Війна

У результаті масових вилітів російської авіації з бомбами, Авдіївка стала свідком значних зруйнувань та втрат. Російські бомбардувальники вперше з початку конфлікту змогли організувати одночасні прольоти десятків літаків, що супроводжувалися масовими випадами коригованих бомб на українські позиції, наносячи значні матеріальні та людські втрати. Російські авіабомби, хоч і не досягли точності західного аналога JDAM, демонстрували ефективність у руйнуванні будівель та перешкод на шляху логістики ЗСУ та постачання на "останньому кілометрі". Українські Повітряні Сили, в свою чергу, заявили про збиття 13 російських бойових літаків, включаючи бомбардувальники Су-34 та винищувачі Су-35.

Після відходу українських військ з Авдіївки, Росія перейшла до позиційних боїв, але продовжила нарощування своїх військових потужностей. Російський Міноборони відзвітував про відвідування Сергієм Шойгу одного зі своїх військових підприємств у Нижньогородській області, де виробляються та модернізуються авіаційні бомби, включаючи ФАБ-1500 та ФАБ-3000. Останні є серйозними засобами ураження, які використовувалися радянською армією в Афганістані, а нині в російській армії модернізовані до рівня керованих авіабомб. Введення таких бомб у виробництво є частиною стратегії нарощування військового потенціалу Росії та відповіддю на українські та західні заходи щодо зміцнення обороноздатності.

Бомба ФАБ-3000, здатна зруйнувати об'єкти на відстані 35 метрів від місця падіння та викликати важкі контузії та руйнування в радіусі 150 метрів, представляє значну небезпеку для військових та цивільних об'єктів. Російські війська використовують ці важкі авіабомби, але їх основний носій, літак Ту-22М3, обмежений з точки зору маневреності та застосування у складних умовах бойових дій через великі розміри бомболюка. Інші потенційні носії, такі як Су-34 та Ту-16, також мають обмеження щодо маневреності та ефективності.

Виробництво та застосування бомб ФАБ-3000 може виявитися неефективним та дорогим, що може призвести до виведення частини літаків з експлуатації. Замість цього, російські війська можуть вирішити застосовувати легші бомби, такі як ФАБ-500, які, хоч і менш потужні, проте дозволяють зберегти маневреність та ефективність носіїв. Такі висновки робить "військовий блогер" Fighterbomber.

Хоча ФАБ-3000 має вражаючу потужність, точність є критичним фактором в її застосуванні. Навіть одиночна бомба, яка впаде не належним чином, може завдати такі ж пошкодження, як і легші вибухові пристрої. ФАБ-3000 були розроблені ще у 1940-х роках, та їхнє використання в сучасних умовах потребує вдосконалення та пристосування до сучасних реалій.

Бомби ФАБ-3000, які використовуються російськими військами, направлені на руйнування та знищення стратегічно важливих об'єктів. Дрібніші бомби зазнаходяться у цілях, що можуть бути легко знищені, таких як кораблі, тоді як важкі бомби використовуються проти виробничих підприємств, гребель та бетонних укриттів.

Хоча наразі не ведеться повномасштабне виробництво нових бомб ФАБ-3000, старі радянські бомби проходять процес розконсервування, випробувань та модернізації. Ці бомби мають великі розміри та важку конструкцію, виготовлені з чавуну з товстими стінками. Їх висока ефективність полягає у можливості скидати їх по дві бомби одночасно з одного літака, що забезпечує швидке та масштабне ураження.

Хоча російські війська спочатку використовували ці бомби без точного коригування в облозі Маріуполя, зараз вони збираються модернізувати їх для забезпечення більш точних ударів. Однак важкі стратегічні бомбардувальники, такі як Ту-22М3, мають обмежену маневреність та стають легкою мішенню для протиповітряної оборони. Тому росіяни можуть перейти до використання легших бомб у разі обмеження можливостей їхніх важких літаків.

Російська авіація вже використовує керовані авіабомби на прифронтових ділянках, особливо в районі Авдіївки, Бахмута, Кринок та Куп'янського напрямку. Вони також активно застосовуються в прикордонній смузі від Чернігівщини до Харківщини. Для українських міст і регіонів, що перебувають у зоні конфлікту, це становить серйозну загрозу, особливо у випадку недостатньої протиповітряної оборони.

