Війна

Це рішення є результатом тривалої роботи детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), які зібрали достатньо доказів для обґрунтування необхідності такого заходу.

Сергію Филі, співвласнику компанії ТОВ «Біном-Груп», якого звинувачують у причетності до справи міського голови Мукачева Андрія Балоги, Вищий антикорупційний суд наклав арешт на його майно. Однією з ключових діяльностей компанії була оцінка вартості земельної ділянки під стадіоном «Авангард», що стало центральним пунктом у справі.

Таке рішення 28 червня ухвалив ВАКС.

«Клопотання старшого детектива НАБУ про арешт майна – задовольнити частково. Накласти арешт на майно, що належить (Сергію Филю – ред.) (з тимчасовим позбавленням власника (володільця) права на відчуження та розпорядження)», – йдеться в рішенні.

Зокрема, суд наклав арешт на земельну ділянку площею 0,2634 га в Полтаві; автомобілі Volkswagen E-Golf 2018 року випуску, Dacia Logan 2005 року випуску і Nissan Juke 2012 року випуску; 50% частки у статутному капіталі ТОВ «Консалтингова компанія «Форекс»; 50% частки у статутному капіталі ТОВ «Біном Груп» (ЄДРПОУ- 38377892); 100% корпоративних прав ПП «ГЕОСФЕРА-А» та п’ять рахунків в ПриватБанку, Укргазбанку, Ідея банку, Райффайзен банку та Таскомбанку.

Нагадаємо, НАБУ і САП затримали мера Мукачева Андрія Балогу та колишнього народного депутата Михайла Ланьо. За даними слідства, мер Мукачево забезпечив ухвалення на сесії міськради рішення про продаж за заниженою у майже 9 разів ціною ділянки приватному товариству, фактичним контролером якого є голова райради, колишній нардеп Михайло Ланьо.

Підставою для цього стала експертна грошова оцінка із заниженою вартістю ділянки, за яку власникам компанії-оцінювачки надали хабар. В результаті таких оборудок землю з ринковою вартістю 84,6 млн грн продали усього за 9,6 млн грн.

Попри таку мізерну ціну, міський голова особистим рішенням ще й надав товариству розстрочку платежу на 6 місяців. Збитки територіальній громаді становлять 74,9 млн грн. Пізніше їм повідомили про підозру.

Бобровська звернула увагу на обережність у формулюваннях, які використовує НАТО щодо перспектив членства України. Вона вважає, що альянс уникає чітких заяв про запрошення України, натомість використовуючи більш розмиті дипломатичні вислови.

Виглядає, що цьогорічний саміт НАТО у Вашингтоні – це знову про слабкість альянсу перед викликами, заявила нардеп Соломія Бобровська. При цьому, вона додала, що Україні цей саміт, на жаль, не принесе ні перспектив, ні надій.

“Посилення ППО, зміна форматів координації допомоги, муки в пошуку словесних зворотів, щоб категорично не було слова “запрошення”, і попередження ще з минулого року, щоб ми не пушили членство в Штатах на саміті цьогоріч – ріал геополітік і неприємний душ для українців”, — відзначила політик у Фейсбуці.

При цьому вона підкреслила, що тут вся справа не в Україні, корупції, ПДЧ чи ще чомусь. За її словами, це не Україна не готова до членства, це Альянс не готовий і не здатний протистояти Росії.

“З одного боку, це зрозуміло, бо нікому не потрібен театр бойових дій далі за нашими межами, а з іншого – на фоні ефективного союзу, який будує РФ навколо себе, все ж виглядає, що Україну швидше готові уступити, аніж прийняти в пул західної парасольки. Цікаво виходить, Московія готова за нас гризтись до останнього, щоб здобути, Північноатлантичний Альянс дає нам періодично “пігулки від голови”, а в українців вихід лише один — війна за самих себе”, — заявила нардеп.

Відтак, каже Бобровська, поки вісь зла консолідується і струнким кроком йде до гегемонії у світі, НАТО пережовує формулювання про “незворотність” і “відкриті двері”, які вже доносилися до України щонайменше двічі.

При цьому вона відзначає, що рішення про посилення ППО України були прийняті ще раніше, до удару по Україні 8 липня, і вони були спрямовані на те, щоб Україна просто не поїхала з порожніми руками.

Інцидент стався у самому серці міста, неподалік від популярних туристичних локацій та історичних пам'яток. Свідки події негайно викликали екстрені служби, але, на жаль, медики, які прибули на місце, змогли лише констатувати смерть.

