Війна

Віктор Ющенко, колишній президент України, несподівано здобув популярність у соціальній мережі TikTok завдяки своїй участі у відео, яке стало вірусним. Це відео, де Віктор Ющенко виконав одну з центральних ролей, набрало понад 2,3 мільйона переглядів всього за два дні. Його несподіване виявлення в ролі актора стало приємним сюрпризом для його шанувальників, а також привернуло увагу нових аудиторій, які цікавляться курйозами відомих особистостей.

Це відео стало яскравим прикладом того, як відомі особистості можуть змішувати свою публічну імідж з елементами гумору та несподіваності, щоб спілкуватися з аудиторією в новий, неочікуваний спосіб. Для багатьох глядачів цей епізод став справжнім відкриттям, підкреслюючи актуальність та гнучкість використання сучасних медійних платформ для комунікації та взаємодії з громадськістю.

У коротенькому комедійному відео блогер на ім’я Артем негативно відповідає на пропозицію дівчини, яка знаходиться за кадром, скуштувати меду. Відеоролик з’явився у сервісі TikTok 17 червня.

Після цих слів у кадрі з’являється Віктор Ющенко, який, згідно з титрів, виконує роль батька дівчини.

“Козаче, ти шо, з дуба впав”, — каже він й робить жест рукою, нібито дає потиличник.

Після цього усі герої задоволено посміхаються.

Коротеньке жартівливе відео за два дні встигло набрати понад 2,3 млн переглядів, зібрати 213 тис. вподобайок, 72 тис. поширень та майже 2,5 тис. коментарів.

Нагадаємо, влітку 2022 року Віктор Ющенко вирішив передати ЗСУ мед, який збирали на батьківщині Тараса Шевченка у селі Моринці Черкаської області та рідному селі Степана Бандери Старий Угринів Івано-Франківської області.

Розвиток Київського метрополітену: Нова Лінія для Зручності та Швидкості

У Києві розпочалися важливі інфраструктурні роботи, спрямовані на розширення мережі метрополітену і поліпшення транспортної доступності для містян. Комунальне підприємство «Київський метрополітен» оголосило про проведення процедури закупівлі на суму 13,9 мільярдів гривень на будівництво нової дільниці Сирецько-Печерської лінії метро, яка з'єднає станцію «Сирець» зі станцією «Проспект Правди».

Згідно з планом, роботи повинні бути завершені до 30 грудня 2026 року, що покликане забезпечити нові зручні маршрути для пасажирів та покращити їхню мобільність по місту. Введення нової лінії сприятиме зменшенню транспортних заторів і підвищенню ефективності громадського транспорту в Києві.

Цей амбітний проект не лише розширює мережу метрополітену, а й сприяє соціальному економічному розвитку столиці, створюючи нові можливості для розвитку житлово-комерційної інфраструктури вздовж майбутньої лінії. Планується, що введення в експлуатацію нової дільниці значно підвищить якість життя киян і сприятиме зростанню популярності громадського транспорту серед мешканців міста.

Початково тендер був запланований на 17 червня цього року. Згідно з інформацією, перемогу у торгах мав здобути забудовник Максим Шкіль, представляючи компанію «Autostrada», з пропозицією на підряд на суму майже 14 млрд гривень. Однак ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІСЬКБУД ІНВЕСТ» звернулося з офіційними скаргами до Антимонопольного комітету України, що призвело до тимчасової призупинення торгів.

На офіційному сайті Prozorro, ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІСЬКБУД ІНВЕСТ» подало скаргу, в якій висловило незгоду з умовами тендеру, оголошеного замовником. Компанія вважає, що рішення замовника про умови закупівлі порушує законодавство України про публічні закупівлі. Вони просили внести зміни до тендерної документації для захисту своїх прав, або, у випадку неможливості виправлення порушень, скасувати тендер за відповідним пунктом закону.

Нагадаємо, що засновник компанії «Autostrada» Максим Шкіль раніше отримав підряд на капітальний ремонт тунелю між станціями метро «Деміївська» – «Либідська» без проведення відповідних тендерних процедур. З 8 грудня минулого року ремонтні роботи не були завершені.

Згідно з Павлом Демчуком, юридичним радником Transparency International Ukraine, енергетика завжди привертала увагу до можливих корупційних схем. Недавні скандали, такі як «Газова справа» Онищенка, «Роттердам+» та суперечка навколо «Центренерго», за висновками Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, суттєво пошкодили країну. Ці події ускладнили розвиток енергетичної сфери, зробивши її осередком корупційних зловживань на протязі багатьох років.

Одним із найскладніших кейсів у цій галузі є справа братів Дубневичів, пов’язана з розкраданням газу на теплових електростанціях. Правоохоронці оцінюють загальний збиток для держави у розмірі приблизно 2 мільярдів гривень. В справі зазначається причетність колишнього народного депутата, а також численні спроби затягнути судовий процес.

Розглянемо деталі цієї схеми та її можливі наслідки для сучасної України.

У 2016 році Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), розпочала перевірку закупівель газу для Новояворівської та Новороздільської теплових електростанцій на Львівщині. У результаті цієї перевірки виявлено, що енергокомпанії, що керували цими ТЕЦ, використовували пільговий газ, закуплений у «Нафтогазі», не за призначенням.

За обвинуваченням, при закупівлі газу для ТЕЦ, ці компанії створювали видимість того, що газ необхідний для виробництва тепла для населення Новояворівська та Нового Роздолу. З метою зниження цін на тепло для населення, «Нафтогаз» продавав газ за пільговими цінами, інколи утричі дешевше, ніж для інших споживачів. Однак, замість використання газу для генерації тепла, компанії використовували його для виробництва електроенергії, яку продавали на ринку через ДП «Енергоринок».

В результаті цих дій прибутковість виробництва електрики на ТЕЦ значно перевищила нормативи, встановлені НКРЕКП (понад 60% проти 3-5%).

Розслідування цих справ розпочалося в грудні 2016 року, майже одразу після проведення позапланових перевірок на ТЕЦ. За даними детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), практика незаконного використання газу на ТЕЦ тривала протягом двох періодів: у 2013-2015 та 2016-2017 роках.

Головним фігурантом справи є Ярослав Дубневич, один з братів та колишній народний депутат. У зазначений період він разом з Богданом Дубневичем був кінцевим власником підприємств, що управляли вказаними ТЕЦ. У 2019-2020 роках вони передали управління компаніями своїм синам. Додатково, їхнє ім’я також звучить у справі про нелегальний видобуток піску на суму 21 млн гривень.

