Війна

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Український скелетоніст Владислав Гераскевич звернув увагу на поведінку Бубки на своїй сторінці в Instagram. За словами спортсмена, колишній очільник НОК з посмішкою тиснув руку Варфоломєєвій, переможниці багатоборства у художній гімстиці. Гераскевич підкреслив, що Варфоломєєва, хоч і представляла Німеччину на змаганнях, має сумнівну репутацію через свою російську ідентичність і участь у змаганнях в окупованому Криму.

Крім того, Варфоломєва не засуджувала публічно війну проти України та порушила законодавство, з’явившись на світлинах з мапою, що включає окуповані українські регіони до складу РФ. Це викликало ще більше обурення серед українських спортсменів і громадськості.

Гераскевич різко розкритикував Бубку, назвавши його “чортом”, і закликав до виключення колишнього президента НОК з усіх офіційних позицій, а також до позбавлення звання Героя України. Цей інцидент став новим привідом для обговорення стосунків між українськими та російськими спортивними представниками на міжнародній арені.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з повідомленням Міністерства охорони здоров’я України, до складу Ради з відновлення Охматдиту увійшли:

1. Яко Сільє – Постійний представник UNDP Ukraine / ПРООН в Україні. 2. Донатас Бутку* – Радник-посланник Посольства Литви в Україні. 3. Ігор Кацитадзе – Спеціаліст з охорони здоров’я UNICEF Ukraine. 4. Володимир Кудрицький – Голова правління НЕК “Укренерго”. 5. Назар Купибіда – Віцепрезидент з фінансів Акціонерного товариства «Концерн ГАЛНАФТОГАЗ» OKKO. 6. Юлія Висоцька – Директор ПрАТ “НВО “ПРАКТИКА”. 7. Evgeniy Gonchar – Начальник відділу з формування політики в сфері програми медичних гарантій та медичного обслуговування МОЗ України. 8. Олена Ларіна – Фахівець внутрішнього контролю НДСЛ Охматдит.

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України, висловив вдячність учасникам за їхню готовність сприяти відновленню лікарні. “Невдовзі відбудеться перше засідання Ради. Ми цінуємо готовність кожного інвестувати свій час і знання в забезпечення прозорого та якісного процесу відновлення Охматдиту”, – зазначив Ляшко у своєму пості на Facebook.

Паралельно триває відбір представників громадянського суспільства для доповнення складу Ради. До 14 серпня 2024 року громадські організації можуть подавати заявки на участь, заповнивши відповідну форму.

Водночас, Мінохорони здоров’я скасувало тендери на технічний нагляд і консультаційні послуги для відновлення Охматдиту. Як стало відомо, рішення було ухвалене після того, як “Наші гроші” виявили проблеми з тендерами, зокрема факт, що переможцем одного з тендерів стала компанія без досвіду, пропозиція якої була однією з найдорожчих серед усіх учасників. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко підтвердив, що угоди з переможцем тендеру ще не укладені, а тендер буде переведено на платформу Prozorro.

Також планується, що кошти благодійних фондів, які призначені для відновлення “Охматдиту”, будуть переведені безпосередньо на рахунок лікарні для забезпечення прозорого використання коштів.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Внаслідок авіаудару, що стався 9 серпня о 11:05, загальна кількість загиблих зросла до 14 осіб, а поранення отримали 43 людини. Атака була здійснена збройними силами РФ і, за попередньою інформацією, ракетою “Х-38”. Влучання сталося у торговий центр Костянтинівки, де розташовані продовольчі та господарські магазини.

На місці події продовжуються слідчі дії. Кількість постраждалих ще уточнюється.

Процесуальне керівництво Донецької обласної прокуратури проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 438 КК України).

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Протягом березня-квітня 2024 року в Україні зафіксовано значне подорожчання харчових продуктів. За словами академіка НАН України, ексголови Ради Нацбанку Богдана Данилишина, середні ціни на основні продукти зросли на 60%. Це підвищення стосується яловичини, свинини, птиці, сметани, масла, соняшникової олії, хліба та овочів “борщового набору”, за винятком капусти та моркви.

