Політика

Напередодні в Україні наростає напруженість між двома ключовими антикорупційними органами – Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). Інформація щодо дій прокурорів САП у рамках слідства, пов'язаного з НАБУ, викликала широкий резонанс не лише серед громадськості, але й у ЗМІ. Виникла необхідність уточнення та об'єктивного аналізу подій, що стосуються діяльності цих важливих структур.

Спочатку у ЗМІ пройшла інформація, що САП проводить слідчі дії в НАБУ з приводу витоку інформації з Бюро у корупційній справі про «велике будівництво». Як повідомлялося, дії ці проходили у детектива НАБУ Валерія Полюги та ексголови Броварської РДА Біркадзе. А витік інформації був на користь одного з фігурантів справи про «велике будівництво» Юрія Голика, якого вважали людиною, близькою до ексзаступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка.

Учора НАБУ виступило з різкою заявою з цього приводу. З одного боку – підтвердивши, що ведеться розслідування щодо витоку, але, з іншого боку, заявивши, що веде його саме НАБУ. І далі йшов наїзд на САП: «Повідомляємо колегам у САП: у НАБУ було і є достатньо ресурсу для здійснення розслідування. НАБУ завжди гарантує незалежне розслідування і чекає від наших основних партнерів такого ж підходу».

При цьому антикорупційні активісти, пов’язані із західними посольствами (зокрема, Шабунін і Ніколов), у конфлікті стали на бік САП, натякаючи на прийдешні проблеми у керівників НАБУ. Наприклад, у заступника голови НАБУ Гізо Углави. А джерела, близькі до керівництва НАБУ, заявили, що обшуків в Углави не було, і що все, що відбувається, – «вкидання» глави САП Клименка, який діє у зв’язці з Шабуніним.

Що відбувається?

Усе почалося ще 2022 року, коли з посади керівника НАБУ пішов Артем Ситник, який користувався підтримкою західних структур і пов’язаних із ними активістів. Новим керівником НАБУ став Семен Кривонос. Причому, активісти відразу до його кандидатури поставилися з підозрою, що вказувало – він не з їхньої «тусовки». На відміну від глави САП Клименка, який користувався їхньою повною підтримкою.

Далі в НАБУ важлива зміна відбулася 2023 року – звільнили голову управління детективів, праву руку Ситника, Калужинського. За неофіційними даними – через злив інформації у кримінальних справах олігарху Ігорю Коломойському.

Активісти це сприйняли в багнети.

А вже цього року, вони розкритикували Кривоноса і Гізо Углаву за реформу управління детективами в НАБУ, звинувачуючи їх у прагненні взяти під свій контроль слідство.

Тобто, судячи з усього, в НАБУ вирішили провести «чистку» людей Ситника, що і викликало таку гостру реакцію групи підтримки колишнього глави Бюро.

І тепер конфлікт вийшов у відкриту фазу. Ймовірна мета – «збити» керівництво НАБУ і відновити вплив активістів на цю структуру.

Вони користуються підтримкою з боку західних посольств.

Однак Офісу президента успіхи Шабуніна і Ко не потрібні.

Як повідомляють джерела, близькі до Банкової, останнім часом стосунки Зеленського і західних структур досить напружені. Це, зокрема, проявилося під час візиту до Києва держсекретаря США Блінкена, який, за даними джерел, виставив Зеленському низку вимог (включно з кадровими), які президент виконати відмовився і, своєю чергою, висунув претензії до посла США в Україні Бріджит Брінк, що підтримує тісні зв’язки з активістами на кшталт Шабуніна.

“У Зеленського позиція така: я спілкуюся безпосередньо з лідерами західних країн, вони нічого такого не вимагають. Тому, якщо якісь вимоги виставляють західні посли та інші клерки, і ми вважаємо ці вимоги неприйнятними, ми їх будемо ігнорувати”, – сказало джерело.

А якщо НАБУ і САП діятимуть як єдине ціле під контролем західних структур і під впливом активістів, то є ймовірність того, що, помстившись за «неслухняність», антикорупційні структури почнуть розслідування проти оточення Зеленського. Причому, за однією з версій, саме це і є головною метою нинішніх рухів проти керівників НАБУ.

