Війна

Професорка Ірина Фаріон, відома своєю великою вагою в наукових та освітянських колах, вновила свою посаду в Львівській політехніці. Ця радісна новина була оголошена кафедрою української мови Національного університету "Львівська політехніка", що є яскравим свідченням високого довіри та визнання з боку університетського співтовариства. Ірина Фаріон відома своєю пристрасністю до вивчення та пропаганди української мови та культури, а також своїм професійним підходом до наукової діяльності. Її повернення до академічного середовища Львівської політехніки сприятиме подальшому розвитку освіти та науки в Україні, збагачуючи її культурний і інтелектуальний потенціал.

У їхньому повідомленні звучить вітання для Фаріон: “Щиро вітаємо пристрасну мовознавчиню, віддану націоналістку та відважну Ірину Фаріон з її поверненням до нашої катедральної родини! Зичимо вкотре: від книги – до книги, від мети – до мети, від перемоги – до перемоги!”.

Варто згадати, що Фаріон програла судовий спір про поновлення на посаді професора кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка”. Суд вважає неприпустимими прояви нетерпимості до військовослужбовців.

Відзначається, що Фаріон не має прямого зв’язку з військовою службою, і тому питання мови вирішується військовослужбовцями і їхніми керівниками самостійно.

Після звільнення Фаріон з посади в львівському виші, Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження через її висловлювання та публікації. Проте пізніше суд вирішив поновити Ірину Фаріон на посаді і стягнути з користю для неї заробітну плату за період вимушеної відсутності – у розмірі 123 тис. 927 гривень.

Учасник із Тернопільщини, Валерій Талабан, невперше опустив погляд перед військово-лікарською комісією, де фахівці вже втретє ставили питання його придатності. Подія сталася у суботу, 8 червня, коли працівники територіальних центрів комплектування (ТЦК) заарештували його, і, навіть після безуспішного проходження військово-лікарської комісії, він залишався у військкоматі. Про це повідомила його донька, Анжеліка Талабан, яка активно виступала за права батька в цьому непростому питанні.

Вона пояснила, що її батько має серйозні проблеми зі здоров’ям – він косоокий, майже не може пересуватися через численні травми хребта та ребер, і переніс інсульт. Крім того, щодня він вживає великі кількості спиртних напоїв.

У Тернопільській військово-лікарській комісії лікарі майже одразу визнали його непридатним, проте його привезли назад до ТЦК, де його утримували, і він був визнаний цілком придатним, що здивувало його доньку.

Також Анжеліка Талабан розповіла, що після початку повномасштабного вторгнення її батько сам двічі ходив до військкомату, але йому відмовляли у мобілізації через проблеми з алкоголем. Чоловік також натрапив на патруль неподалік від дому, але знову був визнаний непридатним і відпущений додому.

Ситуація залишається невирішеною, бо родичам не дозволили зустрітися з батьком і передати йому необхідні речі. Чоловіка вже повезли на рівненський полігон, але з ним зв’язатися не вдається. Анжеліка заявляє, що утримання людини зі значними проблемами зі здоров’ям незаконне, і поки що жодної реакції на скарги не було.

Учора, 11 червня, спостерігалася напад на Максима Денщика, чиновника міської ради Запоріжжя, який тимчасово був відсторонений від своєї посади директора департаменту правового забезпечення. Інформація про цей інцидент поширилася через кілька Telegram-каналів. Ступінь серйозності нападу та його мотиви залишаються предметом розслідування. Наразі правоохоронні органи звертаються до свідків події та збирають всі можливі докази. У розпалі цього інциденту громадськість очікує відповідного реагування влади та негайних кроків для забезпечення безпеки громадян та встановлення законності.

Зловмисник відкрив вогонь по чиновнику щонайменше чотири рази, всі кулі вразили його у живіт. Потерпілого привезли у реанімацію, його життя було під загрозою, лікарі боролися за його життя, але він помер від отриманих поранень. За місцевими телеграм-каналами, напад стався, коли чоловік виносив сміття біля свого будинку.

Максим Денщик обіймав посаду директора департаменту правового забезпечення Запорізької міськради, проте зараз його тимчасово відсторонено від виконання обов’язків, і проводиться службове розслідування. Про це повідомив Євген Коваленко, начальник управління внутрішньої політики, преси та інформації Запорізької міської ради.

Сам Максим Денщик заявив, що його відсторонили від посади на підставі анонімного листа, хоча йому раніше доводилися звинувачення у перевищенні повноважень. Він також стверджує, що був піддавався тискам з боку голови Запорізької ОВА, Івана Федорова, який намагався змусити його звільнитися з посади.