У Кринках виникла складна ситуація, особливо щодо евакуації, оскільки потрібно вивозити людей під удари фронтового вогню та артилерії. Проте завдяки маневрам, мережі спостережних пунктів та розсіренню складів з постачання на "останньому кілометрі", Збройні сили України здійснюють успішну оборону.

За загальною статистикою, з початку 2024 року російські літаки випустили понад 3500 авіабомб на позиції українських Сил оборони, що у 16 разів більше, ніж у попередньому році. Це становить в середньому 40 бомб щодня, проте можливі і дні, коли було скинуто навіть 150 бомб.

Українські оборонці виявляють високу маневреність та ефективність у реагуванні на авіаційні атаки. Росіянам важко прорвати оборонні лінії українських військ, оскільки при кожному успішному прилеті українські сили здійснюють контрнаступ.

Російські авіабомби, незважаючи на їхню велику потужність, не здатні радикально змінити хід війни, оскільки обмежені можливостями носіїв та відсутністю ефективного прикриття від протиповітряної оборони. Україна здатна вирівняти цю ситуацію завдяки поставкам військової техніки, такої як літаки F-16 та плануючі бомби JDAM. Такі заходи дозволять збалансувати силові можливості на полі бою, перешкоджаючи масовому застосуванню важких авіабомб з боку Росії.

Українські Сили оборони активно відстоюють свої позиції в умовах російської агресії, незважаючи на значне збільшення кількості авіабомб, які скидають російські літаки. Важливою складовою успішної оборони є маневреність, мережа спостережних пунктів та розсірення складів з постачання на "останньому кілометрі". Російські авіабомби, хоч і мають велику потужність, не здатні радикально змінити хід війни, особливо з огляду на обмежені можливості носіїв та відсутність ефективного захисту від протиповітряної оборони. Поставки нової військової техніки, такої як літаки F-16 та плануючі бомби JDAM, забезпечать Україну засобами для балансування силових можливостей на полі бою та перешкодять масовому застосуванню важких авіабомб з боку Росії.

У зв'язку зі загрозою прориву російських диверсійно-розвідувальних груп (ДРГ) до Києва, на терміновому засіданні Ради оборони столиці прийнято рішення "невідкладно опрацювати питання про проведення заходів, які передбачають залучення численної кількості людей". Таке рішення було ухвалено внаслідок посилення обстрілів та заяв Російської Федерації щодо намірів збільшити кількість ракетних атак. Влада також підкреслює, що існує загроза спроб проникнення на територію міста ДРГ противника, а також можливе залучення агентів російських спецслужб та інших ворожих елементів для дестабілізації ситуації в столиці.

У зв'язку з цим Рада Оборони Києва прийняла ряд заходів, зокрема:

невідкладне опрацювання питання щодо проведення масових заходів у місті, на яких мають бути залучені багато людей;перегляд роботи громадського транспорту та проведення заходів у місцях скупчення людей для забезпечення їх безпеки;посилення уваги силових і військових структур міста до місць скупчення людей;забезпечення постійного доступу населення до укриттів та готовності пунктів незламності до використання.Ці заходи спрямовані на забезпечення безпеки мешканців столиці в умовах загострення ситуації на сході України.

• На терміновому засіданні Ради оборони столиці ухвалено рішення щодо невідкладного опрацювання заходів у зв'язку з загрозою прориву російських диверсійно-розвідувальних груп (ДРГ) до Києва.

• Причиною прийняття цього рішення стали часті обстріли та заяви РФ про збільшення кількості ракетних атак, а також можлива загроза проникнення ДРГ на територію міста та залучення агентів російських спецслужб.

• У рамках цього рішення планується проведення масових заходів у місті, залучення багатьох людей для забезпечення безпеки, перегляд роботи громадського транспорту та посилення уваги до місць скупчення людей з боку силових і військових структур.

• Заходи, прийняті Радою Оборони Києва, спрямовані на забезпечення безпеки мешканців столиці та готовність до ефективного реагування на можливі загрози з боку російських ДРГ.