Тому Банкову цілком влаштовує конфлікт НАБУ і САП, що зменшує для неї загрозу скоординованого удару з їхнього боку.

До речі, подібна ситуація вже була за Порошенка, коли почався конфлікт між керівництвом НАБУ і головою САП Холодницьким. Що частково паралізувало роботу антикорупційної вертикалі.

Попри складне становище, що склалося в Україні, тарифи на електроенергію в країні залишаються одними з найнижчих у Європі, і це є досить обґрунтованим. Однак, цей факт має свої причини. Спочатку, треба зазначити, що рівень життя та доходи населення України значно відстають від середнього європейського показника. Люди, які працюють та платять рахунки за електроенергію, часто перебувають у скрутній фінансовій ситуації, тому підтримка низьких тарифів стає важливою складовою соціальної політики.

Однак, існує інший бік медалі: власники енергетичних потужностей, які мають контроль над значною частиною виробництва електроенергії і формально належать державі, відчувають невдоволення через низькі тарифи. Для них це може стати чинником, що гальмує розвиток та інвестиції у секторі. Вони переконані, що підвищення тарифів допоможе покрити витрати на модернізацію, розвиток та підтримку інфраструктури енергосистеми.

Звісно, розгляд цієї проблеми потребує уважного та збалансованого підходу. З одного боку, необхідно забезпечити доступність електроенергії для всіх верств населення, особливо тих, хто опинився у складній фінансовій ситуації. З іншого боку, важливо стимулювати розвиток енергетичного сектору шляхом створення конкурентного середовища та приваблення інвестицій.

Таким чином, питання тарифів на електроенергію залишається складною та багатогранною проблемою, яка потребує комплексного підходу з урахуванням інтересів як споживачів, так і виробників електроенергії, а також соціальної та економічної ситуації в країні.

Ідея підняти ціни на електрику до європейських не залишає розуму та думки Ріната Ахметова, який зможе завдяки цьому примножити доходи своєї і без того найпотужнішої в Україні ФПГ.

І він, незважаючи на війну, незважаючи на тягар та позбавлення українського народу, використовуючи свій вплив на політику, та банальний підкуп, цей свій план реалізовує.

Так попри обіцянки Президента, що тарифи на ЖКГ в Україні під час війни не зростатимуть, щороку вони зростають.

Тільки минулого року українцям довелося платити за електрику на 70% більше, а цього року тариф планується підняти ще на 93%!

Головним поясненням необхідності такого зростання називається необхідність залучити кошти на відновлення інфраструктури, пошкодженої ракетними ударами російського агресора.

Що фактично є спланованим шантажем та брехнею. Незважаючи на комерційний статус, а не державна енергокомпанія Ахметова – ДТЕК безоплатно отримує від західних партнерів різне обладнання та значні дотації. Але це не публічна інформація, бо знати, що Ахметов на їхньому горі непогано заробляє – українцям не треба.

Не треба, бо рівень бідності у країні значний. Неплатежі по ЖКГ загалом у країні лише на рівні 50-55%, із них по електриці в приватних споживачів на рівні 20-25%, а у бізнесу менше 10%.

Не треба, бо ніхто не хоче розповідати українцям, що зростання тарифів на електрику спричинить зростання цін на товари та послуги на 20% і вище! А проїзд в електротранспорті може подорожчати і в 2 рази!

Але кому на Печерських пагорбах на це не начхати?

Менеджер Ахметова – Шмигаль, та партнер з бізнесу – Єрмак вже затвердили, механізм підвищення тарифів через рішення НКРЕКП та з дня на день тарифи піднімуть А щоб збити негатив, менеджери Ахметова вигадали кейс з відключенням світла по всій країні, нібито через нездатність мережі в поточному стані всіх забезпечити світлом.

У Ахметова навіть порахували, що 2 тижні регулярного відключення світла можуть знизити негатив в українців від підвищення тарифів з 63% до 17%, а повернення до постійної подачі електрики після підвищення тарифів наблизить його до 7%!

Реалізацію цього примусу до ухвалення підвищення цін ми якраз зараз і спостерігаємо.

Спостерігаємо, незважаючи на те, що жодної глобальної проблеми немає!

