Війна

Журналісти The New York Times розкрили шокуючі факти щодо викрадення 46 дітей із Херсонського дитячого будинку у 2022 році окупантами. Це обурлива інформація, що ставить під сумнів права та безпеку дітей в українському суспільстві. Навіть більш трагічним є те, що частина цих невинних дітей вже опинилася в російських сім'ях в результаті нечесних практик та порушень закону. Цей випадок свідчить про необхідність негайного вжиття заходів для захисту прав та безпеки дітей, а також для розкриття та покарання винних осіб за ці злочинні дії.

Національне інформаційне бюро повідомляє, що з початку російської агресії в Україні викрадено 19 546 дітей. Однак точна кількість вивезених може бути вищою за зазначену.

Наталія Лукіна була лікарем у Херсонському дитячому будинку – державному прийомному будинку для дітей з особливими потребами. Коли почалося повномасштабне вторгнення, працівники відразу почали шукати безпечне місце для немовлят і маленьких діточок. І пішій доступності було лише одне бомбосховище, а згодом, місцевий пастор, який дізнався про проблему, запропонував перемістити дітей в церкву Голгофа.

Працівники дитячого будинку дуже боялися, що окупанти можуть забрати дітей, і, на жаль, цей кошмар став реальністю 25 квітня 2022 року. Як пишуть журналісти NYT, тоді на порозі з’явилися російські військові, які забрали 46 дітей за наказом російського президента Путіна та так званою уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової.

Журналісти зауважили, що ці дії росіян можна спокійно кваліфікувати як воєнний злочин, адже дітей викрали й згодом примусово перемістили на територію Росії. Спочатку дітей забрали назад до Херсонського дитячого будинку, й момент “переїзду” публікували російські пропагандисти. Згодом викрадені неповнолітні діти стали об’єктом багатьох пропагандистських російських сюжетів.

21 жовтня окупанти на чолі з “Навігатором”, якого згодом ідентифікували як депутата “Єдіной Росії” Ігоря Кастюкєвіча, приїхали до Херсонського дитячого будинку й почали забирати дітей, їх поіменно вносили до списку, посадили до автобуса й вивезли в невідомому напрямку. Окупанти також забрали всю документацію, яка була на дітей, і навіть їхні медичні картки.

Наразі точне місцезнаходження викрадених з Херсона дітей невідоме. Російські чиновники тоді стверджували, що вивезення неповнолітніх до Сімферополя – буцімто було “актом гуманітарного втручання”, втім, це викрадення й воєнний злочин.

З Херсона дітей привезли в окупований Сімферополь, а в грудні 2022 року українських викрадених дітей почали інтегрувати в російське суспільство. Їм зробили російські свідоцтва про народження, видали російські номери соціального страхування, а згодом – зробили й російське громадянство.

Щонайменше 2 дітей з 46 викрадених вже офіційно всиновили росіяни, 7 – вдалося повернути в Україну. Однак доля інших 37 неповнолітніх залишається невідомою.

Керівник ОП Андрій Єрмак відреагував на матеріал журналістів NYT. Він наголосив, що Росія не лише відмовляється співпрацювати, але й веде пропаганду, що ці діти потребують “перевиховання”. Єрмак додав, що деякі з них усиновлюються російськими родинами, інші ж залишаються в інтернатах. Українські родини переживають важкі емоційні травми через розлуку з дітьми, а діти стикаються з асиміляційним тиском у нових умовах.

Україна закликає світову спільноту посилити тиск на Росію для повернення дітей, але процес ускладнюється через політичні та бюрократичні перешкоди. Міжнародні організації, такі як ООН, продовжують працювати над тим, щоб забезпечити повернення дітей, однак швидких результатів досягти важко через опір російської влади та складну міжнародну ситуацію, – наголосив Єрмак.

Водночас він додав, що Росія заперечує будь-які звинувачення, виправдовуючи власні дії тим, що “діти перебувають в безпечних умовах”. Однак тисячі сімей сподіваються, що зможуть возз’єднатися зі своїми дітьми.

Наші джерела надають тривожну інформацію: усі експерти енергетики тривожаться, бо ймовірність аварійних ситуацій на українських атомних електростанціях (АЕС) надзвичайно висока. Інфраструктура АЕС вже протягом двох років працює на межі своїх можливостей, а місцеві ремонтні роботи не в змозі вирішити цю проблему. У таких умовах зростає ймовірність непередбачених відмов у роботі енергоблоків та супутньої інфраструктури АЕС.

Банкова про це в курсі, але продовжує свій «експеримент». Запущена Банковою інфраструктурна війна може дуже дорого обійтися Україні.

