Війна

Зараз українська хлібна галузь перебуває в надзвичайно складній ситуації. Проблеми з електропостачанням та браком кваліфікованих працівників негативно позначаються на всій ланцюгові виробництва. Безперечно, хліб являє собою продукт №1 для українців, але зростання його вартості може стати серйозним випробуванням для багатьох громадян.

Несправності в електромережах зумовлюють нерівномірне живлення обладнання, що призводить до збоїв у виробництві хлібопродуктів. Крім того, брак кваліфікованих працівників у галузі ускладнює ситуацію: багато підприємств змушені працювати на межі своїх можливостей через недостатню кількість робочої сили.

Найбільшою загрозою для галузі є криза платежів. Недостатнє фінансування виробництва може призвести до обмеження випуску продукції або навіть припинення роботи певних підприємств. Це, в свою чергу, призведе до дефіциту на ринку та подальшого зростання цін на хліб.

Урядові та галузевим організаціям необхідно негайно реагувати на цю ситуацію та приймати ефективні заходи для забезпечення стабільності у хлібній галузі. Це може включати вдосконалення інфраструктури електромереж, залучення додаткових фахівців та надання фінансової підтримки підприємствам. Тільки шляхом спільних зусиль усіх зацікавлених сторін можна забезпечити стабільність у хлібній галузі та запобігти подальшому зростанню цін на продукти.

Проблеми в українській енергетиці торкнулися і хлібної галузі, де ситуація з постачанням електрики сьогодні критична. Це врешті-решт позначиться і на кінцевій ціні для споживача, оскільки вартість хліба може зрости на третину. Про це заявив президент Всеукраїнської асоціації пекарів, директор ТОВ «Київ Хліб» Юрій Дученко.

Він нагадує, що більшість підприємств хлібної галузі сьогодні належать до переліку об’єктів критичної інфраструктури, а отже, їм не повинні відключати електроенергію. Однак у реальності картина абсолютно протилежна. Через це ті підприємства, які мають можливість, переходять на електрогенератори, що позначається на стабільності роботи та подальшій ціні готового продукту.

«Хлібна галузь споживає не так багато електроенергії, проте аварійні відключення, відключення поза графіком, призводять до виробництва бракованої продукції, виходу з ладу обладнання. Не всі заводи можуть працювати на генераторах. А ті, що мають, мають бути попереджені, щоб планово переключити виробництво на аварійну роботу на 2-3 години, не більше. Ситуація вже призвела до дефіциту потужностей, адже є заводи, які не можуть відновити обладнання через блекаути”, – наголосив експерт.

Він зазначив, що графіки відключення електроенергії для хлібозаводів також не підходять, оскільки впливають на технологічний цикл. Так, якщо світла немає 2 години, графік випікання хліба зміщується на 8 годин.

Щодо ціноутворення, то в собівартості хліба простої рецептури електрика становить 50 копійок, а при виробництві цього ж хліба на генераторі – 1,5 грн.

Друга проблема, з якою зіткнулася галузь, – бронювання працівників. Через брак людей деякі заводи змушені змінювати графік роботи, а також коригувати обсяги та асортимент виробництва в бік скорочення. Крім того, зараз критично важливі працівники, яким складно знайти заміну.

Але й на цьому перелік викликів, з якими зіткнулися хлібопекарі, не обмежується. Гостро стоїть проблема з відсутністю зерна другого та третього класу.

«Не розумію, як ми будемо працювати до нового врожаю. Нам терміново потрібно говорити з усіма учасниками процесу, під егідою профільного міністерства підписувати меморандум з аграріями та експортерами, адже борошномели сьогодні вже не можуть знайти зерна, щоб сформувати помольні партії. Саме борошно піднялося також у ціні на 25-30%”, – каже Дученко.

Вишенька на торті – криза платежів за вже поставлену хлібобулочну продукцію в торгівлю і ЗСУ.

«Брак обігових коштів не дає змоги підприємствам своєчасно платити за сировину, енергоносії, зарплату. А ще потрібно придбати генератори, пальне. Уже мовчу про розвиток і модернізацію галузі, на що взагалі немає коштів”, – акцентує експерт.

