Війна

У 2024 році Ukraine Facility визначається як стратегічна програма, спрямована на економічне оздоровлення України через відведення значних фінансових ресурсів. За інформацією, наданою Олексієм Соболевим, заступником міністра економіки України, розмір фінансування може коливатися в межах від 1 млрд до 1,5 млрд євро. Основна увага цієї програми спрямована на малі та середні підприємства, які є важливими катализаторами для економічного зростання та розвитку країни.

Ці фінансові вливання передбачається використовувати з метою зниження вартості застави для підприємств, що стане стимулом для їхнього активного розвитку. Крім того, співпраця з міжнародними фінансовими організаціями та українськими банками має на меті розширення обсягів кредитування, що сприятиме підтримці бізнесу на всіх рівнях.

Український бізнес очікує на цю програму з надією на покращення умов для розвитку і росту. Ukraine Facility стає ключовим інструментом у зміцненні фінансової стабільності та конкурентоспроможності української економіки на міжнародному ринку.

У рамках програми передбачено загалом 12 млрд євро на розширення європейських проєктів в Україні протягом чотирьох років. Зокрема, компонент “Pillar 2” Ukraine Facility передбачає спрямування 7 млрд євро на підтримку приватних, муніципальних та державних проєктів. Програма фокусується на сім ключових секторах, включаючи енергетику, оборонну промисловість, сільське господарство, ІТ, транспорт, виробництво критичних матеріалів та переробну промисловість.

Додатково, у 2024 році планується виділити до 1,5 млрд євро на розвиток існуючих програм, запроваджених міжнародними фінансовими організаціями в Україні, з яких 70% спрямуються на малий та середній бізнес. Співпраця з українськими банками, які беруть участь у програмі, відкриває доступ до додаткових ресурсів для здешевлення кредитів та інших пільг для бізнесу.

Поміж інших ініціатив Міністерства економіки є програма підтримки “Зроблено в Україні”, яка включає грантові програми для ветеранів, компенсації для аграріїв на придбання техніки, а також гранти та компенсації для переробної промисловості. Змінено також програму “Доступні кредити 5-7-9%” для полегшення умов кредитування бізнесу.

У лютому Європейська Рада підтримала виділення Україні 50 млрд євро у рамках Ukraine Facility, що підтверджується надходженням перших траншів у березні та квітні. З погодженням Плану для Ukraine Facility у травні Європейський Союз визначив конкретні реформи, необхідні для отримання додаткового фінансування. Виконання цих умов дозволить Україні залучити у 2024 році загалом 16 млрд євро, включаючи 3 млрд євро у формі грантів.

Президент України, згідно з інформацією, що надійшла від агентства DPA та посилається на дипломатичне джерело в українському посольстві в Ер-Ріяді, має намір відвідати Саудівську Аравію перед міжнародним самітом миру. Це візит, безумовно, має велике значення як для двосторонніх відносин між Україною та Саудівською Аравією, так і для загального міжнародного контексту миру та безпеки. Сподіваємося, що цей крок сприятиме зміцненню співпраці, обміну досвідом та розвитку партнерських відносин між країнами.

Зазначається, що глава держави намірений отримати підтримку перед майбутнім самітом миру, який заплановано на 15-16 червня у Швейцарії. Цього заходу Україна та Швейцарія запросили більше 150 країн, проте Росія відмовилася взяти в ньому участь.

Раніше Володимир Зеленський вивчив доповіді про ситуацію на фронті та відреагував на спроби Президента Росії Володимира Путіна підривати саміт миру.

“Ці обставини стимулюють нашого президента шукати підтримку у світових лідерів під час візиту до Саудівської Аравії. Україні необхідна міжнародна підтримка та солідарність у вирішенні ситуації на Донбасі та відновленні територіальної цілісності”, – заявив дипломатичний представник.

Прокуратура, відповідно до клопотання Державного бюро розслідувань, звернулася до суду з метою застосування запобіжного заходу у формі тримання під вартою та встановлення застави у розмірі 142 мільйонів гривень для колишнього військового комісара Одеської області, Євгена Борисова. Ця справа має велике значення для забезпечення правопорядку та боротьби з корупцією в Україні. За даними розслідування, Борисов, перебуваючи на посаді, зловживав своїм службовим становищем, допускаючи численні випадки корупційних дій та недобросовісного ведення справ у військовому відомстві. Його дії спричинили значну шкоду державним інтересам та фінансовим ресурсам. Тому вирішальне значення має забезпечення його відповідальності перед законом, а також захист суспільства від подібних порушень у майбутньому.

