Війна

Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради, викликав хвилю обговорень своїм висловленим сумнівом у виконавчій ефективності економічного бронювання від мобілізації. Він переконано стверджує, що подібні заходи не демонстрували своєї дієвості в будь-якій країні світу. Це заявлення викликало серйозне обговорення серед політичних коліг та експертів.

Спростувати або підтримати ці слова Руслана Стефанчука – завдання не лише політично значуще, але й важливе з погляду реальної ефективності стратегій економічної стабільності. Дійсно, у багатьох країнах світу спроби впровадження економічного бронювання від мобілізації часто супроводжувалися суперечками та неоднозначними результатами.

Поряд із цим, варто визнати, що ситуація в кожній країні унікальна, і те, що не працює в одному місці, може стати успішною стратегією в іншому. Тому обговорення і аналіз досвіду різних країн у цьому питанні є надзвичайно важливими для розробки оптимальних стратегій економічного розвитку та забезпечення національної безпеки.

Відповідно, слова Руслана Стефанчука варто сприймати як стимул для глибшого аналізу і обговорення з питань ефективності заходів економічного бронювання від мобілізації, а також для пошуку інноваційних шляхів забезпечення економічної стійкості та безпеки.

За словами Стефанчука, зачасту за “привабливою фразою” втрачається логіка процесів, і дуже мало країн, де такий підхід працює.

Водночас глава Верховної Ради наголосив на необхідності забезпечення рівноправності перед обов’язками захищати країну та справедливості в цьому контексті.

У Верховній Раді розглядаються дві можливі моделі економічного бронювання від мобілізації та військової служби. Одна з цих моделей передбачає бронювання для осіб із заробітною платою понад 35 тисяч гривень, що спричинило хвилю критики в українському суспільстві. Економісти підкреслюють, що мета економічного бронювання полягає в уникненні обвалу економіки, але це вимагає консультацій із українськими роботодавцями.

Харківський міський голова Ігор Терехов анонсував захоплюючий проект – створення підземного міста обсягом у 236 тисяч квадратних метрів. Це інноваційна ідея, яка відкриває широкі можливості для розвитку міста та комфортного проживання мешканців. Згідно з пропозицією, у цьому підземному комплексі планується розташування шкіл, парків, лікарень, торгових центрів та коворкінгів.

Цей амбіційний проект передбачає створення унікального середовища для життя та діяльності мешканців міста. Він не лише забезпечить комфорт та безпеку, а й сприятиме соціальному та культурному розвитку спільноти. Підземне місто стане місцем зустрічей, навчання, розваг та медичного обслуговування, створивши ідеальні умови для повноцінного життя мешканців.

Цей проект є ще одним кроком у напрямку створення сучасного та ефективного міського середовища. Він відображає стратегічний погляд міської влади на майбутнє, де інфраструктура має бути не лише функціональною, а й інноваційною. Такі амбітні проекти демонструють готовність Харкова відповідати викликам сучасності та стати лідером у розвитку міського середовища.

За його словами, місто шукає інвесторів для будівництва безпечного простору під землею. Попередньо необхідно 225 млн євро.

“Там буде побудовано школу, медичні заклади, паркінги, коворкінг та торговельні центри. Це дуже важливо, щоб люди відчували себе в безпеці,” — повідомив Терехов.

Підземний центр планують побудувати в центральній частині міста. Увійти до нього можна буде зі станції метро, а на поверхні облаштують паркову зону.

Українська влада активно рухається вперед у питанні використання потенціалу ув'язнених для підтримки обороноздатності країни. Міністр юстиції, Денис Малюсько, оголосив про старт історичного процесу звільнення осіб, що перебувають під в'язницею, для вступу до лав Збройних Сил. Згідно з новим законодавством, практично 350 ув'язнених вже отримали свободу, виконавши обов'язковий термін в армії за спеціальною програмою, що передбачає умовно-дострокове звільнення після завершення служби. Цей крок не лише стимулює військову дисципліну та патріотизм серед засуджених, а й сприяє поповненню рядів армії висококваліфікованими кадрами, готовими віддати своєму народу останню краплю крові.

На даний момент до судів подано 4 300 заяв на умовно-дострокове звільнення, і судова система активно розглядає більшу частину цих заяв. Малюська зазначив, що до 20 000 ув’язнених, включаючи тих, хто перебуває у попередньому ув’язненні, можуть бути завербовані для служби в українській армії.