Таким чином, резюмує Дученко, уже зараз є всі передумови до того, що хліб спершу подорожчає на 10%, а в наступні кілька місяців його ціна зросте ще на 20%.

В розпорядженні нашої редакції з'явилися документи, що безперечно підтверджують причетність Миколи Тищенка до складних та злочинних дій щодо шахрайства з картковими рахунками громадян США. Ці дії спричинили серйозні втрати та збитки для американських громадян, оскільки були вкрадені кошти з їх банківських рахунків без їхнього відома та згоди. Ця злочинна схема виявилася ретельно спланованою та виконаною спільно з хакерською групою з Російської Федерації, що вказує на серйозну міжнародну спрямованість злочинців. Навіть після повномасштабного вторгнення та виявлення їхньої діяльності, шахраї не припинили своїх злочинних дій, продовжуючи втягувати невинних людей у свої павутинні маніпуляції та обман.

Микола Тищенко відомий український ресторатор, політик та кум керівника ОП Андрія Єрмака має неоднозначну репутацію та кримінальне минуле. Але, як виявилось, діяльність Миколи Тищенко може бути цікава не тільки українським правоохоронцям, але й детективам Федерального бюро розслідувань США (FBI). Адже саме Микола Тищенко організував схему крадіжки коштів американських громадян з їх банківських рахунків.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

За нашою інформацією, хакери з РФ в координації з Миколою Тищенко крали кошти з рахунків громадян США. Кошти переводились на БО “Благодійний фонд “Український реконструкційний фонд”, керівником якого була Ірина Лещинська, дружина Виктора Лещинського.

Наразі, згідно даних системи YouControl деректором та власником БО “Український реконструкційний фонд”, являється Костюк Павло Миколайович. Але журналісти нашого видання знайшли два матеріали на сайті Depo.ua, де зазначається, що керівником благодійного фонду станом на травень 2022 року була саме Ірина Лещинська. Більше того, опубліковані фото роботи фонду, на яких присутній також Віктор Лещинський.

З матеріалами сайту Depo.ua, які підтверджують зв’язок Ірини та Віктора Лещинських з БО “Український реконструкційний фонд” можна ознайомитись за посиланням ТУТ і ТУТ.

Наразі Ірина Лещинська являється керівником благодійного фонду імені Віктора Лещинсько: БО “Благодійний Фонд Віктора Лещинського”. При цьому варто відзначити, що Віктора Лещинського знають як помічника народного депутата Михайла Лаби, який в свою чергу являється людиною Миколи Тищенко.

Зв’язка “Тищенко-Лаба-Лещинський” уже попадала в гучні скандали корупційного характеру. До прикладу, значний резонанс викликав кейс “ремонту моста в Ужгороді за 50 мільйонів гривень”, про що багато писали місцеві та всеукраїнські ЗМІ. Також в в пошуковій системі системі Google можна знайти багато спільних фото, які показують, тісну співпрацю між фігурантами.

Вищевказані особи: Микола Тищенко, Михайло Лаба та Віктор Лещинський, організатором у яких, за інформацією наших джерел, був безпосередньо Микола Тищенко, з метою приховування проведення “незаконних” фінансових операцій 20.05.2022 року створили Товариство “Український реконструкційний фонд” (код 44770305) та, перебуваючи у змові з громадянами РФ (хакерами), за допомогою схеми так званого “СКАМА”, обманювали громадян США, тим самим привласнюючи собі грошові кошти.

Надалі, громадяни рф, підконтрольні Миколі Тищенку та Михайлу Лабі, шляхом обману, заволодівали грошовими коштами громадян США та легалізовували їх за допомогою “ДОНАТІВ” на “Український реконструкторський фонд”, за умови, що вищевказаний фонд під час отримання коштів, надсилає назад 50% вже так званих “чистих грошей” у криптовалюті громадянам Російської Федерації.

Як докази викладеної схеми, публікуємо декілька скріншотів

Особа під нікнеймом @divinedoom81 оплачувала 50% від вкрадених у громадян США та відмитих в Україні через БО “Український реконструкторський фонд” коштів хакерам, громадянам Російської Федерації.

На цьому фото (лівий бік фото) вказані справжні банківські картки громадян США (IP адреси – територія США). При бажанні правоохоронні органи України можуть надіслати запит FBI, та отримати підтвердження, що з цих карток було вкрадено грошові кошти.

