Шоубізнес

Український шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко повідомив про те, що йому відмовили у відкритті ресторану української кухні в Японії, пояснюючи це тим, що японці вважають борщ російською стравою. Цю інформацію він оприлюднив у своєму фейсбук-пості. У своєму коментарі посол України в Японії, Сергій Корсунський, відреагував на цю ситуацію, зазначивши, що відкрито вже кілька ресторанів української кухні в Японії, де подають борщ, і проводяться фестивалі борщу, що свідчить про популярність української кухні серед японців. Посол також вважає, що думка одного японця, який відмовив Євгену Клопотенку, є необґрунтованою, оскільки ця ситуація не відображає загального ставлення японців до української кухні.

Українська книга "Україна. Їжа та історія", яка продається в Японії, отримала значну кількість позитивних відгуків, вказала авторка. У книзі, яка доступна японською мовою, представлено шість різних видів борщу. Вона зазначила, що проблема може полягати у заголовках, які часто намагаються підсилити ефект. Японський журналіст, дипломат і письменник Такаші Хірано, що давно проживає в Україні, порадив не узагальнювати враження про борщ за однією ситуацією. Він зазначив, що думка одного японця, що відмовив Євгену Клопотенку, не може бути представницькою для всіх. Хірано зауважив, що багато японців тепер усвідомлюють, що борщ є українською стравою, і цю інформацію активно поширюють серед інших. Інциденти, подібні до того, про який розповідає Євген Клопотенко, можуть бути результатом несправедливих узагальнень і неправильного сприйняття української культури.

У світі кулінарних дискусій неабиякою популярністю користується український борщ, але ця популярність часто стає об'єктом спорів і непорозумінь. Згадують його і в політичних виступах, і в кулінарних рейтингах, що лише підсилює цікавість до цієї страви.

Справжню хвилю розмов підняла заява МЗС Росії про борщ як символ російської кухні, що викликало активні реакції з боку українських користувачів соцмереж. Виявляється, борщ – це не лише смачна страва, а й політичний символ, що зумовлює виникнення справжніх гарячих дискусій.

Україна вирішила офіційно відстояти свої права на цю страву, включивши подібну ініціативу до кампанії щодо включення культурної спадщини в список ЮНЕСКО. Зараз український борщ став предметом не лише гастрономічних вражень, а й політичних дебатів, що ще раз підтверджує його значення в українській культурі та національній ідентичності.

У рамках акції на захист українського борщу активно діяв Євген Клопотенко, який з великим захопленням збирав рецепти цієї культової страви з усіх куточків України. Його зацікавленість у борщі не обмежувалася лише його приготуванням, він також досліджував історичний та культурний контекст цієї страви, щоб зрозуміти, як вона вплетена в українську спадщину та національну ідентичність. Його зусилля спрямовані на популяризацію та збереження української кулінарної традиції, щоб кожен міг насолодитися смаком та історією цієї унікальної страви.

Український борщ став предметом уваги не лише у кулінарному світі, а й на політичній арені через спроби приписати його до російської кухні. Це свідчить про важливість культурної спадщини для національної ідентичності. Активна реакція громадськості та захисників української кухні, таких як Євген Клопотенко, свідчить про глибоке значення цих кулінарних традицій для українського народу. Такі акції та заходи спрямовані на збереження та популяризацію української культури в усьому світі, що є важливим аспектом у зміцненні національної свідомості та самоідентифікації українського суспільства.

Українська музична сцена продовжує вражати світ своїм нескінченним талантом та неповторною енергією творчості. Гурт "Океан Ельзи" став справжнім символом цього феномену, втілюючи в собі дух національної самобутності та музичної майстерності. Лідер колективу, Святослав Вакарчук, завжди прагнув піднімати прапор української культури на світовій арені, і тепер відзначається ще одним історичним кроком у своїй творчій кар'єрі — записом альбому, який складатиметься з композицій, виконаних англійською мовою. Музиканти гурту "Океан Ельзи" вперше в своїй історії збираються зробити цей важливий крок, підкреслюючи універсальність своєї музики та почуття відповідальності перед своїми шанувальниками у всьому світі.

У відеозверненні, опублікованому на офіційній сторінці гурту в соціальній мережі Instagram, Святослав Вакарчук зазначив важливість цього етапу для колективу. Він почав своє звернення з нагадування про здобуття Україною першої у своїй історії кінопремії "Оскар" за фільм "20 днів у Маріуполі", підкреслюючи важливість просування української культури на міжнародній арені.

