Війна

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Зниження кредитного рейтингу України, яке агентство Fitch Ratings нещодавно погіршило з рівня “C” до “RD” (обмежений дефолт), привернуло увагу світової спільноти. Володимир Золоторьов вважає, що перша реакція на цю новину буде негативною, оскільки такий рейтинг зазвичай означає, що країна перебуває у важкому фінансовому становищі, що робить її ризикованою для кредитування.

“Перша реакція на це буде негативною, бо всі будуть розуміти, що це країна, якій не можна давати грошей. Але всі знають, що тут війна, тому я не думаю, що це якось серйозно вплине на реальні гроші, які сюди йдуть”, – пояснює Золоторьов.

Експерт також підкреслив, що випадки, коли держави зазнавали дефолту аналогічно до приватних підприємств, у світі практично відсутні. “У випадку підприємства все просто: є борг, він не може бути сплачений. Після цього йде процедура банкрутства, вилучаються активи. Щось вертається тим, хто давав кредити. У випадку держави цього зробити не можна. Принаймні, таких прецедентів не було”, – зазначив Золоторьов.

Це означає, що хоча зниження рейтингу й відображає складне фінансове становище України, механізми для управління таким становищем у випадку держави кардинально відрізняються від тих, що застосовуються для приватних компаній.

На думку Золоторьова, світова економіка вже йде до великого дефолту, що стосується не лише України, а й таких економічно розвинених країн, як США та Західна Європа. “Дефолт України на цьому тлі буде малопомітним”, – додає експерт, підкреслюючи, що загроза дефолту стає глобальним викликом.

Зниження рейтингу сталося після того, як український уряд домовився з міжнародними кредиторами щодо реструктуризації боргу на суму понад 20 млрд доларів. Це було необхідним кроком для підтримки фінансової стабільності в умовах війни. Однак, навіть за наявності таких домовленостей, рейтингові агентства продовжують оцінювати кредитоспроможність України на дуже низькому рівні.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Валентина Гінзбург, директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА, повідомила, що зростає кількість госпіталізованих і пацієнтів, які потребують штучної вентиляції легень. Однак, за її словами, захворювання в основному протікає без суттєвих ускладнень.

“Хворі, які не відчувають значних симптомів, можуть ігнорувати їх, вважаючи, що це звичайна втома чи нежить. Це підвищує ризик поширення Covid-19 серед інших осіб”, – попередила Гінзбург.

У зв’язку з цим, медики рекомендують використовувати захисні маски, антисептики для рук, уникати великих скупчень людей і тримати дистанцію.

Також варто зазначити, що в Україні зафіксовано новий субваріант коронавірусу Omicron – Flirt, який швидше передається і краще уникає імунної відповіді. Проте вакцини залишаються ефективними проти цього варіанту вірусу.

Попри трикратне зростання захворюваності на Covid-19 за останній місяць, Міністерство охорони здоров’я не планує вводити обмежувальні заходи, оскільки абсолютна кількість хворих залишається відносно невеликою.

МОЗ також оновило рекомендації щодо вакцинації. Тепер більшості людей достатньо одного щеплення проти Covid-19, тоді як людям з групи ризику слід проходити ревакцинацію через 6-12 місяців.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з поданими деклараціями за червень та липень, Порошенко заробив понад 38 мільйонів 200 тисяч гривень. Це викликало хвилю критики у ЗМІ та суспільстві, оскільки раніше з’явилася інформація про інші фінансові махінації, пов’язані з Порошенком та його партією.

Один з найбільших скандалів стосується інвестицій Порошенка в облігації через його власний банк. Згідно з повідомленнями ЗМІ, Порошенко інвестував 156 мільйонів гривень, які були зібрані українцями для його фонду на підтримку Збройних Сил України (ЗСУ), в облігації державного боргу. Ця інвестиція принесла Порошенку прибуток у 50 мільйонів гривень, який залишився неоподаткованим.

Крім того, аналітичний звіт YouControl вказує на те, що депутати від “Європейської солідарності”, яких у парламенті всього 27 з 401, під час війни збагатилися на суму більшу, ніж усі інші депутати разом узяті. У 2022 році, попри військовий стан та економічні труднощі в країні, Порошенко задекларував майже 1,5 мільярда гривень заробітків, що в 20 разів більше, ніж до війни. Таким чином, він увійшов у трійку найзаможніших олігархів України.

У 2023 році, порівняно з 2022 роком, статки Порошенка зросли ще на 224 мільйони доларів, і наразі оцінюються майже в 1 мільярд доларів.

