Війна

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Один із них – Тарас Босак – член “Союзу підприємців кіно і телеіндустрії”, яким володіє Єрмак, а керує Колюбаєв.

Босака називають правою рукою Колюбаєва, який співпрацює з ним у компанії “Мейнстрім Пікчерз”, що є одним із “переможців” та одержувачем бюджетних коштів на свої проєкти – і раніше, і зараз.

Щоб позбутися Колюбаєва, попередній склад Ради розформували через суд. Останньою краплею стало те, що кінопродакшн тодішнього голови Ради Колюбаєва “мейнстрім Пікчерз” отримав фінансування на одразу три фільми.

А паралельно сім’я Колюбаєва, яка втекла від війни, купила будинок у США за $600 тисяч.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Про це повідомили в Офісі генерального прокурора (ОГП). Там зазначили, що до розкрадання коштів причетні службовці:

Міністерства оборони; військових частин; ТЦК і СП; обласних військових адміністрацій; міських рад; директори підприємств у багатьох регіонах України.

За результатами слідчих дій повідомлено про підозру 28 особам. З них 9 – у складі організованих злочинних груп.

“Серед підозрюваних – начальник одного з управлінь Міністерства оборони України, начальник ТЦК і СП у Донецькій області, понад 7 співробітників військових частин у Донецькій, Одеській, Дніпропетровській, Київській та Черкаській областях, 5 службовців міських рад на Полтавщині та Дніпропетровщині, а також представники комерційних структур”, – розповіли в ОГП.

Наразі вирішується питання про обрання підозрюваним запобіжних заходів. Слідчі дії у кримінальних провадженнях тривають.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Ми ведемо наступ. Мета – розтягнути позиції противника, завдати максимальних втрат і дестабілізувати ситуацію в Росії, оскільки вона не в змозі захистити свій власний кордон”, – сказав агентству чиновник, який попросив не вказувати його ім’я.

Російські військові раніше заявили, що в операції ЗСУ в Курській області взяли участь близько 1000 солдатів, проте співрозмовник AFP у Києві заявив, що їх набагато більше.

За його словами, вторгнення в Курську область значно підняло моральний дух серед українців.

“Це значно підняло наш бойовий дух, бойовий дух української армії, держави і суспільства, – сказав чиновник. – Ця операція показала, що ми можемо переходити в наступ, рухатися вперед”.

Співрозмовник агентства заявляє, що Україна під час свого вторгнення в Росію не планує анексувати будь-які території.

При цьому, як зазначає AFP, наступ України на територію Росії не послабив натиск російських військ на сході України. Співрозмовник агентства визнав, що росіяни не відводять війська з позицій на сході України.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Про це пише видання “Полтавщина”.

Закупівля відбулася ще місяць назад. Управління ЖКГ придбали у київської компанії ТОВ «Машинері Україна», провівши тендер з одним учасником. Ми тоді не звернули особливої уваги на закупівлю, але тепер вирішили оглянути її більш детально.

Якби ми вирішили придбати техніку зі списку у магазинах, то вартість склала б 4,9 млн грн. Не будемо стверджувати про потенційну переплату у 4 млн грн. Наприклад, ціна на піскотрус Pronar T 131 стартує від 750 тисяч гривень, але точну вартість треба узгоджувати із виробником. Можливо, Полтава замовила ще кілька додаткових опцій з італійських комплектуючих. Проте, видно тенденцію, що у магазинах аналогічні товари є дешевшими і подекуди вдвічі.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

На поведінку Бубки звернув увагу український скелетоніст-олімпієць Владислав Гераскевич на своїй сторінці в Instagram. За словами спортсмена, ексочільник НОК родом з Донбасу з посмішкою тиснув руку переможниці багатоборства у художній гімнастиці Дар’ї Варфоломєєвій.

Новоспечена чемпіонка формально представляла Німеччину, хоча насправді народжена в Росії, не засуджувала публічно війну проти України та порушувала законодавство, виступаючи на змаганнях в окупованому Криму. Також серед її світлин знайшли ту, на якій Варфоломєєва позує на тлі мапи з включеними до складу РФ окупованими українськими регіонами.

Гераскевич назвав спортивного чиновника “чортом” і закликав виключити його з НОК та позбавити звання Героя України.

