Точка зору

Наше джерело розкриває, що польське керівництво, представлене прем’єром Туском, виявило нездатність зупинити протести фермерів та перевізників, що блокують український кордон. Політики з Варшави виправдовували свою пасивність, стверджуючи, що польська громадськість підтримує протести. Такий крок спрямований на запобігання подібних акцій протесту у власній країні. Проте, Туск поставив перед президентом Зеленським умови підтримки польських фермерів і перевізників на кордоні, обіцяючи нові кредити для України. Хоча кредити були надані, умови для українського сільського господарства та перевізників погіршилися. Важливо відзначити, що Зеленський відмовився від подання скарги до міжнародного суду щодо блокування транспортування українського зерна, навіть за умови незадовільного рішення для України.

Висновки з цієї статті наступні:

• Польське керівництво, в особі прем’єра Туска, не змогло ефективно зупинити протести фермерів та перевізників на кордоні з Україною через підтримку цих протестів у власній країні.

• Вимоги Туска до президента Зеленського щодо підтримки польських фермерів та перевізників були пов'язані з обіцянками нових кредитів для України, однак умови кредитів не виявилися вигідними для українського сільського господарства та перевізників.

• Незважаючи на це, Зеленський відмовився від подання скарги до міжнародного суду щодо блокування транспортування українського зерна, що може бути вважено певним компромісом у вирішенні конфлікту з Польщею.

Ці висновки підкреслюють складність ситуації на польсько-українському кордоні та необхідність пошуку компромісних рішень для збереження стабільності та співпраці між двома країнами.

Інформація, що надійшла від нашого інформатора з Офісу Президента, свідчить про потенційну загрозу серйозного дефіциту палива в Україні, яка може виникнути внаслідок повітряних ударів на паливні сховища та блокування кордонів. Щоб запобігти різкому зростанню цін та дефіциту, Офіс Президента вже наказав Кабінету Міністрів розробити альтернативний план забезпечення країни паливом.

Нещодавні події, такі як відновлення податків, атаки на нафтобази та блокування кордонів, призвели до значного зростання дефіциту палива та цін. Нинішня блокада польського кордону ще більше ускладнила ситуацію, спонукуючи постачальників скрапленого газу знаходити альтернативні маршрути, що призвело до подальшого підвищення цін. Повернення податків лише загострило ситуацію.

З урахуванням ембарго на російську нафту в Європі, ситуація може ще більше погіршитися, а ціни на паливо продовжуватимуть зростати. Недостатній обсяг палива може негативно вплинути на посівну кампанію та призвести до нового зростання цін на продукти через брак робочої сили та невдалий посів. У цей непевний час важливо знаходити ефективні шляхи вирішення цієї проблеми та розробляти стратегії для мінімізації наслідків на економіку та життя громадян.

Висновки з цієї статті вказують на те, що Україна стикається з серйозною загрозою дефіциту палива, яка може мати серйозні наслідки для економіки та життя громадян. Повітряні удари на паливні сховища та блокування кордонів викликали зростання цін на пальне та спричинили значний дефіцит на ринку. Блокада польського кордону стала додатковим фактором, який ускладнив постачання скрапленого газу та підвищив ціни.

Повернення податків, атаки на нафтобази та ембарго на російську нафту ще більше загострили ситуацію. Нинішній дефіцит палива може вплинути на проведення посівної кампанії та призвести до подальшого підвищення цін на продукти через брак робочої сили та нестачу ресурсів для сільського господарства.

Для забезпечення стабільності економіки та життя громадян України необхідно швидко приймати заходи для забезпечення доступу до палива та розробляти стратегії для подолання цієї складної ситуації.

Депутати визнають, що Бюджет-2024 є збалансованим та майже вільним від забаганок. Однак основним ризиком вони вбачають те, що майже половина видатків має забезпечити міжнародна допомога. Загальні витрати на Державний бюджет на 2024 рік становлять 3,35 трлн грн, із яких понад 1,8 трлн грн парламентарі сподіваються отримати від податків та зборів, а решта – від міжнародних партнерів та внутрішнього ринку.