Ця політика нагадує практику, яку широко використовує Росія для зміцнення своїх Збройних сил, проте є суттєві відмінності. Російська програма відкрита для ув’язнених, засуджених за насильницькі злочини, тоді як український закон не поширюється на осіб, засуджених за два і більше вбивства, зґвалтування або інші тяжкі злочини. Особу, засуджену за одне вбивство, може бути звільнено лише за відсутності обтяжливих обставин, таких як сексуальне насильство.

Малюська підкреслив, що основними причинами ухвалення цього закону є труднощі з призовом “звичайних” громадян. Він також зазначив, що багато ув’язнених, які наразі відмовляються від умовно-дострокового звільнення, вичікують, щоб подивитися, як складеться доля першої хвилі добровольців. Вони хочуть дізнатися, наскільки якісною буде підготовка новобранців, чи задоволені нові солдати і колишні ув’язнені, та чи добре з ними поводяться.

“Це буде ключовим моментом,” – наголосив міністр, підкреслюючи важливість якості підготовки та ставлення до новобранців для успіху цієї ініціативи.

Георгій Біркадзе, колишній керівник Броварської районної державної адміністрації, несподівано опинився в центрі скандальної події, розкриваючи його співучасть у злочинних справах. Цей неочікуваний поворот подій викликав шок та обурення серед місцевої громадськості, яка довіряла його діяльності як державного службовця.

Після розкриття інформації про його причетність до злочинної групи, громадськість вимагає ретельного розслідування та найсуворіших кримінальних покарань для всіх співучасників цієї неправомірної діяльності. Безумовно, цей випадок став великим викликом для правоохоронних органів та судової системи, щоб забезпечити справедливість і покарання винних.

Такі події нагадують про важливість постійного контролю за діяльністю державних посадовців та необхідність посилення механізмів антикорупційного контролю. Тільки встановлення ефективних механізмів моніторингу та прозорості може запобігти подібним випадкам у майбутньому і зберегти довіру громадян до державної влади.

Деякі співробітники Національного антикорупційного бюро (НАБУ) отримують гроші за передачу інформації заступнику керівника Офісу Президента Олегу Татарову. Організацією цього процесу керує перший заступник директора Бюро, Гізо Углава.

Углава через свого близького товариша, екс-голову Біркадзе, передавав інформацію Татарову у ряді кримінальних справ, включаючи справу “великого будівництва”. Однак, насправді, йшлося про випадки розкрадання коштів, у яких фігурували смотрящі за розкраданням бюджетних коштів та голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації Валентин Резніченко.

Углава, за допомогою детектива НАБУ Валерія Полюги, передавав фігурантам інформацію про заплановані слідчі дії, що мінімізувало їхню ефективність.

Зараз Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Управління внутрішнього контролю НАБУ розслідують цю справу. Вже проведено ряд слідчих дій, здійснено обшуки у Біркадзе та Полюги, і зібрані докази. Гізо Углаву відсторонили від виконання обов’язків першого заступника директора НАБУ.

Мосійчук вважає, що для забезпечення честі та виживання антикорупційної структури в Україні необхідно негайно арештувати Полюгу, Углаву, Біркадзе та Татарова. В іншому випадку, за його словами, можуть з’явитися політики, які будуть вимагати ліквідації НАБУ через його фінансову неефективність, схожі процеси вже мають місце в Польщі та Словаччині.

Український ринок праці продовжує переживати період викликів і проблем, які виникають ще з моменту початку широкомасштабних воєнних подій. Поняття "кадрового голоду" стало вже не лише терміном, а реальним станом справ. За останні два роки відбулося цікаве явище: хоча кількість вакансій на ринку зросла, конкуренція серед шукачів роботи залишається на низькому рівні, знаходячи своє обґрунтування в різних чинниках, що перетинаються.

Одним із ключових аспектів, який впливає на цю динаміку, є демографічні зміни, спричинені не лише війною, але й багатьма іншими факторами, такими як еміграція, сімейні та особисті обставини, а також зміни у структурі робочої сили. Це призводить до важливої відмінності між кількістю вакансій і попитом на робочу силу, що не завжди знаходиться у збалансованому стані.

