Політика

Історія Сергія Миколайовича Троня — від звичайного українського хлопця до криптомільйонера, який оселився у Швейцарії, захоплює уяву своєю неординарністю. Його дружина володіє мережею готелів у різних країнах, проте справжнє захоплення — це Сергій. Він, за словами, має великі плани та перспективи, які поєднують його з Дмитром Олеговичем Рогозіним, який є відомим російським політиком. Обидва мають подібні поранення, але їхні судження можуть відрізнятися. Історія Сергія Троня розпочалася 14 квітня 2002 року у парку імені Глоби міста Дніпропетровська, де він отримав поранення внаслідок вогнепального нападу. Подальше життя Троня було сповнене пригод, особливо після закінчення університету. Він став успішним підприємцем у галузі нафтопереробки та виробництва палива, очоливши кілька компаній. Проте, деякі обставини, пов'язані з його бізнес-партнерами, залишають певні сумніви щодо його успіху. Тронь розпочав своє підприємницьке життя у співпраці з відомими кримінальними авторитетами, що створює питання щодо його діяльності.

Участь компанії ТОВ "Екоойл" у державних тендерах і суми, які вона заробила, можуть бути пов'язані з діяльністю народного депутата України від Партії регіонів, Нуруліслама Аркаллаєва, який був близьким співробітником олігарха Ріната Ахметова. З'єднання цих факторів, можливо, допомогло Сергію Троню отримати контракти з Збройними Силами України та Укрзалізницею. Інформація показує, що компанія "Екоойл" вигравала державні тендери з постачання палива від серпня 2011 року і отримала контракти на суму понад 906 мільйонів гривень. Ці контракти, незважаючи на їхню вигідність для компанії, не викликали сумнівів у замовників. Втім, після падіння режиму Януковича, справи фірми погіршилися, і Міністерству оборони України вдалося стягнути з неї пені за недопостачання палива. Депутат від Партії регіонів спробував вимагати збільшення ціни контракту на 500 мільйонів гривень, але суд відмовив йому в цьому. Додатково, фінансування бойовиків у Донецьку від бізнес-партнера Аркаллаєва в 2014 році створило додаткову складність. Цікаво, що до 2014 року майже увесь імпорт палива в Україну здійснювався з Росії, і він часто завершувався у кишені місцевих корупціонерів. Висновки стосовно цих фактів може зробити кожен самостійно. Тронь займався банкірством.

Зазначається, що серед різноманітних бізнесів, що входили до складу об'єднаної злочинної угруповання (ОЗУ), частину якої представляв Тронь, важливою послугою була "конвертація". Тож у 2014 році група схемників вирішила радикально вирішити проблему шляхом придбання одного з провідних конвертаційних центрів — "Партнер банку". Ця історія є добрим прикладом того, що, незважаючи на те, що кожен елемент ОЗУ працював на власний "общак", вони часто взаємодіяли в сфері "бізнесу", при цьому вибираючи шляхи обманування держави. Варто відзначити, що історія Олексія Савченка, колишнього губернатора Миколаївської області, який був депутатом від БПП, є цікавою ілюстрацією цього. Савченка часто асоціюють з убивством "Прища" та іншими темними справами. Після смерті "Прища" Савченко, за дивним стечієм обставин, звільнився зі своєї посади та став активним учасником бізнесу, співвласником "Авант-банку" та "Партнер банку". Особливо цікавим є факт, що "Партнер банк" в 2010 році був проданий російському мільярдерові Володимиру Антонову за 22 мільйони доларів. Після цього він вклав у банк ще 50 мільйонів євро, але пізніше потрапив у скандал через банкрутство одного зі своїх банків в Литві та крадіжку 480 мільйонів євро. Влада Литви звинуватила його в цьому, і він передав управління банком своєму партнеру Рейнісу Тумовсу.

Партнери Володимира Антонова виявились далекими від бажання допомагати йому зберегти активи. Стрижак і Тумовс вирішили включити до складу акціонерів банку відомих своїми аферами — Вадима Столара і запропонували Антонову "повернути" банк за 17 мільйонів євро. Антонов відмовився від цієї угоди, і банк потрапив у руки Вадима Столара, який змінив його назву на "CityCommerceBank". Пізніше активи цієї компанії були переведені до новоствореного "Профін банку", а вкладникам обіцяли надзвичайно високі відсотки за депозитами (понад 20% річних). Саме цей банк був придбаний Тронь та його партнерами. У 2013 році Сергій Тронь став першим віце-президентом корпусу віце-президентів апарату при наглядовій раді публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк». Разом з Нурулісламом Аркаллаєвим та Ренісом Тумовсом вони спочатку не планували займатися нормальним банківським бізнесом. Замість цього вони прагнули набрати велику суму грошей та зробити банк банкрутом. Однак Майдан 2014 року та наступна російсько-українська війна перешкодили їхнім планам. Їм довелося швидко "зливати" всі активи через підставні комерційні структури, через які кошти швидко конвертувалися та зникали у невідомому напрямку. Усі більш-менш ліквідні активи "Міського комерційного" та більшу частину його філіальної мережі перевели до "Профін Банку" Тумовса. "Профін банк", що раніше відомий як "Профінанс", був заснований понад 20 років тому. Для його придбання була проведена досить хитра операція. За посередництвом російського Альфа-Банку, номінальним власником "Профіна" став французький Societe Generale, а потім передав його кіпріотському офшору Zapikeso Limited. На сьогоднішній день акції "Профін банку" через мережу офшорів належать Рейнісу Тумовсу, його дружині Тетяні та голові наглядової ради банку Дмитру Федосєєву. "CityCommerce Bank" виявився одним із найнеліквідніших установ, і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) почав виводити його з ринку. На момент введення тимчасової адміністрації в листопаді 2014 року активи установи перевищували 3,9 млрд гривень. Однак, за оцінками, активи були розкрадені на суму 3 млрд гривень, хоча оцінна вартість активів складала лише 90 млн гривень, а кредитний портфель — 40 млн гривень. Кошти з банку виводилися і через іноземні структури, зокрема через австрійський Meinl Bank.

