Війна

Головнокомандувач Збройних сил України, Олександр Сирський, відгукнувся на заяву президента Володимира Зеленського щодо необхідності мобілізувати до 450-500 тисяч осіб для успішного ведення бойових дій у разі повномасштабної війни з Росією. Після ретельного аналізу внутрішніх ресурсів та уточнення бойового складу Збройних сил, ця цифра була суттєво зменшена. Сирський підкреслив, що наразі військові враховують не лише мобілізованих, але й добровольців. Він наголосив на важливості розуміння, що воїни – не машини, вони потребують відпочинку та підтримки, особливо в умовах активних бойових дій. Сирський вказав на необхідність відновлення та відпочинку військовослужбовців, зокрема тих, хто брав участь у бойових діях на Авдіївському напрямку. Після аудиту діяльності деяких частин вдалося вивільнити тисячі військовослужбовців, які були направлені до бойових частин. Цей аудит став кроком до кращого розподілу ресурсів та забезпечив ефективність ведення бойових дій.

У висновку слід підкреслити, що відповідно до висловленого Головнокомандувачем Збройних сил України, Олександром Сирським, аналізу внутрішніх ресурсів та уточнення бойового складу, кількість осіб, яка потребується для успішного ведення бойових дій, була значно зменшена. Важливою є увага до не лише мобілізованих, але й добровольців, а також підтримка військовослужбовців, що потребують відновлення та відпочинку. Аудит діяльності частин Збройних сил сприяв кращому розподілу ресурсів та підвищенню ефективності ведення бойових дій. Такі заходи є важливим етапом в підготовці та організації сил та засобів для забезпечення безпеки та обороноздатності України в умовах викликів сучасності.

Російські військові сили, вперше за часів конфлікту з Україною, застосували під час обстрілу селища Велика Писарівка в Сумській області півторатонну термобаричну авіаційну бомбу ОДАБ-1500. Про це повідомив військовий експерт німецького видання "Bild" Юліан Рьопке. Інцидент стався неподалік від району Грайворон у Бєлгородській області Російської Федерації. Після вибуху бомби у небі утворився вражаючий "гриб" висотою кілька кілометрів. Інші збитки не були оголошені, проте Рьопке вважає цей інцидент новим рівнем насильства Росії проти мирного населення. Раніше агресори використовували подібні бомби, але їх маса не перевищувала п'яти центнерів. Ця нова бомба, перед вибухом, створює сильно горючі аерозолі, що призводять до пожежі в повітрі. Президент України Володимир Зеленський раніше публічно наголошував, що Росія знищує Україну за допомогою ракет і авіаційних бомб, а країна не має належних засобів протиповітряної оборони для адекватного захисту. Наразі головна надія країни – на підтримку від Заходу.

Використання Росією під час обстрілу українських територій такої масивної та смертоносної зброї, як термобарична бомба ОДАБ-1500, свідчить про зростання насильства та загострення конфлікту на сході України. Цей інцидент підкреслює необхідність активного міжнародного реагування на агресію Росії та надання підтримки Україні. Президент України Володимир Зеленський вже наголосив на недостатності українських протиповітряних систем оборони, тож допомога та підтримка від західних партнерів є критично важливими для забезпечення безпеки та суверенітету України.

Уночі 30 березня в Полтавській області російська окупаційна армія здійснила напад за допомогою ударних дронів-камікадзе Shahed. Цього разу об'єктом атаки стали інфраструктурні об'єкти. Внаслідок нападу було зафіксовано кілька влучень. Про це повідомив голова Полтавської обласної військової адміністрації Філіп Пронін у Telegram. За його словами, обстріл стався в Полтавському районі. Загалом було зафіксовано декілька влучень ворожих дронів-камікадзе. "Ця ніч була напруженою для Полтавщини. Ворог знову атакував нашу область безпілотними літальними апаратами. Кілька влучень було зафіксовано в інфраструктурний об'єкт на території Полтавського району. Головне — ніхто не постраждав", — зазначив Пронін. За інформацією командування Повітряних сил ЗСУ, уночі 30 березня російські війська запустили 12 дронів-камікадзе по Україні. За допомогою протиповітряної оборони 9 безпілотних літальних апаратів було знищено в Херсонській, Одеській, Дніпропетровській та Полтавській областях.

У результаті останньої атаки уночі на 30 березня в Полтавській області було зафіксовано напад російської окупаційної армії за допомогою ударних дронів-камікадзе Shahed на інфраструктурний об'єкт. Хоча вдалося запобігти значним руйнуванням та постраждалим серед мирного населення, події свідчать про продовження загрози з боку ворожих сил. Реакція українських військових та протиповітряної оборони показала високу ефективність у знищенні дронів-камікадзе та захисті інфраструктури. Однак необхідно підсилити заходи безпеки для запобігання подібним атакам у майбутньому, щоб забезпечити безпеку та стабільність у регіоні.

