Політика

Українська влада взаємодіє з компанією Telegram у питанні ідентифікації потенційно проблемних каналів у мережі. Представник платформи, Ремі Вонг, заявив, що Україна надала список таких каналів як частину співпраці з Telegram у боротьбі з контентом, який може порушувати законодавство або викликати інші проблеми. Незважаючи на те, що деталі цього списку не розголошуються, Telegram підтверджує свою здатність забезпечувати безпеку користувачів та стверджує готовність приймати заходи щодо виключення проблемного контенту.

Щодо реакції з боку української влади, Комітет з питань свободи слова Верховної Ради висловив стурбованість щодо потенційної загрози національній безпеці, що виходить від Telegram. Однак глава Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко вважає, що блокування месенджера в Україні є неможливим. На додаток, адміністрація Telegram відмовляється блокувати канали, які поширюють російську пропаганду, що підтверджує складність ситуації.

У контексті цих подій, виникає питання про те, як українська влада збирається реагувати на проблему з потенційно проблемним контентом у Telegram та які можливі наслідки це може мати для користувачів месенджера в Україні.

У висновку можна сказати, що стаття висвітлює важливий аспект співпраці України з компанією Telegram у питанні ідентифікації потенційно проблемного контенту. Представник платформи підтвердив отримання списку каналів від української влади та зазначив готовність до вжиття заходів щодо усунення проблемного контенту.

Зауважено, що українська влада висловила обурення щодо можливої загрози національній безпеці, яка виходить від деяких каналів у Telegram. Однак існує роздум про складність блокування цієї платформи в Україні, оскільки Telegram володіє відкритим вихідним кодом та надійним шифруванням.

У контексті цього, виникає питання про те, як українська влада планує вирішити проблему з контентом у Telegram та як це може вплинути на користувачів месенджера в Україні.

У відкритому інтерв'ю для газети La Repubblica мер Києва Віталій Кличко висловив своє рішуче незадоволення стосовно зняття з посади головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Він вважає, що рішення президента Володимира Зеленського шокувало всю країну і викликало розгубленість та відчай серед громадян. Кличко закликав до утворення уряду національної єдності, переконуючи, що без армійної сили та єдності суспільства будь-які мирні плани будуть невдалими перед агресією Росії. Наголосивши на необхідності припинити політичні інтриги та внутрішню боротьбу, мер Києва підкреслив, що сьогоднішній час вимагає об'єднання для перемоги України.

У висновку, можна зазначити, що висловлені позиції мера Києва Віталія Кличка свідчать про серйозне занепокоєння щодо змін у військовому керівництві та загрози зовнішньої агресії. Його заклик до утворення уряду національної єдності та припинення політичних інтриг підкреслює необхідність об'єднання суспільства та політичних сил для забезпечення безпеки та стабільності України. Такі висновки відображають важливість об'єднання нації в умовах зовнішньої загрози та внутрішньої політичної нестабільності.

Українським військовим запропонували премії за знищену техніку Росії

Секретар оборонного комітету парламенту Роман Костенко повідомив про намір ухвалити законопроект щодо виплат премій для військовослужбовців за знищення російської військової техніки. Згідно з пропозицією, військовим будуть надаватися наступні суми за знищення різних видів техніки: танки — від 200 до 370 000 грн; самохідні артилерійські установки або реактивні системи залпового вогню — від 200 до 370 000 грн; бойові машини десанту або піхоти, бронетранспортери, командно-штабні машини, артилерійські системи — від 30 до 100 000 грн; та інші броньовані автомобілі або вантажівки — від 10 до 30 000 грн. Крім того, передбачено виплату за знищення зенітно-ракетних комплексів, радіолокаційних систем, засобів контрбатарейної та радіоелектронної боротьби, беспілотників-розвідників та іншої техніки. Планується також надавати одноразову виплату військовим, які уклали або продовжили контракт у Силах оборони після початку великої війни на строк не менше трьох років, або до закінчення воєнного стану.