У листі до Генеральної прокуратури України, який підписав тимчасовий адміністратор Андрій Рязанцев, зазначалося, що наступного дня після введення адміністрації на кореспондентському рахунку «Міського комерційного банку» в Meinl Bank за бухгалтерським обліком було зафіксовано 59,35 мільйонів євро. «Враховуючи, що на рахунку в Meinl Bank знаходилося 59,35 мільйонів євро, а також те, що будь-які рухи по рахунку в операційній системі банку не були відображені, можна зробити висновок про маніпуляції рахунком з боку керівництва «Міського комерційного банку» з кореспондентським рахунком у Meinl Bank», – стверджувалося у зверненні до Генпрокуратури. Розпуск банку природно викликав цілком зрозумілий інтерес, адже внаслідок діяльності банкірів постраждала значна кількість людей — як завжди, виявилося, що майно банку недостатнє для покриття всіх претензій ошуканих вкладників. І правоохоронці зацікавилися діяльністю керівництва банку, розпочавши кримінальне провадження № 42018101100000355. У його рамках встановлювалася причетність до крадіжки грошей власників банку, серед яких були Сергій Тронь та Рейніс Тумовс, яким належали однакові частки. У 2017 році майно Сергія Троня було арештоване у кримінальному провадженні щодо посадових осіб ПАТ «Міський комерційний банк» за фактом заволодіння грошовими коштами у сумі понад 400 мільйонів гривень низки банківських установ у 2010-2015 роках за попередньою змовою із власниками банків. За тодішнім курсом це становило 50 мільйонів доларів. В рамках позовних претензій від потерпілих було арештовано майно Сергія Троня: 15 земельних ділянок у Макарівському районі Київської області загальною площею 18,7 га, одну квартиру та автомобіль Toyota Land Cruiser-200. У 2018 році Фонд гарантування вкладів спробував через суд стягнути з Троня, Аркаллаєва, Тумовса та інших учасників «схеми» 2,573 мільярди гривень вкрадених у «Міському комерційному банку». Але завдяки щедрості Сергія Господарський суд Києва відмовив Фонду з формальних причин. Відхід Порошенка певним чином допоміг Троню вирішити проблему. У 2019 році всі ці кримінальні справи були передані на розгляд Солом’янському управлінню столичної поліції, хоча раніше їх розслідувала Служба безпеки України, а ще раніше — Головне слідче управління Національної поліції. А 21 серпня 2020 року Солом’янський районний суд Києва під головуванням Ганни Сергієнко взагалі скасував арешт майна Троня, мотивуючи своє рішення тим, що «необхідність в арешті відпала, інакше це буде невиправданим втручанням держави в право людини на повагу до своєї власності».

Тронь, безперечно, майстер інвестицій! Вклавши частину зловмисно набутих коштів у НацПол та Суд, він майже беззатримно вирішив усі свої проблеми, заплативши лише копійки! Фінансові витонченості та інші пригоди

У 2012 році Сергій Тронь заснував ТОВ "Глобал Фінанси Менеджмент Груп". Статутний капітал компанії склав понад 3 мільярди гривень — 3 021 000 000 грн. Ця компанія була створена для придбання банку, але ці 3 мільярди статутного капіталу існують лише на папері. У 2016 році Тронь заснував компанію White Rock Management, яка, згідно з історією, інвестує в IT-індустрію. У 2017 році він став співзасновником і, в подальшому, головою наглядової ради компанії "УкрТВС", яка, за заявами, мала займатися виробництвом ядерного палива. На початку 2019 року, у співзмові з тодішнім головою Фонду гарантування вкладів Костянтином Ворушиліним, Тронь "придбав" Іллічівський та Одеський олійно-жирові комбінати, а також Іллічівський зерновий порт за 182,5 мільйона гривень. Хоча комплекс оцінювався в 4,85 мільярда гривень. У 2020 році Тронь заснував міжнародний інвестиційний фонд "Parea Foundation", який інвестує в сферу IT, логістику та енергетику в ряді країн, серед яких: Україна, Казахстан, Росія, Канада, Швеція, Ліхтенштейн. Проте це лише оболонка, лишенько. Всередині все набагато цікавіше.

