Політика

Система переправлення ухилянтів через кордони України здебільшого залежить від співробітників Управління внутрішньої та власної безпеки Державної прикордонної служби. Цей факт підтверджується інформацією, отриманою в ході розслідування кримінальних справ, які веде Служба безпеки України. На жаль, існує велика кількість випадків, коли відомі особи, які уникають від відповідальності перед законом, використовують цю мережу для незаконного перетину кордону. Однак урядові органи активно працюють над підсиленням контролю та запобіганням подібних порушень законодавства.

Зокрема, одного з посадовців цього управління було викрито на гарячому та вручено йому підозру.

Йдеться про підполковника Непрелюка Ю.А. – начальника групи внутрішньої безпеки відділу внутрішньої та власної безпеки по 24 прикордонному загону головного відділу внутрішньої та власної безпеки «Південь» Управління внутрішньої та власної безпеки Адміністрації Державної прикордонної служби України.

В рамках провадження № 42024022420000104 від 21.03.2024, підозру йому вручила прокуратура та СБУ 24 травня поточного року.

Слідство інкримінує посадовцю “сприяння та організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, поза межами пункту пропуску, та без наявних на те, законних підстав”.

Непрелюку Ю.А. повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 332 КК України з врученням клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Непрелюк є довіреним підлеглим керівника Управління внутрішньої та власної безпеки Адміністрації Державної прикордонної служби України Малюги Володимира Михайловича.

Останній, за оперативними матеріалами, власне, очолює «верхівку» каналів переправи ухилянтів за кордон у різних прикордонних областях України.

Малюга у 2020 році обіймав посаду заступника начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області. У 2022 році – обіймав посаду начальника Управління внутрішньої безпеки Державної митної служби України.

Наприкінці 2022-го став митником і працював у ДМС України, однак був звільнений на хвилі корупційного скандалу.

Наразі, очолюючи Управління внутрішньої та власної безпеки ДПСУ, Малюга не декларується і дані про його призначення на цю посаду закриті. Водночас за час роботи в прикордонній службі, родичі вказаного службовця стали власниками значної кількості нерухомих активів. Ці обставини, що свідчать про факти незаконного збагачення посадовця, правоохоронцями наразі досліджуються окремо.

Нагадаємо, у ВР зареєстрували новий законопроєкт стосовно покарань для осіб, що ухиляються від військової служби. Згідно з текстом документа, ухилянтів хочуть не саджати за ґрати, а штрафувати – від 51 до 85 тис. грн, а також залучати до громадських робіт.

Президент України Володимир Зеленський висловив своє розчарування у рішенні президента США Джо Байдена не взяти участі в мирному саміті у Швейцарії. Ця звістка викликала хвилю обурення та здивування серед громадськості, адже спільна участь у таких заходах може стати важливим кроком у розв'язанні глобальних проблем та зміцненні міжнародного співробітництва.

Зеленський підкреслив, що участь країн-лідерів у міжнародних самітах сприяє обговоренню актуальних питань світового масштабу та пошуку спільних шляхів їх вирішення. Відсутність представника США на такій важливій події може порушити баланс і знизити ефективність обговорень.

Також у промові Зеленського відзначили, що співпраця між Україною та Сполученими Штатами має велике значення для забезпечення стабільності та безпеки у регіоні. Обидва президенти раніше висловлювали намір поглибити співпрацю між країнами, тому рішення Байдена викликає певне занепокоєння щодо майбутнього відносин.

Зеленський закликав до подальшої дипломатичної діалогу та спільних зусиль для зміцнення міжнародного порядку та миру. Він висловив надію, що обидва лідери зможуть знайти компроміс та продовжити спільну роботу над вирішенням глобальних викликів.

За словами Зеленського, це рішення можна назвати “не дуже сильним”.

«Я б дуже хотів, щоб особисто президент Бадйен був присутній на саміті миру. За всієї поваги, рішення не бути присутнім я вважаю не дуже сильним. Я вважаю, що президент Байден потрібен саміту миру і потрібен іншим лідерам, які дивляться на реакцію США”, – сказав президент у Брюсселі.

