Війна

Національний банк України (НБУ) оголосив про можливе введення нових обмежень на P2P-перекази між рахунками фізичних осіб до завершення червня 2024 року. Згідно з цими нововведеннями, ліміт на перекази буде обмежений сумою в 100 тисяч гривень на місяць, а також до 30 транзакцій за місяць для кожного рахунку. Це рішення прийняте для забезпечення більшої фінансової безпеки та контролю над потоками коштів у країні. Зазначені обмеження будуть введені з метою запобігання можливих фінансових ризиків та недозволених операцій. НБУ планує ретельно моніторити виконання цих обмежень та, за необхідності, вносити коригування до встановлених правил. Водночас, ухвалення таких заходів передбачається для забезпечення стабільності та надійності фінансової системи України.

Нові обмеження вчора анонсував заступник голови Нацбанку Дмитро Олійник.

Він пояснив їхню необхідність протидією нелегальному гральному бізнесу, де заведено ганяти кошти між рахунками фізосіб. А також протидією ухиленню від сплати податків.

«А ще так сподіваються перемогти відкриття карток на підставних осіб, що стало справжньою модою останнім часом – коли картки відкривають на людей похилого віку, студентів або ще когось, а потім передають у користування комусь іншому (третій особі), хто не хоче офіційно “світити” свої фінанси. Поки що йдеться про обмеження кількості та місячної суми транзакцій. Але якщо це не допоможе, створюватиметься реєстр імен (з податковими номерами) таких громадян України, які брали участь у схемах або були «підставними». Щоб усі банки знали цих схемників, і не відкривали їм рахунки. Вони просто не зможуть пройти фінансовий моніторинг на вході”, – розповіло джерело.

На ринку також говорять про ще одну мету, яку не афішують чиновники – про спроби побороти так звані «чорні зарплати». Колись їх називали «зарплатами в конвертах», але тепер це переросло в розкидання грошей по особистих рахунках людей. Податкові органи давно намагаються боротися з цим явищем, зокрема, залучаючи НБУ.

Але банкіри не дуже вірять, що обмеження в 30 вихідних транзакцій на місяць на 100 тис. грн зможе зупинити перекидання гральних або зарплатних грошей. Очікують, що українці, яким потрібно часто перераховувати великі суми, просто відкриватимуть більше рахунків у різних банках. Адже в одному банку поняття не мають, що їхній клієнт робить в іншому.

На поточний момент багато українців мають по 2-3 рахунки, і банківських карток на руках ставатиме тільки більше, оскільки максимальна кількість рахунків на одну фізособу не обмежена чинним законодавством.

На поточний момент Нацбанк ніяк не обмежує максимальну кількість переказів фізосіб між рахунками українських банків. Однак такі обмеження своїми внутрішніми правилами встановлюють самі банки в рамках фінансового моніторингу.

Наприклад, у Приватбанку уточнили, що в нього діє ліміт на 200 вихідних переказів для одного клієнта і 350 – для переказів, що надходять (зарахування коштів). За сумою діє місячний ліміт в 1 млн грн на зарахування і стільки ж на переказ грошей. Але починаючи з 400 тис. грн банк обов’язково запросить інформацію про походження коштів, і, якщо її не буде надано – транзакції зупинять, а рахунок заблокують.

У monobank (Універсалбанк) інші ліміти: 50 переказів (усіх) на день, 100 переказів – на 4 дні і 150 переказів – на місяць. Максимальна сума перерахування – 60 тис. грн на добу. А якщо говорити про місячні ліміти, то вони встановлені різні, залежно від виду банківської картки: MasterCard – до 400 тис. грн, VISA – до 1 млн грн. Але в кожному випадку також діє правило про надання даних про походження коштів при операціях від 400 тис. грн і вище.

Пройшло майже десять років з того часу, як Неля Куковальська знову зайняла посаду керівника заповідника "Софія Київська". Після того, як вона стала генеральним директором, розпочалася нова ера у розвитку заповідника. Але це була не лише ера розвитку природно-заповідного фонду. Для Нелі Куковальської це стала сімейною місією, яку вона віддавала з повним захопленням і ентузіазмом.

За ці роки вона не лише зміцнила екологічні програми та збільшила територію заповідника, але й вдало поєднала свої професійні зусилля з особистими амбіціями. Розширення заповідника стало своєрідним втіленням її сімейних цінностей та спадкового обов'язку перед майбутніми поколіннями.