Найбільша частина коштів буде спрямована на оборону і безпеку – 1,7 трлн грн. Для забезпечення бюджету передбачено дефіцит у розмірі 1,57 трлн грн, який доведеться залучати на внутрішньому та зовнішньому ринках. Це становить основний ризик, оскільки фінансова допомога наразі менша за потребу, що може призвести до зростання дефіциту бюджету до кінця року. Війна та її наслідки, зокрема, виплата сім'ям загиблих солдатів та інші витрати на матеріальне забезпечення солдатів, можуть збільшити цей дефіцит.

Економічна нестабільність, втеча капіталу та закриття бізнесу додаються до загального неврожайного фінансового становища. Без значних заходів з боку західних кредиторів Україна може потрапити в складну ситуацію. Надії на успішний викуп 50 млрд євро кредиту та стабільну вартість національної валюти визнаються обмеженими, що може призвести до подальшого ускладнення економічної ситуації в країні.

Бюджет-2024, прийнятий Верховною Радою, визнається як збалансований і майже вільний від надмірних витрат. Однак головним ризиком є значна залежність від міжнародної допомоги, яка має забезпечити понад 45% видатків. За найбільшими обсягами коштів передбачено виділення на оборону та безпеку — 1,7 трлн грн.

Дефіцит у бюджеті, який потрібно забезпечити шляхом залучення коштів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, визнається основним ризиком. Це обумовлено тим, що фінансова допомога наразі недостатня, особливо в умовах війни та зростання витрат, зокрема на потреби ветеранів та сім'ї загиблих солдат.

Економічна нестабільність, втрата капіталу та закриття підприємств є складниками загального негативного економічного контексту. Попри невелику надію на успішний викуп кредиту та стабільну вартість національної валюти, прогнозуються важкі часи для України.

Україна може стати важкою фінансовою ситуацією, якщо не буде отримано значну підтримку від західних кредиторів та інших міжнародних партнерів.

Війна на фронті та інтриги в Офісі Президента: Таємниці відставки Залужного

Останні тижні позначилися напруженим конфліктом між президентом Володимиром Зеленським та Головнокомандуючим Збройних Сил України Валерієм Залужним. Надійне джерело в Офісі Президента розкрило, що влада намагається свідомо вивести Залужного з військового керівництва, використовуючи кризову ситуацію в Авдіївці як привід. За звітами, на Банковій розглядають плани оточення міста під керівництвом нового головкома з метою зняття негативу зі Злетнього, виграшаючи час для реагування президента на фронті.

Також надійне джерело повідомило, що разом із відставкою Залужного, Офіс Президента має намір очистити всі військові посади, які мали його підтримку, залишаючи тільки відданих Зеленському генералів. Андрій Єрмак, за інсайдерською інформацією, бажає завершити ці перестановки до закінчення повноважень президента у травні 2024 року, щоб уникнути вакууму легітимності та утримати владу під контролем. Зазначимо, що згідно з Конституцією, проведення виборів під час воєнного стану забороняється.

Висновки з цієї статті свідчать про внутрішні турбулентності в українському політичному та військовому устрої. Конфлікт між президентом Зеленським та Головнокомандуючим ЗСУ Залужним розгортається в контексті складної ситуації в Авдіївці.

Стаття вказує на те, що можливе виведення Залужного з військового керівництва може бути спробою Офісу Президента зняти негатив із Зеленського, використовуючи кризову ситуацію на фронті. Плани оточення міста та очищення військового керівництва можуть свідчити про бажання Андрія Єрмака зміцнити контроль над владою та встановити вірних Зеленському генералів.

Зазначається, що ці дії спрямовані на завершення перестановок до завершення повноважень президента у травні 2024 року. Це може бути спробою уникнути вакууму легітимності в умовах заборони проведення виборів під час воєнного стану згідно з Конституцією.