У висновках можна зазначити наступне:

• В українському парламенті розглядається законопроект щодо виплат премій для військовослужбовців Збройних Сил України за знищену російську військову техніку.

• Суми премій різні для різних видів техніки, наприклад, за танк чи літак передбачається виплата від 200 до 500 000 гривень.

• Також передбачено одноразову виплату для військових, які уклали або продовжили контракт на строк не менше трьох років, або до закінчення воєнного стану.

• Планується встановлення щомісячної виплати для тих військових, які мають право на звільнення, але вирішили залишитися на службі.

Цей законопроект спрямований на стимулювання військовослужбовців до активної участі в оборонних операціях та знищенні російської військової техніки, що важливо для захисту територіальної цілісності України.

Уряд України виступив із рішучими намірами здійснити реформи в апараті влади. Зокрема, планується значне скорочення кількості міністерств та впровадження системи "Дія" для підвищення ефективності роботи державних службовців. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль підкреслив на прес-конференції, що перегляд структури уряду є необхідним кроком для оптимізації державних органів та зменшення кількості службовців. Уже цього року було здійснено скорочення 20 тисяч вакансій у державній службі.

Крім того, уряд працює над створенням Центру уряду, який буде відповідальний за координацію допоміжних адміністративних функцій. Відповідно до заяв прем'єр-міністра, міністерства будуть спрямовані на формування політики, тоді як Центр уряду надаватиме підтримку у сферах юридичного, кадрового та фінансового забезпечення.

За словами президента Володимира Зеленського, можливе майбутнє скорочення управлінського апарату внаслідок фінансового дефіциту. Проте цей крок буде здійснено за умови продовження дефіциту коштів на фінансування. Зеленський підкреслив необхідність зменшення кількості міністерств та міністрів для більш координованого управління країною.

• Уряд України активно працює над реформуванням в апараті влади, зокрема, планується скорочення кількості міністерств та впровадження системи "Дія" для підвищення ефективності роботи державних службовців.

• За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, ці кроки спрямовані на оптимізацію державних органів та зменшення кількості службовців, що, за його словами, є важливим для поліпшення якості управління країною.

• Підтримку цих ініціатив також висловив президент Володимир Зеленський, який наголосив на необхідності зменшення кількості міністерств та міністрів для більш координованого управління країною, особливо в умовах фінансового дефіциту.

Отже, реформи в апараті влади спрямовані на забезпечення більш ефективного та ефективного управління державними справами України.

Припустімо, що глобалісти не відмовляються від своїх планів, навіть коли Сполучені Штати перебувають у передвиборчому анабіозі, а Збройні Сили України втрачають території та боєздатність через недостатність озброєнь. У цій ситуації деякі європейські країни можуть вирішити ввести свої війська. Така можлива дія натякає на західний кордон, з метою допомогти визволити території, на які наступають Збройні Сили України, оскільки недоцільно розраховувати, що українська армія висилатиме свої частини у важкодоступні райони, такі як Авдіївка. Проте перед цим необхідно отримати дозвіл від Польщі, оскільки увесь цей рух буде відбуватися поза рамками НАТО, і стаття 5 статуту НАТО на це не поширюється. Наразі Польща відкрито проти ескалації конфлікту, проте можливий дозвіл... Якщо військ буде недостатньо, то Збройні Сили України звільнять лише обмежену територію, тому це не суттєво вплине на хід війни, і тоді міжнародне співтовариство буде спільно нести відповідальність за поразки та відступи. Це варіант, який може виправдати європейські інтереси. Отже, достатньо введення військ для цілей допомоги. Ці війська стануть негайною метою атак, подібно до найманців сьогодні. Як тільки дістануться до місця призначення, лідери країн, які не надсилали свої війська, зможуть зайняти більш вигідну позицію, особливо у контексті літніх виборів до Європейського Союзу. Але якщо дрони почнуть пролітати через територію Білорусі, що буде наступним кроком? Напад на Білорусь? Тепер це неможливо, оскільки там розміщено ядерну зброю. Окремим ризиком є угорський фактор. Якщо угорські війська зайдуть на Закарпаття, вони його не покинуть. Угорські війська точно не дозволять насильно мобілізувати місцевих жителів, які мають угорські паспорти. Це саме стосується і Буковини. Крім того, місцеві еліти швидко захочуть приєднатися до Європейського Союзу і НАТО, подалі від Зеленського, Путіна та війни. Тому референдуми про входження будуть проведені дуже швидко, що може призвести до розпаду держави. Можливо, Еммануель Макрон саме цього й домагається, щоб потім засісти за переговірний стіл як сторона, що контролює частину західної України. В кінцевому підсумку, Франція вже була серед переможців Другої світової війни, тому вона має відповідний досвід. Це також може бути вигідним для Путіна. Загалом, наразі ця ідея виглядає дуже ризиковано.