Кожен крок, кожне вдосконалення в роботі заповідника, ставали підтвердженням того, що Неля Куковальська будує не лише імперію природоохоронного руху, але й спадкову спільноту, де кожен член дбає про довкілля та береже спільну майбутність.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

Її перший заступник – Вадим Кириленко контролює всю господарську частину діяльності заповідника та реставрацію. Він поставив начальником господарсько-експлутаційного відділу свого родича, який проводить усі закупівлі. Виставково-музейну частину контролює Кіра Петрачек, родичі та подруги якої працюють у неї в підпорядкуванні і якось цікаво списують гроші на нові виставки та усілякі програми. Ще Кіра бере гроші за проведення будь-яких заходів на території заповідника, на свою думку встановлюючи тарифи: безкоштовний та космічний.

Сама ж Куковальська приймає важливих гостей, на короткій нозі з міністрами, не вилазить із закордонних відряджень, підтягує пожертвування на реставрації, які важко оцінити у реальних грошах, змінила старенький мерседес на новий Лексус.

Фанатік “русского мира” у серці України-Русі

Для України Софія Київська — не просто пам’ятка архітектури, внесена до списку культурної спадщини ЮНЕСКО. Це символ наступності держави України-Русі.

А тепер уявіть, що у символі української державності править літургія московського патріарха Кирила, що ніби демонструє наступність російської, а не української державності від Київських князів до наших днів.

Зрозуміло, що такі заходи проводилися, потай, із закриттям храму для відвідувачів. І стався один з них 26 липня 2010 року.

Сайт Московського патріархату повідомляв, що на заході були присутні “голова Державного комітету у справах національностей та релігій Ю.П. Богуцький, генеральний директор національного заповідника “Софія Київська” Н.М. Куковальська”. Митрополит Київський Володимир звернувся до Гундяєва: “Святійший Владико і отець! Ми щойно разом з Вами, Предстоятелем Руської Православної Церкви, звершили в історичному місці історичну священнодійство. Протягом 18 років ми не мали такої можливості”.

Звісно, ​​не мали, адже до приходу до влади Віктора Януковича нікому й на думку не спадало насаджувати в Україні “русский мир”, не кажучи вже про проведення служби у Софійському соборі. І тільки завдячуючи пані Куковальська це стало можливим.

Московський патріарх Кирило, тоді, завершуючи молебень, заявив: “У цьому історичному місці, кафедральному соборі Києва та всієї Русі, ми звершили разом богослужіння… На всьому просторі Святої Русі — одні святині, одні святі та одна Церква». Цей вислів став частиною зусиль з насадження “русского мира” в Україні. І сьогодні ми переживаємо страшні наслідки подібних заяв.

Але це не перше, і зрозуміло не останній такий випадок. Працюючи на своїх кураторів з ФСБ, у 2009 році Неля Куковальська намагалась викрасти українські святині, під виглядом передачі експонатів заповідника для виставки “Свята Русь” у Луврі. Це, з зрозумілих причин, сталося без узгодження з Мінкультом. Коли до міністерства надійшли офіційні запити від Лувру, чиновники були шоковані.

Микола Яковина, президент ІКОМОС України, на той момент заступник міністра культури, реагуючи на цей жахливий випадок, заявив, що поведінка Куковальської суперечить принципам професіоналізму та громадянської відповідальності, а також дискредитує процес люстрації.

Генуезька фортеця

До складу Національного заповідника «Софія Київська» входять не лише собор, а й інші пам’ятки архітектури у Києві та Генуезька фортеця у Судаку.

В фортеці Неля Куковальська та Олександр Фарбей, завідувач відділу “Музей Судакська фортеця”, проводили археологічні розкопки. Проте ніхто не ставив знайдених артефактів на облік, через те, що фактично вони були розкрадені.

Після звільнення Куковальської нове керівництво заповідника спробувало провести перевірку фондів, але Олександр Фарбей їх не допустив, а потім звільнився.

Коли перевірка нарешті відбулася вона принесла прикри результати. Виявилось, що цілих 8623 одиниці не врахованих експонатів. Здебільшого це були артефакти з розкопок, проведених у період з 1997 по 2012 рік, але також були знайдені й невраховані предмети, виявлені ще у 1965–1973 роках.

Весь цей матеріал зберігався у перемішку із врахованими експонатами, а нумізматична колекція просто була покладена до бухгалтерського сейфу, до якого мали доступ касири та охоронці музею.

Після обліку експонатів стало зрозумілим, що всі найбільш коштовні експонати з державних фондів, давно відправили на процвітаючий завдяки Нелі Куковальській – ринок чорної археології.

