Політика

Як повідомляє Національна поліція України, у результаті оперативно-розшукових заходів вдалося затримати підозрюваного у скоєнні тяжкого злочину. Інцидент стався в одному з регіонів країни, де місцеві правоохоронці отримали інформацію про можливу участь особи в серії кримінальних правопорушень, що мали значний суспільний резонанс.

Поліцейські оперативно відреагували на повідомлення і, провівши низку заходів, встановили особу підозрюваного. Згідно з попередніми даними, чоловік може бути причетний до кількох серйозних злочинів, серед яких крадіжки, грабежі та інші кримінальні дії, що мали місце в останні місяці. Затримання відбулося після отримання доказів, що підтверджують участь підозрюваного в скоєних правопорушеннях.

Затриманим повідомлено про підозри за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (крадіжка). Санкція статті передбачає покарання до 8 років позбавлення волі.

За словами правоохоронців, викриття та документування схеми проводилися спільно з працівниками Департаменту корпоративної безпеки АТ “Укрзалізниці”. Процесуальне керівництво здійснює Закарпатська обласна прокуратура.

Увечері 13 листопада 2025 року депутат Київради та голова фракції «Слуга народу» Андрій Вітренко повідомив про виявлення в своєму службовому автомобілі пристрою для зчитування та передачі інформації, тобто прослушки. Політик заявив, що пристрій був знайдений під час звичайної перевірки транспортного засобу, і одразу подав відповідну заяву до правоохоронних органів. Вітренко звернув увагу на серйозність ситуації, адже встановлення прослушки може свідчити про спробу незаконного стеження за ним.

Вітренко висловив припущення, що пристрій міг бути встановлений як представниками правоохоронних органів, так і невідомими особами, які прагнуть дізнатися приватну або службову інформацію. Враховуючи його діяльність, як на рівні Київради, так і на посаді заступника міністра освіти і науки, політик не виключає, що прослушка може бути пов’язана з його професійною діяльністю або з політичними процесами, в яких він бере участь.

«Якщо це встановлено в межах Закону – я готовий до будь-якої співпраці з правоохоронними органами! Якщо ні – повʼязую це з моєю публічною політичною позицією. Відповідну заяву до правоохоронних органів, як передбачено законодавством, я подав», – зазначив депутат.

Андрій Вітренко звернувся до ДБР, СБУ та МВС України з проханням оцінити ситуацію, особливо якщо прослушка пов’язана з його політичною діяльністю. Депутат також продемонстрував сам пристрій, який був встановлений у салоні автомобіля – кілька дротів прикріплені до панелі, ймовірно, до освітлення в пасажирській частині, на червоному скотчі, що свідчить про поспішне встановлення.

Правоохоронці наразі перевіряють обставини та походження пристрою, а Вітренко закликав до прозорого розслідування та надання оцінки факту можливого незаконного втручання у його приватне та службове життя.

У столичному мікрорайоні Дарниця сформувалася історія, яка швидко набула розголосу в соціальних мережах. У центрі уваги — мешканці одного житлового комплексу, де тривалі вечірні забави в одній із квартир переросли в напружене протистояння. За словами жінки, що живе поверхом нижче, регулярні нічні гулянки сусіда стали справжнім випробуванням для її родини, особливо для маленької дитини, яка реагує на будь-які раптові звуки.

Мати розповідає, що розмови та прохання знизити рівень шуму не дали жодного результату. Навпаки, після кожного прохання музика звучала ще гучніше, а компанія гостей демонстративно ігнорувала зауваження. Звернення до поліції також не принесло бажаного ефекту: правоохоронці приїжджали, складали протокол або робили зауваження, але уже наступної ночі вечірка повторювалася.

Її допис викликав жваву дискусію в мережі: частина користувачів підтримала авторку, зазначивши, що стикалися з подібними проблемами, інші ж звинуватили її в неправомірному використанні військової структури для вирішення особистого конфлікту. Обговорювалися також етичні та правові аспекти таких погроз.

У коментарях люди ділилися власним досвідом боротьби з «гучними» сусідами: від колективних звернень і фіксації порушень до встановлення особистого контролю за шумом. Серед порад – письмові попередження на дверях, залучення власника квартири та консультації з дільничним.

Історія демонструє, що ефективного та швидкого способу вирішення подібних конфліктів часто немає, а мешканці намагаються шукати альтернативні способи впливу.

Європейські дипломати дедалі різкіше висловлюються щодо ситуації в українському енергетичному секторі, називаючи масштаби корупції «огидними» та такими, що підривають довіру до країни на міжнародній арені. Про це повідомляють джерела серед представників ЄС, які уважно стежать за розвитком подій навколо гучного скандалу із «Енергоатомом».