“Дефіцит, якого ми були позбавлені протягом кількох днів, на цьому тижні повернеться. І повернеться в досить серйозному обсязі. Він не може фізично бути перекритий імпортом електроенергії з Європи.”, – заявив голова НЕК “Укренерго” Кудрицький.

На це вплинуть три фактори:

Перший фактор, який може ускладнити ситуацію в енергосистемі України, полягає у плановому ремонті двох блоків атомних електростанцій.

Друга причина – це наслідки російських обстрілів енергетики протягом 31 травня та 1 червня. Зокрема, окупанти атакували Дніпропетровську гідроелектростанцію, технічний стан якої оцінюється як складний, що впливає на неможливість стабільної роботи ГЕС.

Третій фактор, який вплине на ситуацію в енергосистемі, пов’язаний з тим, що українці почнуть вмикати кондиціонери через спеку, тому прогнозовано збільшиться споживання електроенергії. За словами Володимира Кудрицького, повернеться дефіцит в досить серйозному обсязі.

Україна наростає в проблемах з енергопостачанням, що веде до посилення перебоїв у подачі електроенергії. Глава компанії "Укренерго" Володимир Кудрицький оголосив, що на цьому тижні країну чекає серйозний дефіцит енергії. Це викликано ремонтами енергоблоків на атомних електростанціях, обстрілами енергетичних об'єктів та підвищенням температури повітря. Такі фактори негативно впливають на стабільність енергетичної системи країни та зумовлюють зростання числа відключень електропостачання, що стає серйозним викликом для всіх галузей національного господарства. Розв'язання цієї проблеми вимагає комплексного підходу та негайних заходів зі збереження енергії та модернізації енергетичної інфраструктури.

За словами Кудрицького, компенсувати дефіцит імпортом електроенергії з Європи неможливо, тому розклади відключення електропостачання будуть застосовуватися цілодобово, з найбільшим дефіцитом вранці та ввечері. Ця ситуація становить серйозну загрозу для національної енергетичної системи.

Під час засідання Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг було повідомлено, що борги на балансуючому ринку електроенергії зросли на 1 млрд грн. Накопичення боргів є серйозною проблемою, проте “Укренерго” планує витратити 2 млрд грн на їх погашення.

Компанія ДТЕК закликає світову спільноту збільшити допомогу Україні у відновленні енергетичної інфраструктури. Генеральний директор компанії Максим Тімченко застерігає, що без збільшення допомоги країні буде надзвичайно важко пережити наступну зиму.

Уночі 3 червня, історія нашої землі знову осягнула біль і страх. Російські загарбники, безжальні, як завжди, спустили на нас свою смертельну руку. Цього разу жертвою стала Зміївська громада Харківської області, мирне містечко, що неслило в собі спокій і співчуття.

Темна ніч, пронизана вибухами та вогнем, принесла лихо. Начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, тремтячи від обурення та розпачу, стояв перед нацією, щоб розповісти про катастрофу. Ракети, які несли смерть, не дістали милосердя навіть до будинків відпочинку, де люди шукали тілесний та духовний відпочинок. Тепер там лишилися лише руїни та спогади про минуле щастя.

Серце нашої нації знову переживало біль втрат. Є жертви, є поранені — ця війна забирає найцінніше, залишаючи тільки сліди траурної пам'яті. Але навіть серед розрухи і скорботи, від нас вимагають силу, єдність і непохитну віру у майбутнє. Нехай кожен вибух ракети зміцнить нашу вольову стійкість, а кожна сльоза перетвориться на кристалічний оберіг нашої незалежності. Нехай жертви цієї трагедії стануть останніми, а мир і злагода повернуться до нашої землі.

“Противник випустив щонайменше п’ять ракет на громаду після опівночі, що призвело до влучань на територію відпочинкового комплексу. Один цивільний чоловік загинув, дані про постраждалих уточнюються”, — повідомив він.

Також двоє цивільних отримали поранення, чоловік і жінка, додав Синєгубов.

“Будинки бази відпочинку зазнали пошкоджень”, — додав він.

Раніше, невдовзі після опівночі 3 червня, містяни почули вибухи в Харкові. Місцеві жителі визначили, що вони походили з-поза меж міста. У зв’язку з цим у Харківській області оголосили повітряну тривогу, попереджаючи про загрозу ворожих авіаційних ударів і ракетного обстрілу.

Трагічна подія, що сталася в Донецькій області, потрясла всю країну. В дорожньо-транспортній пригоді загинула військовий кореспондент телеканалу Freedom, Анастасія Волкова, яка протягом багатьох років неустанно працювала на передовій і віддавала своє життя заради правдивого відображення подій в зоні конфлікту.