Давайте розглянемо один із невдалих, але дуже масштабних проектів Троня. Ядерна "бульбашка" "УкрТВС" або ПрАТ "Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива" було створено у 2001 році Фондом держмайна України, ВАТ ТВЕЛ (Росія) та ЗАТ "Національна атомна компанія "Казатомпром" (Казахстан). Метою створення УкрТВС було виробництво ядерного палива для українських АЕС в Україні. Проте підприємство виявилося мертвонародженим, оскільки росіяни не розуміли, чому їм потрібно будувати в Україні завод, який може конкурувати з їхньою монополією. Зміни у ситуації настали після Революції Гідності, коли питання енергетичної незалежності стало надзвичайно актуальним, і Росія розпочала окупацію частини українських територій.

Україна відмовилася від усіх своїх "потьомкінських сіл" і рішуче спрямувалася в обійми Westinghouse Electric з подвійною завзятістю. У зв'язку зі зміною курсу країни, Фонд держмайна вирішив продати знецінені активи — свою частку в "УкрТВС". За практично 48 мільйонів гривень її придбало ТОВ "Вайс Трейд", підприємство, засноване у 2014 році Андрієм Киримовим з Горішніх Плавнів. Хто і з якою метою купив безглуздий актив, стало зрозуміло влітку 2018 року, коли до гри вступили члени правління "УкрТВС" від "Вайс Трейд". Це були Сергій Тронь, який пізніше очолив правління "УкрТВС", Нуруліслам Аркаллаєв та Леонід Крючков. Леонід Крючков, швидше за все, був фігурою на весіллі в цій компанії, а за ним стояв його старший брат — колишній нардеп від БЮТ Дмитро Крючков. Останній не міг би сам попасти до правління через кримінальне провадження НАБУ про мільйонні розкрадання в енергомережах. Однак Леонід Крючков встиг поробити своє у збройовому бізнесі з Пшонко-молодшим та Андрієм Деркачом — головним лобістом "Росатому" та ТВЕЛ в Україні. Дуже цікаво, що братам Крючковим у цьому лобіюванні допомагав перший заступник голови парламентської фракції БПП Ігор Кононенко — бізнес-партнер Петра Порошенка.

Реалізацію планів Кремля ТОВ "Вайс Трейд" розпочало майже негайно. Як повідомляв Газета.UA 30 травня 2018 року, ТОВ "Вайс Трейд", як власник української частки у "УкрТВС", звернулося до Кабміну з листом, в якому підтвердило наявність у себе та його партнерів необхідних зв'язків та фінансових ресурсів для будівництва в Україні заводу з виробництва ядерного палива. У зв'язку з цим компанія запропонувала провести переговори з нею як потенційним інвестором для реалізації цього проекту. Як керівника проекту було вказано Джомарта Алієва — колишнього високопосадовця зі структури "Росатому"! Згідно з планом концесіонерів, після завершення будівництва заводу "УкрТВС" планувалося передати його до СП "Завод з виробництва ядерного палива" та отримувати відсоток або фіксовану суму з кожної проданої одиниці продукції. Від Кабміну наші атомні комбінатори хотіли отримати гарантію, що все вироблене на українському заводі паливо повністю викупуватиме НАЕК "Енергоатом". Зрозуміло, що відомі будівельники заводів Тронь, Аркаллаєв і Крючков не мали наміру будувати жодного заводу в Україні. Але це було їхньою метою. Виступаючи на боці Росії, вони мали зривати всі угоди з Westinghouse і класти крапку. Але ця пропозиція не пройшла.

У "УкрТВС" виявилися величезні борги, і "Енергоатом" розпочав судову процедуру банкрутства ліквідації компанії, але... У 2019 році в Україні настала зміна влади, і після цікавої зустрічі Сема Кісліна в Нью-Йорку з Зеленським, який нічого не розуміє, ситуація стала змінюватися. Треба зазначити, що Кіслін — це аферист максимального рівня. У 2014 році він купив кіпрську компанію Opalcore Ltd за $8 млн з великим дисконтом. На її рахунках в українських банках були розміщені бонди-облігації на суму $20 млн, які перебували під арештом. Разом із відсотками набігло близько $23 млн доларів. Нібито саме їх приїхав рятувати в Україну Сем Кіслін у серпні 2019 року. Однак існують сумніви. У Києві за спиною "борця з корупцією", перемога над якою обіцяла йому чималі бариші, можна побачити Дмитра Крючкова (у білій сорочці) — фігуранта кримінальної справи про присвоєння ЗапоріжжяОбленерго та заподіяння шкоди Україні розміром 346 млн гривень, відкритого НАБУ. Як виявилося пізніше, Крючков зустрівся з Кисліном, після чого Сем вирішив помалюватися перед журналістами. Треба відзначити, що Дмитро Крючков справді талановитий шахрай. Кілька місяців тому його екстрадували з Німеччини до України, де він на слідстві заявив, що виконував вказівки оточення Порошенка, а сам він ні в чому не винен. Цікаво, що схожа ситуація сталася з "Конверсбанком". Якщо раніше українські акціонери "УкрТВС" стверджували, що викуплять в росіян їхню частку, то після 24 лютого 2022 року ця пропозиція втратила актуальність. Активи країни-агресора в Україні заарештовані. Але, пам'ятаючи винахідливість Троня, вони завтра можуть виявитися власністю одного з українських акціонерів. Просто вони забули про це заявити раніше. Історія "бізнесмена" Троня на цьому не закінчується, продовження в наступній частині нашого розслідування.