За період з 2013 по 2015 роки зазначені підприємства уклали кілька договорів з НАК «Нафтогаз» на закупівлю природного газу для виробництва тепла. Обсяг закупівель перевищив 300 мільйонів кубометрів газу на суму понад 1,4 мільярди гривень.

У другому періоді, з 2016 по 2017 роки, було укладено договори на понад 700 мільйонів гривень на закупівлю понад 150 мільйонів кубометрів газу для постачання тепла в міста Львівської області.

Замість використання газу для теплопостачання населення, ТЕЦ використовували його для виробництва електроенергії, що призвело до збитків для «Нафтогазу» приблизно на суму 2,1 мільярда гривень, тоді як ТЕЦ, що були підконтрольні Дубневичам, одержали значні прибутки.

За версією обвинувачення, у злочинну змову вступив менеджмент компаній, керівництво яких перебувало під контролем Ярослава Дубневича. Серед осіб, які звинувачуються, є ексдиректор ТОВ «Енергія» Ігор Кучма, керівник ТОВ «Енергія-Новий Розділ» Ігор Артимко, його заступник Ігор Ільків, фінансовий директор «Енергія-Новий Розділ» Олег Павлишин та ексдиректор ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» Олександр Олексюк.

П’ятеро з фігурантів справи були повідомлені про підозру за перший епізод у 2018 році, а за другий епізод – у 2020 році. Ярославу Дубневичу підозра була оголошена лише 10 жовтня 2023 року, і він став шостим фігурантом. Однак він не з’явився до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), і тому 17 жовтня його було оголошено у розшук, а 13 листопада заочно арештували Вищим антикорсудом. Богдан Дубневич, брат Ярослава, у справі не фігурує, йому навіть не повідомили про підозру.

Обвинуваченням посадовцям компаній та Ярославу Дубневичу інкримінують заволодіння газом на суму понад 2,1 мільярда гривень та легалізацію незаконно отриманого прибутку від продажу електроенергії. За обвинуваченням, Ярославу Дубневичу вдалося “відмити” понад 450 мільйонів гривень, вивівши ці кошти в офшори та повертаючи їх до України як іноземні інвестиції у зелену енергетику.

Цікаво, що у жовтні 2018 року колишній очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький заявляв, що брати Дубневичі не мають стосунку до газових махінацій на теплових електростанціях у Львівській області.

Від початкових перевірок НКРЕКП до моменту обвинувального акту у суді пройшло три роки, а судовий процес триває вже п’ять років. Transparency International Ukraine стежила за цим кейсом з моменту вручення підозр: зазначається, що в процесі судових слухань були часті неявки учасників справи, відмови у об’єднанні епізодів та навіть закриття провадження через «поправки Лозового».

НАБУ оцінює цю справу як одну з найскладніших у сфері економіки, оскільки досудове розслідування вимагало звернення до дев’яти країн, включаючи Швейцарію, США, Кіпр, Латвію, Словаччину, Канаду та Маршаллові Острови.

Було кілька спроб відібрати справу у Вищому антикорупційному суді (ВАКС), проте Апеляційна палата відхилила ці ініціативи. Після третього перегляду підсудності Апеляційна палата ВАКС прийняла рішення, що всі попередні спроби були необґрунтованими. У серпні 2022 року перший епізод справи було закрито і потім відновлено, що призвело до втрати здобутого прогресу через необхідність почати судове слухання спочатку.

Об’єднання двох епізодів справи в один також не прискорило процес. Цей єдиний епізод передали до ВАКС у січні 2023 року, і наразі провадження вже понад рік перебуває на етапі підготовчого судового розгляду. За шість років з моменту початку розслідування правоохоронці зібрали 300 томів матеріалів, які суд повинен дослідити перед прийняттям рішення.

Компанії «Новороздільська ТЕЦ» та «Новояворівська ТЕЦ», які оцінюються у 800 млн гривень, залишаються під арештом. Також затримано 2,3 мільйона євро, що належать особам, близьким до колишнього нардепа Ярослава Дубневича.

У червні 2018 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) запропонувала передати обидві ТЕЦ під управління Агентства з управління активами (АРМА). Суддя Солом’янського районного суду у Києві підтримав цю ініціативу, і через чотири місяці АРМА призначило тимчасового управителя компанії «Гарант Енерго М».

Проте управитель стикнувся з активним опором від власників ТЕЦ: персонал відмовлявся виходити на роботу, обладнання демонтували, технічну документацію знищували, а через суд намагалися повернути контроль над активами.

У вересні 2019 року закінчився термін договору з управителем «Гарант Енерго М», і було оголошено новий конкурс. Тендерний комітет вирішив залишити старого управителя для генерації енергії та вибрати нового для розподілу енергії (ТОВ «Альтернатива-Т-ХХІ»). Проте «Гарант Енерго М» не виконав умови, не звітував про готовність до опалювального сезону та не погасив заборгованості із заробітної плати перед «Нафтогазом».

В результаті обидві ТЕЦ без конкурсу передали в управління ТОВ «Нафтогаз Тепло» через заборгованість із зарплати. Ця справа стала важливим драйвером для впровадження процедури «виняткового» управління арештованими активами, що передбачена ст. 21-1 Закону про АРМА. Це дозволило уряду ефективно передавати управління критично важливим інфраструктурним об’єктам, таким як ТЕЦ, для забезпечення їх нормального функціонування.

Незабаром справа перейде на етап розгляду по суті. Організація Transparency International Ukraine наголошує на важливості справедливого та неупередженого судового процесу в даній справі, особливо оскільки вона має прямий вплив на добробут мешканців українських міст і включає колишнього народного депутата, замішаного у складних фінансових схемах.

Розгляд справи не можна очікувати надто швидким, оскільки матеріали кейсу налічують понад 300 томів. Можливо, окремі обвинувачені укладуть угоди з прокурорами, які будуть затверджені Вищим антикорупційним судом (ВАКС). У випадку обвинувального вироку, фігурантам справи загрожують серйозні покарання – до 15 років позбавлення волі за сукупністю злочинів, за які їм інкримінується.

Окрім того, Ярослава Дубневича також обвинувачують у заволодінні 93 мільйонами гривень, призначеними для «Укрзалізниці». За версією обвинувачення, група службових осіб спільно з підконтрольними підприємствами організувала проведення відкритих торгів на закупівлю стрілкових переводів, що призвело до переплат. Ця справа також знаходиться на етапі підготовчого засідання у ВАКС.