"Саме тому з гордістю повідомляю, що вперше у своїй історії 'Океан Ельзи' випустить музику англійською мовою. Ми дуже щасливі та зосереджені. Голоси України підіймаються все вище і вище", — поділився Вакарчук.

Він також зазначив, що новий альбом українською мовою вийде восени 2024 року, присвячений 30-річчю створення гурту, зберігаючи при цьому особливу спадщину і дух "Океану Ельзи". Цей альбом стане своєрідним відображенням багатовікової традиції української музики, яка перетинає кордони та об'єднує серця слухачів усього світу.

Українська музична культура продовжує здивовувати світ своїм талантом та творчістю. Рішення гурту "Океан Ельзи" записати англомовний альбом стало важливим етапом у їхній кар'єрі. Цей крок підкреслює універсальність та глобальне сприйняття їхньої музики. Лідер колективу, Святослав Вакарчук, акцентує на важливості просування української культури за кордоном, наголошуючи на підвищенні голосу України в світі. Випуск альбому англійською мовою відбудеться восени 2024 року, а його присвята 30-річчю гурту підкреслить важливість та глибину його спадщини. Цей альбом стане новим кроком у великій подорожі "Океану Ельзи" та знаменує новий рівень їхнього впливу на світовій музичній сцені.

У травні 2018 року Марія Яремчук вразила своїх прихильників, оголошуючи про завершення своєї музичної кар'єри. Однак весною минулого року вона вирішила повернутися до сцени та вразити публіку виступом на "Євробаченні-2023". У той же місяць, але вже в 2023 році, Марія випустила пісню "Щит і меч", яка, як виявилося, була створена ще кілька років тому. У своїх коментарях вона зазначила, що ця пісня автобіографічна, але має потенціал для різноманітних інтерпретацій. Вона порівняла сцену зі справжнім життям, вказавши на важливість внутрішньої глибини та самовідкритості.

На "Євробаченні-2023", яке відбулося у Ліверпулі, Марія об'єднала свої таланти з репером OTOY та Златою Дзюнькою, щоб представити спільний музичний номер "Музика єднає покоління". Після цього вона також виконала український національний гімн "Щедрик" разом з іншими музикантами. Однак, не дивлячись на яскравий виступ, Марія визнала, що боротьба зі страхом сцени залишалася важким завданням для неї. Навіть психологічна підтримка не допомогла їй повністю подолати цей страх.

Попри свої труднощі, Марія Яремчук виявила себе не лише як музикантка, а й як активний учасник громадського життя. Вона висловила свою підтримку українському народові під час війни з Росією і активно допомагає благодійним організаціям у Львові, де вона мешкає. І хоча її присутність в інтернеті звужена лише до декількох публікацій в Instagram, у яких вона розмістила свої думки про музичну сцену та представила нову пісню "Щит і меч", Марія Яремчук продовжує залишатися активним учасником культурного та суспільного життя.

У висновку слід зазначити, що Марія Яремчук, хоч і зробила паузу у своїй музичній кар'єрі, знайшла сили повернутися на сцену та вразити глядачів своїм талантом на "Євробаченні-2023". Її відверті коментарі про життя за кулісами сцени, боротьбу зі страхом та внутрішньою сутністю музики показують її глибоке розуміння мистецтва та суспільної важливості музики. Вона не лише виступає на сцені, але й активно використовує свій голос для підтримки українського народу і допомагає благодійним організаціям. Її приклад свідчить про те, що справжнє мистецтво може бути не лише джерелом розваги, але й засобом вираження глибоких ідей та підтримки громадських цінностей.

Український фільм "20 днів у Маріуполі", режисера Мстислава Чернова, визнаний переможцем престижної премії Оскар у номінації "Найкращий документальний фільм". Це історична подія для України, оскільки вперше український фільм отримав таке визнання на світовому рівні. Стрічка розповідає про жахливі події, які трапилися в Маріуполі під час обстрілів російських військ. Український режисер під час церемонії вручення Оскара висловив свою вдячність за нагороду, але також закликав до миру та безпеки для України. Фотокореспонденту Євгену Малолєтці та продюсерці стрічки Василісі Степаненко також було вручено Оскар, вони разом з режисером працювали в Маріуполі. Цей успіх став важливою подією для українського кіномистецтва, підкресливши його вагу та високий рівень.