АЕС щодня скидають надлишок енергії, який міг би зашкодити фінансовій піраміді Ахметов – ДПЕК і далі роздягатиме українців!

Якби уряд в Україні працював на користь народу, то Ахметов був би жебраком, а населення отримувало б дешеву енергію з атомних станцій, якої в нас надміру.

Після важливого візиту до Києва, де він активно обговорював питання безпеки та геополітичної стабільності, держсекретар США Ентоні Блінкен висловив свою підтримку ідеї зняття заборони на використання американської зброї для ударів по території Росії. Цю інформацію передає видання New York Times, посилаючись на анонімні джерела в уряді Сполучених Штатів. Блінкен підкреслив, що такий крок є необхідним для забезпечення обороноздатності України та стратегічної стабільності в регіоні. Це заявлення є важливим сигналом підтримки союзників в умовах зростаючої напруги на міжнародній арені та агресивних дій Російської Федерації.

«Під керівництвом Держдепартаменту зараз в адміністрації тривають енергійні дебати щодо послаблення заборони, яка дозволяє українцям наносити удари по ракетних і артилерійських стартових майданчиках прямо за кордоном із Росією», – ідеться в статті.

Але ця пропозиція «все ще перебуває на стадії формування, і незрозуміло, скільки його колег із найближчого оточення Байдена її підтримали».

За словами чиновників, проєкт ще не був офіційно презентований президенту США.

«Позиція Блінкена змінилася, тому що росіяни відкрили новий фронт у війні, що призвело до руйнівних результатів», – пише видання з посиланням на учасників обговорень.

Депутатка фракції "Слуга народу" Марʼяна Безугла висловила надзвичайно критичну думку щодо нового військового керівництва України, яке, за її словами, демонструє неефективність у своїй діяльності. Вона відзначила, що ситуація в країні вимагає набагато більш відповідального та компетентного керівництва в армії, здатного ефективно впоратися з викликами, які стоять перед українською військовою сферою у сучасних реаліях. Безугла висловила підтримку необхідності проведення реформ у військовій галузі з метою підвищення її ефективності та здатності до виконання поставлених завдань. Водночас вона закликала до ретельного відбору кандидатів на посади у військовому керівництві, щоб уникнути повторення попередніх помилок та забезпечити оптимальний розвиток та функціонування армії в умовах сучасних геополітичних викликів.

Про це вона повідомила на своїй сторінці у Facebook.

Безугла зазначила, що генерал Сирський кілька місяців не реагує на її звернення та ігнорує “критичні проблеми”, тому вона вирішила діяти публічно.

“Баргилевич, Павлюк, Сирський, Содоль. Генеральська фракція, що прямо зараз знищує наші шанси на зміни та перемогу. Звісно, тут не всі. Пафос совка і знецінення людського життя”, – написала Безугла, висловивши претензії до кожного з них.

Головнокомандувача депутатка звинувачує у “приховуванні правди, розриві підрозділів, ручному контролі, російській жорстокості і випалюванні всіх конкурентів та креативних у війську”.

“Зміна комбригів і комбатів відбувається так швидко, що вони не встигають познайомитися з підрозділом, а вже винні. Знищення десантників прямо зараз, щоб перетворити їх на сухопутні війська, і ще багато чого іншого”, – написала депутатка.

За словами Безуглої, при новому начальнику Генштабу Баргилевичу бюрократія збільшилась вдвічі, ІТ підрозділи почали закривати, відбувається “лобізм старих угод” та “знищення ТРО”.

“Павлюк – командувач Сухопутних військ. Просто міньйон із схильністю до нервових зривів на підлеглих. Практично відсутність підготовки людей перед відправкою в бригади. Спроби створити якомога більше нових бригад, аби збільшити кількість штабів, а не вчити піхоту і давати поповнення. Ще штаби! Імітація бурхливої діяльності – наше все”, – написала Безугла.

Командувача Об’єднаних сил ЗСУ Содоля нардепка назвала “кулуарним м’ясником, який приховає все, що треба будь-якому начальнику”. Вона звинуватила його у “непідготовленій Харківщині та Авдіївці”.

