани Григор'євої, радниці з гендерних питань командувача Сухопутних військ, необхідно припинити застарілий менталітет і впровадити політику призову жінок на військову службу на зразок ізраїльського досвіду. Вона наголосила, що обов'язок захищати Батьківщину має бути рівним для кожного українця, включаючи жінок. Проте, Центр протидії дезінформації при РНБО зробив зауваження до цих заяв, стверджуючи, що наразі питання мобілізації жінок не є актуальним і не розглядається органами влади. Вони підкреслили, що жінки можуть вступати до Збройних Сил України лише добровільно, інші сценарії не плануються з боку влади. Таким чином, питання мобілізації жінок залишається предметом дискусії, важливість якого варто ретельно обговорити для прийняття рішення, спрямованого на забезпечення безпеки та захисту країни.

У вищезгаданій статті порушено важливе питання щодо мобілізації жінок для військової служби в Україні. Хоча радниця з гендерних питань командувача Сухопутних військ висловила необхідність підготовки жінок до армійської служби вже з дитинства, Центр протидії дезінформації при РНБО спростував ці заяви, стверджуючи, що мобілізація жінок наразі не розглядається органами влади і вступ до військових сил залишається добровільним. Це свідчить про розбіжності в поглядах щодо цього питання. Наразі важливо провести докладні дискусії та аналіз, щоб з'ясувати, чи відповідає мобілізація жінок стратегічним цілям безпеки країни і чи забезпечить це рівність участі у захисті Батьківщини.

Екс-народний депутат і видатний журналіст Олесь Доній у відвертій розмові висловив своє переконання, що демократичний процес в Україні потребує негайного оновлення через важливість виконання конституційних норм. Він висловив думку, що проведення виборів до Верховної Ради в жовтні минулого року та виборів президента у березні цього року, як цього вимагає Конституція, було б доцільним для збереження демократичних цінностей в країні.

"Тоді б мали більші шанси на успішний результат. З кожним місяцем ці шанси зменшуються, і разом із ними зменшується бажання проводити вибори", — підкреслив він. Олесь Доній наголосив на тому, що найбільша трагедія полягає в поступовій втраті Україною демократії. Закінчення терміну повноважень президента згідно з Конституцією 20 травня має важливе значення для майбутнього країни.

"Демократія — це не тільки перемога улюбленця, а процедура. Ми зараз переживаємо трагедію втрати демократичних процедур і інститутів. Ми ризикуємо стати авторитарною нацією, що не має важливих демократичних цінностей", — відзначив він. Експерт також підкреслив, що ця ситуація може вплинути на майбутнє країни впродовж наступних десятиліть.

У зв'язку з цим він розглядає заяву екс-президента Петра Порошенка про намір балотуватися на майбутніх виборах як можливість привернути увагу до необхідності проведення виборів та збереження демократії в Україні.

У висновку слід відзначити, що висловлені Олесь Донійм проблеми та перспективи щодо проведення виборів в Україні є дуже важливими та актуальними. Він підкреслив необхідність дотримання конституційних норм та збереження демократичних цінностей у країні. Також було вказано на ризики втрати демократії та переходу до авторитарного режиму в разі подальшого відкладення проведення виборів.

Зазначено, що наразі в Україні відбувається поступове підірвання демократичних процедур та інститутів, що є серйозним викликом для майбутнього країни. Отже, важливо, щоб влада враховувала ці побоювання та діяла відповідно до вимог закону та принципів демократії для забезпечення стабільності та процвітання України.

Президент України Володимир Зеленський вважає мирний план, який запропонував колишній президент США Дональд Трамп, "примітивним". Він стверджує, що будь-який план, що передбачає відмову України від своїх територій у обмін на мир, є простим і несистемним підходом до складних проблем. За словами Зеленського, у такій ситуації потрібні аргументи, що ґрунтуються на реальних можливостях і ризиках. Український лідер зазначив, що його команда запросила Трампа в Україну для обговорення цього питання особисто, і він готовий до такої зустрічі. На жаль, відповідь Трампа на це запрошення не є конкретною через невизначеність його графіку. Варто відзначити, що згідно з інформацією, опублікованою у The Washington Post, в разі зновуобрання на посаду президента США, Трамп планує примусити Україну до територіальних поступок. Однак представники Трампа відкидають ці твердження як "фейк ньюз" та заявляють, що конкретних планів до обрання у нього немає.