Щоб простежити подальший рух вкрадених у громадян США коштів, достатньо розкрити рахунки “Українського Реконструкційного Фонду”, щоб побачити рух грошових коштів (донатів, що надходять з території Сполучених Штатів Америки).

Разом з тим, не виключено що вкрадені з карткових рахунків кошти могли також легалізуватись через інші благодійні фонди, створені під дані цілі.

У результаті спільного дослідження команд Molfar і UAnimals виявлено, що мережа дельфінаріїв "Немо", розташована на території Криму, має суттєві зв'язки з Російською Федерацією. Виявлено, що управління дельфінарієм здійснюється через мережу колишніх депутатів "Єдиної Росії", які здійснюють контроль над його фінансовими та організаційними аспектами.

Ця інформація, викрита в розслідуванні, яке було оприлюднене на веб-порталі Molfar, свідчить про серйозні порушення в галузі зоозахисту та небезпеку для дельфінів, що утримуються в умовах неволі. Встановлено, що використання дельфінаріїв у політичних та комерційних цілях порушує принципи етичного поводження з тваринами та міжнародні норми у сфері охорони довкілля.

Цей випадок є справжнім викликом для української та міжнародної спільноти, яка прагне забезпечити захист прав тварин та збереження навколишнього середовища. Результати цього дослідження підкреслюють необхідність негайних заходів для припинення незаконних дій у сфері тваринництва та встановлення контролю за діяльністю дельфінаріїв на окупованій території.

Мережа дельфінаріїв “Немо” надає франшизу на створення таких закладів у всьому світі. Перший дельфінарій “Немо” був започаткований в Одесі у 2005 році за підтримки севастопольського ПП “Біологічна станція”, яка фінансувала будівництво та передала морських тварин в оренду. ТОВ “Нерум” орендувало дельфінарій з тваринами та пізніше привласнило його разом з будівлею та земельною ділянкою. Це саме ТОВ “Нерум” вказує на зв’язки української мережі “Немо” з російськими філіями.

У російських містах Анапі, Джубзі та станиці Голубицькій діють дельфінарії, які, ймовірно, співпрацюють з українською мережею “Немо” через дві російські юридичні особи: ООО “Чудне море” та ООО “Екологічний центр”. За даними розслідувачів, засновниками останньої компанії є громадяни України, які також є співзасновниками одеського ТОВ “Нерум”. У 2022 році “Екологічний центр” сплатив податків у Росії на суму 500 тис. рублів, а збитки склали 13,7 млн рублів.

Мустафа Найєм, керівник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури, нещодавно поділився важливою новиною на своїй сторінці у Facebook. У своєму оголошенні він повідомив про своє рішення звільнитися з посади голови агентства. Цей крок, очевидно, викликаний серією обставин, які вплинули на його роботу та призвели до важких вирішень.

Завдяки своїй роботі та здібностям, Мустафа Найєм відзначився як видатний лідер, присвятивши себе розвитку та покращенню інфраструктури країни. Його внесок у цю сферу залишиться надовго в пам'яті і буде оцінений суспільством. Відзначимо, що його рішення звільнитися є важким і вимагає великої мужності та розуміння ситуації.

Попри відхід з посади, впевнено можна стверджувати, що Мустафа Найєм продовжить бути активним учасником суспільного життя та долучить свої зусилля до подальшого розвитку країни. Його досвід та знання залишаються важливими ресурсами для України, і його внесок у будь-які справи буде надзвичайно цінним. Нехай цей крок стане новим початком для нього і відкриє нові можливості та перспективи.

“Я покидаю посаду голови Агентства відновлення. Рішення прийняв особисто через системні перешкоди, що перешкоджають ефективному виконанню моїх обов’язків”, – заявив Найєм. Чиновник стверджує, що команда агентства вже з листопада 2023 року стикається з постійним опором і штучними перешкодами. Зокрема, відмову прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля участі у Конференції з відновлення України в Берліні він також відніс до важливих причин свого рішення.