Протягом періоду з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року Моніторингова місія Організації Об'єднаних Націй з прав людини в Україні виявила тривогувальну ситуацію — страта 32 українських військовополонених, що перевищує всі попередні рекорди. Ці звістки містить офіційний звіт Місії, який було оприлюднено у вівторок, 26 березня. Згаданий документ охоплює період з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року та ґрунтується на інтерв'ю з 60 звільненими з полону українськими військовими. Свідчення, викладені у звіті, відображають жорстоке та безжалісне поводження, а також невідповідні умови у полоні, включаючи обмежений доступ до зв'язку з родичами, а також проблеми з харчуванням і медичною допомогою.

Місія вказує на те, що російська армія не припиняє використовувати тортури, жорстоке поводження та інші порушення прав людини. Специфічно, звіт розкриває раніше відомі практики тортур, утримання під вартою без контакту зі світом та примусові зникнення. Крім цього, документ містить інформацію, отриману під час інтерв'ю з 44 російськими військовополоненими, які свідчили про тортури та жорстоке поводження в місцях тимчасового перебування після виходу з зони бойових дій.

Додатково, Місія підтверджує інформацію про насильство, що здійснюється російськими військовими над мешканцями окупованих територій України, у тому числі про вбивства цивільних осіб та обмеження свободи висловлення поглядів. Ці відомості підкреслюють необхідність негайних та ефективних заходів для захисту прав людини та забезпечення безпеки на окупованих територіях.

Висновки зі звіту Моніторингової місії Організації Об'єднаних Націй щодо страти 32 українських військовополонених виявили надзвичайно тривожну ситуацію. Події, зафіксовані в звіті за період з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року, свідчать про серйозні порушення прав людини та гуманітарне право. Незадовільні умови у полоні, включаючи обмежений доступ до зв'язку з родичами, проблеми з харчуванням та медичною допомогою, підтверджують необхідність негайних заходів для захисту військовополонених та забезпечення їхнього гуманного та правовідповідного поводження.

Звіт також розкриває безжалісне ставлення російської армії, що продовжує застосовувати тортури, жорстоке поводження та інші форми фізичного та психологічного насильства. Підтвердженням цього є інтерв'ю з українськими та російськими військовополоненими, які надали свідчення про тортури та недоліки умов у полоні та після нього.

Загалом, звіт Місії ООН висвітлює тяжку ситуацію з правами людини на окупованих територіях України та необхідність негайних міжнародних дій для врегулювання конфлікту та захисту прав українських громадян.

У протязі понад двох років Україна веде повномасштабну війну, спричинену вторгненням Росії. Протягом цього часу тисячі українців вступили до Збройних Сил України (ЗСУ), щоб захищати свою країну від окупантів на полі бою. Однак існує певна кількість мобілізованих громадян, які досі не мали можливості вирушити на фронт. Про це повідомив голова фракції "Слуга народу" Давід Арахамія у інтерв’ю Наталії Мосейчук. За даними народного депутата, новий головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський розпочав аудит Збройних Сил для визначення кількості осіб, які мають статус мобілізованих, але не відвідали фронт протягом двох років. Результати показали, що близько 8 тисяч мобілізованих не брали участь у бойових діях протягом цього періоду. Також член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, нардеп від "Слуги народу" Федір Веніславський розповів про перші результати аудиту Збройних Сил. "Це питання я підняв на одному з закритих засідань Комітету з питань національної безпеки. Якщо здійснити аудит у військових органах управління, які не виконують бойові завдання, ми можемо отримати, принаймні, одну-дві бригади резерву через штучно роздуті штати", – пояснив він. Щодо конкретних цифр, Веніславський утримався від їх розголошення, але підкреслив, що вони перевищують 8 тисяч військових, які не брали участь у бойових діях до цього часу.

У висновках можна зазначити такі ключові моменти:

• Україна перебуває у повномасштабній війні протягом понад двох років, викликаній агресією Росії.

• Тисячі українців приєдналися до Збройних Сил України, щоб захищати свою країну на фронті.