Зокрема, вершкове масло з початку року подорожчало на 14 грн, морожена риба – на 13 грн, а кисломолочний сир – на 11 грн. На 5% зросли ціни на сметану та пшеничний хліб. У липні ціни на цибулю піднялися на 15% через сезонне зниження пропозиції, хоча вони все ще залишаються на 26% нижчими, ніж минулого року. Наприкінці липня дефіцит огірків спричинив їх подорожчання на 25%, і тепличні комбінати змушені продавати свою продукцію утричі дорожче, ніж у 2023 році.

Молочні продукти також почали дорожчати, і очікується, що до кінця року їхня ціна зросте на 20%. Це пов’язано з тим, що виробники намагаються компенсувати збитки, завдані відключеннями електроенергії та літньою спекою, що призвело до псування продукції.

До кінця 2024 року в Україні очікується подальше подорожчання продуктів, головним чинником якого є дефіцит електроенергії. За прогнозами виконувача обов’язків міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, залежно від тривалості використання генераторів, можливе підвищення цін на 5-10%.

Висоцький окреслив два сценарії: песимістичний, що передбачає збільшення цін на 10% через постійне використання генераторів, і оптимістичний, згідно з яким зростання цін може становити лише 3-5%, якщо до жовтня підприємства переважно працюватимуть з підключенням до звичайного мережевого живлення.

Обидва сценарії залежать від стабільності електропостачання, яке є ключовим фактором для переробних підприємств. Ті з них, що будуть залежати від автономних джерел енергії, зіткнуться з вищими витратами, що вплине на кінцеву ціну продукції.

Крім того, підвищення тарифів, цін на паливо та ослаблення гривні теж сприятимуть зростанню цін. Така ситуація вимагатиме від українців готовності до збільшення витрат на харчування та може змусити шукати альтернативні шляхи забезпечення продовольчої безпеки. З іншого боку, це стимулюватиме підприємства до підвищення ефективності виробництва та зменшення залежності від зовнішніх джерел енергії.

Українські фермери, особливо ті, що працюють у південних та східних регіонах, стикаються з великими труднощами через відсутність дощів та збитки врожаю. У таких умовах підтримка фермерів є життєво важливою, оскільки вони відіграють ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни.

Стабільне електропостачання залишається критично важливим для стабілізації цін на продукти. За словами народного депутата України Дмитра Соломчука, саме стабільність енергопостачання може зупинити зростання цін, хоча на глобальному рівні ситуація залишається складною через дефіцит сільськогосподарських культур.

Однією з важливих ініціатив, яка може допомогти стабілізувати ситуацію, є залучення 50 мільйонів євро підтримки від Європейського Союзу на ремонт і розвиток портової інфраструктури, що сприятиме швидшому експорту зерна та інших продуктів. Крім того, на думку Соломчука, отримання літаків F-16 для захисту українського неба та аграрної інфраструктури є важливим кроком для забезпечення стабільності в аграрному секторі.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Ось, наприклад, візьмемо для аналізу свіженького представника спортивної еліти — в.о. міністра молоді та спорту Матвія Бідного. Ще вчора мало кому відомий державний службовець, сьогодні він вже опікується долею наших олімпійських надій. Але перед тим як ми потрапимо в солодкі обійми ейфорії від цього кадрового досягнення, давайте зануримося в маленький, але смачний факт: Бідний був призначений після того, як попередній міністр Вадим Гутцайт «добровільно» пішов з посади. Ну, знаєте, добровільно, як то кажуть, з примусу.

Так, Гутцайт, який ледь встиг посидіти у своєму міністерському кріслі, встиг також «оскандалитися» зверненням до президента Міжнародного олімпійського комітету. Але не через те, що зробив щось погане, ні — він лише намагався повернути у спорт представників так званих «організацій» з окупованих територій. Це, мабуть, був його креативний спосіб показати, що спорт — поза політикою. Але чомусь ніхто не оцінив його благородного наміру, і вже за місяць він опинився на виході з міністерства.

А хто ж його замінив? Матвій Бідний — той самий, що ще вчора був «порядним» заступником і обіймав різноманітні посади з 2016 року. Ну, майже молодий і перспективний кадр, якби не одне «але».

