Війна

У своєму виступі перед Федеральними Зборами, Президент Росії Володимир Путін не лише оголосив про успішні випробування гіперзвукової ракети "Циркон" на полі бою, але й знову висунув обвинувачення проти Заходу та Сполучених Штатів, звинувативши їх у спровокуванні конфлікту з Росією та попередивши про його потенційну ядерну загрозу. Незважаючи на те, що перша частина його виступу була присвячена війні проти України, саме національну тему Путін обійшов стороною, зосереджуючись на діалозі з Заходом. Більшість часу він приділив "досягненням" Росії на полі бою, підкреслюючи готовність її збройних сил і наводячи приклади відмінностей в їхній зброї, включаючи стратегічні ядерні сили та гіперзвукові комплекси, такі як "Кинджал" та "Циркон". Попередньої інформації підтверджено, що під час ракетного удару по Києву 7 лютого використовувалася ракета 3М22 "Циркон", що розроблялася як гіперзвукова протикорабельна крилатка, призначена для озброєння частини російського флоту.

Розробка гіперзвукових ракет "Циркон" та їхні можливості враження як морських, так і наземних цілей на відстані понад 1 000 кілометрів були відомі вже кілька років тому. У 2019 році Володимир Путін підтверджував, що швидкість "Циркону" може сягати 9 махів. Однак під час нещодавньої атаки на Київ, ракета, яка була запущена з Криму, за даними каналу Monitor, не досягла гіперзвукової швидкості. Знову розпочавши свій заочний діалог із Заходом, Путін заявив, що Росія не ініціювала війну на Донбасі, проте має намір завершити конфлікт та боротьбу проти нацизму. Він звинуватив США у ворожих діях та заявив про їхню стратегічну агресію. Путін висловив свою занепокоєність щодо можливості ядерного конфлікту та закликав до розуміння цього неприємного факту. Водночас, він висловив готовність до діалогу зі США з питань стратегічної стабільності та безпеки в Євразії. У контексті цього, Путін погрожував "трагічними наслідками" у разі відправлення військових контингентів НАТО в Україну, називаючи їх можливими інтервентами. Такі висловлення стали відповіддю на заяви європейських лідерів, щодо можливості відправлення західних військ до України. Попри це, Білий дім та європейські країни заявили, що не планують військових дій на території України. У наступних двох третинах свого виступу Путін зосередився на внутрішніх російських питаннях, таких як економіка, демографія та соціальні проблеми.

У виступі перед Федеральними Зборами Російської Федерації Президент Володимир Путін підкреслив готовність Росії до діалогу зі Сполученими Штатами з питань стратегічної стабільності, але одночасно висловив серйозні обурення щодо можливості відправлення військових контингентів НАТО на територію України. Він підтвердив готовність Росії захищати свої інтереси та відповідати на будь-які загрози. Також він знову звинуватив Захід у провокаціях та спробах вплинути на внутрішню політику Росії. Путін виступив проти можливості розміщення іноземних військових на території України та нагадав про трагічні наслідки подій, які можуть виникнути внаслідок таких дій. Його заяви свідчать про зростання напруженості в міжнародних відносинах та необхідність подальшого пошуку шляхів врегулювання конфлікту на Сході України.

Росія активно здійснює атаки в різних районах на лінії фронту, що ускладнює ситуацію для Збройних сил України. Зазначено, що після захоплення Авдіївки російські війська продовжили наступ, що призвело до втрат території та ускладнило обстановку на фронті. Протягом цього тижня українські війська відступили з двох інших населених пунктів поруч з Авдіївкою, стикаючись з дефіцитом військової допомоги від Заходу.

Головнокомандувач Збройних сил України, Олександр Сирський, визначив свої основні завдання на фронті. Він наголосив на необхідності ефективного використання бойових можливостей техніки та озброєння для завдання максимальних втрат противнику та ліквідації його техніки. Крім того, він вказав на важливість утримання зайнятих позицій та відновлення територіального становища у тих місцях, де українські сили відійшли.