Він зазначив, що все ще не знає, хто представлятиме Штати на саміті.

Нагадаємо, Байден пропустить саміт заради передвиборчого збору коштів у Голлівуді з американськими зірками шоу-бізу.

Україна та Бельгія поставили ще один міцний камінь на шляху співпраці, уклавши "угоду про гарантії безпеки", яку повідомив Офіс президента України. Урочиста церемонія підписання відбулася у столиці Європейського Союзу, Брюсселі, де під руку та з великим ентузіазмом цей історичний документ підписали президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Бельгії Олександр Де Кроо. Ця угода відзначає нову сторінку у співробітництві між двома країнами, що має важливе значення для забезпечення стабільності та безпеки в регіоні та підтверджує рішучість України та Бельгії у спільній боротьбі за мир та процвітання.

За ним Бельгія виділить Україні щонайменше 977 млн євро на військову допомогу цього року і продовжить надавати підтримку в найближчі 10 років. Передасть 30 винищувачів F-16 до 2028 року, перші з яких уже цього року.

«Бельгія гарантує, що надаватиме своєчасну безпекову допомогу, сучасну військову техніку та озброєння … та сприятиме проведенню військових тренувань”, – повідомляється на сайті ОП.

Таку оборонну угоду Україна підписала вже з 11 країнами.

Президент України Володимир Зеленський має намір наступного тижня здійснити важливий державний візит до країн Південної Європи, зокрема до Іспанії та Португалії. Планована поїздка, яка спочатку мала відбутися у середині травня, зазнала змін через загострення ситуації на півночі Харківської області, спричинене російським наступом. Спостерігаючи за розвитком подій на цьому фронті, президент вирішив перенести свою мандрівку з метою зосередитися на вирішенні внутрішніх питань та забезпеченні безпеки українських громадян. Тим не менш, відвідування Піренейського півострова залишається актуальним, адже співпраця з країнами Європейського союзу є стратегічно важливою для України в контексті зміцнення дипломатичних зв'язків та спільного вирішення актуальних міжнародних питань.

За інформацією іспанської радіостанції Cadena SER, офіційні заходи за участю Зеленського відбудуться в Мадриді у понеділок, 27 травня. Планується, що президент України зустрінеться з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом та королем Феліпе. Очікується, що Зеленський прибуде до Іспанії вже в неділю.

Це буде перший двосторонній візит Зеленського до Іспанії. У жовтні минулого року він був у Гранаді на саміті Європейської політичної спільноти в рамках головування Іспанії в ЄС. Під час цього візиту планується підписання двосторонньої угоди про гарантії безпеки між Іспанією та Україною.

Після візиту до Іспанії Зеленський відвідає Португалію. Президент Португалії Марсело Ребелу ді Соза ще офіційно не підтвердив заплановану зустріч із Зеленським, але CNN Portugal повідомляє, що зустріч відбудеться у вівторок.

Зеленський раніше анонсував нові безпекові угоди. Він зазначив, що до вже підписаних договорів з Латвією, Італією, Великою Британією, Канадою, Францією, Німеччиною, Данією, Фінляндією та Нідерландами можуть приєднатися країни Північної Європи та, можливо, США.

Україна домовляється з низкою країн-партнерів про безпекові гарантії, але вони не завжди є справжніми гарантіями.

Під час останнього пленарного засідання Робочої групи, що входить до складу Комітету Верховної Ради з правоохоронної справи, відбулася важлива подія — заступниця голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Мар’яна Безугла, презентувала дороблений законопроект, спрямований на створення системи військової юстиції в Україні. Цей ініціативний крок має значний вагомий вплив на зміцнення законності та правопорядку у країні, забезпечуючи військовим правоохоронцям адекватний правовий статус і захист їх прав і свобод. Нова система військової юстиції має стати важливим інструментом у забезпеченні військової дисципліни, ефективності та прозорості в роботі військових судів, що в свою чергу підвищить рівень довіри громадян до військових структур та загальної безпеки в державі.

У законопроекті визначається статус військової поліції, її правові засади, загальна структура та особовий склад, порядок застосування заходів фізичного впливу та вогнепальної зброї, а також правовий та соціальний захист її працівників.