Очікується, що результати судового розгляду цих справ будуть цікавими як у плані процесу збору доказів, так і з точки зору матеріального права. Це може мати важливий стримувальний ефект для тих, хто спробує зловживати тарифною державною політикою.

Російське повномасштабне вторгнення в Україну стало трагедією, що призвела до руйнування і страждань для багатьох людей. Українські захисники продовжують боротьбу за свободу і незалежність країни, виявляючи надзвичайну мужність і відвагу в ці важкі часи. Водночас, бізнес-спільнота не припиняє свою підтримку економіки України, активно сплачуючи податки і забезпечуючи зайнятість місцевому населенню.

Згідно з даними Американської торговельної палати в Україні, 32% компаній втратили співробітників через насильство, а 30% зазнали пошкоджень своїх майнових активів. 84% підприємств мають працівників, які одночасно служать у Збройних силах України.

У зв’язку з війною пріоритети державних витрат значно змінилися, зокрема, фінансування армії стало головним пріоритетом.

Американська торговельна палата висловлює вдячність міжнародним партнерам за єдність та підтримку в боротьбі за виживання України. Палата закликає міжнародних партнерів України допомогти у розморозці та передачі російських суверенних активів, щоб Росія могла відшкодувати завдані збитки та понести відповідальність за свої дії.

У контексті обговорень щодо підвищення податків на прозорий бізнес, Палата закликає уряд розпочати ефективну боротьбу з тіньовою економікою. Величезні втрати державного бюджету від нелегальних ринків, зокрема торгівлі тютюновими виробами, підкреслюють необхідність ліквідації тіньових секторів для забезпечення рівних умов гри та привабливості для інвестицій.

Палата підкреслює важливість участі бізнесу у формуванні податкової політики, наголошуючи на необхідності передбачуваності й прозорості в цьому процесі. Це важливо для збереження довіри до податкової системи та захисту сумлінних платників податків.

З метою фінансування боротьби за перемогу, Росія повинна відшкодувати завдані збитки, а тіньова економіка має бути припинена. Американська торговельна палата стоїть на боці України на шляху до відновлення та перемоги.

На Борівському напрямку в Харківській області загострилася напружена ситуація, повідомив голова Харківської обласної державної адміністрації Олег Синєгубов. За його словами, російські війська посилюють атаки і наносять значні завдання інфраструктурі регіону.

За останні дні військові конфлікти на цьому напрямку суттєво загострились, що призвело до погіршення гуманітарної ситуації та збільшення загрози для мирного населення. Місцеві влади вживають заходів для забезпечення безпеки мешканців та зменшення негативних наслідків конфлікту на життя регіону.

Військові дії неодмінно впливають на економічну і соціальну ситуацію у районі, що змушує місцеве населення входити в період напруженого очікування та приймати важливі рішення щодо свого майбутнього.

За його словами, Борівський напрямок визнається окупантами як потенційно небезпечний, а російські збройні сили формують ударні угрупування для наступу. Цю інформацію він оприлюднив у своєму Telegram каналі.

“Ми маємо дані від наших військових про формування певного ударного угрупування, це не перший раз”, – зазначив Олег Синєгубов.

Він підкреслив, що ці дії росіян демонструють їхні наміри активізувати ворожий наступ на Борівському напрямку, зосереджуючись на атаках і обстрілах населених пунктів, а також порушуючі логістичні об’єкти і шукаючи слабкі місця в українській обороні.

Голова Харківської ОВА також підкреслив, що на території Борівської громади проживає 580 дітей, з яких 33 можуть потребувати примусової евакуації з п’яти населених пунктів “помаранчевої зони” – Загризове, Богуславка, Шийківка, Маліївка, Нова Кругляківка. Вже було евакуйовано десять дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Олег Синєгубов додав, що росіяни зазнають втрат в особовому складі, але щотижня прибувають свіжомобілізовані. Українські військові успішно тримають свої позиції, і хоча ситуація на Харківщині залишається напруженою, захисники продовжують зміцнювати оборонні заходи.

Активність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури викликає жваве обговорення в українському суспільстві. Згідно з повідомленням, підозра була оголошена наближеній особі колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова та його раднику.

Цей інцидент став причиною серйозних дискусій про корупцію в державних структурах та необхідність ефективних антикорупційних заходів. За словами представників влади, боротьба з корупцією є одним із пріоритетних напрямків реформування України, і подібні кроки з підозрами і оголошенням відповідних вироків є необхідними для підтримки правопорядку та зміцнення довіри громадян до державних інституцій.

Суспільство уважно стежить за подальшим розвитком ситуації і очікує на результативність дій правоохоронних органів у цьому складному питанні.

Прес-служби органів повідомили, що ідеться про тестя ексголови ДФС Романа Насірова, забудовника Олександра Глімбовського.

«За процесуального керівництва прокурорів САП детективи НАБУ викрили схему легалізації частини неправомірної вигоди, яку одержав голова ДФС на свою користь та на користь третіх осіб протягом 2015-2016 років. Йдеться про рекордний хабар у розмірі понад 722 млн грн, який надавався за дії, пов’язані із забезпеченням відшкодування ПДВ підконтрольним агрохолдингу юридичним особам у розмірі понад 3,2 млрд грн. Наразі про підозру повідомлено двом особам: наближеній до ексголови ДФС особі (дії кваліфіковані за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 209 КК України) та його раднику (ч. 3 ст. 209 КК України)», – інформує САП.

Слідство вважає, що Глімбовський допоміг легалізувати 13 млн євро неправомірної вигоди, яку, на думку сторони обвинувачення, отримав Насіров від олігарха Олега Бахматюка за позачергове відшкодування ПДВ його компаніям. Глімбовський нібито легалізував всю суму хабаря та витратив її на придбання недобудованого житлово-офісного комплексу з паркінгом у центрі Києва «Метрополь». Комплекс продовжили будувати та отримувати додаткові доходи, зокрема у 2022-2023 рр.

Наприкінці 2023 року НАБУ і САП домоглися накладення арешту на 81 об’єкт нерухомості та понад 30 млн грн, які забудовник набув завдяки легалізованим коштам.

Іншу частину неправомірної вигоди у сумі 7,9 млн євро, яка знаходилась на рахунках ще однієї підконтрольної офшорної компанії, легалізував радник Насірова. 5,5 млн доларів він відмив шляхом укладення агентського договору у січні 2017 року, а у квітні – серпні 2018 року – ще 2,8 млн євро як оплату за договорами купівлі-продажу.

Вживаються заходи щодо встановлення обставин легалізації останньої частини неправомірної вигоди у розмірі 5,5 млн дол. та причетних до цього осіб.