Цю інформацію надали у ДБР.

“Арешт та застава в розмірі 142 млн гривень,” — повідомили у відомстві.

Клопотання ДБР було направлено до Печерського районного суду Києва. Засідання суду відбудеться сьогодні, 30 травня.

Державне бюро розслідувань затримало колишнього керівника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Євгена Борисова. Затримання сталося під час виходу з СІЗО, де Борисов перебував після внесення за нього застави.

Раніше Борисову було повідомлено про підозру у скоєнні злочинів за статтями Кримінального кодексу України: у придбанні особою, уповноваженою на виконання функцій держави, активів, вартість яких перевищує законні доходи (ст. 368-5); у неявці на службу без поважних причин у воєнний час (ст. 407, ч. 5); в ухиленні від несення обов’язків військової служби (ст. 409, ч. 4).

20 липня 2023 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) встановило факти незаконного збагачення колишнього одеського воєнкома Євгена Борисова на суму 188 млн гривень.

Згідно з оголошенням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, важливим кроком у стратегії енергетичної незалежності є припинення застосування графіків відключень до підприємств, що ввозять 80% своєї електроенергії. Ця ініціатива спрямована на забезпечення надійного функціонування виробничих потужностей та підтримку стабільності економічного розвитку. За словами прем’єр-міністра, такий курс сприятиме зміцненню позицій українських підприємств на міжнародному ринку та підвищенню їх конкурентоспроможності.

“Це дозволить таким підприємствам працювати безперебійно та стабільно, а також зменшити дефіцит потужності в енергосистемі, що означає більше світла в оселях українців,” — зазначив він.

Шмигаль додав, що наразі Україна може імпортувати до 1,7 ГВт електроенергії, і уряд веде перемовини щодо збільшення цього обсягу до понад 2 ГВт, адже для цього існують всі технічні можливості.

Використання імпортованої електроенергії промисловістю дозволить уникнути відключень та посилить стійкість енергосистеми.

У жовтні 2023 року уряд прийняв постанову № 1127, яка гарантує промисловим споживачам стабільне постачання електроенергії за умови, що вони імпортують її частину. Зокрема, обсяг імпорту, необхідний для уникнення відключень, становив 50% від фактичного споживання в кожному розрахунковому періоді у жовтні-квітні та 30% у травні-вересні.

За даними наших джерел, ситуація в армії України набирає обертів, адже щодня зростає кількість випадків дезертирства. Масштабна мобілізація привела до призову у військо тих, хто не бажає приймати участь у воєнних діях і, використовуючи будь-яку нагоду, намагається уникнути служби. Прогнозується, що найближчим часом кількість дезертур може досягти десятків тисяч осіб. Ситуація потребує негайних заходів з боку влади, щоб запобігти подальшому загостренню цієї проблеми.

З метою збереження дисципліни та бойового духу в армії, виникає необхідність у створенні військової поліції. Її завданням буде контроль за додержанням військових обов'язків та забезпечення порядку у військових частинах. Це допоможе зменшити випадки дезертирства та зберегти високий рівень бойової готовності збройних сил.

Зрозуміло, що проблема дезертирства в армії вимагає комплексного підходу. Крім створення військової поліції, необхідно здійснити ряд заходів щодо підвищення морально-психологічної підготовки військовослужбовців, поліпшення умов служби та соціального захисту, а також проведення просвітницької роботи серед населення щодо важливості патріотизму та обов'язку перед Батьківщиною.

Зусилля уряду та військового керівництва мають бути спрямовані на створення сприятливих умов для служби в армії, щоб кожен військовослужбовець відчував себе цінним і зацікавленим у захисті країни. Тільки таким чином можна забезпечити стабільність та ефективність Збройних Сил України в умовах сучасних викликів та загроз.

Виходить, що мало просто відловити мужиків на вулицях, треба ще їх не випустити з учебок-полігонів, щоб встигнути закинути їх на нуль, де вони вже не зможуть втекти і будуть змушені воювати, щоб вижити.

В Україні виникла ініціатива щодо створення та зміцнення самостійності Воєнної поліції та Спеціалізованої воєнної прокуратури. Цей законопроєкт, що з’явився у Верховній Раді, передбачає введення ряду нововведень у сфері військової організації та правопорядку.

Зокрема, Воєнна поліція матиме на меті підтримку військової дисципліни, проведення оперативного розшуку, припинення воєнних злочинів та застосування відповідних покарань. Щодо конкретних деталей цих змін наразі немає інформації.