У висновку важливо зазначити, що президент України Володимир Зеленський відкрито висловив свою критику щодо пропозиції мирного плану, яку запропонував колишній президент США Дональд Трамп. Він підкреслив, що будь-який план, що передбачає відмову України від своїх територій у обмін на мир, є неприйнятним. Зеленський наголосив на необхідності реальних і системних рішень у вирішенні конфлікту. Також важливо зазначити, що президент України висловив готовність до особистої зустрічі з Дональдом Трампом для обговорення ситуації. Варто врахувати, що позиція Трампа в цьому питанні залишається неоднозначною, і конкретних планів він не має до обрання на посаду президента США.

Ці будинки, розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу в Конча-Заспі, належать прокурору Офісу Генерального прокурора Андрію Андрєєву та його родині. Згаданий процес нерухомості викликає сумніви, оскільки він відбувався не відповідно до містобудівної документації. Цікаво, як саме сім'я прокурора здійснила такий придбання та хто з його колег допоміг у цьому процесі і продовжує допомагати далі.

Наразі київська поліція веде кримінальне провадження щодо обставин захоплення та забудови території дитячого оздоровчого комплексу. За кваліфікацією це визнано шахрайством в особливо великих розмірах, що є серйозним злочином. Деталі свідчать про порушення справи про банкрутство щодо першочергового власника комплексу, який в результаті швидко втратив контроль над майном. Управителем було призначено особу, яка незаконно відчужувала землю та недобудовані об'єкти на території, перетворюючи їх на елітне котеджне містечко.

Усі ці дії були приховані за допомогою високопосадовців, зокрема заступника начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національною поліцією та представників Офісу Генерального прокурора. Це призвело до того, що прокурору Андрієву було винагороджено два будинки за значно заниженою ціною, але формально виглядає, ніби він їх придбав. Поліція намагалася розслідувати ці справи, але чиновники прокуратури не зацікавлені в вирішенні цього питання, навіть не допомагаючи у передачі майна до Армі.

Тим не менш, Андрієв з дружиною активно займаються ремонтом заарештованих будинків і висловлюють подяку своїм друзям-прокурорам за підтримку. Однак ці дії не залишаться непоміченими, оскільки Національне агентство з питань запобігання корупції вже розпочало перевірку можливого незаконного збагачення з боку прокурора. Крім того, Державне бюро розслідувань розпочало провадження за фактом недостовірного декларування та незаконного збагачення. Тож, замість запрошення на новосілля, може настати час ставити питання про підозру.

• Прокурор Офісу Генерального прокурора Андрій Андрєєв та його родина володіють двома елітними будинками у Конча-Заспі, що викликає підозру в незаконному способі їхнього придбання.

• Дії прокурора та його колег з прокуратури, спрямовані на захист і приховування фактів незаконного збагачення, свідчать про можливий корупційний скандал у владних структурах.

• Наявність кримінальних проваджень та розслідувань з боку поліції, Національного агентства з питань запобігання корупції та Державного бюро розслідувань свідчить про серйозний обсяг порушень в діяльності прокурора та можливі наслідки для нього і його колег.

• Ця ситуація вимагає докладного розслідування та вжиття відповідних заходів з боку правоохоронних органів та владних структур для забезпечення правосуддя та боротьби з корупцією.