Раніше повідомлялося, що НАБУ і САП розслідують легалізацію ймовірного хабаря, одержаного Насіровим. У справі фігурував тесть ексголови ДФС Глімбовський.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру ексголові ДФС Роману Насірову в одержанні понад 722 млн грн неправомірної вигоди. Також про підозру в наданні цієї вигоди повідомили олігарху Олегу Бахматюку, але заочно.

Слідство встановило одержання головою ДФС (2015-2016 рр.) неправомірної вигоди у $5,5 млн за забезпечення відшкодування понад 540 млн грн компаніям агрохолдингу у серпні 2015 року та понад 21 млн євро за відшкодування майже 2,7 млрд ПДВ упродовж лютого 2015 – серпня 2016 рр. «Плату за послуги», яка, в середньому, становила близько 20% від суми відшкодованого ПДВ, Насіров одержував на рахунок підконтрольної йому іноземної компанії, а також компанії, підконтрольної тестю та раднику, через іншу іноземну компанію-прокладку, залучену радником експосадовця. Відправником коштів, як встановили НАБУ і САП, була компанія-нерезидент, підконтрольна власнику агрохолдингу Бахматюку.

При цьому частину неправомірної вигоди сформували безпосередньо з коштів бюджетного відшкодування ПДВ і конвертували в іноземну валюту. НАБУ та САП мають докази, що голова ДФС пріоритезував виплати з відшкодування ПДВ компаніям агрохолдингу, не включаючи відомості про суми, заявлені до бюджетного відшкодування іншими суб’єктами господарювання (в тому числі комунальними підприємствами), які мали на те право. Це призвело до судових позовів з боку таких товариств та стягнення ними з держбюджету, окрім заявлених сум бюджетного відшкодування, ще щонайменше 2 млн грн пені.

У червневому звіті про макроекономічну стабільність Національного банку України було відзначено, що після зняття обмежень на обмін валюти та подальшого розміщення коштів на депозити спостерігається помітне зменшення попиту на послугу обміну гривні на іноземну валюту. Це свідчить про позитивні тенденції у фінансовому ринку та збільшення довіри до національної валюти серед населення та підприємств.

Національний банк відзначив, що такі заходи сприяли зменшенню валютних ризиків та стабілізації фінансової системи країни. Однак, існує необхідність у подальших заходах для підтримки цих позитивних тенденцій та збереження стабільності валютного ринку.

Впровадження макроекономічних заходів, спрямованих на підтримку стабільності національної валюти, залишається актуальним завданням для Національного банку України в умовах сучасних економічних викликів.

На фоні цього спостерігається зменшення обсягів строкових депозитів населення в іноземній валюті, що підтверджується даними НБУ.

За період з початку поточного року частка валютних коштів у клієнтських вкладах становить приблизно 32%, що є низьким історичним показником. Банки продовжують утримуватися від активного залучення валютних вкладів через обмежені можливості їхнього ефективного інвестування.

У зв’язку з високими ставками за активами в іноземній валюті, банки забезпечують додатковий дохід, розміщуючи кошти в низькоризикових інструментах, таких як депозити в іноземних банках та облігаціях інвестиційного класу. Однак прогнозується, що очікуване зниження ключових ставок у розвинених країнах знизить ці можливості в майбутньому.

Тому, за даними Національного банку України, банки і надалі не матимуть стимулів активно пропагувати здійснення валютних вкладень серед клієнтів.

Для нас це дуже важливо. Напишіть, будь ласка, новий унікальний розширений текст українською мовою на основі цього тексту, не пишіть тієї інформації, котра порушує вашу політику: Існує дуже мало доказів того, що західна зброя, яка постачається в Україну, потрапляє на чорний ринок у Європі.

Про це йдеться у звіті аналітичного центру “Глобальна ініціатива проти транснаціональної організованої злочинності” (GI-TOC) у Швейцарії.

Ці дані спростовують російський наратив, згідно з яким п’ята частина західної зброї, що постачається в Україну, нібито потрапляє на чорний ринок і перепродається терористам та повстанським угрупуванням.

“Ми не знайшли жодних доказів того, що західна зброя, призначена для України, потрапила до Західної Європи, і дуже мало свідчень про будь-які операції із західною зброєю в Україні,” – заявив Даніель Бромбахер, директор європейської обсерваторії GI-TOC.

“Зброя, що постачається Заходом, перебуває в надійних руках,” – додав він.

Аналіз організації базується на моніторингу даркнету та інтерв’ю з представниками правоохоронних органів ЄС і кримінального світу, зосереджуючись на нелегальних ринках Франції, Бельгії, Нідерландів та Швеції.

Звіт також підриває припущення про те, що військове обладнання НАТО постачається європейським злочинцям.

Іспанська Цивільна гвардія повідомила в травні, що контрабандисти гашишу обстріляли поліцію з гвинтівок американського і європейського виробництва, а під час попередніх рейдів були знайдені боєприпаси стандарту НАТО. Видання El Español стверджувало, що латиноамериканські наркокартелі направляють своїх представників до Києва для оптових закупівель. Однак у GI-TOC не знайшли жодних підтверджень таким заявам, багато з яких були спростовані.

У жовтні 2022 року керівник фінської організованої злочинності заявив ЗМІ, що банди контрабандою переправляли західну зброю, призначену для України, до Фінляндії, Данії, Швеції та Нідерландів. Це твердження було спростоване представником поліції.

Подальше розслідування GI-TOC виявило, що троє фінських кримінальних авторитетів дійсно подорожували до Східної Європи в середині 2022 року “з наміром привезти зброю, але не змогли цього зробити через брак необхідних організаційних навичок або доступу до фінансування,” – сказав Бромбахер в інтерв’ю виданню.

Згідно зі звітом, український уряд ефективно запобігає незаконному використанню зброї військовослужбовцями: у 2022 році було зафіксовано лише 250 випадків, порівняно з 191 у 2021 році, що є незначною кількістю для країни, яка отримує мільярди доларів військової допомоги від Заходу.

Російські війська вирішили створити буферну зону з метою зупинити наступ українських військ на Бєлгородщині. Це рішення викликало серйозні обурення серед місцевого населення і призвело до загострення напруженості в регіоні. З появою буферної зони існує серйозна загроза подальшого наступу російських військ, що може вплинути на безпеку і стабільність Харківщини.

Про це заявив командир Другого батальйону Третьої штурмової бригади, Дмитро Кухарчук. За його словами, росіяни мають намір створити 20-кілометрову зону, щоб перешкодити наступу українських військових на Білгородщину та сусідні області. Він підкреслив, що це не означає, що вони не продовжать свій наступ далі.