Бідний, який сидів на схемах з 2020 року, отримав усю владу над фінансами після відставки Гутцайта. Наприкінці 2023 року між Гутцайтом і Бідним виник конфлікт через розподіл “відкатів” за проекти, закриті наприкінці року. Ці проекти були ініційовані Гутцайтом, але гроші на них вже витрачав Бідний, який не збирався ділитися з колишнім шефом. Виникає конфлікт. Це було б епічне кіно, якби не реальність. На боці Гутцайта були його міжнародні зв’язки (включаючи бізнес-інтереси в Росії) і підтримка бандитського світу України, тоді як Бідного підтримували політики, пов’язані з Партією регіонів, включаючи Татарова, який прикривав його діяльність. Ситуація досягла такого рівня, що обидва звернулися до Офісу Президента, але їм було рекомендовано знайти компроміс.

Спортивні тренувальні збори або “як прожити на 20% від заявленої суми”

І під керівництвом Бідного Міністерство молоді та спорту перетворилося на креативну лабораторію для розробки корупційних схем. Один із найпопулярніших напрямків – це тренувальні збори та змагання. Ось вам реальна картина: за документами – одномісні номери, триразове харчування з шведським столом. На практиці – двомісні номери, порційне харчування і ще добре, якщо воно буде триразовим. Різниця в грошах? Правильно, вона йде на “непередбачувані витрати”. А найкращий приклад – чемпіонат України зі спортивної гімнастики. Стелла Захарова просила 10 мільйонів гривень, але експерти сміються – реальна вартість не більше 1,5 мільйона. А от як витратити решту 8,5 мільйона – це вже мистецтво.

Ще один напрямок – це замовлення додаткових промоцій. Наприклад, виступ Джамали на Олімпійських іграх обійшовся в 10 тисяч доларів. “Так це ж Джамала!” – скажете ви. Але от невдача – Леді Гага виступала абсолютно безкоштовно. І чим вона гірша? Просто, мабуть, не зрозуміла, що можна було б трохи заробити. Ну а що ж? В наш час треба бути розімнішою!

Матвій Бідний: політичні зв’язки та сімейні скандали

Бідний не лише майстер у фінансових схемах, а й у виборі родичів. Він, як з’ясувалося, має доволі цікаві сімейні зв’язки, які заслуговують на увагу. Його дружина Вікторія Дашутіна – донька відомого бізнесмена і колишнього надепа від «Партії Регіонів» Григорія Дашутіна. Вікторія живе у Словенії, де керує сімейним підприємством. Саме на неї оформлено чисельне майно сім’ї в.о. міністра. У деклараціях він вказував і родинні зв’язки з Вікторією Дашутіною та спільне майно зі скандальним Григорієм Дашутіним.

А тепер цікаво: у червні 2023 року Дашутін був затриманий правоохоронцями за звинуваченнями у створенні злочинної організації та сприянні державі-агресору. Згідно з матеріалами кримінальної справи, продукція підприємств Полтавського трубомеханічного заводу та “ВНДІкомпресормашу” Дашутіна постачалася до російської федерації та Білорусі. Правоохоронці з’ясували, що промислово-інноваційна група компаній, яка належить родині колишнього народного депутата Дашутіна, з 2014 року постачала державним підприємствам Росії високоефективні вузли, агрегати та деталі пневматичного обладнання. Компресори та компресорні установки, вироблені цією групою, є важливими компонентами для бойових залізничних ракетних комплексів 15П961 “Молодець”, що знаходяться на бойовому чергуванні у складі ракетних військ стратегічного призначення РФ.

Вікторія Дашутіна офіційно є власницею кількох компаній, серед яких ТОВ “СОЛАР НСВ”, ТОВ “ДА 4”, концерн “НІКМАС” та АТ “КДРМЗ”. Всі ці компанії також належать родині Дашутіних, включаючи Григорія Дашутіна, Раїсу Дашутіну та Артема Дашутіна.

Незважаючи на заяви про вихід Вікторії з родинного бізнесу, дані платформи YouControl показують, що вона досі є активним власником. А це означає, що сімейні зв’язки Бідного і Дашутіних залишаються міцними, і це не може не викликати занепокоєння.

Але це ще не все. Виявилося, що тесть Бідного мав тісні зв’язки з російськими військовими підприємствами. Протягом перших 16 місяців повномасштабної війни його підприємства постачали до росії комплектуючі на суму понад 160 мільйонів гривень.