На всіх кінофестивалях, де фільм "20 днів у Маріуполі" здобував нагороди, режисер Мстислав Чернов використовував їх платформу, щоб привернути увагу до трагедії, яка сталася в Маріуполі та наслідків війни. Його документальний фільм розповідає про перші тижні російського вторгнення в місто: обстріли, трагічні втрати серед цивільного населення, бомбардування медичних закладів. Стрічка відтворює жахливі події та сцени смерті багатьох місцевих мешканців від рук російських військ. Режисер постійно наголошує глядачам на те, що війна продовжується в Україні, і все, що вони бачать на екрані, відбувається зараз. Спільно з фотографом Євгеном Малолєткою та продюсеркою Василісою Степаненко вони вирушили до Маріуполя 23 лютого 2022 року, перед вторгненням. Їхній репортаж допоміг світові побачити реальність того, що відбувалося в місті. За цю роботу вони отримали Пулітцерівську премію, найпрестижнішу нагороду для журналістів. У фільмі також змальовано особисте життя воєнних кореспондентів і документування історії. Журналісти ризикували життям, знімаючи події в Маріуполі. Перед тим, як фільм "20 днів у Маріуполі" отримав Оскар, він вже був визнаний численними нагородами та відзнаками у всьому світі. Газета New York Times описала стрічку як "безжальний і дійсно важливий документальний фільм". Журнал Rolling Stone наголосив на "жахливому свідченні необхідності і високої ціни документування життя в зоні конфлікту". На головному фестивалі незалежного кіно у світі Sundance у 2023 році "20 днів у Маріуполі" отримав приз глядацьких симпатій. Кінокритики з США визнали його кращим у номінаціях "режисерський дебют" та "політична документалістика" на Critics’ Choice Documentary Awards. Український фільм став найкасовішою документальною стрічкою минулого року в Україні, зібравши понад 500 тисяч гривень тільки за перший вікенд прокату. Мстислав Чернов був удостоєний премії Гільдії режисерів Америки. Під час нагородження премією BAFTA у Лондоні він висловився про Маріуполь як символ боротьби та віри, закликавши продовжувати боротьбу. Після отримання Оскара режисер висловив надію, що його фільм приверне увагу до ситуації в Україні та допоможе зупинити війну.

Український документальний фільм "20 днів у Маріуполі" став переможцем Оскара у номінації "Найкращий документальний фільм", що є історичною подією для українського кінематографа. Режисер Мстислав Чернов разом зі своєю командою відобразили жахливі події під час російського вторгнення в Маріуполь, дозволяючи світові побачити реальність війни. Фільм засвідчує важливість документування подій в умовах конфлікту та ризики, які при цьому виникають. Нагороди та визнання на різних фестивалях свідчать про високу цінність цієї стрічки в очах кінокритиків та глядачів. Перемога на Оскарі стала важливим кроком для привернення уваги світу до ситуації в Україні та закликом до зупинки війни.

Український співак Віталій Козловський з нетерпінням очікує народження своєї першої дитини. За повідомленням джерел, обраниця Віталія перебуває у стані вагітності, хоча ім'я обранки не розкривається. Раніше, у прямому ефірі співак зізнався у шлюбі, але ім'я своєї партнерки залишив в таємниці. Журналісти раніше припускали, що це може бути Юлія Бакуменко, з якою Віталій співпрацював тривалий час.

Важливо зазначити, що зараз джерела підтверджують, що саме Юлія Бакуменко є вагітною. Ця новина відкрила додаткові деталі щодо особистого життя співака, який раніше виражав бажання мати дитину. У минулому році Віталій поділився, що довго мріяв про батьківство, але цей момент не відразу настав.

"Я давно готовий стати батьком. Проте, це не завжди легко. Часом приходиться працювати над цим. Можливо, це через різні фактори, такі як клімат або стреси. Ми продовжуємо працювати над цим. І якщо це дійсно станеться, це буде найбільше радість у моєму житті", — підкреслив Віталій Козловський.

Український співак Віталій Козловський незабаром стане батьком, оскільки його обраниця перебуває у стані вагітності. Ім'я майбутньої матері залишається в таємниці, але джерела підтверджують, що це Юлія Бакуменко, з якою співак має довгострокові стосунки. Віталій раніше виражав бажання стати батьком, і ця новина принесла йому радість. Хоча шлях до батьківства може бути складним, співак зазначив, що він і його партнерка продовжують працювати над цим. Це ще один крок у особистому житті Віталія Козловського, який сповнений очікувань і надії на майбутнє.

