Війна

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Щорічно в Україні фіксується тисячі випадків порушення правил дорожнього руху, що призводить до численних дорожньо-транспортних пригод (ДТП) та високої смертності. Згідно з даними Департаменту патрульної поліції, у 2023 році внаслідок аварій загинули понад 3000 осіб, а майже 30 000 отримали травми різного ступеня тяжкості. Більше половини випадків смертельних ДТП сталося через перевищення швидкості.

Пропоновані заходи в рамках нового законопроєкту включають:

Додатково, повноваження щодо накладання штрафів та позбавлення водійських прав отримають не лише поліцейські, а й представники військової інспекції дорожньої безпеки. Ці зміни покликані зменшити кількість грубих і систематичних порушень правил дорожнього руху та, у перспективі, знизити рівень смертності і травматизму на українських дорогах.

Сьогодні смертність у ДТП в Україні становить 97 випадків на мільйон населення, що суттєво перевищує середній показник у країнах Європейського Союзу. Прийняття цього законопроєкту може стати важливим кроком у напрямку підвищення безпеки на українських дорогах.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Інцидент стався у місті Копичинці, де 27 жовтня батько родини назбирав грибів і приготував з них страви для всієї сім’ї, окрім матері. Того ж вечора у дітей почало погіршуватися самопочуття, однак мати звернулася за медичною допомогою лише 30 жовтня. До лікарні потрапила майже вся родина, включаючи восьмеро дітей віком від трьох до тринадцяти років, серед яких семеро були рідними братами та сестрами, а також співмешканець матері.

Найбільш тяжкі випадки серед дітей були направлені до медичних закладів Львова. На жаль, 1 листопада помер батько сім’ї, а наступного дня – дівчинка, 2021 року народження. Незважаючи на проведену операцію, врятувати її життя не вдалося.

На даний момент семеро дітей все ще перебувають на лікуванні в Києві, їхній стан оцінюється як стабільно тяжкий.

Поліція відкрила кримінальне провадження за статтями 166 (злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною) та 115 з поміткою “нещасний випадок” Кримінального кодексу України. Трагедія стала гірким нагадуванням про небезпеки, пов’язані з вживанням диких грибів, та важливість обережності у таких питаннях.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Раніше ця частка належала російському бізнесмену Едуарду Худайнатову, який потрапив під санкції після початку повномасштабної війни в Україні. Згідно з рішенням Вищого антикорупційного суду, активи Худайнатова, включаючи його частку в “Альянс Холдингу”, були конфісковані в дохід держави.

В результаті цих змін, попередні власники ТОВ “Альянс Холдинг” – компанії Cicerone Holding B.V. та Bogstone Holding B.V. – були виведені з реєстру засновників, а нова структура власності виглядає наступним чином: Shell Overseas Investments B.V. – 51%, Фонд державного майна України – 49%.

Відзначимо, що після початку війни частка Худайнатова в ТОВ “Альянс Холдинг” скоротилася до 2,56%, в той час як непряма частка Shell зросла до 97,44%. Компанія Shell повідомила, що це стало можливим завдяки грошовим вливанням в український бізнес, але в українському суді їй не вдалося підтвердити свої претензії на більшу частку.

Фонд держмайна також завершив процес реєстрації права власності держави на Нафтова компанію “Альянс-Україна”. У найближчих планах ФДМУ – виставити націоналізовані 49% мережі АЗС Shell на приватизаційний аукціон, на який вже виявили інтерес як українські, так і закордонні нафтові компанії.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Юрій Джигир, який є фінансистом за спеціалізацією, розпочав свій професійний шлях у Міністерстві фінансів у 2015 році. Протягом 2016-2018 років він працював позаштатним радником в.о. міністра охорони здоров’я України, де займався реформуванням фінансування медичної сфери в країні.

Крім цього, Джигир брав участь у численних дослідницьких проєктах Світового банку, Всесвітньої організації охорони здоров’я та Бергенського центру етики та пріоритизації в охороні здоров’я.