Зазначено, що Російська Федерація іноді досягає успіху на окремих ділянках. Сирський підкреслив, що для підсилення оборони на головних напрямках необхідно розумно розподіляти резерви та забезпечувати ефективну організацію роботи на пунктах управління з вогневої поразки противника.

Також відзначено, що у деяких українських командирів були виявлені прорахунки в оцінці ситуації та сил противника, що призвело до проблем у обороні на деяких напрямках.

У висновках можна виділити наступне:

• Російська агресія продовжується на різних напрямках на лінії фронту, що створює складну ситуацію для Збройних сил України.

• Напружена обстановка на авдіївському та запорізькому напрямках вимагає ефективного використання бойових можливостей та організації оборони.

• Головне завдання головкома полягає в здійсненні максимальної операційної активності для стримування агресії та відновлення втрачених позицій.

• Важливою є правильна оцінка ситуації та ефективне використання резервів для забезпечення успішного відстоювання на фронті.

• Продовження підтримки Збройних сил України союзниками є критично важливим для забезпечення успішної оборони та стримування агресії Росії.

Роль адмірала Тоні Радакіна, командувача Збройних Сил Великобританії, у розробці стратегії знищення кораблів Російської Федерації виявилася надзвичайно важливою для України в умовах геополітичних та військових напруженостей. Британська газета Time відзначила його внесок у підтримку України у боротьбі з агресією Росії.

Згідно з інформацією, адмірал Радакін залишиться на посаді ще на рік після ключової ролі у допомозі Україні в боротьбі з агресією Росії. Він був запрошений до проведення стратегічних зустрічей з українськими військовими керівниками та обговорення стратегічних питань безпеки та оборони. Його "човникова дипломатія" сприяла зміцненню військово-політичних відносин між Великобританією та Україною.

Адмірал Тоні Радакін також відіграв ключову роль у координації підтримки з боку інших високопосадовців НАТО та надавав неоціненну допомогу у реалізації стратегії знищення російських кораблів, відновленні морської торгівлі України та забезпеченні безпеки у Чорному морі. Враховуючи його внесок у підтримку України та важливість його роботи в умовах геополітичних напружень, прийнято рішення про продовження терміну його служби до 2025 року.

Адмірал Радакін, який став першим морським лордом, отримав цю високу посаду за кілька місяців до вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Його робота у цей період визнана критичною для забезпечення безпеки та стабільності у регіоні. Історія адмірала Радакіна стала прикладом відданості і професіоналізму в служінні своїй країні та її союзникам у часи найскладніших випробувань.

У висновках до цієї статті можна виділити наступне:

• Роль адмірала Тоні Радакіна, командувача Збройних Сил Великобританії, у підтримці України у боротьбі з агресією Росії виявилася вкрай значущою.

• Його дипломатичні навички та стратегічне мислення сприяли покращенню військово-політичних відносин між Великобританією та Україною.

• Адмірал Радакін активно допомагав в розробці та реалізації стратегій знищення російських кораблів, що сприяло зміцненню безпеки в Чорному морі.

• Підтримка з боку адмірала Радакіна та інших високопосадовців НАТО виявилася важливою у координації міжнародної підтримки для України в умовах геополітичних напружень.

• Продовження терміну служби адмірала Радакіна є важливим кроком у забезпеченні стабільності та безпеки у регіоні, враховуючи продовжуючі загрози та виклики, з якими стикається Україна.

У цілому, внесок адмірала Радакіна в підтримку України виявився великим, а його продовження служби свідчить про продовження міжнародної підтримки українського суверенітету та територіальної цілісності.

Смуток та велика втрата стали співтовариством Збройних Сил України, коли вони втратили своїх військових під час нічного бою 29 лютого. У цій трагедії загинули військові з 73-го морського центру Спеціальних Сил Операцій (ССО), які віддали своє життя, залишаючись вірними своїй місії до кінця. Їхня героїчна та важка робота, проведена на суходолі, на морі та в тилу противника, неоціненна для нації та заслуговує на повагу та визнання. Вони пожертвували своїми життями для перемоги над ворогом, показуючи відданість та мужність в обличчі викликів і загроз.