• Незважаючи на це, існує кількість мобілізованих осіб, які не мали можливості приєднатися до бойових дій протягом двох років.

• Головний командувач ЗСУ розпочав аудит для визначення кількості таких осіб, результати якого показали, що близько 8 тисяч мобілізованих не брали участь у бойових діях.

• Зауважено, що проведення аудиту може допомогти оптимізувати кадрові ресурси та підготувати додаткові резерви для Збройних Сил.

Олег Калашніков, представник 26-ї артилерійської бригади, звернувся до громадськості щодо напруженої ситуації під Часовим Яром у Донецькій області. Він наголосив на стратегічній важливості Часів Яр для російських військ, що ставить під загрозу безпеку міста Костянтинівка. Спостерігаються активні спроби російських військ штурмувати об’єкти та проводити розвідку, зосереджуючи зусилля на Богданівському, Іванівському та прилеглих територіях. На Бахмутському напрямку артилерія працює майже цілодобово, відпрацьовуючи цілі точково. Часів Яр став основною метою на цьому напрямку фронту, а Костянтинівка перебуває у небезпеці. Російські війська не мають наміру припиняти спроби просунутися далі у напрямку Часового Яру, хоча про їхні успіхи є важко говорити.

За словами представника 26-ї артилерійської бригади, ситуація на фронті у зоні Часового Яру є напруженою, з активними діями російських військ, спрямованими на стратегічно важливі об'єкти. Російська армія продовжує вести бої та розвідку, спрямовуючи свої зусилля на певні напрямки, включаючи Богданівський та Іванівський. На Бахмутському напрямку активно використовується артилерія, а Часів Яр став основною метою для атак на цьому фронті. У зв'язку з цим, місто Костянтинівка опинилося під підвищеною загрозою. Російські війська не показують ознак відступу, і залишається невідомим, які будуть їхні наступні кроки.

Україна розвиває стратегії управління великим обсягом відходів, що виникли внаслідок руйнувань, перевищивших 600 тисяч тонн. Заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів, Олександр Краснолуцький, повідомив про це під час засідання Комітету Верховної Ради з екологічної політики та природокористування на Харківщині. Уряд схвалив порядок утилізації відходів та залучає міжнародних партнерів, зокрема Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA), для отримання необхідного обладнання. На Харківщині розпочата сміттєва реформа, яка передбачає будівництво 8 сміттєпереробних заводів, з метою досягнення 100% переробки побутових відходів. Законодавство, зокрема Закон №2320-IX "Про управління відходами", забезпечує захист інвесторів і стимулює зелену трансформацію. Україна активно співпрацює з міжнародними партнерами для створення зелених інвестиційних пріоритетів та екологічної стійкості країни.

Україна зіткнулася зі значним обсягом відходів, які виникли внаслідок руйнувань під час війни, перевищивши 600 тисяч тонн. Держава активно розробляє стратегії управління цими відходами та залучає міжнародних партнерів для отримання необхідного обладнання та підтримки. Сміттєва реформа на Харківщині, разом з будівництвом сміттєпереробних заводів, стане важливим кроком у досягненні повного перероблення побутових відходів у регіоні. Законодавче забезпечення, як Закон №2320-IX "Про управління відходами", сприятиме захисту інвесторів та зеленій трансформації країни. Співпраця з міжнародними партнерами спрямована на створення зелених інвестиційних пріоритетів та забезпечення екологічної стійкості України.

У нашому житті суперкомунікація відіграє важливу роль, проте насичені та глибокі розмови стають рідкістю. Ми часто помічаємо, що в розмовах з партнерами, сім'єю або колегами ми ненавмисно потрапляємо у безглузді суперечки, не розуміючи один одного. Як уникнути цих пасток?

Щоб зрозуміти та опанувати техніки суперкомунікації, науковий письменник Девід Робсон спілкувався з письменником Чарльзом Дахіггом, автором книги "Суперкомунікатори: як розблокувати секретну мову зв'язку". Суперкомунікатори – це не обов'язково харизматичні екстраверти, а скоріше люди, які опанували навички ефективного спілкування. Вони вміють слухати, ставити влучні запитання та проявляти емпатію до співрозмовників.

