Війна

В умовах загальної мобілізації в Україні, яка триває в умовах війни, передбачено кілька підстав для отримання відстрочки від служби для військовозобов’язаних. Однією з таких підстав є необхідність догляду за родичем, який має інвалідність і потребує сторонньої допомоги. Це питання набуває особливої актуальності, оскільки з початком мобілізації багато родин стикаються з труднощами у зв’язку з необхідністю забезпечення належного догляду за інвалідами.

Адвокат Юрій Айвазян, коментуючи ситуацію для порталу «Юристи.UA», роз’яснив, що відстрочка може бути надана не лише тим особам, які доглядають за батьками чи дітьми з інвалідністю, а й чоловікам, чиї дружини мають встановлену інвалідність другої групи. Це важливий момент, адже до цього часу питання надання відстрочки для таких випадків не завжди було зрозуміло для широкої аудиторії.

Для підтвердження права на відстрочку необхідно надати:

свідоцтво про шлюб;

документ, що засвідчує інвалідність дружини.

Серед таких документів можуть бути: довідка МСЕК за формою МОЗ, виписка з рішення експертної комісії, посвідчення особи з інвалідністю (пенсійне або соціальне), а також довідка для осіб з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу.

Таким чином, наявність у дружини інвалідності офіційно визнається підставою для тимчасового звільнення чоловіка від мобілізації. Головне — надати повний пакет підтверджуючих документів, щоб ТЦК міг прийняти законне рішення.

Фігурантка кримінальної справи про фінансові махінації, колишня голова Наглядової ради та співвласниця iBox Bank Олена Шевцова, була оголошена в міжнародний розшук понад півтора роки тому. Зараз вона переховується за кордоном, а її адвокати активно затягують розгляд справи в судах, що ускладнює процес її екстрадиції та притягнення до відповідальності. Про це повідомляє видання 360ua.news, наголошуючи на тому, що навіть у розпалі судового процесу затримка у вирішенні справи призводить до серйозних правових наслідків для української юстиції.

Нагадаємо, що Бюро економічної безпеки звинувачує Олену Шевцову у фінансових махінаціях та організації схем із відмивання мільярдів гривень на користь нелегальних структур. За даними слідства, саме вона стояла за низкою фіктивних операцій, які дозволили вивести значні кошти з банку, використовуючи корупційні зв'язки та низку маніпуляцій із фінансовими потоками. Ці дії не лише завдали значних збитків фінансовій установі, а й підривають довіру до банківської системи в Україні в цілому.

БЕБ вдалося отримати дозвіл і провести досудове розслідування навіть за відсутності підозрюваних. За результатами розслідування, Олені Шевцовій пред’явлено звинувачення за двома статтями Кримінального кодексу України: ст. 203-2 «Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей» і ст. 209 «Легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом».

З моменту оголошення підозрюваних у міжнародний розшук поліції вдалося знайти тільки одну з її пособниць — Ірину Циганок. Її затримали польські правоохоронці в рамках міжнародного співробітництва з Україною. Наразі обговорюється питання екстрадиції підозрюваної. Але головна фігурантка справи Олена Шевцова досі на свободі.

За інформацією джерел, Олена Шевцова наразі проживає в Об’єднаних Арабських Еміратах. Де знаходиться ще одна пособниця Шевцової — Зоя Нестеровська — поки невідомо. Проте слідство у їхній справі триває, в суді розглядаються позови щодо багатомільйонного штрафу іншої заснованої Шевцовою компанії, а сама Шевцова навіть потрапила до санкційного списку РНБО.

За даними розслідування БЕБ, з 2021 року було налагоджено ефективну фінансову схему відмивання коштів. Йдеться про так званий «міскодінг». Гравці онлайн-казино поповнювали свої ігрові рахунки через мережу терміналів iBox по всій Україні. Але в графі «призначення платежу» вказували, що оплачують комунальні послуги або покупку товарів. Кошти надходили на рахунки 20 фіктивних компаній, пов’язаних з нелегальними казино.

Платежі не викликали ні підозри у Нацбанку (НБУ), ні цікавості у податкової. За оцінками БЕБ Олена Шевцова разом з Іриною Циганок та Зоєю Нестеровською, таким чином могли «відмити» близько 5 мільярдів гривень. Нелегальний гральний бізнес також отримав відчутні грошові вигоди, але скільки змогли заощадити онлайн-казино на ухиленні від сплати податків, поки що важко оцінити.