Під час презентації законопроекту також виступили голова Комітету Сергій Іонушас та інші члени робочої групи. Ініціатори законопроекту вважають, що це сприятиме підтриманню правопорядку та військової дисципліни у Міністерстві оборони України, Збройних Силах та Державній спеціальній службі транспорту.

Очікується, що розроблений законопроект буде зареєстровано та розглянуто Комітетом у найближчий час.

Раніше, 22 травня, у першому читанні Верховна Рада схвалила законопроект №10311 щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії. Він передбачає надання права військовослужбовцям Нацгвардії застосовувати засоби примусової зупинки автомобіля, водій якого не виконав їхніх законних вимог або намагається уникнути контролю на КПП.

Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради, викликав хвилю обговорень своїм висловленим сумнівом у виконавчій ефективності економічного бронювання від мобілізації. Він переконано стверджує, що подібні заходи не демонстрували своєї дієвості в будь-якій країні світу. Це заявлення викликало серйозне обговорення серед політичних коліг та експертів.

Спростувати або підтримати ці слова Руслана Стефанчука – завдання не лише політично значуще, але й важливе з погляду реальної ефективності стратегій економічної стабільності. Дійсно, у багатьох країнах світу спроби впровадження економічного бронювання від мобілізації часто супроводжувалися суперечками та неоднозначними результатами.

Поряд із цим, варто визнати, що ситуація в кожній країні унікальна, і те, що не працює в одному місці, може стати успішною стратегією в іншому. Тому обговорення і аналіз досвіду різних країн у цьому питанні є надзвичайно важливими для розробки оптимальних стратегій економічного розвитку та забезпечення національної безпеки.

Відповідно, слова Руслана Стефанчука варто сприймати як стимул для глибшого аналізу і обговорення з питань ефективності заходів економічного бронювання від мобілізації, а також для пошуку інноваційних шляхів забезпечення економічної стійкості та безпеки.

За словами Стефанчука, зачасту за “привабливою фразою” втрачається логіка процесів, і дуже мало країн, де такий підхід працює.

Водночас глава Верховної Ради наголосив на необхідності забезпечення рівноправності перед обов’язками захищати країну та справедливості в цьому контексті.

У Верховній Раді розглядаються дві можливі моделі економічного бронювання від мобілізації та військової служби. Одна з цих моделей передбачає бронювання для осіб із заробітною платою понад 35 тисяч гривень, що спричинило хвилю критики в українському суспільстві. Економісти підкреслюють, що мета економічного бронювання полягає в уникненні обвалу економіки, але це вимагає консультацій із українськими роботодавцями.

У період неспокою та військових дій в Україні, коли масова частина населення переживає важкі економічні випробування, член Вищої ради правосуддя, Роман Маселко, разом із своїми родичами опинився в центрі гучного скандалу. Цей скандал, як повідомляє видання "Закон і бізнес", пов'язаний із спробою надбання нерухомості за кошти, походження яких невідоме. Умови конфлікту виявилися особливо складними, оскільки вони співпали зі складною соціально-політичною ситуацією в країні.

Наступні кроки Романа Маселка та його родичів стали предметом великого суспільного обговорення та розгляду у засобах масової інформації, а також серед правозахисних організацій. Ця ситуація викликала серйозні сумніви та критику щодо дій і намірів члена Вищої ради правосуддя та його близьких. Водночас, вона підкреслила загальний клімат невпевненості і недовіри в суспільстві щодо дотримання принципів чесності та законності, особливо серед осіб, які займають ключові посади у правовій системі.

Цей епізод став важливим випробуванням для владних структур та механізмів контролю за додержанням законності в країні. Він підкреслив необхідність посилення механізмів контролю за фінансовими операціями та декларуванням майна для уникнення корупційних схем та зловживань у владних структурах. Також він відобразив важливість забезпечення прозорості та відкритості у процесі взаємодії між владними особами та громадянами, що є ключовим елементом будівництва довіри та легітимності державних інституцій.

