Війна

Міністерство оборони України нещодавно анонсувало запуск нової цифрової системи для обліку військовослужбовців, яка дозволить значно покращити процеси управління та адміністрування в Збройних силах. Ця інноваційна платформа має на меті забезпечити точне та ефективне ведення даних про особовий склад, а також оптимізувати логістичні та кадрові процеси.

За словами міністра оборони Дениса Шмигаля, система дозволить в режимі реального часу отримувати актуальні дані про кожного військовослужбовця, його історію призначень, а також формувати звіти та проєкти наказів.

«Імпульс» розробили як інформаційно-комунікаційну систему тактичного рівня, яка має працювати у кожній військовій частині. Це дозволить підрозділам швидше формувати документи, а керівництву ухвалювати рішення на основі точних та прозорих даних.

Першими нову систему вже почали застосовувати Десантно-штурмові війська. Найближчим часом вона запрацює у Сухопутних військах та в новостворених корпусах.

Міноборони також планує інтегрувати «Імпульс» з іншими цифровими рішеннями: застосунком для військових «Армія+», Медичною інформаційною системою та іншими інструментами. Це має створити єдиний електронний простір управління особовим складом.

Раніше у застосунку «Резерв+» з’явилася нова відмітка «ВОС-999. Потребує проходження базової загальновійськової підготовки». У відомстві пояснили, що вона означає необхідність для частини користувачів пройти базовий курс підготовки перед подальшими призначеннями.

В Україні продовжується мобілізація, що супроводжується активізацією діяльності територіальних центрів комплектування (ТЦК). Однак паралельно з цим зростає кількість випадків, коли чоловіків оголошують у розшук, що спричиняє непорозуміння та невизначеність серед громадян. Деякі люди навіть не підозрюють, що їхній статус змінився, і що вони потрапили під розшук через відсутність повідомлення або через неуважність до документів.

За словами юриста, підстави для внесення особи в розшук є лише дві:

неявка за повісткою для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) або уточнення військово-облікових даних;

несвоєчасне оновлення власних військових даних.

У таких випадках ТЦК складає матеріали про порушення та передає їх до поліції. Далі інформація потрапляє до бази «Оберіг» і в систему «АРМОР».

Адвокат навів кілька типових ситуацій.

По-перше, система може видати дублюючу повістку. Наприклад, чоловік отримав виклик, з’явився до ТЦК, навіть пройшов ВЛК і отримав відстрочку чи бронювання. Але якщо була сформована ще одна повістка, про яку він не знав, то неявка вже рахується порушенням.

По-друге, проблеми виникають через застарілу адресу. Якщо повістка надійшла на неактуальне місце проживання та повернулася, людина автоматично стає порушником військового обліку.

Інформація з бази «АРМОР» дозволяє поліцейським бачити статус особи. Водночас правоохоронці не мають права затримувати громадян виключно за порушення правил військового обліку чи складати адмінпротоколи.

Затримати людину вони можуть лише за інші правопорушення. Відомі випадки, коли поліцейські доправляли ухилянтів у ТЦК, але такі дії оскаржуються.

Капралов радить кілька кроків:

встановити застосунок «Резерв+» та регулярно оновлювати дані;

подати до ТЦК письмову заяву з проханням надати інформацію про статус;

у разі технічних помилок надати підтверджувальні документи — довідку з ТЦК або ЦНАПу, скріншоти з «Резерв+», де видно, що дані були оновлені.

«Якщо у застосунку з’являється позначка про розшук через нібито неоновлення даних, хоча вони актуальні, потрібно офіційно звернутися до ТЦК, щоб статус виправили», — підсумував адвокат.

У державному підприємстві «Ліси України» провели семінар з нагоди Дня працівників лісового господарства. Захід очолив Юрій Болоховець — посадовець, якому нещодавно вручили підозру у незаконному збагаченні. Попри те, що він уже побував у слідчому ізоляторі, подія пройшла у типовому для державної системи форматі: з урочистими грамотами, відзнаками та офіційними подяками.

Проте святкової атмосфери не було. Чиновники та народні депутати демонстративно проігнорували подію, розуміючи, що фотографії поруч із «королем лісових схем» можуть коштувати політичної репутації.

За офіційними даними слідства, Болоховець фігурує у справі про незаконне набуття активів на понад 10,4 млн грн, що суттєво перевищує його офіційні доходи. Зокрема, мова йде про квартиру у Києві вартістю близько 9 млн грн та вісім земельних ділянок загальною площею понад 24 гектари, оформлених на підконтрольних осіб. Різниця між задекларованим і фактичним майном перевищує 7,9 млн грн.

Парадокс полягає в тому, що після скандального звільнення у 2023 році Болоховець отримав ще більші повноваження. Реформа лісової галузі, яка мала забезпечити прозорість та ефективність, фактично зосередила управління у його руках.

Тож замість відповідей на суспільні запитання про корупцію та незаконні статки, Болоховець влаштовує святкування, яке більше нагадує корпоратив для обраних. Для багатьох це ще один доказ: державний ліс перетворився на приватний бізнес-клан, а очікуване «очищення» системи відбулося лише на словах.

За даними Інституту вивчення війни (ISW), російський диктатор Володимир Путін міг безпосередньо стояти за витоком інформації для агентства Bloomberg або ж особисто схвалити його. Йдеться про повідомлення щодо намірів Кремля активізувати удари по українській енергетичній системі та інших об’єктах критичної інфраструктури.

Аналітики наголошують, що Кремль має жорсткий контроль над інформаційним простором і не допускає випадкових повідомлень у західні медіа. Тому поява даних про стратегію Москви може бути навмисним кроком, спрямованим на формування потрібних наративів.

