Війна

Ключові елементи військового обліку:

Температура вночі залишатиметься досить свіжою, з показниками від +2° до +7°, а місцями в західних областях та 26–27 жовтня і на сході вона опуститься до 0°…-2°. Вдень же повітря прогріватиметься до +9°…+16°, а в окремих районах на Закарпатті й Прикарпатті може досягати приємних +19°.

Вітер буде переважно слабким, змінних напрямків, із швидкістю 3-10 м/с, що також сприятиме комфортній осінній погоді.

У підсумку, на вихідні українців очікує приємне осіннє тепло з ранковими туманами, яке стане гарним приводом для прогулянок і відпочинку на природі.

Ключові елементи військового обліку:

“Ми зберігали перевагу завдяки інноваціям у використанні дронів — від Mavic до FPV-дронів і морських апаратів. Але ворог швидко переймає наші розробки та масштабує їх для власних потреб”, — пояснила Берлінська.

Росія активно впроваджує на своїх фронтах технології, розроблені українцями, тим самим зменшуючи розрив у технологічному оснащенні. В результаті, за словами Берлінської, на деяких напрямках Росія змогла навіть обігнати Україну, що ставить під загрозу подальшу ефективність українських військ у цій сфері.

Особливу проблему становить недооцінка українських інженерів на фронті, вважає Берлінська. Висококваліфіковані фахівці часто виконують завдання, не пов’язані зі створенням чи вдосконаленням технологій — працюють як водії, мінометники чи діловоди. Берлінська наголосила, що це втрата цінного ресурсу, оскільки ці люди могли б робити набагато більше, якби мали можливість реалізувати свої інженерні навички.

“Якщо у нас є рота інженерів, яка може утримувати позицію на кілька кілометрів, але в той же час має потенціал для виготовлення дронів, які можуть значно послабити сили противника, ми повинні використовувати їх саме за призначенням. Це не просто економія ресурсів, а можливість діяти розумніше”, — зазначила вона.

Розробник комплексів розвідки Андрій Липовий вважає, що Україна наближається до технологічного рівня Росії і навіть отримала певну “невелику перевагу” в деяких аспектах. На його думку, за умови правильного підходу Україна зможе закріпити своє лідерство в галузі безпілотних систем уже в 2025 році.

Однак для цього потрібні інвестиції в інженерний потенціал і належна організація людських ресурсів. “Війна дронів” між Україною та Росією демонструє, що, попри готовність інженерів до розробки нових технологій, необхідно забезпечити умови для реалізації їхніх ідей.

На думку експертів, Україна повинна інвестувати не лише в кількість дронів, але й у якість їхнього управління та інновації. В іншому випадку технологічне відставання від Росії може лише посилитися, ускладнюючи завдання військовим на фронті.

Основні аспекти військового обліку:

Як повідомляють у Львівському ТЦК, кожен призовник має особисто прибути до місцевого ТЦК та зареєструватися за фактичним місцем проживання. Це стосується як звичайних громадян, так і внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які також повинні пройти реєстрацію як ВПО та стати на військовий облік у територіальному центрі.

Після того, як призовник буде зареєстрований за новою адресою, його дані будуть внесені до єдиного державного реєстру, і він автоматично зніметься з обліку за старим місцем проживання. Це спрощує процес ведення військового обліку й дозволяє державі більш точно відслідковувати мобілізаційні ресурси.

У той же час голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко прокоментував поточну ситуацію з мобілізацією в Україні. За його словами, на цей момент немає необхідності знижувати мобілізаційний вік. Військові фахівці вважають, що залучення молодих людей віком 18-20 років не завжди є ефективним у військових умовах.

Також Тимочко зазначив, що у разі перевірки бронювання частина осіб, які отримали бронь незаконним шляхом, можуть бути звільнені для служби в армії. Це дозволить залучити додаткові ресурси без необхідності значного розширення мобілізації.

Основні аспекти антикорупційної діяльності:

Підприємець, який навчається на денній формі в одному з навчальних закладів Прикарпаття, звернувся до військкома за отриманням довідки про відстрочку. Проте начальник територіального центру повідомив чоловікові, що оформити довідку можливо лише за хабар — у вигляді талонів на одну тисячу літрів дизельного пального, вартість яких складає приблизно 1,5 тисячі доларів США.

Військкома було затримано після отримання талонів на пальне. Під час затримання в його автомобілі правоохоронці виявили та вилучили не тільки талони, але й 13 тисяч доларів США та 73 тисячі гривень готівкою. Окрім того, у службовому кабінеті посадовця провели обшук, під час якого також знайшли паливні картки на понад тисячу літрів дизельного пального та бензину.

