Війна

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За шість місяців 2024 року сума відшкодувань у справах НАБУ і САП сягнула лише 209,3 мільйона гривень. Попри рекорди, корупційні злочини продовжують процвітати, перевищуючи успіхи антикорупційних органів.

Станом на 30 червня 2024 року державі було відшкодовано понад 9,3 мільярда гривень завдяки НАБУ та САП. Однак, загальні витрати на утримання цих органів становлять приблизно 12-13 мільярдів гривень, що ставить під сумнів економічну ефективність їх існування.

Крім того, на ефективність роботи НАБУ і САП впливає значна кількість виправдувальних вироків у їхніх справах, як у випадку з ексміністром Володимиром Омеляном, де обидві справи розвалилися у судах. Однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації.

Існує також занепокоєння щодо порушень презумпції невинуватості з боку НАБУ, як у справах проти Миколи Сольського та нардепа Сергія Кузьміних.

Харківська правозахисна група також критикувала НАБУ за заяви, що порушують презумпцію невинуватості. Справжньою причиною переслідування Сольського там вважають реформування ринку землі в Україні.

Окрім того, Сольський сприяв ветеранам АТО в отриманні земельних ділянок, які інші зацікавлені особи могли “приберегти” для себе. Саме цей факт і збентежив НАБУ, яке стало на бік скандальної Національної аграрної академії замість військовослужбовців.

Подібні політичні переслідування і критично низька довіра українців до антикорупційних органів є серйозними сигналами напередодні першого міжнародного аудиту НАБУ, який за словами керівництва бюро має от-от розпочатися.

Разом з тим, ідея створення власної експертної установи при НАБУ, запропонована Семеном Кривоносом, викликає серйозні побоювання, враховуючи неодноразові випадки маніпулювання експертизами, що може призвести до заангажованих переслідувань і трансформації в радянське НКВС.

Саме підтасовування експертиз детективами НАБУ зазвичай є юридичним підґрунтям для виправдальних вироків ВАКС. Як зокрема, було у справі ексміністра Омеляна. І вірогідно буде у справі ексміністра Сольського, де детективи НАБУ вдалися до спроби приховати та анулювати експертизу, яку самі і призначили. Ймовірно, через те, що експертиза могла засвідчити невинуватість підозрюваних.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Довго й ефективно обороняти місто надзвичайно важко через складнощі ландшафту. Коли дійдуть до траси, то штурм міста буде швидшим за зачистку Суджі. Ворог перейшов трасу Вугледар-Мар’їнка і закріпився на наших колишніх позиціях. Падіння Селидового загрожує насамперед обороні міста Курахове, яке мало би прикриватися саме з висот із напрямку Селидового, і це угруповання мало би бути відсіченим досить великим водосховищем”, – пише Ворошнов.

Також, за його оцінкою, є загроза напівоточення угруповання у Вугледарі, якщо РФ вдасться захопити низку важливих об’єктів уздовж траси Вугледар-Мар’їнка.

Фактично Ворошнов підтверджує, що наступ РФ на покровському напрямку, який наразі йде більше не на захід, у бік Мирнограда, а на південний захід, глобально в напрямку Врем’ївського виступу, має на меті обійти із заходу другу лінію української оборони на всьому донецькому фронті від Очеретиного до Вугледара.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

У слідстві ім’я чиновника не вказується. Однак ЗМІ повідомляють, що йдеться про голову Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, який раніше очолював Донецьку ОДА.

У 2020-2023, обіймаючи посаду керівника Донецької ОВА, Кириленко придбав 21 об’єкт нерухомості та люксовий автомобіль, зареєструвавши майно на родичів своєї дружини.

Серед незаконно придбаного:

▫️7 квартир у Києві та Ужгороді загальною площею 688,5 кв. м; ▫️дом під Києвом площею понад 220 кв. м; ▫️2 гаражних боксу; ▫️6 паркувальних місць; ▫️3 нежитлових приміщення загальною площею понад 190 кв. м; ▫️автомобиль ВМW Х3.

