Війна

Україна та Бельгія поставили ще один міцний камінь на шляху співпраці, уклавши "угоду про гарантії безпеки", яку повідомив Офіс президента України. Урочиста церемонія підписання відбулася у столиці Європейського Союзу, Брюсселі, де під руку та з великим ентузіазмом цей історичний документ підписали президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Бельгії Олександр Де Кроо. Ця угода відзначає нову сторінку у співробітництві між двома країнами, що має важливе значення для забезпечення стабільності та безпеки в регіоні та підтверджує рішучість України та Бельгії у спільній боротьбі за мир та процвітання.

За ним Бельгія виділить Україні щонайменше 977 млн євро на військову допомогу цього року і продовжить надавати підтримку в найближчі 10 років. Передасть 30 винищувачів F-16 до 2028 року, перші з яких уже цього року.

«Бельгія гарантує, що надаватиме своєчасну безпекову допомогу, сучасну військову техніку та озброєння … та сприятиме проведенню військових тренувань”, – повідомляється на сайті ОП.

Таку оборонну угоду Україна підписала вже з 11 країнами.

Законодавчі зміни, внесені в Україні, виявляються ключовим кроком у розвитку суспільства. Постанова Кабінету Міністрів №583, ухвалена 21 травня 2024 року, визначає важливі принципи контролю за рекламою азартних ігор та букмекерських контор. Це рішення свідчить про серйозне ставлення до проблеми гральної залежності та захисту громадян, особливо молоді, від небезпеки надмірного споживання азартних розваг.

Заборона будь-якої реклами зазначених видів ігор передбачає уникнення стимулювання азартних імпульсів серед громадян, а також сприяє формуванню здорового способу життя. Враховуючи потенційні негативні наслідки гральної залежності для індивідуумів та суспільства в цілому, такий крок є виразом відповідальної політики в сфері розваг та грального бізнесу.

Нові норми дозволять українському суспільству активніше займатися питаннями профілактики гральної залежності та забезпеченням психологічного благополуччя громадян. Крім того, це сприятиме підвищенню рівня свідомості населення щодо небезпеки азартних ігор та спонукатиме до усвідомленого вибору щодо споживання гральних послуг.

Ухвалення постанови є проявом високого рівня соціальної відповідальності влади перед громадянами. Це також підкреслює важливість постійного вдосконалення законодавства для захисту національних інтересів та забезпечення благополуччя суспільства в цілому.

Ці обмеження діятимуть до набуття чинності нового закону про боротьбу з ігровою залежністю.

“Внести зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2024 року №566 “Деякі питання протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор у мережі інтернет”, доповнивши підпункт 1 після слів “порядок обмеження” словами “всіх форм”, а після слів “шляхом обмеження” – словами “а саме заборони””, – йдеться в постанові.

Постановою від 17 травня, до якої внесено зміни, Кабмін встановив порядок обмеження реклами азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, зокрема з використанням електронних комунікацій, символіки ЗСУ та розповсюдження відповідного контекстного матеріалу.

Законопроєкт про боротьбу з ігровою залежністю нині перебуває на розгляді у Верховній Раді України.

Верховна Рада у першому читанні схвалила законопроєкт про ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей та посилення контролю за гральним бізнесом.

Закон обмежує рекламу азартних ігор, зокрема не дозволяє спекуляцію на темі війни та волонтерства, а також він забороняє спонсорство.

Згідно з оновленою інформацією від карти Deep State, російські війська продовжують активні дії на Покровському напрямку. За останню добу їм вдалося здійснити просування в районі Уманського та на південь від Нетайлового. Ці події свідчать про зростаючу напруженість та ескалацію конфлікту в цьому регіоні. Російські війська продовжують активні операції, демонструючи свою наміреність розширити контрольовані їм території. У зв'язку з цим ситуація стає ще більш напруженою, а військові дії стають ще більш інтенсивними.

Рух під Нетайлово потенційно загрожує позиціям ЗСУ в Невельському. Російські пабліки пишуть, що почалися бої за сусіднє село Карлівка (там розташоване велике водосховище).

Американський «Інститут вивчення війни» повідомляє, що російські війська на цій ділянці фронту за останні три дні просунулися на захід від Очеретиного, на північний схід від Сокола і на захід від Соловйового.

Український Генштаб повідомляв, що тривають бої поблизу Сокола, Новоселівки Першої, Яснобродівки та Невельського, і «на окремих ділянках ситуація напружена».

