Війна

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

На початку травня 2023 року Служба безпеки України повідомила про ліквідацію масштабної схеми нелегальних постачань преміум-автівок до Росії. Згідно з даними СБУ, Віталій Бобир з серпня 2022 по березень 2023 року переправив до Росії 45 автомобілів на суму понад 3 мільйони євро. Авто купувалося в українських автосалонах, оформлювалося на підконтрольні компанії і переправлялося через територію Євросоюзу до Білорусі, а звідти – до Росії. Серед замовників були топ-менеджери «Газпрому» і співробітники телеканалу Russia Today.

Після обшуків у бізнесмена було знайдено документи і печатки компаній з України, Кіпру та Білорусі, зокрема печатку Dimicandum Invest Holding LTD. Сам Бобир стверджує, що ці документи сфабриковані і заперечує будь-яку причетність до схеми.

Dimicandum Invest Holding LTD, заснована в 2012 році, наразі фігурує у справі про порушення санкцій ЄС. У 2023 році компанія отримала контракт з «Білоруськалієм» на перевалку 3,5 мільйона тонн калійних добрив на причалах Балтійського судномеханічного заводу, що є третиною річного експорту білоруського підприємства до санкцій. За ці послуги Dimicandum мала отримати понад 68,6 мільйона доларів США.

Згідно з документами, які отримали журналісти, частина добрив перевантажувалася в Санкт-Петербурзі і далі відправлялася до Китаю, Індонезії та Бразилії. Водночас існують підозри, що Dimicandum Invest Holding LTD використовувалася як «прокладка», щоб приховати реальну суму угоди.

«Білоруськалій» підпадає під санкції США з серпня 2021 року та ЄС з червня 2022 року. Кіпрська компанія, що надає послуги цьому підприємству, порушує ці санкції. Експерти зазначають, що таке порушення може призвести до вторинних санкцій США, що охоплюють будь-які угоди з підсанкційними компаніями, незалежно від країни.

Розслідування виявило, що Dimicandum Invest Holding LTD пов’язана з високопосадовцями Білорусі, зокрема з Віктором Шейманом, колишнім керівником Управління справами президента Білорусі. Генеральний директор «Білоруськалію» і фінансовий директор Dimicandum є колишніми чиновниками, пов’язаними з Шейманом.

Згідно з розслідуванням, Андрій Свиридов, фінансовий директор Dimicandum, є екс-заступником Шеймана. Попри його заперечення, документи і підписи свідчать про його причетність до угоди.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Зменшення Кількості Шлюбів

За даними Міністерства юстиції України, протягом перших шести місяців 2024 року було укладено 72 766 нових шлюбів. Це на 15% менше, ніж у тому ж періоді минулого року, і на третину менше, ніж до початку великої війни в 2022 році. Цікаво, що після значного весільного буму в перший рік повномасштабного вторгнення кількість одружень поступово зменшувалася, а цьогоріч вона стала найменшою з початку війни.

Більше Шлюбних Договорів

Попри зниження кількості шлюбів, українці стали більш усвідомленими у питаннях правового регулювання своїх відносин. У 2024 році було укладено 3 768 шлюбних договорів, що на 25% більше, ніж за відповідний період торік. Цей тренд вказує на зростаючу популярність правового захисту особистих та фінансових інтересів у шлюбі.

Столиця України залишається лідером за кількістю нових шлюбів, з 9 392 новими сім’ями, що зареєстровані у Києві. Дніпропетровщина посідає друге місце з 7 076 одруженнями, а Одещина замкнула трійку лідерів з 4 896 нових родин.

Зростання Розлучень

На фоні зниження кількості нових шлюбів відзначається значне збільшення розлучень. У перші шість місяців 2024 року було зареєстровано 15 578 розірвань шлюбу, що в півтора рази більше, ніж у тому ж періоді минулого року, і на 18% більше, ніж за перше півріччя 2021 року.

Київ лідирує за кількістю розлучень з 2 118 розірвань, за ним йдуть Дніпропетровська область з 1 404 розлученнями та Харківщина з 1 148 розірвань. Закарпатська область, як і раніше, має найменшу кількість розлучень – 224, а Чернівецька область показує найменший рівень нових шлюбів – 1 376 за цей рік.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з повідомленням СБУ, для викриття підозрюваної спецслужба використовувала свого “подвійного агента” — мешканця Києва, який, виявившись частиною плану, співпрацював з українською розвідкою після того, як був викритий на підготовці до одного з підпалів. Цей агент допоміг задокументувати підривну діяльність жінки.

Затримана діяла під безпосереднім керівництвом співробітника головного управління генштабу збройних сил Росії (ГРУ). Вона координувала групи підпалу, забезпечуючи їх інструкціями з виготовлення саморобних запалювальних пристроїв. Її завданням було організувати підпали автомобілів військових, що мало спричинити хаос і розхитати ситуацію в Україні.