Військовому комісару повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди згідно з частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Основні аспекти антикорупційної діяльності:

Никифоров підкреслив, що “інформація у ЗМІ про те, що сім країн виступають проти запрошення України до НАТО, не відповідає дійсності”. За його словами, такі чутки вигідні тим, хто прагне створити хибне враження, ніби вступ України до Альянсу не має широкої підтримки серед його членів. “Насправді, ідею запрошення України підтримує абсолютна більшість країн-членів, а щодо решти ведеться активна робота з адвокації”, – наголосив він.

Прес-секретар також нагадав, що запрошення до НАТО є першим пунктом Плану перемоги президента Володимира Зеленського, що представляє собою надійний шлях до справедливого і тривалого миру. “Володимир Зеленський презентував план міжнародним партнерам, українському парламенту і спільноті, представникам ЗМІ та громадянського суспільства, і консолідує їхні зусилля, щоб наблизити запрошення України до НАТО”, – зазначив Никифоров.

Ця заява стала відповіддю на інформацію, поширену виданням Politico 23 жовтня, згідно з якою семеро країн, включаючи США, Німеччину, Угорщину, Словаччину, Бельгію, Словенію та Іспанію, виступали проти запрошення України до НАТО. Спростування Офісу президента свідчить про зусилля української влади щодо підвищення міжнародної підтримки на шляху до євроатлантичної інтеграції.

Валютний ринок України знаходиться під впливом багатьох важливих факторів, які визначають динаміку курсу національної валюти. Серед ключових чинників особливу роль відіграють:

Експерт Українського інституту майбутнього Данило Монін вважає, що “затишшя” на валютному ринку може зберегтися не лише у листопаді, а й у грудні. Він підкреслив, що з середини жовтня до кінця року Україна отримає близько 17 мільярдів доларів міжнародної допомоги, що суттєво збільшить резерви країни.

“Національний банк України (НБУ) має можливість підтримувати курс на рівні 41-41,5 гривні за долар до кінця грудня. Девальвація гривні наразі не є доцільною, оскільки це лише підвищить інфляцію,” — зазначив Монін. За його прогнозом, у листопаді 100 доларів можуть коштувати від 4100 до 4150 гривень.

Банкір Сергій Фурса передбачає, що протягом 2025 року курс долара в Україні може зрости, але поступово. “Наприкінці 2025 року курс може становити 44-45 гривень за долар, що означає, що 100 доларів обійдуться в межах 4400-4500 гривень,” — зазначив він.

Монін радить українцям купувати валюту, проте з обережністю, оскільки немає термінової необхідності в цьому кроці. В умовах можливого зміцнення гривні до кінця року, варто зважати на ситуацію на валютному ринку.

Важливі аспекти діяльності Національного банку України включають:

Сергій Мамедов — одногрупник Дениса Мальцева, який свого часу хрестив сина Мамедова. Кар’єра Мамедова завжди була пов’язана з банківською сферою, і його партнерські відносини з Мальцевим стали одним із ключових етапів у його професійному зростанні. Зокрема, вони разом працювали у банку “Глобус”, яким фактично керував Мальцев.

Ключовим моментом у стосунках між Мамедовим і Мальцевим став конфлікт, коли після початку переслідування Мальцева в Україні, Мамедов, за словами джерел, підробив підписи і незаконно захопив частку у банку “Глобус”. Крім того, Мамедов заволодів значними фінансовими активами і проєктами свого друга, поки той перебував у Відні.

Під час президентства Віктора Януковича, Сергій Мамедов був відомий як довірена особа “сім’ї”, працюючи за вказівками таких високопосадовців, як Юрій Колобов (міністр фінансів), Олександр Клименко (міністр доходів і зборів) та Сергій Арбузов (голова НБУ). У цей період Мамедов був призначений головою правління “Укргазбанку”.

Отримавши значні ресурси, Мамедов вирішив витратити частину своїх коштів на кампанію проти Андрія Пишного, аби замінити його на посаді голови Національного банку України. На думку джерел, Мамедов активно готується до цієї боротьби, використовуючи свої зв’язки та фінансові можливості, щоб забезпечити собі підтримку вищих ешелонів влади.

Чи зможе Мамедов досягти своїх амбіцій і зайняти крісло голови НБУ — питання залишається відкритим

Питання призначення нового Генерального прокурора України є одним із ключових процесів у системі правоохоронних органів держави. Цей процес привертає значну увагу як з боку правничої спільноти, так і громадянського суспільства, оскільки посада Генерального прокурора має визначальний вплив на функціонування всієї правоохоронної системи країни.

