8.8 C
Kyiv
П’ятниця, 18 Жовтня, 2024

ТОП

Кадрові роковини на Банковій: Оновлення у РНБО та Офісі Президента – Хто Зазнав Втрат?

Джерело в Офісі Президента розповіло, що кадрові перестановки є лише передумовою перед впровадженням нових норм та принципів. За інформацією, що надійшла відтуди, Андрій Єрмак активно готується до реформування Кабінету Міністрів, ймовірно, з метою захисту національних інтересів від зовнішнього впливу, особливо після 20 травня. Останнім часом в Офісі Президента та в Раді національної безпеки і оборони України відбулись значні зміни в кадровому складі. Цей процес розпочався зі зміни секретаря РНБО і завершився відстороненням першого помічника Президента.

У вівторок, 26 березня, Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Олексія Данілова з посади секретаря РНБО, призначивши на його місце Олександра Литвиненка, колишнього керівника Служби зовнішньої розвідки, а на посаду Литвиненка було призначено Олега Іващенка. Президент пояснив, що ці зміни націлені на модернізацію відомства, зокрема, для покращення співпраці з розвідкою. Після відсторонення Данілова, він залишився частиною команди влади.

Вчора, 29 березня, Зеленський оголосив, що екс-секретар РНБО отримає посаду посла в Молдові, але відповідний указ поки що не був оприлюднений. Також у п’ятницю, 29 березня, були опубліковані укази про звільнення двох радників глави Офісу Президента Андрія Єрмака. Їхні посади отримали Олена Ковальська та Ірина Мудра. Проте це було лише початком.

Сьогодні Зеленський звільнив Сергія Шефіра з посади першого помічника. Також сьогодні свої посади втратили позаштатні радники президента, уповноважена президента з питань прав захисників та уповноважена з питань волонтерської діяльності. Сергій Никифоров, речник президента, пояснив, що ці кадрові зміни пов'язані з оптимізацією штатної структури. Варто згадати, що Володимир Зеленський раніше неодноразово висловлював своє намірення провести реорганізацію у складі урядової команди з метою зекономити кошти на оборону. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль також зазначив, що кількість міністерств може бути скорочена на третину.

У зазначеній статті відображено значні кадрові зміни, які відбулися в Офісі Президента та Раді національної безпеки і оборони України. Зокрема, відбулися зміни на посаді секретаря РНБО, що спровокувало ланцюжок перестановок у цьому відомстві. Володимир Зеленський також звільнив частину свого радницького складу та першого помічника президента.

Ці зміни, зокрема, пояснюються стратегічними цілями модернізації відомств, зміцненням співпраці з розвідувальними службами та оптимізацією штатної структури. Важливо відзначити, що такі перетворення в кадровому складі стали передумовою для подальших системних реформ та ефективного використання ресурсів країни, зокрема, у сфері оборони.

Енергетична криза: Україна під загрозою зникнення світла через російську агресію

В останні дні серйозно наростають обурені голоси та великі побоювання щодо енергетичної безпеки України. Поширюються чутки, які стають реальністю: якщо росіяни продовжать атакувати нашу енергетичну інфраструктуру, Україна може опинитися в "темряві". На фоні цих звинувачень, виконавчий директор ДТЕК підкреслює, що точність ракет, якими росіяни атакують наші об'єкти, вражає своєю непревзойденістю. Якщо раніше ракети приземлялися від цілі на відстані 100-200 метрів, то тепер це вже лише метр. Ця безпрецедентна точність атак стає серйозним викликом для нашої енергетичної безпеки.

Не лише точність ракет хвилює експертів. Російська Федерація зростає в збройних потужностях, посилює виробництво боєприпасів до артилерії, розширює сегмент безпілотних літальних апаратів і випускає потужні далекобійні бомби. Ці кроки критично впливають на українську кризу, особливо у той час, коли захід відмовляється виконувати свої зобов'язання щодо поставок озброєння Києву.