Ці будинки, які розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу в Конча-Заспі, належать прокурору Офісу Генерального прокурора Андрієву Андрію та його родині. Ця нерухомість викликає цікавість, оскільки придбана особливим чином, не дотримуючись містобудівної документації, і за участю його колег. Наразі у київській поліції розглядається кримінальне провадження щодо захоплення та забудови елітними будинками території комплексу. За ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу кваліфікується як шахрайство в особливо великих розмірах. У ході слідства виявлено, що власника комплексу, ЗАТ "Київгума", стосовно якого порушено справу про банкрутство, представляв управитель Кудляк. Він незаконно відчужував землю та недобудовані об'єкти на цій території, а заступник начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національною поліцією України та органами, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу генерального прокурора Андрієв Андрій Васильович, допоміг приховати ці дії. За винагороду отримав два будинки за значно заниженою ціною. Хоча поліція розслідувала справу і навіть накладала судовий арешт на ділянки, прокурор Київської місцевої прокуратури Власов вирішив допомогти колезі Андрієву, не клопотавши про передачу майна до Агентства з управління майном. Тепер Андрієв із дружиною роблять ремонт у заарештованих будинках і виражають подяку друзям із прокуратури. Незважаючи на очікування нового місця проживання, Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало перевірку можливого незаконного збагачення Андрієва, а Державне бюро розслідує його декларації. Скоро можливі підозри замість запрошення на новосілля.

У вищезгаданій статті розкриваються складні ситуації, пов'язані з придбанням та використанням елітної нерухомості у Конча-Заспі прокурором Офісу Генерального прокурора Андрієвим Андрієм та його оточенням. Виникає ряд питань щодо легітимності придбання цих будинків, що призводить до кримінального розслідування через порушення містобудівної документації та зловживання владою. Стаття висвітлює важливість відповідальності чиновників перед суспільством та необхідність ефективного контролю за їхніми діями. На фоні цих подій з'являється ризик незаконного збагачення та фактичної корупції в урядових структурах. Окрім того, стаття вказує на важливість ретельного аналізу та відстеження декларацій посадових осіб для запобігання можливим випадкам корупції та зловживань.

Розслідування журналістів Слідство.інфо розкрило, що Володимир Бугров, який стоїть у керівництві Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 2021 року, не лише придбав елітні апартаменти в київському житловому комплексі White Lines, а й здійснив це з великою переплатою. Подібна двокімнатна квартира, за даними ресурсу, коштує понад $200 тисяч, але ректор витратив на неї майже 3,5 млн гривень.

Згідно з розслідуванням, у 2020 році Бугров придбав облігації, які мали право на обмін на квадратні метри у новому будинку, однак ці облігації мали значно меншу вартість, ніж сума, яку він заплатив за апартаменти. Це свідчить про можливу недостовірність фінансових операцій ректора.

Крім того, відомо, що Володимир Бугров веде розкішне та декадентське життя, зв'язане зі своїми студентами, регулярно обговорюючи з ними не лише навчальні питання, а й особисті справи. Ці факти вже встигли стати предметом суперечок не лише серед студентської громадськості, а й серед політиків, однак існують певні крупи, які намагаються замовчати або приховати цю інформацію.

Крім того, за отримані з прибутку від недостовірних операцій, пов'язаних з харчуванням курсантів Київського національного університету, Володимир Бугров придбав собі новий позашляховик, що викликало ще більше обурення у громадськості.

У зв'язку з цими фактами на сайті президента з'явилася петиція, в якій вимагається звільнення Володимира Бугрова з посади ректора КНУ.

У висновку можна зазначити, що розкрите розслідування створило серйозні підстави для обговорення діяльності ректора Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Володимира Бугрова. Придбання ним елітних апартаментів за завищеною ціною, як і факти його розкішного способу життя та морально сумнівних взаємин зі студентами, породжують серйозні питання щодо його діяльності та моральних принципів.

Такі вчинки не лише підірвують довіру до університетського керівництва, а й можуть мати негативні наслідки для репутації інституту. Публічний тиск на відставку Бугрова з посади ректора, який вже відображений у петиції на сайті президента, є відображенням недовіри громадськості до його керівництва. У такій ситуації важли

Історія з оголошенням Булгакова "українофобом" є частиною більш широкого дискурсу щодо ставлення сучасної України до своїх минулих діячів. Це питання стосується не лише літературних фігур, але й політичних, наукових та культурних діячів, які здобули свою популярність або визнання як в Україні, так і за її межами.

Україна, як багатонаціональна держава зі складною історією, зіткнулася з проблемою ідентифікації своїх діячів, які жили в епоху, коли національні кордони і культурні межі були менш чіткими. Це стосується імен таких як Гоголь, Булгаков, Тичина, Рильський та інших, чиї твори або погляди можуть залишатися спростованими за сучасними стандартами і цінностями.