Це, безумовно, шокуючий факт: хто міг подумати, що найпрестижніший у країні заповідник продаватиме на чорний ринок предмети, знайдені археологами абсолютно легально та зареєстровані відповідно до правил розкопок?

Загалом, було втрачено 523 археологічні знахідки. Хоча, напевно значно більше. Ці цифри вражають уяву, а ринкову вартість втраченого навіть важко уявити.

У ході інтенсивної археологічної діяльності у Криму Неля Куковальська не забувала і своїх кураторів з Росії. Унікальні візантійські свинцеві печатки, молівдовули, знайдені в Фортечній бухті Судака, були передані до Державного Ермітажу, ніби для реставрації. По факту – назавжди.

Про печатки відомо з археологічних звітів, але переміщення їх документально не оформлене, тож не зрозуміло, як ці предмети перетнули державний кордон України. Зараз молівдовули згадуються в наукових публікаціях як Ермітажі. Досить щедрий “подарунок” пані Куковальської!

Збагачення Куковальської на “Святій Софії”

Хоч директор заповідника і підчищає інформацію про себе, але вже у 2010 ЗМІ почали говорити про крадіжки на її оздобленні. “Софія Київська” – одне з тих місць, де можна присвоїти гроші з бюджету країни.

Генеральний директор заповідника Неля Куковальська добре розуміє цінність свого посту. Де ще вона могла б так часто вживати фразу “Якби було належне фінансування, ми створили б рай!”? Забуваючи додати, що рай би був її персональний і десь в Дубаї.

До речі, заробляла пані Куковальська не тільки за рахунок держави. Бізнесмени-меценати завжди виявляли особливий інтерес до “Софії Київської”. Тож Куковальська легко грала на меценатських струнах. Вона розповідала, як вдалося отримати 15 мільйонів гривень на реконструкцію, виділених одним із найвідоміших бізнесменів країни. Але цього їй виявилося замало, і вона легко роздула кошторис ще на 25 мільйонів.

Бюджетні кошти, виділені на реконструкцію у 2010 році, практично не вплинули на зовнішній вигляд заповідника. Не допомагає і потік грошей від меценатів, який не вичерпується. Не дивлячись на те, що всі ці гроші йдуть в карман Нелі Куковальської.

Для успішного грабунку меценатів Куковальська навіть створила Фонд розвитку національного заповідника “Софія Київська”, який чомусь знаходиться у квартирі її сусідки, поряд із її розкішною квартирою.

Під опікою її Фонду знаходяться також Кирилівська та Андріївська церкви, Золоті ворота та Судакська фортеця у Криму. Куковальська має величезний вплив у Переяславі-Хмельницькому історико-етнографічному заповіднику.

Скільки можна вкрасти на імітації реставрації, можна взнати, якщо переглянути кошториси на реставрацію Кирилівської церкви. За документами було витрачено близько 5 мільйонів гривень бюджетних коштів. Але одна з фірм оцінила свої послуги значно дешевше – 500 тисяч гривень. Лише 10% пішло на збереження святині, 90% осіли в кишенях Нелі Куковальської.

Куковальська купляє собі квартири, автомобілі, а правоохоронні органи, схоже, не дуже переймаються походженням коштів у чиновниці.

Схематоз з Гостинним двором

Наступний гучний скандал стався вже у листопаді 2021 року, коли національний заповідник “Софія Київська” мала розпочати роботи зі збереження Гостинного двору (Контрактова площа, 4, Київ).

Тоді, міністр культури Ткаченко буквально рейдерським чином захопив незавершеного об’єкта будівництва “Гостинний двір”, і використовуючи підроблений “техпаспорт Гостиного двору 1961 року”, “загубив” всього на всього 10 000 кв метрів в центрі Києва!

“Укрреставрація”, яка вклала мільйони доларів у реконструкцію та будівництво Гостинного двору, але кілька років тому через судові маніпуляції була позбавлена права та можливості завершити роботи, втратили можливість закінчити його, і Ткаченко захопивши його, передав “Гостинний двір” на баланс “Софії Київської”.

Можете собі тільки уявити, скільки багатомільйонних сум з державного бюджету пішло на будівництво та реконструкцію.“Гостинний двір” перетворився би на “особисту годівницю” міністра культури Олександра Ткаченка та Нелі Куковальської.

Але концесіонерам завадило Державне бюро розслідувань (ДБР) та Національна поліція які розпочали розслідування щодо дій Фонду державної власності (ФДМУ) та Міністерства культури.