До речі, сам Бідний в минулому він був помічником-консультантом у нардепа Андрія Портнова, колишнього заступника голови Адміністрації президента Януковича. І хоча він запевняє, що вже давно не підтримує контактів з Портновим, але тут питання чи можна вірити просто на слово?

Висновок: Спорт – це бізнес, а не забавка!

Звичайно, спорт – це серйозно. А якщо у вас є доступ до бюджетних коштів – то це ще й прибутково! На жаль, на цьому тлі питання розвитку спорту в Україні відходять на задній план. Головне – щоб усі отримали свою долю. І хто знає, можливо, у майбутньому побачимо ще більше таких талановитих управлінців, які зможуть зробити спорт дійсно “прибутковим”. Але вже не для держави чи спортсменів, а для себе, улюблених.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За словами білоруського лідера, ввечері 9 серпня військово-повітряні сили та протиповітряна оборона Білорусі були переведені в підвищену бойову готовність після того, як було зафіксовано близько десятка дронів, що нібито порушили повітряний простір країни. Лукашенко зазначив, що кілька з цих безпілотників було знищено на висоті півтора кілометра вже о 19:04.

“Вночі і зранку проводиться пошук уламків, ми підозрюємо, що це були ударні безпілотники. Вони порушили наш повітряний простір і летіли з боку України”, – заявив Лукашенко. Він також стверджує, що інші безпілотники були “передані” Росії, зазначаючи, що Білорусь і Росія мають об’єднану систему ППО.

Лукашенко додав, що безпілотники спочатку нібито були націлені на Смоленськ, але змінили свою траєкторію і направилися в Ярославль. За його словами, всі цілі були перехоплені російською системою ППО.

Відзначаючи серйозність ситуації, Лукашенко пригрозив, що будь-які подальші провокації залишаться без відповіді. Ці заяви продовжують напружену ситуацію в регіоні та підкреслюють зростання напруженості між Білоруссю і Україною.

Станом на зараз, немає підтвердження з боку українських офіційних осіб про причетність України до інциденту. Важливо зазначити, що такі звинувачення можуть мати значний вплив на міжнародні відносини та регіональну безпеку.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Наступ на курському напрямку має певні цікаві нюанси на які я б хотів звернути увагу, бо це може стати достатньо важливим фактором у російсько-українській війні. Почну з глобального…

Давайте чесно, росіяни фактично проковтнули мовчки українську відповідь. Крім алкаша Мєдвєдєва ніхто жодних заяв не робив, і навіть Китай мовчить про «територіальну цілісність», чи вже сам підтягує свою армію до кордону? Цей фактор здіймає рівень небезпеки по всіх російських регіонах і при умові розвитку подій на нашу користь буде грати проти російської влади (хоча з їх рівнем поліцейської держави неправильні думки вибивають кийками).

Вперше за два з половиною роки війни українські воїни володіють тактичною ініціативою, фактично перехвативши її у росіян (головне її втримати тепер). Така тактика росіянами використовувалась з початку 2023 року, коли вони змушували українців рефлексувати на різних ділянках лінії фронту без можливості реального планування військових операцій і ефективного використання резерву. Тепер так змусили рефлексувати росіян і при правильній стратегії це може дати ефект декількох проривів російської оборони.

Нова тактика використання РЕБів та FPV дронів. Тут у нас був пріоритет з перших днів війни, але зараз, коли росіяни швидко навчаються протидіяти нашим методам боротьби, хочу відмітити новітні можливості наших операторів дронів. Русня виє, що вони вже обмежили використання гелікоптерів, бо дрони СБУ збивають їх прямо у повітрі. Тобто техніку вартістю під 20 мільйонів доларів збиває українській винахід вартістю в тисячі разів дешевший. Це взагалі цікава історія, що саме Служба безпеки України часів Малюка стала реальним новатором в цій війні, спочатку змінивши ситуацію в Чорному морі на нашу користь, а тепер ще й може вирішити питання й з пануванням у повітрі.