Нагадаємо, раніше Мар’яна Безугла закликала українських чоловіків за кордоном повертатися на батьківщину та виконувати свій обов’язок. В іншому випадку вона закликала їх відмовлятися від громадянства України.

Згідно з останніми змінами, які внесено до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відтепер багато українських громадян, що перебувають за кордоном, стикаються з новими вимогами щодо повернення до Батьківщини. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року під номером 563 встановлює, що особи, які перебувають за межами країни протягом тривалого періоду, повинні повернутися на територію України до 16 червня цього року.

Ці нові правила зачіпають широке коло громадян, які мають українське громадянство та проживають за кордоном більше трьох місяців. Вони зобов'язані повернутися на батьківщину протягом 30 днів з моменту набуття чинності постанови та здійснити реєстрацію у відповідних територіальних центрах комплектування до визначеної дати.

Ця ініціатива визначає, що українці, які перебувають за кордоном, несуть ті ж самі обов'язки перед державою, що й ті, що залишилися на території України. Таким чином, вони також зобов'язані зареєструватися у військових органах для подальшого ведення військового обліку.

Застосування цих нових норм призведе до того, що більшість українських чоловіків, що проживають за кордоном, будуть змушені повернутися до країни, щоб виконати встановлені законом вимоги.

Ті, хто планує виїхати за кордон у майбутньому, вже не будуть зніматися з військового обліку.

Консульства допомагатимуть військовозобов’язаним українцям повернутися на батьківщину, а також інформуватимуть від імені територіальних центрів комплектування призовників віком від 18 до 25 років, які перебувають на консульському обліку.

У Верховній Раді України зареєстровано проект постанови, що передбачає утворення тимчасової слідчої комісії для ретельного аналізу використання державних фінансових ресурсів на будівництво фортифікаційних споруд та виробництво безпілотних літальних апаратів (дронів). Цю інформацію вказано у проекті постанови №11282, який був оприлюднений на офіційному веб-порталі парламенту. Згідно з вказаним документом, головними завданнями нової Тимчасової Слідчої Комісії будуть: проведення докладного аналізу потреб у безпілотних літальних апаратах, формування державного замовлення на їх виготовлення та закупівлю, а також аналіз постачання дронів до військових підрозділів. Крім того, комісія проведе огляд облаштування фортифікаційних споруд на лініях зіткнення та докладно проаналізує цільове використання державних коштів, виділених на їх будівництво. У зазначеному проекті постанови пропонується склад Тимчасової Слідчої Комісії, до якого входитимуть 15 народних депутатів. На посаду голови комісії пропонується обрати депутата Миколу Задорожнього, а на посаду заступника – Михайла Цимбалюка.

Серед потенційних членів комісії зазначаються депутати Андрій Богданець, Єлізавета Богуцька, Михайло Бондар, Віталій Борт, Анатолій Бурміч, Олександр Горенюк, Олексій Жмеренецький, Роман Костенко та Дмитро Костюк.

За словами парламентаря Олексія Гончаренка, голосування за постанову про створення ТСК відбудеться сьогодні, 22 травня, під час засідання Верховної Ради.

Вчора, 21 травня, роботу парламенту призупинили через те, що депутати двох фракцій заблокували трибуну, вимагаючи внесення на голосування законопроекту щодо заборони УПЦ МП та створення ТСК щодо фортифікацій і дронів.

Україна може сподіватися на наближення значної суми грошей до свого бюджету. Рішення, прийняте Європейською Радою, про передачу близько 3 мільярдів євро з заарештованих російських активів Києву, може мати вирішальне значення ще до завершення липня цього року. Обговорені угоди стосовно цих коштів передбачають, що 90% надходжень будуть спрямовані до Фонду миру, що забезпечує фінансування постачання озброєнь для України, залишаючи 10% для підтримки відновлення держави після агресії Російської Федерації. Міністр закордонних справ Бельгії, Аджа Лябіб, повідомила, що перший транш цих коштів може бути перерахований вже до липня. Крім того, вона підкреслила, що процес розблокування коштів з російських активів завершено, що відкриває можливість значної фінансової допомоги для України. Варто відзначити, що починаючи з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії, західні країни заморозили значні суми грошей, що належать російському Центральному банку. Ці кошти, що оцінюються приблизно у 260 мільярдів євро, тепер будуть направлені на допомогу Україні. Деякі країни, зокрема Естонія, пропонують передати всі заморожені кошти Російської Федерації безпосередньо на допомогу Україні, не зупиняючись перед юридичними труднощами і вважаючи цей крок справедливим.