Про це повідомила помічник чергового чергової частини відділу моніторингу Печерського райвідділу поліції Катерина Шостак.

“Сьогодні о 09:36 надійшло повідомлення на спецлінію “102” від перехожих громадян про те, що з мосту стрибнув чоловік. Чоловік помер на місці. Слідчо-оперативна група встановила чоловіка, 1994 року народження. Всі обставини події встановлюються”, – повідомила Шостак.

Пішохідно-велосипедний міст через Володимирський узвіз (також відомий як “скляний” міст) – металевий трипролітний балковий міст в центральній частині міста Києва, завдожки 216 метрів.

Експерти наголошують, що ефективне управління ресурсами охорони здоров'я є критично важливим, особливо в умовах надзвичайного стану. Будь-які недоліки в цій сфері можуть мати серйозні наслідки для системи охорони здоров'я та добробуту громадян.

За інформацією, оприлюдненою ЗМІ, годинник, який носить Віолетта Лабазюк, виявився моделлю Premier Moon Phase від американського ювелірного бренду Harry Winston.

Цей елітний аксесуар відомий своєю розкішною конструкцією та високою вартістю, яка сягає 20 465 доларів або приблизно 830 тисяч гривень за офіційним курсом. Корпус годинника зроблений із 18-каратного білого золота, синій ремінець – зі шкіри алігатора. Має фіксований базель, синій перламутровий циферблат з намистинами, стрілки з білого золота і мітки з діамантів, а також стійке до подряпин сапфірове скло.

При цьому Віолетта Лабазюк не внесла цей годинник у свою декларацію за 2023 рік. Там значиться тільки годинник від Chopard, а в її чоловіка нардепа Сергія Лабазюка внесено два хронометри – від Breguet і Rolex, які придбали за 400 тис. у 2022 р. у самий розпал війни.

Нагадаємо, Сергія Лабазюка обвинувачували в даванні хабара, його навіть узяли під варту, однак він вийшов із СІЗО наступного дня під заставу в 40 млн грн.

Українська дипломатична спільнота сколихнулася від несподіваної новини: Еміне Джапарова подала у відставку з посади представника України при міжнародних організаціях у Відні. Це рішення викликало значний резонанс як у дипломатичних колах, так і серед широкої громадськості.

Її звільнено з посади представника Києва при міжнародних організаціях у Відні. Повідомляється, що Зеленський анулював свій указ про її призначення.

На сайті президента указ від 22 лютого 2024 року про призначення Джапарової, як і раніше, доступний.

Нагадаємо, Геннадій Боголюбов, як заявляє ДБР, покинув країну за підробленим паспортом. ЗМІ публікують фото Джапарової за кермом автомобіля, який відвозить Боголюбова на київський залізничний вокзал.

У Боголюбова заявили, що він виїхав законно як 62-річний багатодітний батько.

Раніше ми писали, що Боголюбов уже давно намагався покинути Україну, оскільки побоювався вручення підозри в тих самих справах, у яких проходить його бізнес-партнер Коломойський. Однак влада заборонила його випускати за кордон, хоч Боголюбову вже й було понад 60 років.

Експерти зазначають, що ефективне управління ресурсами охорони здоров'я є критично важливим, особливо в умовах надзвичайного стану. Будь-які порушення в цій сфері можуть мати серйозні наслідки для системи охорони здоров'я та добробуту громадян.

Під час війни можновладці цього відомства заробляють сотні тисяч доларів на постачанні медліків та обладнання.

Очолює список перший заступник міністра Ляшка Сергій Олександрович Дубров, який отримує 10-15% від загальної суми закупівлі за вирішення питання щодо визначення предмета закупівлі медичних виробів і лікарських засобів. Ця схема приносить йому щорічний дохід у 300 тис. доларів.

Крім цього, чиновник займається систематичним здирництвом у питанні отримання ліцензії та акредитації медустановою на право займатися медичною практикою. Ця схема приносить йому 150 тис. доларів на рік.

Далі в списку – заступник голови МОЗ і головний санітарний лікар України Ігор Володимирович Кузін. Чиновник встиг вкрасти в рамках проведення проєкту “Додаткове фінансування України “Проєкт екстреної вакцинації проти COVID-19” Міжнародного банку реконструкції та розвитку (позика 150 млн доларів), на закупівлі медичного обладнання в ТОВ “МІОТ”, вартістю 7,4 млн доларів, і в турецького виробника Erigit Endustriyel, вартістю 3,6 млн доларів.