Додатково, згідно з повідомленнями ЗМІ, кошти, які були зібрані фондом Порошенка та пов’язаною з ним громадською організацією “Справа громад” на підтримку ЗСУ, використовувалися для внесення застав підозрюваним у кримінальних справах, а також для отримання прибутку на купівлі-продажу державних облігацій.

Ще один скандал стосується того, що за даними НАЗК, “Європейська солідарність” Порошенка вивела з державного бюджету на власний рахунок 35 мільйонів гривень. Ці кошти, які мали бути використані для фінансування політичних партій, були привласнені через схему з купівлею державних облігацій.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з новими постановами Кабінету Міністрів, чоловіки, які перебувають за кордоном, не зможуть отримати посвідчення водія, якщо вони не виконали вимоги закону щодо оновлення своїх військово-облікових даних. Це рішення набуде чинності на період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування.

Які Зміни Внесено?

Міністерство оборони України закликає громадян скористатися можливістю оновити свої дані онлайн. Це допоможе уникнути тривалих черг і можливих штрафів за невиконання нових вимог.

Основна мета цих нововведень – забезпечити своєчасне і точне оновлення військово-облікових даних громадян, що дозволить краще контролювати ситуацію з мобілізацією та військовим обліком, а також уникнути можливих зловживань і помилок у веденні обліку.

Нові правила мають на меті покращення контролю над мобілізаційними процесами, але вони також створюють певні труднощі для українців, що перебувають за кордоном. Однак своєчасне оновлення даних і дотримання нових вимог допоможе уникнути ускладнень з отриманням важливих документів, таких як посвідчення водія.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Роль Петра Оленича у Цифровізації Києва

Петро Оленич – заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) з питань цифрового розвитку. Він обіймає цю посаду з квітня 2021 року, але його зв’язки з Київською адміністрацією мають глибші корені. Оленич працює у КМДА вже понад вісім років, зокрема на посаді директора Департаменту земельних ресурсів, де його діяльність привернула неоднозначну увагу.

Оленич активно просуває ініціативи цифровізації столиці і публічно презентує нові функції “Київ цифровий”, як от останнє оновлення до версії 3.0. Його інформаційна активність у медіа може виглядати як спроба привернути позитивну увагу та відвернути погляд від численних корупційних скандалів, в які він потрапив.

Оленич опинився в центрі декількох резонансних корупційних справ. Наприкінці 2023 року НАБУ висунуло йому підозру у незаконному відведенні земельної ділянки природно-заповідного фонду під забудову. Слідство встановило, що в результаті цієї операції Київська громада втратила близько 6,4 мільйона гривень. Подальші розслідування показали, що в документах було навмисно вказано неправдиву інформацію про статус ділянки, що дозволило передати частину парку “Нивки” під забудову.

Але це не єдине звинувачення. Раніше Оленич також потрапляв у скандали через отримання земельних ділянок у подарунок. Журналісти з’ясували, що в 2016 році він став власником чотирьох земельних наділів у селі Богданівка Броварського району. Ці ділянки були подаровані особами, які отримали їх в приватну власність всього за два місяці до передачі Оленичу.

Ще один інцидент відзначився у жовтні 2019 року, коли Департамент земельних ресурсів під керівництвом Оленича продовжив оренду земельної ділянки для будівництва житлового комплексу на вулиці Звіринецькій, незважаючи на те, що ця ділянка мала статус без права на капітальну забудову. Цей випадок також викликав великий резонанс у медіа.

Бюджет та Розподіл Коштів

Програма “Цифровий Київ”, затверджена наприкінці 2023 року, передбачає витрати в розмірі 7,1 мільярда гривень на цифровізацію столиці у 2024-2025 роках. З них 6,2 мільярда мають бути виділені безпосередньо з бюджету столиці. Ці кошти спрямовуються на розвиток “Київ цифровий”, включаючи нові сервіси та покращення існуючих функцій.

Витрати на цифровізацію, безсумнівно, є значними, і важливо, щоб процес витрачання цих коштів був прозорим та контрольованим. Наявність корупційних скандалів, пов’язаних із Петром Оленичем, ставить під сумнів ефективність і законність витрат у цьому напрямку.

Петро Оленич активно просуває досягнення у сфері цифровізації та регулярно з’являється в медіа з новинами про “Київ цифровий”. Його публічні виступи і презентації можуть бути спробою створити позитивний імідж і відвернути увагу від корупційних скандалів. Оленич також був помічений під час виступу Віталія Кличка на сесії Київради, коли він заснув на засіданні, що викликало негативну реакцію.

