Політика

У цьому році Україна приймає рішення відмовитися від активних зусиль у напрямку швидкого вступу до НАТО, і це рішення має глибокі підґрунтовані мотиви. Одним із найважливіших аргументів, що лежить в основі такого відступу, є серйозні страхи перед можливим втягненням альянсу у конфлікт з Росією. Україна, знаходячись у складній геополітичній ситуації, зрозуміло ретельно вивчає всі можливі наслідки свого приєднання до такої великої міжнародної організації.

Необхідно врахувати, що конфлікт з Росією має потенціал стати небезпечним і великим для всіх сторін, які залучені у цей процес. Таке рішення відкриває шлях для спроби знайти мирне врегулювання ситуації та зміцнення дипломатичних зусиль для забезпечення стабільності в регіоні. Україна прагне зберегти свою суверенність та незалежність, проте вирішення щодо членства у НАТО вимагає обміркованого підходу та урахування всіх можливих ризиків і перспектив.

Партнери України застерігли президента Володимира Зеленського від тиску на НАТО щодо швидкого наближення до членства, характеризуючи це як нереалістичну вимогу.

Зустріч Північноатлантичного альянсу цьогоріч відбудеться у Вашингтоні з 9 по 11 липня й буде присвячена 75-річчю організації.

США та Німеччина, підготовляючись до саміту, виступили проти конкретних зобов’язань стосовно часових рамок можливого вступу України до НАТО.

“Вони відносяться дуже обережно до подальшого руху України в напрямку повноправного членства в НАТО цього року”, – заявило джерело, ознайомлене з поглядами адміністрації Байдена.

“США, можливо, менше занепокоєні, ніж Німеччина, але є певні страхи щодо загрози, яку Росія може становити для інших членів альянсу”, – додали співрозмовники видання.

У минулому році Володимир Зеленський висловив обурення “безпрецедентною й абсурдною” ситуацією, коли керівництво НАТО відмовилося надати Україні запрошення на повноправне членство під час саміту у Вільнюсі. Цього року його закликали утриматися від тиску на окремих членів альянсу, щоб вони не підтримували чітку дату приєднання України до блоку.

На тлі цьогорічного саміту деякі країни альянсу, зокрема Велика Британія, намагалися вплинути на це рішення, що призвело до розколу в блоці, за словами джерел.

Це, за їхніми словами, може відіграти свою роль у питанні актуальності альянсу перед президентськими виборами у США та можливою перемогою Дональда Трампа.

Водночас, на липневому саміті НАТО у Вашингтоні Україні буде запропоновано те, що називатимуть “мостом” чи “шляхом” до вступу на знак підтримки процесу. Однак називати чітких термінів приєднання до альянсу не мають наміру. Пакет підтримки, який зараз обговорюється, підкреслить “здатність України обирати власне майбутнє” і демонструватиме, що “шлях до членства стає коротшим”, заявили два дипломати.

Пакет буде зосереджений на зміцненні збройних сил України, щоб гарантувати її готовність негайно приєднатися до НАТО, коли лідери альянсу приймуть таке рішення.

Для цього НАТО візьме на себе керівну роль у Рамштайні – місці збору понад 50 союзників, які координують воєнну допомогу Україні.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також намагався підштовхнути 32 члени альянсу створити фонд у 100 мільярдів доларів, щоб привести українську армію до “стандартів НАТО” через постачання зброї та навчання.

Проте деякі країни-члени висловлюють скептицизм щодо загальної суми, тому зараз розглядають заміну фонду обіцянкою кожного союзника виділяти Києву відсоток видатків на оборону.

НАТО вперше заявило, що Україна може стати його членом у 2008 році, але так і не визначило термін чи процес приєднання.

Згідно з матеріалами кримінального провадження СБУ, у процесі переправляння ухилянтів через кордони України активно беруть участь співробітники Управління внутрішньої та власної безпеки Державної прикордонної служби. Ця інформація свідчить про серйозні порушення та корупційні схеми, що відбуваються на державному рівні.

Зазначені дії не лише підривають авторитет державних органів, а й створюють загрозу безпеці суспільства. Усунення цієї проблеми вимагає негайних та ефективних заходів з боку правоохоронних органів. Необхідно провести ретельну перевірку та очищення системи від осіб, які зловживають своїм службовим становищем для особистої користі.