“Я усвідомлюю обмеженість ресурсів і важливість військових витрат. Але скасування коштів на утримання інфраструктури неминуче позначиться насамперед на стані доріг оборонного значення і, як наслідок, на всій військовій логістиці. Якщо це не зміниться, наступного сезону на нас чекає ускладнення військової логістики і експорту продукції”, – додав він. Серед інших причин своєї відставки Найєм вказав на скасування бюджету на проекти з відновлення і утримання доріг, бюрократію, несвоєчасну оплату роботи підрядників і значне зменшення зарплати працівників агентства.

“З початку року уряд значно скоротив заробітну плату співробітникам – більшій частині працівників було зменшено до 68% зарплати. Це було зроблено навмисно, щоб в агентстві не залишилося професіоналів та мотивованих працівників”, – зауважив він. У своєму пості Найєм також зазначив досягнення агентства за останній час. За його словами, незважаючи на усі перешкоди, агентство не провалило жодного проекту протягом часу війни, не зупинило жодного військового вантажу та жодного евакуаційного маршруту.

“Наразі агентство координує роботу 353 будівельних майданчиків з відновлення по всій країні. Це найскладніша робота в моєму житті… За рік нам вдалося відновити майже 1,3 тис. км автошляхів та 330 мостів після деокупації постраждалих регіонів”, – підкреслив чиновник. Однак слід відзначити, що, незважаючи на значні бюджети, захист енергетичної інфраструктури повністю провалено.

У Київській міській прокуратурі надзвичайно важливою новиною стала інформація про вирок колишньому депутату, Дмитру Святашу, який був оголошений у відсутності та склався на 12 років позбавлення волі. Хоча у публічному повідомленні не було названо конкретного імені екс-нардепа, за відомостями ЗМІ, саме на Дмитра Святаша спрямовані згадки.

За обвинуваченням, Святаша визнали винним у публічних закликах до зміни меж території України, виправдовуванні збройної агресії РФ, шахрайському заволодінні коштами банку та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

Прокурор довів у суді, що протягом 2022 року Святаш опублікував на своїй сторінці у Facebook повідомлення, які висловлювали сумніви у збройній агресії проти України та закликали мешканців тимчасово окупованих територій співпрацювати з РФ.

Крім того, протягом 2008-2014 років, він був бенефіціаром групи підприємств, які займалися імпортом та продажем автомобілів із РФ. Використовуючи фінансову кризу 2008 року, він взяв кредит на понад 50 млн доларів у банку, але не повернув майже 2,2 млрд гривень.

Печерський районний суд Києва визнав Святаша винним та засудив до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. “Судовий розгляд відбувався у відсутності обвинуваченого, але за участю захисника за договором з обвинуваченим”, – додали у прокуратурі.

Четвертий рік війни з російським агресором став ще складнішим для України. Там, де здавалося, що перемога на фронті наближається, з’являються нові виклики в самому тилу. На жаль, в такий самий час, коли військові здобутки виглядають обнадійливо, з’являється тінь на роботу власного суспільства. Структура, пов’язана з колишньою очільницею МОЗ Раїсою Богатирьовою, стає причиною для побоювань. Департамент Охорони Здоров’я (ДОЗ), що раніше був невідомим, тепер виявляється підконтрольним особам, які можуть використовувати його для своїх корисливих цілей.

Структура головним завданням якої стає легалізація наркобізнесу під маскою медичної допомоги пораненим.

Навіть у страшному сні ніхто не міг уявити, що таке можливо! Під маскою налагодженні співпраці створити в самому серці армії паразита – структуру яка за ідеєю мала б допомогти, а насправді займається цілеспрямованою диверсією проти ЗСУ!

Фактичною диверсією, яка створить умови для продажу для армії з шаленою накруткою наркотичних речовин. При чому офіційно з усіма дозволами.

Життя і здоров’я людини, а також її безпека в Україні визнані найвищою соціальною цінністю, і конституційний обов’язок держави – захищати життя людини (ст. ст. 3, 27 Конституції України), а право на охорону здоров’я та медичну допомогу є конституційним правом людини, і держава зобов’язана створити умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування (ст. 49 Конституції України).

Виконання зазначеного конституційного обов’язку держави та створення умов для захисту права людини на безпечні життя й здоров’я нерозривно пов’язані з регулюванням суспільних відносин з обігу лікарських засобів, в тому числі препаратів, що які містять у своєму складі наркотичні речовини.