Згідно з розслідуванням, пенсіонерка Галина Боженко, яка доводиться тіткою Роману Маселку, позичила його дружині майже 15 тисяч доларів США. Ці кошти були використані для придбання двокімнатної квартири в Києві вартістю майже 1,6 мільйона гривень. Факт позики від пенсіонерки викликав багато сумнівів та підозр серед журналістів та громадськості.

При цьому з декларації випливає, що дружина Маселка під час купівлі квартири зберегла свій доларовий депозит (майже 11,8 тисяч доларів), а офіційних коштів сім’ї, які залишилися, не вистачило б для купівлі квартири навіть з урахуванням грошей від тітки.

Також журналісти з’ясували, що тітка, маючи пенсію близько 15 тисяч грн, уже під час війни набула у власність два приміщення площею 14,7 та 11.9 м2 і дві квартири в один день площею 47,2 м2 і 100,1 м2 у ЖК «Еко-дім» у Львові. За оцінками експертів, загальна вартість такої нерухомості перевищує 150 тисяч доларів.

Згідно з поясненням Маселка, тітці дісталася спадщина від дідуся. Справді, 85-річний дідусь мав 27 рахунків у 8 банках на суму майже 1,55 млн грн. І всі ці гроші перейшли доньці у спадок. Хоча, як перевірили ЗМІ, офіційно він ніяк не міг заробити таку суму за останні 20 років свого життя.

Як уже раніше повідомляв «ЗіБ», нардепи Максим Бужанський і Кирило Нестеренко звернулися до ВРП і НАЗК із проханням перевірити сумнівні факти декларації члена ВРП.

Народна депутатка від партії "Слуга народу" Мар'яна Безугла не припиняє публічно висловлювати свою критику стосовно керівника угруповання "Хортиця" Олександра Сирського. Цього разу вона звернулася до громадськості з обвинуваченням у відсутності належних фортифікаційних споруд у Харківській області, за яку Сирський несе відповідальність з літа 2022 року. Безугла настоює на тому, що відсутність належного захисту може ставити під загрозу безпеку місцевого населення та порушувати обороноздатність регіону.

«Ні головком Залужний, ні Сирський не підготували укріплень на Харківщині. На кордоні укріплень просто не було, а те, що було побудовано в тилу військовою адміністрацією, створювалося за наданими ГШ ЗСУ радянськими методиками часів Другої світової війни або взагалі хаотично, за завищеними цінами і було порожнім. Тобто генерали не розмістили там військових взагалі!» – пише Безугла.

Каже, мінування також було «мінімальне».

Нагадаємо, днями Безугла заявила, що має намір публічно домагатися відставки Сирського та його оточення.

Пройшло майже десять років з того часу, як Неля Куковальська знову зайняла посаду керівника заповідника "Софія Київська". Після того, як вона стала генеральним директором, розпочалася нова ера у розвитку заповідника. Але це була не лише ера розвитку природно-заповідного фонду. Для Нелі Куковальської це стала сімейною місією, яку вона віддавала з повним захопленням і ентузіазмом.

За ці роки вона не лише зміцнила екологічні програми та збільшила територію заповідника, але й вдало поєднала свої професійні зусилля з особистими амбіціями. Розширення заповідника стало своєрідним втіленням її сімейних цінностей та спадкового обов'язку перед майбутніми поколіннями.

Кожен крок, кожне вдосконалення в роботі заповідника, ставали підтвердженням того, що Неля Куковальська будує не лише імперію природоохоронного руху, але й спадкову спільноту, де кожен член дбає про довкілля та береже спільну майбутність.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

Її перший заступник – Вадим Кириленко контролює всю господарську частину діяльності заповідника та реставрацію. Він поставив начальником господарсько-експлутаційного відділу свого родича, який проводить усі закупівлі. Виставково-музейну частину контролює Кіра Петрачек, родичі та подруги якої працюють у неї в підпорядкуванні і якось цікаво списують гроші на нові виставки та усілякі програми. Ще Кіра бере гроші за проведення будь-яких заходів на території заповідника, на свою думку встановлюючи тарифи: безкоштовний та космічний.