Хоча не вказана кількість загиблих та місце їхньої загибелі, ця трагедія відбулася під час спроби закріпитися на Тендрівській косі в північній частині Чорного моря, що знаходиться біля берегів Херсонської області. 73-й морський центр ССО брав участь у багатьох складних операціях, включаючи звільнення острова Зміїний у 2022 році. Їхня безстрашна діяльність принесла величезний внесок у відновлення українського контролю над важливими територіями у Чорному морі.

Ці воїни заслуговують нашої повної вдячності та пам'яті. Їхній героїзм і відданість буде завжди жити в серцях нашого народу, а їхня жертва не буде забута.

Українські Збройні Сили зазнали тяжкої втрати у нічний бій 29 лютого, коли військові з 73-го морського центру Спеціальних Сил Операцій (ССО) віддали своє життя на службі для захисту країни. Їхня безстрашна боротьба та героїзм на суходолі та морі свідчать про величезний внесок українських військових у боротьбі з агресією. Хоча конкретні деталі загибелі залишаються невідомими, ці військові віддали свої життя заради вільної та незалежної України. Їхня самовідданість та мужність завжди буде запам'ятована і вшанована нашим народом.

Ситуація з обстрілами території України ракетами Росії стає все більш загрозливою. Особливо небезпечними є балістичні ракети, проти яких може працювати лише система протиракетної оборони (ППО). За словами речника командування Повітряних сил ЗСУ, Юрія Ігната, єдині системи, що здатні збити балістичні ракети наразі — це комплекси ЗРК “Patriot”. Однак постачання ППО до України затримується з різних причин, що може створити серйозну загрозу безпеці країни. Хоча існує сподівання, що системи SAMP/T зможуть виконувати цю функцію, коли Україна отримає їх достатньо. Утім, важливо враховувати, що вплив засобів радіоелектронної боротьби може мати непередбачувані наслідки, включаючи можливість випадкового нараження цивільних об’єктів на ракетний удар. У цій ситуації партнери як національні, так і міжнародні, грають важливу роль у забезпеченні протиракетної оборони. Проте для забезпечення належного захисту України необхідно значно більше систем ППО, зокрема, кілька десятків батарей “Patriot”. Без належного захисту Україна стає дійсною мішенню в умовах триваючого конфлікту з Росією.

• Обстріли території України ракетами Росії, зокрема балістичними ракетами, є серйозною загрозою для країни.

• Єдиною ефективною системою протиракетної оборони проти балістичних ракет зараз є комплекси ЗРК "Patriot".

• Незважаючи на надію на можливе постачання систем SAMP/T, Україні потрібно негайно забезпечити себе достатньою кількістю систем протиракетної оборони.

• Важливо враховувати можливі наслідки застосування засобів радіоелектронної боротьби, оскільки це може призвести до випадкового нараження цивільних об'єктів на ракетний удар.

• Допомога національних та міжнародних партнерів у забезпеченні протиракетної оборони має велике значення для збереження безпеки України.

• Належний захист країни від ракетних загроз потребує негайних заходів, включаючи постачання більшої кількості систем протиракетної оборони, зокрема систем "Patriot".

Прогнозується, що Україні буде не вистачати боєприпасів, і вона постійно буде відставати у війні з Росією на протязі кількох місяців. Це буде продовжуватися до того моменту, доки Захід не згодиться на подальші кроки щодо підтримки Києва. Таке заявив начальник штабу оборони Великої Британії, Тоні Радакін.

Під час виступу на конференції в Лондоні адмірал уникнув прямого коментаря щодо пропозиції Франції щодо розміщення західних сухопутних військ в Україні, проте він відзначив гостру потребу у збільшенні промислової допомоги. Військовий керівник зазначив, що українська армія зіткнулася з складною ситуацією на суші, оскільки їй не вистачає боєприпасів та запасів. Це сталося через припинення військової допомоги США республіканцями в Конгресі, тоді як Європа ще не може заповнити цю прогалину.