Звичайно складно відмовити важко пораненому у препараті який може припинити його страждання, принаймні на деякий час. Але вибачте, які можуть бути наслідки такого милосердя?

З огляду на шкідливі властивості наркотичних лікарських засобів, їх неконтрольований обіг становить вкрай серйозну загрозу для здоров’я поранених, і це ще не кажучи про наслідки використання таких препаратів.

Через це, одним із перших міжнародних договорів, який набув чинності невдовзі після проголошення незалежності України, – є Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, згідно з яким Україна зобов’язалася визначити порушення у сфері обігу наркотичних лікарських засобів як тяжкі, що виразилось у змісті розділу ХІІІ Кримінального кодексу України та специфічному правовому регулюванні відносин з обігу наркотичних лікарських засобів.

Тому сьогодні будь-яка господарська діяльність, пов’язана з обігом наркотичних лікарських засобів в Україні підлягає ліцензуванню.

Зокрема законом № 60/95-ВР (ст. 6) впроваджено дієву систему заходів контролю за здійсненням такої діяльності.

Але закон № 60/95-ВР не визначає специфіки обігу наркотичних лікарських засобів військових частинах Збройних Сил України, інших військових формування чи закладах охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України.

Саме цим вирішили скористатись представники російської наркомафії, які запропонували впровадження в національному законодавстві спрощення заходів контролю за обігом наркотичних лікарських засобів, та виключення певних вимог до окремих ліцензіатів – військових частин ЗСУ, та інших військових формувань чи закладів охорони здоров’я в системі МО України.

Це стосується препаратів:

Метоклопрамід

Моксифлоксацин

Налоксон

Ондансетрон

Парацетамол

Транексамова кислота

Фентаніл

Атропін

Натрію хлорид 0,9%

Збалансовані кристалоїди

Гіпертонічний розчин натрію хлорид

Епінефрин

Дексаметазон

Діазепам / Мідазолам

Дифенгідрамін / Хлоропірамін

Ертапенем / Цефазолін

Кальцію хлорид / глюконат

Кетамін

Лідокаїн

Мелоксикам

Користуючись тим, що через майже цілковите обмежання контролю за обігом наркотичних лікарських засобів на передовій, а також той факт, що в умовах бойових дій значно ускладнене, або фактично неможливе дотримання основних заходів контролю за обігом наркотичних лікарських засобів, фармкомпанії планують значно збільшити поставки таких препаратів армії. Рекомендуючи, практикуючим на фронті медпрацівникам, використовувати найбільш шкідливі (та найбільш коштовні) наркотичні засоби, навіть якщо існують альтернативні лікарські засоби, які за стандартами медичної допомоги можуть, можуть бути “замінниками” наркотичних лікарських засобів.

Зокрема ДОЗ Сухороквої, яка фактично є посіпакою Богатирьової, планує дозволити використовувати наркотики (підконтрольні речовини) людям які не мають медичної освіти.

Бойовим та старшим бойовим медикам – які проходять курс 31 день по розширеному такмеду, дозволять фактично безконтрольно використовувати препарати кетаміну так і фентанілу. Буквально на прохання наркозалежних солдат ЗСУ, а не через необхідність.

І вони це будуть робити. Бо медпрацівників будуть заохочувати преміями за популяризацію препаратів, обіг яких повинен бути під пильним контролем, через величезну шкідливість наркотичних препаратів. І це вже не кажучи побічні шкідливі ефекти, коли пацієнт після лікування стає наркозалежним.

При тому всьому, зберігання, транспортування та використання таких препаратів пропонують дозволити навіть особам які не мають належної фахової освіти та навичок.

Зрозуміло, що завдяки цим заходам фармацевти значно підвищать свої статки, але чи це співпадає з метою Медичної служби МО? Чи повинна вона забезпечувати прибутки комерційним компаніям, перетворюючи армію на наркозалежних?

Але й це все не все.

Вишенькою на торті є вартість такої програми популяризації для українських громадян, бо саме вони заплатять за антидержавну диверсію ДОЗ.

Так ось. На всі лікарські засоби гранична (максимальна)націнка становить 10%, але постанова КМУ №955 “Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби та медичні вироби” від 17 жовтня 2008 року знімає обмеження по націнці на наркотичні лікарські засоби.