Незаконні фінансові операції не обмежилися тільки відмиванням коштів через iBox Bank. Ще один бізнес Олени Шевцової — фінансова компанія «ЛЕО» з однойменною платіжною системою — також допомагав збагатитися тіньовим гральним структурам. До того моменту, коли на діяльність цих компаній не звернули увагу державні органи.

Починаючи з 2023 року справи Шевцової та її бізнесів значно погіршилися. З одного боку, після неодноразового ігнорування попереджень державного регулятора, iBox Bank втратив ліцензію і був ліквідований.

Як зазначено в заяві НБУ, рішення було прийнято «у зв’язку з систематичним порушенням Банком (iBox, — ред.) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом». До того як відкликати ліцензію, Нацбанк надсилав офіційні попередження керівництву iBox Bank, накладав штрафи і зупиняв окремі транзакції, але ніякої реакції з боку самого iBox Bank не було.

Проти ФК «ЛЕО» також були застосовані заходи впливу. У 2023 році Рада національної безпеки і оборони України ввела санкції проти компанії терміном на 5 років. З іншого боку, діяльність компанії привернула до себе увагу і Нацбанку, який скасував реєстрацію платіжної системи LEO і виключив інформацію про неї з Реєстру платіжної інфраструктури. Також, регулятор наклав на «ЛЕО» штраф у розмірі 73,5 млн грн.

Однак, цей штраф досі не сплачений: компанія подала позов до суду про незаконність штрафу, і розслідування справи досі триває. А точніше – йде по колу. НБУ заявив, що оскаржить у касаційному суді рішення Київського окружного адміністративного суду та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду про скасування штрафу ТОВ «ФК ЛЕО». Але Верховний суд повернув справу на повторний розгляд до суду першої інстанції.

Сама Шевцова відкидає будь-які звинувачення на свою адресу. Вона запевняє, що всі ліквідації, анулювання ліцензій і підозри у фінансових зловживаннях – це лише спроби певних чиновників атакувати її бізнес.

“Я абсолютно не розумію, за що проти мене були застосовані санкції. Я патріот своєї країни не на словах, а на ділі підтримувала наших захисників, починаючи з 24 лютого 2022 року, і робила все для створення надійного тилу, платила податки, розвивала бізнес“, — заявляла Шевцова на своїй FB сторінці.

Проте, і дати хід справі активно заважає. “Адвокати підозрюваної всіляко затягують розслідування для відстрочки її притягнення до кримінальної відповідальності. Зокрема, у справі постійно змінюються захисники, щоразу вимагаючи час на ознайомлення з матеріалами, ініціюються численні переноси розгляду справи, а призначені безкоштовні адвокати не з’являються на судові засідання“, — йдеться в заяві БЕЗ.

Дісталося і суддям. Рішення про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування «було прийнято, незважаючи на безпрецедентну інформаційну атаку і особисте переслідування суддівЛичаківського районного суду Львова».

Перспективи отримання вироку для Олени Шевцової та її пособниць поки що виглядають невпевнено. Головна фігурантка справи досі в міжнародному розшуку. Національний банк поки не може домогтися сплати штрафу від ФК «ЛЕО» Шевцової. Юридичні зволікання адвокатів дозволяють розтягувати час розгляду справи на необмежений термін, тому правоохоронці не можуть притягнути Шевцову до відповідальності.

Заступниця Генерального прокурора Марія Вдовиченко активно розставляє своїх людей на ключові посади в Офісі Генерального прокурора, що ставить під сумнів її роль у низці гучних антикорупційних розслідувань. Вона не лише зміцнює свою політичну позицію, але й забезпечує свою команду впливовими посадовими місцями, що згодом призводить до низки скандалів та розслідувань. Одним із останніх таких призначень став випадок з Даниїлом Юрійовичем Труніним — вихідцем з Київської міської прокуратури, якого Вдовиченко поставила на посаду Начальника Департаменту в Офісі Генерального прокурора.

Трунін, як і багато інших представників команди Вдовиченко, привернув увагу правоохоронців після призначення. Останнім часом з'ясувалося, що кілька осіб, які були набрані або підвищені за її безпосередньої участі, стали фігурантами масштабних антикорупційних розслідувань. Дії цих осіб викликали підозри щодо можливих зловживань службовим становищем та порушень етичних стандартів.