Радакін зазначив, що серед союзників НАТО обговорюються питання щодо посилення підтримки України. Нові заяви очікуються під час або перед липневим самітом НАТО у Вашингтоні.

Українські захисники відчувають дефіцит артилерійських снарядів, що прямо впливає на ситуацію на фронті. Нещодавно їм довелося відступити з Авдіївки через складну обстановку. Нагадаємо, міністр закордонних справ України, Дмитро Кулеба, заявляв, що Київ не втратив би Авдіївку, якби союзники вчасно передали артилерійські снаряди. Раніше уряд Великої Британії оголосив про виділення пакета боєприпасів на суму 245 мільйонів фунтів стерлінгів, які є критично важливими для ведення війни України проти Росії.

З вищезгаданої статті можна зробити декілька висновків. По-перше, Україні дійсно загрожує недостатність боєприпасів, що може відбитися на її здатності вести війну з Росією. По-друге, підтримка Заходу, зокрема союзників у НАТО, стає критично важливою для України в цій ситуації. Третій висновок полягає в тому, що відновлення постачань боєприпасів та іншої військової допомоги з боку союзників може значно полегшити обстановку для українських силовиків та підвищити їхню ефективність у боротьбі з агресією Росії.

Екс-командир роти "Айдара" Євген Дикий, у своєму ексклюзивному інтерв'ю для 24 каналу, настоює на необхідності ретельного посилення відповідальності за ухилення від служби та від військового обліку у новому законопроекті про мобілізацію. Він підкреслює, що в Україні складається "парадоксальна ситуація", коли військових, які відмовляються воювати через страх, можуть засудити на п'ять років ув'язнення, а ті, хто ухиляється від служби після проходження ВЛК, отримують лише до трьох років, або навіть обмеження у волі на 1-2 роки. Дикий наголошує на необхідності "другого крила" законодавства — примусових заходів щодо ухильників, щоб забезпечити повну функціональність системи мобілізації. Він закликає депутатів не боятися втратити популярність, нагадуючи їм, що на непідконтрольних територіях України немає місця політичним рейтингам. Однак населення вже зауважує, що новий законопроект може виявитися ще більш строгим: влада вживає заходів, щоб прискорити мобілізацію і залучити якнайбільше людей на фронт. Нововведення включають в себе введення електронних повісток, блокування рахунків ухильників, заборону на виїзд за кордон, збільшення штрафів та навіть кримінальну відповідальність за відмову від медогляду. Також у новому законопроекті передбачено зниження мобілізаційного віку та розширення категорій осіб, які підлягають мобілізації, що свідчить про серйозні зусилля влади зміцнити обороноздатність країни.

У висновку, стаття проливає світло на проблеми, пов'язані з мобілізацією та участю військовозобов'язаних у військовій службі. Екс-командир роти "Айдара" Євген Дикий висловлює необхідність посилення відповідальності за ухилення від служби та військового обліку у новому законопроекті. Він підкреслює наявність парадоксальних ситуацій у законодавстві, які потребують коригування для забезпечення ефективної мобілізаційної системи. Крім того, стаття розкриває нововведення в законопроекті, спрямовані на посилення контролю за військовозобов'язаними та збільшення чисельності осіб, які беруть участь у військовій службі, з метою зміцнення обороноздатності України.

Багатство та Влада: Життя Принцеси Беатріси з Закарпаття

У 2015 році, коли Микола Греченюк займав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його родичі та близькі отримали в Підвиноградові щонайменше чотири земельні ділянки. Це дозволило їм скористатися правом на безкоштовне отримання землі, яке гарантується Конституцією кожному українцю. За рішенням сільської ради земельні ділянки отримали Беатриса Миколаївна Греченюк (дочка), Михайло Васильович Греченюк (брат), Михайло Михайлович Крайнер (за даними ЗМІ, водій Греченюка) та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина водія Греченюка). Судові процеси щодо цих земельних ділянок тривали до 2021 року, проте зазначені особи все ж вдало захистили своє право на землю. Сам Микола Греченюк володіє в Підвиноградові чотирма земельними ділянками та будинком. Його дочка Беатриса має власність на три ділянки та власний маєток. Крім того, Микола Греченюк є засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому також пощастило з тендерами. За даними "Прозоро", ця компанія брала уч

