Війна

Спільнота українців вкотре збуджена через повідомлення німецького аналітика Юліана Рьопке про придушення Збройними силами Російської Федерації села Роботиного, розташованого в Запорізькій області. Ця новина розгорнула бурю обговорень в соціальних мережах та стала предметом глибокої занепокоєності серед громадськості. Незважаючи на відсутність офіційного підтвердження від Збройних сил України, різноманітні джерела інформації продовжують розглядати і аналізувати цю ситуацію.

Попри твердження Рьопке, що село знову потрапило під контроль російських військ, моніторинговий сервіс Deep State заперечує цю інформацію та наголошує на відсутності доказів. Роботине, за словами представника Deep State, перебуває в сірій зоні, де відсутні прямі військові контингенти РФ.

Реакція українських ЗМІ також варіюється. Деякі публікації підтримують інформацію, що село знову у руках ворога, і викликають обурення громадськості. Інші джерела, навпаки, підкреслюють необхідність обережності та ретельного перевіряння фактів перед прийняттям будь-яких висновків.

У цій ситуації голоси українських військових стають важливими. Лейтенант, що відомий за псевдонімом "Алекс", розглядає інформацію Рьопке як маніпуляцію та називає її фейковою. За його словами, більша частина села знаходиться поза контролем будь-яких військових сил, утворюючи так звану сіру зону.

Спільно з цим, Збройні сили України зберігають пильну увагу до ситуації в Роботиному та готуються до можливих атак противника. Попередньо повідомлялося про спроби російських військ захопити село, проте всі їхні спроби завершилися невдачею.

Відтак, село Роботине стає не лише полем битви, але й символом напружених відносин та готовності України захищати свою територіальну цілісність.

Висновки до вищезгаданої статті:

• Ситуація навколо села Роботине в Запорізькій області залишається предметом загострених дискусій та різноманітних тлумачень в українському суспільстві та міжнародному співтоваристві.

• Інформація про захоплення села Збройними силами Російської Федерації, незважаючи на твердження німецького аналітика, не має офіційного підтвердження з боку українських військових.

• Різні джерела інформації, включаючи моніторингові сервіси та українські ЗМІ, відображають різні точки зору на події в Роботиному, підкреслюючи необхідність ретельного аналізу та перевірки фактів.

• Військові представники та експерти закликають до обережності та об’єктивності в оцінці ситуації, наголошуючи на важливості збереження національної безпеки та територіальної цілісності.

• Збройні сили України залишаються на варті захисту села Роботиного та готові до можливих ворожих атак, підтверджуючи свою готовність діяти в умовах загостреної ситуації.

Загалом, ситуація в Роботиному є складною та потребує подальшого спостереження та аналізу з метою забезпечення безпеки та стабільності в регіоні.

Наші джерела підтверджують, що стан підготовки мобілізованих солдатів Збройних Сил України на сьогоднішній день справді досяг найнижчого рівня, що фіксується з 2022 року. Якість навчання та забезпечення військовослужбовців в порівнянні з попереднім роком зазнала погіршення. За даними наших джерел, влада активно здійснює масовий призов громадян, надаючи недостатній рівень підготовки та обладнання, але водночас оперативно направляючи їх у вогневу зону, щоб кількістю компенсувати недостатню якість. Такий підхід дозволяє не створювати надмірного фінансового тиску на державний бюджет. Солдати перетворюються на масовий "конвеєр", де їхнє життя стає ставкою у грі, де завданням є тримати оборонну лінію за будь-яку ціну.

Згідно з військовим законодавством, громадяни України віком від 25 до 60 років підлягають мобілізації. Тимчасово, громадяни віком від 18 до 25 років вважаються призовниками і проходять базову військову службу, яка скорочена майже в шість разів порівняно з попередніми строками (3-5 місяців замість 18) та включає базову загальновійськову підготовку. Ця норма набуде чинності з 1 вересня 2025 року і буде викладатися як окрема дисципліна у всіх вищих навчальних закладах країни. Також громадяни матимуть можливість пройти підготовку в навчальних центрах Збройних Сил України, щоб отримати необхідні навички для державної служби або служби у місцевих органах влади чи прокуратурі.