У результаті масштабного обстрілу ракетами, що стався 22 березня, Росія завдала нищівних пошкоджень Зміївській Тепловій Електростанції (ТЕС) в Україні, руйнуючи її до основи. У зв'язку з цим Міністерство енергетики обіцяє активну допомогу у відновленні цього важливого стратегічного об'єкта. Міністр енергетики України, Герман Галущенко, особисто відвідав місце подій, щоб оглянути розміри зруйнувань, і обіцяв надати всебічну підтримку у відновленні електростанції. "Ми будемо робити все можливе, щоб допомогти", — підкреслив міністр після огляду руйнувань, спричинених ракетними ударами. Крім того, Галущенко зазначив, що персонал Зміївської ТЕС не залишиться на милості долі, адже уряд буде залучати додаткові ресурси та фінансування для відновлення. "Ми звернемося до донорів. У нас є фінансові можливості, у тому числі і спеціальний фонд підтримки енергетики. Тож всі готові допомогти!", — наголосив голова Міненерго. Голова наглядової ради ПАТ "Центренерго", Андрій Гота, підкреслив, що команда, яка вже раніше успішно відновлювала Зміївську ТЕС після попередніх обстрілів і забезпечила її безперебійну роботу протягом опалювального сезону, готова знову взяти на себе відповідальність за цей важливий завдання. "Наші працівники витратили шість місяців на відновлення та здійснили неймовірне! Хоча може здатися, що все марно, побачивши зруйноване, наш колектив не здаватиметься. Це не про нас", — підкреслив Гота.

У результаті обстрілу ракетами 22 березня російські сили знищили Зміївську Теплову Електростанцію в Україні, завдаючи значних пошкоджень. Міністерство енергетики України обіцяє надати всебічну допомогу у відновленні цієї стратегічно важливої інфраструктури. Міністр Герман Галущенко відвідав пошкоджену електростанцію та заявив про готовність уряду залучити всі необхідні ресурси для ремонту. Підтримка також обіцяється з боку ПАТ "Центренерго", яка вже раніше успішно відновлювала об'єкт після попередніх пошкоджень. Усі сторони відзначають готовність до спільних зусиль та наголошують на важливості відновлення електростанції для забезпечення енергетичної безпеки країни.

Україна стало свідком небезпечного епізоду, який відбувся 25 березня, коли російські сили "привітали" українців, використовуючи ракети "Циркон". Удар був нанесений парним пуском протикорабельних ракет 3М22 "Циркон" по центру Києва з Криму, на відстані близько 600 кілометрів. Хоча цілью могли бути різні об'єкти у районі, куди було націлено ракети, в результаті постраждали інші будівлі.

Інцидент став приводом до серйозних роздумів про безпеку та обороноздатність України перед новими загрозами. За даними звітів, ракети "Циркон" виявилися надзвуковими та надзвуковими ударними засобами зі значним потенціалом завдати шкоди. Очевидно, що вони становлять серйозну загрозу для міст та цивільних об'єктів.

У цьому контексті важливо провести ретельний аналіз можливостей та загроз, які представляють ракети "Циркон", і прийняти відповідні заходи для забезпечення безпеки нації. Наразі українські оборонні структури мають розглядати можливість застосування сучасних систем ППО та розробку нових методів захисту від таких загроз.

Необхідно також враховувати, що інцидент з ракетами "Циркон" відкриває новий рівень загрози та необхідності захисту. Це може вимагати ревізії стратегій оборони та залучення міжнародної співпраці для забезпечення колективної безпеки.

Україна повинна взяти до уваги всі аспекти цієї загрози і прийняти ефективні заходи для захисту своїх громадян та територій.

Справді, попри всю "агітку" в російських ЗМІ, реальність може виявитися не такою вражаючою, як її зображують. Як і з "Кинджалом", ракети "Циркон" не мають постійної маршової швидкості, але використовують прямоточний повітряно-реактивний двигун для досягнення гіперзвукової швидкості. Це може створювати враження неймовірних технічних характеристик у ЗМІ, але реальність може бути іншою.

Західні аналітики зауважують, що гіперзвукові ракети, такі як "Циркон", можуть бути важким завданням для систем ППО. Швидкість і маневреність таких ракет може ускладнити їх перехоплення та знищення. Проте, системи ППО, такі як комплекс PATRIOT, продемонстрували свою ефективність у збиванні гіперзвукових цілей, таких як "Циркон".

У результаті удару 25 березня, російські гіперзвукові протикорабельні ракети, які коштують до 20 мільйонів доларів кожна, були збиті. Уламки цих ракет пошкодили будівлю школи мистецтв, що ставить під сумнів їхню безперервність та визначені характеристики "немає аналогів".

Україна, маючи модернізовані системи ППО, такі як комплекс PATRIOT PAC-3, виявляється у гарному стані для протистояння подібним загрозам. Навіть у випадку, якщо російські кораблі, що можуть запускати "Циркони", знаходяться подалі від українського узбережжя, системи ППО здатні забезпечити надійний захист.

Отже, важливо продовжувати модернізацію та підвищення ефективності систем ППО для забезпечення безпеки країни у відповідь на зростаючі загрози.

Ситуація з гіперзвуковими ракетами створює низку викликів для України та її обороноздатності. Наразі, основним варіантом може бути запуск ракети "Циркон" з Криму з наземних установок, що отримали апгрейд для роботи з цією новою системою. Іншим варіантом може бути використання прототипів штатної наземної системи, створеної спеціально для запуску "Цирконів".

Хоча у "Цирконів" має бути радіолокаційна головка самонаведення, але в містах така система може бути менш ефективною через наявність багатої металевої техніки та інфраструктури. Тому у запущених по Києву "Цирконів" ймовірно було активне тільки супутникове та інерційне наведення, що може створювати певні труднощі з точністю влучань.