Анастасія Волкова відзначалася не лише своїм професіоналізмом, але й великою людяністю та відданістю своїй справі. Її репортажі завжди були чіткими, об'єктивними і достовірними. Вона була не лише свідком подій, а й активним учасником життя на передовій, намагаючись допомогти тим, хто опинився у скрутній ситуації.

Смерть Анастасії Волкової — невимовна втрата для українського журналістичного середовища та для всього суспільства. Її праця була надзвичайно важливою для розкриття правди про трагічні події, що відбуваються в зоні конфлікту. Її колеги, родина та друзі висловлюють щирі співчуття з приводу цієї непоправної втрати.

На жаль, смерть Анастасії Волкової нагадує нам про небезпеку, з якою зіштовхуються журналісти, що працюють у зонах конфлікту. Її життя стало світлим прикладом мужності, відданості і самовідданості. Нехай її пам'ять буде благословенною, і її діяльність надихатиме інших на відвагу та відданість ідеалам правди та справедливості.

Подія трапилася в місті Слов’янськ. На перехресті сталося зіткнення автомобіля Volkswagen під керуванням військовослужбовця та автомобіля ВАЗ, яким керував місцевий житель.

Після зіткнення автомобіль ВАЗ у некерованому стані збив на пішохідному переході журналістку Анастасію Волкову.

Від удару загинула Анастасія Волкова і водій автомобіля “ВАЗ”, – розповідають в правоохоронних органах.

Інформація, надана Генеральним штабом Збройних сил України, свідчить про високу ефективність військових операцій, проведених з використанням передових українських ракетних систем "Нептун". Успішне ураження важливих об'єктів інфраструктури в Краснодарському краї Російської Федерації є доказом готовності та ефективності національних збройних сил. Зокрема, піддалися атакам поромна переправа та нафтовий термінал порту "Кавказ". Ці об'єкти, які є ключовими для інфраструктури та економіки регіону, були цілеспрямовано поразжені, що створює серйозні перешкоди для противника та підтверджує високий рівень військово-технічного потенціалу України.

Цей порт розташований з російського боку на вході в Керченську протоку з Азовського моря.

Також дрони вразили нафтотермінал у Краснодарському краї, повідомляє ДШУ.

Російська влада раніше повідомляла про удар безпілотників по нафтобазі в Темрюкському районі Краснодарського краю.

Приліт по «Кавказу» і черговому порому в РФ не підтверджувався.

Водночас міноборони РФ повідомляло про атаку протикорабельних ракет, яку, за версією росіян, вдалося відбити.

Нагадаємо, вчора Генштаб України заявив про удар по порому через Керченську протоку американськими ракетами ATACMS.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловив вагому думку щодо складної обстановки в Україні, підкресливши важливість права України на самозахист, включаючи можливість відповідних ударів на території Російської Федерації. Ця заява є свідченням росту підтримки з боку союзників, які все більше усвідомлюють необхідність таких дій у контексті постійної агресії з боку Росії. Єнс Столтенберг наголосив на тому, що партнерство з Україною є важливим для всієї Європи, а рішучість у підтримці її територіальної цілісності і суверенітету не повинна залишати сумнівів у серцях жодного союзника.

Про це він заявив у Празі, де відбувається міністерська зустріч НАТО.

“Україна має право на самооборону і це включає удари по цілях на території Росії. Це стає ще більш нагальним, на фоні відкриття нового фронту”.

Столтенберг наголосив, що його переконання пов’язане із тим, що удари ЗСУ по Росії мають оборонний характер.

“Україна повинна мати право завдавати удари у відповідь, щоби захищатися”, – підкреслив генсек, окремо наголосивши, що для ефективного захисту Україна має використовувати новітню натівську зброю.

Він також нагадав, що дедалі більше держав-членів НАТО надають дозвіл Україні для використання своєї зброї, але не розповів, які умови висуваються при цьому для ЗСУ.

“Ми очікуємо, що це (удари по Росії, − Ред.) буде здійснюватися відповідально”, – підсумував Столтенберг.

Уранці 31 травня було зафіксовано нову трагедію на теренах України. Російські війська вчинили напад на Харків, запустивши п'ять керованих ракет С-300/С-400 із території Бєлгородської області Російської Федерації. Під важким обстрілом опинився п'ятиповерховий житловий будинок, який зазнав повного руйнування. Серед жертв – чотири людини, а 25 отримали поранення, включаючи двоє невинних дітей. За неофіційною інформацією, під завалами можуть знаходитися ще шестеро людей, чий стан залишається невідомим. Цей виродок війни лише підкреслює недоліки у міжнародному співтоваристві та необхідність негайних заходів для захисту мирного населення.

Про це повідомляють голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.