На момент затримання жінка намагалася зняти на відео один із запланованих підпалів. Оперативники СБУ вилучили на місці події саморобний запалювальний пристрій та мобільний телефон з доказами її підривної діяльності.

Фігурантка потрапила в поле зору воєнної розвідки Росії на початку повномасштабної війни, коли вона проживала в Токмаку на Запоріжжі. Після захоплення частини регіону вона переїхала до Києва, де російське ГРУ відновило з нею контакт і запропонувало співпрацю, за що вона обіцяла отримати гроші, яких так і не дістала.

Служба безпеки України оголосила жінці підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Зараз вона перебуває під вартою і їй загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з даними слідства, голова правління Полтавського ГЗК разом із заступником і двома керівниками відділів організували схему незаконного видобутку та переробки корисних копалин. Комбінат мав ліцензію лише на видобування залізної руди, але підозрювані без відповідних дозволів видобували та переробляли залізні кварцити на щебінь та інші корисні копалини загальнодержавного значення.

Для легалізації незаконної продукції, посадовці вносили у звітні документи неправдиві відомості про результати переробки корисних копалин. Таким чином, їм вдалося легалізувати понад 885 тисяч тонн щебеневої продукції та порожньої породи на загальну суму 33,5 мільйона гривень.

На даний момент підозрюваним обрано запобіжні заходи, а на їхнє майно накладено арешт з метою подальшої конфіскації. Слідчі також встановлюють інших осіб, причетних до вчинення злочину, для притягнення їх до відповідальності.

Цей випадок не є першим для Полтавського ГЗК. У вересні 2023 року слідчі вже повідомляли керівнику комбінату про підозру за незаконне видобування надр на суму 157 мільярдів гривень, що завдало шкоди довкіллю.

Наразі слідство продовжується, і правоохоронці вживають заходів для розширення кола осіб, причетних до злочинної діяльності на Полтавському ГЗК.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Голова Донецької облдержадміністрації Вадим Філашкін повідомив, що на зараз відомо про двох загиблих і 17 поранених. За його словами, російські війська обстріляли місто зі ствольної артилерії, прицільно влучивши у супермаркет. Це був черговий акт терору, спрямований на місце скупчення людей. Один із поранених перебуває у важкому стані та отримує необхідну медичну допомогу.

Філашкін зазначив, що остаточні наслідки обстрілу ще встановлюються. На місці працюють поліція, рятувальники, медики та інші відповідальні служби.

Telegram-канал “Донбас оперативний” уточнює, що було пряме влучання у супермаркет “Екомаркет”, в результаті чого виникла пожежа. Інформація про постраждалих ще з’ясовується.

Офіс президента України вже відреагував на цей акт тероризму. Керівник Офісу президента Андрій Єрмак в своєму Telegram-акаунті заявив: “Удар по супермаркету в Костянтинівці – черговий терор росіян. Війна з цивільними – це все, що вони вміють. Росія має відчути сповна розплату за все, що вона робить.”

Цей акт насильства ще раз підкреслює масштаби терору, які Росія використовує у війні проти цивільного населення України. Міжнародна спільнота та українська влада продовжують засуджувати такі злочини і закликати до відповідальності всіх, хто причетний до цих актів агресії.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Єрмак підкреслив, що президент Володимир Зеленський вважає, що наступний саміт може відбутися лише після того, як буде готовий чіткий план дій по всіх десяти пунктах “формули миру”, яка була представлена раніше. Він пояснив, що цей план передбачає конкретні кроки для досягнення кожного з пунктів, які включають як загальні цілі, з якими вже є міжнародна згода, так і складніші питання, такі як відповідальність за агресію, виведення російських військ і відновлення територіальної цілісності України.

Андрій Єрмак також повідомив, що після зустрічі на рівні радників з національної безпеки в Джидді (Саудівська Аравія) було домовлено про створення десяти робочих груп, що складаються з послів та експертів. Ці групи мають напрацювати конкретні кроки для реалізації кожного з пунктів формули.

“Серед 10 пунктів ‘формули миру’ є ті, щодо яких у світі існує спільна позиція, і з них ми вже почали на першому саміті. Є також складніші питання, над якими ми працюємо”, – зазначив Єрмак. Він додав, що президент Зеленський хоче організувати тематичні конференції, які зафіксують напрацювання робочих груп на високому рівні, щоб скласти спільний план.