Підвищення контролю за діяльністю співробітників прикордонної служби та зміцнення правової бази для покарання тих, хто порушує закон, стане важливим кроком у забезпеченні правопорядку та безпеки в країні. Тільки через спільні зусилля громадян та державних органів можна досягти успіху в боротьбі з цим негативним явищем.

Зокрема, одного з посадовців цього управління було викрито на гарячому та вручено йому підозру.

Йдеться про підполковника Непрелюка Ю.А. – начальника групи внутрішньої безпеки відділу внутрішньої та власної безпеки по 24 прикордонному загону головного відділу внутрішньої та власної безпеки «Південь» Управління внутрішньої та власної безпеки Адміністрації Державної прикордонної служби України.

В рамках провадження № 42024022420000104 від 21.03.2024, підозру йому вручила прокуратура та СБУ 24 травня поточного року.

Слідство інкримінує посадовцю “сприяння та організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, поза межами пункту пропуску, та без наявних на те, законних підстав”.

Непрелюку Ю.А. повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 332 КК України з врученням клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Непрелюк є довіреним підлеглим керівника Управління внутрішньої та власної безпеки Адміністрації Державної прикордонної служби України Малюги Володимира Михайловича.

Останній, за оперативними матеріалами, власне, очолює «верхівку» каналів переправи ухилянтів за кордон у різних прикордонних областях України.

Малюга у 2020 році обіймав посаду заступника начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області. У 2022 році – обіймав посаду начальника Управління внутрішньої безпеки Державної митної служби України.

Наприкінці 2022-го став митником і працював у ДМС України, однак був звільнений на хвилі корупційного скандалу.

Наразі, очолюючи Управління внутрішньої та власної безпеки ДПСУ, Малюга не декларується і дані про його призначення на цю посаду закриті. Водночас за час роботи в прикордонній службі, родичі вказаного службовця стали власниками значної кількості нерухомих активів. Ці обставини, що свідчать про факти незаконного збагачення посадовця, правоохоронцями наразі досліджуються окремо.

Нагадаємо, у ВР зареєстрували новий законопроєкт стосовно покарань для осіб, що ухиляються від військової служби. Згідно з текстом документа, ухилянтів хочуть не саджати за ґрати, а штрафувати – від 51 до 85 тис. грн, а також залучати до громадських робіт.

Система переправлення ухилянтів через кордони України здебільшого залежить від співробітників Управління внутрішньої та власної безпеки Державної прикордонної служби. Цей факт підтверджується інформацією, отриманою в ході розслідування кримінальних справ, які веде Служба безпеки України. На жаль, існує велика кількість випадків, коли відомі особи, які уникають від відповідальності перед законом, використовують цю мережу для незаконного перетину кордону. Однак урядові органи активно працюють над підсиленням контролю та запобіганням подібних порушень законодавства.

Зокрема, одного з посадовців цього управління було викрито на гарячому та вручено йому підозру.

Йдеться про підполковника Непрелюка Ю.А. – начальника групи внутрішньої безпеки відділу внутрішньої та власної безпеки по 24 прикордонному загону головного відділу внутрішньої та власної безпеки «Південь» Управління внутрішньої та власної безпеки Адміністрації Державної прикордонної служби України.

В рамках провадження № 42024022420000104 від 21.03.2024, підозру йому вручила прокуратура та СБУ 24 травня поточного року.

Слідство інкримінує посадовцю “сприяння та організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, поза межами пункту пропуску, та без наявних на те, законних підстав”.

Непрелюку Ю.А. повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 332 КК України з врученням клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Непрелюк є довіреним підлеглим керівника Управління внутрішньої та власної безпеки Адміністрації Державної прикордонної служби України Малюги Володимира Михайловича.

Останній, за оперативними матеріалами, власне, очолює «верхівку» каналів переправи ухилянтів за кордон у різних прикордонних областях України.

Малюга у 2020 році обіймав посаду заступника начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області. У 2022 році – обіймав посаду начальника Управління внутрішньої безпеки Державної митної служби України.

Наприкінці 2022-го став митником і працював у ДМС України, однак був звільнений на хвилі корупційного скандалу.