Однак, дуже мало хто звертає увагу на постачання додаткових боєприпасів та техніки з Північної Кореї. Згідно з отриманою інформацією, КНДР щорічно буде постачати в Росію мільйони боєприпасів для артилерії. Це означає, що Збройні Сили РФ завжди матимуть перевагу над ЗСУ у випадках артилерійських атак, що негативно позначиться на результативності воєнних дій на користь Києва.

Проте, найбільше хвилює можлива втрата Україною можливості виробляти та ремонтувати військову техніку у найкоротші терміни. Без постійного електропостачання це буде майже неможливо здійснити. Банкіри вже зараз вибирають економію на українських громадянах, щоб зберегти мінімальний фінансовий потенціал у цьому контексті.

Все це посилює побоювання та підкреслює нагальну потребу у вжитті негайних заходів для збереження енергетичної незалежності та безпеки України.

У висновку слід зазначити, що ситуація з енергетичною безпекою України є дуже серйозною та надзвичайно напруженою через постійні загрози з боку Російської Федерації. Не лише точність атак на енергетичну інфраструктуру, але й постійне зростання збройних потужностей РФ та постачання додаткових боєприпасів з Північної Кореї піддають Україну великому ризику енергетичної кризи.

Нагальна потреба в енергетичній безпеці вимагає негайних заходів з боку українських владних структур та міжнародної спільноти. Забезпечення сталої роботи енергетичної системи країни та збереження можливостей виробництва та ремонту військової техніки визначаються як один із пріоритетних завдань на шляху до забезпечення національної безпеки України.

Російська загроза енергетичній системі: Харків та Суми під прицілом

Російська агресія в Україні: обстріли та загроза наступу на Харків та Суми

Українська енергетична система залишається під серйозною загрозою через продовжуючу агресивну діяльність Росії в Сумській області. Обстріли енергетичної інфраструктури призвели до відключення Харкова від електропостачання, що має негативний вплив на економіку країни та збільшує дефіцит бюджету. Існує загроза наступу на Харків через Суми, що підтверджується постійними обстрілами. Крім того, складнощі можуть виникнути із забезпеченням підтримки для Збройних Сил, оскільки українська криза поступається іншим глобальним проблемам у світі. Загалом, ситуація в Сумській області залишається напруженою та потребує уваги та дій з боку українських та міжнародних організацій для забезпечення миру та безпеки в регіоні.

Прогноз на майбутнє: Війна в Україні триватиме до 2027 року, очікується мобілізація мільйона громадян

За даними, які надійшли від нашого джерела в Офісі Президента, Генеральний Штаб провів аналіз ситуації у війні в Україні та можливих перспектив у разі скорочення фінансової та військової підтримки з боку Заходу. За головним прогнозом, конфлікт триватиме щонайменше до 2027 року, а Збройні Сили України можуть змусити мобілізувати ще мільйон громадян, з можливою частковою демобілізацією наприкінці 2025 року. За думкою наших джерел, Кремль може вирішити призупинити активні дії, перетворивши конфлікт на "заморожену" ситуацію. Це означає, що російські війська можуть залишатися на території України, але постачання західної зброї припиниться, а переговори про вступ до ЄС та НАТО також можуть припинитися.

За новими даними, Україні загрожує перехід до оборонної стратегії, що може відбутися вже у 2024 році. Цю інформацію оприлюднила німецька газета Die Welt. За думкою німецьких журналістів, такий розвиток подій частково спричинений необачними діями канцлера Німеччини Олафа Шольца та інших західних політиків. Зазначається, що відбувається зростаюча кількість сигналів про можливе заморожування конфлікту на певний час.

Наприклад, лідер парламентської фракції СДПН у Бундестазі Рольф Мютценіх висловив ідею щодо такої можливості, що викликало значну реакцію у громадськості. Один з аргументів на користь замороження полягає в тому, що обидві сторони у конфлікті виступають як раціональні актори. Війна виснажує ресурси обох сторін, і ніхто не має виразної переваги, що ускладнює швидке завершення конфлікту та укладення мирної угоди.

