Політика

У комітеті Ради виникають питання щодо нового законопроєкту про мобілізацію: що вже внесено та що ще потрібно доопрацювати

На фоні обговорень у Верховній Раді стосовно нового законопроєкту про мобілізацію виникають певні питання у профільного комітету. За словами народного депутата та заступника голови комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгора Чернєва, комітет вже вніс свої пропозиції та розглядає необхідні доопрацювання у новому законопроєкті.

В ефірі телемарафону Чернєв розкрив деталі стосовно "питань" до законопроєкту та висловив думку, що документ вже готовий до подальших обговорень та доопрацювань до другого читання. Зазначено, що відбулися деякі невислухані моменти в Міністерстві оборони, але загалом з документом можна працювати.

Однією з ключових тем є взаємодія з інвалідами третьої групи, де чиновник підкреслив, що новий законопроект передбачає їхнє звільнення від військової служби. Розглянуті також аспекти надсилання повісток та блокування доступу до банківських рахунків громадян.

Чернєв закликав представників Міноборони пояснити свою позицію, і наголосив на важливості уникнення порушень прав людини в процесі впровадження нових механізмів. Усі ці аспекти залишаються відкритими для подальших обговорень та доопрацювань.

Ознайомити громадськість з новим варіантом законопроєкту про мобілізацію вже можна, і відомо, що документ зареєстровано Кабміном 30 січня під номером 10449. У Мінобороні наголошують, що у процесі розробки враховані зауваження та коментарі різних сторін. Законопроєкт визначає чіткий період служби під час воєнного стану та передбачає реалізацію базової військової підготовки, а не строкової служби. Мобілізовані військовослужбовці матимуть право на відпустку, а грошове забезпечення становитиме не менше 20 тисяч гривень на місяць.

Очікуються подальші обговорення та висловлення позицій від різних сторін з метою досягнення оптимального варіанту законопроєкту про мобілізацію.

▪️Оновлення даних тепер можливо здійснити онлайн, уникнувши візиту до ТЦК. Однак, для переїзду до іншого міста без дозволу ТЦК не обійтися — згідно з новими правилами, необхідно зареєструвати нову адресу і встати на облік. Важливо відзначити, що держслужбовці тепер не матимуть виключення і вони теж будуть піддаватися цьому правилу без жодної виняткової броні. Такі новації встановлюють новий порядок інформаційного обміну та реєстрації, спрощуючи процеси для громадян та створюючи однакові умови для всіх.

Нові правила щодо обліку та оновлення особистої інформації визначають новий порядок взаємодії громадян з ТЦК. Зокрема, оновлення даних стало доступним онлайн, спрощуючи процес для громадян та уникнення зайвих візитів до офісів. Однак, важливо врахувати, що переїзд до іншого міста тепер вимагатиме реєстрації нової адреси та вступу на облік, а це обов'язкова умова без винятків, навіть для державних службовців. Ці новації спрямовані на створення єднаного та прозорого механізму обміну інформацією, забезпечуючи рівні умови для всіх громадян.

Таємниця виїзду Олексія Арестовича: Як екс-радник Зеленського покинув Україну і що стоїть за оболонкою 'державної таємниці'?

Колишній радник президента та один з ключових говорунів влади впродовж початку війни, Олексій Арестович, вже півроку перебуває за кордоном, але обставини його виїзду залишаються загадковими. За його словами, обставини перетину кордону є "державною таємницею", яку він не може розголошувати, але він стверджує, що не порушив українське законодавство.

Арестович вказав, що зараз займається "роботою з представниками американського політичного істеблішменту" для просування допомоги Україні. ЗМІ опублікували статтю про обставини його виїзду, посилаючись на джерела в прикордонній службі. Однак, Головне управління розвідки і прикордонна служба відкликали цю інформацію, вказавши, що не надавали листів або документів для виїзду Арестовича.

Залишається невизначеним, як саме він виїхав, і чому інформація про його виїзд викликала такий резонанс.

Таємниця виїзду Олексія Арестовича: Розкрито деталі перетину кордону та реакція ГУР

NGL.media розмістило документ, який, як стверджують, є витягом з бази даних про перетин кордону, зазначаючи, що Олексій Арестович виїжджав з України 4 вересня і 9 травня 2023 року за "листом ГУР", а 22 березня — за рішенням голови прикордонної служби. У документі також зазначено, що 20 травня 2022 року Арестович виїжджав в Румунію через пункт пропуску "Орлівка" з підставою "Советник (російською мовою) президента України".