Також Кузін лобіював закупівлю медичного обладнання у групи компаній “Макрохім”. Загальний “заробіток” заступника голови МОЗ оцінюють у 200 тис. доларів на рік.

Завершує список корупціонерів МОЗ – Інна Василівна Солодка, ексдержсекретар відомства. Жінка надавала дозволи на виїзд без наявності законних на те підстав посадовим особам категорії “А”, лікування за кордоном, і співробітникам суб’єктів підприємницької діяльності (конференції, семінари тощо). За вирішення таких питань Солодка отримувала хабарі в розмірі 50-100 тис. доларів.

Причина її звільнення не відома, проте 2023 року Інна потрапила в скандал, коли в мережі з’явився кліп-римейк під назвою “Інна Sweety & Антитіла” – “Фортеця Бахмут” від гурту “Антитіла”, де в ролі фронтвумен була Солодка. Після запитань про спонсора та фінансування зйомок ролик оперативно видалили.

Загальний “дохід” заступників і держсекретаря МОЗ оцінюють у 30 млн грн.

У результаті масштабної спецоперації Служби безпеки України було викрито та припинено діяльність корупційної схеми у вищих ешелонах Державної митної служби. Оперативники СБУ затримали кількох високопоставлених посадовців Департаменту Держмитслужби, які, за попередніми даними, створили налагоджену систему отримання неправомірної вигоди.

СБУ затримала керівників Департаменту Держмитслужби, які “обклали даниною” регіональні митниці: їм загрожує до 10 років в’язниці з конфіскацією майна.

Повідомляється, що чиновники вимагали з регіональних митниць гроші, а натомість обіцяли “не чіпати” і “прикривати” їхні службові порушення.

Наразі тривають 28 обшуків у Центральному апараті Держмитслужби, а також в обласних підрозділах відомчої безпеки та контролю Західного, Південного та Центрального регіонів.

Розслідування БЕБ зосереджується на вивченні операцій, які можуть не відповідати встановленим нормам та правилам зовнішньоекономічної діяльності. Експерти відзначають, що такі дії можуть мати серйозні наслідки для економіки країни, зокрема впливати на надходження до державного бюджету та репутацію України на міжнародному ринку зерна.

Про це повідомив Офіс Генерального прокурора.

“Повідомляємо, що згідно з даними Єдиного реєстру досудових розслідувань за зазначеними у Вашому запиті фактами (сірого експорту зерна з терміналу “Олімпекс” – ред.) розслідуються 3 кримінальні провадження”, – йдеться у відповіді ОГП.

При цьому у відомстві уточнили, що кримінальні справи розслідують детективи Бюро економічної безпеки. А процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора та Одеська обласна прокуратура.

Раніше стало відомо, що Бюро економічної безпеки розслідує кілька кримінальних проваджень, що стосуються сірого експорту зерна. За даними правоохоронців, найпоширенішою схемою такого ухилення від сплати податків на десятки мільйонів гривень є купівля зерна, що не має документів про походження, за готівку та подальше його вивезення за кордон за допомогою реквізитів “ризикових” або підставних компаній.

Одним із яскравих прикладів сірого експорту є кримінальні справи, які стосуються сірого експорту із зернового терміналу “Олімпекс” у 2021-2023 роках, коли ним активно керували одеські бізнесмени Сергій Гроза та Володимир Науменко.

Зокрема, у січні 2021 року правоохоронців зацікавила низка компаній, які займаються експортом зерна і пов’язані з агрохолдингом GNT Group Сергія Грози та Володимира Науменка. ТОВ “Ферко”, ТОВ “Металзюкрайн Корп ЛТД”, ТОВ “Зерновий Перевантажувальний Комплекс “Інзерноекспорт” та підприємство “Вторметекспорт”, що належать до GNT Group, активно використовували реквізити “ризикових” підприємств для проведення експортних операцій. Під час розслідування територіальне управління БЕБ в Одеській області виявило щонайменше три таких “ризикових” підприємства: ТОВ “АУТСТАФФ 19”, ТОВ “АЛІСЕНТА ТРЕЙД” і ТОВ “СОЛТЕК ПРОДАКТ”. Крім того, слідство встановило, що експортоване зерно зберігалося, зокрема, на складах ТОВ “Олімпекс Купе Інтернешнл”, яке теж підконтрольне Грозі та Науменку.