Наразі правоохоронці розпочали першочергові слідчі дії. За вказаним фактом відкрито кримінальне провадження. Правова кваліфікація — ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 (Замах на вбивство) КК України.

У Запоріжжі сталася трагічна подія: кілер вистрілив у відстороненого від виконання обов’язків директора департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради Максима Денщика. На жаль, цей жахливий вчинок став реальністю, як підтверджує поліція. Насильство в будь-якій формі є неприпустимим і вражає глибоко кожного громадянина. Варто зауважити, що раніше на Максима Денщика погрожував вбивством голова ОВА Іван Федоров. Цей випадок викликає серйозне занепокоєння щодо безпеки та стабільності в регіоні. Владні органи повинні негайно реагувати на подібні інциденти та вживати необхідні заходи для забезпечення правопорядку та захисту громадян. Нехтування цими проблемами може призвести до подальшого наростання конфліктів і загрози громадській безпеці.

Напад стався за місцем проживання чиновника біля під’їзду, вистрілили щонайменше 4 рази. Усі кулі влучили в живіт. Максим Денщик помер у реанімації.

На початку травня Максим Денщик заявив про тиск з боку голови Запорізької ОВА Івана Федорова та погрози «розправи» (на скріншоті), а незабаром його усунули з посади.

Україна надалі підтверджує свою відданість виконанню умов, передбачених чотирирічною програмою розширеного фінансування (EFF), запущеною у березні 2023 року, та продовжує здійснювати необхідні реформи. В огляді, підготовленому Русланом Кисляком, акцентується на необхідності реалізації конкретних заходів до кінця 2024 року, які стануть ключовими для подальшої співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та отримання нових траншів фінансування.

Місія МВФ, яка працювала у Варшаві з 27 по 31 травня 2024 року, успішно завершила роботу, досягнувши угоди на рівні персоналу. Очікується, що Рада директорів МВФ підтвердить цю угоду найближчими тижнями, в результаті чого Україна отримає доступ до фінансування на суму близько 2,2 млрд доларів.

Для подальшої співпраці з МВФ та отримання нових траншів фінансування Україна має реалізувати ряд важливих реформ до кінця 2024 року. Серед них:

Ці заходи спрямовані на забезпечення стабільності економіки та підтримку фінансової системи України у період воєнного конфлікту.

На зустрічі Комітетів Верховної Ради з правової політики та правоохоронної діяльності розглянули важливі законопроекти, спрямовані на впровадження інституту суду присяжних в українській правовій системі. Цю інформацію розкрив народний депутат Владлен Неклюдов, який вважає такий крок не лише актуальним, але й необхідним для забезпечення справедливості та довіри до судової системи.

Згідно з запропонованими законопроектами, українські суди матимуть можливість залучати громадян до участі у судових засіданнях як присяжних. Це стане важливим кроком у напрямку зміцнення демократії та підвищення рівня судової незалежності. Суд присяжних дозволить залучити представників громадськості до процесу прийняття правосудних рішень, що, у свою чергу, сприятиме більш об'єктивному і справедливому судочинству.

Впровадження інституту суду присяжних може стати ефективним засобом боротьби з корупцією та впливом неправомірних впливів у судові процеси. За словами Неклюдова, це також сприятиме збільшенню довіри громадян до судової системи та підвищенню рівня її легітимності.

Зазначимо, що питання введення суду присяжних в Україні розглядалося протягом довгого часу. Проте, лише зараз воно набуває конкретних форм та отримує активну підтримку з боку парламентських комітетів. Це свідчить про поступовий розвиток української правової системи у напрямку вдосконалення та гармонізації з міжнародними стандартами правосуддя.

Обговорення, проведене під керівництвом депутатів, мало назву “Обговорення законопроектів на запровадження суду присяжних в Україні”.

Нагадаємо, у жовтні 2020 року Кабмін представив до Верховної Ради законопроекти №4190 та №4191, спрямовані на впровадження класичної моделі суду присяжних в Україні. Ці проекти були розроблені Міністерством юстиції. Їх включили до порядку денного у листопаді 2020 року, але подальші дії з ними були затягнуті.

Згідно із даними “Судово-юридичної газети”, на засіданні комітетів обговорювалися законопроекти 2709-1 та 2710-1 від 16 січня 2020 року (ініціатор – народний депутат Сергій Власенко), а також 3843, 3844, 3845 від 14 липня 2020 року (ініціатори – народні депутати Павло Фролов, Ігор Фріс, Федір Веніславський та Павло Павліш).

“Це важлива тема! Реалізація конституційного права громадян на участь у правосудді, і ця реформа має бути реалізована, щоб кожен громадянин міг взяти участь у правосудді і зрозуміти, що це означає в реальному житті!” – підкреслив Неклюдов.