Сама ж Куковальська приймає важливих гостей, на короткій нозі з міністрами, не вилазить із закордонних відряджень, підтягує пожертвування на реставрації, які важко оцінити у реальних грошах, змінила старенький мерседес на новий Лексус.

Фанатік “русского мира” у серці України-Русі

Для України Софія Київська — не просто пам’ятка архітектури, внесена до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. Це символ наступності держави України-Русі.

А тепер уявіть, що у символі української державності править літургія московського патріарха Кирила, що ніби демонструє наступність російської, а не української державності від Київських князів до наших днів.

Зрозуміло, що такі заходи проводилися, потай, із закриттям храму для відвідувачів. І стався один з них 26 липня 2010 року.

Сайт Московського патріархату повідомляв, що на заході були присутні “голова Державного комітету у справах національностей та релігій Ю.П. Богуцький, генеральний директор національного заповідника “Софія Київська” Н.М. Куковальська”. Митрополит Київський Володимир звернувся до Гундяєва: “Святійший Владико і отець! Ми щойно разом з Вами, Предстоятелем Руської Православної Церкви, звершили в історичному місці історичну священнодійство. Протягом 18 років ми не мали такої можливості”.

Звісно, ​​не мали, адже до приходу до влади Віктора Януковича нікому й на думку не спадало насаджувати в Україні “русский мир”, не кажучи вже про проведення служби у Софійському соборі. І тільки завдячуючи пані Куковальська це стало можливим.

Московський патріарх Кирило, тоді, завершуючи молебень, заявив: “У цьому історичному місці, кафедральному соборі Києва та всієї Русі, ми звершили разом богослужіння… На всьому просторі Святої Русі — одні святині, одні святі та одна Церква». Цей вислів став частиною зусиль з насадження “русского мира” в Україні. І сьогодні ми переживаємо страшні наслідки подібних заяв.

Але це не перше, і зрозуміло не останній такий випадок. Працюючи на своїх кураторів з ФСБ, у 2009 році Неля Куковальська намагалась викрасти українські святині, під виглядом передачі експонатів заповідника для виставки “Свята Русь” у Луврі. Це, з зрозумілих причин, сталося без узгодження з Мінкультом. Коли до міністерства надійшли офіційні запити від Лувру, чиновники були шоковані.

Микола Яковина, президент ІКОМОС України, на той момент заступник міністра культури, реагуючи на цей жахливий випадок, заявив, що поведінка Куковальської суперечить принципам професіоналізму та громадянської відповідальності, а також дискредитує процес люстрації.

Генуезька фортеця

До складу Національного заповідника «Софія Київська» входять не лише собор, а й інші пам’ятки архітектури у Києві та Генуезька фортеця у Судаку.

В фортеці Неля Куковальська та Олександр Фарбей, завідувач відділу “Музей Судакська фортеця”, проводили археологічні розкопки. Проте ніхто не ставив знайдених артефактів на облік, через те, що фактично вони були розкрадені.

Після звільнення Куковальської нове керівництво заповідника спробувало провести перевірку фондів, але Олександр Фарбей їх не допустив, а потім звільнився.

Коли перевірка нарешті відбулася вона принесла прикри результати. Виявилось, що цілих 8623 одиниці не врахованих експонатів. Здебільшого це були артефакти з розкопок, проведених у період з 1997 по 2012 рік, але також були знайдені й невраховані предмети, виявлені ще у 1965–1973 роках.

Весь цей матеріал зберігався у перемішку із врахованими експонатами, а нумізматична колекція просто була покладена до бухгалтерського сейфу, до якого мали доступ касири та охоронці музею.

Після обліку експонатів стало зрозумілим, що всі найбільш коштовні експонати з державних фондів, давно відправили на процвітаючий завдяки Нелі Куковальській – ринок чорної археології.

Це, безумовно, шокуючий факт: хто міг подумати, що найпрестижніший у країні заповідник продаватиме на чорний ринок предмети, знайдені археологами абсолютно легально та зареєстровані відповідно до правил розкопок?

Загалом, було втрачено 523 археологічні знахідки. Хоча, напевно значно більше. Ці цифри вражають уяву, а ринкову вартість втраченого навіть важко уявити.