Однак міністра культури Олександра Ткаченка та генерального директора Національного заповідника “Софія Київська” Нелю Куковальську ці кримінальні інциденти не турбували.

29 вересня 2021 року Кабінет міністрів прийняв розпорядження №1182-р про перерозподіл бюджетних коштів, виділених Міністерству культури в державному бюджеті – 2021. У рамках цього розпорядження на “Гостинний двір” має бути виділено за рахунок перерозподілу бюджетних 5 мільйонів гривень.

Збагачення Куковальської під маскою патріотизму

Витрати бюджету під час війни викликають особливо гостру реакцію суспільства щодо їх раціональності. Проте бюрократи знаходять способи адаптуватися і знаходять нові сфери діяльності, серед яких культурні проекти займають особливе місце.

І ось генеральний директор Національного заповідника “Софія Київська” Неля Куковальська висловлює думка про важливість збереження Софійського собору як символу національної ідентичності і з “патріотичних” міркувань.

“Якщо ми втратимо Софію, ми втратимо ознаку нашої національної ідентичності. Софія – це ознака нашої нації, це місце, де народжувалась держава”, – каже гендиректор Національного заповідника “Софія Київська” Неля Куковальська, пояснюючи необхідність тендеру майже на 80 млн. гривень на реставрацію покрівлі, конструктивних систем та позолоти куполів Софійського собору.

Приводом до цього стало обвалення хреста на куполі Софіївського собору у січні 2022 року. Хрест обвалився, не дивлячись на те, що реставрацію його проводили у березні 2021.

І знову нікого не турбує, що попередній ремонт проведений за керівництва пані Куковальської фактично був лише імітацію, і гроші як завжди, банально вкрали. І потребують ще.

P.S. Куковальская за даними Вікіпедії 1983 року закінчила будівельний факультет Московський інститут інженерів залізничного транспорту, що ніяк не робить з неї ані музейницю, ані діяча культури. Тим не менш, вона генеральна директорка Національного заповідника «Софія Київська» з 2000 року. З невеличкою відпусткою в 3 роки, з 2012 по 2015.

Не дивлячись на те, що тогочасний міністр культури Михайло Кулиняк пояснив звільнення нецільовим використанням 1,6 мільйона гривень, виділених на археологічні розкопки на території заповідника, а також за розкриття саркофага Ярослава Мудрого та реставрацію мозаїк Михайлівського монастиря без узгодження з Міністерством культури,у 2015, після повторного призначення Неля Куковальська, нині позиціонує себе як “жертва злочинного режиму Януковича”.

Український народний депутат Євген Шевченко насторожує громадськість про можливу загрозу відкриття другого фронту з боку Білорусі. В його останньому зверненні Шевченко висловив серйозні обурення та занепокоєння стосовно військово-політичної обстановки, що швидко наростає у нашому сусідньому краї.

«Не хочу нагнітати обстановку. Але, не виключаю відкриття російсько-білоруського другого фронту. І справа не в Януковичі. Разом із Путіним до Мінська приїхали всі. Просто всі. Новий міністр їхньої оборони і сам Лавров. Це погано. Дуже погано!» – пише Шевченко.

Нагадаємо, чутки про можливий вступ Білорусі у війну ходять уже давно, ще з початку війни, хоча досі вони ніколи не підтверджувалися. Лукашенко ці чутки спростовував.

Зараз вступ у війну Білорусі може стати набагато більшою проблемою для України, ніж на початку війни, з огляду на те, що ЗСУ зараз поступаються за чисельністю російській армії, мають обмежені резерви, а відкриття нового фронту ці проблеми дуже серйозно посилить.

Щоправда, немає поки що ознак того, що Білорусь готує ударне угруповання для наступу на Україну. Про великі мобілізаційні заходи в РБ наразі нічого невідомо. Але якщо вони почнуться, це стане першим реальним сигналом про можливість вступу Білорусі у війну.

Утім, в Україні поширена думка, що курсування чуток про вступ Мінська у війну – це інформаційна спецоперація Кремля з метою змусити ЗСУ тримати велике угруповання військ біля білоруського кордону.

Подія, що сталася вчора, має велике значення для нас. Ракетний удар, який вразив друкарню "Фактор-друк", зірвав звичайне течія роботи цього великого підприємства. Друкарня, відома своєю надійністю та високоякісною продукцією, зазнала серйозних пошкоджень внаслідок цього нападу. "Фактор-друк" вважається однією з найбільших українських і європейських друкарень, і її руйнування залишить позначку на видавничій індустрії.