Юрія Джигира було призначено на посаду заступника міністра оборони України 27 вересня 2023 року. Тепер, після звільнення, його подальші плани та напрямки діяльності залишаються невідомими.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Після спроби захоплення Селідова противник вирішив продовжити наступ у напрямку до Покровська. Однак, за словами Сазонова, стратегічно це рішення не має сенсу, оскільки окупанти не отримують жодних вигод від захоплення агломерації Покровськ-Мирноград. Важлива траса Покровськ – Костянтинівка постійно під обстрілом, а її використання фактично унеможливлене.

“Ціна штурмів Покровська може виявитися надмірною для них, адже територія з житловими забудовами та промзонами ускладнює ведення бойових дій,” – зазначає Сазонов. Він також наголошує, що бойові дії за Селідово серйозно ослабили основні підрозділи російських військ. Цей кулак мав бути зосереджений на Покровську, але опір українських захисників змусив Кремль витратити всі ресурси на боротьбу за Селідово.

Військовий підкреслює, що швидко відновити сили росіянам не вдається, і наразі вони змушені зосереджуватися не на самому Покровську, а на його околицях. Перекидати підкріплення немає звідки, адже поблизу лише Курахівський напрямок, звідки окупанти не можуть зняти сили.

Сазонов зазначає, що наміри російського командування очевидні: вони прагнуть оточити угруповання ЗСУ, уникаючи штурму Курахового. Однак стратегічні провали Кремля призводять до ситуації, коли щоденні невеликі просування не призводять до значущих результатів.

“Головна проблема Кремля – це стратегічні провали. Вони просуваються, але без успіхів, ресурси швидко вичерпуються,” – підсумовує військовий. Наступ на Дніпро видається фантастикою, а спроби просування до Запоріжжя натрапляють на потужний український опір.

Сазонов також зазначає, що ситуація на фронті важка, оскільки виснаженим російським військам протистоять не зовсім свіжі бригади ЗСУ. “Ми теж виснажені, людей не вистачає, техніка зазнала втрат. Це правда, яку треба визнати. Але ми на своїй землі просто не можемо відступити,” – додає він.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Серед бізнес-інтересів родини Порошенка можна виділити такі сфери, як агробізнес, медіа, фінансові послуги, виробництво скла та нерухомість. Прибутки, отримані від несплачених податків, легалізуються шляхом інвестування в державні та іноземні цінні папери, на які нараховуються відповідні відсотки. На думку Сазонова, саме ці відсотки йдуть на “благодійні” проєкти Порошенка, які насправді виконують функцію PR.

За оцінками, Порошенко міг придбати військову техніку, таку як дрони та радіоелектронну боротьбу, за рахунок державних відсотків, отриманих з облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), куплених на кошти, які він не сплатив у вигляді податків. Згідно з інформацією, сума цих коштів може становити приблизно 2,5 мільярди гривень, що складає значну частину “благодійних витрат”, про які звітував Фонд Порошенка.

Крім того, Порошенко купує облігації через свій Міжнародний інвестиційний банк, який, як зазначає Сазонов, заробляє мільйони гривень у вигляді комісій на благодійних акціях свого власника.

Згідно з декларацією, лише за перший місяць осені 2024 року Порошенко збагатився на один мільярд гривень, що в 125 разів більше, ніж він заробив за рік до російського вторгнення. “Так би мовити, тримає фінансовий фронт,” — додав військовослужбовець, підкреслюючи парадоксальність ситуації, в якій бізнес інтереси поєднуються з військовими зусиллями.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

“На жаль, осінь у нас пішла на спад”, — зазначила Бобровська. Вона також підтвердила, що в умовах нестачі бійців на передовій та сповільнення мобілізаційних темпів авіатехніків та спеціалістів ППО перевели в піхоту.

Депутат зазначила, що до грудня не буде виконано план Генштабу, як на цей рік, так і на поточний місяць. “З цим складно, і знову ми повертаємося до ситуації весни 2024 року,” — додала вона.

Коментуючи інформацію про потребу мобілізувати 500 тисяч людей до української армії, Бобровська наголосила, що така цифра не фігурує в планах на цей рік чи наступний. Вона підкреслила, що є чіткі плани по мобілізації, і зауважила, що зазначена цифра в півмільйона потребує уточнення щодо термінів.

“Півмільйона людей — за який термін часу? Це треба уточнити. Бо розкидатися такими цифрами — це безвідповідально,” — вказала Бобровська. За її словами, на цей рік були плани, які доведені, і вони значно менші за 500 тисяч.