Загроза від "Цирконів" є серйозною, особливо для міст, які не мають належної протиракетної оборони. Проте, навіть у разі використання дорогих гіперзвукових ракет, як "Циркон", є й інші ефективні варіанти для завдання шкоди, наприклад, "Іскандер".

Україна може взяти на озброєння різноманітні заходи для захисту від таких загроз. Це можуть бути тунелі, бункери, катакомби, підземні споруди та інші заходи, що дозволять ефективно ховати важливі об'єкти від потенційних атак. Також важливо розосереджувати та розташовувати об'єкти промисловості та управління таким чином, щоб мінімізувати можливі наслідки в разі атаки.

Україна має досвід перетворення колишніх військових об'єктів на ізольовані острівці, що можуть бути використані для захисту від подібних загроз. Забезпечення безпеки країни у змінюючихся геополітичних умовах вимагає постійного вдосконалення та адаптації оборонних стратегій.

Ураховуючи нинішні обставини, важливо зазначити, що за таких умов, недосяжність "Цирконів" може виявитися дешевшою альтернативою в порівнянні з самою ракетою. На даний момент наші оборонні сили вже виявили успішність у перехопленні найсучасніших російських ракет над Києвом. Тому завдання на майбутнє полягатиме в тому, щоб масштабувати такі результати на інші великі промислові центри і розподілити все, що можливо, для підвищення ефективності захисту.

• Україні доведено, що вона має потенціал для перехоплення й відбиття атак гіперзвуковими ракетами, що створює нові можливості для захисту від потенційних загроз.

• Важливо активно розвивати та масштабувати здобуті досягнення на великі промислові центри та інші ключові об'єкти для забезпечення національної безпеки.

• Розподіл ресурсів та впровадження заходів розосередження може допомогти збільшити ефективність захисту від потенційних атак гіперзвуковими ракетами.

• Забезпечення безпеки країни в умовах змінюючихся геополітичних умов вимагає постійного вдосконалення оборонних стратегій та тісного співробітництва з міжнародними партнерами.

У центрі Києва, як на епіцентрі великого діла, розігралася подія, яка вразила глибинами свого змісту і викликала шалену увагу суспільства та зірок журналістики. Цього дня Віталій Герсак, колишній співробітник Служби безпеки України, вирішив влаштувати надзвичайний перфоманс. Одягнений у військовий камуфляж та реперську бандану, він, ніби справжній військовий воїн, виступив перед глядачами і привернув увагу своїм закликом до американських сенаторів про матеріальну підтримку українських ветеранів.

Та чи заслуговує Віталій Герсак на таку підтримку? Чи є він гідним героєм, чи лише зловживає піднятим статусом та суспільною увагою? Саме це питання виникло після того, як у 2020 році Віталій Герсак був звільнений зі служби начальника управління СБУ у Миколаївській області. Журналісти зробили шокуючі розслідування, в яких були викриті його зв'язки з кримінальними схемами та екстравагантним стилем життя під час війни.

Та хто ж насправді Віталій Герсак? Закінчивши навчання в Івано-Франківську, він почав свою кар'єру в органах міліції, а згодом перейшов до Служби зовнішньої розвідки. Він росте з молодого оперативника до керівника СБУ в Миколаївській області, де стикається зі складними завданнями та небезпеками. Проте, разом із славою, йому довелося зустрітися й зі смутком – розкритилися складні схеми та зловживання його посадою.

Віталій Герсак, як мотивований та впертий дослідник свого життя, неодноразово виходив на арену суспільної діяльності. Його ім'я звучить як ехо минулих бурь, але разом із тим він є образом сучасного героя, який знає, що дії носять наслідки. Чи зможе він піднести свій голос так, щоб його слова були не лише звуком, але й сутністю? Чи заслуговує він на новий шанс, щоб стати героєм у справжньому житті? Саме це залишається відкритим для суспільного обговорення.

У центрі уваги та суворих розслідувань опинився Віталій Герсак, колишній керівник Служби безпеки України у Миколаївській області. Його ім'я знову стало відоме, не за справами державного рівня, а через канали кримінальних схем та екстравагантний стиль життя.

Вже з самого початку його кар'єри на новій посаді з'явилися підозри і обвинувачення. Звільнений з посади за низку злочинних схем, він вже тоді був у центрі уваги за своїми спробами контролювати фінансові потоки від браконьєрського вилову креветки та контрабанди дизельного пального.

Але це лише вершина айсберга. Під час службового розслідування 2021 року було задокументовано ще чотири випадки, які лише підтвердили його кримінальну діяльність. Від організації кібернетичних «ферм» для виробництва біткоїнів до контрабанди пального та розкрадання дизельного пального зі залізниці, кожен з цих епізодів став свідченням про беззаконня та корупцію.

Його розкішне життя імпонувало не лише йому, а й його сім'ї. За короткий час його дружина Юлія придбала майно на мільйони доларів, здебільшого реєструючи його на своє ім'я. Від квартир у престижних районах до нежитлових приміщень у столичних елітних комплексах, вартість цього майна зростала, немов на дрібній.