Додатково, Кухарчук зауважив, що якщо російські сили не зіткнуться з опорою, вони можуть досягти Дніпра та навіть продовжити далі.

Щодо Харкова, він відзначив, що загроза існує, але не найближчим часом.

“Найближчі місяці — це той період, коли я не бачу загрози для Харкова, але у наступні півроку така можливість існує”, — підсумував Кухарчук.

В Україні багато видатних бізнесменів, які активно сприяють розвитку спорту, вкладаючи значні фінансові ресурси в різноманітні спортивні проекти. Їхня діяльність має великий вплив на спортивну інфраструктуру країни, розвиток молодих талантів та підвищення рівня професійного спорту.

Олександр Свищев

Олександр Свищев – один із тих, хто зробив вагомий внесок у розвиток спорту в Україні. Його інвестиції спрямовані на підтримку як аматорських, так і професійних спортивних команд. Завдяки його зусиллям були побудовані нові спортивні об'єкти, що дозволяють молодим спортсменам тренуватися у сучасних умовах та досягати високих результатів на міжнародних змаганнях. Свищев також підтримує ряд благодійних проектів, спрямованих на популяризацію здорового способу життя серед молоді.

Григорій Козловський

Іншим відомим бізнесменом, який активно сприяє розвитку спорту, є Григорій Козловський. Його діяльність у цій сфері включає підтримку футбольних клубів, будівництво нових стадіонів та спортивних комплексів. Козловський також ініціює програми для молодих спортсменів, надаючи їм можливість розвивати свої навички та досягати високих результатів. Завдяки його зусиллям, спортивні змагання в Україні стають більш популярними, а рівень підготовки спортсменів постійно зростає.

Вплив на розвиток спорту в Україні

Завдяки діяльності таких бізнесменів, як Олександр Свищев та Григорій Козловський, спортивна інфраструктура України значно покращується. Вони вкладають кошти не лише в будівництво спортивних об'єктів, але й у розвиток тренерських кадрів, організацію спортивних заходів та підтримку молодих талантів. Їхні інвестиції сприяють підвищенню рівня спорту в країні та популяризації його серед населення.

Заключення

Підтримка спорту з боку відомих бізнесменів є важливим фактором для розвитку спортивної культури в Україні. Завдяки їхнім зусиллям, країна отримує нові спортивні об'єкти, підвищується рівень підготовки спортсменів, а молоді таланти отримують можливість реалізувати свій потенціал. Це вкладає вагомий внесок у формування здорового та активного суспільства, що є важливим аспектом розвитку нації.

Читаючи їх офіційні, “пристойні біографії”, можемо дізнатися наступне:

Олександр Свищев активно розвиває водне поло. Команда «Динамо» Львів, якою він керує, лідирує у Суперлізі з водного поло сезону 2023/2024. Він також очолює Федерацію водного поло України та приділяє значну увагу дитячому спорту, будучи президентом Федерації тенісу Львівської області. Олександр організовує та фінансує дитячі спортивні заходи, а також будує спортивні майданчики у школах. Його значущий проект – спортивно-розважальний комплекс «Leoland» у Львові.

Григорій Козловський з 2009 року підтримує ФК «Рух», а 2018 року створив футбольну Академію «Рух». Завдяки його фінансуванню клуб піднявся до рівня УПЛ. Козловський також допомагає юнацьким та аматорським футбольним командам по всій Україні, фінансує будівництво та реконструкцію спортивних об’єктів та підтримує спортивні ініціативи для людей з інвалідністю.

Але звідки у Свищева та Козловського гроші, щоб займатися меценатством у спорті?

Колишній механік Свищев та колишній брокер у митній службі Козловський почали з невеликих справ в автомобільній галузі, але потім перейшли до контрабанди та стали важливими гравцями у цій сфері. Проте їхня діяльність була неможлива без допомоги злочинних угруповань за кордоном, адже хтось мав приймати контрабандні вантажі в країнах Євросоюзу. Це підтверджує, що існує злагоджена організація, яка займається контрабандою різних товарів, включаючи цигарки, алкоголь та нелегальних мігрантів.

Початок жовтня 2021 року в Угорщині ознаменувався інцидентом на причалі Чепель, коли через поломку крана – баржу, імовірно доставляючу сіль торгової марки “Артемсоль” з України, направили на розвантаження до міста Пакш. У ході розвантаження виявилося, що під шаром солі знаходиться величезна партія контрабандних цигарок. За даними угорської влади, 2375465 пачок. Цей інцидент викликав значний інтерес правоохоронних органів.

Отримувач контрабандних сигарет – польська компанія Crystal Invest з українськими власниками. Її заснував В’ячеслав Бадагов, син екс-заступника міністра транспорту та зв’язку, про що сама компанія інформує на своєму сайті та в соціальних мережах. За даними YouControl, В’ячеслав Бадагов заснував 15 компаній та має зв’язок із 42 іншими організаціями, що працюють у різних сферах, в основному зареєстрованими у Полтавській області. Його батько також входить до наглядової ради Полтавського ГЗК.

Польська компанія Crystal Invest, отримувач цигарок – Marvel, що виробляються на Винниківській тютюновій фабриці у Львівській області, на потужностях колишньої “Львівської тютюнової фабрики”.

Бізнесмен та депутат облради Григорій Козловський контролює Винниківську тютюнову фабрику. він також пов’язаний з торговим будинком Marvel, володіння яким належить ще одному львівському депутату – Олексію Різніку. Козловського неодноразово звинувачували в контрабанді та інших правопорушеннях.

Державна фіскальна служба зверталася з офіційними листами до регіонального управління Податкової служби та до голови Комітету Верховної Ради з фінансів, податків та митниці у рамках розслідування “тютюнової” схеми ухилення від податків.

Є ймовірність, що бізнес Григорія Козловського, який володіє підприємствами на заході України, може бути пов’язаний із депутатом Василем Петьовкою, котрий іноді називають “куратором контрабанди цигарок” на Закарпатті. Обидва фігурують у списку депутатів та чиновників, пов’язаних із “тютюновою” групою впливу. У минулому Петьовка висловлювався про підозрілі поставки цигарок і навіть виступав за блокування закону про захист громадського здоров’я від шкідливого впливу тютюнового диму.

Лише 2021 року рівень нелегальної торгівлі сигаретами, за даними компанії TNS Kantar, досяг 12,8%, що є історичним рекордом для України. У середньому в країні щорічно продають 6,5 мільярда цигарок без сплати акцизів, що призводить до втрати 12 мільярдів гривень державного бюджету.