Марія Вдовиченко – також колишня посадова особа Київської прокуратури – була призначена заступницею Генерального прокурора. У розпорядженні Генпрокурора щодо розподілу обов’язків їй доручено кураторство над напрямом, що стосується Державного бюро розслідувань (ДБР).

Спільна робота Вдовиченко та Труніна в Київській міській прокуратурі, подальше підвищення Вдовиченко до заступниці Генпрокурора та одночасне просування Труніна на посаду начальника департаменту в ОГП – створює передумови для висновків про кадрові зв’язки й вертикалі впливу в межах правоохоронної системи.

Підтвердженням корупційного спрямування такого роду зв’язків може слугувати нещодавній скандал в ЗМІ, коли журналістам стало відомо про отримання фактичним керівником Київської міської прокуратури Сергієм Ходаківським хабара у розмірі 200 тисяч доларів за сприяння рейдерському захопленню.

За інформацією журналістів, частину з цих коштів було передано особисто Марії Вдовиченко, як заступнику Генпрокурора. Як бачимо, старання Марії Вдовиченко по просуванню вихідців з Київської міської прокуратури на топові посади в ОГП вже дають свої результати.

Колишня голова Наглядової ради та співвласниця iBox Bank Олена Шевцова, фігурантка кримінальної справи про фінансові махінації, була оголошена в міжнародний розшук понад півтора роки тому. Вона звинувачується в організації схем з відмивання мільярдів гривень на користь нелегальних структур, що суттєво порушує законодавство та підриває економічну стабільність країни. На даний момент Шевцова переховується за кордоном, а її адвокати активно затягують процес розгляду справи в судах, що створює додаткові труднощі для правоохоронців і затримує правосуддя.

Бюро економічної безпеки висунуло звинувачення Олені Шевцовій у фінансових махінаціях, що включають організацію схем для виведення великих сум коштів з банківських установ через незаконні операції. За інформацією слідства, ці гроші потрапляли до нелегальних фінансових каналів, що могло спричинити серйозні збитки державі та її громадянам. Справу, що стосується Шевцової, активно розслідують в Україні, але через її втечу за кордон процес ускладнюється, і арешт фігурантки стає ще більш важким завданням.

БЕБ вдалося отримати дозвіл і провести досудове розслідування навіть за відсутності підозрюваних. За результатами розслідування, Олені Шевцовій пред’явлено звинувачення за двома статтями Кримінального кодексу України: ст. 203-2 «Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей» і ст. 209 «Легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом».

З моменту оголошення підозрюваних у міжнародний розшук поліції вдалося знайти тільки одну з її пособниць — Ірину Циганок. Її затримали польські правоохоронці в рамках міжнародного співробітництва з Україною. Наразі обговорюється питання екстрадиції підозрюваної. Але головна фігурантка справи Олена Шевцова досі на свободі.

За інформацією джерел, Олена Шевцова наразі проживає в Об’єднаних Арабських Еміратах. Де знаходиться ще одна пособниця Шевцової — Зоя Нестеровська — поки невідомо. Проте слідство у їхній справі триває, в суді розглядаються позови щодо багатомільйонного штрафу іншої заснованої Шевцовою компанії, а сама Шевцова навіть потрапила до санкційного списку РНБО.

За даними розслідування БЕБ, з 2021 року було налагоджено ефективну фінансову схему відмивання коштів. Йдеться про так званий «міскодінг». Гравці онлайн-казино поповнювали свої ігрові рахунки через мережу терміналів iBox по всій Україні. Але в графі «призначення платежу» вказували, що оплачують комунальні послуги або покупку товарів. Кошти надходили на рахунки 20 фіктивних компаній, пов’язаних з нелегальними казино.

Платежі не викликали ні підозри у Нацбанку (НБУ), ні цікавості у податкової. За оцінками БЕБ Олена Шевцова разом з Іриною Циганок та Зоєю Нестеровською, таким чином могли «відмити» близько 5 мільярдів гривень. Нелегальний гральний бізнес також отримав відчутні грошові вигоди, але скільки змогли заощадити онлайн-казино на ухиленні від сплати податків, поки що важко оцінити.

