Політика

Увечері 30 січня Кабінет міністрів України вніс до розгляду Верховної Ради оновлений законопроект щодо мобілізації, розкриваючи ключові аспекти та зміни. Документ, який тепер доступний на офіційному сайті парламенту, визначає грошове забезпечення на рівні 20 тисяч гривень для військовослужбовців, і дозволяє отримання додаткової винагороди від 30 до 100 тисяч гривень під час воєнного стану.

Однією з ключових новацій є звільнення від військової служби для осіб з інвалідністю всіх груп. Законопроект також встановлює, що особи, які досягли 25-річного віку, стають військовозобов'язаними і можуть бути мобілізовані. Тим, хто піддається мобілізації, надається двомісячний термін для вирішення особистих питань та підготовки до служби в армії.

Зокрема, військовослужбовцям під час воєнного стану гарантується право на річну відпустку, яку можна розділити на частини, але не менше 15 днів поспіль. Також передбачено, що звільнені з полону військові отримають додаткові 90 днів відпустки із збереженням грошового забезпечення, якщо вони вирішили продовжити службу.

Важливою ініціативою є можливість онлайн-оновлення даних військовозобов'язаних без відвідування Територіального Центру Кадрів. Це дає можливість громадянам вільно переїхати та оновити свій облік за новою адресою. Крім того, запропоновано створити електронний кабінет військового на базі реєстру "Оберіг".

Після мобілізації всі громадяни зобов'язані будуть пройти обов'язкове військове навчання тривалістю 2-3 місяці. Законопроект також передбачає відміну строкової служби і введення базової військової підготовки, яку особи віком від 18 до 24 років можуть пройти за власним вибором у термін не більше 5 місяців, зі збереженням робочого місця.

Однак студенти професійно-технічних, фахових та вищих навчальних закладів зможуть отримати відстрочку від мобілізації, зберігаючи робоче місце протягом цього періоду. Умовою для відстрочки є досягнення рівня освіти, вищого за раніше отриманий, за винятком аспірантів, що навчаються за контрактом на кошти фізичних або юридичних осіб.

Висновки до вищезгаданої статті вказують на важливі зміни в законопроекті щодо мобілізації, які можуть відчутно вплинути на умови служби в армії для військовослужбовців та військовозобов'язаних в Україні. Нова ініціатива надає грошове забезпечення, враховуючи різні умови, і розширює права осіб з інвалідністю.

Зазначено, що особи, які досягли 25-річного віку, стають військовозобов'язаними, а мобілізованим надається двомісячний термін для підготовки до служби. Додаткові відпустки для військовослужбовців, які повертаються з полону, та можливість онлайн-оновлення даних є кроками удосконалення системи військового обліку та адаптації до сучасних технологій.

Законопроект пропонує важливі зміни в системі військової підготовки, відміняючи строкову службу та впроваджуючи базову військову підготовку. Студентам надається відстрочка, забезпечуючи збереження робочого місця протягом періоду навчання.

Загалом, ці новації спрямовані на модернізацію військового законодавства, забезпечуючи більш ефективний та адаптований підхід до потреб сучасної армії та військовозобов'язаних громадян.

Український президент Володимир Зеленський розкрив свою позицію щодо повернення військовозобов'язаних осіб, наголосивши на тому, що не всі повернені мають служити на фронті. У інтерв'ю німецькому телеканалу ARD він поділився своїми думками щодо тих, хто в перші дні війни покинув країну. За словами Зеленського, люди виїзжали з України з різних причин, враховуючи відкриті кордони на початку конфлікту. Президент розуміє, що це були важливі рішення для рятування родин та майбутнього.

Однак він підкреслив, що особи, які виїхали за межі закону та є у мобілізаційному віці, повинні повертатися на батьківщину. За його думкою, це не означає, що всі повинні призначатися на фронт, адже Україна має потужну армію. Президент Зеленський висловив переконаність, що головна ідея полягає в справедливості. Такі особи, які повернулися, повинні сплачувати податки в Україні, сприяючи фінансуванню Збройних сил.