Наразі, очолюючи Управління внутрішньої та власної безпеки ДПСУ, Малюга не декларується і дані про його призначення на цю посаду закриті. Водночас за час роботи в прикордонній службі, родичі вказаного службовця стали власниками значної кількості нерухомих активів. Ці обставини, що свідчать про факти незаконного збагачення посадовця, правоохоронцями наразі досліджуються окремо.

Нагадаємо, у ВР зареєстрували новий законопроєкт стосовно покарань для осіб, що ухиляються від військової служби. Згідно з текстом документа, ухилянтів хочуть не саджати за ґрати, а штрафувати – від 51 до 85 тис. грн, а також залучати до громадських робіт.

Президент України Володимир Зеленський висловив своє розчарування у рішенні президента США Джо Байдена не взяти участі в мирному саміті у Швейцарії. Ця звістка викликала хвилю обурення та здивування серед громадськості, адже спільна участь у таких заходах може стати важливим кроком у розв'язанні глобальних проблем та зміцненні міжнародного співробітництва.

Зеленський підкреслив, що участь країн-лідерів у міжнародних самітах сприяє обговоренню актуальних питань світового масштабу та пошуку спільних шляхів їх вирішення. Відсутність представника США на такій важливій події може порушити баланс і знизити ефективність обговорень.

Також у промові Зеленського відзначили, що співпраця між Україною та Сполученими Штатами має велике значення для забезпечення стабільності та безпеки у регіоні. Обидва президенти раніше висловлювали намір поглибити співпрацю між країнами, тому рішення Байдена викликає певне занепокоєння щодо майбутнього відносин.

Зеленський закликав до подальшої дипломатичної діалогу та спільних зусиль для зміцнення міжнародного порядку та миру. Він висловив надію, що обидва лідери зможуть знайти компроміс та продовжити спільну роботу над вирішенням глобальних викликів.

За словами Зеленського, це рішення можна назвати “не дуже сильним”.

«Я б дуже хотів, щоб особисто президент Бадйен був присутній на саміті миру. За всієї поваги, рішення не бути присутнім я вважаю не дуже сильним. Я вважаю, що президент Байден потрібен саміту миру і потрібен іншим лідерам, які дивляться на реакцію США”, – сказав президент у Брюсселі.

Він зазначив, що все ще не знає, хто представлятиме Штати на саміті.

Нагадаємо, Байден пропустить саміт заради передвиборчого збору коштів у Голлівуді з американськими зірками шоу-бізу.

Україна та Бельгія поставили ще один міцний камінь на шляху співпраці, уклавши "угоду про гарантії безпеки", яку повідомив Офіс президента України. Урочиста церемонія підписання відбулася у столиці Європейського Союзу, Брюсселі, де під руку та з великим ентузіазмом цей історичний документ підписали президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Бельгії Олександр Де Кроо. Ця угода відзначає нову сторінку у співробітництві між двома країнами, що має важливе значення для забезпечення стабільності та безпеки в регіоні та підтверджує рішучість України та Бельгії у спільній боротьбі за мир та процвітання.

За ним Бельгія виділить Україні щонайменше 977 млн євро на військову допомогу цього року і продовжить надавати підтримку в найближчі 10 років. Передасть 30 винищувачів F-16 до 2028 року, перші з яких уже цього року.

«Бельгія гарантує, що надаватиме своєчасну безпекову допомогу, сучасну військову техніку та озброєння … та сприятиме проведенню військових тренувань”, – повідомляється на сайті ОП.

Таку оборонну угоду Україна підписала вже з 11 країнами.

Президент України Володимир Зеленський має намір наступного тижня здійснити важливий державний візит до країн Південної Європи, зокрема до Іспанії та Португалії. Планована поїздка, яка спочатку мала відбутися у середині травня, зазнала змін через загострення ситуації на півночі Харківської області, спричинене російським наступом. Спостерігаючи за розвитком подій на цьому фронті, президент вирішив перенести свою мандрівку з метою зосередитися на вирішенні внутрішніх питань та забезпеченні безпеки українських громадян. Тим не менш, відвідування Піренейського півострова залишається актуальним, адже співпраця з країнами Європейського союзу є стратегічно важливою для України в контексті зміцнення дипломатичних зв'язків та спільного вирішення актуальних міжнародних питань.

За інформацією іспанської радіостанції Cadena SER, офіційні заходи за участю Зеленського відбудуться в Мадриді у понеділок, 27 травня. Планується, що президент України зустрінеться з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом та королем Феліпе. Очікується, що Зеленський прибуде до Іспанії вже в неділю.