Голова Офісу президента наголосив, що Київ не бажає затягувати підготовку цього плану на довгі місяці, проте він не зміг підтвердити можливість проведення другого саміту в 2024 році. Єрмак підкреслив, що для успішного проведення другого Саміту миру необхідно, щоб країни погодили спільний план. Він закликав не сподіватися, що саміт стане остаточним рішенням і наголосив, що все залежатиме від того, скільки країн підтримають план.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За словами командира, наразі не спостерігається посилення російських військових дій у цьому районі. “Більше піхотні дії в них. Застосування техніки теж не спостерігається. Загалом діють малими піхотними групами по 3-4 людини, інтенсивних штурмових дій не спостерігаємо”, – зазначив “Ацтек”. Він додав, що російські війська здійснюють постійні обстріли, намагаючись завдати шкоди українським логістичним шляхам, використовуючи FPV-дрони, які часто застосовуються вночі.

Командир пояснив, чому, на його думку, Росія зменшила використання військової техніки в районі Часового Яру. За його словами, це сталося через велику кількість втрат техніки, зокрема через ефективне використання FPV-дронів українськими силами. “Наприкінці весни – на початку літа вони намагалися активно штурмувати на техніці. Оскільки в нас було і є нормальне забезпечення FPV-дронами, їх на підходах дуже сильно порозбивали”, – пояснив “Ацтек”.

Він також зазначив, що російське забезпечення в цьому напрямку стало меншим, оскільки активні дії перемістилися на Покровський напрямок. Внаслідок цього, штурмові дії в районі Часового Яру стали менш інтенсивними, а основна увага Росії сконцентрована на забезпеченні особового складу та техніки в інших районах, зокрема в околицях Бахмута.

“Підвоз по Бахмуту, околицях особового складу здійснюється, а штурмові дії – ні”, – підсумував командир, вказавши на те, що ситуація в районі Часового Яру стабілізувалася і не має значних змін в інтенсивності бойових дій.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Бронюк приєднався до ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, і його служба тривала понад рік. Співак активно служив у 120-й бригаді Вінницької ТРО, а пізніше був відряджений до підрозділу “Дністер” у відділ логістики. Проте нещодавно він прийняв рішення завершити свою службу і пояснив, що має важливу причину для цього.

За словами артиста, його батько переніс інсульт і зараз є людиною з інвалідністю першої групи. Як син, Віктор відчуває обов’язок доглядати за рідною людиною, що й стало основною причиною його звільнення з армії. Він підкреслив, що мав би можливість не йти на службу, проте вирішив виконати свій обов’язок перед країною у складний час.

“Я звільнився, у мене батько інвалід першої групи. Він переніс інсульт. Я теоретично міг і не йти. Такий був час, я прослужив рік і два місяці, і як би ситуація вимагала трішки більше часу приділяти,” – розповів Віктор Бронюк в інтерв’ю для програми “Ранок у великому місті”.

Незважаючи на своє звільнення, Бронюк продовжує підтримувати українських військових та волонтерити, надаючи допомогу своїм побратимам. Артист також залишається активним у громадському житті та неодноразово виступає з критикою тих, хто ухиляється від виконання своїх обов’язків перед країною в цей непростий час.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як повідомляє Forbes, відеозаписи, що з’явилися в соціальних мережах, підтверджують участь у операції таких машин, як танки Т-64БВ або Т-80БВ, саперні машини УР-77, інженерні машини ІМР-2, а також бронетранспортери БТР-80 та Stryker американського виробництва. Це поєднання колишніх радянських та сучасних американських машин є характерним для 80-ї бригади, що підтверджує її активну участь у цій операції.

За даними Forbes, у наступі на Курську область задіяні щонайменше три українські бригади: 22-га і 88-та механізовані, а також 80-та десантно-штурмова бригада. Загалом кількість військовослужбовців, залучених у операцію, може сягати 10 000 осіб. Це значно більше, ніж у попередніх рейдах, які проукраїнські сили здійснювали на території Росії, і які зазвичай були короткочасними та мали обмежені цілі.

Попри масштабність і амбіції українського наступу, питання успіху операції залишається відкритим. Проти 10 000 українських військових може виступити російське Північне угруповання військ, чисельність якого оцінюється в 48 000 осіб. Проте наразі це угруповання зав’язло у Вовчанську, за 90 миль від Суджі, міста, яке стало центром українського вторгнення.

За словами аналітиків, швидкість реакції російського командування на українське вторгнення може стати вирішальним фактором у розвитку подій. Якщо російські сили вчасно перекинуть підкріплення до Суджі, вони можуть уповільнити або навіть зупинити український наступ. В іншому випадку, значна частина Курської області може потрапити під контроль українських військ.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Досі дрібною вважалася крадіжка на суму до 300 гривень і у разі, якщо сума була більшою, людина справді могла потрапити до в’язниці.