Додатковою причиною "кадрового голоду" є проблема кваліфікації. Незважаючи на існуючу кількість вакансій, значна частина з них вимагає специфічних навичок та кваліфікації, які не завжди можна знайти серед наявних шукачів роботи. Це ставить під сумнів ефективність системи освіти та підготовки кадрів, а також актуальність навичок, які формуються у процесі навчання.

Варто також зазначити, що становлення ринку праці в умовах постконфліктного періоду потребує не лише розвитку економіки та інфраструктури, але й впровадження ефективних механізмів соціальної підтримки, реінтеграції біженців та ветеранів, адаптації до нових ринкових реалій. Тільки комплексний підхід може забезпечити розв'язання проблеми "кадрового голоду" та створити стійкі передумови для подальшого розвитку українського суспільства.

Кількість пропозицій роботи в Україні продовжує зростати, але конкуренція залишається низькою. На весну цього року великі робочі портали звітують про рекордну кількість вакансій, яка перевищує навіть довоєнні показники. Лише за останній місяць портал Work.ua розмістив 111 тисяч пропозицій роботи, порівняно з попереднім рекордом у вересні 2023 року – 106 тисячами вакансій. Перед війною на порталі robota.ua щомісяця розміщувалося 90 тисяч вакансій (дані за січень 2022 року), а у березні 2024 року цей показник збільшився до 102 тисяч вакансій.

Ці дані свідчать про відновлення бізнесу. На сьогоднішній день ринок праці у 14 регіонах пропонує більше вакансій, ніж у лютому 2022 року. Найбільше роботи у квітні 2024 року з’явилося у Рівненській, Тернопільській, Закарпатській, Чернівецькій та Житомирській областях. Кількість пропозицій від роботодавців також зросла на 7-9% у Київській, Львівській, Дніпропетровській та Одеській областях.

Проте кількість шукачів роботи майже не змінюється. На порталі Work.ua у квітні свої резюме розмістили 320,6 тисяч людей – майже така сама кількість, як у попередній місяць. Однак через збільшення кількості вакансій, конкуренція продовжує зменшуватися.

Щодо вакансій, найбільше запитувані посади залишаються продавцем, водієм та менеджером з продажу. За даними Державної служби зайнятості, найбільше вакансій пропонували у сфері обслуговування. Також зросла кількість пропозицій роботи у готельно-ресторанному бізнесі та туризмі. У цих галузях найбільш затребуваними стали посудомийники, покоївки, офіціанти, бармени, адміністратори ресторану чи готелю.

Щоб вирішити проблему кадрового дефіциту, роботодавці вдаються до різних методів. Зокрема, вони впроваджують перекваліфікацію співробітників, програми для молодих фахівців, автоматизують процеси та використовують аутсорсинг. Також збільшилася кількість вакансій, за якими роботодавці готові приймати ветеранів, людей без досвіду, пенсіонерів, студентів і людей з інвалідністю.

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації призвело до кризової ситуації на ринку праці через міграцію громадян та мобілізацію чоловіків до лав Збройних Сил України. Серед причин кадрового голоду – значний дефіцит кваліфікованих кадрів та представників робітничих професій.

У Харкові сьогодні вже вдруге вразивших потужних вибухів. За наявною інформацією, цілі російських військ потрапили до мирного спального району міста, особливо вразивши будівельний гіпермаркет, де щойно виповнювалися буденні покупки та розважалися місцеві мешканці. Цей трагічний інцидент викликав серйозне занепокоєння та обурення у місцевій громаді та всьому світі. Загострення конфлікту на сході України тільки підкреслює необхідність мирного врегулювання та захисту цивільного населення від жорстокості війни. Влада й громадськість спільно зусилями намагаються надати допомогу постраждалим та забезпечити безпеку всім мешканцям у разі подальших загроз.

Про це повідомив міський голова Ігор Терехов. Станом на 16:32 відомо про двох загиблих і щонайменше чотирьох поранених.

“Попередньо, влучення сталося у спальному районі міста, в щільній цивільній забудові. Усі відповідні служби працюють на місці влучання,” — йдеться у повідомленні. Пізніше мер уточнив, що удар припав на будівельний гіпермаркет.

