Політика

У комітеті Верховної Ради обговорюються нові штрафи до 200 тисяч гривень за відсутність на територіально-виборчих комісіях (ТЦК). Згідно з повідомленням головного редактора "Цензора" Юрія Бутусова, пропонується ряд покарань для осіб, які не з'явилися в ТЦК після отримання повістки. Серед них: штрафи до 300 тисяч гривень, блокування виїзду за кордон, позбавлення права на підприємницьку діяльність як ФОП та обмеження відкриття кредитів протягом 10 років.

Бутусов зазначає, що військовозобов'язані повинні пройти верифікацію протягом 120 днів після запровадження електронного кабінету: перша неявка буде покарана штрафом у розмірі 100 тисяч гривень з попередженням, а ігнорування цього попередження — штрафом у 200 тисяч гривень та подальшими обмеженнями через суд, такими як позбавлення прав, підприємницька діяльність, скасування допомоги та заборона на кредити протягом 10 років.

Законопроект також передбачає проведення мобілізації через ТЦК, ЦНАП та електронний кабінет, при цьому ТЦК і ЦНАПи мають працювати щодня без вихідних з 8 ранку до 8 вечора з електронною чергою.

Згідно з опитуванням "Соціс", 64,5% українців виступають проти обмежень для ухильників у законі про мобілізацію. Підтримали введення обмежень удвічі менше людей — 26,9%. Незадоволеність законопроектом про мобілізацію висловлюють практично всі, а пересічні громадяни все частіше ставлять питання щодо змісту дій влади, яка, здається, обмежує права та свободи людини.

У висновку можна зазначити, що обговорювані в комітеті Верховної Ради штрафи за неявку в ТЦК та інші заходи, передбачені законопроектом, викликають значну обуреність серед громадян України. Багато людей виступають проти обмежень, які передбачаються для ухильників в законі про мобілізацію. Такі пропозиції сприймаються як неприпустиме порушення основних прав і свобод громадян. Варто враховувати громадську думку та виявити більшу уважність до інтересів населення при прийнятті таких важливих рішень.

Останні засідання Верховної Ради стали предметом активної політичної дискусії, викликаної непогодженням та невдоволенням з боку деяких фракцій. Пленарні засідання парламенту, як повідомив спікер Руслан Стефанчук, були скасовані через блокування процесу голосування над важливими законопроєктами. Фракції "Європейська солідарність" та "Голос" виступили проти деяких ініціатив, зокрема, у сфері оборони та мобілізації, що призвело до затягування розгляду законопроєктів.

Представники фракції "Слуга народу" висловили бажання виїхати на фронт для першорядного ознайомлення з ситуацією на місцях. Це викликало не лише обговорення в парламенті, але й породило ряд питань стосовно організації роботи парламенту та узгодження дій між різними фракціями. Важливо відзначити, що рішення перенести засідання було прийнято з метою вирішення внутрішніх питань та уникнення подальших суперечок.

Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія пояснив, що відкладення засідань пов'язане з необхідністю участі депутатів у діяльності на передовій та в зоні дислокації військових. Таким чином, виникає потреба у доробку деяких питань та організації роботи Верховної Ради у відповідності з потребами та обставинами, що складаються.

У висновках можна зазначити, що останні засідання Верховної Ради стали об'єктом уваги через відміну їх проведення. Скасування пленарних засідань було зумовлене непогодою з боку деяких фракцій, зокрема "Європейська солідарність" і "Голос", щодо ряду законопроєктів. Ця ситуація виникла через відмову співпрацювати у розгляді законопроєктів та намагання відтермінувати їх розгляд. Наприклад, були конфлікти у питаннях мобілізації, оборонних укріплень та навчальних програм для солдатів.

Фракція "Слуга народу" висловила бажання виїхати на фронт для отримання інформації про ситуацію на місцях. Це також спричинило обговорення у парламенті та вимагало певних змін у роботі. Необхідно відзначити, що перенесення засідань було зумовлене не лише цими обставинами, але й потребою у доробку деяких питань та узгодження дій між фракціями. Такий крок був вжитий з метою запобігання подальших конфліктів та забезпечення ефективної роботи Верховної Ради.