Незаконні фінансові операції не обмежилися тільки відмиванням коштів через iBox Bank. Ще один бізнес Олени Шевцової — фінансова компанія «ЛЕО» з однойменною платіжною системою — також допомагав збагатитися тіньовим гральним структурам. До того моменту, коли на діяльність цих компаній не звернули увагу державні органи.

Починаючи з 2023 року справи Шевцової та її бізнесів значно погіршилися. З одного боку, після неодноразового ігнорування попереджень державного регулятора, iBox Bank втратив ліцензію і був ліквідований.

Як зазначено в заяві НБУ, рішення було прийнято «у зв’язку з систематичним порушенням Банком (iBox, — ред.) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом». До того як відкликати ліцензію, Нацбанк надсилав офіційні попередження керівництву iBox Bank, накладав штрафи і зупиняв окремі транзакції, але ніякої реакції з боку самого iBox Bank не було.

Проти ФК «ЛЕО» також були застосовані заходи впливу. У 2023 році Рада національної безпеки і оборони України ввела санкції проти компанії терміном на 5 років. З іншого боку, діяльність компанії привернула до себе увагу і Нацбанку, який скасував реєстрацію платіжної системи LEO і виключив інформацію про неї з Реєстру платіжної інфраструктури. Також, регулятор наклав на «ЛЕО» штраф у розмірі 73,5 млн грн.

Однак, цей штраф досі не сплачений: компанія подала позов до суду про незаконність штрафу, і розслідування справи досі триває. А точніше – йде по колу. НБУ заявив, що оскаржить у касаційному суді рішення Київського окружного адміністративного суду та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду про скасування штрафу ТОВ «ФК ЛЕО». Але Верховний суд повернув справу на повторний розгляд до суду першої інстанції.

Сама Шевцова відкидає будь-які звинувачення на свою адресу. Вона запевняє, що всі ліквідації, анулювання ліцензій і підозри у фінансових зловживаннях – це лише спроби певних чиновників атакувати її бізнес.

“Я абсолютно не розумію, за що проти мене були застосовані санкції. Я патріот своєї країни не на словах, а на ділі підтримувала наших захисників, починаючи з 24 лютого 2022 року, і робила все для створення надійного тилу, платила податки, розвивала бізнес“, — заявляла Шевцова на своїй FB сторінці.

Проте, і дати хід справі активно заважає. “Адвокати підозрюваної всіляко затягують розслідування для відстрочки її притягнення до кримінальної відповідальності. Зокрема, у справі постійно змінюються захисники, щоразу вимагаючи час на ознайомлення з матеріалами, ініціюються численні переноси розгляду справи, а призначені безкоштовні адвокати не з’являються на судові засідання“, — йдеться в заяві БЕЗ.

Дісталося і суддям. Рішення про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування «було прийнято, незважаючи на безпрецедентну інформаційну атаку і особисте переслідування суддівЛичаківського районного суду Львова».

Перспективи отримання вироку для Олени Шевцової та її пособниць поки що виглядають невпевнено. Головна фігурантка справи досі в міжнародному розшуку. Національний банк поки не може домогтися сплати штрафу від ФК «ЛЕО» Шевцової. Юридичні зволікання адвокатів дозволяють розтягувати час розгляду справи на необмежений термін, тому правоохоронці не можуть притягнути Шевцову до відповідальності.

Заступник керівника Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Максим Курило у вересні 2024 року задекларував майнові права на квартиру в одному з сучасних житлових комплексів Черкас — ЖК «Парковий». Площа придбаного житла становить 84,9 квадратних метра, а задекларована вартість покупки — 1,32 мільйона гривень.

Водночас експерти ринку нерухомості зазначають, що середня ринкова ціна подібних квартир у цьому житловому комплексі є майже удвічі вищою за задекларовану. Така розбіжність у вартості привернула увагу аналітиків та викликала запитання щодо умов придбання.

Крім того, декларації Курила вказують і на інші дороговартісні придбання. Зокрема, у грудні 2023 року він купив квадроцикл CF Moto CF500AU-9L за 314 тис. грн. Раніше його дружина Юлія придбала Volkswagen Scirocco (2013 р.в.) за 280 тис. грн, а після початку повномасштабної війни подружжя отримало у користування Nissan Qashqai (2018).