22.02.2022 у компанії ТОВ "Вайс Трейд" змінився засновник. Ним став вічний Фунт — Денис Волобуєв, на даний момент директор ТОВ "Екоойл" та інших безнадійних проектів ОЗУ. Цікаво, що ця ситуація дещо нагадує те, що відбувалося з "Конверсбанком".

У статті розглянуто складну ситуацію навколо компанії "УкрТВС", що є ключовим гравцем у сфері виробництва ядерного палива в Україні. Виявлено, що компанія опинилася в скрутній фінансовій ситуації, що призвело до початку судової процедури її банкрутства.

Зміна влади в Україні в 2019 році відкрила нові можливості для впливу на ситуацію. Зустріч представників компанії з високопосадовцями нового уряду, зокрема з президентом Зеленським, свідчить про спроби змінити хід подій на користь компанії.

Однак, у статті також розкривається тісний зв'язок між особами, які мають сумнівну репутацію та зв'язки зі злочинним світом. Наявність таких фігур, як Сем Кіслін та Дмитро Крючков, у процесах, пов'язаних з "УкрТВС", підводить підпільні схеми та суперечить прозорості та законності бізнесу.

Загалом, стаття свідчить про складну та неоднозначну ситуацію в енергетичному секторі України, де інтереси різних груп впливу та злочинних угруповань можуть суттєво підірвати стабільність та розвиток галузі.

Проблеми Демобілізації: Сліпий кут у Законодавстві та Виклики Сил Оборони

В експертному висловленні полковника запасу Віктора Кевлюка виокремлюється сліпий кут у питанні демобілізації в українському військово-стратегічному полі. Попри важливість нового законопроєкту про мобілізацію, який визначає підстави для звільнення військовослужбовців, надто багато невизначених аспектів щодо самого процесу демобілізації.

Відсутність чітких механізмів вирішення проблеми демобілізації стає особливо актуальною в умовах воєнного конфлікту, коли військовослужбовці виконують одні й ті ж обов'язки, але потрапляють під різні умови відпустки чи звільнення. Експерт вказує на потребу розгляду альтернативних моделей, наприклад, повернення до системи ротації особового складу на передньому краї, хоча визнає її складність в реалізації.

Наголошується, що вирішення проблеми демобілізації стає критично важливим не лише для забезпечення прав військовослужбовців, але й для збереження високої ефективності та бойової готовності Збройних Сил України.

Стаття розглядає проблему демобілізації в українському війську та підкреслює важливість вирішення цього питання в контексті нинішнього воєнного конфлікту. Експерт, полковник запасу Віктор Кевлюк, вказує на те, що попри новий законопроєкт про мобілізацію, який визначає підстави для звільнення військовослужбовців, прозорість та чіткість щодо самого процесу демобілізації залишається невирішеною проблемою.

Експерт розглядає можливість повернення до системи ротації особового складу як один із варіантів розв'язання проблеми. Водночас, він підкреслює складність впровадження такої моделі та необхідність розгляду альтернативних шляхів вирішення цього питання.

Висновок полягає в тому, що вирішення проблеми демобілізації стає невідкладним завданням, оскільки воєнний конфлікт в Україні вимагає чітких та ефективних механізмів для забезпечення прав військовослужбовців та збереження високої бойової готовності Збройних Сил.

Українська Політична Гра: Загроза Втрати Західної Фінансової Підтримки

В разі відмови Заходу у фінансовій допомозі Офіс Президента може стати безпереднім учасником втрати контролю над Верховною Радою, запускаючи ланцюг подій фінансової та політичної кризи в Україні. За останніми заявами голови фракції "Слуга народу" Давіда Арахамії, щонайменше 17 членів його партії в Раді виявили готовність здати свої мандати. Зазначено, що для ухвалення рішення необхідно 226 голосів, що зробити вже складно при наявності 400 парламентаріїв.

Депутат Дубінський стверджує, що кількість "слуг", готових відмовитися від мандатів, значно більша, і багато з них чекають на дозвіл на відрядження, щоб залишити Україну. Таким чином, вони продовжують з'являтися у Раді заради лояльності та отримання дозволу на виїзд. Вважається, що таких осіб у Раді близько 50. Тобто, ситуація виглядає як "низький старт", а коли криза спалахне, деякі з владних ультрапатріотів можуть бути серед перших, хто залишить країну. Після цього можливе втручання бізнесу, а разом з тим – загроза банківської кризи.