Українське кіно завжди відрізнялося своєю неповторністю та оригінальністю сюжетів, і фільм "Смак свободи" не став винятком. Ця захоплива комедія з елементами фентезі розповідає історію головної героїні, яку відтворює талановита акторка Ірма Вітовська. Ірма Вітовська на сьогоднішній день є однією з провідних кіноакторок України, знявшись за останній період часу в різноманітних жанрах від комедій до драми та трилера.

Фільм "Смак свободи" привертає увагу не лише своїм жанром, але і оригінальним сюжетом, який поєднує в собі романтичну комедію та елементи фентезі. Головна сюжетна лінія фільму полягає в тому, що героїня головного ролю, Ірма, грає роль Ольги Франко, яка воскресає зі своєї книжки з рецептами 1929 року, щоб допомагати сучасній кухарці у її творчому шляху.

Режисер Олександр Березань вже не вперше звертається до теми успіху та мотивації у своїх фільмах. У цьому проекті він пропонує глядачам жіночу мотиваційну історію з першокласним акторським складом, в якому беруть участь відомі українські та запрошені польські актори.

"Смак свободи" не лише розважить глядачів своєю гумористичною історією, але й відіграє значну роль у національній самоідентифікації, оживляючи напівзабуті історичні постаті та сприяючи розумінню та збереженню культурної спадщини.

У паралельному світі Варі із займаною душею та пустим кошельком, доля відкладає розчарування на порозі ресторанів. Майже на межі відчаю, як тінь, з'являється Ольга Франко, персоніфікація відомої української письменниці, втілюючи образ доброї книжкової феї-наставниці. Чи випадково вона з'явилася, чи це диво, що трапилося з Варею? Тут важливіша сама підтримка, ніж пояснення. У цій казці про сучасну Попелюшку велику роль відіграє не лише Ольга Франко, але і наполегливість та самовідданість головної героїні.

Далі розгортається звичайна боротьба за місце у "Ресторані № 1", де навіть величезні конфлікти між шеф-кухарем та власником не вражають своєю несподіваністю. Однак, на тлі випробувань, головним суперником для Варі стає її колишній помічник Леся. А ще у її житті з'являється чоловік-програміст Тарас, який стає не лише конкурентом, але й підтримкою у важкі часи.

Фільм "Смак свободи" вміло вплітає кулінарні мотиви та елементи романтики у свою історію. Чи то захоплююче приготування салатів, чи загадковий буряковий квас, що став основою для унікального борщу, ці моменти викликають бажання пошукати смак свободи та невідомих кулінарних шедеврів разом з героями.

Хоча фільм не оминув передбачуваності та романтичних штампів, його позитивна енергетика та яскраві образи роблять його ідеальним варіантом для легкого та приємного перегляду вихідного дня.

У фільмі "Смак свободи" присутня унікальна суміш кулінарних елементів, романтики та відчуття свободи, що робить його цікавим для глядачів. Головна героїня, Варя, знаходить підтримку в несподіваному джерелі — Ользі Франко, яка виступає символом сили та мудрості. Фільм, хоч і передбачуваний у деяких моментах, здатний вразити глядачів яскравими образами та позитивною енергетикою. "Смак свободи" — це ідеальний варіант для приємного та легкого перегляду, що залишає позитивні враження і бажання пошукати свою власну свободу та невідомі кулінарні шедеври разом з героями.

Майже рік тому гурт KAZKA представив композицію “Без кохання”, яка стала особистою чуттєвою історією кохання фронтвумен Олександри Заріцької. У подальшому вийшло mood-відео, де співачка з’явилася у весільній сукні, анонсуючи заручини з бойфрендом. Однак, весілля поки не відбулося. Під час зйомок для проєкту “Хто знає?”, що вийде на “Новому каналі” 19 березня, Олександра Заріцька розповіла про мрії щодо весільного образу та плани на розписку й вечірку. Вона ділиться, що хоче веселого та тривалого святкування з друзями та родиною, але усвідомлює обмеження у зв’язку із сучасними обставинами. Пара поки що не має конкретних планів на весілля, але підкреслює важливість взаємопідтримки й допомоги тим, хто цього потребує. Щодо відносин з майбутнім чоловіком, Павлом Тараненко, Олександра відзначає, що стосунки для них – це взаєморозуміння, підтримка та взаємна повага. Вони насолоджуються спільним часом, діляться інтересами та влаштовують домашні розваги зі своїми собаками.