Громадяни віком від 18 до 25 років можуть бути мобілізовані добровільно, а громадяни віком від 25 до 60 років — примусово. У законодавстві не передбачено термінів демобілізації під час воєнного стану для цієї категорії громадян. Жінки можуть вступити на військовий облік лише за власним бажанням, за винятком тих, хто має медичну або фармацевтичну освіту, проте їхню мобілізацію можливо здійснити лише за їхньою згодою. Іноземці та особи без громадянства не зобов'язані вступати на військовий облік, але мають можливість добровільно вступити на контрактну службу в Збройних Силах України або Національній гвардії.

Отже, зазначена стаття відображає серйозні проблеми, пов'язані з якістю підготовки та забезпеченням солдатів Збройних Сил України. Згідно зі звітом, якість навчання та обладнання солдатів зараз перебуває на найнижчому рівні з 2022 року. Політика масової мобілізації, яка здійснюється владою, призводить до відправлення погано підготовлених та слабко забезпечених солдат на фронт.

Законодавство щодо військової служби потребує перегляду, особливо щодо строків служби та умов демобілізації під час воєнного стану. Важливо також забезпечити належну підготовку молодих призовників, яка буде гарантувати їхню ефективну діяльність у разі потреби.

Пропоновані зміни у військовому законодавстві, такі як скорочення строків військової служби та введення обов'язкового військового навчання у вищих навчальних закладах, можуть сприяти покращенню ситуації. Важливо також враховувати індивідуальні потреби громадян щодо вступу на військовий облік та їхньої участі у військовій службі.

Україна стоїть перед критичним викликом у справі оборони свого повітряного простору, зазнаючи недоліку у близько 75% необхідних ресурсів, що відтісняє нас у зону небезпеки. Президент Володимир Зеленський, виступаючи у своєму останньому інтерв’ю, відзначив цю проблему, вказавши, що наші можливості лише обмежуються близько 25% необхідного для ефективного захисту. Він підкреслив необхідність отримання 120-130 винищувачів F-16 або аналогічних літаків для забезпечення належного рівня безпеки у порівнянні з Росією.

Поруч із цим Зеленський висловив своє розчарування щодо обмежень у використанні західної зброї для ударів на території Росії. Він наголосив на нерівності умов, де Росія може здійснювати атаки зі своєї території, а Україна не може відповісти так само через обмеження. За даними видання The Wall Street Journal, була розглянута можливість отримання дозволу від США на зняття обмежень щодо використання американської зброї на території Росії.

У своєму заявленні 17 травня президент відзначив перетин кордону російськими силами у Харківській області як результат недостатньої протиповітряної оборони з боку України, що дозволяє Росії атакувати з великої відстані. Це ставить під загрозу безпеку та цілісність нашої країни, вимагаючи негайних заходів для зміцнення нашої оборонної потужності.

Україна стикається з серйозними викликами щодо захисту свого повітряного простору, оскільки відчуває великий недолік у необхідних ресурсах для ефективного захисту. Заяви президента Володимира Зеленського свідчать про необхідність негайних заходів для забезпечення безпеки країни, включаючи отримання сучасної військової техніки та зняття обмежень щодо використання зброї. Підвищення обороноздатності та зміцнення протиповітряної оборони стають невідкладними завданнями для України в контексті загострення ситуації на сході країни та на міжнародній арені.

Українські військові, які героїчно обороняли Маріуполь і покидали "Азовсталь" відповідно до наказу, вже два роки знаходяться у полоні. У ніч з 28 на 29 липня 2022 року Росія здійснила масове вбивство в Оленівці, підірвавши барак, куди попередньо перевели азовців. Ця трагедія призвела до загибелі понад 50 бійців. Близько 700 бійців полку "Азов" досі залишаються у російському полоні. Зворотний контакт із ними ускладнений через неможливість отримати інформацію про їхній стан від міжнародних організацій, зокрема "Червоного Хреста".