Це буде перший двосторонній візит Зеленського до Іспанії. У жовтні минулого року він був у Гранаді на саміті Європейської політичної спільноти в рамках головування Іспанії в ЄС. Під час цього візиту планується підписання двосторонньої угоди про гарантії безпеки між Іспанією та Україною.

Після візиту до Іспанії Зеленський відвідає Португалію. Президент Португалії Марсело Ребелу ді Соза ще офіційно не підтвердив заплановану зустріч із Зеленським, але CNN Portugal повідомляє, що зустріч відбудеться у вівторок.

Зеленський раніше анонсував нові безпекові угоди. Він зазначив, що до вже підписаних договорів з Латвією, Італією, Великою Британією, Канадою, Францією, Німеччиною, Данією, Фінляндією та Нідерландами можуть приєднатися країни Північної Європи та, можливо, США.

Україна домовляється з низкою країн-партнерів про безпекові гарантії, але вони не завжди є справжніми гарантіями.

Під час останнього пленарного засідання Робочої групи, що входить до складу Комітету Верховної Ради з правоохоронної справи, відбулася важлива подія — заступниця голови Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Мар’яна Безугла, презентувала дороблений законопроект, спрямований на створення системи військової юстиції в Україні. Цей ініціативний крок має значний вагомий вплив на зміцнення законності та правопорядку у країні, забезпечуючи військовим правоохоронцям адекватний правовий статус і захист їх прав і свобод. Нова система військової юстиції має стати важливим інструментом у забезпеченні військової дисципліни, ефективності та прозорості в роботі військових судів, що в свою чергу підвищить рівень довіри громадян до військових структур та загальної безпеки в державі.

У законопроекті визначається статус військової поліції, її правові засади, загальна структура та особовий склад, порядок застосування заходів фізичного впливу та вогнепальної зброї, а також правовий та соціальний захист її працівників.

Під час презентації законопроекту також виступили голова Комітету Сергій Іонушас та інші члени робочої групи. Ініціатори законопроекту вважають, що це сприятиме підтриманню правопорядку та військової дисципліни у Міністерстві оборони України, Збройних Силах та Державній спеціальній службі транспорту.

Очікується, що розроблений законопроект буде зареєстровано та розглянуто Комітетом у найближчий час.

Раніше, 22 травня, у першому читанні Верховна Рада схвалила законопроект №10311 щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії. Він передбачає надання права військовослужбовцям Нацгвардії застосовувати засоби примусової зупинки автомобіля, водій якого не виконав їхніх законних вимог або намагається уникнути контролю на КПП.

Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради, викликав хвилю обговорень своїм висловленим сумнівом у виконавчій ефективності економічного бронювання від мобілізації. Він переконано стверджує, що подібні заходи не демонстрували своєї дієвості в будь-якій країні світу. Це заявлення викликало серйозне обговорення серед політичних коліг та експертів.

Спростувати або підтримати ці слова Руслана Стефанчука – завдання не лише політично значуще, але й важливе з погляду реальної ефективності стратегій економічної стабільності. Дійсно, у багатьох країнах світу спроби впровадження економічного бронювання від мобілізації часто супроводжувалися суперечками та неоднозначними результатами.

Поряд із цим, варто визнати, що ситуація в кожній країні унікальна, і те, що не працює в одному місці, може стати успішною стратегією в іншому. Тому обговорення і аналіз досвіду різних країн у цьому питанні є надзвичайно важливими для розробки оптимальних стратегій економічного розвитку та забезпечення національної безпеки.

Відповідно, слова Руслана Стефанчука варто сприймати як стимул для глибшого аналізу і обговорення з питань ефективності заходів економічного бронювання від мобілізації, а також для пошуку інноваційних шляхів забезпечення економічної стійкості та безпеки.

За словами Стефанчука, зачасту за “привабливою фразою” втрачається логіка процесів, і дуже мало країн, де такий підхід працює.

Водночас глава Верховної Ради наголосив на необхідності забезпечення рівноправності перед обов’язками захищати країну та справедливості в цьому контексті.