До розгляду присутніх долучилися представники Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Державної судової адміністрації, Національної школи суддів, громадських організацій, міжнародних проектів допомоги (зокрема Агентства США з міжнародного розвитку USAID), судді, адвокати, прокурори, науковці та міжнародні експерти.

Виступили голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, голова Комітету ВРУ з питань правової політики Денис Маслов, заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук та інші представники.

Раніше вже проводились експертні обговорення теми “Суд присяжних: участь громадян як механізм підвищення довіри до правосуддя”, які були розроблені Коаліцією РПР за підтримки USAID. Учасники засідання були ознайомлені з результатами цих обговорень.

“У підсумку ми домовилися про наступні кроки з впровадження зареєстрованих у Верховній Раді України законопроектів на введення суду присяжних”, – повідомив Владлен Неклюдов.

Звідки планується взяти фінансування на запровадження повноцінного суду присяжних та чи планують такі зміни запроваджувати саме під час воєнного стану – наразі невідомо.

Україна змушена розглядати можливість підвищення податкового навантаження через зростання напруги військового конфлікту. Данило Гетманцев, голова комітету з фінансів та податкової політики, розглядає цей крок як невідкладне, але неоднозначне рішення, оскільки стикнення з економічними викликами вимагає відповідних заходів.

Наразі близько 60% державних видатків направляються на оборону, що становить близько 40% від ВВП країни. Це ставить серйозний тиск на бюджет. Гетманцев прокоментував можливе підвищення ПДВ, яке автоматично призведе до збільшення цін, а також військового збору.

“Це не найкраще рішення, але ми маємо вибирати між життям і грошима. Очевидно, ми обираємо життя. Тому ми, ймовірно, будемо змушені прийняти це рішення”, – сказав народний депутат.

Представник партії “Слуга народу” попередив, що відсутність фінансування для армії матиме фатальні наслідки для економіки. Тому важливо знайти кошти для забезпечення потреб військовослужбовців. Гетманцев підкреслив, що в наявності немає інших варіантів, крім підвищення податків.

“Без зміни основних податкових законів ми не можемо зібрати 5 мільярдів доларів, які потрібні нам”, – заявив депутат.

Він також зазначив, що головними джерелами фінансування є податок на доходи фізичних осіб, ПДВ, військовий збір і акцизи. Водночас, зауваживши, що податок на прибуток ймовірно залишиться незмінним через складнощі з його адмініструванням.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) невідкладно розглянула та відхилила звернення про скасування підозри, яке стосувалося колишнього голови ПриватБанку, Олександра Дубілета, у справі, що має пряме відношення до впливового олігарха Ігоря Коломойського. Зазначена справа стосується претензійного перехрещення суми у розмірі 9,2 мільярдів гривень. Відхилення звернення свідчить про відновлення та підтримку законності та об'єктивності в розслідуванні подібних випадків.

Рішення було прийняте Апеляційною палатою ВАКС у п’ятницю, 5 червня.

“Апеляційну скаргу захисника підозрюваного (Дубілета. – Ред.) відхилити. Рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 травня 2024 року залишити без змін. Це рішення є остаточним і набуває законної сили з моменту його оголошення, і не підлягає подальшому оскарженню в касаційному порядку”, – зазначено у рішенні.

В жовтні 2023 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) оголосило в розшук колишнього голову правління ПриватБанку Олександра Дубілета та його заступницю Людмилу Шмальченко у справі, пов’язаній з Ігорем Коломойським, щодо можливого заволодіння коштами банку на суму у 9,2 мільярда гривень. Дубілета також було оголошено в розшук у іншій справі ПриватБанку, що стосується можливої розтрати коштів банку на суму у 8,2 мільярда гривень, яка вже передана до суду.

У травні 22-го року ВАКС відхилив позов адвокатів Дубілета, які вимагали скасувати підозру своєму клієнту. Однак вони подали апеляцію на це рішення.

Міністр оборони Рустем Умєров удосконалює військову стратегію та структуру Збройних сил України, визначаючи Вадима Сухаревського на посаді командувача Сил безпілотних систем. Цей крок підкреслює не лише важливість розвитку та впровадження новітніх технологій у військовій сфері, а й зазначає наростаючу роль безпілотних систем у сучасних військових операціях.

Вадим Сухаревський, зі своїм великим досвідом та експертизою в області безпілотних технологій, очолює цей стратегічно важливий напрямок, спрямовуючи зусилля на розвиток, вдосконалення та ефективне використання безпілотних систем для забезпечення безпеки та обороноздатності країни.