Українські державні структури підтримують зв'язок із родинами полонених, проте основні зусилля спрямовані на підтримку ініціатив та проектів, а не на отримання конкретної інформації про їхнє благополуччя у полоні. Розслідування теракту в Оленівці залишається закритим, і інформація про нього обмежена. Українське слідство триває, однак міжнародне розслідування, схоже, ще не розпочалося. Підготовка до подання справи до Міжнародного кримінального суду триває, але цей процес вимагає багато часу та зусиль.

Громадська організація "Спільнота родин Оленівки" організовує акції підтримки полонених у 11 країнах світу. Їхні заходи не лише вшановують пам'ять загиблих в Оленівці, але й підтримують всіх українських полонених. Творчі та культурні проекти також використовуються для підтримки полонених. "Креативна Січ" співпрацює з громадськими організаціями, розробляючи матеріали та мистецькі роботи, щоб вшанувати пам'ять про трагедію та підтримати полонених.

Участь у публічних акціях, підтримка ініціатив та розповсюдження інформації про ситуацію полонених – це ті способи, якими кожен може допомогти родинам та військовим, що перебувають у полоні. Важливо не забувати про цю трагедію, постійно нагадувати про неї та вимагати справедливості для тих, хто ще не повернувся додому.

Трагедія в Оленівці залишається болючою раною для України. Два роки потому понад 700 бійців полку "Азов" досі перебувають у російському полоні, без можливості отримати зворотний зв'язок та інформацію про їхній стан. Масове вбивство українських військових у липні 2022 року потребує ретельного розслідування та міжнародної уваги, але прогрес у цьому напрямку залишається повільним.

Робота українських владних структур та громадських організацій зосереджена на підтримці родин полонених, організації акцій пам'яті та приверненні уваги до їхньої долі на міжнародному рівні. Такі ініціативи є важливими для підтримання морального духу родин та полонених, але необхідно активізувати зусилля щодо отримання конкретної інформації про стан бійців.

Пам'ять про загиблих в Оленівці та підтримка тих, хто залишився в полоні, є моральним обов'язком кожного українця. Участь у публічних акціях, підтримка ініціатив і поширення інформації можуть сприяти поверненню полонених додому та досягненню справедливості. Необхідно продовжувати докладати всіх зусиль, щоб ця трагедія не була забута, а винні у ній були притягнуті до відповідальності.

18 травня в Україні вступив у дію новий закон про мобілізацію, який приносить ряд змін у вимогах до власників автомобілів, зареєстрованих у Транспортно-комунікаційних центрах (ТЦК). Згідно з Наказом №3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", автотранспорт, належний підприємцям і громадянам, але призначений для військово-транспортних цілей, тепер перебуватиме під посиленим наглядом.

Міністерство внутрішніх справ надасть дані про такі автомобілі всім ТЦК, а керівництво підприємств зобов'язане дотримуватися часткового наряду з передачі транспортних засобів. Новий закон також встановлює обмеження для автомобілів та інших транспортних засобів, які зареєстровані в ТЦК і призначені для поповнення Збройних Сил України та інших військових формувань.

Статтею 6 цього закону передбачено заборону на:

Крім того, встановлено, що військово-транспортний обов'язок під час загальної мобілізації або в особливий період розповсюджується на різні державні та місцеві органи влади, підприємства, установи, організації та громадян, які володіють транспортними засобами. Деталі щодо обсягу автомобілів за типами та марками, які потрібно залучити в рамках мобілізації, будуть визначені місцевими органами влади на підставі інформації від ТЦК, які отримають відомості від Міністерства внутрішніх справ.

Однією з ключових інновацій Закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію є введення часткового наряду. Цей документ, виданий головою місцевої ОВА, має на меті встановити завдання для керівників підприємств, установ та організацій різних форм власності, а також суб'єктів господарювання щодо передачі конкретних транспортних засобів та спеціальної техніки Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, а також у визначенні місць та термінів передачі.