Важливо підкреслити, що друкарня "Фактор-друк" є частиною видавничого холдингу, який також включає в себе видавництво Vivat. Тому ця трагедія сильно вразила не лише виробничий сектор, але й видавничу галузь загалом. Наше видавництво співчуває всім працівникам та керівництву "Фактор-друку" і обіцяє надати всю можливу підтримку в цей важкий час.

Цей нещасний випадок став нагадуванням про безпеку нашого суспільства та необхідність зміцнення заходів безпеки. Незважаючи на те, що ми потрапили у складну ситуацію, ми повинні залишатися обережними та об'єднаними в зусиллях забезпечити безпеку нашої країни та захистити її від подібних інцидентів у майбутньому.

Загинули 7 співробітників.

Сьогодні Зеленський відвідав підприємство.

Керівники друкарні сказали, що вони друкували, зокрема, шкільні підручники. І тепер вони не зможуть їх надрукувати вчасно через руйнування, якщо не зможуть швидко відновити обладнання.

Зеленський пообіцяв, що держава профінансує відновлення друкарні.

Українська влада продемонструвала важливий крок у напрямку підтримки російської опозиції, яким став проведений у Львові форум. На цьому заході зібралися представники різних громадських та політичних коліс, а серед виступаючих був радник глави Офісу Президента України Михайло Подоляк. У своїй промові він підкреслив значущість подібних ініціатив для спільного формування майбутнього Росії, вільного від путінського авторитарного режиму. Такий форум сприяє обміну ідеями, утворенню конструктивного діалогу та визначенню стратегій подальших дій. Важливо, що Україна підтримує громадянське суспільство в Росії на шляху до демократичних змін, що не лише зміцнює дружні відносини між двома країнами, але й сприяє зміні політичного ландшафту в регіоні на краще.

Позитивний коментар щодо форуму також зробив глава української розвідки Кирило Буданов. Він зазначив, що подібні зустрічі сприяють наближенню краху режиму Путіна. Буданов висловив упевненість у тому, що зусилля російської опозиції в поєднанні з міжнародною підтримкою можуть прискорити зміни в Росії​.

Подоляк заявив, що в опозиційних Путіну росіян зараз є шанс побудувати «іншу країну», але цього вдасться домогтися лише «великою кров’ю України». «На жаль, це може статися тільки в результаті військової перемоги, тактичних поразок Росії на полі бою. По-іншому не буде».

Подоляк сказав, що ці поразки можуть бути «не на всьому фронті», а в разі одного великого прориву ЗСУ.

«На відміну від 2022 року, коли вони зазнали поразки на Харківській ділянці, вони не усвідомили, що відбувається, вони готові були воювати. Зараз, якщо подібний прорив десь відбудеться, воювати вони не будуть готові. Тому Росія сильно зміцнилася, щоб цього не допустити”, – сказав він.

Тобто, радник глави ОП вважає, що в разі навіть локальної поразки російської армії на фронті, в РФ, де зараз налаштовують суспільство на «неминучу перемогу», почнуться деструктивні процеси на ґрунті розчарування. Не виключено, що на це і є зараз стратегічна ставка Києва.

При цьому Подоляк вважає «неминучою» зміну влади в РФ у 2024-2025 році.

За його словами, в Росії «в один прекрасний момент все піде обвально», незважаючи на те, що «є песимізм» з цього приводу в Україні та серед російської опозиції. «Два роки і три місяці війни, важко, і здається, що Росія перебудувалася… Усе не так. Об’єктивна логіка процесу незмінна”, – сказав Подоляк.

Він додав, що «трансформація Росії» почнеться за півроку-рік або раніше, і завдання російської опозиції в цей процес «вбудуватися».

Надихає Подоляка на прогнози про швидкий «крах режиму Путіна» торішній заколот Пригожина, який, на думку радника глави ОП, показав, що «силової вертикалі влади в Росії, яка вміє захищатися, немає».

Радник також попросив присутніх «не ображатися і не злитися через те, що в Україні сьогодні є жорстка антиросійськість. Це нормально». «Але якщо ви будете робити ту роботу, яку потрібно робити, ми будемо вам допомагати», – додав Подоляк.

«Ви можете побудувати той тип Росії, яку Україна колись зможе поважати», – сказав радник глави ОП.

При цьому Подоляк виступив проти «Фонду боротьби з корупцією», заснованого Навальним, оскільки його концепція «вкрай небезпечна». «Вона передбачає консервацію того, що є в Росії, на довгі десятиліття», – заявив представник Банкової.