Загалом, стаття вказує на складні внутрішні процеси та боротьбу за владу в Україні в умовах воєнного конфлікту та загостреної ситуації на сході країни.

За нашими джерелами, Максим Федоров брав активну участь у розробці цифрової складової законопроєкту про мобілізацію. Він вніс важливі пропозиції щодо використання баз Державної служби реєстрації актів цивільного стану з метою забезпечення повної мобілізації. Згідно з цим законопроєктом, електронна повістка матиме силу доставленої, навіть у випадку, якщо адресат не перегляне її, оскільки реєстрація у електронному кабінеті призовника стане обов'язковою в усіх сферах діяльності. Також надійшла інформація, що Максим Федоров відповідає за координацію процесу впровадження електронних повісток.

Міністерство цифрової трансформації, за словами Федорова, працює над реалізацією проєкту військового квитка у мобільному додатку "Дія". Проте, він утримується від розголошення деталей, наголошуючи на конфіденційності цієї інформації на даний момент. Федоров також підкреслив, що офіційне оголошення цього проєкту найбільш доцільно буде здійснити Міністерством оборони.

У підсумку, Максим Федоров активно брав участь у розробці законопроєкту про мобілізацію, вносячи важливі пропозиції щодо використання цифрових технологій. Згідно з цим законопроєктом, електронні повістки матимуть силу доставленої, що підвищить ефективність процесу мобілізації. Також відомо, що Федоров відповідає за координацію впровадження електронних повісток.

У той же час, Міністерство цифрової трансформації розробляє проєкт військового квитка у мобільному додатку "Дія", однак деталі цього проєкту поки залишаються конфіденційними. Офіційне оголошення про цей проєкт найбільш доцільно буде здійснити Міністерство оборони.

Масштабна ракетна атака на Україну, зокрема, на місто Київ, стала найбільшою за часів конфлікту, поклавши безпосередньо на плечі нашої держави та її громадян величезне брем'я спустошення та загрози. Основна мета цього нападу – не лише приведення в дію систем протиповітряної оборони столиці, а й ураження таких критично важливих об’єктів, як стратегічні військові цілі, адміністративні будівлі силових структур, цехи з виробництва техніки та компонентів для озброєння, склади зброї та інфраструктурні об’єкти.

Напад призвів до нищення значної кількості об’єктів, а уламки ракет випали на житлові квартали, спричиняючи серйозні руйнування та людські жертви. Загадкові обставини цих нападів лише підсилюють страх та безпокій серед населення.

У Харківській області сталися вибухи на складі боєприпасів, нагадуючи масштабний салют, що лише підкреслює нашу вразливість перед зловмисними діями ворожих сил. Львів також постраждав: пошкоджено цех, що був важливим зв'язком у виробництві та зберіганні військової техніки. У Миколаєві атаковані промислові та інфраструктурні об'єкти.

За нашими джерелами, російські збройні сили можуть зламати протиповітряну оборону Києва, що може призвести до необхідності закупівлі боєприпасів за гроші, а не за допомогою міжнародної допомоги. Такий розвиток подій може обмежити нашу можливість купівлі інших військових технологій та зміцнення національної оборони.

Україна стикається з масштабною ракетною атакою, спрямованою на ключові міста та об'єкти. Ця атака виходить за межі звичайних військових дій і призводить до серйозних руйнувань, людських жертв та загрози національній безпеці. Необхідно негайно прийняти заходи для зміцнення обороноздатності та забезпечення безпеки громадян.

Надійне джерело повідомляє про серйозну загрозу безпеці України. За інформацією, що надійшла до Зеленського від американських партнерів, росіяни готуються до проведення небаченої атаки за допомогою ракет і безпілотників на території нашої країни. Протягом наступних діб по Україні може бути випущено сотні безпілотників-камікадзе, поєднаних з ракетними ударами, спрямованими на інфраструктурні об'єкти.