Придбане майно не було вказано в деклараціях Кириленка за 2020, 2021, 2022 і 2023 роки.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Мова йде про передачу ТОВ “ДЕВЕЛОПМЕНТ СОЛЮШН” земельної ділянки площею 7,91 га з кадастровим номером 8000000000:90:400:0006, що розташована на 27 км Столичного шосе в Голосіївському районі Києва, в елітній Конча-Заспі. Земля належить санаторію “Жовтень” та була відчужена за шахрайською схемою, коли ніби-то в рахунок ремонту одного з корпусів будівельникам була передана земельна ділянка ринковою вартістю біля 1 мільярду гривень. Надалі “права” на ділянку були передані ТОВ “ДЕВЕЛОПМЕНТ СОЛЮШН”.

Власниками “ДЕВЕЛОПМЕНТ СОЛЮШН” є кіпрська офшорна компанія “МЕКУДА ЛІМІТЕД” і громадянка Кіпру Христина Софоклеус, зареєстрована за адресою: Кіпр, 1043, Лімассол, Гермасогея, Гіасеміон, 4, квартира 21. Батько Андреас Софоклеус, також громадянин Кіпру і власник юридичної компанії “Софоклеус і Партнери”, що знаходиться на вулиці Саксаганського, 36-Д, є компаньйоном Бориса Кауфмана по ряду проектів.

Компанія “Софоклеус і Партнери” спеціалізується на виведені бізнесу в офшори та легалізації доходів отриманих непідтвердженим шляхом. Наразі компанія працює як в Україні, так і в Росії, допомагаючи деяким українським екс-чиновникам перевести бізнес як в Европу, так і в РФ.

Борис Кауфман, як і Вадим Столар мають стійкі бізнес-зв’язки з РФ, які залишаються робочими, незважаючи повномасштабне вторгнення Росії на території України у 2022 році.

Так, багаторічним партнером Бориса Кауфмана по тютюновому бізнесу залишається, незважаючи на офійний продаж часткиу 2016 році, російський “збройовий барон” Ігор Кесаєв, власник російського військового заводу імені Дегтярьова. Також Кесаєв очолює благодійний фонд “Моноліт”, який підтримує працівників ФСБ РФ, зокрема, звільнених у запас, і членів їхніх сімей. Власне кажучи, окрім загальновідомих зв’язків з Кесаєвим, Борис Кауфман позиціонує себе “предствавником російського бізнесу” в Україні.

Вадим Столар, який за інформацією наших джерел в КМДА, пролобіював незаконне відчуження земельної ділянки санаторію Жовтень у Конча Заспі, в 2023 році продав столичний бізнес центр Парус “фунту” православного олігарха Костянтина Малофєєва – Максиму Кріппі. Максим Кріппа – багато років представляє інтереси Малофєєва, а після введення проти олігарха санкцій – став його “фунтом”, через якого Малофєєв скуповує активи. Ще однією причиною, через яку більшість активів олігарха оформляється на “фунтів” на кшталт Кріппи – судовий процес та розподіл майна в РФ через розлучення Малофєєва зі своєю дружиною.

Раніше Костянтин Малофєєв, через компанію яка формально належить Максиму Кріппі, викупив маєток в Конча Заспі за 311 мільйонів гривень.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА З ДУШКОМ КОМУНІЗМУ

В української енергетичної політики є одна хронічна хвороба протягом десятиліть — прагнення щось урівняти, дозволити комусь не платити, перекласти платежі на інших. Постійно відбуваються намагання залатати боргові дірки, перекладаючи відповідальність з одних гравців на інших. Мотиви при цьому можуть бути різними: чи то популізм і удавана турбота про споживача, чи то прагнення покращити становище компанії, яка ближча до душі тим, хто приймає рішення.

Протягувати такі рішення вдавалось відносно легко до початку повномасштабної війни. Попри те, що справи в енергетиці були далекими від ідеалу, все ж завжди можна було нашкребти фінансового ресурсу, щоб протягнути такого плану рішення. Проте повномасштабна війна і пов’язане з нею економічне падіння, скорочення споживання енергоносіїв, втрата енергетичних активів як через окупацію, так і через постійні обстріли значно скоротили ліквідність і грошові потоки в енергосекторі. В результаті, протягом повномасштабної війни уряд двічі вдавався до підвищення тарифу на електроенергію для населення. Такого радикального підвищення тарифів годі було уявити до 2022 року. І вже навіть здавалось, що здорова економічна логіка почне перемагати логіку комунізму: поділити, урівняти, не заплатити. Але “ніт”…

Всередині липня в енергетичному регуляторі почали поговорювати про зрівнювання ставок тарифу на розподіл, незалежно від обсягів споживання та підключеної напруги — це рішення збентежило як енергетиків, так і ключових споживачів електроенергії.