У Польщі стартувала ініціатива надання проїзних документів українським чоловікам, яким закінчився термін дії їхніх національних закордонних паспортів. Цей крок став реакцією на оновлені вимоги України, які встановили заборону на видачу нових паспортів за кордоном чоловікам віком від 18 до 60 років, які підпадають під призовний вік. Така ініціатива має на меті сприяти зручності українських громадян у вирішенні питань перетину кордону та забезпеченні їхньої можливості вільного пересування. Акцент на вирішенні таких аспектів допомагає підтримувати сприятливу та дружню для громадян обстановку між країнами, сприяючи тим самим співпраці та взаєморозумінню на міжнародному рівні.

Польща, як і кілька інших європейських країн, оголосила про готовність допомогти таким українцям.

Про це заявив український підприємець, який виїхав до Польщі, Денис Долинський.

«Тобто ніхто нікого не те що депортувати не буде, вже офіційно їх легалізували. Тому додому ніхто повертатися не буде”, – заявив Долинський.

Він також розповів, що українські бізнеси в Польщі з липня зможуть отримувати кредитування на вигідних умовах, коли ставка еквівалентна інфляції, а українських дітей зобов’язали навчатися тільки в польських школах.

«Це вже інтеграція на повну», – вважає підприємець.

Згідно з відомостями, наданими речником Міністерства оборони України, Дмитром Лазуткіним, застосунок "Резерв+" став невід'ємною складовою для українських громадян у процесі поновлення їхніх персональних даних. Це інноваційне рішення виявляється вельми корисним і зручним, сприяючи ефективному управлінню особистими інформаційними ресурсами. Користувачі з великим задоволенням використовують цей застосунок, оскільки він забезпечує швидке та надійне оновлення даних, спрощуючи їхню взаємодію з офіційними установами.

Безумовно, активне використання цього інструменту свідчить про високий рівень технологічної освіченості українських громадян та їх бажання дотримуватися сучасних стандартів у сфері цифровізації. Застосунок "Резерв+" став надійним помічником для всіх, хто прагне бути в курсі оновлень своїх даних, а також відображає загальну тенденцію до використання технологій для забезпечення особистої безпеки та контролю за власною інформацією.

Завдяки відкритості до нововведень та активному застосуванню сучасних технологій, українські громадяни виявляють свою готовність до викликів сучасного світу, розвиваючи й удосконалюючи інструменти для зручного та безпечного ведення своїх особистих справ.

Уже близько мільйона українців оновили свої військово-облікові дані через застосунок Резерв+.

Із них 145 тис. осіб заброньовані або мають відстрочку, 11 тис. проживають за кордоном, 120 тис. – це жінки.

До ТЦК і ЦНАПів прийшло набагато менше людей.

Нагадаємо, у середу було 800 тис. оновлень даних через Резерв+. Тобто за добу, якщо виходити з офіційних даних, оновлює по 100 тисяч осіб. При цьому за кордоном оновлюють дуже неактивно – лише трохи більше 1% від загальної кількості тих, хто оновив, за даними Міноборони.

На жаль, 23 травня минулого року, в серці Закарпатської області, зникла життєва іскра молодого мобілізованого, якого раніше з повагою визнавала військово-лікарська комісія. Його загибель стала глибоким ударом для сім'ї, друзів і всієї спільноти. Втрата такого молодого, відданого і придатного до служби громадянина викликала хвилю горя та обурення серед тих, хто знаходився поруч з ним. Ця трагедія є нагадуванням про ціну, яку платять багато людей у служінні своїй країні. Нехай його пам'ять буде завжди з нами, а його жертва не буде марною. Нехай наша спільна скорбота об'єднує нас і зміцнює нашу волю прагнути до миру та безпеки для всіх громадян.

Обласний військкомат повідомив, що після різкого погіршення самопочуття мобілізованого, йому надали домедичну допомогу та викликали бригаду швидкої медичної допомоги. Проте лікарі, які приїхали на виклик, констатували смерть військовозобов’язаного.

У зв’язку з цим інцидентом призначено службову перевірку, щоб встановити обставини та причини трагедії. На жаль, це не перший випадок, коли мобілізовані, яких ВЛК визнає придатними до служби, згодом зазнають серйозних проблем зі здоров’ям.

Інші подробиці поки не розголошуються.

Напередодні в Україні наростає напруженість між двома ключовими антикорупційними органами – Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). Інформація щодо дій прокурорів САП у рамках слідства, пов'язаного з НАБУ, викликала широкий резонанс не лише серед громадськості, але й у ЗМІ. Виникла необхідність уточнення та об'єктивного аналізу подій, що стосуються діяльності цих важливих структур.