20 вересня видання Bloomberg з посиланням на джерела, близькі до Кремля, повідомило: Путін вважає військову ескалацію найкращим способом змусити Україну до переговорів на його умовах. Ті ж співрозмовники вказали, що російський лідер оцінив позицію Вашингтона як пасивну – зокрема, після зустрічі у серпні на Алясці він вирішив, що США не прагнуть активно втручатися у війну.

ISW підкреслює, що поширення таких даних може переслідувати кілька цілей Кремля:

посіяти страх серед українців напередодні зими;

підживити наратив про неминучість перемоги РФ;

використати розбіжності між США та ЄС у підходах до підтримки Києва.

Експерти наголошують, що витік ігнорує ключові проблеми самої російської армії, яка вже неодноразово демонструвала нездатність досягти поставлених стратегічних цілей.

«Військова перемога Росії в Україні не є неминучою. Україна, США та європейські партнери зберігають значний вплив на результат війни», – підсумували в ISW.

Останнім часом противник активно трансформує підхід до використання безпілотних апаратів. Якщо раніше головною ціллю таких атак були безпосередньо позиції на лінії зіткнення, то тепер дедалі частіше під удар потрапляє тилова інфраструктура. Йдеться передусім про транспортні артерії, які забезпечують оперативне підвезення техніки, боєприпасів та гуманітарних вантажів.

За словами бійців ЗСУ, росіяни перетворюють окремі ділянки доріг на “коридори смерті”, де будь-яка машина опиняється під обстрілом. У відповідь українські військові намагаються пристосуватися: встановлюють протидронні сітки, пересуваються у темну пору доби та використовують невеликі авто замість вантажівок.

Втім, російська тактика стає дедалі складнішою. З’явилися важкі дрони-“матки”, які запускають менші вибухові БПЛА і водночас виконують функцію ретрансляційної антени, що розширює радіус дії. Таким чином Москва отримала можливість завдавати ударів по дорогах та під’їздах до міст значно далі від лінії фронту.

Підполковник Дмитро Запорожець з 11-го армійського корпусу ЗСУ наголошує: якщо раніше атаки були поодинокими, то тепер вони носять системний характер. Йдеться не лише про дороги постачання, а й про склади, евакуаційні маршрути та під’їзди до населених пунктів.

Наслідки відчутні безпосередньо на передовій. Підрозділи іноді змушені чекати на боєприпаси добу чи більше, через що втрачають можливість діяти на повну силу. Евакуація поранених також ускладнюється — як через атаки дронів, так і через зруйновані дороги. Медики визнають, що в таких умовах надання допомоги під час руху стає майже неможливим.

Антидронні сітки, які українські сили масово встановлюють над дорогами, лише частково вирішують проблему. Росіяни пристосовуються: намагаються бити по опорах, щоб обвалити конструкції, або залишають дрони в засідках на виїздах і в’їздах.

У свою чергу, Financial Times зазначає, що майбутнє війни може визначити застосування роїв дронів із штучним інтелектом. Такі технології здатні радикально змінити баланс сил на полі бою.

Український виробник безпілотників Warbirds of Ukraine на міжнародній виставці Brave1 Defense Tech Valley 2025 презентував новітній ударний дрон-камікадзе Zozulya, який став справжнім проривом у сфері військових технологій. Цей дрон спеціально розроблений для виконання точних та потужних ударів по ворожих цілях на великих відстанях, що робить його ефективним інструментом у боротьбі з агресором, зокрема для нанесення ударів по важливих об'єктах, які знаходяться далеко від передової лінії фронту.

— Крейсерська швидкість — близько 130 км/год, максимальна — до 180 км/год.— Навантаження бойової частини залежить від дальності: у заявках і медіа-публікаціях називають діапазон від ~10 до 50 кг. При цьому для польотів на максимальну відстань (зазначають 2 100 км) вказують боєзаряд близько 10–15 кг, а з максимальною боєприпасною масою (близько 50 кг) — меншу дальність (приблизно до ~1 100 км). Це співпадає з поясненням, що далекобійність змінюється залежно від маси корисного навантаження.

Розробники зазначають, що Zozulya оснащена системою візуальної навігації і має заходи протидії ворожому спуфінгу (анти-GPS-атакам). У польотному контролері застосовано власну інерційну систему, яка в умовах відсутності GPS дозволяє тривалий час уникати істотних відхилень від курсу. Це дає змогу зберігати траєкторію навіть при активній радіоелектронній протидії.

У доступних публікаціях вказують орієнтовну ціну одиниці на рівні близько 40 тисяч доларів. За повідомленнями розробника та медіа, станом на виставку компанія виготовила близько 100 таких апаратів, дрон уже має кодифікацію Міноборони і постачається до ЗСУ; окремі зразки вже застосовувалися в бойових умовах.

Поява таких систем вписується в ширший тренд української оборонної індустрії: цього року активізувалися розробки середнього та далекого радіусу дії, а також заходи щодо підвищення витривалості систем у середовищі радіоелектронної боротьби. Платформа Brave1 і суміжні ініціативи сприяють пришвидшенню випробувань і кодифікації нових типів БПЛА для оперативного використання.

У відкритих джерелах і на сайті виробника можна знайти трохи різні цифри щодо дальності й навантаження — це очікувано для систем з варіативними конфігураціями (дальність зростає при менших корисних навантаженнях). Також комерційні оцінки ціни й дані про обсяги виробництва можуть коригуватися залежно від контрактів і ступеня локалізації комплектуючих