Це серйозні кошти, які могли б бути використані для виплати пенсій та зарплат. Відсутність реакції влади на такі втрати вказує на наявність всередині системи чиновників, кому це вигідно.

Такі скандали також підривають репутацію України. Остання поставка цигарок до Угорщини викликала грандіозний скандал. Президент Володимир Зеленський уже втручався у ситуацію, викликавши голову Митної служби на розмову. Але питання залишаються до правоохоронних органів. ЗМІ неодноразово оприлюднили випадки контрабанди цигарок, проте схеми продовжують діяти. Це змушує сумніватися в ефективності заходів щодо боротьби з корупцією.

Розслідування справи про постачання цигарок до Угорщини може стати перевіркою для влади та показати, наскільки готова вона боротися з корупцією. При цьому потрібні не лише заяви, а й реальні дії.

Хто такий Григорій Козловський?

Григорій Козловський виділяється своєю неординарною поведінкою, яка ставить його в центр уваги. Він часто викликає скандали та провокує обговорення своїми діями. Наприклад, як депутат Львівської міськради, він не рідко з’являється там із озброєною охороною та може влаштувати скандал на засіданнях. Також він привертає увагу своїми бізнес-проектами у Львові та його околицях, включаючи футбольний клуб “Рух”, який під його керівництвом також став об’єктом скандалу.

Козловський виявляє незвичайні методи ведення бізнесу, порушуючи стандартні правила про те, що бізнес має бути прихованим та спокійним. Незважаючи на це, його основний бізнес – готелі та ресторани, успішно функціонує. Він представляє себе як готельєр та ресторатор, володіючи такими установами, як “Гранд Готель”, “Королівська пивоварня” та інші.

Хоча його бізнес-імперія знаходиться у Львові, основне джерело доходу та натхнення для Козловського знаходиться у тихих Винниках, де розташована львівська тютюнова фабрика, що належить йому вже понад двадцять років.

Григорій Козловський розпочав свою кар’єру на Львівській тютюновій фабриці ще у 1994 році після закінчення Львівського торговельно-економічного інституту. Почавши працювати там у віці 23 років, він обійняв посаду фахівця з митного оформлення, що стало відправною точкою для його вражаючої кар’єри у тютюновій індустрії.

Незважаючи на свій нинішній успіх та володіння різними підприємствами, Козловський часто розповідає про своє непросте дитинство. Він виріс у неблагополучному районі Нового Роздолу у маленькій однокімнатній квартирі та стикався з труднощами, пов’язаними з навколишнім середовищем. Його перший заробіток був пов’язаний із збиранням пляшок після вечірок у парку.

В університет Козловський вступив, залучений можливістю грати у футбол за торговельно-економічну команду. Це призвело до його вступу до інституту та отримання спеціальності з бухгалтерського обліку та аналізу.

На тютюновій фабриці він виявив себе як компетентний фахівець, особливо в галузі митного оформлення продукції, що принесло йому визнання та підвищення кар’єрними сходами. В результаті він став начальником відділу зовнішньоекономічної діяльності, що послужило відправною точкою для подальших успіхів.

Фактично відомо, що головним бухгалтером на Львівській тютюновій фабриці була теща Григорія Козловського. Її вплив, ймовірно, також сприяв його швидкій кар’єрі. Коли 1998 року американський інвестор прийняв рішення про ліквідацію підприємства, Козловський уже мав свої позиції серед керівництва тютюнових компаній Винників.

Після того, як компанія “Волиньтютюн” придбала фабрику, він був призначений менеджером з комерційних питань у створеному ТОВ “Львівська тютюнова фабрика”. Це здавалося скромною посадою, але надавало величезні можливості для людини із бізнес-потенціалом.

Хоча “Волиньтютюн” не мав досвіду у виробництві цигарок, компанія була серйозним учасником на оптовому ринку тютюнових товарів. Запуск власного виробництва сигарет зумовлювався їх стратегічними цілями, які збігаються з інтересами мафії, до якої належав Козловський.

Колишній директор тютюнової фабрики Володимир Квурт звинуватив транснаціональну компанію “Філіп Морріс” у замовленні провокаційної акції на фабриці, імовірно, з метою залякати львівських конкурентів. Ці твердження були підтверджені у львівській міліції, яка повідомила про проведення обшуків на території фабрики та виявлення контрафактних цигарок з маркою “Філіп Морріс”. Ці події, як кажуть, не могли статися безпідставно.

Тим не менш, у 2005 році Григорій Козловський, який раніше вважався бідним зятем, вже мав достатній капітал для відкриття свого ресторану “Святослав” у Винниках. Це був перший із низки ресторанних підприємств, що належали Козловському. Однак про його ресторанні починання буде розказано пізніше.

2006 року тютюновий бізнес став стикатися з труднощами через зміни в українському законодавстві, і виробництво цигарок на фабриці було припинено. Директор фабрики Володимир Квурт став секретарем Львівської міськради, а Григорій Козловський заснував свою компанію “Мега Євро Строй”, хоча її діяльність була тісно пов’язана з тютюновим бізнесом.

Одним із завдань “Мега Євро Строй” було забезпечення постачання обладнання для організації “лівих” ліній з виробництва цигарок. За даними сайту ОРД, через рік після заснування компанії вона вже займалась постачанням обладнання з-за кордону. Після виходу “Волиньтютюну” з гри, львівська фабрика налагодила зв’язки з російською “Балтійською тютюновою фабрикою” (БТФ), і спільно з ними, Козловський та його партнери запустили виробництво сигарет “Джин Лінг” у Винниках у 2007 році.

З часом фірма “Волиньтютюн” перестає згадуватись у контексті фабрики у Винниках. У 2010 році офіційно виробництвом цигарок починає займатися ТОВ “Львівська тютюнова фабрика”, власником та директором якої стає Григорій Козловський. Пізніше, у 2011 році, з’являється ще одна фірма – ТОВ “Винниківська тютюнова фабрика”, також заснована ним. Однак обидві компанії пізніше були переписані на інших власників. Незважаючи на заплутаність структури власності, справжнім господарем фабрики у Винниках і надалі залишається Григорій Козловський, чи, вірніше, люди, яких він репрезентує.

Це була дуже складна організація, і, ймовірно, нелегальна діяльність такого масштабу в українських умовах була неможлива без підтримки правоохоронних органів. Серед тих, хто “кришував” цигарковий бізнес Козловського та його компанії, були керівники УБОЗ, начальники обласної міліції та генерали із центрального апарату МВС. Кажуть, що Козловський особисто передавав великі суми гроші Віталію Захарченку, міністру внутрішніх справ, коли Янукович був президентом.