Нейронаука підтверджує, що під час спілкування наші тіла та мозки синхронізуються, що сприяє зрозумінню та взаємному сприйняттю. Суперкомунікатори здатні змінювати динаміку у групі, об'єднуючи людей та підвищуючи ефективність комунікації.

Отже, навички суперкомунікації є ключем до успішного спілкування та взаєморозуміння як у особистому, так і в професійному житті.

У кожній з цих груп, які вивчав дослідник, була принаймні одна особа, яка відзначалася особливими навичками комунікації. Ці суперкомунікатори виділялися з толпи, оскільки ставили у 10-20 разів більше запитань, ніж звичайні учасники. Запитання цих осіб були різноманітні: деякі спрямовували діалог, запрошуючи інших до активної участі, а інші дозволяли співрозмовникам розкрити щось значуще про себе. Крім того, суперкомунікатори чудово розуміли настрій і почуття інших людей.

Найважливішим виявилось те, що вони розуміли: кожна розмова складається з різних типів спілкування. Практичні розмови, де обговорюються плани та проблеми; емоційні розмови, де виражаються власні почуття та співпереживають іншим; та соціальні розмови, які відображають соціальні взаємини та ідентичність.

Суперкомунікатори виявилися настільки ефективними через уміння уважно враховувати контекст розмови та пристосовувати її до потреб усіх учасників. Це нагадує результати досліджень психологів, які показують, що успішність команди вирішується рівнем соціальної чутливості її членів.

Глибокі запитання, які ставлять суперкомунікатори, відкривають людям можливість розповісти про свої цінності, переконання та досвід, що дозволяє краще зрозуміти один одного. І хоч ці запитання можуть здатися простими, вони відкривають глибини істинних почуттів та переживань.

Отже, написання книги про суперкомунікаторів для мене стало наслідком особистого досвіду як менеджера, коли я зрозумів, наскільки важливим є володіння навичками ефективної комунікації.

Прийшовши додому після довгого робочого дня, я починав скаржитися на свого боса та колег перед дружиною. Вона розумно пропонувала рішення, запрошуючи мене на обід з босом, але я замість цього лише засмучувався ще більше. Це призводило до непорозумінь, бо я розпочинав емоційну розмову, а вона намагалася знайти практичне рішення. Цей дисонанс у наших розмовах перешкоджав нашому зв'язку.

Дослідники наголошують, що ведення однакового типу розмови є ключовим для успішного спілкування, що відомо як принцип узгодження. Важливо усвідомити, що невербальні сигнали грають не меншу роль у спілкуванні, ніж самі слова. Понад половина інформації, яку ми сприймаємо під час розмови, передається через тон голосу, мову тіла та вираз обличчя. Іноді нам важко звертати на це увагу, але саме це допомагає зрозуміти почуття та настрій співрозмовника.

У книзі "Суперкомунікатори" цей принцип ілюструється на прикладі серіалу "Теорія великого вибуху", де герої, фізики, показують свої емоції не словами, а через свою енергію та настрій. Це дозволило глядачам краще зрозуміти почуття персонажів і зробило серіал популярним.

Отже, успішне спілкування вимагає врахування не лише слів, але й невербальних сигналів, які ми передаємо один одному під час розмови.

Кожен "привіт" — це не лише слово, це цілий світ почуттів і емоцій. Коли герої з серіалу "Теорія великого вибуху" кажуть "привіт", кожен раз вони надають цьому слову нове звучання, новий відтінок настрою. Вони змінюють свою енергію, що дозволяє нам, глядачам, точно вловити, які почуття переживають герої. Спочатку це може бути схвильованість, потім — збентеження, а можливо, потреба у відпочинку. І хоча слово "привіт" залишається тим самим, але його відчуття змінюється залежно від контексту та емоційного стану героїв.