У ході інтенсивної археологічної діяльності у Криму Неля Куковальська не забувала і своїх кураторів з Росії. Унікальні візантійські свинцеві печатки, молівдовули, знайдені в Фортечній бухті Судака, були передані до Державного Ермітажу, ніби для реставрації. По факту – назавжди.

Про печатки відомо з археологічних звітів, але переміщення їх документально не оформлене, тож не зрозуміло, як ці предмети перетнули державний кордон України. Зараз молівдовули згадуються в наукових публікаціях як Ермітажі. Досить щедрий “подарунок” пані Куковальської!

Збагачення Куковальської на “Святій Софії”

Хоч директор заповідника і підчищає інформацію про себе, але вже у 2010 ЗМІ почали говорити про крадіжки на її оздобленні. “Софія Київська” – одне з тих місць, де можна присвоїти гроші з бюджету країни.

Генеральний директор заповідника Неля Куковальська добре розуміє цінність свого посту. Де ще вона могла б так часто вживати фразу “Якби було належне фінансування, ми створили б рай!”? Забуваючи додати, що рай би був її персональний і десь в Дубаї.

До речі, заробляла пані Куковальська не тільки за рахунок держави. Бізнесмени-меценати завжди виявляли особливий інтерес до “Софії Київської”. Тож Куковальська легко грала на меценатських струнах. Вона розповідала, як вдалося отримати 15 мільйонів гривень на реконструкцію, виділених одним із найвідоміших бізнесменів країни. Але цього їй виявилося замало, і вона легко роздула кошторис ще на 25 мільйонів.

Бюджетні кошти, виділені на реконструкцію у 2010 році, практично не вплинули на зовнішній вигляд заповідника. Не допомагає і потік грошей від меценатів, який не вичерпується. Не дивлячись на те, що всі ці гроші йдуть в карман Нелі Куковальської.

Для успішного грабунку меценатів Куковальська навіть створила Фонд розвитку національного заповідника “Софія Київська”, який чомусь знаходиться у квартирі її сусідки, поряд із її розкішною квартирою.

Під опікою її Фонду знаходяться також Кирилівська та Андріївська церкви, Золоті ворота та Судакська фортеця у Криму. Куковальська має величезний вплив у Переяславі-Хмельницькому історико-етнографічному заповіднику.

Скільки можна вкрасти на імітації реставрації, можна взнати, якщо переглянути кошториси на реставрацію Кирилівської церкви. За документами було витрачено близько 5 мільйонів гривень бюджетних коштів. Але одна з фірм оцінила свої послуги значно дешевше – 500 тисяч гривень. Лише 10% пішло на збереження святині, 90% осіли в кишенях Нелі Куковальської.

Куковальська купляє собі квартири, автомобілі, а правоохоронні органи, схоже, не дуже переймаються походженням коштів у чиновниці.

Схематоз з Гостинним двором

Наступний гучний скандал стався вже у листопаді 2021 року, коли національний заповідник “Софія Київська” мала розпочати роботи зі збереження Гостинного двору (Контрактова площа, 4, Київ).

Тоді, міністр культури Ткаченко буквально рейдерським чином захопив незавершеного об’єкта будівництва “Гостинний двір”, і використовуючи підроблений “техпаспорт Гостиного двору 1961 року”, “загубив” всього на всього 10 000 кв метрів в центрі Києва!

“Укрреставрація”, яка вклала мільйони доларів у реконструкцію та будівництво Гостинного двору, але кілька років тому через судові маніпуляції була позбавлена права та можливості завершити роботи, втратили можливість закінчити його, і Ткаченко захопивши його, передав “Гостинний двір” на баланс “Софії Київської”.

Можете собі тільки уявити, скільки багатомільйонних сум з державного бюджету пішло на будівництво та реконструкцію.“Гостинний двір” перетворився би на “особисту годівницю” міністра культури Олександра Ткаченка та Нелі Куковальської.

Але концесіонерам завадило Державне бюро розслідувань (ДБР) та Національна поліція які розпочали розслідування щодо дій Фонду державної власності (ФДМУ) та Міністерства культури.