Спочатку у ЗМІ пройшла інформація, що САП проводить слідчі дії в НАБУ з приводу витоку інформації з Бюро у корупційній справі про «велике будівництво». Як повідомлялося, дії ці проходили у детектива НАБУ Валерія Полюги та ексголови Броварської РДА Біркадзе. А витік інформації був на користь одного з фігурантів справи про «велике будівництво» Юрія Голика, якого вважали людиною, близькою до ексзаступника голови Офісу президента Кирила Тимошенка.

Учора НАБУ виступило з різкою заявою з цього приводу. З одного боку – підтвердивши, що ведеться розслідування щодо витоку, але, з іншого боку, заявивши, що веде його саме НАБУ. І далі йшов наїзд на САП: «Повідомляємо колегам у САП: у НАБУ було і є достатньо ресурсу для здійснення розслідування. НАБУ завжди гарантує незалежне розслідування і чекає від наших основних партнерів такого ж підходу».

При цьому антикорупційні активісти, пов’язані із західними посольствами (зокрема, Шабунін і Ніколов), у конфлікті стали на бік САП, натякаючи на прийдешні проблеми у керівників НАБУ. Наприклад, у заступника голови НАБУ Гізо Углави. А джерела, близькі до керівництва НАБУ, заявили, що обшуків в Углави не було, і що все, що відбувається, – «вкидання» глави САП Клименка, який діє у зв’язці з Шабуніним.

Що відбувається?

Усе почалося ще 2022 року, коли з посади керівника НАБУ пішов Артем Ситник, який користувався підтримкою західних структур і пов’язаних із ними активістів. Новим керівником НАБУ став Семен Кривонос. Причому, активісти відразу до його кандидатури поставилися з підозрою, що вказувало – він не з їхньої «тусовки». На відміну від глави САП Клименка, який користувався їхньою повною підтримкою.

Далі в НАБУ важлива зміна відбулася 2023 року – звільнили голову управління детективів, праву руку Ситника, Калужинського. За неофіційними даними – через злив інформації у кримінальних справах олігарху Ігорю Коломойському.

Активісти це сприйняли в багнети.

А вже цього року, вони розкритикували Кривоноса і Гізо Углаву за реформу управління детективами в НАБУ, звинувачуючи їх у прагненні взяти під свій контроль слідство.

Тобто, судячи з усього, в НАБУ вирішили провести «чистку» людей Ситника, що і викликало таку гостру реакцію групи підтримки колишнього глави Бюро.

І тепер конфлікт вийшов у відкриту фазу. Ймовірна мета – «збити» керівництво НАБУ і відновити вплив активістів на цю структуру.

Вони користуються підтримкою з боку західних посольств.

Однак Офісу президента успіхи Шабуніна і Ко не потрібні.

Як повідомляють джерела, близькі до Банкової, останнім часом стосунки Зеленського і західних структур досить напружені. Це, зокрема, проявилося під час візиту до Києва держсекретаря США Блінкена, який, за даними джерел, виставив Зеленському низку вимог (включно з кадровими), які президент виконати відмовився і, своєю чергою, висунув претензії до посла США в Україні Бріджит Брінк, що підтримує тісні зв’язки з активістами на кшталт Шабуніна.

“У Зеленського позиція така: я спілкуюся безпосередньо з лідерами західних країн, вони нічого такого не вимагають. Тому, якщо якісь вимоги виставляють західні посли та інші клерки, і ми вважаємо ці вимоги неприйнятними, ми їх будемо ігнорувати”, – сказало джерело.

А якщо НАБУ і САП діятимуть як єдине ціле під контролем західних структур і під впливом активістів, то є ймовірність того, що, помстившись за «неслухняність», антикорупційні структури почнуть розслідування проти оточення Зеленського. Причому, за однією з версій, саме це і є головною метою нинішніх рухів проти керівників НАБУ.

Тому Банкову цілком влаштовує конфлікт НАБУ і САП, що зменшує для неї загрозу скоординованого удару з їхнього боку.

До речі, подібна ситуація вже була за Порошенка, коли почався конфлікт між керівництвом НАБУ і головою САП Холодницьким. Що частково паралізувало роботу антикорупційної вертикалі.