Цифровізація Києва, безсумнівно, є важливим кроком у розвитку столиці, і “Київ цифровий” приносить значні поліпшення для мешканців. Проте, корупційні скандали та підозри, що оточують Петра Оленича, ставлять під сумнів ефективність витрат і управління цим важливим напрямком. Суспільству варто слідкувати за тим, як використовуються бюджетні кошти та як забезпечується прозорість і відповідальність у процесі цифровізації.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Авіабаза “Саваслейка” як ключова ціль

Авіабаза “Саваслейка” стала однією з головних цілей українських ударів, адже саме з цього аеродрому найчастіше здійснюються злети літаків МіГ-31К, які є носіями гіперзвукових ракет “Кинжал”. Внаслідок атаки виникла обґрунтована надія, що подальші вильоти цих літаків будуть значно ускладнені.

Як повідомляє видання Defence Express, на авіабазі “Саваслейка” оборона забезпечується здебільшого зенітними установками типу ЗУ-23-2 та кулеметами, а більш потужні засоби протиповітряної оборони не були зафіксовані. Це зробило авіабазу вразливою до ударів з повітря.

Пожежі на аеродромі і дефіцит палива для МіГ-31

Результати ударів виявилися значними. Супутниковий сервіс NASA зафіксував потужну пожежу в районі розвантаження та зберігання паливно-мастильних матеріалів на базі. Це може мати серйозні наслідки для авіаційної активності Росії, оскільки МіГ-31К використовує специфічне паливо — керосин Т-6. Це важке термостабільне паливо, яке дозволяє виконувати надзвукові польоти на великій висоті. Втрата або пошкодження запасів цього палива значно ускладнить польоти МіГ-31К і може обмежити їхню здатність запускати ракети “Кинжал”.

Перспективи для українських військових

Знищення або пошкодження паливних резервуарів і інфраструктури на авіабазі “Саваслейка” ставить під сумнів подальше базування там літаків МіГ-31К. Хоча Росія може перемістити ці літаки на інші аеродроми, це безперечно створить додаткові труднощі для ворога.

За даними сервісу NASA, атака призвела до значних пожеж, але не зафіксувала вибухів або безпосередніх уражень літаків. Це може бути пов’язано з використанням українськими дронами бойових частин із повітряним підривом, які ідеально підходять для знищення літаків, що знаходяться на відкритих майданчиках. Згідно з відкритими даними, МіГ-31К у Росії зберігаються просто неба, і їхній захист був мінімальним.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Оперативники СБУ виявили, що члени злочинного угруповання організовували розбійні напади і обкладали місцевих підприємців “даниною”. Їхні дії сприяли подальшій дестабілізації ситуації в регіоні, де й так панує напружене становище через військові дії.

Злочинці не зупинилися на досягнутому. Їхній план включав викрадення власника приватного медичного закладу. Мета була досить конкретною – отримати 500 тисяч доларів викупу. За попередніми даними, члени угруповання вже підготували “могилу” за межами міста, куди планували вивезти жертву.

Члени банди детально готувалися до викрадення. Вони довго і ретельно відслідковували жертву, вивчали її розпорядок дня, маршрути пересування та коло близьких осіб. Це дозволило їм максимально підготуватися до злочинного нападу і забезпечити високу ймовірність успіху.

Зловмисників затримали під час спроби викрадення потерпілого біля його помешкання. У рамках обшуку у них було вилучено значну кількість небезпечних предметів, зокрема гранати, зброю, а також знаряддя, яке могло бути використане під час злочину, такі як лопати, скотч і рукавиці. У мобільних телефонах затриманих були знайдені докази злочинних дій.

Зараз затримані члени угруповання перебувають під вартою. Їм загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Справедливість буде відновлено, а дії злочинців отримають належну юридичну оцінку.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Під час урочистого заходу Жан Беленюк потис руку лише міністру Бідному, ігноруючи Вадима Гутцайта. На запитання журналістки про причини такої поведінки спортсмен відповів, що вони не спілкуються.

Цей інцидент є продовженням давнього конфлікту між Беленюком та Гутцайтом. Голова НОК не привітав Жана Беленюка за його бронзову медаль на Олімпіаді, тоді як інші українські медалісти отримали вітання від Гутцайта. Раніше Гутцайт публічно вітав всіх українських спортсменів, які здобули медалі на Іграх, але Беленюк залишився поза його увагою.

Згідно з останніми заявами Беленюка, йому байдуже до поведінки Гутцайта. Спортсмен підкреслив, що його особисті відносини з головою НОК не впливають на його спортивні досягнення.