Засоби виконання військово-транспортного обов'язку, а також норми залучення, вилучення та примусового відчуження транспортних засобів та техніки на період мобілізації та воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів, з урахуванням відсотку за галузями національної економіки.

Згідно з новим законодавством, щодо компенсації за втрати, зазначені у зв'язку з мобілізацією транспортних засобів, передбачено встановлення порядку відшкодування державою вартості майна та компенсації за завдану шкоду. Однак процес самої мобілізації транспорту проводиться безоплатно, з обов'язковою умовою повернення автомобіля чи іншого транспортного засобу власнику протягом 30 календарних днів після оголошення демобілізації.

Щодо права залучення транспортних засобів, дані про водний транспорт та сільськогосподарську техніку також передаються до Транспортно-комунікаційних центрів (ТЦК) Міністерством інфраструктури, Держпродспоживслужбою та іншими відповідними органами.

Процедура залучення транспорту та його повернення відбувається на основі актів прийняття-передачі. У цих документах фіксуються відомості про власників, технічний стан, залишкова (балансова) вартість та інші необхідні деталі, які дозволяють однозначно ідентифікувати транспортні засоби. Це забезпечує прозорість та відповідність усіх процедур в рамках мобілізації та демобілізації, а також захищає права власників.

У висновках можна зазначити наступне:

• Новий закон про мобілізацію транспорту в Україні встановлює порядок компенсації за втрати, заподіяні внаслідок мобілізації, та передбачає безоплатну участь власників транспортних засобів у цьому процесі з подальшим поверненням транспорту протягом певного терміну.

• Щодо залучення транспорту, дані про нього передаються до відповідних органів, які контролюють цей процес, зокрема до Транспортно-комунікаційних центрів (ТЦК), що дозволяє забезпечити системність та ефективність управління транспортними ресурсами під час мобілізації.

• Процедура залучення та повернення транспорту ґрунтується на актах прийняття-передачі, що забезпечує прозорість та відповідність усіх дій у цьому процесі, а також захищає інтереси власників транспортних засобів.

Загалом, новий закон спрямований на забезпечення ефективного використання транспортних ресурсів в умовах мобілізації, з урахуванням інтересів як держави, так і громадян, які є власниками цих ресурсів.

Згідно зі змінами, які внесено до закону про мобілізацію, прикордонники, які працюють на пунктах пропуску, будуть проводити перевірку наявності військово-облікового документу у певних категорій чоловіків. Про це повідомив речник Держприкордонслужби полковник Андрій Демченко. Згідно з вимогами українського законодавства, чоловіки віком від 18 до 60 років під час дії воєнного стану або мобілізації мають мати при собі військово-обліковий документ разом з особистим документом і пред’являти їх на вимогу прикордонників. Перевірка військово-облікового документу стосуватиметься таких категорій чоловіків:

Ці нововведення не стосуватимуться певних категорій громадян, які зазначені в окремих пунктах Правил перетину державного кордону. Серед них особи з інвалідністю, супроводжуючі особи з інвалідністю та дітей з інвалідністю, а також працівники різних галузей транспорту тощо. Демченко рекомендує заздалегідь уточнювати свої дані в Територіальних військових комісаріатах та Службі призову та внести інформацію про отримання відстрочки у військово-обліковий документ перед виїздом з України.

• Згідно з оновленим законодавством про мобілізацію, військово-обліковий документ стає обов’язковим для чоловіків віком від 18 до 60 років під час дії воєнного стану або мобілізації при перетині кордону.

• Прикордонники на пунктах пропуску будуть проводити перевірку наявності цього документу у відповідних категорій чоловіків.

• Деякі категорії громадян, такі як особи з інвалідністю та їх супроводжуючі, а також працівники різних галузей транспорту, будуть звільнені від цієї вимоги.

• Рекомендується заздалегідь уточнювати свої дані в Територіальних військових комісаріатах та Службі призову, а також вносити інформацію про отримання відстрочки у військово-обліковий документ перед виїздом з України.