Однак міністра культури Олександра Ткаченка та генерального директора Національного заповідника “Софія Київська” Нелю Куковальську ці кримінальні інциденти не турбували.

29 вересня 2021 року Кабінет міністрів прийняв розпорядження №1182-р про перерозподіл бюджетних коштів, виділених Міністерству культури в державному бюджеті – 2021. У рамках цього розпорядження на “Гостинний двір” має бути виділено за рахунок перерозподілу бюджетних 5 мільйонів гривень.

Збагачення Куковальської під маскою патріотизму

Витрати бюджету під час війни викликають особливо гостру реакцію суспільства щодо їх раціональності. Проте бюрократи знаходять способи адаптуватися і знаходять нові сфери діяльності, серед яких культурні проекти займають особливе місце.

І ось генеральний директор Національного заповідника “Софія Київська” Неля Куковальська висловлює думка про важливість збереження Софійського собору як символу національної ідентичності і з “патріотичних” міркувань.

“Якщо ми втратимо Софію, ми втратимо ознаку нашої національної ідентичності. Софія – це ознака нашої нації, це місце, де народжувалась держава”, – каже гендиректор Національного заповідника “Софія Київська” Неля Куковальська, пояснюючи необхідність тендеру майже на 80 млн. гривень на реставрацію покрівлі, конструктивних систем та позолоти куполів Софійського собору.

Приводом до цього стало обвалення хреста на куполі Софіївського собору у січні 2022 року. Хрест обвалився, не дивлячись на те, що реставрацію його проводили у березні 2021.

І знову нікого не турбує, що попередній ремонт проведений за керівництва пані Куковальської фактично був лише імітацію, і гроші як завжди, банально вкрали. І потребують ще.

P.S. Куковальская за даними Вікіпедії 1983 року закінчила будівельний факультет Московський інститут інженерів залізничного транспорту, що ніяк не робить з неї ані музейницю, ані діяча культури. Тим не менш, вона генеральна директорка Національного заповідника «Софія Київська» з 2000 року. З невеличкою відпусткою в 3 роки, з 2012 по 2015.

Не дивлячись на те, що тогочасний міністр культури Михайло Кулиняк пояснив звільнення нецільовим використанням 1,6 мільйона гривень, виділених на археологічні розкопки на території заповідника, а також за розкриття саркофага Ярослава Мудрого та реставрацію мозаїк Михайлівського монастиря без узгодження з Міністерством культури,у 2015, після повторного призначення Неля Куковальська, нині позиціонує себе як “жертва злочинного режиму Януковича”.

Український народний депутат Євген Шевченко насторожує громадськість про можливу загрозу відкриття другого фронту з боку Білорусі. В його останньому зверненні Шевченко висловив серйозні обурення та занепокоєння стосовно військово-політичної обстановки, що швидко наростає у нашому сусідньому краї.

«Не хочу нагнітати обстановку. Але, не виключаю відкриття російсько-білоруського другого фронту. І справа не в Януковичі. Разом із Путіним до Мінська приїхали всі. Просто всі. Новий міністр їхньої оборони і сам Лавров. Це погано. Дуже погано!» – пише Шевченко.

Нагадаємо, чутки про можливий вступ Білорусі у війну ходять уже давно, ще з початку війни, хоча досі вони ніколи не підтверджувалися. Лукашенко ці чутки спростовував.

Зараз вступ у війну Білорусі може стати набагато більшою проблемою для України, ніж на початку війни, з огляду на те, що ЗСУ зараз поступаються за чисельністю російській армії, мають обмежені резерви, а відкриття нового фронту ці проблеми дуже серйозно посилить.

Щоправда, немає поки що ознак того, що Білорусь готує ударне угруповання для наступу на Україну. Про великі мобілізаційні заходи в РБ наразі нічого невідомо. Але якщо вони почнуться, це стане першим реальним сигналом про можливість вступу Білорусі у війну.

Утім, в Україні поширена думка, що курсування чуток про вступ Мінська у війну – це інформаційна спецоперація Кремля з метою змусити ЗСУ тримати велике угруповання військ біля білоруського кордону.