Стаття висвітлює можливий розвиток подій в Україні в разі припинення фінансової допомоги від Заходу, що може призвести до втрати контролю Офісом Президента над Верховною Радою. Заяви голови фракції "Слуга народу" Давіда Арахамії про готовність частини парламентаріїв здати мандати свідчать про внутрішні напруження в політичному середовищі. Даний рух може викликати фінансову та політичну кризу в країні, загрожуючи стабільності та економічному розвитку.

Заяви депутата Дубінського щодо бажання "слуг" залишити країну, отримавши дозвіл на відрядження, вказують на можливість великого відтоку кваліфікованих кадрів та інвесторів, що може призвести до подальших проблем для економічного сектора. Загалом, сценарій "низького старту" в умовах кризи може визначати нестабільність та негативні зміни в різних сферах життя України, вимагаючи уважної уваги влади до подальших розвитків.

У комітеті Ради виникають питання щодо нового законопроєкту про мобілізацію: що вже внесено та що ще потрібно доопрацювати

На фоні обговорень у Верховній Раді стосовно нового законопроєкту про мобілізацію виникають певні питання у профільного комітету. За словами народного депутата та заступника голови комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгора Чернєва, комітет вже вніс свої пропозиції та розглядає необхідні доопрацювання у новому законопроєкті.

В ефірі телемарафону Чернєв розкрив деталі стосовно "питань" до законопроєкту та висловив думку, що документ вже готовий до подальших обговорень та доопрацювань до другого читання. Зазначено, що відбулися деякі невислухані моменти в Міністерстві оборони, але загалом з документом можна працювати.

Однією з ключових тем є взаємодія з інвалідами третьої групи, де чиновник підкреслив, що новий законопроект передбачає їхнє звільнення від військової служби. Розглянуті також аспекти надсилання повісток та блокування доступу до банківських рахунків громадян.

Чернєв закликав представників Міноборони пояснити свою позицію, і наголосив на важливості уникнення порушень прав людини в процесі впровадження нових механізмів. Усі ці аспекти залишаються відкритими для подальших обговорень та доопрацювань.

Ознайомити громадськість з новим варіантом законопроєкту про мобілізацію вже можна, і відомо, що документ зареєстровано Кабміном 30 січня під номером 10449. У Мінобороні наголошують, що у процесі розробки враховані зауваження та коментарі різних сторін. Законопроєкт визначає чіткий період служби під час воєнного стану та передбачає реалізацію базової військової підготовки, а не строкової служби. Мобілізовані військовослужбовці матимуть право на відпустку, а грошове забезпечення становитиме не менше 20 тисяч гривень на місяць.

Очікуються подальші обговорення та висловлення позицій від різних сторін з метою досягнення оптимального варіанту законопроєкту про мобілізацію.

▪️Оновлення даних тепер можливо здійснити онлайн, уникнувши візиту до ТЦК. Однак, для переїзду до іншого міста без дозволу ТЦК не обійтися — згідно з новими правилами, необхідно зареєструвати нову адресу і встати на облік. Важливо відзначити, що держслужбовці тепер не матимуть виключення і вони теж будуть піддаватися цьому правилу без жодної виняткової броні. Такі новації встановлюють новий порядок інформаційного обміну та реєстрації, спрощуючи процеси для громадян та створюючи однакові умови для всіх.

Нові правила щодо обліку та оновлення особистої інформації визначають новий порядок взаємодії громадян з ТЦК. Зокрема, оновлення даних стало доступним онлайн, спрощуючи процес для громадян та уникнення зайвих візитів до офісів. Однак, важливо врахувати, що переїзд до іншого міста тепер вимагатиме реєстрації нової адреси та вступу на облік, а це обов'язкова умова без винятків, навіть для державних службовців. Ці новації спрямовані на створення єднаного та прозорого механізму обміну інформацією, забезпечуючи рівні умови для всіх громадян.

Таємниця виїзду Олексія Арестовича: Як екс-радник Зеленського покинув Україну і що стоїть за оболонкою 'державної таємниці'?

Колишній радник президента та один з ключових говорунів влади впродовж початку війни, Олексій Арестович, вже півроку перебуває за кордоном, але обставини його виїзду залишаються загадковими. За його словами, обставини перетину кордону є "державною таємницею", яку він не може розголошувати, але він стверджує, що не порушив українське законодавство.

Арестович вказав, що зараз займається "роботою з представниками американського політичного істеблішменту" для просування допомоги Україні. ЗМІ опублікували статтю про обставини його виїзду, посилаючись на джерела в прикордонній службі. Однак, Головне управління розвідки і прикордонна служба відкликали цю інформацію, вказавши, що не надавали листів або документів для виїзду Арестовича.

Залишається невизначеним, як саме він виїхав, і чому інформація про його виїзд викликала такий резонанс.

Таємниця виїзду Олексія Арестовича: Розкрито деталі перетину кордону та реакція ГУР

NGL.media розмістило документ, який, як стверджують, є витягом з бази даних про перетин кордону, зазначаючи, що Олексій Арестович виїжджав з України 4 вересня і 9 травня 2023 року за "листом ГУР", а 22 березня — за рішенням голови прикордонної служби. У документі також зазначено, що 20 травня 2022 року Арестович виїжджав в Румунію через пункт пропуску "Орлівка" з підставою "Советник (російською мовою) президента України".