Про це тоді я написав окремий текст, роз’яснюючи, чому це рішення неправильне і навіть шкідливе. Зокрема, це повернення до крос-субсидування, коли одна категорія споживачів не повністю покриває витрати й втрати, а компенсація відбувається за рахунок інших. Окрім цього, такий підхід суперечить принципам європейського енергетичного регулювання, а також може суттєво вдарити по стимулах розвитку великих підприємств, які споживають значні обсяги електроенергії, а відтак, це прямий удар по економіці країни. Тут вже навіть не варто згадувати, що великі промислові споживачі і без того страждають від зростання цін, то їм хочуть бонусом ще трішки підвищити.

Тоді ж я писав, що ключовими бенефіціарами стануть ті компанії, які дотують нижчий тариф електроенергії для населення (механізм ПСО) — “Укргідроенерго”, а передусім — “Енергоатом”. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.

І от коли, здавалось, регулятор відмовився від цієї ідеї після хвилі критики, в медіа з’явилась інформація, що оновлений склад регулятора збирається повернутись до цього питання. Зрівняйлівка. Але у нашому колгоспі хоч всі й рівні, є деякі рівніші за інших.

От “Енергоатом” став об’єктом новин і минулого тижня. І знову ж таки про економіку в енергетиці. Так, у мережі з’явилась фотокопія наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, яким компанії буде дозволено не сплачувати за боргами. Цікаво, як можна збудувати нормальну енергетику, дозволяючи не платити за боргами? Які компанії будуть готові працювати зі стратегічним підприємством енергосектору, якщо вони розумітимуть, що їм цілком можуть законно не сплачувати за виконані роботи та надані послуги? Як це підвищить платіжну дисципліну в умовах того, що борги є однією із найбільших загроз для української енергетики у переддень дуже складної зими?

Минулого тижня з’явилась ще одна ідея такого ж штибу — було озвучено пропозиції залучити газові компанії до механізму ПСО на ринку електроенергії. Тобто газовики мають заплатити за електроенергію, бо в енергетиків вже грошей немає. Зрозуміло, що мотив — благородний: якщо електроенергетичні компанії не мають ресурсу для закупівлі імпортної електроенергії для покриття соціальних цілей, то є бажання знайти інших донорів для таких операцій. Але все ж виникає запитання: є ж компанії, які отримали додатковий фінансовий ресурс після підвищення тарифу для населення, чому не вони виступлять донором? А хто буде кінцевим бенефіціаром операцій після того, як газовики оплатять імпорт електроенергії, споживачі її отримають і за цю електроенергію розрахуються, оплачуючи електроенергетичним компаніям?

Ну і вишенька на торті — хабар у пів мільйона доларів, на отриманні якого затримали одного із заступників міністра. А хабар, як повідомляють медіа, дали за сприяння передачі обладнання з одного державного підприємства до іншого. От вона, ефективність державної власності в наших умовах і тої моделі економіки, яка стала невіддільним елементом енергетичної політики України в останні десятиліття.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з інформацією, оприлюдненою у журналістському розслідуванні «Агроторггруп» вже раніше брала участь у сумнівних аукціонах із продажу російських активів. Навесні 2024 року ця компанія з’явилася на аукціонах, організованих Агентством з розшуку та менеджменту активів, де була звинувачена у спричиненні збитків на суму 471 мільйон гривень. Ці дані були детально розглянуті заступником голови фінансового комітету Верховної Ради Ярославом Железняком.

Особливу тривогу викликало те, що «Агроторггруп» перебуває під контролем Віталія Логінова, неформального радника голови Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК). Логінов, який був представлений як «смотрящий від Офісу президента», з’явився в ОГХК у 2023 році. Джерела, близькі до титанової галузі, повідомили, що саме Логінов контролює Суми, ОГХК і ОПЗ, займаючись усіма питаннями логістики та постачання.

Розслідування також зазначає, що є чутки про можливу причетність до компанії «Агроторггруп» донецького бізнесмена з дев’яностих Гіві Немсадзе, проте підтвердження цієї інформації немає. За словами анонімного джерела, це всього лише спроба дезінформації. Насправді, основним контролером «Агроторггруп» є Віталій Логінов, який використовує різні вигадки про свою роль, щоб заплутати ситуацію.