У парламенті України розглядається ініціатива щодо створення Спеціальної економічної прокуратури, яка візьме на себе керівництво у справах, розслідуваних Бюро економічної безпеки (БЕБ). За словами Ярослава Железняка, заступника голови Комітету Верховної Ради з питань податкової політики, ця прокуратура може бути аналогом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Ініціатори пропонують перезавантажити БЕБ та зробити його аналогом Національного антикорупційного бюро (НАБУ) у сфері розслідування економічних злочинів. Вони вважають, що такий крок підвищить ефективність органу.

Проте, Ярослав Железняк висловив обурення через недостатню роль прокуратури у захисті бізнесу. Його думка полягає в тому, що неефективність та некомпетентність прокурорів, які керують кримінальними провадженнями БЕБ, призводить до порушень у роботі органу.

Проект закону про це матиме назву «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та інших законів України щодо запровадження діяльності Спеціалізованої економічної прокуратури».

У висновках можна підкреслити наступне:

• Верховна Рада України розглядає законопроект про створення Спеціальної економічної прокуратури, яка має взяти на себе керівництво у справах, розслідуваних Бюро економічної безпеки (БЕБ).

• Ініціатива передбачає перезавантаження БЕБ та надання йому аналогічної ролі Національного антикорупційного бюро (НАБУ) у сфері боротьби з економічними злочинами.

• Однак, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань податкової політики, Ярослав Железняк, висловив обурення через недостатню роль прокуратури у захисті інтересів бізнесу та відмітив неефективність керівників БЕБ.

• Проект закону про створення Спеціальної економічної прокуратури має на меті покращити боротьбу з економічною злочинністю та забезпечити більшу ефективність роботи в цій сфері.

На думку народного депутата Сергія Демченка, введення воєнного стану в Україні може виявитися вигідним для західних партнерів через розширені можливості надання допомоги країні у рішенні нагальних питань та зміцненні обороноздатності. У своєму відеозверненні, яке стало об'єктом широкого обговорення, політик розкриває свою позицію стосовно воєнного стану та можливих переваг для України. Сергій Демченко заявив, що в Україні оголошено воєнний стан, а не війна. З його слова, це визначає фінансування з боку партнерів, адже лише оголошення воєнного стану дає змогу західним партнерам надавати повний обсяг допомоги. Демченко підкреслив, що партнери обмежені в законодавстві своїх країн та міжнародних нормах, включно з нормами НАТО. Від оголошення воєнного стану залежить багато аспектів, включаючи взаємодію з МВФ. Для країн, що перебувають у воєнному стані та тих, що ні, існують різні умови співпраці, що може обмежити область їхнього взаємодії.

• Введення воєнного стану в Україні може сприяти збільшенню обсягів допомоги від західних партнерів, що є важливим для розвитку обороноздатності та зміцнення безпеки країни.

• Народний депутат Сергій Демченко вказує на те, що оголошення воєнного стану відкриває західним партнерам можливість надання повноцінної допомоги, що необхідно для ефективного протистояння зовнішнім загрозам.

• Від оголошення воєнного стану залежить не лише рівень фінансування, а й можливість співпраці з міжнародними партнерами, такими як МВФ та країни-члени НАТО.

• Розуміння різниці між оголошенням воєнного стану та наявністю війни є важливим для правильного сприйняття ситуації країни на міжнародному рівні та забезпечення необхідної допомоги від партнерів.

• Партнерство з західними країнами у вирішенні нагальних питань оборони та безпеки є ключовим фактором для зміцнення національної безпеки України у складних геополітичних умовах.

Ситуація на фронті набула певного поліпшення, що заявив Володимир Зеленський під час інтерв'ю французьким журналістам. Президент відзначив, що Росія зупинила своє просування, але наголосив на необхідності реалізму, оскільки ситуація може змінитися в будь-який момент. Зокрема, Зеленський висловив занепокоєння щодо можливого загострення конфлікту та акцій Росії.

Президент також пояснив, що оборонні лінії в Україні мають свої слабкі моменти, а російські війська мають значну перевагу у зброї та дальності дії. За його словами, тактика Росії полягає в передовій артилерії та авіаційному ударі, спрямованому на знищення українських позицій.