Фінансовий баланс родини викликає запитання. У 2024 році прокурор отримав 1,12 млн грн зарплати та близько 1,32 млн грн подарунків від батьків, тоді як видатки на майнові права й інші активи сягнули понад 2,76 млн грн. Дружина декларує скромні доходи – лише 106 тис. грн, але займається бізнесом у сфері перманентного макіяжу, де ціни на послуги стартують від 2 тис. грн. Експерти припускають, що частина доходів могла не потрапити в декларацію.

Додаткові питання виникають і щодо мобілізаційного статусу родини. Юлія Курило є молодшим лейтенантом запасу, однак досі не мобілізована, вільно пересувається Україною та виїжджає за кордон.

Сукупність цих фактів вказує на можливі ознаки легалізації коштів через “батьківські подарунки” та неповне декларування реальних доходів.

У Харківській області викрито серйозні зловживання в системі замісної підтримувальної терапії (ЗПТ), що призвели до неконтрольованого обігу сильнодіючих препаратів, зокрема метадону та бупренорфіну. За даними слідства, ці ліки видаються пацієнтам без належних медичних показань, а рецепти на них виписуються за формою №3, яка застосовується виключно за наявності конкретного діагнозу, проте в даному випадку діагнози не встановлюються, що є грубим порушенням вимог законодавства.

Це зловживання створює сприятливі умови для потрапляння зазначених препаратів на «чорний ринок», що може призвести до значних ризиків для суспільства, зокрема для здоров’я людей, які стають жертвами наркозалежності, та для зростання рівня наркоторгівлі. Препарати, які повинні використовуватися в рамках лікування наркозалежних, фактично потрапляють у незаконний обіг, що підриває ефективність державної політики боротьби з наркоманією.

Нормативи Міністерства охорони здоров’я України чітко визначають: замісна терапія можлива лише за підтвердженого діагнозу, письмової заяви пацієнта, інформованої згоди, а також за умов контролю залишків препаратів та регулярних перевірок стану здоров’я. У Харківській області ці правила масово ігноруються. Рецепти виписуються формально, без обстеження, а облік ліків практично не ведеться.

До схем незаконного відпуску наркотичних засобів залучені переважно приватні медичні заклади та підприємці. Вони виписують рецепти за гроші, фактично перетворюючи програму лікування на джерело нелегального заробітку. Це становить загрозу для життя та здоров’я пацієнтів і дискредитує саму ідею замісної підтримувальної терапії.

Особливо небезпечним є системний характер проблеми: відсутність контролю з боку держави дозволяє корупційним схемам процвітати. У результаті бюджетні кошти використовуються не за призначенням, а пацієнти замість допомоги залишаються заручниками фармацевтичної мафії.

В ніч на 22 вересня Росія знову здійснила серію масованих авіаударів по українських територіях. Цього разу внаслідок агресії були зафіксовані значні руйнування інфраструктури, численні пожежі та, на жаль, жертви серед мирних мешканців. Вибухи пролунали в кількох ключових регіонах, де розташовані важливі об'єкти, включаючи транспортні вузли та енергетичні інфраструктури. Внаслідок атак сталися перебої з електропостачанням і водопостачанням у деяких районах.

Найбільших втрат зазнало Запоріжжя. За словами голови Запорізької ОВА Івана Федорова, вранці по місту випустили щонайменше п’ять керованих авіабомб. Пошкоджені об’єкти цивільної інфраструктури й промисловості, у місті горіли пожежі. Спершу повідомляли про двох загиблих і двох поранених, один із них у тяжкому стані. Згодом стало відомо, що кількість жертв зросла до трьох: з-під завалів приватного будинку рятувальники дістали тіло 75-річної жінки.

У Дніпропетровській області, за інформацією очільника ОВА Сергія Лисака, під обстрілами опинилися Нікопольський район і громади Синельниківщини. Ворог бив важкою артилерією та FPV-дронами. У Марганці, Мирівській і Покровській громадах пошкоджені приватні будинки та господарські споруди. У Нікополі зруйновані п’ятиповерхівка та кілька осель. Після опівночі безпілотники влучили по Покровській громаді: знищені шість машин, пошкоджені ще три, згоріли літня кухня, гараж і приватний дім. На щастя, обійшлося без жертв.

Суми також потрапили під удар дронів. Як повідомив в.о. міського голови Артем Кобзар, два безпілотники влучили в промислові об’єкти, ще один — у заклад освіти. У прилеглих будинках вибито вікна, пошкоджені балкони. Постраждав охоронець підприємства, куди влучив один із дронів.