Попередньо відомо, що з 18 травня 2024 року працівники Національної поліції втратять право на відстрочку і перейдуть на загальний військовий облік. Однак, деякі правоохоронні органи та інші державні установи, включаючи Національне антикорупційне бюро, Державне бюро розслідувань та суди, залишатимуться під особливим захистом від мобілізації.

У контексті посилення мобілізації, поліцейські отримають обов’язок допомагати у виконанні цього процесу. Вони будуть перевіряти військово-облікові документи чоловіків на вулицях, розсилати повістки та доставляти ухилянтів до відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Запит на політичний захист з боку влади українськими бізнес-структурами стає неабиякою проблемою, зважаючи на те, що замість допомоги вирішення проблем вони часто стикаються з тиском та втручанням у їх діяльність. У цьому контексті крупні українські підприємства все частіше обирають альтернативний шлях — налагодження контактів з західними партнерами, оминаючи пряму взаємодію з Офісом Президента та іншими вітчизняними політичними структурами.

Такий вибір зумовлений не лише бажанням уникнути непередбачуваного втручання з боку внутрішньої політичної системи, але й необхідністю захисту від надмірного тиску та негативного впливу з боку силових структур. Консолідація з західними партнерами надає бізнесу не лише додаткові можливості для розвитку та розширення, а й забезпечує важливий рівень захисту від негативних впливів.

Така стратегія співпраці зарекомендувала себе як ефективний механізм збереження бізнес-інтересів в умовах складного політичного та економічного середовища. Навіть попри можливі ризики та складнощі, пов'язані з міжнародною співпрацею, українські компанії обирають цей шлях у розумінні, що він принесе їм більше стабільності та можливостей для успішного функціонування на ринку.

Показовим у цьому плані є «кейс Віталія Кропачова» – мільярдера, відомого своєю проукраїнською позицією. Не так давно у Кропачова відбулися обшуки, а сам він був взятий під варту без права внесення застави.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

За даними слідства, через своє підприємство та посадових осіб Міністерства енергетики та Державної податкової служби Віталій Кропачов завдав державі збитків на понад 2 млрд грн на махінаціях у вугільній сфері. Водночас адвокати Кропачова заявляють про фальсифікацію кримінальної справи щодо їхнього підзахисного, з метою тиску на бізнес.

Нагадаємо, зовсім нещодавно ДБР затримало іншого відомого українського підприємця: Ігоря Мазепу. Його звинуватили в організації «схем», які завдали державі шкоди на 7 мільйонів гривень, за що Мазепі загрожувало до 12 років позбавлення волі. Кейс Ігоря Мазепи викликав величезний резонанс у суспільстві, а сам Мазепа заявив, що його затримали «за критику правоохоронного свавілля».

Ігоря Мазепу асоціюють із власником пулу українських ЗМІ, який має хороші зв’язки в США і Європі – Томашем Фіалою. У кейсі з Віталієм Кропачовим, який також є власником пулу ЗМІ, зокрема одного з телеканалів, простежується аналогічний зв’язок. Деякі експерти пов’язують арешт Віталія Кропачева з бажанням забрати або поставити під контроль медіа-активи, які йому належать, але прямих доказів цьому немає.

Ще одна причина, порівняти «кейс Віталія Кропачова» з «кейсом Ігоря Мазепи», той факт, що прізвище Віталія Кропачова широко відоме в колі спецслужб і західних журналістів, та й, мабуть, усього світового співтовариства. Адже саме завдяки Віталію Кропачеву світ дізнався, що пасажирський авіалайнер Boeing 777 було збито внаслідок запуску ракети з російського зенітно-ракетного комплексу Бук. Події відбувалися в рідній для Кропачова Донецькій області, саме він зібрав усі докази і вивозив ключових свідків на підконтрольну Україні територію.

Кейси Ігоря Мазепи та Віталія Кропачова показують, що через необґрунтовані переслідування з боку силового блоку бізнес почав сприймати українську владу як «рейдерів».

Логіка доволі проста, адже бізнес сприймає будь-яке свавілля силовиків як волю Президента, тоді як зайнятий війною Володимир Зеленський цілком може не знати про те, що відбувається. Нагадаємо, що існує загальна практика, коли президента країни про те, що відбувається, інформують у вигляді «доповідей» та «аналітичних» записок, які здебільшого готують ті самі силовики.

У цій ситуації одна частина українських еліт, через старі зв’язки, намагається вести сепаратні переговори з РФ, що є одним із пріоритетних напрямків роботи для української контррозвідки. У той час як інша частина української еліти, яка відкрито підтримала Україну і багато допомагає українській армії, зі зрозумілих причин не може перейти на бік РФ.