Зеленський визначив це як питання солідарності та відданості країні, закликаючи громадян, які залишились за кордоном, внести свій внесок у фінансування оборони.

Висновки з інтерв'ю Володимира Зеленського щодо повернення військовозобов'язаних осіб на батьківщину наступні:

• Новий Погляд на Повернення: Зеленський відзначив, що не кожен, хто повертається, повинен обов'язково служити на фронті. Це свідчить про бажання розглядати індивідуальні ситуації та допускати різні шляхи служби для повернених військовозобов'язаних.

• Розуміння Обставин: Президент виражає розуміння тих, хто виїхав за кордон у період початку конфлікту, враховуючи відкриті кордони та потребу рятування родин та прийняття важливих рішень для свого майбутнього.

• Повернення Поза Законом: Зеленський стверджує, що особи, які виїхали поза законом та знаходяться у мобілізаційному віці, мають повертатися на батьківщину, проте це не означає, що всі вони повинні служити на фронті.

• Справедливість та Солідарність: Головна ідея полягає в забезпеченні справедливості. Особи, які повернулися, повинні сплачувати податки в Україні, сприяючи фінансуванню Збройних сил. Це сприяє солідарності та відданості країні в часи воєнного конфлікту. Зеленський закликає громадян, які перебувають за кордоном, внести свій внесок у фінансування оборони.

На старті нового етапу розвитку розпочато цикл курсів "Підвищення кваліфікації з питань спільного урядування в системі Міністерства оборони України". Учасниками є державні службовці, військовослужбовці Збройних Сил України та представники Адміністрації Держспецтрансслужби. Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Міністерства оборони, цей інноваційний навчальний процес базується на "трирівневій моделі (головний, функціональний, допоміжний) спільного урядування в системі Міністерства оборони", що взята із практичного досвіду країн ЄС та членів НАТО.

Розробка курсів відбувалася у співпраці з міжнародними експертами проєкту PROTECT 2 Національного університету оборони України за ініціативою Департаменту воєнної політики та стратегічного планування Міністерства оборони. Основною метою цих курсів є впровадження ефективних методів управління, які враховують сучасні вимоги та стандарти оборонних моделей. Відзначено, що багаторівнева структура посідань комітетів, комісій і рад сприяє прозорому та ефективному прийняттю рішень, а також забезпечує корпоративне управління в оборонних структурах.

Генерал-лейтенант Олександр Павлюк, перший заступник Міністра оборони України, підкреслив важливість спільного урядування як ключового елементу системних трансформацій на шляху до євроатлантичної інтеграції України. "Минулоріч ми розробили методичні рекомендації для впровадження системи спільного урядування в Міністерстві. Тепер прийшов час їх практичної інтеграції", — додав він, висловлюючи переконаність у позитивному впливі цього нововведення на оборонну сферу країни.

У висновках до вищезгаданої статті важливо відзначити, що цикл курсів "Підвищення кваліфікації з питань спільного урядування в системі Міністерства оборони України" є ключовим кроком у сучасній реформі оборонної сфери країни. Реалізація трирівневої моделі, взятої з практики країн ЄС та НАТО, покликана забезпечити ефективність та прозорість управління в Міністерстві оборони.

Навчальний процес був розроблений у співпраці з міжнародними експертами, що дозволяє враховувати найсучасніші та ефективні підходи до спільного урядування. Важливо відзначити, що ці курси стали результатом ініціативи Департаменту воєнної політики та стратегічного планування Міністерства оборони, а їх реалізація є частиною ширшого проєкту PROTECT 2 Національного університету оборони України.

Висловлена переконаність першого заступника Міністра оборони України генерал-лейтенанта Олександра Павлюка в тому, що спільне урядування є не лише формою ухвалення рішень, а й ключовим елементом системних змін на шляху до євроатлантичної інтеграції України, підкреслює важливість впровадження цього нововведення для подальшого розвитку оборонного сектору країни.