Україна може розраховувати на значну фінансову підтримку від Європейського Союзу, оскільки ЄС прийняв рішення передати 3 мільярди євро з російських активів. Ці кошти будуть спрямовані переважно на постачання озброєнь для України та на допомогу у відновленні країни після агресії Російської Федерації. Передача перших траншів цих коштів може відбутися навіть до завершення липня. Також важливо відзначити, що деякі країни ЄС пропонують передати всі заморожені кошти, належні російському Центральному банку, безпосередньо на допомогу Україні, що свідчить про солідарність та підтримку її в боротьбі за суверенітет і територіальну цілісність.

Ми вже розкривали схеми підлого злочину, коли владу інтереси підпорядковували особистим користям. Від кримінальних співробітників Кубракова та Кличка, які використовували війну як вигідну можливість захопити прибуткові київські метрополітени, до ФПГ Ахметова, який продовжує плести свою мережу за допомогою Кремля. Це вже не просто злочин, а система грабіжницьких дій, що підірвала економіку та безпеку країни.

Змушуючи виділяти гроші на розвиток застарілої теплової енергетики, Ахметов та його союзники продовжують виводити Україну на берега енергетичного кризу. Чому відмовляється країна від атомної енергетики, вибираючи застарілі технології ТЕС, які є фактично їхньою власністю? Відповідь проста – власність. Олігархічні структури, контролюючи енергетику, витягують з українців перевищені ціни, завдяки чому поглиблюється бідність населення та втрачається конкурентоспроможність країни.

Не беручи до уваги ефективність та вигідність, олігархи та політики продовжують діяти на користь власних кишень. Схема "Амстердам плюс", що озолотила Ахметова та Порошенка, поклали початок економічному занепаду, що загрожує навіть обороноздатності країни.

Та тепер, коли агресія Путіна принесла руйнівні наслідки, Ахметов намагається перефарбувати себе жертвою. Проте, це лише ще один хід у його багаторівневій грі на руйнування України. Збільшення імпорту електроенергії з Європи не вирішить проблему, поки управління енергетикою залишається в руках тих, хто бачить лише власний карман, а не добробут та безпеку країни.

Це вже не просто обман. Це нагло обман. Україна кожного дня викидає електроенергію, яку АЕС виробляють у надлишку. Це робиться для того, щоб в країні зберігався енергетичний дефіцит. А чому? Щоб Ахметов та державні компанії отримували ще більше компенсацій від України та західних донорів. Але найбільш вражає історія з Трипільською ТЕС.

11 квітня, країна-агресор РФ знову напала на Україну ракетами та дронами, переважно на об'єкти енергетичної інфраструктури. В результаті цього нападу була повністю зруйнована Трипільська ТЕС, що розташована у Київській області. Нещодавно Уряд виділив 1,5 мільярда гривень на відновлення зруйнованих ТЕС. 726 мільйонів були виділені з резервного фонду державного бюджету, ще 826 мільйонів з фонду ліквідації наслідків агресії. Але це лише краплина у морі, порівняно з 9,7 мільярдами гривень, які були витрачені на захист ТЕС від російських атак. Про те, що сталося з цими коштами, навіть не згадують. Чому? Можливо, тому що ці кошти були розподілені людиною, яка підконтрольна Ахметову, Прем'єр-міністром Шмигалем, а розподілом займалися Кубраков та Державне агентство з відновлення та розвитку інфраструктури імені Найєма?

Проте вкрадення грошей з бюджету — це ще не все, що стосується воюючої України. Найцікавіше те, що за два дні до атаки на Трипільську ТЕС була евакуйована вся документація та частина цінного обладнання. І першими, хто повідомив про цю атаку, були російські пропагандисти, які миттєво опублікували відео. Як це сталося? Чи можливо, що Трипільську ТЕС було атаковано за домовленістю з агресором?