Рішення про впровадження нової стратегії для зміцнення військових сил України на тлі продовженої агресії з боку Росії стало необхідним кроком у забезпеченні національної безпеки та суверенітету країни. Ця стратегія відображає глибоке розуміння сучасних воєнних загроз та вимог ефективного захисту територіальної цілісності. Її ухвалення є виявом рішучості та національної готовності протистояти будь-яким загрозам з боку зовнішніх агресорів.

Нова стратегія передбачає комплексний підхід до модернізації та підвищення бойової готовності Збройних Сил України. Вона включає в себе не лише збільшення обсягів військового бюджету та придбання передової військової техніки, а й вдосконалення тактики, підвищення професійної підготовки військовослужбовців та розвиток сучасних кіберзаходів для протидії кіберзагрозам.

Крім того, у новій стратегії великий акцент робиться на підтримці військових, які пережили військові дії, та їхній подальшій інтеграції в мирне цивільне життя. Забезпечення соціального захисту та психологічної реабілітації ветеранів війни є важливою складовою успішної реалізації стратегії зміцнення військових сил.

Ця стратегія покликана не лише забезпечити відповідність українських Збройних Сил найвищим стандартам ефективності та бойової готовності, а й продемонструвати рішучість України у відстоюванні своїх національних інтересів та територіальної цілісності.

Згідно з цією ініціативою, засуджені, які погодилися на мобілізацію в обмін на дострокове звільнення, служитимуть у спеціальних штурмових підрозділах, що складаються з таких самих ув’язнених.

Про це заявив міністр юстиції Денис Малюська в ефірі телемарафону.

«Станом на зараз це будуть штурмові підрозділи. Це будуть підрозділи, які поки що складаються виключно з осіб, які відбували покарання. Тобто це монолітні підрозділи без змішування з іншими військовослужбовцями”, – зазначив Малюська.

За словами міністра, засуджені, яких мобілізували, поки що не беруть участі в бойових діях. Вони проходять підготовку.

Водночас очільник Мін’юсту припустив, що в майбутньому засуджених можуть направляти служити в підрозділи зі звичайними військовослужбовцями.

Згідно з повідомленням, оприлюдненим ЗМІ, віцепрезидент Федерації боксу України, Олег Ільченко, що на даний момент виконує обов’язки президента, та його колега Олександр Манчак, отримали визнання непридатними для проходження військової служби. Ця новина викликала серйозне занепокоєння серед громадськості та спортивного світу, адже обидва спортсмени мають великий авторитет в спортивній галузі. Ільченко та Манчак, будучи видатними спортсменами, вклали багато зусиль у розвиток боксу в Україні, та їхнє непридатність може суттєво вплинути на подальший розвиток цієї спортивної галузі в країні. Така неприємна новина стала об’єктом уваги не лише в спортивному середовищі, а й серед політиків та громадських діячів, які висловлюють своє стурбовання щодо цього рішення. Відомо, що обидва спортсмени активно зверталися до медичних фахівців та правозахисників для захисту своїх прав та інтересів у цій ситуації. Будь-яке рішення, пов’язане з їхньою непридатністю, може мати значний вплив на майбутнє їхньої кар’єри та участь у спортивних заходах як в Україні, так і за її межами.

Причиною цього стало рішення військово-лікарської комісії, яка призначена для медичного обстеження військовослужбовців та визначення їхньої придатності до служби.

Ільченко і Манчак зняті з військового обліку в місті Білгород-Дністровський Одеської області рішенням першого відділу Білгород-Дністровського ТЦК та СП в один день – 20 січня 2023 року. Ільченко та Манчак призовного віку і видимих проблем зі здоров’ям не мають.

Користуючись своїм високим статусом у спортивній Федерації, а також зняттям з військового обліку, Ільченко і Манчак вільно подорожують світом та зустрічаються із ворогами України. Наприклад, уже після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Манчак фотографувався з одіозним Умаром Кремльовим – очільником Міжнародної асоціації боксу (IBA) російським олігархом, прибічником Володимира Путіна, що відкрито підтримує війну проти України. Олександр Манчак з Умаром Кремльовим десь на морському узбережжі

Як писали ЗМІ, Олег Ільченко відомий у кримінальному світі на прізвисько «Бриня». У Житомирі його знають як покровителя наркотрафіку, контрабанди та торгівлі зброєю. Має дві судимості: за підроблення документів, шахрайство, привласнення, розтрату майна та перевищення повноважень працівником правоохоронного органу.

Ільченко також є фігурантом кримінального провадження від 12 липня 2022 року щодо незаконного володіння зброєю. Його дані вказані в реєстрі боржників. У ТОВ «НАДРА», засновником якого є Ільченко, наявні близько 10 відкритих виконавчих проваджень про стягнення коштів.