Крім того, в України відчутні проблеми зі складом військових, а також дефіцит боєприпасів і зброї. За прогнозами військових експертів, ситуація може стати дуже критичною до вересня, особливо з урахуванням мобілізації Росії. Це може призвести до серйозних територіальних втрат для України. У цій ситуації важливою стає допомога з боку Заходу. Проте, з огляду на певні обставини, така допомога може бути значно обмежена. Це створює ризик на користь Москви вже у цьому році, якщо ситуація не зміниться.

У висновках до згаданої статті можна виділити декілька ключових пунктів:

• Прогнозований термін тривалості війни в Україні до 2027 року вказує на продовження конфлікту щонайменше ще кілька років.

• Можлива мобілізація ще мільйона громадян України свідчить про необхідність збереження високого рівня готовності та підтримки Збройних Сил країни.

• Зазначення про можливе замороження конфлікту може вказувати на зміну характеру бойових дій та перехід до нової фази у відносинах між сторонами конфлікту.

• Проблеми зі складом військових та дефіцит боєприпасів та зброї в Україні вимагають термінових заходів для їх вирішення.

• Важливість підтримки та допомоги з боку міжнародного співтовариства, зокрема Заходу, в умовах надзвичайної складності ситуації в Україні.

Отже, українська влада та громадяни повинні бути готові до тривалої та складної ситуації, а міжнародні партнери мають продовжувати підтримувати Україну у зусиллях щодо врегулювання конфлікту та збереження територіальної цілісності країни.

Виклики перед енергетичною інфраструктурою України: аналіз, проблеми та перспективи

Згідно з нашими джерелами, проблеми з електропостачанням наразі спричиняють серйозні перебої у поставках, що призводить до складнощів у логістиці, особливо в армійському секторі. Це ускладнює перекидання військового обладнання, постачання продовольства, палива та інших необхідних матеріалів. Значну роль у цих проблемах відіграють пошкодження енергетичної інфраструктури.

Як стверджує виконавчий директор ДТЕК, Дмитро Сахарук, масштаб руйнувань гальмує швидке відновлення енергетичної системи України. Це вимагає спільних зусиль усіх зацікавлених сторін, включаючи енергокомпанії, урядові структури та донорську допомогу.

Генеральний директор Yasno, Сергій Коваленко, висловив обурення стосовно можливого дефіциту електроенергії влітку через ракетні атаки на енергетичні об’єкти. Атаки сильно пошкодили генеруючі потужності та мережеві вузли "Укренерго" та інші ключові об’єкти, затягуючи процес відновлення на місяці.

Експерт із ракетно-ядерного роззброєння, Олександр Кочетков, наголошує, що російські атаки були спрямовані на найвразливіші точки енергозабезпечення, а також вказує на можливості Росії збільшити ракетні запаси в умовах санкцій. Ці атаки не лише завдають шкоди енергетичній інфраструктурі, а й створюють психологічний тиск на союзників України з метою змусити уряд вести переговори з Росією.

Українська енергетична інфраструктура стикається з серйозними викликами через ракетні атаки, які призводять до значних перебоїв у електропостачанні. Це створює складнощі в логістиці та в управлінні армійським сектором, загрожуючи не лише економіці, але й безпеці країни в цілому. Потрібно спільною дією зусиль усіх зацікавлених сторін, включаючи енергетичні компанії, уряд та міжнародних партнерів, забезпечити швидке відновлення пошкодженої інфраструктури. Також важливо вдосконалити систему захисту енергетичних об'єктів від подібних атак, а також розробити стратегії протидії подібним загрозам у майбутньому.