Сам Арестович саркастично прокоментував цю інформацію в соціальних мережах, поширивши новину про "спростування ГУР" та написавши, "Я живу серед акваріумних рибок" з смайликами.

Слід зазначити, що головне управління розвідки раніше підтверджувало, що Арестович служив у ГУР. Однак інформація про його виїзд із зазначенням конкретних дат та причин викликає сумніви, і прикордонна служба відкликає ці дані.

Олексій Арестович, колишній член команди Зеленського, в останні місяці почав критикувати політику президента, а після звільнення від посади у 2023 році перебуває за кордоном і працює з представниками американського політичного істеблішменту.

Таємниця виїзду Олексія Арестовича: Розкрито деталі перетину кордону та реакція ГУР

NGL.media розмістило документ, який, як стверджують, є витягом з бази даних про перетин кордону, зазначаючи, що Олексій Арестович виїжджав з України 4 вересня і 9 травня 2023 року за "листом ГУР", а 22 березня — за рішенням голови прикордонної служби. У документі також зазначено, що 20 травня 2022 року Арестович виїжджав в Румунію через пункт пропуску "Орлівка" з підставою "Советник (російською мовою) президента України".

Сам Арестович саркастично прокоментував цю інформацію в соціальних мережах, поширивши новину про "спростування ГУР" та написавши, "Я живу серед акваріумних рибок" з смайликами.

Слід зазначити, що головне управління розвідки раніше підтверджувало, що Арестович служив у ГУР. Однак інформація про його виїзд із зазначенням конкретних дат та причин викликає сумніви, і прикордонна служба відкликає ці дані.

Олексій Арестович, колишній член команди Зеленського, в останні місяці почав критикувати політику президента, а після звільнення від посади у 2023 році перебуває за кордоном і працює з представниками американського політичного істеблішменту.

Стаття розкриває історію виїзду колишнього радника президента Олексія Арестовича за кордон та суперечливість щодо обставин цього виїзду. При цьому надається інформація з його біографії, включаючи період контрактної служби в Збройних Силах України та його подальші зв'язки з українською владою.

Зазначається, що Арестович утримує суспільний інтерес, висловлюючи свою критику політики президента Зеленського. Деталі його біографії та служби в ЗСУ, а також його зв'язки з політичними діячами, роблять статтю цікавою для читача.

Ствердження щодо непідтверджених заяв Арестовича та протиріччя в інформації щодо обставин його виїзду надають статті додатковий елемент загадковості та викликають бажання отримати більше деталей.

Міністр оборони Рустем Умєров та головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний активно взялися за вдосконалення законодавства щодо мобілізації в Україні. Згідно з парламентською документацією, представники влади внесли новий законопроєкт про мобілізацію (№10449) до Верховної Ради. Умєров стане головним ініціатором закону, а Залужний – співдоповідачем.

Цей оновлений законопроєкт визначає чіткий термін служби під час воєнного стану та робить акцент на важливих аспектах. Особливо важливою є нова положеність щодо осіб з інвалідністю, які більше не будуть призиватися на військовий фронт. Розміри додаткової винагороди залишаються на рівні 30 тисяч або 100 тисяч гривень до кінця воєнного стану, забезпечуючи справедливі умови для тих, хто готовий служити своїй країні.

Попередній законопроєкт, зареєстрований 25 грудня, викликав критику та вимагав додаткового вдосконалення. За наради з участю Залужного, Умєрова та начальника Генштабу ЗСУ Сергія Шапталу, законопроєкт повернули на доопрацювання уряду. Очікується, що після необхідних коригувань законопроєкт буде розглянутий у Верховній Раді з виправленими недоліками, готовий до подальшого розгляду та прийняття.

Висновки до вищезгаданої статті свідчать про активні зусилля Міністра оборони Рустема Умєрова та головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного у вдосконаленні законодавства про мобілізацію в Україні. Зазначений новий законопроєкт (№10449), внесений до Верховної Ради, спрямований на вирішення ключових питань, пов'язаних із військовою службою та мобілізацією.

Оновлений законопроєкт визначає чіткі терміни служби в умовах воєнного стану та враховує соціальні аспекти, зокрема, виключення з призову осіб з інвалідністю. Важливим елементом є збереження розмірів додаткової винагороди на стабільному рівні, що гарантує справедливі умови для тих, хто взяв на себе зобов'язання служити в армії.

Критика, яка супроводжувала попередній законопроєкт, була уважно врахована, і після наради з участю ключових постійних комісій влади, законопроєкт повернули на доопрацювання уряду. Очікується, що після внесених коригувань законопроєкт буде готовий до подальшого розгляду та прийняття, що сприятиме покращенню системи мобілізації та військової служби в Україні.