У цей день, 18 травня, виповнюється 80 років з трагічної події – початку депортації кримських татар радянським режимом із Криму. Це день, який в Україні вшановується як День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У 1944 році радянська влада з Криму виселила насильно понад 200 тисяч кримських татар, направивши їх до районів Середньої Азії та Уралу. Ці люди, позбавлені рідної землі, страждали від насильства, голоду, холоду та хвороб, і близько половини з них загинули по дорозі або в місцях примусового переселення.

В Україні 18 травня вшановують пам’ять тих, хто постраждав унаслідок цієї трагедії. Проте через військове вторгнення Росії та окупацію Криму, проведення масових заходів цього року ускладнене. Кабінет Міністрів України затвердив постанову про створення оргкомітету для підготовки та проведення заходів до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, а Верховна Рада закликала міжнародне співтовариство визнати депортацію кримських татар геноцидом.

У відповідь на цю трагедію, українське суспільство влаштовує різноманітні заходи пам’яті. Наприклад, відбуваються художні виставки, публічні діалоги, а також пошук місця для встановлення пам’ятника жертвам депортації кримськотатарського народу.

У Криму, що анексовано Росією, акції пам’яті фактично заборонені. Журналісти та правозахисники отримали попередження від російських владних структур щодо “неприпустимості порушення закону” під час будь-яких масових заходів.

У висновку можна зазначити, що вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу має велике значення як для України, так і для світового співтовариства. Стежити за тим, щоб історична правда не забувалася, і підтримувати пам’ять про трагічні події в історії націй – це не лише моральний обов’язок, але й запорука запобігання подібним трагедіям у майбутньому. Варто продовжувати зусилля для визнання депортації кримських татар геноцидом міжнародним співтовариством та підтримувати заходи пам’яті як у самій Україні, так і у світі. Крім того, важливо звертати увагу на порушення прав людини в анексованому Криму та підтримувати громадянське суспільство та правозахисні організації, які докладають зусиль для виявлення правди та встановлення справедливості.

Голова Харківської військової адміністрації, Олег Синєгубов, на пресконференції, що відбулася 17 травня, виклав усі деталі та нюанси стосовно будівництва фортифікацій в зоні відповідальності ОВА. Він уточнив, що цей процес активно відбувається лише на третій лінії оборони, і початок будівництва може відрізнятися від 10 до 30 кілометрів від лінії кордону або зони конфлікту, залежно від конкретних обставин. Зазначено, що всі проєкти, пов’язані з цією роботою, були розроблені Міністерством оборони, включаючи будівництво бетонних укриттів, покриття ними, а також створення ходів сполучень. Спеціалісти військового інженерного корпусу були відповідальні за визначення місць розташування цих споруд.

Синєгубов заявив, що військова адміністрація, її представники та департамент відмовляються брати на себе відповідальність за будівництво фортифікаційних споруд, розглядаючи це як чисто технічне завдання з основним акцентом на дотримання термінів виконання. Він також наголосив, що будівництво фортифікацій проводилося у трьох напрямках: на півночі Харківщини – у Сумському напрямку, на північному сході – у Вовчанському напрямку, та на сході – у напрямку Куп'янська та Лимана. Він розкрив, що була чітко визначена кількість фортифікаційних споруд, включаючи взводно-опорні пункти та лінії вибухових загороджень, проте деталі стосовно першої та другої ліній оборони не розголошувалися, оскільки вони поза відповідальністю ОВА.

Голова ОВА визнав, що існують території, де роботи зі зведення укріплень були припинені через постійні обстріли з боку російських військ, неможливість передачі цих об'єктів військовим, а також низку інших технічних та стратегічних причин. Він також пояснив появу фотографій з "зубами дракона" на околиці села Липці, стверджуючи, що це лише залишки матеріалів, призначених для майбутнього встановлення, і вони не представляють собою значного військового значення.