Якщо говорити про наступний рік, коли Генеральний штаб говоритиме про необхідність поповнення бойових бригад та формування нових, тоді мова може йти про інші цифри. Однак Бобровська наголосила, що на закритих засіданнях не йшлося про 500 тисяч мобілізованих.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Столицю треба готувати до оборони однозначно,” – наголосив Попович, пояснюючи, що навіть у відсутності поточної загрози наступу на Київ, місто повинно мати готову оборонну інфраструктуру. На його думку, такі заходи підвищують захист міста та гарантують готовність на випадок непередбачуваних обставин.

За словами Мартіна Бреста, потужні укріплення не лише зміцнять безпеку Києва, а й додадуть впевненості його жителям. “Коли люди бачитимуть міцні оборонні споруди, їм буде легше та спокійніше,” – підкреслив Брест, додавши, що настав час серйозно підійти до фортифікаційних робіт. Його думка ґрунтується на переконанні, що Київ, як і прифронтові міста, має бути готовим до будь-яких сценаріїв.

Попович також зазначив, що зараз потребують особливої уваги і Запорізька, і Дніпропетровська області, особливо враховуючи близькість до лінії фронту. “Покровськ розташований дуже близько до Дніпропетровської області, а в самій Запорізькій області вже йдуть штурмові дії,” – сказав він. На думку військового експерта, фортифікація має бути пріоритетом у цих регіонах, адже це забезпечить підвищену безпеку для прифронтових територій.

“Часто від військових можна почути, що приходять до укріплень, а вони не готові або виконані лише частково,” – зазначив Попович. Такі недопрацювання створюють серйозні ризики для особового складу. Тому завчасне проведення фортифікаційних робіт у загрозливих зонах допоможе уникнути недоліків у підготовці та забезпечить необхідний рівень захисту.

Забезпечення надійних фортифікаційних споруд у Києві, Запоріжжі та Дніпропетровській області є не тільки тактичним кроком, але й важливим елементом національної безпеки. Як наголошують експерти, готовність до оборони столиці має стати безумовним пріоритетом, оскільки це надасть громадянам впевненості у стабільності та безпеці навіть у важкі часи.

Поглиблення фортифікаційних зусиль може стати основою для розвитку сучасної оборонної стратегії, яка зможе адекватно відповісти на будь-які загрози, незалежно від їхнього характеру та часу виникнення.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з даними, відносна більшість опитаних (47% і 48% відповідно) вважають, що громадяни, які виїхали з України під час війни і не повернулися, мають право голосувати на перших повоєнних виборах Верховної Ради та президента. Проте, проти такої можливості виступають 36% респондентів у випадку виборів до Верховної Ради та 35,5% – на президентських виборах.

Цікаво, що переважна більшість опитаних (81-82%) вважають, що ці громадяни не повинні мати права обиратися на виборах до Верховної Ради, президента, а також на місцевих виборах, включаючи вибори міських та сільських голів і депутатів рад.

Опитування проводилося з 15 по 20 червня 2024 року серед 2016 респондентів на територіях, контрольованих урядом України, де не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки становить 2,3%.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Згідно з даними Укравтопром, найпопулярнішими залишаються автомобілі з бензиновими двигунами, які становлять 36,1% жовтневих продажів нових авто, хоча торік цей показник досягав 45,5%. Дизельні автомобілі зайняли другу позицію з часткою 26,3%, що є суттєвим зростанням в порівнянні з 20,4% у минулому році.

Гібридні авто продовжують набирати популярність, їх частка зросла з 18,6% до 20,7%. Електромобілі також показали позитивну динаміку, охопивши 16,6% ринку, порівняно з 14,8% у жовтні 2023 року. Автомобілі з газобалонним обладнанням (ГБО) залишаються на рівні менш ніж 1% продажів нових авто.

У різних сегментах автомобільного ринку лідерські позиції посіли наступні моделі:

Ці результати свідчать про тенденцію до зростання популярності альтернативних видів пального, таких як гібридні та електричні автомобілі, у порівнянні з традиційними бензиновими та дизельними моделями. Цей тренд може вказувати на зміну споживчих уподобань і зростаючу обізнаність щодо екологічних питань в Україні.