Відповідно постачальники даних лікарських засобів користуються цим, відповідно націнка складає понад 400-700%.

А виходячи з того що фактичним монополістом в даній сфері є ЗТ “Здоров’я”, м. Харків, компанія Раїси Богатирьової, весь менеджмент якої зараз знаходиться на Росії, завданням Сухорукової стає знищення всіх конкурентів і визначення переможцем по всім тендерам ЗТ “Здоров’я”.

Чи є альтернатива рішенню ДОЗ?

Так – звичайно!

Ненаркотичні анальгетики (неопіоїдні анальгетики, анальгетики-антипіретики, нестероїдні протизапальні засоби) — лікарські засоби, що здійснюють болезаспокійливу дію поряд із протизапальною та жарознижувальною та пригнічують агрегацію тромбоцитів.

Вони не спричиняють фізичної й психічної залежності, ейфорії, не пригнічують дихання.

Фармакологічні ефекти ненаркотичних анальгетиків переважно пов’язані зі зворотним блокуванням ферменту ЦОГ та блокуванням синтезу медіаторів болю, запалення й лихоманки — простагландинів.

Окрім наркотичних і ненаркотичних анальгетиків, для лікування больового синдрому використовують лікарські засоби інших груп, що здатні впливати на нейрогенний біль — ад’ювантні анальгетики.

Як ви розумієте, всі ці рішення не цікавлять очільницю ДОЗ, бо не через це створювали її департамент паразит на тлі Медичної Служби МО.

Але й це ще не все!

Зрозуміло, що вся ця оборудка з ДОЗ, як органом який лобіює інтереси офіційної наркомафії не тільки збагатить українських ескобарів, а й спричинить суттєвий важкий удар по ЗСУ. Через цю свідомо сплановану та скоординовану диверсію ми можемо втратити країну, через розлад в армії.

Якщо ж цього якимось чудрм не відбудеться, то при всій цинічності цієї оборудки, в неї є ще і післявоєнна історія.

Богатирьова, Сухорукова та інші “ескобари”, і після війни будуть і надалі шалено збагачуватись за рахунок створення цілої програми по контролю та підтримки наркозалежних ветеранів.

Так само як і з метадоном сьогодні, планується створення по Україні мережі державних “притонів” – кабінетів довіри, де за гроші платників податків, з шаленими накрутками “підсаджені” завдяки інструкціям ДОЗ на важкі наркотики, наркозалежні ветерани будуть безкоштовно отримувати фентаніл та мефедрон.

Уявляете скільки таким чином зароблять наші “ескобари”?

Офіційно, з усіма дозволами та ліцензіяма, Богатирьова і компанія стануть державним наркокартелем з шаленими оборотами. І платити за цей злочин, за винищення українського народу будемо ми.

Враховуючи викладене, просимо керівника Міністерства Оборони зупинити цю свідому диверсію проти армії. Спрощення заходів контролю за обігом наркотичних лікарських засобів апріорі матиме більший негативний ефект, ніж нестиме користі як окремо для Збройних Сил України, так і в цілому для українського суспільства.

Необхідно відмовитись від ідеї дозволити використання наркотичних препаратів безвідповідальним особам, зберегти до розповсюдження та зберігання наркотичних препаратів такі самі умови як і для цивільних.

Провести аудит препаратів які пропонуються для використання, замінивши особливо шкідливі, чи такі, використання яких мають дуже погані наслідки, альтернативними.

Медична служба МО повинна охороняти здоров’я наших солдат та надавати належну, необхідну медичну допомогу, і ніщо інше.

В пріоритеті МС МО повинно бути здоров’я наших захисників, а не збагачення російських корупціонерів, готових йти на наймерзенніші злочини аби набити собі кишені.

У робочих кабінетах Верховної Ради України активно обговорюється новий законопроєкт, що спрямований на активну боротьбу з проблемою дезертирства у Збройних Силах України (ЗСУ). Цей ініціативний крок відображає прагнення держави до вдосконалення системи військової дисципліни та підвищення морально-психологічного клімату серед військовослужбовців.