Крадіжки є одними з найпоширеніших злочинів в країні, особливо магазинні. Тепер за “шопліфтинг”, за викрадення майна в офісі чи установі, з автомобіля чи квартири на суму, меншу ніж три тисячі гривень, винний заплатить лише штраф.

Підписаний президентом закон спрямований не лише на гуманізацію покарання. Причина ще й у тому, що коли почалася війна і запровадили воєнний стан, парламент суттєво посилив відповідальність за ці злочини. Суди розглядали тисячі справ про дрібні крадіжки і виносили суворі вироки, не співмірні, як вважали депутати, зі скоєним.

“Особа, знаходячись в магазині “АТБ Маркет” у Мукачево, діючи умисно, знаючи, що відповідно до указу президента України від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, таємно викрала одну пляшку віскі марки “Jack Daniels” об’ємом 0,5 літра вартістю 596 грн 50 коп”.

Автор фото,УНІАН

“Особа, перебуваючи в приміщенні магазину “Продукти-289” у м.Дніпро, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану взяла з полиці плитки шоколаду ТМ “Рошен” в кількості п’ять штук, загальною вартістю 511 грн 65 коп., які сховала до внутрішньої кишені кофти”.

Це приклади із судових вироків, які наводили у парламенті під час розгляду законопроєкту. Обох осіб суди покарали ув’язненням з відстрочкою покарання, бо суми вкраденого перевищували 300 гривень.

Ще одному крадію, який у магазині “Щодня” у Рівному викрав підгузки “Huggies”, суд присудив понад три роки ув’язнення. Якби це сталося зараз, був би лише штраф.

Депутати, голосуючи за гуманізацію цих злочинів, вказували на те, що такі покарання в умовах воєнного стану є неспівмірними скоєному.

Під час розгляду законопроєкту лунала інформація про те, що у 2023 році правоохоронні органи зареєстрували понад 82 тисячі кримінальних проваджень за фактами крадіжок, до суду спрямували близько 45 тисяч. Значна частина їх – крадіжки у магазинах.

Ритейлери неохоче розповідають про обсяги крадіжок, а узагальненої інформації по Україні про це немає. Запити кільком торговельним мережам поки що лишаються без відповіді.

У той самий час заступник генерального директора “Еко Маркет” з питань безпеки Анатолій Самойленко розповів, що у їхній мережі обсяг крадіжок залишається на сталому рівні, про що свідчить рівень невидимих втрат в межах 0,3% від товарообігу, як і найменування товарів, які цуплять відвідувачі.

“У крадіїв смаки не змінюються останні роки: це алкоголь, консервація, шоколадні цукерки, масло та сири”, – каже він.

Анатолій Самойленко також заперечує поширену думку про те, що у більшості випадків крадуть ті, хто не має чого їсти, хоч такі випадки й трапляються.

“Варто розуміти, що “шопліфтингом” займається вузька категорія людей, які професійно цим займаються, а не через необхідність. Більшість людей не готові ризикувати проблемами із законом через крадіжку продуктів”, – переконаний представник “Еко Маркету”.

Через цю причину, вважає Анатолій Самойленко, декриміналізація покарання за крадіжки не призведе до їх зростання. Він також нагадує, що ухвалений закон передбачає збільшення штрафів у разі адміністративного покарання.

Парламент справді підвищив розміри штрафів за крадіжки. Згідно з законом, залежно від суми вкраденого, штрафи становитимуть від 850 до 5100 гривень, за повторну крадіжку – від 8500 до 17000 гривень.

Правоохоронці, які ведуть кримінальні провадження, вважають декриміналізацію кроком до справедливості.

“Закон має на меті встановити більш справедливу та пропорційну відповідність за вчинення дрібної крадіжки”, – заявив заступник міністра внутрішніх справ Богдан Драп’ятий.

Поки що у поліції не кажуть, чи очікують вони зростання кількості крадіжок після послаблення покарання за такі злочини.

Автор фото,Getty Images

Однак радник юридичної фірми “Ілляшев та Партнери” Костянтин Кривенко вважає, що декриміналізація крадіжки у незначних розмірах навряд чи негативно вплине на загальну криміногенну ситуацію в Україні.

Він каже, що штрафи є більш дієвим механізмом покарання і мають більшу виховну функцію, аніж позбавлення волі, нехай навіть умовним терміном.

Окрім того, Костянтин Кривенко зауважує, що процедура притягнення до кримінальної відповідальності набагато складніша і потребує більше часу і ресурсів правоохоронців, аніж адміністративна, тому новий закон позитивно позначиться на їхній роботі.

“Правоохоронці зможуть фокусуватися на більш значних кримінальних правопорушеннях, ніж крадіжка пакунка памперсів чи пляшки горілки у магазині”, – каже правник у коментарі.