Колишній очільник НОК України Сергій Бубка нагороджує Дар’ю Варфоломеев

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль має великий досвід у розпилі коштів в інтересах олігарха Ахметова. 22 грудня 2010 року строком на 49 років відбулася передача в довгострокову оренду цілісного майнового комплексу ДП Добропіллявугілля.

Передача відбулася згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1559-р від 28 липня 2010 року. Згідно з договором оренди шахт ДП Добропіллявугілля між Фондом державного майна України та компанією ДТЕК, сума місячної орендної плати склала 18,3 млн грн.

Компанія ДТЕК взяла на себе інвестиційні зобов’язання з розвитку цих підприємств, однак протягом терміну оренди не тільки не виконала поточні інвестиційні зобов’язання, а й штучно накачувала кредиторську заборгованість ДП “ДТЕК Добропіллявугілля” перед власним підприємством компанії ДТЕК (ЗАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”).

Ці дії здійснювалися шляхом завищення цін на 200-300% на поставлені ТМЦ, які купувалися через УМТС ДТЕК Павлоградвугілля, передавалися у власність ДТЕК Добропіллявугілля, а потім відразу передавалися в оренду ДТЕК Павлоградвугілля за заниженою вартістю.

Заборгованість ДТЕК за оренду цілісного майнового комплексу ДП Добропіллявугілля перевищила 100 млн грн. Згідно з чинним договором оренди шахт ДП Добропіллявугілля між Фондом державного майна України та компанією ДТЕК, сума місячної орендної плати складає 18,3 млн грн. При цьому орендна плата не виплачується орендарем із березня 2020 року. Наразі існує заборгованість з оренди на суму понад 100 млн грн.

У 2020 за ініціативою орендаря договір оренди ДП Добропіллявугілля було розірвано. За дорученням Шмигаля (який був колишнім топменеджером компанії ДТЕК), а також в.о. міністра палива та енергетики Ольги Богуславець було створено міжвідомчу робочу групу для всебічного вивчення цього питання.

Після розірвання договору оренди, створене ДП Добропіллявугілля заплатило 397,8 млн грн. компанії ДТЕК Добропіллявугілля через неможливість вивезення основних фондів, які були оновлені ДТЕК під час оренди. Однак фактично структурні підрозділи компанії ДТЕК просто вивезли все наявне робоче обладнання і фактично залишили під виглядом обладнання металобрухт.

За період з травня 2020 по січень 2021 року було повністю вирізано на брухт завод РМЗ, що входить до складу ЦМК Добропіллявугілля. Так само в наявну інвентаризаційну відомість, яку підписали представники ФДМ (за вказівкою Шмигаля), Міністерства палива та енергетики України, а також керівництво новоствореного підприємства ДП “Добропіллявугілля-видобуток”, було внесено фіктивні ТМЦ, які фактично було вивезено на шахти ДТЕК “Павлоградвугілля”. За даними профспілок ДП Добропіллявугілля нестача ТМЦ становить понад 300 млн грн.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Про це пише The Times.

Як пише видання минулого тижня українські війська вторглися на територію Росії в Курській області, що застало Москву зненацька. Це також стало несподіванкою для західних партнерів України, включаючи Вашингтон.

Спочатку, коли операція розпочалася у вівторок, вона виглядала як чергова акція антипутінських ополченців. Однак уже в четвер стало зрозуміло, що Київ сам намагається завдати стратегічного контрудару Росії.

«Повсюди особисті відбитки пальців президента Зеленського. У Києві багато місяців було секретом, що президент тиснув на своє військове керівництво, щоб воно розпочало літній наступ», – пише видання.

Попри проблеми з робочою силою та ресурсами, українське військове керівництво вагалося, але Зеленський, прагнучи змінити наратив про те, що Україна програє війну, все ж наполіг на проведенні операції.

«Враховуючи проблеми з робочою силою та ресурсами в Україні, вони вагалися. Але Зеленський відчайдушно намагається змінити наратив про те, що Україна програє війну», – додає ЗМІ.

За інформацією The Times, на цю операцію було виділено від 6000 до 10000 військових. Командування готове ризикувати цінними солдатами та технікою для досягнення успіху.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як зазначає український міністр фінансів Сергій Марченко, “тільки сильна економіка може створити сильну армію”. Проте Україна зараз стикається з серйозними проблемами у сфері робочої сили. Бойові дії та мобілізація призвели до того, що армія поглинула значну частину населення, мільйони українців виїхали за кордон, а інші ухиляються від призову, аби уникнути служби на фронті.