Сам Арестович саркастично прокоментував цю інформацію в соціальних мережах, поширивши новину про "спростування ГУР" та написавши, "Я живу серед акваріумних рибок" з смайликами.

Слід зазначити, що головне управління розвідки раніше підтверджувало, що Арестович служив у ГУР. Однак інформація про його виїзд із зазначенням конкретних дат та причин викликає сумніви, і прикордонна служба відкликає ці дані.

Олексій Арестович, колишній член команди Зеленського, в останні місяці почав критикувати політику президента, а після звільнення від посади у 2023 році перебуває за кордоном і працює з представниками американського політичного істеблішменту.

Таємниця виїзду Олексія Арестовича: Розкрито деталі перетину кордону та реакція ГУР

NGL.media розмістило документ, який, як стверджують, є витягом з бази даних про перетин кордону, зазначаючи, що Олексій Арестович виїжджав з України 4 вересня і 9 травня 2023 року за "листом ГУР", а 22 березня — за рішенням голови прикордонної служби. У документі також зазначено, що 20 травня 2022 року Арестович виїжджав в Румунію через пункт пропуску "Орлівка" з підставою "Советник (російською мовою) президента України".

Сам Арестович саркастично прокоментував цю інформацію в соціальних мережах, поширивши новину про "спростування ГУР" та написавши, "Я живу серед акваріумних рибок" з смайликами.

Слід зазначити, що головне управління розвідки раніше підтверджувало, що Арестович служив у ГУР. Однак інформація про його виїзд із зазначенням конкретних дат та причин викликає сумніви, і прикордонна служба відкликає ці дані.

Олексій Арестович, колишній член команди Зеленського, в останні місяці почав критикувати політику президента, а після звільнення від посади у 2023 році перебуває за кордоном і працює з представниками американського політичного істеблішменту.

Стаття розкриває історію виїзду колишнього радника президента Олексія Арестовича за кордон та суперечливість щодо обставин цього виїзду. При цьому надається інформація з його біографії, включаючи період контрактної служби в Збройних Силах України та його подальші зв'язки з українською владою.

Зазначається, що Арестович утримує суспільний інтерес, висловлюючи свою критику політики президента Зеленського. Деталі його біографії та служби в ЗСУ, а також його зв'язки з політичними діячами, роблять статтю цікавою для читача.

Ствердження щодо непідтверджених заяв Арестовича та протиріччя в інформації щодо обставин його виїзду надають статті додатковий елемент загадковості та викликають бажання отримати більше деталей.

Міністр оборони Рустем Умєров та головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний активно взялися за вдосконалення законодавства щодо мобілізації в Україні. Згідно з парламентською документацією, представники влади внесли новий законопроєкт про мобілізацію (№10449) до Верховної Ради. Умєров стане головним ініціатором закону, а Залужний – співдоповідачем.

Цей оновлений законопроєкт визначає чіткий термін служби під час воєнного стану та робить акцент на важливих аспектах. Особливо важливою є нова положеність щодо осіб з інвалідністю, які більше не будуть призиватися на військовий фронт. Розміри додаткової винагороди залишаються на рівні 30 тисяч або 100 тисяч гривень до кінця воєнного стану, забезпечуючи справедливі умови для тих, хто готовий служити своїй країні.

Попередній законопроєкт, зареєстрований 25 грудня, викликав критику та вимагав додаткового вдосконалення. За наради з участю Залужного, Умєрова та начальника Генштабу ЗСУ Сергія Шапталу, законопроєкт повернули на доопрацювання уряду. Очікується, що після необхідних коригувань законопроєкт буде розглянутий у Верховній Раді з виправленими недоліками, готовий до подальшого розгляду та прийняття.

Висновки до вищезгаданої статті свідчать про активні зусилля Міністра оборони Рустема Умєрова та головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного у вдосконаленні законодавства про мобілізацію в Україні. Зазначений новий законопроєкт (№10449), внесений до Верховної Ради, спрямований на вирішення ключових питань, пов'язаних із військовою службою та мобілізацією.

Оновлений законопроєкт визначає чіткі терміни служби в умовах воєнного стану та враховує соціальні аспекти, зокрема, виключення з призову осіб з інвалідністю. Важливим елементом є збереження розмірів додаткової винагороди на стабільному рівні, що гарантує справедливі умови для тих, хто взяв на себе зобов'язання служити в армії.