У висновку можна зазначити, що сценарій введення військ НАТО на територію України є дуже складним і потенційно небезпечним. Потреба в дозволі польської сторони, а також можливість конфлікту з угорською стороною вказують на серйозні труднощі на шляху до реалізації такого сценарію. Крім того, існує ризик загострення військового конфлікту з Росією та іншими зацікавленими сторонами. Таким чином, варто обережно оцінювати всі можливі наслідки та ризики перед прийняттям будь-яких рішень щодо втручання іноземних військ у внутрішні справи України.

Політичний скандал в Україні: опозиція Порошенка в ЄС на українську владу.

Українська опозиція стикається з непростими викликами щодо свободи виїзду за кордон. Екс-президент Петро Порошенко не раз зіштовхувався з перешкодами, спроби його виїзду за кордон іноді закінчувалися відмовою прикордонників, іноді — навіть на самому кордоні. У грудні йому було скасовано дозвіл на виїзд до Польщі та США через "таємничий лист" від спецслужб, який міг бути пов'язаний з російською Інформаційно-психологічною війною. Такі дії ставлять під сумнів дотримання Україною стандартів демократії та прав людини, що може негативно вплинути на перспективи євроінтеграції країни. Інциденти з невипуском опозиційних депутатів за кордон стають предметом міжнародної занепокоєності, що зокрема відображено у резолюції Європарламенту. Порошенко звернувся до ЄС з проханням вплинути на уряд України щодо цієї практики, що ставить під загрозу вільність руху опозиційних політиків.

Ситуація, що розвивається в Україні, викликає жваву реакцію у міжнародному співтоваристві, особливо в Угорщині. Влада цієї країни заявила, що не бажає стати актором у внутрішньополітичних розбірках України, вказуючи на те, що такі політичні скандали свідчать про недостатню готовність України до членства в Європейському Союзі. Ці події відображають глибину політичної кризи в Україні та викликають серйозні сумніви у її демократичному розвитку.

Не минуло й двох місяців, як ситуація повторилася. У лютому 2024 року Петру Порошенку було відмовлено у виїзді на Мюнхенську безпекову конференцію через заявлену небезпеку, що чатує на нього в Європі. Відмова у виїзді стала причиною для Порошенка звернутися до єврокомісара з проханням втрутитися в ситуацію та припинити "дискримінаційну практику" невипуску за кордон. Цей інцидент, на думку представників влади, демонструє поганий стан політичної ситуації в Україні та негативно впливає на її шанси на євроінтеграцію.

У таких складних обставинах влада обурено реагує на висловлені звинувачення щодо обмеження вільності опозиційних політиків у виїзді за кордон. Однак опозиція переконана, що саме влада створила цю проблему своєю авторитарною політикою, яка суперечить європейським цінностям. Ці дії можуть суттєво зашкодити переговорному процесу України з ЄС та загрожувати її шляху до європейської інтеграції.