Це саме стосується і реального життя. Кожна розмова — це не лише обмін словами, а цілий комплекс емоцій, настроїв та почуттів. Після написання книги про суперкомунікацію моє життя зазнало змін. Тепер, перед тим як розпочати розмову, ми з дружиною обговорюємо, який саме тип розмови ми хочемо мати: це може бути практична дискусія, потреба у висловленні почуттів чи просто бажання підтримати один одного. Ми показуємо, що справді слухаємо одне одного, ставлячи додаткові запитання та підтримуючи співрозмовника. Головне — це бажання створити між нами зв'язок, бо коли ми відчуваємо, що інший хоче цього, ми відповідаємо на цю потребу взаємністю.

У висновку можна зазначити, що успішне спілкування вимагає уваги до багатьох аспектів, включаючи не лише зміст словесного висловлення, а й невербальні сигнали, настрій та енергію співрозмовників. Суперкомунікатори відзначаються вмінням вести різноманітні типи розмов і виявляти емпатію до почуттів інших. Важливо також усвідомити, що успішне спілкування — це взаємний процес, який ґрунтується на бажанні створити зв'язок та взаєморозуміння між співрозмовниками.

Миколаїв вразили ракети "Іскандер-М": новий обстріл у рамках російської агресії

У неділю, 17 березня, місто Миколаїв опинилося під вогнем окупантів, коли ракети "Іскандер-М" вдарили по його території. Голова Миколаївської обласної військово-цивільної адміністрації Віталій Кім інформував про цей інцидент у своєму офіційному Telegram-каналі. За попередніми даними, ракети були запущені з боку Євпаторії, анексованого Криму, і спричинили серйозні руйнування та паніку серед місцевого населення.

Очевидці опублікували фотографії з місця інциденту, де видно хмару диму, що піднімається над містом, а також масштабні руйнування внаслідок удару ракет. Попередньо повідомляється про двох поранених, але інформація про кількість постраждалих і руйнування ще уточнюється.

Цей обстріл став наступним актом агресії з боку російських окупантів, після ракетних ударів по Одесі 15 березня. Тоді жертвами стали 20 осіб, а ще 73 отримали поранення. Офіційні джерела називають цей теракт наймасштабнішим серед інших обстрілів міст України з боку російських військ.

Миколаїв продовжує переживати надзвичайно складні часи через агресивну діяльність окупантів, і місцеве населення надалі перебуває в стані тривоги та підвищеної обережності.

• Миколаїв став наступною мішенню російських окупантів, які здійснили ракетний удар "Іскандер-М", що призвело до серйозних руйнувань та паніки серед місцевого населення.

• Ракети були запущені з боку Євпаторії, анексованого Криму, і призвели до значних матеріальних збитків та людських постраждалих.

• Офіційні джерела підтверджують двох поранених внаслідок обстрілу, але кількість постраждалих та масштаби руйнувань ще уточнюються.

• Цей акт агресії став наступним за ракетними ударами по Одесі та підкреслює необхідність негайних заходів для захисту цивільного населення та державного суверенітету України.

• Місцеве населення продовжує перебувати підвищеної тривозі та обережності через загрозу агресії з боку окупантів.

Бойова машина піхоти M2 Bradley стала невід’ємною частиною арсеналу Збройних Сил України (ЗСУ) та виявила себе як ефективна та надійна зброя в боротьбі проти російської бронетехніки. Вона є не лише символом американського технологічного переваги, але й найбільш надійним союзником у веденні бойових дій на сучасному полі бою. Сполучені Штати передали Україні 190 БМП M2 Bradley. Відомо, що оператором американських машин є 47-ма окрема механізована бригада.

Аналітики називають БМП не просто “бойовим таксі”, а повноцінною збройною платформою, яка може прикривати союзну піхоту. Фокус розібрався, в чому особливість M2A2 ODS-SA, чому вона так полюбилась українським військовим, і які можливості має машина. Україна отримала не найсучаснішу версію БМП M2 Bradley. В Сполучених Штатах існує до 9 модифікацій. ЗСУ отримали M2 A2 ODS-SA — це модернізація, яку розробили після досвіду американської армії в Іраку. ODS — це абревіатура від Operation Desert Storm, яка була у 1991 році.

M2 Bradley створювалась як машина для перевезення механізованої піхоти на поле бою в умовах тісного контакту з противником. Проте на відміну від попередника БТР M113, Bradley — це не просто “бойове таксі”. Нова БМП — це повноцінна бойова платформа, яка може надавати пряму підтримку союзній піхоті.