За останній рік гурт KAZKA пройшов довгий шлях, випустивши пісню "Без кохання" та mood-відео, яке оголосило про заручини вокалістки Олександри Заріцької. Однак, попри анонс, весілля ще не відбулося. Під час спільних зйомок для "Хто знає?" на "Новому каналі", Олександра ділиться своїми мріями про весільний образ та святкування, визначаючи прагнення до радісного та тривалого весілля, але обмежене нинішніми обставинами. Вона висловлює важливість взаємопідтримки та допомоги один одному, а також іншим у потребі. Щодо її стосунків з Павлом Тараненко, вони підкреслюють взаємне розуміння, підтримку та взаємну повагу як основні аспекти відносин.

Богдан Подсоха, поліцейський з Рівного, став об'єктом уваги через вражаюче збагачення, яке він зазнав протягом останніх 9 років. Його фінансовий стан радикально змінився, і за цей період він зміг стати власником значної суми готівки, придбати розкішні речі для родини та навіть відправити сина на навчання у Лондоні. Цей швидкий розвиток фінансів викликав обурення та підозри щодо джерел цього багатства. Незважаючи на пояснення Богдана Подсохи щодо джерела доходу, його статки викликали сумніви в громадськості. Інформація про бізнес дружини Богдана також породжує питання щодо того, наскільки успішним є її підприємницька діяльність і чи відображено це в їхній декларації. Для суспільства це викликає сумніви та питання про прозорість та чесність походження статків державного службовця.

Анна Подсоха, дружина поліцейського з Рівного, віддавна відома своїм вишуканим смаком у виборі одягу. Бренди як Dior, Balenciaga та Manolo Blanik стали неодмінною частиною її гардеробу, і вона не соромиться демонструвати їх своїм підписникам у соціальних мережах. Анна виглядає дуже стильно та вишукано, і вона не приховує свою сексуальність та бажання бути відвертою. Проте деякі з її фотографій можуть здатися більш підходящими для платформи OnlyFans, ніж для загальнодоступної сторінки дружини поліцейського. Цікаво зауважити, що її зовнішність суттєво змінилася протягом останніх 10 років. На відео з дитячого фестивалю "Слобожанське сузір'я" важко впізнати теперішню Анну Подсоху. Очевидно, що із зростанням багатства родини її зовнішність почала еволюціонувати в різноманітних напрямках. В інтерв'ю для місцевого видання у 2018 році Богдан Подсоха твердив, що його дружина заробила 3,5 млн гривень від продажу недобудованого будинку. Проте це виявилося брехнею, адже навіть у 2022 році садовий будинок не зник з їхньої декларації, і всі земельні ділянки залишаються у власності родини.

Останні події навколо дружини поліцейського Богдана Подсохи залишають під сумнівами багато таємниць. Нещодавно вона змінила своє прізвище на Золочевська у соціальних мережах, хоча в деклараціях він продовжує вказувати її як Анну Подсоху. Це викликає ряд питань, особливо враховуючи, що ще у 2016 році подружжя мало розлучитися, про що свідчать судові документи. Проте з подальших документів невідомо, чи відбулося розлучення, а також чому жінка веде соцмережі під іншим прізвищем та публікує настільки відверті зображення. Можливо, Богдан Подсоха вирішив залишитися одруженим, щоб легше було переписувати майно на формальну дружину. Анна Подсоха також стала щасливою власницею квартири в Рівному, де зараз працює її чоловік. Цікаво, що зв'язки поліцейського можуть включати його стосунки з колишніми колегами з Сум. Деякі факти, такі як продаж автомобілів та присутність на заходах, створюють підозру щодо зв'язків Подсохи з кримінальним світом. Чи зростають його статки завдяки цим зв'язкам, чи можливо медіа-бізнес дружини просто прикриває справжній джерело доходів?

Історія Анни і Богдана Подсохів, які вирішили побудувати своє життя за кордоном, не залишає байдужими. Їхньому синові Артуру вдалося здійснити мрію про навчання у Лондоні, де він студіює політику і соціологію. Активний спосіб життя, який веде Артур, включає участь у мітингах на підтримку України та інші заходи. Однак, він не має роботи, тому його квартиру, ймовірно, орендують батьки.