На думку Гаращенко, замість того, щоб звинувачувати "партнерів у тому, що вони говорять владі правду про неєвропейськість її дій", влада має припинити тиск на опозицію, бізнес, журналістів "і всіх неугодних", а також повернути трансляцію засідань Верховної Ради і закрити телемарафон. Сергій Сидоренко, головний редактор "Європейської правди", якому Стефанішина розповіла свою оцінку дій Порошенка, вважає, що така "завзята та гротескна" боротьба влади з Порошенком "шалено і просто зараз" шкодить Україні, а "стратегічно" – і самій владі. На його думку, такі новини ніяк не впливають на рейтинги Порошенка, а ще нагадують політичне минуле України, коли Віктор Янукович так само затято боровся зі своєю опоненткою Юлією Тимошенко. Це лише сприяло її популярності, а Януковичу успіхів не принесло. Експерт Володимир Горбач нагадує, що заборона стосується усіх депутатів і багато представників опозиції нарікають на порушення їхніх прав. Він закликає не боротись з конкретними політиками, усунути причини порушення їхніх прав. "Кому як не їй, віцепрем’єрці з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, знати, що існуюча в Україні практика переслідування опозиції і усіх неугодних владі осіб аж ніяк не сумісна з членством у ЄС", – вважає Горбач. На його думку, звинувачувати людей у тому, що вони звертаються в ЄС за захистом демократії, це усе одно, що звинувачувати осіб, які шукають справедливості у Європейському суді з прав людини.

У вищезгаданій статті розглянуто складну політичну ситуацію в Україні, пов'язану зі скандалом щодо обмежень на виїзд за кордон для політичних опонентів, зокрема експрезидента Петра Порошенка. Зазначено, що ці події викликали реакцію з боку Угорщини та інших країн, що вказують на несприятливість таких дій для української європейської інтеграції. Крім того, наведено думку експертів та політиків щодо необхідності припинення тиску на опозицію та повернення до демократичних принципів. Загалом, стаття відображає загострення політичної ситуації в Україні та викликає обурення з боку громадськості та міжнародного співтовариства.

Згідно з висновками, нам очікувати завершення розгляду поправок до мобілізаційного законопроекту до кінця березня, як за оптимістичного, так і за песимістичного сценаріїв. Надійшло понад 4 тисячі поправок, які були об'єднані в 16 блоків і вже розглянуті на комітеті. Подальше обговорення передбачає спілкування з авторами поправок.

Основні пункти, що розглядалися, включають:

Усунення обмежень конституційних прав і свобод ухильників, хоча обмеження на керування транспортним засобом можуть залишитися частково.Перетворення реєстрації в електронному кабінеті призовника на право, а не обов'язок.Уточнення участі органів влади та підприємств у мобілізаційних заходах.Надання поліції можливості відправляти повістки громадянам за зверненням Територіальних центрів контролю.Збереження базової військової підготовки для чоловіків віком від 18 до 25 років.Деякі питання, такі як демобілізація після 36 місяців служби та перегляд придатності до військової служби для осіб з інвалідністю, також обговорювалися.

Згідно з висновками статті, розгляд поправок до законопроекту про посилення мобілізації може завершитися до кінця березня, якщо оптимістичний сценарій. Було подано понад 4 тисячі поправок, які об'єднані в 16 блоків і вже розглянуті на комітеті. Основні питання стосуються усунення обмежень прав ухильників, уточнення участі органів влади в мобілізаційних заходах та збереження базової військової підготовки для чоловіків. Крім того, обговорювалися питання щодо перегляду придатності до військової служби для осіб з інвалідністю та процесу демобілізації після 36 місяців служби.

На основі наданої інформації можна зробити наступні висновки:

• Комітет планує завершити роботу над законопроектом щодо посилення мобілізації до 10-15 березня за оптимістичного сценарію і до 20 березня за песимістичного.

• Було подано понад 4 тисячі правок, які було об'єднано в 16 блоків. Всі вони були розглянуті на комітеті, а також вже фіналізовані перехідні та прикінцеві положення.