Однією з ключових пропозицій у цьому законопроєкті є зміна підходу до покарання бійців, які здійснили самовільне залишення військової частини. Зокрема, пропонується відмовитися від накладання тюремного строку на військовослужбовців, які добровільно повернулися до своєї військової частини до завершення розслідування. Такий підхід передбачає більш гуманне ставлення до військовослужбовців і може стимулювати їх до власної ініціативи щодо врегулювання ситуацій, пов'язаних із залишенням військової служби.

Необхідно визнати, що цей законопроєкт відображає розуміння складності сучасних умов бойових дій та важливість підтримки військового персоналу в умовах стресу та небезпеки. Його прийняття може сприяти покращенню дисципліни та внутрішньої стабільності в Збройних Силах, а також зміцненню їхньої бойової готовності та ефективності виконання поставлених завдань.

Зазначений законопроєкт є важливим кроком у напрямку модернізації військового законодавства та підвищення його відповідності сучасним вимогам міжнародного гуманітарного права. Його ухвалення стане важливим досягненням на шляху до створення сучасних, гнучких та гуманних механізмів управління військовими силами України.

Відповідний законопроєкт вже розміщено на сайті Верховної Ради. Серед ініціаторів закону – відомі депутати від “Слуги народу”: Федір Веніславський, Сергій Іонушас, Олександр Бакумов, Мар’яна Безугла, Юрій Здебський та інші. Це свідчить про високі шанси на ухвалення документа.

За даними законопроєкту, лише за січень-квітень 2024 року було відкрито понад 10,5 тисяч кримінальних справ щодо СЗЧ і понад 7 тисяч – за дезертирство. Чинне кримінальне законодавство не передбачає можливості звільнення військовослужбовців від кримінальної відповідальності за перше вчинення таких правопорушень, навіть за умови щирого каяття та бажання повернутися до служби. Відсутність таких положень не дозволяє військовослужбовцям продовжити захист суверенітету і територіальної цілісності України від агресії РФ.

Законопроєкт пропонує змінити цю ситуацію. Якщо злочин (СЗЧ чи дезертирство) вчинено вперше, а до закінчення розслідування людина добровільно повернеться до частини, її звільнять від кримінальної відповідальності.

Проблема дезертирства є значущою для України. Офіційні дані свідчать про десятки тисяч кримінальних проваджень щодо СЗЧ та дезертирства. Держава змушена вдаватися до заохочувальних заходів, таких як звільнення від відповідальності у випадку каяття та повернення до частини.

Причини, через які деякі українці залишають місця служби, включають хронічну перевтому, психологічні проблеми, відсутність чітких критеріїв та строків демобілізації, а також випадки примусової мобілізації з фізичним тиском на особу.

Наші інформатори в Оперативному Підрозділі повідомили, що Генеральний Штаб армії наполягає на впровадженні електронних повісток, а питання цього планування планують розглянути в липні, коли стануть очевидними результати мобілізаційних заходів.

Українці вносять зміни у свої військові дані через застосунок “Резерв+”. З’ясовано, чи планується використовувати його для розсилання повісток та направлень на ВЛК.

Член комітету Верховної Ради з нацбезпеки, оборони та розвідки, народний депутат Федір Веніславський, поділився інформацією про можливе використання електронних повісток та направлень на ВЛК у контексті посилення мобілізації в Україні.

Веніславський підкреслив, що не планується впроваджувати електронні повістки через застосунок “Резерв+”. Він пояснив це рішенням, прийнятим під час обговорення законопроєкту про мобілізацію. Ідея електронних повісток не знайшла підтримки серед учасників дискусії, тому вона не буде реалізована.

Щодо направлень на медичну комісію, Веніславський уточнив, що закон про мобілізацію не передбачає можливості використовувати електронні засоби комунікації для цієї цілі. Таким чином, через застосунок “Резерв+” не будуть надсилатися направлення на ВЛК згідно з чинним законодавством.

У важкі часи злочинні елементи нерідко використовують найнеочікуваніші методи для здійснення своїх незаконних дій. Так, у випадку, що стався 9 червня, невідомі особи вчинили аудаційний крок, прорвавши україно-угорський кордон на території Закарпаття. Цей нелегальний перетин межі стався в області між пунктами пропуску "Косино" та "Велика Бийгань", викликаючи серйозне занепокоєння серед місцевих жителів та правоохоронних органів.