Одним із найбільших тривог є те, що Логінов уже реалізував шахрайську давальницьку схему на підприємстві «СумиХімПром», яке державі вдалося повернути у 2023 році. Через цю схему завод зазнає збитків у розмірі 300-400 тисяч доларів на кожній поставці сировини. Експерти побоюються, що схожі проблеми можуть виникнути і в Одеському припортовому заводі під контролем «Агроторггруп».

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Про це повідомили пресслужби СБУ та Офісу Генерального прокурора. Серед затриманих є особа, якій загрожує до 15 років позбавлення волі.

За інформацією СБУ, агентурна мережа ФСБ займалася збором конфіденційної інформації про українські спецслужби та правоохоронні органи, а також про високопосадовців і громадських діячів, які становили інтерес для ворога. Відомості, які збирали агенти, планувалося використати для ліквідації, вербування, а також для проведення інформаційно-психологічних спецоперацій проти українських посадовців.

Головний агент мережі, Дмитро Іванцов, був колишнім керівником підрозділу УДО та супроводжував Віктора Януковича під час його втечі до Росії. Після окупації Криму Іванцов зрадив присязі, прийняв громадянство РФ і перейшов на службу до Федеральної служби охорони (ФСО). Досудове розслідування встановило, що він продовжив активно працювати на ФСБ, залучивши до агентурної діяльності колишнього віцекерівника охорони Януковича Романа Лапу, який залишився в Криму і працює в Севастополі.

До складу агентурної групи входив також 46-річний киянин, чинний військовослужбовець Національної гвардії України. Цей Нацгвардієць, який раніше був водієм Іванцова в УДО, використовував своїх знайомих правоохоронців для отримання інформації з відомчих інформаційних систем і підшукував “однодумців” для вербування. Зібрану інформацію він планував передати Іванцову через підготовлені канали агентурного зв’язку.

СБУ задокументувала розвідувальну діяльність кожного учасника агентурної групи і затримала фігуранта, який діяв у Києві. Під час обшуків у нього вилучено комп’ютерну техніку, мобільні телефони та інші речові докази співпраці з ФСБ. Затриманому повідомлено про підозру у державній зраді.

Дії Дмитра Іванцова та його спільника в Криму кваліфіковано як державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану за попередньою змовою групи осіб. Встановлено, що Іванцов передав ФСБ секретні плани порядку дій на випадок загрози життю президента, які він отримав під час роботи в УДО.

Триває розслідування для притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до злочину.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Колесникова зазначила, що чергове підвищення тарифів для промисловців є “латанням дірок” за рахунок підприємств, які найбільше постраждали. Вона підкреслила, що керівництво “Укрзалізниці” має надати економічне обґрунтування для зміни тарифів, особливо з огляду на концепцію “зближення класів” вантажів, яка, за її словами, є непрактичною.

“Що таке зближення класів? Один використав логістику на 10%, а інший на 110%, а платити ми мусимо однаково? Це абсолютно не економічно обґрунтовано. Тому ми залишаємося на позиції, що “Укрзалізниця” повинна перерахувати тарифи, оскільки вони завищені для промисловості”, — зазначила Колесникова.

Колесникова також вказала на необхідність ефективного управління ресурсами та проведення реформ у “Укрзалізниці”, щоб забезпечити прозорість діяльності компанії і ліквідувати корупцію. За її словами, відсутність реформ і необґрунтовані витрати, які має компанія, свідчать про погане управління.

“Якби вони здійснювали необхідні реформи, не було б дивних закупівель і необґрунтованих витрат. Зараз виглядає так, що ефективність їхньої роботи забезпечується виключно за рахунок підвищення тарифів для тих, хто і так платить більше, ніж це обґрунтовано”, — зазначила вона.

“Укрзалізниця” демонструє рекордні обсяги перевезень, за перше півріччя 2024 року компанія звітує про прибуток у розмірі 3,1 млрд грн. Однак, згідно з прогнозами, до кінця року може бути зафіксований збиток у розмірі 2,7 млрд грн. Керівництво компанії поки що не пояснило причини можливого збитку, але вже ініціювало нове підвищення тарифів на вантажні перевезення.