Як наслідок, малий та середній бізнес, намагаючись захиститися від правоохоронного свавілля, гуртується навколо проукраїнських опозиційних сил. Назвемо їх «колективним Порошенком». Водночас крупні гравці, як-от Ігор Мазепа та Віталій Кропачов, можуть собі дозволити напряму, або через лобістів, вести діалог із Західними структурами.

Хоча звучить це парадоксально, але тиск силовиків на український бізнес послаблює насамперед позиції Офісу Президента, змушуючи українських підприємців шукати прямі комунікації з політичними силами в Європі та США.

Після завершення 60-денного періоду, відведеного для уточнення облікових даних, українцям, які підлягають мобілізації, повістки можуть бути надіслані рекомендованим листом. При цьому важливо зазначити, що підпис на отриманні такого листа не є обов’язковим для мобілізованого. Це означає, що навіть без вашого підпису ви вважаєтесь ознайомленими з повісткою і маєте зобов’язання з’явитися до військкомату у вказаний час. Такий підхід забезпечує недискримінаційне повідомлення громадян про їхні обов’язки щодо мобілізації та дозволяє уникнути можливих проблем з доставкою листа до адресата.

Про це повідомив речник Полтавського ОТЦК та СП Роман Істомін. Він зазначив, що чоловіки, які підлягають мобілізації, повинні до 16 липня 2024 року оновити свої дані у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (ТЦКСП). Якщо цього не зробити, їм можуть надіслати повістку про мобілізацію поштою, яка буде вважатися врученою.

«Якщо протягом 60 днів громадянин не уточнить свою адресу проживання, повістка може бути направлена поштою на адресу зареєстрованого місця проживання», – пояснив він.

Речник ТЦК зауважив, що підпис військовозобов’язаного не вимагається. Під час загальної мобілізації підтвердженням оповіщення про виклик до військкомату в разі надсилання повістки поштою буде:

«День явки за викликом резервіста або військовозобов’язаного визначається не раніше 14-го дня від дня надсилання повістки засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення», — сказав Роман Істомін.

Наразі під час загальної мобілізації повістки поштою не надсилаються. Проте після завершення 60 днів, виділених на оновлення даних, повістки можуть бути відправлені рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення на адресу місця проживання. У разі не уточнення адреси проживання, документ надсилатимуть на адресу зареєстрованого місця проживання.

З 18 липня повістки чоловікам почнуть розсилати звичайною поштою, згідно з постановою Кабміну №560 від 16 травня 2024 року. Згідно з документом, повістка буде вважатися врученою навіть у випадку відмови від її отримання або відсутності адресата за місцем проживання. Це означає, що для мобілізації чоловіків буде достатньо “заочного” оповіщення, без обов’язкового підпису з їхнього боку.

Відповідно до постанови Кабміну №560, повістки мають право вручати:

Згідно з новим законом щодо мобілізації, жінки, які підпадають під військовий облік, зобов'язані оновити свої дані протягом 60 днів з моменту набуття чинності закону, що відбулося 18 травня. Відповідно до повідомлення керівника Кременчуцького районного Територіального Центру Консультацій Мирослава Волкова, за неоновлення такої інформації жінкам загрожує штраф у розмірі від 17 до 25,5 тисяч гривень. Ця вимога є надзвичайно важливою для забезпечення ефективності та організації оборонної системи країни в умовах загрози зовнішньої агресії. Тому, для забезпечення національної безпеки, всі військовозобов'язані громадянки мають уважно слідкувати за виконанням цієї вимоги та невідкладно оновлювати свої дані.

Волков наголосив, що ці правила стосуються жінок певних спеціальностей, зокрема медиків, віком від 18 до 60 років. Вони повинні стати на військовий облік та отримати військово-обліковий документ. Процедура мобілізації жінок проводиться лише за їх згодою, згідно з постановою Кабінету Міністрів № 560.

«У період обов’язкового уточнення облікових даних, який триває до 16 липня, на медичний огляд не направляються ті військовозобов’язані, які мають право на відстрочку від призову, старші за 55 років, заброньовані, а також жінки з дійсним військово-обліковим документом», – заявив Волков. Він також додав, що жінки, які не мають військово-облікового документа або вперше його отримують, мають пройти військово-лікарську комісію.

Наразі у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт, який пропонує збільшити термін оновлення даних військовозобов’язаних до 150 днів. Народний депутат Володимир Ар’єв зазначив, що 60 днів для оновлення облікових даних недостатньо для всіх військовозобов’язаних, через що вони можуть отримати великі штрафи.