Фокус Євросоюзу прикутий до ситуації, у якій фігурує Тимур Міндич — бізнесмен і давній соратник президента України. Його можливі зв’язки з підозрілими контрактами в одній із ключових державних компаній викликали занепокоєння європейських партнерів, адже йдеться про сферу, що має фундаментальне значення для енергетичної безпеки держави.

«Єврокомісії доведеться переоцінити, як витрачаються кошти на енергетичний сектор Києва. В майбутньому Україні доведеться приділяти більше уваги прозорості фінансування», — заявив один із європейських чиновників. Він також підкреслив, що президент Зеленський «повинен заспокоїти всіх», ймовірно, шляхом представлення плану боротьби з корупцією.

З 2022 року Єврокомісія надала Україні понад 3 мільярди євро на розвиток енергетичного сектору. Хоча цей корупційний скандал є «найгіршим із тих, що сталися за час президентства Зеленського», союзники не погрожують скороченням допомоги.

При цьому в Києві очікують, що Брюссель продовжить дотримуватися «загального табу на публічну критику України», але водночас збільшить вимоги до реформ, пов’язаних із фінансуванням країни.

Цей інцидент підкреслює, що, незважаючи на фінансову підтримку з боку ЄС, українська влада змушена активніше працювати над прозорістю й контролем витрат у ключових секторах економіки.

Директор Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації Роман Ткачук, який обіймає цю посаду з грудня 2018 року та водночас є депутатом Київради від партії «УДАР», знову опинився у центрі уваги правоохоронців. 8 жовтня йому повідомили про нову підозру, пов’язану з можливою службовою недбалістю під час закупівлі спеціальної техніки для столичного управління ДСНС у 2022 році. Збитки, завдані бюджету міста, правоохоронці оцінили у 10,9 мільйона гривень.

Слідство ведеться у межах кримінального провадження №12023100000001338. За версією правоохоронців, Ткачук мав проконтролювати правильність проведення процедури закупівлі та дотримання всіх законодавчих норм. Наразі перевіряється, чи були порушення, що призвели до завищення вартості обладнання або неефективного використання коштів.

Однак, як зазначається у матеріалах справи, підлеглі Ткачука не звернулися ані до виробників, ані до дилерів, не провели аналізу ринку та не перевірили ціни на додаткове обладнання. Усе це суперечить «Примірній методиці визначення очікуваної вартості предмета закупівлі», затвердженій Мінекономіки.

Проведені експертизи встановили: через завищення вартості закупівлі бюджет Києва недоотримав 10,9 млн грн.

13 жовтня Голосіївський райсуд столиці обрав Ткачуку запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання строком на 2 місяці. Чиновника зобов’язано з’являтися за викликом слідчих і прокурорів та утримуватися від контактів зі свідками. Того ж дня суд відсторонив його від посади директора Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Санкція інкримінованої статті — ч.2 ст. 367 ККУ — передбачає до п’яти років ув’язнення.

Переможцем закупівлі стала компанія ТОВ “Валідус Спецавто”, що належить киянину Андрію Нагорному. За понад 10 років роботи фірма уклала державних контрактів на загальну суму 2,6 млрд грн.

Попри це, слідство стверджує: техніка була закуплена з істотним завищенням вартості.

Ця підозра стала вже п’ятою для очільника департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Ткачук фігурує одразу у кількох кримінальних провадженнях:

справа про генератори від “Епіцентру” — йому інкримінують розтрату 1,8 млн грн через включення ПДВ, який не підлягав сплаті;

справа щодо системи оповіщення в Деснянському районі — за версією слідства, переплата становила 377,2 тис. грн;

справа про закупівлю генераторів у 2023 році — збитки оцінені у 4,8 млн грн;

справа про неналежне функціонування укриттів у Києві — одне з найбільш резонансних розслідувань, у якому Ткачук є підозрюваним з червня 2023 року.

Саме ця трагедія зумовила масштабне слідство: 1 червня 2023 року під час ракетної атаки в Деснянському районі загинули троє людей, які не змогли потрапити до укриття, двері якого були зачинені.

Роман Ткачук — один із найдовше працюючих керівників у команді мера Віталія Кличка. До приходу у КМДА він багато років очолював аварійно-рятувальні служби. Попри численні кримінальні провадження, він залишався на посаді аж до відсторонення судом у жовтні 2025 року.

За масштабом кримінальних справ чиновник фактично є “рекордсменом” серед керівників підрозділів КМДА.

Найближчим часом суди мають розглянути кілька обвинувальних актів щодо діяльності Романа Ткачука. У разі доведення вини йому загрожують реальні строки ув’язнення — від 5 до 12 років залежно від конкретного епізоду.