Європейська бізнес асоціація закликала “Укрзалізницю” зосередитися на пошуку внутрішніх резервів та скороченні операційних витрат, а не перекладати свої фінансові проблеми на бізнес.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За словами Горбенка, Винник залишив Україну на початку повномасштабного вторгнення, заявивши про необхідність лікування в Німеччині. Він стверджує, що жодного разу за 2,5 роки не виходив на зв’язок і не надавав жодної інформації про свій стан. Горбенко підкреслює, що насправді Винник просто втік від війни, а його так звана хвороба була лише вигадкою.

“Ви знали, що до війни ніхто на лікування з України нікуди не виїжджав і не було жодної хвороби. Однак півтора року розповідали про виїзд через таємничу хворобу. Навіть після того, як ваша брехня викрилася, у вас вистачає совісті плести людям вигадані історії,” – написав Горбенко.

Він також зазначив, що Винник нібито не підтримує Україну під час війни, а інформація про мільйонні суми допомоги ЗСУ, яка регулярно публікується фан-клубом артиста, є неправдивою. Горбенко звернувся до фан-клубу з проханням надати звіти про надану допомогу, зазначаючи, що дані про допомогу не містять конкретної інформації про отримувачів та суми.

“Ви два роки ганяєте по колу фото та відео одних і тих самих автомобілів, кількість яких зростає з кожним місяцем. Розповідаєте казки про сотні тисяч євро таємної допомоги, невідомо чим, невідомо кому. Опублікуйте звіт і покажіть хоча б третину суми, яку ви декларуєте,” – заявив Горбенко.

Нагадаємо, що Олег Винник зник з публічного простору на початку війни, а його прихильники чекали його повернення та активної участі в підтримці країни. Тепер питання про його відсутність і нібито допомогу ЗСУ розтавило наче все на свої місця.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з розслідуванням, «Укрмінхім» постачає «СумиХімПром» сировину, таку як сірка, аміак, фосфорити та хлористий калій, а потім забирає на продаж вироблені на заводі комплексні добрива. Цікаво, що компанія не має власних джерел видобутку сировини, а просто закуповує її за кордоном і перепродає заводу, встановлюючи при цьому завищені ціни.

Згідно з даними розслідування, ТОВ «Укрмінхім» працює через мережу європейських компаній-одноденок, які зареєстровані у різних країнах, і допомагають завищувати ціни на сировину. Результат цієї схеми полягає в значних фінансових збитках для державного заводу. Кожна поставка може обходитися «СумиХімПром» на $300-400 тисяч дорожче, ніж якби сировина закуповувалася безпосередньо у виробників. Посередники отримують прибуток у розмірі приблизно $20-30 за тонну.

Особливу тривогу викликає те, що сировина, яка постачається на завод, часто має сумнівне походження. Наприклад, один з останніх контрактів ТОВ «ТД «Укрмінхім» на поставку фосфоритів від словацької компанії Z9 Impex s.r.o. показує значну різницю в ціні. 1 серпня 2024 року фосфорити, які нібито походять з Єгипту, були куплені за €107 за тонну, тоді як реальний єгипетський постачальник Chem Source Egypt пропонує ту ж сировину по $40-50 за тонну.

Однак, як з’ясували журналісти, фосфорити мають «єгипетське» походження тільки на папері. Наприклад, один з коносаментів показав, що сировина була завантажена у Лівані, майже на кордоні із Сирією. Це свідчить про те, що насправді фосфорити мають сирійське походження. Підсанкційний товар союзника Росії маскується під єгипетський за допомогою підробних сертифікатів.

Така схема постачання не тільки підриває фінансову стабільність «СумиХімПром», а й може мати серйозні наслідки для якості продукції, що виготовляється на заводі. В умовах, коли важлива прозорість і ефективність використання ресурсів, такі практики створюють додаткові ризики і можуть негативно вплинути на репутацію і конкурентоспроможність підприємства.

На фоні цих подій, Віталій Вікторович Логінов, неформальний радник голови ОГХК з 2023 року, як стверджують журналісти, контролює цю мережу і є ключовою фігурою у цій схемі. Ситуація вимагає детального розслідування та втручання відповідних органів, щоб зупинити порушення і забезпечити належне функціонування державного заводу.