Зеленський Запрошує Європу до Створення Фонду Допомоги Україні: Щедрий Пакет на 50 мільярдів євро для Макрофінансової Стабільності

Президент Володимир Зеленський висловив своє визнання лідерам Євросоюзу за схвалення багаторічної програми допомоги Україні на суму 50 мільярдів євро. У своєму виступі перед Європейською Радою, він закликав до створення Ukraine Assistance Fund в межах Європейського фонду миру. За його словами, цей фонд забезпечить надійну та тривалу підтримку для протиставлення поточним викликам, зобов'язуючи Європейський союз виділяти не менше 5 мільярдів євро на рік протягом чотирьох років.

Зеленський також наголосив на досягненні домовленості під час свого січневого візиту до Швейцарії щодо організації Глобального саміту миру, надіявшись на активну участь лідерів ЄС у підготовці цього заходу. Його виступ визначив єдність Європи та її вагомий вплив на глобальні події.

На саміті ЄС 1 лютого лідери одноголосно прийняли пакет допомоги Україні на 50 мільярдів євро, включаючи 39 мільярдів євро для підтримки держбюджету та заходів з макрофінансової стабільності. Наступний етап включає визначення остаточних умов програми під час тріалогу між Європейською Радою, Єврокомісією та Європарламентом, а очікується, що Уряд України отримає перший платіж у березні у розмірі 4,5 мільярдів євро за програмою Ukraine Facility.

Стаття відображає активні зусилля президента Володимира Зеленського на дипломатичному рівні для отримання значного пакету фінансової допомоги від Європейського союзу. Затверджений пакет на 50 мільярдів євро для України, включаючи 39 мільярдів для держбюджету, стає важливим кроком у зміцненні макрофінансової стабільності країни.

Президент акцентує необхідність створення Ukraine Assistance Fund в межах Європейського фонду миру як засобу надання надійної та тривалої підтримки, відповідно до чітких пріоритетів. Зазначається, що це ініціатива спрямована на протиставлення викликам, які стоять перед країною, і може забезпечити необхідні ресурси на строк чотири роки.

Єдність Європи в реалізації цих рішень відзначається як фактор, що надсилає сильний сигнал про міжнародну солідарність та підтримку. Однак стаття також вказує на компроміси, до яких довелося йти ЄС, зокрема, щодо впливу Угорщини на прийняття рішення.

Зазначається, що уряд України очікує отримати перший платіж за програмою Ukraine Facility у березні, що може визначити новий етап економічної стабільності країни. Загалом, стаття підкреслює важливість міжнародного співробітництва та залучення фінансової підтримки для України у важкий період.

Міжнародний суд ООН визначить свою позицію у справі, що розпочалася у 2017 році, коли Україна звинувачила Росію у фінансуванні бойовиків у 2014 році та дискримінації багатоетнічної громади Криму після анексії регіону. Це важливе рішення стане першим із двох у рамках десятирічного конфлікту між країнами. На другий день лютого суд також прийме рішення щодо прийнятності скарги України проти Росії, пов'язаної із "спотворенням поняття геноциду".

Україна висуває обвинувачення про порушення конвенцій проти дискримінації та фінансування тероризму. Прийняте судове рішення може зобов'язати Росію виплатити репарації за напади та злочини на сході України, включаючи трагічне збиття рейсу MH17 авіакомпанії Malaysia Airlines. На слуханнях 2023 року адвокат України, Дейвід Сіонтс, вказав на використання російських коштів та зброї проросійськими силами на сході України для нападів на цивільне населення та проведення кампанії залякування та терору. Адвокати Росії відкидають терористичний характер дій підтримуваних ними бойовиків, назвавши їх не пов'язаними із тероризмом. Зазначимо, що раніше Міжнародний суд ООН видалив тимчасовий наказ Росії зупинити вторгнення, але Москва продовжує ігнорувати це рішення.

У висновках можна відзначити наступне:

• Історичний момент: Рішення Міжнародного суду ООН щодо справи Україна-Росія, розпочатої у 2017 році, стане важливим історичним моментом у десятирічному конфлікті між двома країнами.

• Двоступеневий процес: Перше рішення суду стосується обвинувачень України у фінансуванні Росією бойовиків та дискримінації в Криму. Другий етап визначить прийнятність скарги України про "спотворення поняття геноциду".

• Потенційні наслідки: Якщо суд визнає вину Росії, це може зобов'язати країну виплатити репарації за злочини на сході України та за трагічну подію зі збитим рейсом MH17. Рішення також може вплинути на міжнародне сприйняття конфлікту та визначити правовий статус Криму.

• Суперечливі позиції: Адвокати України та Росії представили різні погляди на події в сході України, зокрема щодо використання російських ресурсів для підтримки бойовиків. Вирішення цих суперечок може визначити долю важливих справ в міжнародному правосудді.

• Необхідність виконання рішень: У випадку визнання вини Росії, важливим стане виконання рішень суду, що може вимагати від Москви припинення агресії та відшкодування завданих збитків. Однак, історія показує, що рішення ООН інколи ігноруються тими країнами, на які вони спрямовані.

Увечері 30 січня Кабінет міністрів України вніс до розгляду Верховної Ради оновлений законопроект щодо мобілізації, розкриваючи ключові аспекти та зміни. Документ, який тепер доступний на офіційному сайті парламенту, визначає грошове забезпечення на рівні 20 тисяч гривень для військовослужбовців, і дозволяє отримання додаткової винагороди від 30 до 100 тисяч гривень під час воєнного стану.