Ну й поки ще під питанням, але можливий фактор Курської АЕС. Якщо її вдасться взяти під контроль, то це стане гарною розмінною монетою у перемовинах про захоплену росіянами ЗАЕС. І тут росіяни самі показали, як можна захопити та утримувати АЕС, так що не скидаємо поки що цей фактор. А для нас ЗАЕС важлива на зимовий період.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Цікаво, що цей “грошовий бум” відбувся саме в липні, коли Україна зіткнулася з найжорсткішими графіками відключень електроенергії. Люди по всій країні змушені були проводити по 14-16 годин на добу без світла, але, здається, що вищому керівництву НЕК “Укренерго” це тільки додало мотивації. Адже з таким розривом у розподілі ресурсів, можна зрозуміти, що менеджмент компанії в цей час не втрачав часу дарма і доклав усіх зусиль для “світлого майбутнього” свого банківського рахунку.

За даними “Укренерго”, за перші сім місяців 2024 року зарплата керівництва компанії сягнула майже 22 мільйонів гривень. Це означає, що кожен із п’яти членів правління – Володимир Кудрицький, Олексій Брехт, Сергій Галаган, Олег Скрипник та Андрій Немировський – отримав у середньому 4,4 мільйона гривень за цей період.

Що ж, у той час як прості громадяни сиділи в темряві, керівництво “Укренерго”, вочевидь, працювало в “більш світлих” умовах. Проте залишається питання: чому на фоні таких серйозних проблем з електропостачанням та посиленням соціального напруження, зарплата керівників компанії тільки зростала? І чи не час поставити ці запитання не лише керівництву НЕК “Укренерго”, але й усім, хто відповідає за функціонування енергосистеми України?

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Для посилення своїх штурмових можливостей російські командири залучили додаткові підрозділи загону “Шторм” 153-го танкового полку 47-ї танкової дивізії. Російські війська активно готуються до масованого наступу: зокрема, вживають заходи з логістичного забезпечення та зосереджують сили на ключових позиціях у місті.

Зокрема, у Вовчанську ворог планує штурмові дії у кварталі багатоповерхової забудови та в районі Агрегатного заводу. Українські військові активно протидіють цьому наступу, завдаючи ударів по ворожій техніці та інфраструктурі. За останню добу українські воїни знищили або пошкодили 56 одиниць озброєння та військової техніки, включаючи танк, броньовані бойові машини, артилерійські системи, автомобілі, спеціальну техніку та безпілотники. Крім того, було ліквідовано 67 укриттів особового складу противника, стартовий майданчик запуску безпілотних літальних апаратів та місця зберігання боєкомплекту.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Привілейоване місце для Беленюка

За правилами Олімпійських ігор, у греко-римській боротьбі від країни може виступати лише один спортсмен – перший номер збірної. Новіков, який роками виступав за Україну, вимагав провести чесний відбір, зокрема, очний поєдинок проти Жана Беленюка для визначення представника.

Жан Беленюк, заслужений чемпіон, на момент Олімпіади мав 33 роки. Це вже досить солідний вік для боротьби, і сам Беленюк оголосив про завершення кар’єри після Ігор. Водночас іранець Аліреза Мохмадіпіані, якому Беленюк програв, був молодим спортсменом віком 22 роки.

Несправедлива дискваліфікація

Семен Новіков, який був молодшим за Беленюка на 7 років і вже завоював титул чемпіона Європи, сподівався на справедливе змагання за місце в олімпійській команді. Проте, як стверджує Новіков, менеджмент збірної та функціонери не врахували його вимоги і надали перевагу Беленюку без відповідного відбору.

Відомо, що Жан Беленюк також є депутатом від фракції “Слуга народу”. Це викликало підозри, що його статус вплинув на рішення тренерів і чиновників, які вирішили підтримати його, незважаючи на об’єктивні спортивні досягнення Новікова.

В результаті, Семен Новіков вирішив виступати за Болгарію, де отримав шанс довести свою перевагу. І він це зробив, здобувши золоту медаль на Олімпіаді. Це стало значною перемогою для Болгарії, яка вперше виграла золото в цій дисципліні, а Україна, таким чином, втратила потенційно свою четверту золоту медаль на цих Іграх.

Корупційні проблеми та непрозорі рішення у спортивному менеджменті стали причинами, через які Україна втратила можливість завоювати золоту медаль на Олімпіаді в Парижі. Семен Новіков, попри всі перепони, продемонстрував свою майстерність і привів Болгарію до великої перемоги.