Критика, яка супроводжувала попередній законопроєкт, була уважно врахована, і після наради з участю ключових постійних комісій влади, законопроєкт повернули на доопрацювання уряду. Очікується, що після внесених коригувань законопроєкт буде готовий до подальшого розгляду та прийняття, що сприятиме покращенню системи мобілізації та військової служби в Україні.

Зеленський Запрошує Європу до Створення Фонду Допомоги Україні: Щедрий Пакет на 50 мільярдів євро для Макрофінансової Стабільності

Президент Володимир Зеленський висловив своє визнання лідерам Євросоюзу за схвалення багаторічної програми допомоги Україні на суму 50 мільярдів євро. У своєму виступі перед Європейською Радою, він закликав до створення Ukraine Assistance Fund в межах Європейського фонду миру. За його словами, цей фонд забезпечить надійну та тривалу підтримку для протиставлення поточним викликам, зобов'язуючи Європейський союз виділяти не менше 5 мільярдів євро на рік протягом чотирьох років.

Зеленський також наголосив на досягненні домовленості під час свого січневого візиту до Швейцарії щодо організації Глобального саміту миру, надіявшись на активну участь лідерів ЄС у підготовці цього заходу. Його виступ визначив єдність Європи та її вагомий вплив на глобальні події.

На саміті ЄС 1 лютого лідери одноголосно прийняли пакет допомоги Україні на 50 мільярдів євро, включаючи 39 мільярдів євро для підтримки держбюджету та заходів з макрофінансової стабільності. Наступний етап включає визначення остаточних умов програми під час тріалогу між Європейською Радою, Єврокомісією та Європарламентом, а очікується, що Уряд України отримає перший платіж у березні у розмірі 4,5 мільярдів євро за програмою Ukraine Facility.

Стаття відображає активні зусилля президента Володимира Зеленського на дипломатичному рівні для отримання значного пакету фінансової допомоги від Європейського союзу. Затверджений пакет на 50 мільярдів євро для України, включаючи 39 мільярдів для держбюджету, стає важливим кроком у зміцненні макрофінансової стабільності країни.

Президент акцентує необхідність створення Ukraine Assistance Fund в межах Європейського фонду миру як засобу надання надійної та тривалої підтримки, відповідно до чітких пріоритетів. Зазначається, що це ініціатива спрямована на протиставлення викликам, які стоять перед країною, і може забезпечити необхідні ресурси на строк чотири роки.

Єдність Європи в реалізації цих рішень відзначається як фактор, що надсилає сильний сигнал про міжнародну солідарність та підтримку. Однак стаття також вказує на компроміси, до яких довелося йти ЄС, зокрема, щодо впливу Угорщини на прийняття рішення.

Зазначається, що уряд України очікує отримати перший платіж за програмою Ukraine Facility у березні, що може визначити новий етап економічної стабільності країни. Загалом, стаття підкреслює важливість міжнародного співробітництва та залучення фінансової підтримки для України у важкий період.

Міжнародний суд ООН визначить свою позицію у справі, що розпочалася у 2017 році, коли Україна звинувачила Росію у фінансуванні бойовиків у 2014 році та дискримінації багатоетнічної громади Криму після анексії регіону. Це важливе рішення стане першим із двох у рамках десятирічного конфлікту між країнами. На другий день лютого суд також прийме рішення щодо прийнятності скарги України проти Росії, пов'язаної із "спотворенням поняття геноциду".

Україна висуває обвинувачення про порушення конвенцій проти дискримінації та фінансування тероризму. Прийняте судове рішення може зобов'язати Росію виплатити репарації за напади та злочини на сході України, включаючи трагічне збиття рейсу MH17 авіакомпанії Malaysia Airlines. На слуханнях 2023 року адвокат України, Дейвід Сіонтс, вказав на використання російських коштів та зброї проросійськими силами на сході України для нападів на цивільне населення та проведення кампанії залякування та терору. Адвокати Росії відкидають терористичний характер дій підтримуваних ними бойовиків, назвавши їх не пов'язаними із тероризмом. Зазначимо, що раніше Міжнародний суд ООН видалив тимчасовий наказ Росії зупинити вторгнення, але Москва продовжує ігнорувати це рішення.

У висновках можна відзначити наступне:

• Історичний момент: Рішення Міжнародного суду ООН щодо справи Україна-Росія, розпочатої у 2017 році, стане важливим історичним моментом у десятирічному конфлікті між двома країнами.