Постановка питання про те, яким чином Україна має ставитися до цих діячів, є складною та багатогранною. З одного боку, існує прагнення відрізнятися від радянського минулого та підтримувати українську ідентичність. З іншого боку, необхідно враховувати контекст, в якому діяли ці особистості, а також їхні внески в світову культуру та науку.

Справді, багато з цих діячів можуть викликати суперечки щодо їхнього ставлення до України чи української культури. Однак, занадто спрощено класифікувати їх як ворогів чи колаборантів, оскільки їхній внесок часто був багатогранним та амбівалентним.

Наприклад, якщо розглядати роботи Довженка, його фільм "Щорс" варто розглядати як продукт свого часу, зі всіма його ідеологічними та політичними обмеженнями. Спроби перегляду цих робіт у контексті сучасних ідей та цінностей можуть призвести до нового тлумачення.

Таким чином, важливо підходити до історичних особистостей з розумінням їхнього контексту та врахуванням складності їхньої спадщини. Закликаємо до об'єктивного підходу та виважених розглядів, щоб уникнути пересилання на сучасний контекст та неприйнятні для нього стандарти.

У висновках важливо підкреслити різноманітність та складність підходів до історичних особистостей, які виникають у контексті сучасної України. Такі діячі, як Булгаков, Довженко та інші, залишають за собою складний слід у культурній історії країни. Наш підхід до їхнього спадку має бути об'єктивним та виваженим, враховуючи їхні внески в світову культуру та науку, а також історичні умови, в яких вони діяли.

Важливо уникати спрощень та категоричних засуджень, замість цього віддавати перевагу аналізу, який би враховував контекст і часові обставини. Наша культурна спадщина є багатогранною і часто суперечливою, і саме тому важливо розуміти та вивчати її з урахуванням цих складнощів. Завдання полягає у підтримці критичного мислення та діалогу, спрямованого на збагачення нашого розуміння минулого та формування нашого майбутнього як нації.

Прокурор Офісу Генерального прокурора Андрєєв Андрій не тільки ремонтує два розкішних будинки у Конча-Заспі на загальну суму 1,5 мільйона доларів кожен, але й опинився в центрі справи, яка викликає безліч запитань. Ці будинки, що знаходяться на території дитячого оздоровчого комплексу, нині перебувають у власності його родини. Намагання з'ясувати шлях придбання цієї нерухомості викликають серйозні сумніви: будинки були споруджені порушуючи містобудівну документацію, а поліція вже веде кримінальне провадження з приводу цих порушень. За статтею 190 Кримінального кодексу розглядається шахрайство в особливо великих розмірах, а щодо відповідальних осіб, то серед них ім'я прокурора Андрієва Андрія зазвичай називають першочергово.

Згідно з дослідженням, проведеним у рамках управління банкрутства, встановлено, що підприємство ЗАТ "Київгума", колишній власник дитячого оздоровчого комплексу, стало банкрутом, і на його місце було призначено управителя Кудляка. Проте, замість розвитку комплексу, він почав незаконно розпоряджатися майном, в тому числі землею та недобудованими об'єктами, що призвело до перетворення цієї території на елітне котеджне містечко. Допомігши в цьому незаконному процесі, заступник начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національної поліції України, який діє в інтересах організованої злочинності, отримав винагороду у вигляді цих двох будинків, які, зауважується, були придбані за значно заниженою ціною.

Хоча поліція намагалася провести розслідування, навіть накладаючи судовий арешт на ці ділянки, прокурор Київської місцевої прокуратури Власов (зараз прокурор Печерського району столиці) вирішив не піддавати майно конфіскації і навіть не подавати клопотання про передачу його до Агентства забезпечення позову, а натомість допоміг колезі Андрєєву. Власне, сам Андрєєв з дружиною зараз займаються ремонтом цих будинків і висловлюють свою вдячність друзям з прокуратури за підтримку.