За результатами розслідування правоохоронці виявили, що жодне зі згаданих “ризикових” підприємств не має підтверджень придбання зернових, які планувалося експортувати, – а це понад 2 тисячі тонн кукурудзи, ячменю, пшениці (це тільки те, що було виявлено правоохоронцями під час обшуків). Крім того, всі ці підприємства порушували вимоги фінансової та податкової звітності, демонстрували нульову прибутковість, занижували податок на прибуток.

Лише в межах цього кримінального провадження, за підрахунками правоохоронців, компанії Грози та Науменка завдали державі збитків на суму майже 37,5 млн грн. При цьому експортером “сірих” зернових було ТОВ “Агірос”, що належить відомому контрабандисту Вадиму Альперіну, проти якого РНБО запровадила санкції 2021 року і якого позбавили українського громадянства. А відвантажувала ці зернові, за даними ЗМІ, ще одна підконтрольна Грозі та Науменку компанія “Аттолло Гранум”.

Наразі це кримінальне провадження ще розслідується.

Ще одне кримінальне провадження, у якому фігурує компанія Грози та Науменка ТОВ “Олімпекс Купе Інтернешнл”, розслідує територіальне управління БЕБ міста Києва. Воно відкрите роком пізніше, у 2022-му, проте також стосується “сірого” експорту зернових.

Справу розслідують за статтями про ухилення від сплати податків, підробку документів для державних реєстрів, легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом і незаконне поводження зі зброєю або боєприпасами.

Схема, за якою діяла компанія Грози і Науменка, ідентична тій, що використовувалася раніше, відрізняються лише назви фіктивних компаній, та й то не всі. У ній, зокрема, фігурує згадане вже в іншому кримінальному провадженні ТОВ “АУТСТАФФ 19”.

Крім цієї компанії вони також використовували “ризикові” підприємства “ЕКСПРЕС ВСІ” та “АГРОТРАНС-ГРУП”. З їхньою допомогою, за даними слідства, з терміналу зникло щонайменше 40 тис. т зернових та олійних у 2023 році.

Крім того, детективи БЕБ вважають, що злочинна діяльність, пов’язана з ухиленням від сплати податків через сірий експорт зернових, на терміналі “Олімпекс” триває.

Згідно з цим рішенням, 133 громадські організації, які отримують фінансування з-за кордону, визнано "критично важливими" для країни. Це рішення передбачає особливий статус для працівників цих організацій.

Це як представництва західних організацій, так і українські. Багато з них займаються дослідженням виборів і громадської думки за кошти Заходу.

Це стало можливо завдяки постанові уряду від 5 червня №650, за якою до 100% броні можуть отримати виконавці грантових проєктів незалежно від напряму їхньої діяльності.

Бронь отримали “Опора”, “Центр політичних студій та аналітики Ейдос” (один із засновників – Віктор Таран), “Інститут Київська школа економіки”, “Інтерньюз-Україна” (голова якого Костянтин Квурт заявив про необхідність ліквідації Telegram в Україні та про те, що “свобода слова для ліваків”), “Трансперенсі Інтернешнл Україна”, “Українська академія лідерства”, “Український незалежний центр політичних досліджень”, “Центр демократії та верховенства права”, “Центр економічної стратегії”, “Центр політико-правових реформ”, “Фонд архітектури реформ в Україні”, “Фонд Східна Європа” та інші.

Повний список – у документі.

За наявними даними, Боголюбов залишив територію України, використовуючи документ, який належав іншій особі — Миколі Сюмаку. Цікаво, що сам Сюмак раніше повідомляв про втрату свого закордонного паспорта навесні 2022 року. Проте, за словами Сюмака, він вирішив не звертатися з цього приводу до правоохоронних органів.

Ця інформація стала відомою після того, як Боголюбов виїхав за кордон в ніч на 24 червня 2024 року потягом Київ – Хелм. Журналісти “Української правди” виявили, що вже у Польщі він пред’явив справжній документ для перетину кордону.

Журналістів зацікавив один момент. Виникло запитання, чому підприємець скористався чужим паспортом. Він цілком міг виїхати на законних підставах з декількох причин:

Згодом Державне бюро розслідувань (ДБР) висунуло проти Боголюбова обвинувачення у незаконному перетині кордону та використанні чужого паспорта. Якщо його звинуватять, йому загрожує до 7 років позбавлення волі.

Варто відзначити, що Геннадію Боголюбову не було завчасно висунуто звинувачення з боку правоохоронців, і він мав можливість виїхати за межі України на підставі своїх особистих обставин, таких як вік та батьківство.