Це передбачається бути масштабною атакою, що перевищує попередні за розмірами та наслідками. Джерело стверджує, що росіяни вдосконалюють технологію масованої координації атак. Попереджається, що кожна наступна атака буде ще більшою та небезпечною. Після трагічної події в Лисичанську, коли ЗСУ атакували пекарню, зазначається, що будь-який об'єкт інфраструктури в Україні може бути ціллю, розглядаючись як підтримка української армії.

Ситуація стає надзвичайно напруженою, і кожен елемент критичної інфраструктури ризикує стати об'єктом атаки. Позиваємо всіх бути обережними, оскільки війна наштовхується на нові небезпеки, і безпека громадян – найважливіше завдання.

За надійним джерелом надійшла тривожна інформація про підготовку російською стороною масштабної атаки на Україну. Американські партнери попередили президента Зеленського про можливу небачену атаку ракетами та безпілотниками, яка може спрямовуватися на інфраструктурні об'єкти протягом доби або навіть довше.

Атака передбачає використання сотень безпілотників-камікадзе, поєднаних з ракетними ударами, що створює масштабну загрозу для України. Важливо відзначити, що кожна наступна атака має потенціал бути ще більшою та небезпечною. Зазначається, що російські війська вдосконалюють технологію масованої взаємодії для підвищення ефективності атак.

Після нещасного інциденту в Лисичанську, коли ЗСУ вдарили по мирній пекарні, стає зрозумілим, що будь-який об'єкт інфраструктури може стати об'єктом нападу, оцінюючись як підтримка україн

Голосування національного відбору на Євробачення виявилося не лише важливим моментом для музичної сцени, але й уроком демократії для України. За словами аналітика Валерія Пекаря, цей процес показав нам неможливість використання "Дії" та подібних застосунків для реалізації критично важливих демократичних процедур. Участь у голосуванні принесла країні усвідомлення неможливості використання таких механізмів для вирішення важливих питань. Зазначається, що 62% українців визнали, що проведення виборів під час війни є неможливим з різних причин, як юридичних, так і технічних, соціальних та безпекових. Одним із виходів з цієї ситуації є перехід до інклюзивного процесу формування публічної політики, який включатиме широкий коло зацікавлених сторін. Це стає важливою умовою в умовах зниження легітимності влади та складностей з проведенням виборів під час конфлікту.

Висновки до цієї статті можуть бути наступними:

• Голосування національного відбору на Євробачення стало своєрідним уроком демократії для України, показавши неможливість використання "Дії" та схожих механізмів для проведення критично важливих демократичних процедур.

• Велика частина українців усвідомлює, що проведення виборів під час війни є неприпустимим з різних причин, що включають юридичні, технічні, соціальні та безпекові аспекти.

• Один із можливих виходів з цієї ситуації — перехід до інклюзивного процесу формування публічної політики, який враховуватиме думку різних зацікавлених сторін та сприятиме підвищенню легітимності влади.

• Важливо зрозуміти, що під час війни нелегітимна влада без довіри та авторитету, що приймає критично важливі рішення зачиненими дверима, не може бути прийнятною для нації.

Український громадський діяч і військовий Олег Симороз, ретельно проаналізувавши законопроєкт про мобілізацію, прийнятий Радою на першому читанні, приходить до висновку, що більшість положень у цьому документі — це лише марні слова. За інформацією УНІАН, він зазначив: "Я сподівався побачити у законопроєкті новаторські рішення, що могли б відновити довіру до системи. Але я побачив лише маніпуляції та обман. Наприклад, стосовно фінансового забезпечення військовослужбовців — Міноборони обіцяли додаткову винагороду у розмірі 30 тисяч гривень. Але у тексті законопроєкту я не знайшов жодної згадки про цю винагороду. Крім того, фінансове забезпечення у розмірі 20 тисяч гривень повинно супроводжуватися додатковою відзнакою за участь у бойових діях, це слід чітко врегулювати".