На Київщині, за даними голови ОВА Миколи Калашника, наслідки дронової атаки зафіксовані у чотирьох районах. У Вишгородському районі горіла лісова підстилка, у Фастівському — приватний будинок. В Обухівському районі уламки збитої ворожої цілі впали на незаселений багатоповерховий будинок, а у Бориспільському районі через пожежу пошкоджено транспорт і житло. Відомо про одного постраждалого — чоловіка 1993 року народження, який отримав осколкове поранення плеча.

Через ворожі удари в низці регіонів працюють рятувальники та екстрені служби.

Міністерство оборони України нещодавно анонсувало запуск нової цифрової системи для обліку військовослужбовців, яка дозволить значно покращити процеси управління та адміністрування в Збройних силах. Ця інноваційна платформа має на меті забезпечити точне та ефективне ведення даних про особовий склад, а також оптимізувати логістичні та кадрові процеси.

За словами міністра оборони Дениса Шмигаля, система дозволить в режимі реального часу отримувати актуальні дані про кожного військовослужбовця, його історію призначень, а також формувати звіти та проєкти наказів.

«Імпульс» розробили як інформаційно-комунікаційну систему тактичного рівня, яка має працювати у кожній військовій частині. Це дозволить підрозділам швидше формувати документи, а керівництву ухвалювати рішення на основі точних та прозорих даних.

Першими нову систему вже почали застосовувати Десантно-штурмові війська. Найближчим часом вона запрацює у Сухопутних військах та в новостворених корпусах.

Міноборони також планує інтегрувати «Імпульс» з іншими цифровими рішеннями: застосунком для військових «Армія+», Медичною інформаційною системою та іншими інструментами. Це має створити єдиний електронний простір управління особовим складом.

Раніше у застосунку «Резерв+» з’явилася нова відмітка «ВОС-999. Потребує проходження базової загальновійськової підготовки». У відомстві пояснили, що вона означає необхідність для частини користувачів пройти базовий курс підготовки перед подальшими призначеннями.

В Україні продовжується мобілізація, що супроводжується активізацією діяльності територіальних центрів комплектування (ТЦК). Однак паралельно з цим зростає кількість випадків, коли чоловіків оголошують у розшук, що спричиняє непорозуміння та невизначеність серед громадян. Деякі люди навіть не підозрюють, що їхній статус змінився, і що вони потрапили під розшук через відсутність повідомлення або через неуважність до документів.

За словами юриста, підстави для внесення особи в розшук є лише дві:

неявка за повісткою для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) або уточнення військово-облікових даних;

несвоєчасне оновлення власних військових даних.

У таких випадках ТЦК складає матеріали про порушення та передає їх до поліції. Далі інформація потрапляє до бази «Оберіг» і в систему «АРМОР».

Адвокат навів кілька типових ситуацій.

По-перше, система може видати дублюючу повістку. Наприклад, чоловік отримав виклик, з’явився до ТЦК, навіть пройшов ВЛК і отримав відстрочку чи бронювання. Але якщо була сформована ще одна повістка, про яку він не знав, то неявка вже рахується порушенням.

По-друге, проблеми виникають через застарілу адресу. Якщо повістка надійшла на неактуальне місце проживання та повернулася, людина автоматично стає порушником військового обліку.

Інформація з бази «АРМОР» дозволяє поліцейським бачити статус особи. Водночас правоохоронці не мають права затримувати громадян виключно за порушення правил військового обліку чи складати адмінпротоколи.

Затримати людину вони можуть лише за інші правопорушення. Відомі випадки, коли поліцейські доправляли ухилянтів у ТЦК, але такі дії оскаржуються.

Капралов радить кілька кроків:

встановити застосунок «Резерв+» та регулярно оновлювати дані;

подати до ТЦК письмову заяву з проханням надати інформацію про статус;

у разі технічних помилок надати підтверджувальні документи — довідку з ТЦК або ЦНАПу, скріншоти з «Резерв+», де видно, що дані були оновлені.

«Якщо у застосунку з’являється позначка про розшук через нібито неоновлення даних, хоча вони актуальні, потрібно офіційно звернутися до ТЦК, щоб статус виправили», — підсумував адвокат.