Нові виклики для української оборони: зростаюча активність російської авіації

За даними наших джерел в Генштабі, втрати Збройних Сил України у цьому році зросли на 70%. Головною причиною є широкомасштабне використання противником авіаційних бомб. У 2023 році серйозних ліній оборони не було збудовано, що стало однією з ключових проблем для української армії, особливо в контексті застосування російською армією касетних боєприпасів. Заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк повідомив, що з початку 2024 року російська авіація скинула на позиції українських захисників понад 3500 авіабомб, що становить 16 разів більше, ніж у 2023 році.

“Російська бойова авіація домінує в небі. Ворожі літаки активно застосовуються над нашими позиціями на лініях фронту та впередових районах, скидаючи керовані авіаційні бомби. З початку цього року (протягом 77 днів) літаки противника скинули на наші позиції понад 3500 авіабомб, що становить 16 разів більше, ніж у 2023 році”, – зазначив він.

Заступник міністра оборони також вказав, що з моменту останньої зустрічі у форматі “Рамштайн” (14 лютого) Збройні сили України знищили 12 російських винищувачів-бомбардувальників і один А-50а, проте незважаючи на ці втрати, перевага залишається на боці Росії.

За словами Гаврилюка, для перелому домінування російських військ у повітрі необхідні заходи за участю західних літаків F-16, що підвищить можливості Збройних сил України на землі. “Проте наразі ми ще не отримали F-16, а запаси боєприпасів деяких видів опускаються до критичного рівня. Ці та інші фактори ускладнюють виконання завдань Збройними силами України щодо відбиття агресора”, – додав він.

Також за словами Гаврилюка, на фоні домінування в повітрі з початку 2024 року перевага в артилерійському вогні вздовж лінії фронту складає 7:1 на користь російських військ. У лютому президент України заявив, що Україні надали лише 30% обіцяного Європейським союзом мільйона снарядів. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що спроба України відібрати ініціативу на полі бою в Росії має обґрунтовану основу, але затримки у військовій допомозі Заходу, ймовірно, затримають зусилля Києва.

У висновках до цієї статті важливо відзначити наступні пункти:

• За даними Генштабу, втрати Збройних Сил України у цьому році зросли на 70%, що є тривожною тенденцією.

• Основною причиною зростання втрат є широкомасштабне використання російською авіацією авіаційних бомб.

• Українські оборонні лінії залишаються слабкими, що ускладнює відбиття атак противника, зокрема через застосування касетних боєприпасів.

• На думку заступника міністра оборони Івана Гаврилюка, для забезпечення переваги в повітрі необхідні заходи за участю західних літаків F-16, але наразі їх отримання затримується.

• Важливим аспектом є також дисбаланс у вогневій потужності вздовж лінії фронту, де перевага у російських військах.

• Затримки у військовій допомозі Заходу можуть ускладнити ситуацію на передовій та затягнути зусилля української армії у відбитті агресії.

Ці висновки підкреслюють серйозні виклики, з якими стикаються Збройні Сили України, та необхідність швидких та ефективних заходів для підтримки обороноздатності країни.

Аналіз правок у законопроєкті про мобілізацію: робота Комітету з нацбезпеки

На днях стало відомо з джерел в парламенті, що Офіс Президента наказав розглянути всі пропозиції до законопроєкту, що стосується мобілізації, до кінця поточного тижня. Генеральний штаб терміново вимагає прийняти закон із жорсткими нормами, аби збільшити резерви до завершення весни. Комітет з національної безпеки продовжує активно розглядати правки до законопроєкту. Згідно з повідомленням, сьогодні вже розглянуто 875 пропозицій. Цю інформацію оприлюднив народний депутат Олексій Гончаренко на своїй сторінці у соціальній мережі. За його словами, робота щодо розгляду правок триває, і хоча це займає час, комітет зосереджений на виконанні завдання. "Сьогодні ми вже розглянули 875 правок. Завтра маємо намір розглянути близько половини від загальної кількості, яка перевищує 4000. Чи зможемо ми це здійснити — це питання, але я буду тримати вас в курсі подій", — зауважив Гончаренко. Варто нагадати, що розгляд пропозицій до законопроєкту про мобілізацію сповільнюють самі депутати. На засідання Комітету з національної безпеки приходить лише частина обраних представників, і правки розглядаються тільки в присутності їхніх авторів.