На фоні нестабільної ситуації на валютному ринку України відзначається різке погіршення курсу національної валюти. Українська гривня стрімко втрачає свою вартість порівняно з доларом США, що призводить до зростання курсу міжбанківського долара, який перевищив позначку 40 гривень. Готівковий обмін долара зафіксувався на рівні 40,40 грн/$, у той час як карткові операції реєструються за курсом навіть вище – до 41 гривні за долар. Ці динаміки створюють серйозні турбулентності на фінансовому ринку та викликають загальний невпевнений настрій серед населення та бізнесу. Аналітики висловлюють побоювання щодо подальшого зростання курсу і закликають до урядового втручання для стабілізації ситуації.

Сьогодні, 23 травня, на валютному міжбанку було встановлено новий курсовий максимум – вперше в історії гривні курс подолав 40-й рівень. Фактичні угоди на майданчику Bloomberg (основний) фіксувалися на рівні 40,01 грн/$, чого до цього не відбувалося.

Минулий тиждень завершився на міжбанку на 39,52 грн/$, а цей стартував із 39,67 грн/$.

Сьогоднішня ж торгівля на Bloomberg починалася досить спокійно і навіть мляво – по 39,84 грн/$, до полудня фіксувався зовсім невеликий обсяг торгів – близько $50 млн. Усе змінилося перед обідньою перервою, коли курс уперше сягнув 40 грн/$. Після цього активізувалися експортери і спекулянти, обсяг торгів зріс удвічі і досяг $161,2 млн. Хвилин за 20 до закриття угоди проходили по 40,01 грн/$, а офіційне закриття ринку відбулося трохи нижче – на 39,98 грн/$.

За підсумками дня Нацбанк встановив свій офіційний курс на 39,92 грн/$ (на 23 травня) – це новий історичний максимум. Так високо нацбанківський курс ще жодного разу не був.

Раніше Національний банк пояснював курсові стрибки великими продажами долара зі своїх золотовалютних резервів. Скарбники навіть виробили правило: що більше НБУ продасть валюти – то вищим буде валютний курс. Говорили, що на цьому правилі тримається секретна формула, за якою регулятор щодня формує вартість долара на міжбанку. Однак сьогодні цього не спостерігалося.

Продажі Нацбанку на Bloomberg оцінили на рівні $85-88 млн із загального обсягу $161,2 млн, тобто 53-55% ринку. Тому у банкірів виникла інша версія того, що відбувається, – що НБУ намагається високим курсом заманити на міжбанк експортерів, і водночас намагається вручну підняти долар до показників, закладених до держбюджету.

«Усі пам’ятають, що до держбюджету 2024 року закладено курс 40,7 грн/$, від його виконання залежать податкові надходження, яких постійно не вистачає. Це те, за що постійно критикують Нацбанк – за невиконання курсу, за яким рахували бюджет, а зараз проблема стоїть особливо гостро. Адже дефіцит бюджету знову зріс, і Мінфін днями сказав, що йому бракує на 2024-й приблизно $5 млрд. Тепер зрозуміло, що якусь частину цього дефіциту перекриватимуть за рахунок девальвації гривні, яку ми зараз спостерігаємо. Вона буде благом для уряду. Та й для НБУ теж – адже чим вищим буде курс долара, тим більшою буде мотивація для експортерів повертати валютну виручку в Україну. Зараз більше долара заводиться під сільгоспроботи, і подорожчання долара буде ще сильніше мотивувати аграріїв на продаж валюти”, – пояснив “Стране” ситуацію голова правління одного з банків.

Слідом за міжбанком долар подорожчав сьогодні і на чорному ринку. День починався валютними продажами по 40,09 грн/$, а закінчився на 40,33 грн/$. Ціна купівлі піднялася з 39,04 грн/$ до 39,5 грн/$.

У касах банків максимальний курс продажу готівкового долара сягнув 40,40 грн/$, цей цінник ставив державний Сенс Банк і ще чотири структури – А-Банк, Акордбанк, МетаБанк і Кристалбанк. Середня вартість – 40,21 грн/$, а середній робочий діапазон – від 40,05 грн/$ до 40,35 грн/$. Купівля американської валюти перебувала в широкому діапазоні – 39,15-40,10 грн/$.

Картковий же долар рухається вже до 41 грн/$. Сьогодні карткові курси банків були від 39,65 грн/$ (Укрсиббанк) до 40,85 грн/$ (Акордбанк) на продажі та діапазоні 38,86-40,04 грн/$ на купівлі.

Середня ціна долара при купівлі фізособами на поточні рахунки (з правом миттєвого зняття) до 50 тис. грн на місяць склала 40,08 грн/$. Мінімальний цінник тут був на 39,97 грн/$ (Мотор Банк), а максимальний – 40,95 грн/$ (Банк Авангард).