Під час війни в Перській затоці 1990-1991 років M2 Bradley виявились настільки ефективними, що знищили більшу кількість іракської бронетехніки, ніж танки M1 Abrams. Проте він також виявив і недоліки бойової машини. Тому під час модернізації БМП Bradley оснастили бойовою інформаційно-керуючою системою FBCB2. Вона дозволяє обмінюватися даними з розвідувальними супутниками і всіма іншими підрозділами, хто також має FBCB2.

Основні роботи стосувалися оптики, щоб екіпаж мав можливість працювати в різних умовах. Для цього встановили лазерний далекомір ELRF від компанії Fire Control Systems. Його дальність складає 10 км. Щоб машина краще орієнтувалася на полі бою зʼявилась цифрова система орієнтування DCS і тактичну навігаційну систему TACNAV. Механік-водій отримав тепловізор, а захист машини покращився інфрачервоною системою пасивного захисту від протитанкових засобів.

Прикладом того, як працює аналіз досвіду з бойових дій у США, є наступний факт. В M2A2 ODS-SA поставили лавки у десантному відділені замість індивідуальних крісел. Застосування в боях показало, що військові швидше покидають машину з лав, ніж з окремих крісел. Вони кріпляться на стінках машини, щоб під час підриву на міні енергія від вибуху менше передавалась бійцям всередині. Бійці 47-ї окремої бригади вже неодноразово знищували ворожу піхоту, БТРи, БМП і навіть танки. M2 Bradley — це поєднання трьох ключових елементів: бронювання, технологічність і бойові можливості.

До початку повномасштабної війни українська армія мала лише радянські БМП-1, 2 і 3. Після початку 24 лютого 2022 року Сили оборони почали отримувати БМП західних виробників. Серед них:. Всі вони в рази кращі за радянські машини. Оператори нових бойових машин кажуть, що це як пересісти з “Жигуля” на “Мерседес”. Порівнювати бойові можливості західних БМП немає особливого сенсу, бо вони мають різницю в деталях. Загалом це новий рівень можливостей для українських військових.

Окрім базового потужного захисту M2 Bradley має спеціально створений динамічний захист BRAT. Bradley Reactive Armor Tiles — це розробка компанії RAFAEL для легкоброньованої техніки. Додатковий захист використовувався теж під час війни в Іраці. Він має захищати машину від протитанкових засобів ураження.

Російська армія також встановлює на легкоброньовану техніку динамічний захист. Проте ключовою відмінністю є те, що на БТРи або навіть броньовики ставиться ДЗ “Контакт”, який розрахований для танків. Тонка броня бронетранспортера чи бойової машини піхоти може не витримати спрацювання “Контакту” й пробити захист всередину. Відтак окупанти в спробі підвищити захист техніки насправді роблять гірше.

Бойовий модуль Bradley містить 25-мм автоматичну гармату Bushmaster M242 і ПТРК TOW-2B. Гармата має скорострільність 200-500 пострілів на хвилину. Вогонь може вестись двома типами боєприпасів бронебійно-фугасними та осколково-фугасними. Гармата повністю стабілізована, а тому може вести прицільний вогонь і під час руху. Протитанковий комплекс TOW-2B запускається зсередини машини. Дальність дії до 4,5 км.

За час повномасштабної війни 47-ма бригада уразила значну кількість техніки і ворожої техніки, але особливого розголосу отримав епізод знешкодження найновішого російського танка Т-90М “Прорив”. Як розказали бійці після бою, перша БМП мала технічні проблеми, тому на її заміну прийшла друга й “залетіла на характері”.

"Били всім підряд… Колись грав в компʼютерні ігри, то я пригадав все. Як бити ті танки, і куди бити, бо я мав його зупинити будь-яку ціну”, — згадує командир-навідник Сергій про бій проти Т-90М.