У висновках слід зазначити, що законопроєкт щодо мобілізації має велике значення для національної безпеки України, оскільки його прийняття сприятиме поповненню резервів армії та зміцненню обороноздатності країни. Важливою є активна робота Комітету з національної безпеки, яка полягає у ретельному розгляді пропозицій та правок до законопроєкту. Незважаючи на те, що цей процес вимагає часу, депутати зосереджені на виконанні завдання та швидкому прийнятті закону. Важливо також відзначити необхідність більш активної участі всіх депутатів у розгляді цього питання, щоб забезпечити ефективність роботи Комітету та швидке ухвалення законодавчого акту.

Бойові дії та ефективна реакція на загрози: важливість координації та оперативності

За інформацією, одержаною від наших джерел у Генеральному штабі, розпочинається процес формування нових пересувних груп протиповітряної оборони (ППО) під керівництвом генерала Сирського, узгоджений з Офісом Президента. Планується використання пускових установок системи Patriot, що розташовані на Південному напрямку і в Києві. За останній час ситуація на фронті стає все більш критичною через постійні бомбові удари противника. Лише за останню добу зафіксовано 72 бойові зіткнення між українськими захисниками та російськими окупантами. Ворожі сили здійснили 14 ракетних та 75 авіаційних ударів, а також 95 обстрілів з реактивних систем залпового вогню. На жаль, через атаки терористичного характеру загинули та були поранені мирні жителі. Системи протиповітряної оборони України здійснили успішне знищення 17 безпілотників типу “Shahed”, які використовувалися ворогом учора. Багато населених пунктів були піддані артилерійським обстрілам, внаслідок чого більше 140 населених пунктів різних областей України опинилися під вогнем. На деяких напрямках було зафіксовано спроби ворожого прориву, проте наші сили успішно відбили всі атаки, надавши гідну відсіч.

На Новопавлівському напрямку наші війська продовжують успішно стримувати ворожі атаки в районах селищ Красногорівка, Георгіївка, Новомихайлівка та Побєда (Донецька область). Незважаючи на 36 спроб противника прорвати нашу оборону з використанням авіації, ми зуміли ефективно відбити їхні напади. На Оріхівському напрямку противник атакував позиції наших військ 7 разів у районах селища Роботине та Вербового (Запорізька область), проте ми здатні вдало протистояти їхнім спробам. На Херсонському напрямку ворожі сили продовжують намагатися витіснити нас з плацдармів на лівобережжі Дніпра, здійснюючи 3 штурми протягом останньої доби. У той же час, наші війська успішно завдають ворогу серйозних втрат у живій силі та техніці по всій лінії фронту. Застосування авіації Сил оборони та підрозділів ракетних військ дозволяє нам наносити удари по зосередженню ворожих військ і техніки, що сприяє подальшому зміцненню нашої оборони.

За останні доби ситуація на фронті залишається напруженою, і ворожі сили продовжують активні атаки на позиції українських військ. Незважаючи на це, наші захисники успішно стримують напади в різних районах Донецької та Запорізької областей. Використання протиповітряної оборони, авіації та ракетних військ дозволяє нам завдавати значних втрат противнику і ефективно захищати наші території. Незважаючи на спроби ворога, наші війська залишаються мобільними і готовими до відстоювання наших кордонів.