Проте, ніякі спроби пояснити походження цього багатства в офіційних джерелах не вдавалися. Жодних успішних комерційних проектів чи бізнесу, що міг би пояснити такий ріст майнових активів, не було. Це ставало ще одним підтвердженням його недійсності та зловживання публічною владою.

Історія Віталія Герсака стала нагадуванням про те, як влада може зловживати своїм статусом та підпорядковувати собі закон і справедливість. Вона стала чорною плямою на іміджі правоохоронних органів та суспільства в цілому, але також стала світлим прикладом того, як справедливість може перемогти, якщо правда виявляється на світло.

У світлі подій останніх років стало очевидним, що справжнім лідером сімейства Герсаків стає не Віталій, а його син Кирило. Якщо колишній керівник СБУ втрачає вплив та авторитет через розкриття корупційних схем, то його син максимально використовує отриману можливість.

У мережі вже відомі його вечері у ресторанах та щоденні публікації з використанням лексики багатства та успіху. Навіть створення реп-треків, що прославляють дорогі автомобілі та витончений стиль життя, стало для Кирила звичністю. Все це вирізняє його серед ровесників і робить предметом захоплення для шанувальників розкішного способу життя.

Найцікавіше, що все це майно, яким гордиться Кирило, є офіційно зареєстрованим на його ім'я. Квартири, земельні ділянки, автомобілі та навіть ресторани, які він засновує, — все це стає предметом його власної гордості та успіху. Не бачачи належного підтвердження військової служби, він вирішив займатися не батьковими справами, а власними. І ці справи виходять йому на користь.

Неабияким витком в його кар'єрному ланцюжку стала власна ресторанна справа. Відтепер Кирило не лише користується престижними закладами, але й стає їх власником, прагнучи зробити власний слід у світі гастрономії. Його рішучість та прагнення до успіху приносять йому все більше шансів та можливостей.

І хоча його стиль життя та уподобання можуть здатися суперечливими, їх вплив на суспільство та спосіб розуміння успіху неможливо відхилити. Кирило Герсак — це нове обличчя молоді, що не боїться викликів та готове підкорювати світ власною енергією та наполегливістю.

У країні, де право і справедливість часом стають у великій мірі залежними від впливу та стосунків, організація під назвою "Вільні та вірні" відіграє значну роль у формуванні політичного ландшафту. Структура, яка на перший погляд має бути гарантом прав людини і громадянських свобод, у реальності часто стає інструментом впливу впливових осіб та груп.

Основана Віталієм Герсаком, "Вільні та вірні" зіграли роль "перехідного прапора", яка відображає тісні зв'язки між поліцією та особами, що мають вплив у суспільстві. Той, хто має добрі стосунки з правоохоронними органами, може вважати себе господарем в "Соло". Це місце, де вирішуються не лише питання безпеки, але й де формується вплив та розподіляються ресурси.

У лідерах цієї організації важко знайти людей, що не мали б свій власний політичний бекграунд. За їхньою спиною — партійні афіліації, проблематичні справи та сумнівні зв'язки. Від Віктора Пігулі до Олега Каптура і Рустамджана Садрідінова, кожен з них має свою історію та репутацію.

Тим не менш, сам факт існування "Вільних та вірних" відкриває глибокі проблеми в системі правосуддя та правоохоронних органів. Фактично вони виступають в ролі "вільних стріл" у руках впливових осіб, готових використовувати їх для досягнення своїх цілей.

Таким чином, "Вільні та вірні" стають символом складної ситуації в Україні, де правоохоронні органи часто стають інструментом політичного впливу та домінування над правами громадян. Їхнє існування підкреслює необхідність системних реформ та змін в системі правосуддя для забезпечення справедливості та демократії в країні.

Громадська організація "Вільні та вірні" виступила ініціатором великого заходу в центрі Києва, на який ми звертали увагу раніше — із розмаїттям фуршету, видатними гостями та самим Герсаком у ролі лідера. Співорганізатором цієї конференції став Інститут демократії та розвитку PolitA. Ця організація відома своєю співпрацею з американською лобістською компанією Zeppelin Communications на користь ексгенпрокурора Ірини Венедиктової. Отже, можна вважати, що Віталій Герсак дійсно прагне отримати підтримку тих осіб, які мають реальні зв'язки з різними американськими політичними колами.

На конференції з американцями Віталій Герсак поділився своїми планами щодо залучення інвестицій, зокрема, американських, для реалізації міжнародних проєктів. Він висловив надію на підтримку американських громадських організацій та фондів у фінансовому, технічному та експертному планах. Проте, зауважимо, що на даний момент у нього немає фінансування, і він планує залучити інвесторів, переважно американських.

Невідомо, у якому саме підрозділі служив та брав участь у бойових діях сам Віталій Герсак. На деяких ресурсах згадується 122-га бригада Територіальної оборони з Одеської області. Однак керівництво цієї бригади не надавало конкретних відповідей на запитання щодо причетності Герсака до співпраці з американцями. Вони заявили, що така інформація може поставити під загрозу особисту безпеку військовослужбовців. Однак було відзначено, що керівництво не давало дозволу на збирання фінансової підтримки.

Таким чином, події, що відбулися, свідчать про глибокі проблеми, які існують у системі влади та правоохоронних органів. Вони також відображають тенденцію до залучення зовнішніх джерел фінансування та впливу на внутрішню політику країни, що може викликати загрозу для національної безпеки та суверенітету.