Щодо найбільш актуального питання щодо можливого візиту Еммануеля Макрона до України, Зеленський підтвердив, що зустріч відбудеться, незважаючи на потенційні загрози з боку Росії. Він також висловився про недоцільність реагування на "попередження" від Путіна, наголошуючи на необхідності не піддаватися страху та тискам.

Президент Зеленський розкрив деталі пропозиції Еммануеля Макрона щодо можливого надання допомоги у сфері оборони України. Він пояснив, що пропозиція полягає у проведенні тренувальних місій прямо на українській землі, щоб зменшити час адаптації військових до умов війни. За словами Зеленського, такий крок є абсолютно раціональним, оскільки дозволить зекономити час і зусилля на підготовку військових.

Також президент висловив можливість приїзду технічного персоналу з Франції для негайного ремонту західної військової техніки на місці, уникнувши довготривалого процесу її відправки на захід для відновлення. Це, за словами Зеленського, дозволить забезпечити невідкладний ремонт та підтримку українських військових у воєнний час.

Президент також зазначив, що думки Макрона про можливу відправку західних військ в Україну пов'язані з Путіним і недоліком озброєння в російській армії. Він відмовився вважати це загрозою для України, але заявив, що необхідно відправити Росії сигнал про необхідність паузи в конфлікті для підготовки і відновлення власних сил.

Президент Зеленський заявив, що Київ має конкретний план дій у напрямку досягнення миру в Україні. Він зазначив, що намічений саміт у Швейцарії, який планується на весну або на початок літа, буде важливим кроком у цьому напрямку. На цьому саміті Україна разом зі своїми союзниками планує представити свою концепцію "шляху до справедливого миру" і розробити детальний документ, який буде переданий до Росії.

Зеленський впевнено заявив, що незалежно від того, чи прийме Росія цей план, Україна покаже свою готовність до миру і демонструватиме конкретні кроки у напрямку мирного врегулювання конфлікту. Він наголосив, що це буде не лише пауза, але й конкретні дії, спрямовані на мирне врегулювання конфлікту.

Президент також спробував заспокоїти французьких журналістів, які стурбовані можливою ядерною загрозою від Путіна для Європи. Він висловив переконання, що Путін не ризикуватиме ядерним ударом, але може спробувати провести сухопутну операцію у балтійських державах чи Молдові. Зеленський зауважив, що Путіну не потрібно повністю знищувати держави, а лише дестабілізувати їх і захопити певну частину території для посилення своєї переговорної позиції.

У висновку важливо зазначити, що Україна має чіткий план дій щодо досягнення миру в країні. Проведення саміту в Швейцарії, планування якого на найближчі місяці, є ключовим кроком у цьому напрямку. Україна спільно зі своїми союзниками планує представити концепцію "шляху до справедливого миру" і розробити детальний план, який буде переданий до Росії. Незалежно від того, яким буде реакція Росії, Україна показує свою готовність до мирного врегулювання конфлікту і готова до конкретних дій у цьому напрямку. Президент Зеленський також наголосив на тому, що ядерна загроза від Путіна для Європи є малоймовірною, проте існує ризик сухопутної операції у балтійських державах чи Молдові. Україна має намір демонструвати свою готовність до миру, проте готова відстоювати свою територіальну цілісність у разі будь-яких загроз з боку Росії.

Президент України Володимир Зеленський відзначив, що демобілізація в умовах війни не передбачена законодавством країни. Цю позицію він висловив під час інтерв’ю французьким ЗМІ BFM TV та Le Monde, що було оприлюднене Офісом президента. У своїх коментарях він наголосив на тому, що парламентарі проводять дебати стосовно умов відпусток та звільнень бійців, проте у звичайному законодавстві демобілізація в умовах війни не передбачена. Зазначивши, що становиться джерелом дезінформації те, що мобілізація була зупинена, президент підкреслив, що згідно з українським законодавством мобілізація ніколи не була припинена. Зеленський пояснив, що війна примушує країну вносити практичні зміни до законодавства, і такі зміни щодо процедур мобілізації перебувають на розгляді в парламенті. Наразі вони проходять перше читання, але дискусії продовжуються. Зокрема, обговорюється питання про те, коли можна звільняти бійців і які наслідки це може мати для різних верств населення. Зеленський висловив сподівання, що після завершення дебатів у парламенті буде проведено голосування щодо законопроєкту про мобілізацію.