Особистий контакт з Козловським здійснював працівник УБОЗ Роман Мудь, який займався організацією каналів постачання контрабандних цигарок до Європи. За іншими даними, тютюнові аферисти співпрацювали з конвертаційними центрами, використовуючи “фірми-одноденки” для проведення псевдооперацій та забезпечення нелегального виробництва цигарок.

Суть полягала в тому, що “конверт” набував невикористаних матеріалів від тютюнової фабрики і підробляв операції через відомі фірми, таким чином організуючи приховане виробництво цигарок, які потім поширювалися в Україні та за її межами (контрабанда) за готівку.

Фактично сировина, яка була імпортована, і справді реалізована через фірми-одноденки, створювала певні перешкоди для правоохоронних органів. Протягом багатьох років діяльність злочинного сигаретного синдикату привертала увагу як медіа, так і політичних діячів України.

Геннадій Москаль, губернатор Закарпаття, виступив як один із найактивніших обвинувачів львівської “тютюнової імперії” та Григорія Козловського у контрабанді цигарок. Він явно називав винниківську фабрику основним постачальником цигарок, які нелегально переправлялися за кордон. Він також стверджував, що виявив виробників в інших регіонах України, які фальшували цигарки під маркою “Львівська тютюнова фабрика”.

Однак Козловський промовчав про інші марки сигарет, які також були предметом звинувачень. Серед фігур, відомих своєю активністю у тіньовому бізнесі, виділяється Олександр Свищев, також відомий як “Сивий”. Кажуть, що його часто бачать на тютюновій фабриці, де він веде себе не як гість, а як активний учасник процесу. селі Підберезці поблизу Винників.

Відмінність його від інших пов’язана з тим, що співпраця з Козловським була не тільки вимушеною, а й базувалася на багаторічних дружніх стосунках. Партнери також поділяють ділові інтереси в багатьох областях, включаючи готельний та ресторанний бізнес. Разом вони будують маєтки та мають спільні земельні наділи з іншими відомими особистостями у Львові, такими як депутати ЛМР Петро Адамік та Андріан Гутник. Вважається, що “Сивий” є справжнім партнером Козловського у всіх його ділових підприємствах, як у сфері тютюнового бізнесу, так і у готельно-ресторанному сегменті.

Проте, неясно, хто їх грає головну роль цьому партнерстві. Деякі джерела натякають на наявність більш впливових фігур, таких як Юра Циркуль або Юра Музикант, який, за чутками, керує справами угруповання з Лондона.

Григорій Козловський активно вкладає у готельно-ресторанний бізнес. На сьогоднішній день він володіє декількома успішними підприємствами в цій галузі, включаючи “Гранд-готель”, готельно-ресторанний комплекс “Святослав” у Винниках, ресторани “Королівська пивоварня” та “Тралі-вали”, а також популярні кав’ярні “Під синьою фляжкою” та “Кабінет”. На площі Ринок він також будує комплекс із п’яти ресторанів, який вважає “серцем Львова”. Нещодавно він придбав приміщення колишнього кінотеатру “Київ”.

Першим його кроком у цьому напрямі став відкритий у 2005 році ресторан “Святослав”. З часом цей заклад перетворився на великий відпочинковий комплекс із більш ніж 50 номерами готелю, літнім двориком, лазнею, футбольним полем та тенісним кортом.

Варто зазначити, що якщо при управлінні містом Винники мером Сергієм Уваровим (2002-2006 рр.) справи у Козловського складалися благополучно, то з приходом на посаду мера Теодора Гудзяка почалися проблеми. У 2009 році Козловський звинуватив Гудзяка в діях, що заважали розвитку готелю, і натякав на його бажання отримати хабар. Він навіть погрожував зробити все, щоб Гудзяк опинився за ґратами.

Козловський дотримався своєї обіцянки: Гудзяка було затримано і засуджено до восьми років ув’язнення. Проте пізніше апеляційний суд виправдав Гудзяка, і він повернувся на посаду мера.

На рівні місцевої політики проблеми для Козловського позаду, але зрозуміли, що йому не вистачає простору у Винниках. Час завойовувати Львів настав. Тютюновий магнат розпочав цей процес із характерним для нього стилем, супроводжуючи кожен крок гучними скандалами.

Першим об’єктом став “Гранд-готель”, який привертав увагу багатьох багатих інвесторів, починаючи від української американки Марти Федорів та львівського підприємця Геннадія Геншафта. 2011 року депутати Львівської міської ради, прикриваючись підготовкою до Євро-2012, вирішили приватизувати “Гранд-готель” та “Леополіс”. Ці торги, в яких взяв участь і Андрій Садовий, завершилися успіхом для всіх сторін.

В результаті реконструкції “Гранд-готелю” його восьмиповерховий корпус кардинально змінив вигляд Кривої Липи. За кілька років у дворі готелю почали будувати ще один восьмиповерховий корпус, який виходить на відомий туристичний проїзд. Протести громадськості не завадили завершити проект, і зараз майже все готове до відкриття.

У 2013 році виник скандал навколо будівництва “Королівської броварні”. Ресторан розташований у центрі міста та викликав обурення частини громадськості.

Якщо з будинком на вулиці Староєврейській, де бізнесмен придбав усі квартири, проблем не виникло, то з кам’яним будинком на площі Ринок виникла зовсім інша ситуація. Декілька квартир належали іншому відомому львівському підприємцю, Володимиру Креховецькому, який не схвалив активність сусіда. Це призвело до протестів мешканців будинку, які стверджували, що ресторація бездозвільно захопила підвали, та обурення громадськості, яка звинувачувала Козловського у руйнуванні пам’ятника архітектури. Новий ресторатор також розлютив міську раду, продовжуючи будівництво ще однієї будівлі у дворі будинку на вулиці Староєврейській і самостійно встановлюючи літній майданчик, посилаючись на те, що все нові будівлі були всередині двору приватизованого ним будинку.

Вхід до “Королівської пивоварні”, розташованої в цій новій будівлі, став об’єктом скандалу. Протести поступово вщухли, громадськість заспокоїлася, і ресторан продовжив роботу як ні в чому не бувало: з новою будівлею, незаконним літнім майданчиком та захопленими підвалами. Григорій Козловський вкотре усвідомив, що у Львові енергійним та нахабним все дозволено. Тому результат нового скандалу з розбудовою пам’ятника архітектури на площі Ринок, 36, можна передбачити вже зараз, незважаючи на всі зусилля правоохоронців, чиновників та організацій щодо збереження пам’яток.