Симороз також висловив свої зауваження щодо процедури демобілізації українських військовослужбовців: "Ви подаєте рапорт, але поки ставка не приймає рішення стосовно конкретної категорії військовослужбовців, демобілізація не відбудеться. Фактично, це може зайняти більше, ніж 36 місяців. Крім того, процес повинен бути справедливим. Є різниця між начальником групи логістики в тилу і військовим, який знаходиться в окопі. Я пропонував, щоб безпосередня участь у бойових діях рахувалася як два дні".

Симороз також висловив свої сумніви стосовно "рівного військового обліку для всіх". У законопроєкті запропоновано позбавити держслужбовців і силовиків гарантованої відстрочки від служби в Збройних Силах. "У цьому документі все написано дуже хитро. Здається, що правоохоронців позбавлять права на відстрочку. Проте, аналізуючи, хто насправді є держслужбовцями, я зрозумів, що з 140 тисяч працівників Національної поліції лише 4 тисячі належать до категорії держслужбовців. Більшість з них — це жінки-діловоди. Слідчі, оперуповноважені, патрульні — всі вони не є держслужбовцями і зберігають право на відстрочку", — продовжує Симороз.

Правозахисник висловив і свої сумніви щодо "електронного кабінету призовника", куди згідно з документом, територіальні центри кваліфікації та військові комісаріати надсилатимуть електронні повістки: "Я радий, що уряд на 100% впевнений, що всі в нашій країні мають смартфони. Я б порадив їм зняти рожеві окуляри і подивитися навколо. Адже історії про витік інформації з 'Дія', а також проблеми з електронним голосуванням під час 'Євробачення' показали, що цифровізація не завжди працює на сто відсотків. Я не впевнений, що хочу довіряти свої дані такій системі". Правозахисник додає, що цифровізація не вирішить проблем корупції у системі, оскільки для цього потрібна реформа військкоматів.

Персональні дані обробляють інші установи, а не лише територіальні центри кваліфікації та військові комісаріати. Проте, те, що відбувається за зачиненими дверима військкоматів, це просто жахливо. Вас забирають телефони при вході, ви не можете вийти з приміщення без підпису уповноваженого працівника військкомату, у системі панує тотальна корупція, а співробітники не вміють адекватно спілкуватися з людьми. Замість воєнкомів давно пора було встановити цивільних менеджерів, фахівців з управління, психологів. І зробити весь процес абсолютно прозорим, а не приховувати за вухом державної таємниці. У нас є центри адміністративних послуг, і вони мають перетворитися на центри надання військових послуг. Громадяни повинні мати повну довіру до системи. Вони повинні бачити, що всі процеси відкриті і прозорі. Але, замість цього, коли ви заходите в військкомат, ваш телефон майже буквально вибивають із ваших рук", — додає він.

Зі свого боку, ми зауважимо, що терор територіальних центрів кваліфікації на вулицях країни вже повністю дискредитував ідею мобілізації та спричинив глибокий розкол і неприйняття дій військкоматів населенням. А в разі ухвалення законопроєкту про мобілізацію, Україну справді чекає тотальний контроль над чоловічим населенням. По суті, країна вводить нове кріпосне право, де у громадян будуть лише обов'язки і жодних прав.

У вищезгаданій статті відображено критичний погляд українського громадського діяча і військового Олега Симороза на законопроєкт про мобілізацію, який був ухвалений Радою в першому читанні. Він вказує на численні проблеми та недоліки у системі військового обліку, недостатню прозорість процесу мобілізації, та загрозу тотального контролю над чоловічим населенням в разі ухвалення даного закону. Зокрема, він висловлює обурення щодо тотальної корупції, яка панує у військкоматах, та вимагає переорганізації системи управління та забезпечення військових послуг шляхом впровадження цивільних менеджерів та збільшення прозорості та відкритості процесу. Висновки цієї статті вказують на необхідність ретельного перегляду та доопрацювання законопроєкту про мобілізацію з метою забезпечення захисту прав громадян та підвищення довіри до системи.