Манчака називають представником чеченського клану Сумайда Халідова в Україні. Халідов – функціонер російського боксу, член Виконавчого комітету Федерації боксу РФ.

Протягом останнього тижня українські безпілотники знову відіграли важливу роль у забезпеченні безпеки нації, завдаючи ударів по двох російських радіолокаційних станціях раннього попередження про ядерний удар «Воронеж-М». Ці стратегічно розташовані станції, знаходяться в Армавірі (Краснодарський край) та Орську (Оренбурзька область), відіграють ключову роль у російській системі відбиття ядерного нападу. Акція безпілотників має величезне значення для стратегічної безпеки України та регіону, демонструючи високу ефективність та відданість національних військових сил.

Згідно з військовою доктриною РФ, напад на об’єкти ядерного стримування може стати приводом для нанесення ядерного удару з боку Росії.

Поки що ні Україна, ні РФ офіційно ці удари не коментувала. Якщо не брати до уваги заяву сенатора Дмитра Рогозіна, який звинуватив США в причетності до атаки і заявив, що американці «дадуть відповідь по повній».

Що це означає?

З приводу суто військової доцільності нанесення ударів по цих станціях експертами висловлюються різні думки.

Частина вважає, що доцільність є, оскільки станції використовувалися росіянами для відстеження запуску ракет з України. Інші кажуть, що для цих цілей вони навряд чи застосовувалися. До того ж невідомий результат атаки – виведені радари з ладу чи ні.

Але у цих ударів можуть бути і політичні резони та наслідки.

Не виключено, що таким чином Україна намагається показати Заходу, що боятися ядерних загроз Росії не слід, оскільки вона не може захистити навіть свої системи ядерного стримування. А тому можна бити західною зброєю по російській території, збивати російські ракети системами ППО НАТО і вводити війська в Україну.

Хоча, насправді, наслідки цих ударів можуть рівно зворотні, різко посиливши побоювання Заходу з приводу загрози ядерної війни і давши додаткові аргументи тим, хто, наприклад, виступає проти згоди на удари західними ракетами по РФ.

Якою буде реакція Росії? Російська влада поки що на удари по станціях ніяк офіційно не реагувала. Можливо, поки визначаються з публічною і непублічною реакцією. І спробує використати ситуацію у своїх інтересах, тим чи іншим чином «посиливши» сигнал Заходу про те, що «ситуація на межі».

Але, в будь-якому разі, удари по об’єктах ядерних сил РФ – це потужний пас російській «партії війни», яка вже давно вимагає перейти від словесних погроз на адресу Заходу до прямих дій або до виставлення йому ультиматуму із загрозою застосування ядерної зброї.

Не факт, що конкретно ці удари стануть приводом до таких дій або ультиматуму, але вони посилюють позиції тих сил у Москві, які виступають за радикалізацію конфлікту із Заходом.

І це ж загалом вписується в загальну стратегію умовної глобальної «партії війни» для переведення її на новий рівень ескалації з, можливо, вже прямим зіткненням Заходу і РФ.

У нинішній момент у країні наростає обговорення можливого збільшення податкового навантаження на громадян та підприємства. Зокрема, Міністерство фінансів розглядає новий законопроект, що передбачає значне підвищення ставок податку на додану вартість (ПДВ) та військового збору. Ці кроки мають на меті збільшення доходів державного бюджету для забезпечення фінансування важливих галузей та соціальних програм.

Високі ставки ПДВ та військового збору можуть негативно позначитися на фінансовому становищі бізнесу та споживчій активності населення. Підприємства можуть змушені будуть перенести витрати на оподаткування на ціни товарів і послуг, що призведе до зростання вартості життя для громадян. Крім того, це може вплинути на конкурентоспроможність українських товарів на міжнародному ринку.

З іншого боку, прибуток від збільшення податкових надходжень може бути використаний для реалізації стратегічних проектів у сфері інфраструктури, освіти, охорони здоров'я та інших сфер, що сприятиме загальному підвищенню рівня життя громадян.

Таким чином, підвищення податків в Україні є складною та багатогранною проблемою, яка потребує уважного аналізу всіх можливих наслідків. Вирішення цього питання вимагатиме балансу між потребами держави у фінансовій стабільності та захистом інтересів громадян та бізнесу.

Згідно з попередніми даними, ПДВ може зрости до 22-23% (замість нинішніх 20%), а військовий збір — до 5% (зараз 1,5%). Нововведення також торкнуться фізичних осіб-підприємців першої групи, які наразі платять тільки єдиний податок.