Такий інцидент викликає серйозні питання стосовно ефективності заходів контролю за кордоном та безпеки національного простору. Недбалість чи можлива спільність діяльності організованих злочинних груп вимагає ретельного розслідування та негайних заходів для запобігання подібним подіям у майбутньому.

Зростання таких подій може негативно вплинути на безпеку та стабільність регіону, тому необхідно негайно залучити всі необхідні ресурси для розкриття цього інциденту та запобігання подібним в майбутньому.

Інформацію про прорив кордону на Закарпатті надав журналіст Віталій Глагола, посилаючись на джерела з правоохоронних органів. За його словами, сліди від автомобіля були виявлені на контрольній смузі, що свідчило про перетин держкордону неподалік від 225-го прикордонного знаку. За фактом негайно було вислано патрульну групу для пошуку правопорушників.

Відеозаписи з камер спостереження підтвердили, що вантажівка ГАЗ-66 з чорними військовими номерами “4736 А1” пересувалася від польової дороги через поле у напрямку державного кордону. Після перевірки транспортного засобу в ДПСУ виявилося, що автомобіль не мав військового призначення та не зареєстрований у військових частинах. Пізніше вантажівку знайшли вже на угорській території, а всі пасажири покинули автомобіль.

Незабаром надійшла інформація від угорської поліції про затримання 32 осіб поблизу селища Барабаш. Усі подробиці цього інциденту наразі встановлюються.

На важливості агросектору, що становить 62% валютної виручки країни, згенерованої за результатами експорту у 2023 році, звернула увагу віцепрем’єр-міністрка із європейської та євроатлантичної інтеграції України, Ольга Стефанішина, під час презентації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року. Цей напрямок є ключовим для забезпечення стабільності та процвітання країни, адже сільське господарство не лише забезпечує продовольчу безпеку, але й є сильним стимулом для економічного зростання та розвитку регіонів.

Стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року передбачає комплексний підхід до вирішення проблем галузі, зокрема, стимулювання інновацій, підвищення ефективності виробництва, розвиток сільського туризму та підтримку малого та середнього сільського бізнесу. Важливою складовою стратегії є також збереження та відновлення природних ресурсів, зокрема, ґрунтів та водних ресурсів, для забезпечення сталого розвитку сільських територій.

Зусилля уряду спрямовані на створення сприятливих умов для розвитку агросектору, враховуючи міжнародні стандарти та найкращі практики. Партнерство з міжнародними організаціями та країнами-партнерами також є важливим аспектом стратегії, оскільки спільна діяльність сприятиме обміну досвідом та технологіями, а також відкриє нові можливості для експорту української сільськогосподарської продукції на світові ринки.

Ольга Стефанішина підкреслила, що успішна реалізація стратегії потребує комплексного підходу та спільних зусиль всіх галузей влади, бізнесу та громадськості. Тільки таким чином Україна зможе зберегти своє лідерство на світовому аграрному ринку та забезпечити стабільний та процвітаючий розвиток сільських територій до 2030 року.

Стефанішина зазначила, що українське сільське господарство продовжує ефективно працювати, підтримуючи економіку та гарантуючи продовольчу безпеку не лише в Україні, а й у різних країнах світу. Зокрема, значна частина української агропродукції експортується до країн Європейського Союзу, де діє зона вільної торгівлі.

За словами віцепрем’єрки, підтримка Європейським Союзом, яка включає автономні торговельні преференції та розширені логістичні можливості через ініціативу “Шляхи солідарності”, важлива для розвитку українського агросектору.

Стефанішина також відзначила, що Україна вперше пропонує стратегію членства в Європейському Союзі, що передбачає стати частиною внутрішнього ринку ЄС. Вона підкреслила, що впровадження стратегії розвитку сільського господарства сприятиме досягненню європейських стандартів, зростанню експорту, створенню нових робочих місць і підвищенню конкурентоспроможності.

Стефанішина висловила впевненість, що реалізація стратегії підвищить продуктивність агросектору, стимулює виробництво товарів із доданою вартістю, а також забезпечить стабільне та безпечне зростання виробництва в Україні.