Після оновлення своїх облікових даних, військовозобов’язаних можуть направити на військово-лікарську комісію за місцем проживання.

На даний момент атомні електростанції, що знаходяться на контрольованій території України, дотримуються всіх технічних нормативів, а радіаційний фон на їхніх територіях залишається в межах безпеки. Однак атаки Російської Федерації на об'єкти енергетичної інфраструктури можуть становити серйозну загрозу для безпеки ядерних станцій. Про це заявив Голова Держатомрегулювання Олег Коріков під час зустрічі з представниками країн G7 та Представництва ЄС в Україні. Він підкреслив, що захист ядерних установок від можливих атак є одним із пріоритетів у забезпеченні національної безпеки. Тому необхідно зробити всі можливі заходи для запобігання можливим загрозам з боку Росії та зміцнення захисту ядерних об'єктів в Україні.

“Атомна енергетика є важливою складовою енергетичної системи і загальнодержавного виробництва електроенергії. Безпечна експлуатація атомних електростанцій залежить від нормальної роботи енергосистеми. Тому будь-які пошкодження електромереж, підстанцій та інших елементів можуть вплинути на безпеку атомних станцій і створити нові загрози”, – підкреслив він.

Коріков також зауважив, що атаки на українську енергетичну інфраструктуру у 2022 році призвели до аварійного відключення всіх енергоблоків атомних станцій України.

У зв’язку з цим він закликав міжнародних партнерів, зокрема країни G7, надати Україні допомогу для захисту енергетичної інфраструктури та відновлення зруйнованих об’єктів.

Щодо ситуації на окупованій Запорізькій АЕС, Коріков нагадав про резолюції МАГАТЕ, які вимагають від Росії демілітаризації та повернення контролю над станцією Україні.

“Відсутність міжнародного механізму відповідальності унеможливлює ефективне реагування на порушення Росією міжнародного права та принципів безпеки. Лише об’єднана позиція міжнародної спільноти може змусити Росію виконати вимоги МАГАТЕ”, – відзначив він.

Коріков закликав продовжувати тиск на Росію та обмежити її права у міжнародних організаціях, включаючи МАГАТЕ, та наголосив, що будь-яка спроба Росії перезапустити реактори на Запорізькій АЕС відсутність технічних або економічних підстав і може бути кваліфікована як акт ядерного тероризму.

У відповідь на події, що відбулися у ніч на 30 травня, Україна звернулася до міжнародної спільноти з вимогою негайної реакції на масовану ракетну та дронову атаку, яку здійснила Росія. Напад спрямовувався на військові об’єкти та критичну інфраструктуру країни. За інформацією, що надійшла від прес-служби Повітряних сил України, агресор використовував крилаті ракети та ударні безпілотники типу Shahed.

Ці напади викликали негайне засудження з боку українського уряду та міжнародних співтовариств. Вони становлять очевидне порушення міжнародного права та загрозу мирному співіснуванню. Наразі Україна активізувала заходи для забезпечення безпеки громадян та захисту територіальної цілісності.

Події цієї ночі відображають загострення ситуації на сході Європи та підкреслюють необхідність міжнародної співпраці для забезпечення стабільності та миру у регіоні. Україна закликає усіх зацікавлених сторін до діалогу та спільних зусиль у вирішенні конфлікту та запобіганні подальшого насильства.

У Харківщині було зафіксовано випуск вісім зенітних керованих ракет С-300/С-400, щонайменше п’ять із них вразили ціль. Подія спричинила пожежу на об’єкті газової інфраструктури, яка призвела до травмування двох осіб та гострої реакції на стрес у ще однієї особи.

У Харкові було поранено шестеро жінок та одного чоловіка внаслідок ракетного удару по адміністративній будівлі комунального підприємства. Також було повідомлено про зруйнування кінно-спортивного клубу у селі Мала Данилівка, але постраждалих від цього інциденту не було.

За інформацією, російські сили також випустили 11 крилатих ракет із літаків Ту-95 МС та 32 ударних безпілотників Shahed з різних районів.

Українська протиповітряна оборона знищила сім російських крилатих ракет та всі 32 безпілотника-камікадзе. Захисні заходи були розгорнуті у Хмельницькій, Дніпропетровській, Черкаській, Кіровоградській, Запорізькій, Одеській, Херсонській, Київській та Вінницькій областях.

Противнику протистояли зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи та підрозділи радіоелектронної боротьби Сил оборони України, повідомили у прес-службі Повітряних сил.