Третім елементом переваги БМП M2 Bradley є її технологічність, яка також переважає радянські зразки. Наприклад, M2 має тепловізійну систему SADA-II — така сама встановлена на танках Abrams в розпорядженні ЗСУ. Комплекс має радіус дії до 5 км, що означає командир машини першим виявить російську машину й зможе відкрити вогонь. Радянські БМП в принципі не мають тепловізійних прицілів.

47-ма окрема механізована бригада вже неодноразово демонструвала високу майстерність при відбитті російських атак на Авдіївському напрямку. Це спонукало виробника BAE Systems анонсувати відновлення виробництва БМП разом з гаубицею М777. Рішення повʼязують з високим попитом на озброєння.

Висока ефективність M2 Bradley під час російсько-української війни не скасувало плани США розробити наступну версію машини. В листопаді 2023 року був представлений концепт БМП XM30, яка має стати основною бойовою машиною піхоти в Сухопутній армії США. XM30 є частиною ширшої програми створення гусеничних машин OMFV. Передбачається, що нова БМП буде стрибком у розвитку технологій і зможе бути безпілотною.

M2 Bradley називають такою, що вже досягла межі у модернізації. Розробкою наступника займається пʼять компаній, кожна з яких має представити своє бачення. Загальна вартість контрактів оцінюється у 299,4 млн доларів.

У висновку можна зазначити наступне:

• БМП M2 Bradley виявилася ефективною та надійною зброєю в боротьбі проти російської бронетехніки під час російсько-української війни. Її успішні бойові дії свідчать про важливість модернізації українського озброєння та співпраці зі світовими партнерами.

• Висока технологічність та передове озброєння M2 Bradley роблять її перевагу перед радянськими аналогами. Тепловізійна система SADA-II та інші сучасні технології роблять цю бойову машину більш ефективною на полі бою.

• Розробка наступного покоління бойових машин піхоти, таких як БМП XM30, свідчить про постійне стремлення до інновацій та удосконалення військової техніки. Це відображається у програмах модернізації та розвитку озброєння, спрямованих на забезпечення безпеки та ефективності сил оборони.

Російські війська намагаються використати дефіцит боєприпасів і військового обладнання, щоб зробити лінію фронту найвразливішою. Хоча розміщення їхніх сил є обмеженим, російська армія зберігає потенціал для наступу. Проте підкреслюється, що захоплення міста Авдіївка не може вважатися високим досягненням, оскільки це було маленьке містечко і ресурси, використані для його захоплення, значно перевищували втрати. Наступ на Харків, Суми чи Київ вимагатиме значно більших зусиль і ресурсів. Таким чином, хоча російські плани на 2024 рік є ясними, вони обмежені наявними обмеженими ресурсами та опозицією України.

Після окупації Авдіївки, місто Часів Яр стало пріоритетом для наступу Російської Федерації. Розташований у важливому транспортному вузлі з виходом на Костянтинівку, а також на домінуючій висоті в регіоні, Часів Яр потребує більшого "м'яса" для вдалої операції, що залежить від проведення другої хвилі мобілізації. Прогнозується активізація цих процесів у другій половині 2024 року. Ще одним важливим напрямком є Куп'янськ, де російські сили планують виходити на правий берег річки Оскол. Група військ "Захід" підсилена і має високий рівень боєздатності, але відчуває складнощі через розтягнутість лінії фронту на понад 150 км. Проте, ресурс для російського наступу по всій лінії фронту виявиться недостатнім, особливо для відкриття другого фронту на Харків чи Київ. Тим не менш, відсутність західної допомоги може стати вигідою для противника, але для оборони українським силам потрібно значно менше зброї, ніж для наступу.

У висновках можна зазначити, що після окупації Авдіївки Часів Яр та Куп'янськ стали ключовими напрямками для наступу Російської Федерації. Російські війська зосередили значні ресурси в цих районах, але для подальшої ефективної дії їм потрібно провести другу хвилю мобілізації. Активізацію цих процесів можна очікувати у другій половині 2024 року. Варто відзначити, що ресурс для наступу по всій лінії фронту у російських сил знедостатній, особливо для відкриття другого фронту на Харків чи Київ. Тим не менш, відсутність західної допомоги може виявитися вигідною для противника, проте для оборони українським силам потрібно значно менше зброї, ніж для наступу.