ЗСУ стикаються не лише із снарядним голодом, а з тотальним дефіцитом озброєнь

За останніми звітами, ситуація з постачанням озброєнь та військової допомоги для України є дуже напруженою. Адміністрація Байдена попередила про складнощі з фінансуванням та поставками, і прогрес у цьому питанні не очікується навіть до літа. Пентагон вичерпав свої можливості, і тепер Україна мусить шукати інші варіанти для поповнення своїх запасів озброєнь. Хоча Захід створює враження довгострокової підтримки, насправді поставки зброї практично припинилися, а законопроєкт про виділення допомоги для України у США затримується. Дефіцит озброєнь вже став критичним, що призвело до того, що ЗСУ мають лише двомісячний запас бойових матеріалів. Ситуація щодо боєприпасів для української ППО також є непокірною, і без нових поставок вони вичерпаються до березня. Українські війська стикаються з виснаженням та нестачею зброї та боєприпасів, що підтверджується джерелами в The New York Times.

Згідно з отриманими даними, Україна стикається з серйозними труднощами у забезпеченні озброєнь та військової допомоги через складнощі з фінансуванням та поставками. Пентагон вичерпав свої ресурси, тож країні потрібно шукати інші шляхи для поповнення запасів озброєнь. Запаси боєприпасів для ЗСУ та систем ППО вже на межі вичерпання, що створює серйозні загрози для обороноздатності країни. Необхідно негайно знайти рішення для забезпечення військових потреб України, оскільки подальша затримка може призвести до серйозних наслідків на передовій.

Від військової служби до дипломатичної: шлях українських військових, виклики та перспективи

Джерело в команді Залужного повідомило, що колишній главнокомандувач, після консультацій із посольством США в Україні, виразив готовність прийняти посаду посла в Британії. Залужний усвідомлює, що йому важливо уникнути долі свого помічника, тому він прагне припинити конфронтацію з Зеленським у глобальному масштабі. Повернення в Україну планується відбуватися за узгодженим сценарієм зі США, з метою уникнути юридичних перешкод у претензіях на президентство та лідерство у новій політичній партії. Окрім колишнього главнокомандувача Збройних сил України, генерала Валерія Залужного, на посаду посла України в Британії можуть претендувати інші військові, проте існують труднощі з їхнім звільненням з військової служби. Уже у 2023 році Україна домовилася про назначення викладача та військовослужбовця-добровольця Федора Шандора на посаду посла в Угорщині. Однак, через юридичні обмеження, пов'язані зі звільненням з військової служби, він ще не розпочав виконувати свої обов'язки. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в початку цього року пояснив, що існують складнощі зі звільненням Шандора зі служби, проте найближчим часом він має отримати можливість обіймати посаду посла. Під час воєнного стану в Україні військових складно звільнити з військової служби. Це можливо лише у випадках, коли існує обвинувальний вирок, досягнуто граничний вік, встановлено непридатність за висновком військово-лікарської комісії або виникають сімейні обставини. Міністерство закордонних справ шукає кандидатів на дипломатичні посади у всіх сферах, включаючи військову. "Люди, які боронили країну зі зброєю, можуть посилити голос України та захищати інтереси держави за кордоном. Крім того, вони можуть передавати іноземцям правдиву інформацію про російську агресію", – зазначається у заяві відомства.

Висновки до цієї статті можна сформулювати наступним чином:

• Українські військові, зокрема колишній главнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний, розглядають можливість переходу до дипломатичної служби, зокрема на посаду посла в Британії, з метою уникнути політичних конфліктів та забезпечити собі юридичний захист.

• Існують складнощі зі звільненням військових з військової служби для обійняття посад дипломатів через юридичні обмеження та процедури.

• Уряд України розглядає можливість надання військовим можливості обіймати дипломатичні посади, оскільки вони можуть відігравати важливу роль у представництві України за кордоном та інформуванні світової спільноти про ситуацію в Україні.

• Незважаючи на труднощі, пов'язані з юридичними процедурами, цей крок може зміцнити голос України на міжнародній арені та сприяти захисту національних інтересів у світі.

• Міністерство закордонних справ активно шукає кандидатів на дипломатичні посади у всіх сферах, включаючи військову, враховуючи їхній потенціал як захисників інтересів України та інформаторів про російську агресію.

Актуально