Призначення Вадима Сухаревського є важливим кроком вперед у забезпеченні військової готовності та захисту національних інтересів України в умовах сучасних геополітичних викликів та загроз. Його лідерські якості та здібності дозволять ефективно використовувати потенціал безпілотних систем для реалізації оборонних стратегій та завдань, що стоять перед країною.

Про це повідомили в Генеральному штабі ЗСУ.

10 лютого Сухаревського було призначено одним із заступників новопризначеного головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського. Він мав відповідати за напрямок безпілотних систем і розвиток застосування дронів.

6 лютого президент Володимир Зеленський доручив опрацювати питання створення у структурі ЗСУ окремого роду сил — Сил безпілотних систем. Їх мета — нарощування спроможностей ЗСУ у використанні безпілотних та роботизованих повітряних, морських і наземних систем, а також забезпечення готовності до їх застосування за призначенням.

Сухаревський зазначив, що формування Сил безпілотних систем дозволить поліпшити підготовку пілотів дронів та їх ротацію на фронті.

Вадим Сухаревський (позивний «Борсук») родом із Закарпаття. Він служив у 80-й окремій аеромобільній бригаді (нині десантно-штурмовій), а також був командиром 503-го ОБМП, дислокованого в Маріуполі.

Згодом Сухаревський став начальником штабу 35-ї окремої бригади морської піхоти та командиром 59-ї окремої мотопіхотної бригади, яка після початку широкомасштабного вторгнення виконувала бойові завдання на Миколаївщині та Херсонщині.

У 2004 році Сухаревський став наймолодшим українським миротворцем у складі Миротворчої місії в Іраку. Там він взяв участь у битві за місто Ель-Кут.

Його також називають офіцером, який у 2014 році здійснив перший постріл по російських загарбниках на неоголошеній війні. 13 квітня 2014 року біля села Семенівка, неподалік тоді окупованого Слов’янська, він взяв участь у першому бою з окупантами, порушивши наказ про невідкриття вогню.

Після цього він долучався до оборони Луганського аеропорту, визволення Слов’янська і Георгіївки, та рейду українських військових для розмежування підконтрольної Україні території та захоплених окупантами земель.

Директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Семена Кривоноса закликають провести службове розслідування за повідомленнями про можливий витік інформації агентства його працівниками. Цей заклик надійшов від голови правління Центру протидії корупції, Віталія Шабуніна, що підкреслює загальний рівень занепокоєння стосовно ефективності та надійності роботи НАБУ. Під таким приступом до справи відображається прагнення громадських діячів забезпечити прозорість та відкритість у роботі антикорупційних структур. Крім того, це свідчить про важливість збереження конфіденційності та дотримання внутрішніх процедур з метою запобігання можливим витокам інформації, які можуть загрожувати ефективності боротьби з корупцією в Україні.

«Триває другий місяць від повідомлення детектива НАБУ про злив матеріалів слідства. Проте Кривонос досі не розпочав службового розслідування щодо оприлюднених журналістами фактів (і не лише щодо них)», — написав Шабунін.

Журналісти-розслідувачі Bihus.Info повідомили, що конфіденційну інформацію щодо роботи НАБУ — внутрішні документи бюро, ухвали, скриншоти листувань тощо — «зливали» фігуранти розслідувань самого НАБУ.

Докази цьому знайшли у вилучених слідством телефонах бізнесмена Юрія Голика, який називав себе «ідеологом “великого будівництва”». За даними Bihus.Info, інформація до Голика надходила через його соратника Георгія Біркадзе, колишнього голову Броварської РДА, якого зараз називають радником Офісу президента. Причетним також називають детектива НАБУ Валерія Полюгу.

Журналісти також стверджують, що знахідки та інформація зі «зливів» вказують на ймовірну причетність до витоків керівництва НАБУ, зокрема першого заступника директора НАБУ Гізо Углави.

Наприкінці травня стало відомо, що Управління внутрішнього контролю НАБУ розслідує можливий витік інформації за статтями 364 та 387 Кримінального кодексу України та навіть провело обшуки вдома у детектива НАБУ, але не в приміщеннях агентства. Провадження розпочали після службової записки викривача-співробітника НАБУ. На час розслідування директор НАБУ усунув Углаву від обов’язків, за його ж заявою про можливий конфлікт інтересів.

Американське видання NBC News повідомило, що питання боротьби з корупцією викликало напруженість у відносинах між Києвом та Вашингтоном, а останні події у НАБУ стали прикладом постійної необхідності реформ.

Шабунін заявив, що після розслідування Bihus.Info у Telegram-каналах почалася «активна кампанія з порятунку Углави». «Йде другий місяць кризи довіри до керівництва НАБУ. Стає все більше схоже, що проблема не так в Углаві, як у Кривоносі», — зазначив Шабунін.