Однією з ключових новацій є звільнення від військової служби для осіб з інвалідністю всіх груп. Законопроект також встановлює, що особи, які досягли 25-річного віку, стають військовозобов'язаними і можуть бути мобілізовані. Тим, хто піддається мобілізації, надається двомісячний термін для вирішення особистих питань та підготовки до служби в армії.

Зокрема, військовослужбовцям під час воєнного стану гарантується право на річну відпустку, яку можна розділити на частини, але не менше 15 днів поспіль. Також передбачено, що звільнені з полону військові отримають додаткові 90 днів відпустки із збереженням грошового забезпечення, якщо вони вирішили продовжити службу.

Важливою ініціативою є можливість онлайн-оновлення даних військовозобов'язаних без відвідування Територіального Центру Кадрів. Це дає можливість громадянам вільно переїхати та оновити свій облік за новою адресою. Крім того, запропоновано створити електронний кабінет військового на базі реєстру "Оберіг".

Після мобілізації всі громадяни зобов'язані будуть пройти обов'язкове військове навчання тривалістю 2-3 місяці. Законопроект також передбачає відміну строкової служби і введення базової військової підготовки, яку особи віком від 18 до 24 років можуть пройти за власним вибором у термін не більше 5 місяців, зі збереженням робочого місця.

Однак студенти професійно-технічних, фахових та вищих навчальних закладів зможуть отримати відстрочку від мобілізації, зберігаючи робоче місце протягом цього періоду. Умовою для відстрочки є досягнення рівня освіти, вищого за раніше отриманий, за винятком аспірантів, що навчаються за контрактом на кошти фізичних або юридичних осіб.

Висновки до вищезгаданої статті вказують на важливі зміни в законопроекті щодо мобілізації, які можуть відчутно вплинути на умови служби в армії для військовослужбовців та військовозобов'язаних в Україні. Нова ініціатива надає грошове забезпечення, враховуючи різні умови, і розширює права осіб з інвалідністю.

Зазначено, що особи, які досягли 25-річного віку, стають військовозобов'язаними, а мобілізованим надається двомісячний термін для підготовки до служби. Додаткові відпустки для військовослужбовців, які повертаються з полону, та можливість онлайн-оновлення даних є кроками удосконалення системи військового обліку та адаптації до сучасних технологій.

Законопроект пропонує важливі зміни в системі військової підготовки, відміняючи строкову службу та впроваджуючи базову військову підготовку. Студентам надається відстрочка, забезпечуючи збереження робочого місця протягом періоду навчання.

Загалом, ці новації спрямовані на модернізацію військового законодавства, забезпечуючи більш ефективний та адаптований підхід до потреб сучасної армії та військовозобов'язаних громадян.

Український президент Володимир Зеленський розкрив свою позицію щодо повернення військовозобов'язаних осіб, наголосивши на тому, що не всі повернені мають служити на фронті. У інтерв'ю німецькому телеканалу ARD він поділився своїми думками щодо тих, хто в перші дні війни покинув країну. За словами Зеленського, люди виїзжали з України з різних причин, враховуючи відкриті кордони на початку конфлікту. Президент розуміє, що це були важливі рішення для рятування родин та майбутнього.

Однак він підкреслив, що особи, які виїхали за межі закону та є у мобілізаційному віці, повинні повертатися на батьківщину. За його думкою, це не означає, що всі повинні призначатися на фронт, адже Україна має потужну армію. Президент Зеленський висловив переконаність, що головна ідея полягає в справедливості. Такі особи, які повернулися, повинні сплачувати податки в Україні, сприяючи фінансуванню Збройних сил.

Зеленський визначив це як питання солідарності та відданості країні, закликаючи громадян, які залишились за кордоном, внести свій внесок у фінансування оборони.

Висновки з інтерв'ю Володимира Зеленського щодо повернення військовозобов'язаних осіб на батьківщину наступні:

• Новий Погляд на Повернення: Зеленський відзначив, що не кожен, хто повертається, повинен обов'язково служити на фронті. Це свідчить про бажання розглядати індивідуальні ситуації та допускати різні шляхи служби для повернених військовозобов'язаних.

• Розуміння Обставин: Президент виражає розуміння тих, хто виїхав за кордон у період початку конфлікту, враховуючи відкриті кордони та потребу рятування родин та прийняття важливих рішень для свого майбутнього.

• Повернення Поза Законом: Зеленський стверджує, що особи, які виїхали поза законом та знаходяться у мобілізаційному віці, мають повертатися на батьківщину, проте це не означає, що всі вони повинні служити на фронті.

• Справедливість та Солідарність: Головна ідея полягає в забезпеченні справедливості. Особи, які повернулися, повинні сплачувати податки в Україні, сприяючи фінансуванню Збройних сил. Це сприяє солідарності та відданості країні в часи воєнного конфлікту. Зеленський закликає громадян, які перебувають за кордоном, внести свій внесок у фінансування оборони.