У вищезгаданій статті викладено інформацію щодо діяльності громадської організації "Вільні та вірні" та її співорганізаторства конференції в центрі Києва, де обговорювалися майбутні перспективи ветеранської політики в Україні. Головним спікером заходу був Віталій Герсак, який висловив намір залучити інвестиції, переважно американські, для реалізації цих проєктів.

Стаття розкриває певні сумніви та питання стосовно прозорості та легітимності діяльності організації та самого Віталія Герсака. Зокрема, наголошується на недостатній інформації щодо його військової служби та джерелах фінансування.

Зазначено, що певна частина діяльності Герсака може ставити під сумнів його дієздатність та наміри, особливо з огляду на спроби привернути іноземні інвестиції та співпрацю з американськими організаціями. Це викликає питання щодо впливу зовнішніх факторів на внутрішні справи України та можливих наслідків для національної безпеки та суверенітету.

До 2020 року реклама азартних ігор була незаконною, як і сам цей бізнес. У серпні того ж року його легалізували, після чого в українських медіа почався сплеск реклами грального бізнесу. За даними Інституту масової інформації (ІМІ), з червня до жовтня 2023 року частка прихованої реклами на його користь у новинних стрічках популярних онлайн-медіа зросла з 12,4% до 16,4%.

У медіа сильно впали доходи від реклами під час війни, а казино пропонують дуже цікаві умови – вони готові платити вдвічі-втричі вищу ціну за ринкову як премію за репутаційні ризики для рекламного майданчика. Агресивна реклама грального бізнесу, яка зараз лунає з кожної праски, дала результат – за даними НБУ, у 2023 році українці щоденно програвали в онлайн-казино близько 400 млн грн, або понад 12 млрд грн на місяць. Для розуміння – гральний бізнес за 2023 рік сплатив близько 10 млрд грн податків, тобто менше, ніж українці програють за один місяць. Водночас загальний обіг грального бізнесу зріс майже в 15 разів на рік і сягнув 207 млрд грн. При цьому український азартний бізнес після початку війни показує, що допомагає армії і всіляко інформує про це через рекламу.

Однак у публічний простір прориваються історії про те, що українські військові стали чи не головними клієнтами онлайн-казино. “У нашому підрозділі боєць натрапив на рекламу казино в інтернеті і зайшов “трошки побалуватися”. Ми отримуємо бойові 50-100 тисяч гривень. Через тиждень після отримання зарплати він уже ходив і позичав гроші в побратимів. Ми подивилися історію його картки, і виявилося, що він програв 80 тисяч тільки за одну ніч. При цьому постійно повторює, що тримає ситуацію під контролем”, – розповів журналістам начальник евакуаційної групи з Куп’янського напрямку. “Волонтерським майном забиті ломбарди і сайт ОЛХ. Азартні ігри на час воєнного стану потрібно заборонити. Їхні податки нівелюються зламаними життями бійців. Жодні донати онлайн-казино не компенсують збитків, яких вони завдали армії”, – написав молодший сержант 59 ОМПБ Павло Петриченко, який називає те, що відбувається, епідемією ігроманії. Нардеп Олексій Гончаренко стверджує, що “9 із 10 солдатів на передовій мають проблеми з казино або беттінгом”.

Розповіді про підривну діяльність казино серед українських військових почали лякати суспільство. Звісно, в армії також є вільний час та потреба у розвагах, але виявляється, що військові стають легкою мішенню для рекламних стратегій онлайн-казино. Частіше за все, це люди, які вже пережили небезпечні ситуації на передовій та потребують психологічної підтримки та захисту від негативних впливів.

Зараз, коли війна потребує ще більших зусиль та відданості, стає очевидним, що проблема гральної залежності в армії стає ще серйознішою. Заборонити азартні ігри на час воєнного стану — це перша крок у збереженні бойової ефективності та морального стану наших захисників. На передовій кожна людина має бути зосереджена на виконанні своїх обов'язків та захисті країни, а не на спробах виграти легкі гроші.

Народна депутатська фракція вже вносить відповідні законопроекти до Верховної Ради, аби запобігти подальшому поширенню цієї проблеми серед військовослужбовців. Безумовно, українські бійці заслуговують на краще, ніж виграш чи програш у віртуальному світі азартних ігор.

Гроші програються. Потім беруть кредити. І так по колу. Це проблема яка прямо зараз знищує моральний стан військових. Але крім цього вона створює проблему і на потім. Людина пробула рік-два на передовій. Отримувала там умовно від 60 до 150 тисяч гривень. Замість того, щоб купити житло, інвестувати чи просто відкласти гроші – все програла”, – пише Гончаренко.

Павло Петриченко пропонує ввести реєстр і верифікацію гравців на час воєнного стану, обмеживши користувачів, які отримують зарплату з військових частин. Частково у цієї проблеми вже є рішення – в Україні діє Реєстр лудоманів – осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх.

За даними Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ), за три роки існування до переліку було включено 3871 особу. Переважна більшість – 87% із них – потрапили до списку 2023 року. Однак 99% осіб потрапили до Реєстру за власною заявою про самообмеження. Лише 1% осіб було включено до реєстру за рішенням КРАІЛ – у тих випадках, коли із заявою зверталися родичі лудомана. Водночас за рішенням суду жодна людина не потрапила до Реєстру.