• Український президент Володимир Зеленський наголосив на тому, що демобілізація в умовах війни не є передбаченою законодавством України.

• Він підкреслив, що внаслідок воєнних дій у країні виникає необхідність внесення практичних змін до законодавства щодо мобілізації.

• Дискусії у парламенті стосуються різних аспектів мобілізації, включаючи умови звільнень та відпусток для бійців.

• Проект закону про мобілізацію перебуває на розгляді у парламенті, і після завершення дебатів очікується проведення голосування.

• Зеленський висловив сподівання, що ухвалення законодавчих змін дозволить узгодити практичні аспекти мобілізації з реальними потребами українського суспільства під час воєнних дій.

Нове призначення колишнього головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного на посаду посланника в Британії з питань ЗМІ викликало значний інтерес у громадськості та експертного середовища. Попередній посланник, Вадим Пристайко, відомий своєю довгою дипломатичною кар'єрою та активною участю у зовнішній політиці України. Його робота на посаді віцепрем’єра з питань євроатлантичної інтеграції, а також як міністра закордонних справ, здобула визнання на міжнародній арені. Проте конфлікт з британським міністром оборони та його наступне звільнення з посади посланника стало несподіваним поворотом подій.

Новий призначений посол, Валерій Залужний, має за плечима багаторічний досвід у військовій сфері та високий рівень доступу до ключових фігур уряду Великої Британії. Його назначення свідчить про намір уряду України активно використовувати дипломатичний канал для підтримки своїх інтересів у міжнародному просторі. Водночас, перед новим посолом стоять значні завдання, пов'язані з відновленням підтримки від британської сторони та підтриманням позитивного іміджу України на міжнародній арені. Його досвід та професійні якості можуть допомогти вирішити ці виклики та зміцнити партнерство між Україною та Великою Британією.

У своєму виступі, Вадим Пристайко відзначив, що хоча ще не надійшло офіційного підтвердження від британської сторони щодо узгодження кандидатури Валерія Залужного на посаду посланника, це не має великого значення. Він підкреслив, що Залужний – це відома та високошанована особистість, яку з радістю прийме Велика Британія. Зазначивши, що перехід з військової сфери до дипломатичної для Залужного буде викликом, Пристайко вірить у його успіх у новій ролі та відзначає цей етап як можливість для розвитку та нових досягнень.

У висновку слід зауважити, що незважаючи на відсутність офіційного підтвердження з британської сторони, Вадим Пристайко відзначив високий професіоналізм та авторитет Валерія Залужного. Перехід від військової кар'єри до дипломатичної може бути викликом для Залужного, але цей етап також відкриває перед ним нові можливості та перспективи. Очікується, що призначення Залужного на посаду посланника в Британії з питань ЗМІ стане успішним кроком для України та зміцнить партнерство між двома країнами.

Грузія чекає на екстрадицію високопоставленого співробітника Офісу генпрокурора, Зураба Адеішвілі, який зараз обіймає посаду голови Департаменту міжнародно-правового співробітництва. Його відмова повернутися на Батьківщину викликає обурення, адже він сам собі відмовив у екстрадиції, що може вказувати на конфлікт інтересів у його посаді. Адеішвілі має складну історію, пов'язану з обвинуваченнями у різних злочинах, зокрема у використанні катувань у в'язницях та нелегальних діях під час свого перебування на владних посадах у Грузії. Наразі Грузія активно докладає зусиль для його екстрадиції та розслідування всіх обвинувачень, що стосуються Зураба Адеішвілі.

Грузія в 2013 році розпочала процес міжнародного розшуку Зураба Адеішвілі, а Інтерпол включив його до "червоного" списку. Протягом двох років він перебував у цьому статусі, але в 2015 році Інтерпол вирішив припинити його розшук. Варто зазначити, що саме у цей період, на початку 2015 року, Зураб Адеішвілі прийняв посаду радника у Кабінеті Міністрів України. Також у травні цього ж року Михайло Саакашвілі, співробітник Адеішвілі, став губернатором Одеської області. Ці події відображають складність політичних відносин та переходи влади як у Грузії, так і в Україні.