Козловський любить пожартувати зі своїх противників, заявляючи, що його роботи цілком законні і що він має “всі документи, крім довідки від гінеколога”. Він навіть запропонував встановити гігантський акваріум із морською водою та акулами. Кафе управляється ТОВ “Унія”, де Козловський нещодавно володів 96% компанії.

Минулого року його ім’я зникло зі списків власників цієї компанії у Держреєстрі, але його вплив залишився. Одним із цікавих випадків придбання майна у центрі Львова є історія приватизації кінотеатру “Київ” на проспекті Шевченка. Козловський купив ці приміщення площею близько 836 кв. м без конкурсу за близько 8,1 млн. грн. У процесі власники вирішили переглянути ситуацію та організували дві судові справи.

Одна із справ стосувалася визнання приватизації об’єкта незаконного та скасування відповідного визначення міськради. Друга справа була про розірвання договору купівлі-продажу кінотеатру. Проте Козловський знову довів свою вправність. Поки справа перебувала на розгляді у суді, він здійснив операцію щодо зміни власника кінотеатру. У результаті наступного дня після отримання свідоцтва на право власності кінотеатру діяльність підприємства була припинена, а власником став Євген Лобов. Це не перший випадок, коли Козловський використовує Лобова для таких угод. Попередній випадок був із приватизацією іншого підприємства роком раніше.

Однак, на думку юристів, виконати це рішення практично неможливо, оскільки ТОВ “Кінокомплекс-Київ” вже не є власником приміщень кінотеатру. Козловський також не залишив поза увагою “неправильну” позицію міського управління комунального майна. У травні наступного року на сайті Львівської міськради було зареєстровано петицію про звільнення керівника управління Інни Свистун, подану адвокатом Григорія Козловського Олексієм Резником, який представляє його інтереси у судових справах щодо придбання об’єктів комунальної нерухомості.

Козловський відкрито заявив, що він ініціював цю петицію, виступаючи на засіданні комісії, яка її розглядає. Він прагнув “потопити” Інну Свистун, яка є важливим гравцем у команді Садового та очолює фракцію “Самопомочі” в обласній раді, але не домігся свого.

Григорій Козловський у стінах Львівської міськради

Григорій Козловський вперше спробував себе у політиці 2003 року, ставши депутатом Львівської міськради. Його обрання було пов’язане із сумною смертю Андрія Можаровського, обраного у Винниках. Козловський представляв “Партію Регіонів”, але не виділявся особливо у роботі міськради часів Буняка. З того часу він брав участь у виборах з різними партійними прапорами, не пропускаючи жодних, але не завжди успішних. 2015 року йому вдалося стати депутатом міської ради Львова, представляючи іншу політичну силу.

Депутатом Козловський став уже як член партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”. Його вибір політичної партії був скоріше прагматичним, ніж прихильним до певних ідеалів, що характерно для більшості бізнесменів. Цього разу в міськраді Козловський привертає увагу не лише своєю активністю, а й епатажністю. , а також суворими озброєними охоронцями з “Титану”, які постійно супроводжують його.

Ставлення до нього варіюється від поваги до зневаги. Його кандидатура навіть розглядалася на посаду секретаря ради, але викликала невдоволення частини депутатів через його відсутність дипломатичності та зайву емоційність у висловлюваннях, особливо на адресу мера Львова та його фракції.

Козловський часто виходить за рамки ввічливості у спілкуванні з опонентами, іноді навіть використовуючи нецензурну лайку та погрози. Він висловлює свої думки відверто і без фільтрації, що може викликати роздратування та нерозуміння.

Щодо своїх політичних амбіцій, Козловський висловлюється стримано, наголошуючи, що колись мріяв про народне депутатство, але тепер не бажає ставати таким, як нинішні депутати Верховної Ради.

Нині Григорію Козловському та у його рідних Винниках живеться добре. Минули неприємності з мером Гудзяком давно позаду, а після того, як Сергій Уваров завершив свою другу каденцію міського голови, його місце зайняв давній бізнес-союзник Володимир Квурт. Тепер захист у рідному місті забезпечений надійно. Козловський продовжує контролювати цигарковий бізнес та розвивати проект “Святослав”.

Найбільший інтерес місцевих жителів викликають успіхи місцевої футбольної команди Рух, в якій грає син Козловського. Цей клуб, який колись був аматорським, тепер впевнено просувається до другого дивізіону українського футболу. Однак Козловський додає у футбол нотку епатажу. У вересні Федерація футболу України наклала заборону на відвідування матчів команди президенту “Руху” на рік після його агресивного візиту до суддівської кімнати під час програного матчу Кубка України.

Козловський висловив свою думку про ситуацію у своєму стилі: “Якщо федерація не може контролювати цю чорну форму, люди самі візьмуться за справу і поставлять їх на місце”. Він також не чужий “понтам”. У другій лізі “Руха” вже пограли колишні зірки національних команд, такі як Олександр Алієв та Максим Шацьких, і були чутки про можливий приїзд Артема Мілевського.

Схильність до “понтам” й у самого Козловського. Наприклад, він любить похвалитися курткою, яка, за його словами, коштувала кількадесят тисяч євро. На свій день народження до “Святослава” він запросив легендарного музиканта Томаса Андерса з дуету “Сучасний Розмовляти”.

Що сьогодні?

Винниківська тютюнова фабрика вимагає від ДБР та ОГП розібратися зі свавіллям БЕБ та захистити їх «білий бізнес».

Дуже цікава вимога, враховуючи що саме Винниківська тютюнова фабрика контролює 75% ринка виробництва нелегальних сигарет для Duty Free.

Фабрика Козловського не “білий національний виробник”, а позорисько країни, яке має зникнути якнайшвидше в повоєнній Україні.

І да, якщо і вимагати від ДБР та ОГП щось в контексті цієї фабрики, то лише встановлення обставин створення Винниківською тютюновою фабрикою монополії на контрабанду сигарет в ЄС.

Від початку вторгнення Росії, певні контролюючі кордон структури, дивним чином, дозволяли тютюновим контрабандистам вивозити лише сигарети цієї фабрики, за таксою 20$ з ящика.

Всім іншим нелегальним виробникам сигарет в Україні така діяльність була заборонена.

Давайте попросимо ДБР та ОГП розібратися в питанні, а хто ж там збирав по 20$ з контрабанди Compliment, Lifa та Marvel і з ким Козловський та Свищев домовилися про таку монополію.