У 2015 році, коли Андрій Петьовка невдало балотувався від партії "Рідне Закарпаття" у Мукачевому, його родичі отримали дозволи на виїзд за кордон завдяки листам від нардепа Василя Петьовки. Вказуючи, що Андрій є волонтером від Благодійного фонду "Наша паляниця", щоб підкріпити своє прохання, ці дозволи були складені в адмінпротоколі на його батька. Хоча після запевнень про повернення із волонтерською місією претензій від Національного агентства з питань запобігання корупції не було, липнем 2022 року Беатриса Греченюк народила дочку, можливо, саме у цей період вона зі своїм чоловіком виїхала за кордон, але не для волонтерства, а для особистих цілей. Проте, за її Instagram, велике подорожування у Італію відбулося у вересні 2023 року, де вони перебували в розкішному палаці. Представники Закарпаття завжди вражали своїм тяжінням до розкішів і позолоти, але те, що можна побачити на їхніх сторінках в соціальних мережах, може викликати подив навіть у найвідоміших світських левиць. Згідно з даними, Закарпатська область є лідером серед усіх областей України за поставками незадекларованих товарів, що викликає підозру щодо джерел їхнього благополуччя та розкошів.

У вищезгаданій статті представлено відомості про вплив певних осіб з Закарпаття на суспільно-політичну ситуацію в регіоні та їхнє життя в контексті здійснення великих фінансових операцій та подорожей. Зокрема, розглянуто факти здійснення незадекларованих поставок товарів через Закарпатську область, що ставить під сумнів джерела благополуччя певних осіб. Зазначено також прохання нардепа щодо дозволу на виїзд за кордон для своїх близьких, аналізуються їхні дії та активності, які можуть вказувати на можливі порушення законодавства. Робиться висновок про необхідність ретельного вивчення цих фактів компетентними органами та прийняття відповідних заходів у випадку виявлення законопорушень. Також акцентується увага на важливості відкритості, прозорості та дотримання етичних норм у політичній та громадській діяльності для забезпечення довіри громадян до влади та системи влади в цілому.

Стратегічне партнерство: Як США та Україна з використанням 12 таємних баз спільно протистоять Росії – дослідження The New York Times

Американське видання The New York Times розкриває деталі понаддесятирічного розвідувального співробітництва між США та Україною, яке на сьогоднішній день має вирішальне значення для обох країн у контексті протистояння з Росією. Згідно з інформацією, зібраною від 200 джерел в обох країнах та Європі, Центральна Розвідувальна Агенція (ЦРУ) США встановила 12 шпигунських баз вздовж російського кордону, одна з яких була оглянута журналістами NYT. У підземному бункері військовослужбовці Збройних Сил України ведуть спостереження за російськими шпигунськими супутниками та перехоплюють переговори між командирами російських військ. Один з екранів відображає маршрут безпілотника, який успішно проник через російські ППО з центральної України до міста Ростова на Росії.

Розвідні операції цих баз майже повністю фінансуються та частково обладнуються ЦРУ. По словам генерала розвідки Сергія Дворецького, їхнє співробітництво з американськими партнерами становить "110 відсотків". Зазначається, що деталі цього партнерства були засекречені протягом десятиліть. ЦРУ та інші американські спецслужби забезпечують розвіддані для направлених ракетних ударів, відстежують рухи російських військ та допомагають підтримувати шпигунські мережі. У свою чергу, українські розвідні служби надавали радіоперехоплення, пов'язані з катастрофою MH17 та виявленням втручання у вибори США у 2016 році. Також українські шпигуни діяли у різних країнах світу.