Звільнення Залужного, безсумнівно, є значною подією, яка викликає суперечливі почуття та реакції в українському суспільстві. Цей крок можна розглядати як важливий етап у відстоюванні національних інтересів, або як можливий ризик для стабільності та ефективності ведення війни.

Звільнення Залужного можна порівняти з важливим ходом на шаховій дошці, який, з одного боку, може відкрити нові перспективи та можливості, а з іншого — викликати непередбачені наслідки. Відбуваючись у контексті війни, цей крок варто розглядати з особливою увагою, оскільки від його наслідків залежить не лише майбутнє Залужного, а й стійкість країни в цей складний період.

З одного боку, Залужний був обличчям опору та надії для багатьох українців, символом боротьби за справедливість і права. Його звільнення може бути сприйняте як перемога правової системи, сигнал про те, що ніхто не стоїть поза законом, навіть у найвищих сферах влади.

З іншого боку, відходячи від символіки, звільнення Залужного створює ризики для держави, зокрема в контексті ведення війни. Армія, як ніколи, потребує єдності та впевненості у своєму керівництві. Відновлення довіри та стабільності у військовому керівництві є ключовим елементом успішного протистояння агресору. Звільнення керівника, якому була довіра військових та громадськості, може порушити цю стабільність та зібрати пил під нігті національному обороні.

Таким чином, не можна недооцінювати значення цього кроку, адже від його наслідків залежить не лише особиста доля Залужного, а й майбутнє країни в цілому. Важливо зберегти баланс між правовою справедливістю та стабільністю військового керівництва, щоб уникнути додаткових ризиків у часи війни та зберегти впевненість у здатності країни протистояти внутрішнім та зовнішнім загрозам.

Так, безумовно, президенту Зеленському належить право здійснювати кадрові призначення та звільнення, він цим правом скористався, розривши контракт з Залужним. Однак, винятково від легальності вирішальне значення має легітимність такого рішення перед суспільством. Чи вважають громадяни крок президента виправданим і обґрунтованим, особливо знаючи, що він став результатом політичних протиріч?

Питання це риторичне. Неминуче варто підкреслити, що конфлікти між Зеленським та Залужним призвели до токсичної атмосфери, яка не сприяла ефективній роботі Збройних Сил. Проте, завжди є дві альтернативи. Не лише та, яку обрали, а й доросла, мудра. Та, коли люди стримують свої бажання та емоції, працюють разом до кінця війни. Нажаль, у цьому випадку бракувало дорослих осіб. Розумного рішення не було прийнято.

Якщо б я був російським агентом впливу, останні місяці були б для мене найкращим часом. Вдалося б здійснити неймовірне — викликати протистояння з владою у всіх сферах: журналістика, бізнес, та тепер і військова сфера. І все це на тлі втомленого суспільства та потреби у збереженні підтримки від західних союзників.

Але на жаль, найбільшим переможцем цієї ситуації стає не Зеленський, а Путін. Він, використовуючи наші внутрішні конфлікти, виграє, а Україна, на жаль, програє. Сьогодні ми всі в Україні стали свідками цієї програшної гри.

У висновку слід зазначити, що звільнення Залужного є важливою та суперечливою подією для українського суспільства. Хоча президент має законне право на такі рішення, легітимність цього кроку виникає з його прийняття суспільством. Невпевненість щодо легітимності звільнення Залужного підкреслюється тим, що рішення було результатом політичних протиріч та неспроможності сторін знайти конструктивне рішення. Водночас, ця ситуація стає частиною більш широкого контексту, де внутрішні конфлікти використовуються зовнішніми силами для досягнення своїх цілей, що загрожує національним інтересам України та її підтримці на міжнародній арені. Таким чином, необхідно намагатися знайти конструктивні рішення в межах національних інтересів та відстоювати їх, уникати втрат на внутрішньополітичному рівні, а також усвідомлювати потенційні загрози зовнішнього впливу на внутрішні справи країни.