У вищезгаданій статті висвітлюються складні аспекти енергетичної політики України, включаючи проблеми з виробництвом, розподілом та використанням електроенергії. Особлива увага приділяється ролі олігархів, зокрема Ахметова, в енергетичній сфері країни, а також можливому впливу Росії на ці процеси.

Стаття показує, як зруйновання енергетичної інфраструктури, зокрема Трипільської ТЕС, внаслідок ворожого нападу, та після цього виділення коштів на відновлення стають об'єктом глибокої політичної та економічної дискусії. Також виносяться на загал свідчення про можливі корупційні схеми в управлінні коштами та загальна недостатність прозорості у вирішенні енергетичних проблем країни.

Отже, стаття спонукає до подальшого дослідження та обговорення проблем енергетичного сектору України з метою забезпечення стійкого та ефективного розвитку країни.

Українські соціальні мережі стали платформою, де широко виявляється громадське незадоволення та формується критика стосовно діяльності генерального командувача Збройних Сил України та керівника угруповання "Хортиця", генерала Юрія Содоля. На хвилі обурення після висловлення Мар'яни Безуглою до критики генерала приєднався ексголова одеського "Правого сектора" Сергій Стерненко. Він визначив призначення Содолі як кадрову катастрофу, вказуючи на його попередню роботу з морською піхотою та звинувачуючи у недбалому ставленні до безпеки військових. Відзначимо, що у склад "Хортиці" входять напрямки бахмутський і куп'янський. Хоча сам Содоль призначений на посаду командувача "Хортиці" вже на початку квітня, його критика почалася лише недавно, незважаючи на його присутність на цій посаді під час виступу у Раді.

У висновку слід зазначити, що соціальні мережі в Україні відіграють значну роль у формуванні громадської думки та вираженні громадянського незадоволення. Критика, спрямована проти генерального командувача Збройних Сил України та командувача угруповання "Хортиця" Юрія Содоля, отримала широке відображення в онлайн-просторі. Насамперед, це стосується заяв Сергія Стерненка щодо призначення Содолі, яке було визнано кадровою катастрофою. Враховуючи серйозність обговорюваних питань, важливо надати можливість для відкритого діалогу та обгрунтованих дій для забезпечення ефективного керівництва у Збройних Силах України.

За даними, отриманими від наших джерел у Київській міській державній адміністрації (КМДА), Дмитро Миколайович Загуменний, керівник апарату, вимагає хабарі в розмірі 1000 доларів США від кожного комунального підприємства (КП) у місті за класифікацію його як об'єкта критичної інфраструктури. Ця класифікація дозволяє підприємству отримати "бронь" від мобілізації його працівників. Процес бронювання вже розпочали в адміністрації міста. Якщо правове регулювання стосовно адміністрації та департаментів є чітким на законодавчому рівні, то для підприємств потрібно, щоб вони відповідали критеріям критичної інфраструктури. Остаточне рішення про віднесення КП до цієї категорії приймає керівник апарату КМДА, Дмитро Загуменний. За нашою інформацією, саме для Загуменного керівники столичних КП збирають цю суму. Хоча 1000 доларів на перший погляд може здатися невеликою сумою, але слід пам'ятати, що в столиці таких підприємств понад 1500. Варто зазначити, що Дмитро Загуменний займає посаду керівника апарату КМДА з 2018 року. У грудні 2023 року проти нього була висунута підозра про ухилення від військової служби шляхом надання допомоги столичним депутатам у відрядженнях до військової адміністрації міста.

У звіту наведено інформацію щодо вимагання хабарів керівником апарату КМДА Дмитром Загуменним в обмін на класифікацію комунальних підприємств Києва як об'єктів критичної інфраструктури. Виявлено, що Загуменний збирає по 1000 доларів США з кожного підприємства, використовуючи своє службове положення. Такі дії порушують законодавство та створюють негативний вплив на економічну ситуацію в місті. Також виокремлено інформацію про попередню підозру Загуменному у сприянні ухиленню від військової служби. Ці дані підтверджують необхідність подальшого розслідування та прийняття відповідних заходів щодо забезпечення законності та боротьби з корупцією в органах влади.