Богдан Подсоха, працюючи на посаді начальника Департаменту стратегічних розслідувань у Рівненській області, займається розслідуванням справ, пов’язаних з бурштиновою мафією. Ймовірно, його робота зводиться до отримання фінансової вигоди від нелегального бізнесу, оскільки деякі дані вказують на його залучення до цього бізнесу. Отже, тонни готівки і можливість придбання квартири, яка була оформлена на ім'я його дружини, можуть свідчити про його участь у корупційних схемах.

Ці ситуації стають доказом того, що корупція в Україні залишається актуальною проблемою, навіть у часи війни. Потрібно багато часу і зусиль, щоб правоохоронні органи припинили спростування фактів збагачення за рахунок успіхів рідних.

Українська стаття про сім'ю Подсохів розкриває проблему корупції в Україні, яка продовжує існувати навіть у часи війни. Подсохи, представники правоохоронних органів, за допомогою корупційних схем здобули значні статки, які вони використовують для особистих цілей, таких як навчання сина у Лондоні та придбання майна. Ця історія є лише одним прикладом того, як боротьба з корупцією в Україні є незавершеним завданням, і досягнення прозорості та справедливості вимагає подальших зусиль.

У цьому році актор Олексій Гнатковський став переможцем престижної премії "Золотий ліфон", що визначається шляхом онлайн-голосування серед найпривабливіших культурних діячів України. У віці 38 років, зірка фільму "Довбуш" визнаний найсексуальнішим митцем країни. Примітно, що минулоріч премію перейменували на "Кевларовий ліфон" і вручали тільки тим, хто пішов на війну, але цьогоріч вирішили залишити цю назву для спеціальної відзнаки, врученої українським жінкам-військовим, волонтеркам і бойовим медикиням, пов'язаним із мистецтвом. Олексій Гнатковський, народився в Івано-Франківську, здобувши звання заслуженого артиста України в 2014 році, зараз працює в Івано-Франківському академічному драматичному театрі імені Івана Франка. Його визнали після ролі Івана у фільмі Олеся Саніна "Довбуш", який вийшов на екрани у 2023 році. Відзначаючи перемогу Гнатковського, організатори премії підкреслили його харизматичність, талант і винахідливість, а також зазначили, що роль Івана Довбуша він зіграв настільки вдалим чином, що викликав загальне захоплення глядачів. Протягом її існування "Золотий ліфон" став своєрідним барометром привабливості українських культурних діячів, і вже вп'яте зазнавши перемоги, у цьому році актори став представником кінематографу.

Організатори премії "Золотий ліфон" вирішили залишити спеціальну відзнаку "Кевларовий ліфон" до завершення війни. Ця нагорода зазвичай вручається лише чоловікам, але цього року організаторки конкурсу зробили виняток. Вони пояснили, що "Кевларовий ліфон" є визнанням суб'єктивності учасниць, які взяли справу у свої руки і працюють на перемогу.

Також оголошено ТОП-20 найпривабливіших українських митців за версією премії:

Олексій Гнатковський — акторАртем Чех — письменник, військовийІван Леньо — музикант, лідер гурту Kozak SystemСергій Жадан — письменник, волонтер, рок-зіркаАртем Полежака — поет, військовослужбовецьЮрко Юркеш Юрченко — музикант, військовослужбовецьДмитро Зєзюлін — музикант, лідер гурту LatexfaunaПавло Вишебаба — поет, військовослужбовецьАхтем Сеїтабалаєв — актор, режисерДмитро Лазуткін — поет, військовослужбовецьТарас Цимбалюк — актор театру та кіноОлександр Лисак — поет, військовийВалерій Харчишин — музикант, фронтмен гурту «Друга ріка»Василь Піддубний — письменник, військовийПавло Казарін — журналіст, літературознавецьМихайло Матюхін — музикант, соліст гурту Schmalgauzen, актор театруПавло Коробчук — поет, волонтерІгор Мітров — поет, військовийАндрій Любка — письменник, волонтерРуслан Горовий — письменник, музикант, журналіст, волонтер. Висновки:

Олексій Гнатковський став переможцем премії "Золотий ліфон", визнаним найпривабливішим митцем України за результатами онлайн-голосування.Відзнака "Кевларовий ліфон" залишилася до завершення війни, щоб відзначити суб'єктивність учасниць, які долучилися до захисту країни.ТОП-20 найпривабливіших українських митців включає представників різних галузей культури та осіб, які активно допомагають в армійній справі та волонтерстві.Премія "Золотий ліфон" продовжує підтримувати й визнавати внесок українських митців та активістів у розвиток культури та підтримку обороноздатності країни.