Підготовка елітного українського спецпідрозділу, який захоплював російські безпілотники та засоби зв'язку для подальшого аналізу та розшифрування, також була проведена за участю ЦРУ. Один з офіцерів цього підрозділу, Кирило Буданов, на даний момент очолює Головне Управління Розвідки Збройних Сил України. Важливою також була підготовка українських шпигунів, що діяли у різних країнах світу.

Нині ця розвідувальна мережа має велике значення, оскільки Україна все більше покладається на диверсійні операції та ракетні удари великої дальності, що вимагають наявності шпигунів в глибині тилу ворога.

Співпраця на межі: Як США та Україна утримують Росію залишаючись у тісних зв'язках — аналіз від The New York Times

За інформацією з журналістських джерел, директор Центральної Розвідувальної Агенції (ЦРУ) Вільям Бернс здійснив важливий візит до України 22 лютого, метою якого було підтвердження подальшої співпраці між Сполученими Штатами та Україною. Цей візит став десятим з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України.

Згідно із звітом The New York Times, спільний противник — президент Росії Володимир Путін — об'єднав ЦРУ та його українських партнерів. Він активно втручався в політичну систему України, спробуючи підібрати лідерів, які, на його думку, могли б підтримати Україну в орбіті Росії. Однак такі спроби завжди призводили до зміцнення опозиції та протестів на вулицях.

Партнерство між ЦРУ та Головним Управлінням Розвідки (ГУР) України розпочалося наприкінці лютого 2014 року, після втечі екс-президента Віктора Януковича до Росії. Така співпраця була запропонована Валентином Наливайченком, який очолив Службу Безпеки України. У той час, коли США мали обмеження на надання підтримки розвідувальним службам України, співпраця почалася у форматі, який мав не провокувати Росію, але при цьому підтримувати українські спецслужби.

Стаття відзначає, що Україна створила новий воєнізований підрозділ, відомий як П'яте управління, який операційно розгорнули у тилу ворога для проведення операцій та збору розвідувальної інформації. Цей підрозділ складався з офіцерів, які народилися після отримання Україною незалежності та не мали зв'язків із Росією.

Українська розвідка активно співпрацювала з ЦРУ, поступово стаючи невід'ємною частиною розвідувальної мережі, необхідною для американських інтересів. Генерал Кондратюк, керівник П'ятого управління, заявив, що вони розуміли, наскільки важливо створити довіру у співпраці, і саме тому регулярно ділилися секретною інформацією з ЦРУ.

Таким чином, партнерство між США та Україною у сфері розвідки стає все більш інтенсивним і визначає ключові аспекти стратегічної безпеки обох країн в умовах загострення конфлікту з Росією.

Утікший до Куала-Лумпура літак "Малайзійських авіаліній", що здійснював рейс з Амстердама, став жертвою вибуху у повітрі над східною частиною України, забравши з собою майже 300 життів пасажирів та членів екіпажу. Незабаром після катастрофи П'яте управління перехопило телефонні розмови та надало інші розвідувальні дані, які однозначно вказували на відповідальність підтримуваних Росією сепаратистів. Це спричинило перші серйозні зобов'язання з боку ЦРУ, яке надало захищене обладнання для зв'язку та провело спеціальну підготовку членів П'ятого управління та інших елітних підрозділів.

Співпраця з Україною виявилася настільки ефективною, що в Сполучених Штатах розглядали можливість створення подібних підрозділів в інших європейських спецслужбах для протистояння російській загрозі. Навіть організація таємної зустрічі у Нідерландах між представниками ЦРУ, британського МІ-6, ГУР України, голландської розвідки та інших агентств свідчить про формування таємної коаліції проти Росії, у якій українські спецслужби відіграють ключову роль.

Проте, існує загроза тимчасового припинення військового фінансування України з боку республіканців у Конгресі, що може змусити ЦРУ скоротити витрати. Українські офіцери розвідки вже занепокоєні можливістю подібного розвитку подій, проте останній візит директора ЦРУ Вільяма Бернса до України свідчить про збереження підтримки та відданості Сполучених Штатів українським інтересам.