“Попередньо, влучання сталося в будівельний гіпермаркет. Маємо інформацію про жертви та постраждалих — потребує уточнення,” — зазначено у повідомленні.

Моніторингові чати повідомляють, що удар могли завдати російські терористи з використанням КАБ. За декілька годин до цього у спальному районі було помічено розвідувальний дрон росіян.

Після вибуху у небо піднявся густий чорний дим. Місцеві телеграм-канали повідомляють, що удар припав на “Епіцентр”.

Прикордонний патруль на Закарпатті спостерігав за двома незнайомцями, які незаконно перетинали кордон. Навіть після того, як прикордонник здійснив два попереджувальні постріли у повітря, порушники не зупинилися. Коли прибула підтримка, виявилося, що зловмисники вже успішно перетнули державний кордон України і навіть встигли викрасти зброю у співробітника ДПСУ. Цей інцидент підкреслює загрозу нелегальному перетину кордону та необхідність посилення контролю на прикордонних ділянках.

Інцидент стався на ділянці ОВС “Ділове” — ОІПС “Богдан”. Згідно з повідомленням журналіста Віталія Глаголи в телеграм-каналі, два чоловіки, які намагалися незаконно перетнути кордон між Україною та Румунією, після виявлення себе через сигнальну міну, атакували одного з прикордонників.

“Після того, як прикордонник помітив двох чоловіків біля кордону, він виконав два попереджувальних постріли в повітря. Однак, замість того, щоб зупинитися, порушники напали на прикордонника і відібрали у нього пістолет “Форт 12 Р”. Під час втечі порушники здійснили п’ять пострілів у бік прикордонника, але, на щастя, не влучили”, — відзначив Глагола.

За даними репортера, зловмисникам вдалося уникнути зачіпки прикордонників і втекти через державний кордон разом зі зброєю ще до прибуття підмоги.

В даний момент проводиться розслідування цього інциденту. Поліція Закарпатської області поки що утримується від коментарів щодо цієї події, проте тема порушення державного кордону була відзначена у зведеннях правоохоронців за останню добу.

Зокрема, правоохоронці провели обшуки у організаторів схеми незаконного переправлення військовозобов’язаних через державний кордон. За оперативними даними, канали переправлення функціонували в Тячівському та Берегівському районах, використовуючи як сухопутні, так і водні маршрути з використанням човнів.

Під час проведення обшуку у підозрюваних правоохоронці виявили та вилучили чотири гумові човни та весла до них, бінокль, сім елітних автомобілів, 12 мобільних телефонів і суму валюти.

Тим часом, кількість осіб, які намагаються уникнути призову до військової служби, залишається стабільною, і часті спроби уникнути мобілізації, наприклад, перепливання річки Тиси, закінчуються трагічно: багато військовозобов’язаних гинуть.

За останні дні надійшла інформація від нашого джерела, яка свідчить про намір Банкової системи перенести відповідальність за невдачі у розвитку харківського напрямку на плечі військових, які знаходяться на передовій та виконують бойові завдання. Це ставить під сумнів дієвість заходів, спрямованих на боротьбу з корупцією, оскільки вони часто визначаються не офіційними чиновниками, а нижчим рівнем персоналу і штабною роботою, які, як відомо, часто стають об'єктом внутрішнього розслідування через факти корупції в особливо великому масштабі.

Це вже пряме протистояння офісних і військових.

Порушення кордону в Харківській області 10 травня, здійснене російськими військами, могло статися через недбалість українських військовослужбовців, встановив Ленінський районний суд Харкова у своєму рішенні від 22 травня.

ДБР звернулася до суду із клопотанням про тимчасовий доступ до документів у зв’язку з розслідуванням фактів недбалого ставлення до військової служби.

Суд дав дозвіл на доступ до документів бойового управління, документів про посадові обов’язки командира та його заступників, планування бойових завдань та підтримки, а також наказів і оперативних директив. Слідчий також отримав тимчасовий доступ до матеріалів, які перебувають у володінні мобільного оператора.

Прорив лінії фронту був зафіксований о 5:00 10 травня, що викликало обурення та поширення інформації в соціальних мережах та медіа. Однак начальник ОВА Олег Синєгубов заявив, що ситуація на Харківському напрямку стабілізувалася, а прорив зупинено завдяки діям певних військових підрозділів.