• Двоступеневий процес: Перше рішення суду стосується обвинувачень України у фінансуванні Росією бойовиків та дискримінації в Криму. Другий етап визначить прийнятність скарги України про "спотворення поняття геноциду".

• Потенційні наслідки: Якщо суд визнає вину Росії, це може зобов'язати країну виплатити репарації за злочини на сході України та за трагічну подію зі збитим рейсом MH17. Рішення також може вплинути на міжнародне сприйняття конфлікту та визначити правовий статус Криму.

• Суперечливі позиції: Адвокати України та Росії представили різні погляди на події в сході України, зокрема щодо використання російських ресурсів для підтримки бойовиків. Вирішення цих суперечок може визначити долю важливих справ в міжнародному правосудді.

• Необхідність виконання рішень: У випадку визнання вини Росії, важливим стане виконання рішень суду, що може вимагати від Москви припинення агресії та відшкодування завданих збитків. Однак, історія показує, що рішення ООН інколи ігноруються тими країнами, на які вони спрямовані.

Увечері 30 січня Кабінет міністрів України вніс до розгляду Верховної Ради оновлений законопроект щодо мобілізації, розкриваючи ключові аспекти та зміни. Документ, який тепер доступний на офіційному сайті парламенту, визначає грошове забезпечення на рівні 20 тисяч гривень для військовослужбовців, і дозволяє отримання додаткової винагороди від 30 до 100 тисяч гривень під час воєнного стану.

Однією з ключових новацій є звільнення від військової служби для осіб з інвалідністю всіх груп. Законопроект також встановлює, що особи, які досягли 25-річного віку, стають військовозобов'язаними і можуть бути мобілізовані. Тим, хто піддається мобілізації, надається двомісячний термін для вирішення особистих питань та підготовки до служби в армії.

Зокрема, військовослужбовцям під час воєнного стану гарантується право на річну відпустку, яку можна розділити на частини, але не менше 15 днів поспіль. Також передбачено, що звільнені з полону військові отримають додаткові 90 днів відпустки із збереженням грошового забезпечення, якщо вони вирішили продовжити службу.

Важливою ініціативою є можливість онлайн-оновлення даних військовозобов'язаних без відвідування Територіального Центру Кадрів. Це дає можливість громадянам вільно переїхати та оновити свій облік за новою адресою. Крім того, запропоновано створити електронний кабінет військового на базі реєстру "Оберіг".

Після мобілізації всі громадяни зобов'язані будуть пройти обов'язкове військове навчання тривалістю 2-3 місяці. Законопроект також передбачає відміну строкової служби і введення базової військової підготовки, яку особи віком від 18 до 24 років можуть пройти за власним вибором у термін не більше 5 місяців, зі збереженням робочого місця.

Однак студенти професійно-технічних, фахових та вищих навчальних закладів зможуть отримати відстрочку від мобілізації, зберігаючи робоче місце протягом цього періоду. Умовою для відстрочки є досягнення рівня освіти, вищого за раніше отриманий, за винятком аспірантів, що навчаються за контрактом на кошти фізичних або юридичних осіб.

Висновки до вищезгаданої статті вказують на важливі зміни в законопроекті щодо мобілізації, які можуть відчутно вплинути на умови служби в армії для військовослужбовців та військовозобов'язаних в Україні. Нова ініціатива надає грошове забезпечення, враховуючи різні умови, і розширює права осіб з інвалідністю.

Зазначено, що особи, які досягли 25-річного віку, стають військовозобов'язаними, а мобілізованим надається двомісячний термін для підготовки до служби. Додаткові відпустки для військовослужбовців, які повертаються з полону, та можливість онлайн-оновлення даних є кроками удосконалення системи військового обліку та адаптації до сучасних технологій.

Законопроект пропонує важливі зміни в системі військової підготовки, відміняючи строкову службу та впроваджуючи базову військову підготовку. Студентам надається відстрочка, забезпечуючи збереження робочого місця протягом періоду навчання.

Загалом, ці новації спрямовані на модернізацію військового законодавства, забезпечуючи більш ефективний та адаптований підхід до потреб сучасної армії та військовозобов'язаних громадян.

Український президент Володимир Зеленський розкрив свою позицію щодо повернення військовозобов'язаних осіб, наголосивши на тому, що не всі повернені мають служити на фронті. У інтерв'ю німецькому телеканалу ARD він поділився своїми думками щодо тих, хто в перші дні війни покинув країну. За словами Зеленського, люди виїзжали з України з різних причин, враховуючи відкриті кордони на початку конфлікту. Президент розуміє, що це були важливі рішення для рятування родин та майбутнього.