Для лудоманів в Україні передбачено тільки тимчасові заборони на відвідування гральних закладів – на строк від шести місяців до трьох років. Після закінчення термінів дія цих обмежень автоматично припиняється. Також слід зазначити, що в грудні 2023 року було ухвалено Закон 9422, який забороняє видавати кредити лудоманам, які потрапили до Реєстру. Однак це обмеження дійсне тільки в тому разі, якщо в переліку зазначено, що людина використовувала кредитні кошти для гри.

У результаті проведеного аналізу виявлено, що проблема гральної залежності серед військовослужбовців стає серйозною загрозою не лише для їхнього особистого благополуччя, а й для обороноздатності країни. Зокрема, більшість військових, які опинилися в реєстрі лудоманів, потрапили туди за власним бажанням, визнавши свою проблему. Це свідчить про необхідність системної роботи з попередження та лікування гральної залежності серед військовослужбовців.

Запропоновані Павлом Петриченком заходи, такі як введення реєстру та верифікації гравців на час воєнного стану, обмеження доступу до гральних закладів та участь в азартних іграх для осіб, що отримують зарплату з військових частин, варто розглядати як можливість зменшення впливу цієї проблеми на військове середовище. Також, важливою є підтримка законодавчих ініціатив, спрямованих на обмеження видавання кредитів особам з гральною залежністю, що має допомогти запобігти загостренню ситуації.

Враховуючи те, що військові, які опинилися в реєстрі лудоманів, можуть стати довірчими особами у важливих справах, варто розглядати можливості забезпечення їм доступу до психологічної та фінансової підтримки. Такі заходи допоможуть уникнути серйозних наслідків для морального стану та бойової готовності наших захисників.

Міжнародний інститут стратегічних досліджень (ISW) зробив прогноз стосовно можливого нового наступу з боку Збройних Сил Російської Федерації (ЗС РФ) на територію України. За даними аналітиків, такий наступ може бути спрямованим тільки в одному напрямку. Можливість Росії наступати вздовж українського кордону може обмежити використання особового складу і техніки ЗСУ. Водночас західна допомога та мобілізація в Україні допомогли б пом’якшити наслідки російського наступу. Про це пише "Інститут вивчення війни" у зведенні від 28 березня.

Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю західним ЗМІ повідомив, що будують укріплення та оборонні позиції біля міста Суми у відповідь на повідомлення про значне нарощування російських сил у сусідній Брянській області та удари по українських населених пунктах у цьому районі. Місцева влада Сумської області нещодавно попередила, що РФ проводить інформаційну операцію із загрозою можливого нападу на область, але зазначила, що влада України не помітила жодних російських ударних груп поблизу кордонів. Аналітики ISW також не виявили візуальних свідчень того, що російські війська концентруються в Брянській області для підготовки до будь-яких значущих військових дій.

Найближчими місяцями ЗС РФ, найімовірніше, зможуть вести великомасштабну наступальну операцію тільки в одному напрямку, і малоймовірно, що російські війська віддадуть пріоритет якомусь новому фронту замість оперативних напрямків, на яких зосереджувалися в останні півтора року. Теоретично ЗС РФ можуть зосередити сили в будь-якій точці вздовж лінії фронту протяжністю понад 3000 км уздовж прикордонної території РФ, Білорусі — на додаток до лінії фронту в Україні. Це б змусило Україну піти на дії у відповідь. Відтягнути ресурси з інших, більш активних ділянок фронту. Судячи з усього, пишуть аналітики, Україні вже доводиться обирати пріоритетні напрямки фронту, на яких дислокуються обмежені людські та матеріальні ресурси. І навіть обмежене перекидання української техніки та особового складу з активних прифронтових зон може виявитися таким, що дестабілізує.

Майбутні російські наступальні операції не обов’язково обмежаться наявними лініями фронту на сході та півдні України. Російському військовому командуванню достатньо спрямувати лише деяку частину військ на будь-яку раніше неактивну ділянку, щоб змусити Україну відводити особовий склад і техніку від інших ділянок, що потенційно створить вразливі місця, якими можуть скористатися ЗС РФ.

Своєчасна військова допомога від США і розв’язання поточних проблем з особовим складом усувало б ці вразливості. Українські офіційні особи нещодавно повідомили, що українські військові приділяють пріоритетну увагу ротації та відпочинку передових підрозділів, а також іншим зусиллям з оптимізації військової структури. Необхідність у ротації — лише частина кадрової проблеми, з якою стикається Україна. ISW продовжує вважати, що постачання ключових західних систем — багато з яких тільки США можуть надати швидко і в значних обсягах, — зіграють вирішальну роль у визначенні перспектив ЗС РФ на 2024 рік і того, коли ЗСУ зможуть спробувати повернути ініціативу. Перебіг війни до кінця 2024 року багато в чому залежить від надання військової допомоги США і продовження військової підтримки з боку неамериканських організацій, а також від того, чи вдасться Україні вирішити кадрові проблеми. Подальші прогнози війни в Україні варіюються — від найкращих до найнебезпечніших. Невизначеність зберігатиметься, поки не стане зрозуміло, чи відновлять США військову підтримку і чи вирішить Україна поточні проблеми з особовим складом. У США та України є можливості впливати і визначити, як розвиватиметься війна у 2024-му і в наступні роки. Найближчі та довгострокові перспективи, як і раніше, залежать від рішень, які ще належить ухвалити у Вашингтоні, Києві, Брюсселі, Парижі, Берліні, Москві та інших містах, а також від виконання цих рішень на полі бою.