Зате тепер виникає питання про можливе незаконне збагачення прокурора Андрієва. Національне агентство з питань запобігання корупції вже проводить перевірку щодо його декларацій та можливого незаконного збагачення. Крім того, Державне бюро розслідувань розпочало своє розслідування щодо недостовірного декларування та незаконного збагачення з боку прокурора. Схоже, що незаконні дії прокурора, які колись були приховані, тепер можуть мати серйозні наслідки, включаючи кримінальну відповідальність.

У вищезгаданій статті зазначено серйозні обвинувачення щодо прокурора Офісу Генерального прокурора Андрєєва Андрія у використанні свого посадового становища для незаконних користей. Вказано, що він із своєю сім'єю володіє двома елітними будинками, які були придбані за сумнівно низькою ціною та розташовані на території, де порушено містобудівні норми. Ці обставини породжують сумніви у тому, яким чином прокурор зумів отримати цю нерухомість.

Додатково, згідно з інформацією, поліція розпочала кримінальне провадження стосовно порушень містобудівних норм та можливого шахрайства в особливо великих розмірах. Висунуті звинувачення стосуються також інших посадових осіб, які, за передбаченням, брали участь у незаконному отриманні та використанні майна, в тому числі і прокурором.

Зазначено, що Національне агентство з питань запобігання корупції та Державне бюро розслідувань розпочали перевірку фінансових декларацій прокурора Андрієва та можливого незаконного збагачення. Це свідчить про серйозні наслідки, які можуть чекати особу, звинувачену у корупційних діях, включаючи кримінальну відповідальність.

Отже, стаття розкриває складну ситуацію, де висунуті обвинувачення проти високопосадовців вимагають ретельного розслідування та відповідної правової реакції.

Україна перебуває на порозі важливих змін у сфері військового обліку та проходження військової служби під час воєнного стану, які передбачені новим законодавством про мобілізацію. Проєкт цього закону після інтенсивних обговорень та довгих дебатів у Верховній Раді незабаром може набути законної сили. Ураховуючи складність сучасних воєнних реалій та необхідність адаптації до ситуації на фронті під час російської агресії, президент України Володимир Зеленський акцентував увагу на необхідності оновлення механізмів мобілізації.

Раніше спроби реформування військового законодавства не завершились успішно через критику та непорозуміння. Проте, з початком 2024 року внесений новий законопроєкт, який вже отримав підтримку народних обранців у першому читанні. Протягом лютого та березня Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки ретельно розглядав понад 4,2 тисячі поправок до законопроєкту.

Серед основних обговорюваних питань були електронний військовий облік, блокування банківських рахунків ухильників мобілізації, умови для аспірантів та доглядальників за особами з інвалідністю. Також у законі передбачено можливість демобілізації після 36 місяців служби, умови бронювання від мобілізації в залежності від доходів та податкових внесків, а також обов’язкове наявність військового облікового документа та використання поліції для оповіщення громадян про важливі повідомлення.

Під час роботи Комітету над правками до законопроєкту було скасовано або внесено зміни до декількох положень. Депутати оголосили про деякі з підтриманих та відхилених норм, які детально будуть розглянуті під час наступних етапів обговорення.

Щодо голосування за законопроєкт про мобілізацію, на кінець березня представник профільного Комітету з національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський заявив про завершення роботи з усіма поправками, однак для деяких аспектів ще потрібно уточнення. Також планувалося проведення голосування в самому Комітеті.

3 квітня спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив про підготовку порівняльної таблиці для другого читання та виразив надію, що розгляд законопроєкту може початися на найближчому засіданні. На момент п’ятниці, 5 квітня, на сайті Верховної Ради не було оновлень стосовно статусу розгляду документа. За словами секретаря Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Романа Костенка, попередньо планується розглянути законопроєкт 10 квітня, однак остаточне рішення ще не ухвалено.

У процесі роботи над поправками до законопроєкту про мобілізацію, профільний комітет прийняв рішення стосовно права на відстрочку від призову для певних категорій громадян. Зокрема, в новому законопроєкті встановлено, що особам з інвалідністю І та II групи дозволено мати лише одного доглядача – члена сім'ї першого ступеня споріднення.