• Основні зміни в законопроєкті включають видалення обмежень конституційних прав і свобод ухильників, розширення прав доступу до електронного кабінету призовника, уточнення повноважень органів влади та участь поліції у мобілізаційних заходах.

• Поліція тепер матиме право вимагати не тільки посвідчення особи, а й військовий квиток, а усі аспіранти матимуть право на відстрочку незалежно від форми навчання.

• Деякі засуджені та особи, які відбувають покарання, можуть бути мобілізовані, а щодо демобілізації вирішено, що вона має відбуватися після 36 місяців служби.

• Базова військова підготовка для чоловіків 18-25 років залишиться обов'язковою.

• Комітет з питань оборони планує завершити розгляд законопроекту щодо посилення мобілізації до кінця березня, враховуючи оптимістичний та песимістичний сценарії.

• За останній час було внесено значну кількість правок, які були об'єднані в блоки та вже розглянуті на комітеті.

• Зміни у законопроєкті стосуються видалення обмежень прав та свобод громадян, розширення можливостей щодо реєстрації у електронному кабінеті призовника та уточнення ролі поліції у мобілізаційних заходах.

• Також передбачено нові механізми участі у мобілізації для засуджених осіб та аспірантів, а також встановлено конкретний термін демобілізації після 36 місяців служби.

• Базова військова підготовка для чоловіків 18-25 років залишиться обов'язковою.

За прогнозами члена оборонного комітету Федіра Веніславського, розгляд законопроекту про посилення мобілізації у Верховній Раді може завершитися різноманітними термінами, від 10 до 20 березня. Наразі вже обговорено понад 4 тисячі правок, які були об'єднані в 16 блоків. Основні напрямки розгляду включають в себе відміну обмежень конституційних прав і свобод, реформування електронного кабінету призовника, уточнення повноважень органів влади та поліції у мобілізаційних заходах, а також встановлення нових правил щодо участі аспірантів у військовій службі та процедур мобілізації осіб, які перебувають у стані ув'язнення. Також виробляється консенсус щодо часових рамок демобілізації та збереження базової військової підготовки для чоловіків у віковому діапазоні 18-25 років.

Українська версія статті передає нам важливі подробиці процесу розгляду законопроекту щодо посилення мобілізації в Україні. За висновками експерта, розгляд цього законопроекту може зайняти різні терміни, проте вже відомо, що було обговорено понад 4 тисячі поправок, які включено до 16 блоків. Зміни стосуються різних аспектів мобілізаційної системи, включаючи права призовників, участь поліції та органів влади, а також демобілізаційні процедури. Цей законопроект має стратегічне значення для забезпечення обороноздатності країни та підтримки ефективної військової служби.

Український експрезидент Петро Порошенко звернувся до єврокомісара з питань розширення, Олівера Варгеї, у листі, в якому висловив серйозну турботу щодо ситуації з невипуском за кордон опозиційних представників. У своєму листі Порошенко закликав єврокомісара вплинути на уряд України з метою припинення дискримінаційної практики стосовно опозиційних партій та забезпечення повного дотримання політичного плюралізму та прав опозиції. У випадку відсутності реакції на це прохання, Порошенко просить розглянути це питання у звіті Єврокомісії щодо прогресу України у напрямку до Європейського Союзу та розробки переговорної рамки про вступ. Поки офіційні коментарі з цього приводу не надходили ні від Порошенка, ні від його політичної партії "Європейська солідарність".

Лист експрезидента України Петра Порошенка до єврокомісара Олівера Варгеї свідчить про його занепокоєння станом справ з правами опозиційних партій в Україні. Порошенко закликає Єврокомісію вплинути на уряд України з метою забезпечення політичного плюралізму та дотримання прав опозиції. Таке звернення може мати важливі наслідки для майбутнього України в контексті її європейських амбіцій та відносин з Європейським Союзом.