За інформацією наших джерел ключовими кандидатами на посаду Генпрокурора були Олег Кіпер, на той час прокурор Києва, та Олексій Хоменко — перший заступник Андрія Костіна. Однак обидва досі не змогли здобути остаточну перемогу в цій гонці.

Олег Кіпер перебуває під постійним тиском медійних атак, інтенсивність яких зростає щоразу, коли обговорення кандидатів на посаду Генпрокурора входить у вирішальну фазу.

Нам стало відомо, що Олексій Хоменко, зі свого боку, неодноразово відвідував США та був у кількох кроках від призначення, однак щоразу ситуація змінювалася буквально в останній момент.

Також серед претендентів розглядався Олексій Сухачов, директор ДБР, однак його кандидатура ніколи не розглядалася серйозно, попри його готовність виконувати будь-які накази задля отримання посади.

Джерела повідомляють, що зараз кількість претендентів на посаду Генпрокурора зросла. Серед них виділяється Руслан Кравченко, 1990 року народження, голова Військової адміністрації Київської області. За інформацією з кулуарів, Президент Володимир Зеленський до нього прихильний, що робить його сильним кандидатом.

Ще одним серйозним претендентом є заступник Генерального прокурора Антон Войтенко, 1984 року народження. За чутками, його підтримує “крила силовиків”, що додає йому ваги у внутрішній конкуренції.

Таким чином, на даний момент реальних претендентів на посаду Генпрокурора четверо: Олег Кіпер, Олексій Хоменко, Руслан Кравченко та Антон Войтенко.

Попри інтенсивні обговорення й активну боротьбу за посаду, на сайті Офісу Генерального прокурора Андрій Костін усе ще зазначений як чинний Генпрокурор. Хоча його відставка вже оголошена, остаточного призначення нового Генерального прокурора поки не відбулося.

З урахуванням складності політичних домовленостей та внутрішніх інтриг, нове призначення навряд чи відбудеться до “умовного 5 листопада”.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Про примирення повідомив сам Олександр Волошин на своїй сторінці в Instagram. За його словами, вони вже давно відновили контакт, але намагалися приховати це від публіки. Анна надіслала Олександру духовну медитацію, що стало поштовхом для глибших змін у його житті. “Ця медитація призвела до глобальних змін і трансформації”, — зазначив блогер, підкресливши, що незважаючи на розлучення, яке відбулося рік тому, вони залишаються дуже близькими.

Олександр Волошин відкрито заявив про роль Анни в його житті: “Можете уявити, яку роль ця людина досі відіграє у моєму житті?” — поділився він, підтверджуючи, що незважаючи на те, що пара втратила зв’язок після розлучення, їхні почуття залишилися незмінними.

Після розлучення пара тривалий час не спілкувалася, і у вересні Трінчер навіть коментувала виїзд Волошина за кордон, зазначивши, що намагалася зв’язатися з ним, але не отримала відповіді. Наразі Олександр живе на острові Балі і не планує повертатися в Україну.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Зокрема, до 15 листопада зупинено можливість бронювання через додаток «Дія». Водночас Кабінет Міністрів ухвалив постанову про перегляд підприємств, які мають право на бронювання. Їхні критерії «критичності» перевірять, і статус багатьох з них може бути скасований. Як наслідок, працівники таких підприємств втратять право на бронь, що відкриє можливість для їхньої мобілізації.

Відзначимо, що перегляд бронювань розпочався після того, як президент Володимир Зеленський ознайомився з даними, згідно з якими кількість заброньованих громадян різко зросла і досягла 1,5 мільйона осіб. Це викликало занепокоєння, що частина цієї кількості може приховувати ухиляння від мобілізації. За результатами перевірок, поставлено завдання скоротити кількість заброньованих на мільйон осіб, а тих, хто втратить броню, відправити до територіальних центрів комплектування (ТЦК).

«План полягає в тому, щоб фірми позбавили права на бронь, після чого ТЦК отримає списки працівників і випише їм повістки», — зазначає джерело. Однак у реальності цей процес може наштовхнутися на кілька проблем.

На думку експертів, підприємства, які втратять статус «критичних», можуть намагатися уникнути втрат за допомогою корупційних схем. Деякі з них можуть спробувати «вирішити питання», щоб зберегти свій статус і, відповідно, право на бронювання своїх працівників. Це призведе до підвищеного тиску на підприємців і створення нових корупційних ризиків.

Крім того, очікується, що багато працівників, які втратять бронь, просто звільняться або перестануть виходити на роботу. Це може завдати серйозного удару по українській економіці, яка вже страждає від браку робочої сили через війну.

«Попри намагання мобілізувати мільйон осіб, у реальності цифра буде набагато меншою через системне коло вимагання. Однак економічні наслідки для країни будуть значними», — прогнозує джерело.