Мобілізація має суттєвий вплив на ринок праці. Внаслідок бойових дій та мобілізації багато людей отримують серйозні поранення. Після ампутацій та інших травм відсутність якісного та безоплатного лікування, реабілітаційних програм і соціальної допомоги змушує ветеранів шукати роботу, незважаючи на важкий фізичний стан. На жаль, держава поки що не забезпечила відповідну підтримку для ветеранів-інвалідів, що призводить до їхнього соціального та економічного занепаду.

На державних підприємствах значну частину чоловіків замінили жінки, які працюють і в важкій промисловості. Однак навіть цього не вистачає для забезпечення нормального функціонування економіки. Наприклад, у Павлодарі жінкам вперше дозволили працювати в шахтах через дефіцит робочої сили, хоча це є крайнім заходом від відчаю.

Українські сайти з пошуку роботи фіксують рекордну кількість вакансій, що свідчить про надзвичайно складну ситуацію на ринку праці. Київ розширює мобілізацію для поповнення лав ЗСУ, проте це ще більше ускладнює завдання для підприємств, які страждають від нестачі кадрів.

Влада намагається знайти рішення, наприклад, дозволяючи деяким галузям критичної інфраструктури отримувати “бронь” на частину своїх співробітників. Проте цей процес є надзвичайно бюрократичним і охоплює лише до 50% працівників чоловічої статі. Пропозиції депутатів про фінансову підтримку підприємств для утримання співробітників також викликають суперечки, адже оборона вважається пріоритетом.

Згідно з оцінками економістів, ще одна хвиля мобілізації може стати критичною для економіки України. Низькі податкові відрахування та дефіцит фінансів створюють додаткові труднощі для забезпечення обороноздатності та ефективного функціонування державних органів. Українська економіка, вже потерпаючи від наслідків війни, потребує термінових рішень і підтримки, щоб уникнути подальшого занепаду.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Як повідомляє державне агентство Белта, дипломатична нота була передана українському дипломату на тлі заяв самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Лукашенко звинуватив Україну у порушенні повітряного простору Білорусі, стверджуючи, що білоруська система ППО збила кілька українських дронів, які були зафіксовані ввечері 9 серпня.

У своїй заяві білоруське МЗС наголосило, що якщо українське дипломатичне представництво не зможе впливати на запобігання таким інцидентам, Білорусь розгляне питання про необхідність подальшого функціонування посольства України в Мінську.

Ці події розпочалися 10 серпня, коли Олександр Лукашенко публічно звинуватив Україну в порушенні повітряного простору Білорусі, заявивши, що білоруська ППО збила кілька українських безпілотників. Лукашенко також повідомив про підвищення бойової готовності військово-повітряних сил та протиповітряної оборони країни.

У відповідь на цей інцидент Лукашенко наказав посилити угруповання військ Білорусі на тактичних напрямках біля українського кордону, зокрема на Гомельському та Мозирському. Туди будуть відправлені ракетні комплекси “Полонез” та “Іскандер”, що підвищує напруженість у регіоні.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Вітовська, відповідаючи на питання про можливі поступки Росії, зізналася, що ця тема є дуже складною для неї. Вона висловила думку, що наразі влада “промацує думки людей” щодо можливого завершення війни через перемовини. Особливо гостро акторка сприймає ідею відмови України від Донбасу і Криму.

“Я не розумію, де будуть прокладені нові кордони,” – зазначила вона. Крім того, Вітовська сумнівається, що такі поступки задовольнять Росію. “А що тоді він [Путін] виграв? Тобто ми повертаємося до того, що було до 2022 року, російська мова і так тут Конституцією захищена, як і будь-яка мова нацменшин. А що це було тоді?” – риторично запитала акторка.

Вітовська висловила своє нерозуміння того, як можна домовлятися з Росією після стількох смертей і знищених життів. На її думку, ці люди загинули не для того, щоб зараз віддавати території країні-агресору. Вона також поставила питання про відповідальність за знищення українських міст і загибель людей, особливо дітей, а також про репарації, яких вимагає справедливість.

“А куди ділися наші люди, наші міста? А де ж тоді репарації? Що це було, куди ви вбили стільки людей, стільки дітей? Хто поверне нам покалічених, понівечених, і морально, і психіку хто поставить на місце?” – запитала Ірма Вітовська, наголошуючи на важливості пам’яті про жертви цієї війни та необхідності справедливості.