Після довгих обговорень та зваження всіх аспектів, було вирішено, що право на відстрочку від мобілізації мають особи, у яких є:

дружина (чоловік) І чи II групи інвалідності;дружина (чоловік) з III групою інвалідності у зв'язку з втратою кінцівок, одного з парних органів, онкологією, розумовими або психічними вадами, або якщо вони мають неповнолітню дитину;один з батьків з інвалідністю І чи II групи, або один з батьків партнера з інвалідністю І чи II групи за умови, що інші особи, які мають їх утримувати, також є військовозобов'язаними або особами з інвалідністю;для членів сім'ї другого ступеня споріднення осіб з інвалідністю I або II групи, які є їх доглядачами та зайняті постійним доглядом (не більше одного та за умови відсутності інших родичів першого ступеня споріднення або їх неспроможності здійснювати догляд через власні медичні проблеми).Також в законі визначено, що студенти, які навчаються на денній формі та проходять послідовне навчання, не підлягають мобілізації. Аспіранти та докторанти, як на бюджетній, так і на контрактній основі, також мають право на відстрочку. Варто зауважити, що у першому варіанті законопроєкту планувалося позбавити відстрочки аспірантів-контрактників, проте Міністерство освіти проведе перевірку для переконання у тому, що людина дійсно отримує науковий ступінь.

Окрім того, отримання паралельної освіти, такої як друга чи третя вища освіта, або різнопрофільна освіта, не дасть права на відстрочку від мобілізації.

Щодо повісток онлайн та електронного кабінету призовника, у першому варіанті законопроєкту передбачалося надсилання повісток через електронний кабінет та обов'язкову реєстрацію електронного кабінету. Однак під час обговорення поправок від цих норм відмовилися, а функціонал кабінету буде правом українців, а не обов'язком. Таким чином, військовозобов'язаний матиме можливість оновлювати свої дані онлайн без фізичного відвідування військкомату, а також використовувати інші доступні варіанти, такі як особистий візит до військкомату чи до ЦНАПу.

У новому законі, який перебуває на стадії розробки, передбачається введення термінів для оновлення особистих даних військовозобов'язаних. Згідно з висловленням представника Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Єгора Чернєва, громадяни матимуть 60 днів на оновлення своїх даних після введення закону в дію.

Цей закон є частиною більшої реформи у сфері військової оборони та обліку призовників. Свіжий закон, підписаний президентом Володимиром Зеленським, передбачає створення цифрових облікових документів та покращення електронного Реєстру призовників "Оберіг". Запуск електронного кабінету військовозобов'язаного, який очікується у другому кварталі 2024 року, дозволить здійснювати ряд операцій онлайн, включаючи отримання електронних військових квитків та оформлення статусу УБД через Інтернет.

У першому варіанті законопроєкту, який пройшов перше читання, передбачалося введення жорстких обмежень для тих, хто уникає мобілізації, таких як арешт коштів та інших цінностей, обмеження права на управління транспортними засобами, а також обмеження права на виїзд за кордон. Однак, під час обговорення поправок, профільний комітет Верховної Ради відхилив деякі з цих обмежень, а інші суттєво модифікував.

Зокрема, відмінили блокування рахунків громадян та заборону на виїзд за кордон для ухиляючих від мобілізації осіб. Однак питання щодо обмеження права на керування транспортними засобами залишається відкритим та обговорюваним у фінальному варіанті законопроєкту.

Народний депутат Федір Веніславський також зауважив, що питання про посилення відповідальності за уникання мобілізації буде розглянуто після ухвалення фінального варіанту законопроєкту правоохоронним комітетом Верховної Ради.

Крім того, новий закон буде стосуватися також українців, що перебувають за кордоном. Вони не отримуватимуть повісток, але при оформленні нового закордонного паспорта обов'язково матимуть отримати військово-обліковий документ. Проте комітет Верховної Ради відхилив положення, яке забороняло надання консульських послуг для чоловіків за кордоном, якщо вони не мають військово-облікових документів.