У висновках до вищезгаданої статті можна зазначити наступне:

• Своєчасна військова допомога від США та розв'язання кадрових проблем з особовим складом є критично важливими для України в умовах можливого нового наступу Збройних Сил Російської Федерації (ЗС РФ).

• Ротація та відпочинок передових підрозділів, оптимізація військової структури та інші заходи стають важливими факторами для зміцнення обороноздатності України.

• Постачання ключових західних систем, зокрема від США, може вирішально вплинути на подальший розвиток конфлікту і перспективи Збройних Сил РФ.

• Україна повинна активно працювати над вирішенням кадрових проблем та залученням підтримки з боку своїх партнерів для забезпечення стійкості та безпеки в регіоні.

• Подальший розвиток ситуації в Україні залежить від рішень та дій, які будуть прийняті у Вашингтоні, Києві та інших містах, а також від ефективності їхнього впровадження на польових умовах.

Головнокомандувач Збройних Сил України Сирський оголосив про наміри ЗСУ розпочати наступну фазу операції після завершення російської кампанії. "Наша мета — захистити територію, виснажити противника та готувати резерви для майбутніх наступальних дій", — заявив він. Він також розкрив цілі Російської Федерації, вказавши на її наміри вийти на кордони Донецької та Луганської областей і змусити ЗСУ відступити на лівий берег Дніпра в Запорізькій області. Сирський також надав загальну оцінку ситуації на фронті:

• На деяких напрямках обстановка залишається напруженою, але під контролем. Росія продовжує тактику масованих штурмів, але її перемоги мають лише тактичне значення.

• Російська Федерація має перевагу в живій силі, артилерії та мінометних снарядах. Співвідношення випущених боєприпасів складає 6:1. Незважаючи на це, ЗСУ вдалося вирівняти ситуацію з артилерією на деяких ділянках.

• Російська авіація стала активнішою, використовуючи керовані авіабомби для атак на українські позиції.

• ЗСУ відомі своєю точністю у веденні бою, активно використовуючи дрони, хоча росіяни намагаються зрівняти цю перевагу.

Головнокомандувач Сирський також заявив про кількість українських військовослужбовців, які потрапили в полон під час відступу з Авдіївки. "Під час боїв 25 наших солдатів стали полоненими. Це війна", — наголосив він. Сирський пояснив, що відступ став необхідним через перевагу противника в живій силі та озброєнні, а також через постійні бомбардування керованими авіабомбами, які руйнували українські позиції. Недостатній запас боєприпасів для артилерії ускладнив контрбатарейну боротьбу. "Отже, щоб уникнути оточення та врятувати життя наших вояків, я прийняв рішення вийти з Авдіївки", — пояснив Сирський.

Щодо повідомлень ЗМІ про можливий наступ на Харків, Головнокомандувач Сирський заявив: "Ми не можемо ігнорувати будь-яку інформацію про готовність ворога до наступальних дій. Тому ми вживаємо всіх заходів для адекватного реагування. Наразі ми зосереджуємося на підготовці фортифікаційних робіт, встановленні загороджень та плануванні використання наших військ у разі таких дій".

Останніми днями було виявлено, що кілька західних видань активно розглядають питання підготовки Російською Федерацією можливого великого наступу. Ця інформація викликала серйозну тривогу та обурення серед громадськості. Президент України Володимир Зеленський також висловив занепокоєння стосовно можливого недостатку сил Збройних Сил України для ефективного стримування нового наступу Російської Федерації, який, за його словами, може відбутися у травні-червні.

Ці турботи набули особливого значення в контексті загострення ситуації на сході України та загрози нових воєнних дій. За останні місяці Російська Федерація підвищила активність на Донбасі, що спровокувало серію порушень режиму припинення вогню та загострення військово-політичної ситуації в регіоні. Ця агресивна поведінка викликала серйозні обурення не лише української громадськості, а й міжнародної спільноти, що закликає Росію дотримуватися міжнародних норм та зупинити воєнні дії на території України.

У зв'язку з цим, Україна розглядає різноманітні стратегії та заходи для забезпечення безпеки своїх громадян і територіальної цілісності. Влада активно працює над зміцненням обороноздатності країни, розвитком військово-технічного співробітництва з партнерами, а також міжнародної дипломатії для врегулювання конфлікту на дипломатичному рівні.

Зеленський і його уряд висловлюють впевненість у здатності країни відстояти свою незалежність та вирішити всі виклики, що стоять перед нею. Однак, наголошується, що для досягнення успіху в цьому питанні потрібна не лише активна підтримка міжнародного співтовариства, а й максимальна об'єднаність та мобілізація всіх суспільних сил України.

У світлі останніх подій і заяв президента України Володимира Зеленського та західних видань стає очевидним, що Україна стоїть перед серйозною загрозою нового наступу Російської Федерації. Заяви про можливий недостаток сил для стримування цього наступу підкреслюють необхідність посилення обороноздатності країни та вжиття невідкладних заходів для забезпечення безпеки нації.