На фоні цього конфлікту, урочиста зустріч українських олімпійців на вокзалі стала зворушливим моментом єдності. Спортсмени разом із вболівальниками виконали гімн України, підкресливши свою гордість за досягнення на міжнародній арені, незважаючи на внутрішні суперечки.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як Сформувалася Схема

В основі злочинної схеми лежить перепрофілювання та незаконне розподіл земель, що спочатку призначалися для наукових досліджень. Відповідно до даних НАБУ, посадовці НААН припинили право постійного користування дослідницьким господарством «Чабани» на 144 земельні ділянки в Гатному, що під Києвом. З цих ділянок 138 вже були переведені в приватну власність, ще шість перебували в процесі переоформлення на момент початку розслідування.

Ці землі були передані у постійне користування дослідному господарству «Чабани» ще у 2003 році, коли Києво-Святошинська районна державна адміністрація ухвалила відповідне рішення. Згідно із Земельним кодексом того часу, припинення права постійного користування та зміна цільового призначення могли бути здійснені лише за згодою Верховної Ради. Однак, згідно з версією слідства, НААН вдалося ухвалити такі рішення без необхідних процедурних погоджень.

Процес Виведення Земель з Державного Обліку

В рамках схеми до НААН надійшов лист від СБУ без підпису, в якому йшлося про необхідність припинення права постійного користування цими земельними ділянками для передачі їх Службі безпеки. Подальший лист, вже підписаний заступником голови СБУ, підтверджував це прохання. Незважаючи на те, що такі рішення повинні ініціюватися Кабінетом Міністрів, ці листи були використані як формальні документи для обґрунтування змін.

Директор дослідного господарства «Чабани» і директор Інституту землеробства НААН не заперечили проти виділення земельних ділянок. Після цього матеріали були направлені до президії НААН, яка, не маючи інформації про особливу цінність земель, ухвалила рішення про вилучення 15,12 га землі. Цей акт став основою для подальшого переоформлення земель у приватну власність.

Кому Достались Ділянки?

Згідно з результатами розслідування, новими власниками земель стали:

За оцінками НАБУ, державі завдано понад 42 мільйони гривень збитків. Незважаючи на численні підозри та розслідування, п’ять топпосадовців НААН, які були ключовими фігурантами справи, були виключені з переліку обвинувачених у січні 2020 року. Рішення про закриття справи стосовно цих осіб було прийнято через недостатність доказів їхньої корисливості, хоча генеральна прокурорка Ірина Венедіктова намагалася поновити провадження.

Наразі справа слухається в Вищому антикорупційному суді, і найближчі місяці можуть визначити остаточний вердикт. Земельні ділянки в Гатному перебувають під арештом, накладеним ще у листопаді 2017 року. Якщо суд визнає винними обвинувачених, ці землі можуть бути конфісковані.

Що Чекати Далі?

Питання залишається відкритим: чи буде справедливість відновлена, і чи понесуть покарання всі винуватці цієї масштабної земельної оборудки? Transparency International Ukraine продовжує моніторинг справи, адже тільки ретельний та прозорий розгляд може стати запорукою якісного правосуддя і відновлення довіри до державних інституцій.

Ця справа підкреслює важливість боротьби з корупцією та забезпечення прозорості в управлінні державними ресурсами. Лише час покаже, чи зможе Україна витримати ці випробування і забезпечити справедливість для своїх громадян.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Професор Кларк вважає, що основною причиною обмеженого часу утримання є тиск, який створює цей факт на Кремль. Для Володимира Путіна збереження територіальної цілісності Росії є ключовим аспектом його політичного виживання. За словами аналітика, російське керівництво має чітко продемонструвати, що “російська земля священна” і що вторгнення на територію Росії не залишиться без жорсткої відповіді. Враховуючи, що Росія не зазнавала такого вторгнення з 1941 року, цей інцидент є справжнім викликом для Путіна, який не може дозволити собі показати слабкість у цей момент.

З іншого боку, Кларк підкреслює, що Україні немає потреби утримувати цей район протягом тривалого часу. Політичний ефект уже досягнуто: українське вторгнення створило новий фронт і продемонструвало силу та рішучість Києва. Цей крок привернув увагу міжнародної спільноти та підсилив підтримку з боку Заходу.

Кларк зазначає, що ЗСУ не ставлять собі за мету тривале утримання Курської області. На його думку, українські війська вважатимуть свою місію виконаною, якщо зможуть утримувати захоплену територію протягом місяця або шести тижнів. За цей час вони можуть спробувати максимально використати ситуацію для посилення своїх позицій у війні, після чого ймовірно будуть планувати виведення своїх сил із регіону.

Українське вторгнення в Курську область є важливим тактичним ходом, який, однак, навряд чи переросте в довготривалу окупацію. Професор Майкл Кларк переконаний, що головним завданням України в цьому маневрі було створити політичний та військовий тиск на Росію, що вже принесло свої плоди. Однак, реалістичні прогнози свідчать про те, що утримання цієї території навряд чи триватиме більше кількох тижнів.