“Одна з ракет поцілила у п’ятиповерховий житловий будинок, в наслідок чого були повністю зруйновані конструкції з 3-го по 5-й поверхи одного з його під’їздів. Сталася пожежа на площі 80 кв.м. З напівзруйнованого будинку ДСНСники врятували 6 людей, з них 1 дитину”.

Синєгубов повідомив, що станом на ранок загинули четверо людей. “На жаль, у зруйнованому будинку виявили ще одне тіло загиблого. Станом на зараз – четверо загиблих”, – повідомив він.

Він додав, що серед 25 постраждалих дві дитини – хлопчик та дівчинка по 12 років.

Також внаслідок повторного обстрілу о 00:15 було пошкоджено пожежний автомобіль та автівку “швидкої”. Крім того, внаслідок влучання ракети в землю на території цивільного підприємства загинув чоловік 1959 року народження.

Ще одне влучання було у триповерхову адміністративну будівлю.

За словами начальника ГУНП в Харківській області Володимира Тимошка, ворог застосував тактику подвійних ударів, щоб завдати найбільше шкоди.

Повідомляється, що під завалами може знаходитись ще 6 людей. Аварійно-рятувальні роботи на місці зруйнованого житлового будинку тривають.

Згідно з недавнім дослідженням Світового банку, у 2023 році майже дев'ять мільйонів громадян України опинилися поза межею бідності через війну, спровоковану Російською Федерацією. Ця криза не лише позбавила людей основних матеріальних засобів існування, але й викликала серйозні соціальні та економічні перетворення в усіх сферах життя країни. Життя мільйонів українців перетворилося на боротьбу за виживання, відкладання дітей у навчанні та обмеження базових потреб. Необхідність відновлення міцних фундаментальних структур українського суспільства стала на перший план, вимагаючи від уряду та міжнародних партнерів негайних і ефективних заходів для полегшення страждань та відновлення стабільності.

Загальна чисельність населення України нині оцінюється приблизно в 32 мільйони осіб.

У документі зазначається, що з 2020 року кількість українців, які перебувають за межею бідності, зросла на 1,8 мільйона. Наразі це складає приблизно 29% населення країни.

Скорочення робочих місць стало ключовим фактором зростання рівня бідності: понад п’ята частина українців, які працювали до війни, втратили роботу.

У звіті наголошується, що майже чверть опитаних українців у червні 2023 року не мали достатньо коштів для купівлі продуктів харчування.

Попри російські атаки, близько 92% лікарень в Україні продовжували працювати в 2023 році.

“Щонайменше 89% дітей віком від 6 до 18 років відвідували школу, але в районах, де ведуться активні бойові дії, 72% цих учнів займалися онлайн,” – йдеться в звіті.

У сучасному світі обрій для отримання вищої освіти розширюється, особливо для молоді з України, яка все частіше обирає європейські країни як місце свого навчання. Проте, незалежно від того, де вони знаходяться, українські студенти несуть певні обов’язки перед своєю Батьківщиною. Один з таких обов’язків — дотримання правил військового обліку.

Таким чином, навіть перебуваючи за кордоном для навчання, молодим українцям доведеться повертатися на рідну землю для виконання цих зобов’язань. Це важлива складова патріотичного ставлення до своєї країни та відповідальності перед нею. Такий крок відображає не лише їхню відданість Україні, а й засвідчує готовність прийняти участь у її обороні та захисті її інтересів.

Така практика також сприяє зміцненню військової потенції країни, формуванню військових навичок та патріотичного духу серед молодого покоління. Відтак, хоча навчання за кордоном відкриває безліч можливостей для особистого і професійного розвитку, українські студенти завжди пам’ятають про свої обов’язки перед рідною державою і готові віддати їй належну повагу та підтримку.

Українські юнаки, яким вже виповнилося 17 років, зобов’язані стати на військовий облік. Міноборони зазначає, що зробити це дистанційно неможливо — потрібно особисто відвідати територіальні центри комплектування (ТЦК).

Нещодавно в Україні запрацювала платформа “Резерв+”. Додаток дозволяє онлайн оновити військово-облікові дані, але така опція доступна лише для громадян, які вже перебувають на обліку в ТЦК. Ті ж, хто ще не став на облік, повинні особисто відвідати ТЦК.

“Оновлення стосується всіх військовозобов’язаних громадян України віком від 18 до 60 років. Для оновлення контактних даних згідно з вимогою закону, військовозобов’язаний має перебувати на обліку. На військовий облік громадяни стають у 17 років. Якщо цього не було зроблено, військовозобов’язаний має звернутися до ТЦК та СП за місцем реєстрації та стати на військовий облік. Наразі, це єдиний спосіб, дистанційно така можливість відсутня”, – пояснили у відомстві.