У висновку можна зазначити, що Зураб Адеішвілі, колишній високопосадовець у Грузії, перебував у міжнародному розшуку та був включений до "червоного" списку Інтерполу в 2013 році. Проте, у 2015 році його розшук був припинений. Важливо відзначити, що саме в цей час він обіймав посаду радника у Кабінеті Міністрів України, а його співробітник Михайло Саакашвілі став губернатором Одеської області. Ці події свідчать про складність політичних процесів та взаємозв'язки між різними країнами, а також можливий вплив політики на правову систему і процеси розшуку осіб.

Уряд вніс до Верховної Ради законопроект про вихід з угоди щодо постачання продукції для національних гідрометеорологічних служб країн-учасниць СНД. Повідомлення про це надійшло від представника уряду у парламенті Тараса Мельничука через Telegram. “Кабінетом міністрів України зареєстровано у Верховній Раді України проект закону “Про вихід з Угоди про поставки товарів для забезпечення національних гідрометеорологічних служб держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав” (реєстр. No 0255)”, – повідомив Мельничук. Він зауважив, що у зв’язку з тим, що повномасштабна збройна агресія Росії проти України та участь Білорусі повністю порушують принципи та норми міжнародного права, а також унеможливлюють закладені угодою про створення СНД основні цілі, принципи та засади, Україна вирішила вийти з цієї угоди. Зазначається, що угода була укладена 9 вересня 1994 року в Москві та ратифікована Законом України від 20 грудня 1996 року № 630/96-ВР.

Враховуючи складну міжнародну ситуацію, яка виникла через агресію Росії та участь Білорусі, вихід з угоди щодо постачання продукції для гідрометеорологічних служб країн СНД став важливим кроком для України. Влада вважає, що умови, на яких була укладена угода, більше не відповідають сучасним реаліям та не враховують інтереси та безпеку України. Рішення про вихід з угоди підтримується як крок на шляху до захисту національних інтересів та міжнародного права.

• Уряд вніс до Верховної Ради законопроект про вихід з угоди щодо постачання продукції для національних гідрометеорологічних служб країн-учасниць СНД.

• Причиною цього рішення стала повномасштабна збройна агресія Росії проти України та участь Білорусі, які порушують міжнародне право та унеможливлюють досягнення основних цілей угоди.

• Вихід з угоди є важливим кроком для захисту національних інтересів та міжнародного права України.

• Рішення про вихід з угоди пов'язане з необхідністю адаптації до сучасних реалій та забезпечення безпеки країни.

• Звернення до Верховної Ради ініціює важливий діалог щодо майбутніх кроків України у контексті її міжнародної співпраці та безпеки.

На конференції, присвяченій боротьбі з корупцією та удосконаленню процесу інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина наголосила на важливості подальших реформ для повноцінної інтеграції України в європейську спільноту. Вона підтвердила, що Україна має виконати "домашню роботу" протягом наступних двох років, але зазначила, що це лише початок довгого процесу реформ. Інтеграція в ЄС — це не лише технічне виконання вимог, але й глибока трансформація країни, що охоплює всі сфери життя. Стефанішина підкреслила необхідність гнучкості та відповідальності в цьому процесі. Вона також підкреслила важливість підтримки та співпраці з країнами-членами ЄС на шляху до реформ.

У висновку, виступ віцепрем'єр-міністра Ольги Стефанішини на конференції з питань боротьби з корупцією та європейської інтеграції України підкреслив важливість не лише виконання необхідних реформ для наближення до Європейського Союзу, але й постійної готовності до змін та підтримки європейських партнерів на цьому шляху. Інтеграція в ЄС вимагає комплексного підходу та глибоких трансформацій у всіх сферах суспільного життя. Тому Україна має продовжувати свої зусилля в реалізації реформ та поглибленні співпраці з європейськими партнерами для досягнення своїх європейських перспектив.