Причина закручування податкових гайок лежить на поверхні – у бюджеті не вистачає грошей. Глава Мінфіну Сергій Марченко оцінює бюджетну діру приблизно в 5 млрд доларів (а це понад 200 млрд гривень). Але звучать ще більші цифри.

ПДВ – бюджетоутворюючий податок, він закладений у цінники практично на всі товари і послуги. Тому збільшення податку на додану вартість одразу ж ляже на гаманці українців. Причому, як прогнозують експерти, запуститься маховик подорожчання – в реальності ціни зростуть не на 2-3%, а, мінімум, на 5%. А ліки і зовсім можуть подорожчати на рекордні 15%. Військовий збір – це не тільки податок «із зарплат». Його платять, наприклад, при купівлі-продажу авто і квартир. І кожен додатковий відсоток податку там – це великі гроші.

Але збільшення ПДВ і військового збору – далеко не єдині податкові нововведення, які готує влада.

На низькому старті, наприклад, підвищення акцизів на паливо, яке може відбутися вже з 1 липня.

Національний банк України залишається в стані пасивності на валютному ринку, незважаючи на стрімке зростання вартості долара, яке триває вже протягом минулого тижня. Курс американської валюти продовжує активно зростати, і сьогодні, за даними на 27 травня, він перевищив рекордну позначку у 40 гривень за долар. Навіть при такому значному зростанні ціни на долар, Нацбанк утримується від втручання, що може викликати певну тривогу серед інвесторів та учасників ринку. Ця ситуація вимагає уважного аналізу та обережного підходу до подальших кроків управління валютним курсом для збереження стабільності на фінансовому ринку. Відтак, Національний банк продовжує стежити за розвитком подій, але поки не вживає активних заходів щодо впливу на курс валют.

Максимальний курс пропозиції, так звані «хотілки», досягав 40,40 грн/$. На цьому рівні не було реальних угод, але він на ділі доводив девальваційні настрої. Але Нацбанк не намагався їх гасити або взагалі якось впливати.

«Мабуть, девальвація гривні вкладається в плани і завдання НБУ, він її не зупиняє. Хоча всі пам’ятають, що Нацбанк – головний продавець долара на міжбанку, саме він задає там тон і визначає курс. Значить 40,33 грн/$ зараз влаштовує регулятора. Ще минулого понеділка ми мали на Bloomberg 39,67 грн/$, а зараз 40,33 грн/$ – це 1,7% девальвації гривні за тиждень. З таким темпом ми можемо мати на міжбанку 41 вже наступного понеділка, і можемо навіть перевиконати план уряду на цей рік – усі пам’ятають, що до держбюджету 2024-го закладено курс 40,7 грн/$. А висновок тільки один – значить так потрібно Нацбанку та уряду. Ймовірна причина – гостра нестача коштів у бюджеті, яку визнає влада офіційно. Що нижчий курс гривні, то більше надходжень від податків, які номінують у валюті, і то більше гривні виходить від продажу західної фінансової допомоги, що надходить”, – сказав голова правління одного з банків.

За підсумками дня НБУ підняв свій офіційний курс із 40,1153 грн/$ до 40,3012 грн/$

На чорному ринку курс продажу долара в понеділок піднявся з 40,50 грн/$ до 40,57 грн/$, а купівлі – з 40,10 грн/$ до 40,38 грн/$.

У банків максимальна ціна готівкового продажу підскочила на 15 копійок і досягла 40,75 грн/$ – її ставив МетаБанк, а середній діапазон був у межах 40,40-40,70 грн/$. Викуп американської валюти в банківських касах проходив у коридорі 39,0-40,40 грн/$.

Найбільші роздрібні держструктури Приватбанк і Ощадбанк ставили готівкову купівлю/продаж у рамках 39,90-40,50 грн/$ і 40,10-40,60 грн/$, відповідно.

Карткові курси сьогодні пробили 41-рівень. Акордбанк ставив продаж на картах на 41,15 грн/$ – це максимум, а мінімум був в Укрексімбанку на 40,25 грн/$. Купівля тут була в діапазоні 39,50-40,55 грн/$.

Середня вартість продажу долара на поточні рахунки фізосіб у рамках обмеження 50 тисяч гривень на місяць становила 40,47 грн/$. Максимальний цінник (з урахуванням супутніх комісій) досяг 41,32 грн/$, його ставив Банк Авангард, а мінімальний був на 40,40 грн/$ (Ідея Банк, ТАСкомбанк).

Урядова постанова №560, яка стосується надання відстрочок від військової служби, викликала широкі обговорення та критику через відсутність чітких критеріїв для відмови. Брак конкретних підстав у регулюванні цього питання створює можливість для комісій при територіальних центрах комплектування (ТЦК) відмовляти заявникам без чітких обгрунтувань, що потенційно може призвести до зловживань та правових проблем.