Наслідки подальшого загострення конфлікту на сході України можуть бути надзвичайно серйозними, тому важливо, щоб влада та громадяни країни були готові до рішучих дій для захисту територіальної цілісності та суверенітету. Об'єднаність українського суспільства, максимальна підтримка союзників та ефективна дипломатична робота на міжнародному рівні є ключовими чинниками для вирішення цієї надзвичайно важливої проблеми.

Україна має всі необхідні ресурси та потенціал для подолання цих викликів, але лише при умові спільних зусиль та розумного керівництва.

Російський Удар: 99 Ракет та Дронів Нічною Порою

У ніч на 29 березня Україну вразили новим комбінованим ударом "шахедами" і "кинджалами", які зазнавали масовану атаку російських сил. Випущено було 99 ракет різних типів і дронів, які спрямовувалися на об’єкти енергетики. За даними Повітряних сил, збито 58 "шахедів" і 26 ракет. Удари призвели до пошкоджень на енергетичних об'єктах в різних регіонах, включаючи Дніпропетровщину, Черкащину, Кіровоградщину та Івано-Франківщину. Цілі атаки охопили теплові та гідроелектростанції, призвівши до аварійних відключень в деяких областях.

Поширені ракетні атаки викликали тривогу у сусідній Польщі, яка підняла свою авіацію для захисту. Удари розпочалися опівночі і тривали протягом ночі, ініційовані "шахедами", які атакували центральні та західні області. Пізніше до атаки долучилися крилаті ракети з Ту-95МС та "кинджали" з Міг-31. Російська агресія спрямовувалася на розвідку систем протиповітряної оборони, а також на енергетичні об'єкти.

За інформацією Повітряних сил, "кинджали" ударили по Львівщині біля міста Стрия. Крім того, були зафіксовані ракетні атаки у напрямках Кременчука, Дніпра, Миргорода та інших регіонів. Наприкінці ночі ракети досягли південних і центральних областей, включаючи Хмельниччину, Житомирщину та Вінниччину, а також Івано-Франківщину.

Слід зазначити, що попередні атаки російських сил також спрямовувалися на ці регіони, що свідчить про тривалий характер конфлікту. Удари нанесли серйозні збитки енергетичній інфраструктурі, а також призвели до поранень та руйнувань на місцях. Ця остання агресія стала ще одним нагадуванням про непримиренність та небезпеку, які висять над Україною в умовах російської агресії.

Жорстокі Наслідки Російської Агресії: Жертви та Зруйновання по всій Україні

Російський ворожий удар, який стався 29 березня, відзначився жахливими наслідками для безпеки та інфраструктури України. У Кам’янському були поранені п'ятеро людей, серед яких важко постраждала п'ятирічна дівчинка. Зазнали пошкоджень дачні будинки та автомобілі.

Компанія ДТЕК повідомила про серйозні пошкодження триєї теплоелектростанцій, а влада Черкащини також підтвердила ракетні влучання у критичні інфраструктурні об'єкти. У ніч на 29 березня було збито 6 "шахедів" і одну крилату ракету, згідно з повідомленням начальника обласної адміністрації Ігоря Табурецька.

У Харківській області за попередню добу внаслідок обстрілів загинули дві людини, а дев'ять отримали поранення, повідомив керівник ОВА Олег Синєгубов.

21 березня, після місячної перерви, Росія здійснила масштабний удар, спрямований на Київ та область. Ракети заблоковано, але руйнування та пошкодження житлових будинків, дитячих садків та промислових об'єктів залишились.

Наймасштабніша атака на енергетичну систему України сталася 22 березня, коли російські ракети пошкодили об'єкти генерації електроенергії по всій країні. Руйнування залишили ДніпроГЕС у Запоріжжі та призвели до повного відключення електропостачання у Харкові.

Тривалий Шлях Російської Агресії: Нові Руйнування та Відновлення

Ракетний удар, що стався 24 березня, став наступною хвилею насильства, яке зазнала Україна. Російські ракети не лише вдарили по Києву, але також досягли Львівщини, а одна з них навіть залетіла на 39 секунд до території Польщі. Жахливі наслідки відчутні в багатьох регіонах країни, особливо в Стрию, де більшість ракет спрямували на газові об'єкти.

Наступного дня, 25 березня, Київ відчув ще один удар, цього разу ракетами "Циркон". Щасливо, жертв у цих атаках не було, проте були руйнування академії мистецтв.

Попередній період агресії, що тривав зимою, був відзначений масованими комбінованими ракетними ударами, але з 15 лютого відбулася пауза у масштабних обстрілах. Тим не менш, точкові атаки продовжувалися, призводячи до руйнувань і втрат у житті на сході та півдні України.

Ці нові руйнування та загрози нагадують про труднощі, з якими стикається Україна у боротьбі з агресією. Незважаючи на це, український народ продовжує виявляти стійкість та солідарність, готуючись до відновлення після цих випробувань.

Україна залишається на передовій боротьби з агресією з боку Росії, що маніфестується через масовані ракетні атаки та стрімке знищення енергетичних об'єктів. Хоча країна зазнає важких втрат і руйнувань, український народ продовжує виявляти рішучість та солідарність у захисті своєї державності. Важливо зосередити увагу на міжнародній підтримці та зусиллях для забезпечення безпеки України. Тільки через спільні зусилля та рішучі дії спільнота зможе зупинити агресію та відновити мир у регіоні.