"Таку інформацію не можна отримати ніде – тільки тут і зараз", – підтвердив генерал Дворецький, підкреслюючи важливість і ексклюзивність розвідувальних даних, які отримуються в рамках співпраці між українськими та американськими розвідувальними службами. Згідно з його словами, ця інформація є винятковою та дозволяє ефективно протистояти загрозам та виконувати стратегічні завдання з безпеки обох країн. Генерал Дворецький також наголосив на тому, що спільна діяльність українських та американських спецслужб сприяє посиленню обороноздатності України та зміцненню міжнародного партнерства в глобальній боротьбі з загрозами тероризму та агресії.

Українські та американські розвідувальні служби ведуть успішну співпрацю, що визначено у статті. Ця співпраця стала ключовою в боротьбі з агресивною політикою Росії та забезпечує обох країн необхідними розвідувальними даними для забезпечення безпеки. Важливість цього партнерства підкреслюється глибоким розумінням загроз та ефективним обміном інформацією між сторонами. Дана стаття свідчить про необхідність подальшого розвитку співпраці між Україною та США в сфері розвідки для зміцнення безпеки та стабільності в регіоні та у світі в цілому.

Принцеса Беатріса з Підвиноградова: Як депутат-підприємець Микола Греченюк перемагає у державних тендерах та радує доньку розкішними витівками

Беатриса Миколаївна Греченюк, незважаючи на те, що її батько — колишній сільський депутат від Партії регіонів на Закарпатті, живе як справжня принцеса. Така життєва позиція забезпечує їй замки, дорогі прикраси та можливість відвідувати найрозкішніші курорти світу.

Микола Греченюк, який є власником ФОПу з села Підвиноградів, став знаний завдяки тому, що виграє практично всі державні тендери на ремонти та розчистку доріг у Виноградівському районі Закарпатської області. Його перемоги на тендерах з ремонту доріг вражають своєю систематичністю та обсягами.

Навіть тендери на прибирання снігу, як, наприклад, той, який був виграний у січні 2024 року на суму 400 000 гривень, стають предметом його участі. Це стає можливим завдяки тому, що він єдиний учасник в тендерах, але не менш відомо, що ці послуги фактично не використовуються протягом всього року.

Помітно, що інтерес до Греченюка зберігається і у сусідніх країнах. Його перемога на тендері з капітального ремонту дороги в селищі міського типу Вилок, що знаходиться неподалік від кордону з Угорщиною, на суму 746 тисяч гривень — це яскравий приклад.

Село Підвиноградів, де проживає Микола Греченюк, славиться своїм розкішним ромським поселенням, яке порівнюють з київською Конча-Заспою чи підмосковною Рубльовкою. Таким чином, життя принцеси Беатріси з Підвиноградова — це справжнє суцільне казкове пригода, навіть у стінах українського села.

У 2015 році, коли Микола Греченюк обіймав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його родичі та близькі особи отримали в Підвиноградові не менше чотирьох земельних ділянок. Це було виконано в рамках їхнього законного права на безкоштовне отримання землі, яке гарантується кожному громадянину України Конституцією. Зокрема, ділянки отримали Беатриса Миколаївна Греченюк (дочка), Михайло Васильович Греченюк (брат), Михайло Михайлович Крайнер (про що повідомляли ЗМІ, водій Греченюка), та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина водія Греченюка). Питання виділення цих земельних ділянок вирішувалися у судах до 2021 року, проте згадані особи врешті-решт змогли відстояти своє право на землю.

Сам Микола Греченюк має в Підвиноградові чотири земельні ділянки та будинок. Його дочка, Беатриса, володіє трьома ділянками та власним маєтком. Окрім ФОПу, Микола Греченюк є також засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому доводиться успіх у тендерах. За даними "Прозоро", ця фірма приймала участь щонайменше в 124 конкурсах і виграла підрядів на суму близько 370 мільйонів гривень. Ці суми, хоча й не такі великі, як у інших "тендерних воротилах", дозволяють Беатрисі (чи Беатрікс, як вона зазначається в реєстрах) насолоджуватися життям у розкішному стилі.