У Верховній Раді розглядаються дві можливі моделі економічного бронювання від мобілізації та військової служби. Одна з цих моделей передбачає бронювання для осіб із заробітною платою понад 35 тисяч гривень, що спричинило хвилю критики в українському суспільстві. Економісти підкреслюють, що мета економічного бронювання полягає в уникненні обвалу економіки, але це вимагає консультацій із українськими роботодавцями.

У період неспокою та військових дій в Україні, коли масова частина населення переживає важкі економічні випробування, член Вищої ради правосуддя, Роман Маселко, разом із своїми родичами опинився в центрі гучного скандалу. Цей скандал, як повідомляє видання "Закон і бізнес", пов'язаний із спробою надбання нерухомості за кошти, походження яких невідоме. Умови конфлікту виявилися особливо складними, оскільки вони співпали зі складною соціально-політичною ситуацією в країні.

Наступні кроки Романа Маселка та його родичів стали предметом великого суспільного обговорення та розгляду у засобах масової інформації, а також серед правозахисних організацій. Ця ситуація викликала серйозні сумніви та критику щодо дій і намірів члена Вищої ради правосуддя та його близьких. Водночас, вона підкреслила загальний клімат невпевненості і недовіри в суспільстві щодо дотримання принципів чесності та законності, особливо серед осіб, які займають ключові посади у правовій системі.

Цей епізод став важливим випробуванням для владних структур та механізмів контролю за додержанням законності в країні. Він підкреслив необхідність посилення механізмів контролю за фінансовими операціями та декларуванням майна для уникнення корупційних схем та зловживань у владних структурах. Також він відобразив важливість забезпечення прозорості та відкритості у процесі взаємодії між владними особами та громадянами, що є ключовим елементом будівництва довіри та легітимності державних інституцій.

Згідно з розслідуванням, пенсіонерка Галина Боженко, яка доводиться тіткою Роману Маселку, позичила його дружині майже 15 тисяч доларів США. Ці кошти були використані для придбання двокімнатної квартири в Києві вартістю майже 1,6 мільйона гривень. Факт позики від пенсіонерки викликав багато сумнівів та підозр серед журналістів та громадськості.

При цьому з декларації випливає, що дружина Маселка під час купівлі квартири зберегла свій доларовий депозит (майже 11,8 тисяч доларів), а офіційних коштів сім’ї, які залишилися, не вистачило б для купівлі квартири навіть з урахуванням грошей від тітки.

Також журналісти з’ясували, що тітка, маючи пенсію близько 15 тисяч грн, уже під час війни набула у власність два приміщення площею 14,7 та 11.9 м2 і дві квартири в один день площею 47,2 м2 і 100,1 м2 у ЖК «Еко-дім» у Львові. За оцінками експертів, загальна вартість такої нерухомості перевищує 150 тисяч доларів.

Згідно з поясненням Маселка, тітці дісталася спадщина від дідуся. Справді, 85-річний дідусь мав 27 рахунків у 8 банках на суму майже 1,55 млн грн. І всі ці гроші перейшли доньці у спадок. Хоча, як перевірили ЗМІ, офіційно він ніяк не міг заробити таку суму за останні 20 років свого життя.

Як уже раніше повідомляв «ЗіБ», нардепи Максим Бужанський і Кирило Нестеренко звернулися до ВРП і НАЗК із проханням перевірити сумнівні факти декларації члена ВРП.

Народна депутатка від партії "Слуга народу" Мар'яна Безугла не припиняє публічно висловлювати свою критику стосовно керівника угруповання "Хортиця" Олександра Сирського. Цього разу вона звернулася до громадськості з обвинуваченням у відсутності належних фортифікаційних споруд у Харківській області, за яку Сирський несе відповідальність з літа 2022 року. Безугла настоює на тому, що відсутність належного захисту може ставити під загрозу безпеку місцевого населення та порушувати обороноздатність регіону.

«Ні головком Залужний, ні Сирський не підготували укріплень на Харківщині. На кордоні укріплень просто не було, а те, що було побудовано в тилу військовою адміністрацією, створювалося за наданими ГШ ЗСУ радянськими методиками часів Другої світової війни або взагалі хаотично, за завищеними цінами і було порожнім. Тобто генерали не розмістили там військових взагалі!» – пише Безугла.

Каже, мінування також було «мінімальне».

Нагадаємо, днями Безугла заявила, що має намір публічно домагатися відставки Сирського та його оточення.