Комісія при ТЦК матиме надзвичайно широку дискрецію у питанні схвалення чи відмови у наданні відстрочки усім, хто подасть таку заяву, крім заброньованих за органами влади.

Так, Уряд постановою від 16 травня №560 затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації. У ньому визначено порядок надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення. Саме цей порядок наразі є єдиним актом, який конкретизує механізм вирішення питання, надається особі відстрочка чи ні. Адже закон про посилення мобілізації лише відсилає до цього порядку призову у питанні відстрочки, не даючи безпосередньо відповіді на питання щодо підстав для відмови у наданні відстрочки. «Перевірка підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється ТЦК» – це все, що сказано у законі.

Як правило, у нормативно-правових актах встановлюється, хоча б в загальних рисах, перелік підстав для відмови органом влади громадянину в його зверненні, як-то «недостатність» чи «невідповідність» документів, невірне оформлення тощо. Але у постанові №560 взагалі не виписано будь-яких підстав для відмови. При цьому закон про адміністративну процедуру, який встановлює принципи обґрунтованості, верховенства права, прозорості тощо не розповсюджується на ТЦК.

Так, у постанові 560 лише встановлено, що для розгляду питань надання військовозобов’язаним відстрочки при районних (міських) ТЦК утворюються комісії у такому складі:

За наявності підстав для одержання відстрочки військовозобов’язані (крім заброньованих) особисто подають на ім’я голови комісії районного (міського) ТЦК або його відділу заяву за формою, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком до постанови.

Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов’язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв’язку або поштою заявнику не пізніше, ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов’язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов’язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. У додатку вказано, що комісія має вказати причини відмови, але, знов-таки, ці причини, судячи з постанови Кабміну, вона може вказати на свій розсуд.

Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов’язаний направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.

У разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення за формою, визначеною у додатку 10.

Отже, жодної конкретизації стосовно переліку підстав для відмови у наданні відстрочки постанова 560 не містить, що викликає питання, як суд, який має оцінити законність прийнятого комісією рішення у разі звернення особи, буде визначати, чи було рішення комісії при ТЦК законним, тобто, чи відповідало воно закону про мобілізацію та постанові 560.

Проблема не буде стосуватися лише чиновників, які підлягають бронюванню. Так, постанова 560 передбачає, що питання надання відстрочок заброньованим за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями комісією не розглядаються.

Нагадаємо, Кабмін встановив постановою 560 додаткові умови для отримання відстрочки військовозобов’язаним, які здійснюють догляд (постійний догляд).

При цьому, як вказують народні депутати, в певних частинах постанова Кабміну не відповідає закону про мобілізацію.

Після рішення Вищого антикорупційного суду про зняття електронного браслета з колишнього голови Верховного Суду, судді Володимира Князєва, угрожливі хмари сумнівів все ще пливуть над його діяльністю. Незважаючи на це, суд ухвалив рішення продовжити термін виконання обов'язків Князєвим до 27 липня. Звідки ця тінь, що накрила його працю? Звільнений від електронного під контрольного пристрою, Князєв вкрай обмежений у можливості виконувати свої функції – його слова «по шість годин на день немає світла» стають мовчазними свідченнями про його обмеженість і невизначеність у правосудді. Напруга у судових коридорах лишається невгамовною, поки протистояння між чесністю та сумнівами продовжує охоплювати громадську думку.

Для того, щоб випустити Князєва, йому 7 разів зменшували заставу. Опісля ексголова ВСУ Князєв вийшов із СІЗО під заставу в розмірі 18 млн гривень. Потім зі «справи Князєва» зникла стаття про «організовану злочинну групу»: НАБУ не знайшло доказів.

Тепер із Князєва зняли електронний браслет через відсутність світла і негативний вплив на його здоров’я.

Князєв заявив, що в нього за його місцем проживання по шість годин немає світла і немає зв’язку, тому браслет є неефективним. Також браслет позначається на стані його здоров’я.

Чекаємо на заяву, що обвинувачення викликає у Князєва алергію і його негайно потрібно звільнити від відповідальності за законом.

Як відомо, Князєв вийшов з-під варти після внесення понад 18 млн грн застави. На нього поклали такі обов’язки:

-прибувати на кожну вимогу; -не відлучатися за межі України без дозволу; -повідомляти про зміну місця проживання та/або роботи; -утримуватися від спілкування засудженим Олегом Горецьким та підозрюваним Костянтином Жеваго, а також свідками; -здати на зберігання закордонні паспорти та носити електронний браслет.