Однак він підкреслив, що особи, які виїхали за межі закону та є у мобілізаційному віці, повинні повертатися на батьківщину. За його думкою, це не означає, що всі повинні призначатися на фронт, адже Україна має потужну армію. Президент Зеленський висловив переконаність, що головна ідея полягає в справедливості. Такі особи, які повернулися, повинні сплачувати податки в Україні, сприяючи фінансуванню Збройних сил.

Зеленський визначив це як питання солідарності та відданості країні, закликаючи громадян, які залишились за кордоном, внести свій внесок у фінансування оборони.

Висновки з інтерв'ю Володимира Зеленського щодо повернення військовозобов'язаних осіб на батьківщину наступні:

• Новий Погляд на Повернення: Зеленський відзначив, що не кожен, хто повертається, повинен обов'язково служити на фронті. Це свідчить про бажання розглядати індивідуальні ситуації та допускати різні шляхи служби для повернених військовозобов'язаних.

• Розуміння Обставин: Президент виражає розуміння тих, хто виїхав за кордон у період початку конфлікту, враховуючи відкриті кордони та потребу рятування родин та прийняття важливих рішень для свого майбутнього.

• Повернення Поза Законом: Зеленський стверджує, що особи, які виїхали поза законом та знаходяться у мобілізаційному віці, мають повертатися на батьківщину, проте це не означає, що всі вони повинні служити на фронті.

• Справедливість та Солідарність: Головна ідея полягає в забезпеченні справедливості. Особи, які повернулися, повинні сплачувати податки в Україні, сприяючи фінансуванню Збройних сил. Це сприяє солідарності та відданості країні в часи воєнного конфлікту. Зеленський закликає громадян, які перебувають за кордоном, внести свій внесок у фінансування оборони.

На старті нового етапу розвитку розпочато цикл курсів "Підвищення кваліфікації з питань спільного урядування в системі Міністерства оборони України". Учасниками є державні службовці, військовослужбовці Збройних Сил України та представники Адміністрації Держспецтрансслужби. Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Міністерства оборони, цей інноваційний навчальний процес базується на "трирівневій моделі (головний, функціональний, допоміжний) спільного урядування в системі Міністерства оборони", що взята із практичного досвіду країн ЄС та членів НАТО.

Розробка курсів відбувалася у співпраці з міжнародними експертами проєкту PROTECT 2 Національного університету оборони України за ініціативою Департаменту воєнної політики та стратегічного планування Міністерства оборони. Основною метою цих курсів є впровадження ефективних методів управління, які враховують сучасні вимоги та стандарти оборонних моделей. Відзначено, що багаторівнева структура посідань комітетів, комісій і рад сприяє прозорому та ефективному прийняттю рішень, а також забезпечує корпоративне управління в оборонних структурах.

Генерал-лейтенант Олександр Павлюк, перший заступник Міністра оборони України, підкреслив важливість спільного урядування як ключового елементу системних трансформацій на шляху до євроатлантичної інтеграції України. "Минулоріч ми розробили методичні рекомендації для впровадження системи спільного урядування в Міністерстві. Тепер прийшов час їх практичної інтеграції", — додав він, висловлюючи переконаність у позитивному впливі цього нововведення на оборонну сферу країни.

У висновках до вищезгаданої статті важливо відзначити, що цикл курсів "Підвищення кваліфікації з питань спільного урядування в системі Міністерства оборони України" є ключовим кроком у сучасній реформі оборонної сфери країни. Реалізація трирівневої моделі, взятої з практики країн ЄС та НАТО, покликана забезпечити ефективність та прозорість управління в Міністерстві оборони.

Навчальний процес був розроблений у співпраці з міжнародними експертами, що дозволяє враховувати найсучасніші та ефективні підходи до спільного урядування. Важливо відзначити, що ці курси стали результатом ініціативи Департаменту воєнної політики та стратегічного планування Міністерства оборони, а їх реалізація є частиною ширшого проєкту PROTECT 2 Національного університету оборони України.

Висловлена переконаність першого заступника Міністра оборони України генерал-лейтенанта Олександра Павлюка в тому, що спільне урядування є не лише формою ухвалення рішень, а й ключовим елементом системних змін на шляху до євроатлантичної інтеграції України, підкреслює важливість впровадження цього нововведення для подальшого розвитку оборонного сектору країни.