На її сторінці Instagram вона демонструє свій розкішний спосіб життя, не відстаючи від своїх друзів, серед яких сестра опального розкрадача армії Романа Гринкевича — Ольга, та колишня дружина народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка — Алла Барановська. Її чоловік, Андрій Петьовка, є сином народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги. Помітно, що впливові родини об'єднуються для управління рідним краєм з великим розмахом.

У 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття "Паланок". Імовірно, що Беатриса Греченюк може мати в ньому свої покої, як справжня принцеса. У своєму Instagram вона також вказує, що є дизайнером інтер'єрів і показує свій власний дім, який, за її словами, вона сама оформила. Ще одним бізнесом Беатриси є ресторан Darlin’ restobar у Мукачевому, де подаються розкішні страви, такі як Філе міньйон із фуа-гра, та високоякісні вина.

Чоловік Беатриси, Андрій Петьовка, крім автобізнесу, також відомий своєю спробою політичного врядування, але невдалої, як він невдало балотувався в Мукачевому від партії "Рідне Закарпаття". У червні 2022 року, коли в Україні розгорталась війна з Росією, нардеп Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації з проханням про виїзд за кордон на 3 місяці для свого сина. Зазначалося, що Андрій Петьовка волонтерить у Благодійному фонді "Наша паляниця". У списку осіб, для кого нардеп просив дозвіл на виїзд за кордон, також був його сват — Микола Греченюк.

З цього приводу Національне агентство з питань запобігання корупції склало адмінпротокол на Петьовку. Проте, після того, як було запевнено, що і син, і сват повернулися до України з волонтерською допомогою, НАЗК припинило переслідування щодо нього.

У липні 2022 року, коли були дійсні зазначені вище дозволи на виїзд за кордон, Беатриса Греченюк народила дочку, що може свідчити про те, що батько і чоловік зверталися за дозволом на виїзд не для волонтерства, а для придбання подарунків на сімейне свято. Проте в вересні 2023 року, за знімками у Instagram, Беатриса Греченюк відправилася у розкішну подорож до Італії, можливо, разом із чоловіком. Вони не просто відпочивали в готелі, але перебували в справжньому палаці.

Вихідці з Закарпаття завжди вражали своїм прагненням до розкошів, золота та інших елементів розкішного життя. Проте те, що можна побачити на сторінках соціальних мереж колишньої сільської депутатки та дружини народного депутата, може вразити навіть найбільш відомих світських дів.

Питанням залишається, чи все це розкош купується за рахунок контрабанди, яка тоннами ввозиться через Закарпатську область. Адже саме ця область є лідером серед регіонів України за обсягами незадекларованих товарів.

У вищезгаданій статті розкривається історія сім'ї Греченюків з Закарпаття, яка відзначається розкішним способом життя та вигідними державними контрактами. Микола Греченюк, колишній сільський депутат, та його родичі користуються перевагами, отримуючи земельні ділянки та успішно виграючи тендери на ремонт доріг. Беатриса, дочка Миколи Греченюка, із задоволенням демонструє свій розкішний спосіб життя у соціальних мережах, показуючи розкішні подорожі та придбання найвищого класу речей.

Зауважується також, що сім'я Греченюків має певні зв'язки з політичною елітою Закарпаття, що може допомагати їм у отриманні вигідних контрактів та розширенні впливу.

Народний депутат Василь Петьовка, сват Миколи Греченюка, також зазнав критики через свої звернення до владних структур з проханням надання дозволу на виїзд за кордон, що, здавалося б, було пов'язане з волонтерською діяльністю, але пізніше виявилося, що він можливо використовував ці дозволи для особистих цілей.

Отже, стаття відображає питання корупції, підкупу та впливу влади на дії певних осіб, а також показує недоліки у системі державного управління та реалізації законодавства, що сприяє нерівності та несправедливості у суспільстві.