У підніжжі нічного міста, в серпантині світла й тіні, зародилася бурхлива інцидентна сторінка, де переплелися долі цивільних душ та вояків у зеленій маскуючій оболонці. Метушливі кадри, відлунням увійшли в історію, як складний мозаїчний рисунок на шматку реальності, що пройшов через об'єктив камери та зазнав віртуального відтворення у мережі.

У тій нічній атмосфері, на тлі спокусливої морської безодні, плелися неспокійні епізоди, ніби акорди недопізнаної симфонії, де різні голоси лунали у хаотичному злитті. Це був день, коли темрява стала свідком протистояння, коли душі, переплелившись у мить спільної дії, розповіли свої історії та вибухнули емоціями на тлі невизначеності та непередбачуваності.

У камерній панорамі цих подій звучали не лише голоси людей, а й відлуння морських хвиль, які, наче крила пташиного польоту, підносили й уносили з собою таємничість та загадковість цієї нічної битви. Аркадія вбралася у відлуння зітканих історій, де кожен момент звучав новою нотою в мелодії сучасного світу.

І хоча ці події надихають на роздуми, вони також викликають питання щодо сутності і взаєморозуміння суспільства, його прагнень та роздумів. Втім, серед всієї віртуальної метушні та невпорядкованості, важливо пам'ятати про значення розмови, діалогу та злагоди, щоб наші взаємини могли будуватися на основі взаємоповаги та взаєморозуміння.

На відеозаписах видно, як кілька десятків людей зіткнулися, серед яких були і ті, хто мав на собі військову форму. З’явилася інформація в мережі, що в сутичці взяли участь особи, що працюють у місцевому військкоматі.

Однак Одеський обласний територіальний центр та служба безпеки прокоментували подію, наголошуючи, що інформація про участь представників військкомату є неправдивою. Вони заявили, що це фейкова інформація, спрямована на дестабілізацію ситуації в країні. Правоохоронні органи також заперечили наявність військовослужбовців у сутичці між цивільними.

Командування Одеського обласного територіального центру та служби безпеки осудило будь-які прояви насильства і наголосило на важливості єдності та відповідальності в цей непростий для країни час.

За даними Інституту вивчення війни у США, виникає суттєва сумнівність щодо зацікавленості росіян у конструктивних переговорах щодо військового конфлікту в Україні. З неофіційних джерел іноземних ЗМІ дійшла інформація, що Росія не проявляє істотного бажання вести розгорнуті та продуктивні дискусії на цю тему. Висування конструктивних пропозицій може виявитися ключовим кроком у залученні Росії до співпраці та сприяти її готовності до мирного врегулювання конфлікту. Такі ініціативи, відповідно, мають потенціал сприяти зменшенню напруги та підготовці до ефективного врегулювання ситуації, відвертаючи можливість подальшого ескалації військових дій.

За звітом Інституту, аналіз показує, що конфіденційні заяви для іноземних ЗМІ різко відрізняються від офіційної позиції Росії та її дій. Зокрема, з грудня 2023 року в Кремлі все частіше звучить мова про бажання Росії розширити свої території в Україні та повністю знищити українську державність та ідентичність.

Нещодавні напади на Харківську область свідчать про зацікавленість Росії у досягненні максимальної перемоги в Україні, а не в замороженні конфлікту.

Таким чином, припинення вогню, яке передбачає визнання окупованих територій частиною Росії, підкреслило б готовність обговорювати територіальну цілісність України. Це могло б створити можливість для Кремля вимагати подальших територіальних уступок та оскаржувати ідею української державності.

Додатково, Росія могла б використовувати припинення вогню для підготовки до майбутніх військових операцій в Україні, щоб змінити владу та демілітаризувати країну.

Інститут також вважає, що у випадку перемоги в Україні, Росія може використати ресурси та людей для конфронтації з НАТО. Таким чином, Кремль може продовжувати зацікавленість у переговорах, щоб впливати на рішення щодо підтримки України та отримати поступки від Заходу.

Посилаючись на чотири російські джерела, Володимир Путін вважає за краще зупинити війну в Україні і досягти припинення вогню за умови визнання поточних ліній фронту. Він вважає, що територіальних здобутків у війні достатньо, а будь-які нові досягнення потребуватимуть нової мобілізації, якої він бажає уникнути.