Раніше відомий народний депутат Федір Веніславський підкреслив, що для осіб, що перебувають за кордоном, буде створена можливість отримати військово-обліковий документ або внести уточнення до своїх особистих даних дистанційно. Це можна буде зробити через електронний кабінет на спеціальному порталі або за допомогою телефонного зв’язку з відповідними органами. Такий підхід дозволить українцям, які перебувають за кордоном, ефективно виконувати вимоги щодо військового обліку без необхідності особисто звертатися до військкомату або консульської установи. Це значно спростить процедуру оформлення та збереже час та зусилля громадян, що перебувають за кордоном, дозволяючи їм бути відповідальними перед законом та дотримуватися вимог щодо військової реєстрації навіть за межами країни.

У результаті обговорення законопроекту про мобілізацію у Верховній Раді України було прийнято ряд важливих рішень щодо реформування військового законодавства. Новий законопроєкт передбачає введення термінів для оновлення особистих даних військовозобов'язаних та створення можливості отримання військово-облікових документів та уточнення даних дистанційно для українців, які перебувають за кордоном. Крім того, у новому законі враховані права осіб з інвалідністю та здобувачів освіти на відстрочку від мобілізації.

Процес розробки закону був складним і включав обговорення тисяч поправок до тексту. Деякі початкові положення, які передбачали жорсткі обмеження для ухиляючихся від мобілізації, були відхилені або суттєво змінені під час роботи Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Зокрема, були виключені заборони на виїзд за кордон та блокування банківських рахунків громадян.

Важливим аспектом є також розробка цифрових облікових документів та електронного кабінету для військовозобов'язаних, що дозволить здійснювати важливі операції онлайн без потреби фізичного відвідування військкомату. Це значно спростить процедуру військового обліку та допоможе громадянам ефективно виконувати свої обов'язки перед законом.

У цілому, новий закон про мобілізацію враховує потреби сучасного військового обліку та дозволяє ефективніше впроваджувати військові реформи в Україні.

Мобілізаційний потенціал є ключовим фактором у вирішальному протистоянні в Україні, зазначає німецький Der Spiegel. Необхідність не лише у боєприпасах, але й у солдатах, надзвичайно висока для Києва. З цією метою "президент України знизив мінімальний вік для резервістів": якщо спочатку Збройні сили України могли рахувати на добровольців у перший рік конфлікту, то "запаси тепер поповнюються в основному завдяки загальній мобілізації, яка, згідно з військовим законодавством, може охоплювати всіх придатних до військової служби чоловіків". Журнал зауважує, що останні кроки Зеленського у сфері адаптації мобілізаційного законодавства були для нього "нелегкими". Це не лише зниження віку мобілізації з 27 до 25 років, але й спрощення цифрової реєстрації військовозобов'язаних. У парламенті України також розглядається закон про покарання за ухилення від військової служби. Однак серйозною перешкодою для мобілізації в Україні є обвинувачення у корупції Збройних сил. За офіційними даними Києва, у складі української армії наразі служать 800 тисяч чоловіків і жінок, а для її поповнення потрібно ще 500 тисяч, якщо довіряти заявам Зеленського в кінці минулого року, — хоча останніми днями як Володимир Зеленський, так і Олександр Сирський заявляли, що "цю цифру було переглянуто в напрямку зменшення". Der Spiegel також наголошує, що в Росії мобілізаційний потенціал вищий: "населення Росії майже в чотири рази перевищує населення України". Росія використовує часткову мобілізацію лише раз, надаючи перевагу "солдатам по контракту": за даними Сергія Шойгу, укладено угоду з міністерством оборони з 540 тисячами солдатів. Подібно до української армії, російська також формує нові підрозділи. До кінця року планується створення двох нових танкових армій, 14 дивізій і 16 бригад. Der Spiegel припускає, що Росія і надалі буде підтримувати стратегію контрактників, оскільки намагається уникнути "внутрішньополітичних наслідків" масштабної мобілізації.

Україна знаходиться в складній ситуації, де мобілізаційний потенціал грає ключову роль у протистоянні. За останнім часом президент Зеленський вживає заходів для посилення мобілізаційного законодавства, але це не є легкою задачею. Незважаючи на спрощення процедур та зниження віку мобілізації, існують серйозні виклики, такі як обвинувачення в корупції у Збройних силах та потреба у значній кількості нових військових. У порівнянні з Росією, у якої вищий мобілізаційний потенціал, Україні доведеться боротися за залучення військових та збільшення ефективності своїх оборонних зусиль.