У висновку можна зазначити, що будівництво фортифікаційних споруд на Харківщині є складним і масштабним процесом, який відбувається у зоні відповідальності ОВА. Голова військової адміністрації, Олег Синєгубов, розкрив деталі цього процесу під час пресконференції. Відзначено, що будівництво здійснюється на третій лінії оборони, а всі проекти розробляються Міністерством оборони. Окрім того, відповідальність за виконання робіт покладена на військових інженерів, які визначають місця розташування споруд. Наразі об'єкти будівництва фортифікацій зосереджені на трьох напрямках: північному, північно-східному та східному. Зазначено також, що через постійні обстріли деякі роботи були припинені. Але незважаючи на це, робота триває, а військова адміністрація збирається налаштувати ефективний контроль за виконанням завдань з будівництва фортифікацій.

На офіційному веб-сайті Міністерства оборони з'явилася довгоочікувана інформація про невпинний прогрес співпраці України з НАТО. Заступник міністра оборони, Станіслав Гайдер, у відвертому інтерв'ю для видання Kyiv Post, поділився докладними деталями стосовно досягнень у цьому ключовому напрямку. Гайдер відзначив, що активно займається реалізацією концепції Дорожньої карти взаємосумісності з НАТО та адаптованої Річної національної програми Україна-НАТО. Він також підкреслив свою роль у впровадженні спільних проєктів, спрямованих на досягнення стандартів НАТО. За словами Гайдера, на сьогодні вже успішно імплементовано 322 стандарти НАТО, і ще 50 перебувають у процесі впровадження.

Не менш важливим кроком у цій співпраці вважається запуск першої спільної з НАТО інституції – NATO-Ukraine Joint Analysis, Training and Education Centre (JATEC). Гайдер підкреслив, що наша армія має відповідати всім критеріям НАТО, і для цього необхідно вносити зміни, щоб досягти повної відповідності. Центр має стати місцем спільного аналізу безпекових викликів та вдосконалення системи підготовки та військової освіти. Українські фахівці, співпрацюючи з колегами з країн-членів НАТО, будуть працювати над спільним розвитком спроможностей.

Гайдер підкреслив, що Україна стане не лише отримувачем, але й постачальником цінного досвіду: «Наш внесок у діяльність центру ґрунтується переважно на десятирічному досвіді російсько-української війни, інноваціях та практиках, які ми виробили під час повномасштабного вторгнення Росії. Цей досвід вже змінює стандарти НАТО та формує спроможність реагувати на виклики та загрози у сфері оборони».

Україна активно продовжує розвивати свою співпрацю з НАТО, чим підтверджує своє прагнення до інтеграції у євроатлантичну спільноту. Успішна імплементація 322 стандартів НАТО і запланований впровадження ще 50 свідчать про значний прогрес в цьому напрямку. Запуск NATO-Ukraine Joint Analysis, Training and Education Centre (JATEC) відкриває нові можливості для спільної роботи та обміну досвідом з країнами-членами НАТО. Україна не лише виконує вимоги НАТО, а й активно сприяє їх встановленню, використовуючи накопичений досвід, зокрема, під час війни з Росією. Такий підхід сприятиме підвищенню обороноздатності країни та зміцненню безпеки в регіоні.

Згідно зі звітом Інституту вивчення війни (ISW), заборона Сполучених Штатів на використання їхньої зброї для ударів по території Росії значно ускладнює зусилля України в обороні від російських наступальних операцій на півночі Харківської області. Речниця Пентагону Сабріна Сінгх 16 травня повідомила, що адміністрація Байдена не змінила своєї позиції щодо використання Збройними силами України американської зброї для нанесення ударів на території Росії. Відповідно до адміністративної політики, ця зброя може використовуватися виключно для звільнення окупованих територій України.

Аналітики ISW зазначають, що обмеження, запроваджені США та іншими західними країнами, створили своєрідний "острів" у прикордонних районах держави-агресора, з якого російські літаки можуть завдавати ударів по українських позиціях та населених пунктах, а також де російські війська та техніка можуть вільно накопичуватися перед початком бойових дій. Ця політика США, за висновками Інституту вивчення війни, суттєво підриває здатність України захищатися від російських наступальних операцій на півночі Харківської області.

З 11 травня Росія атакує населені пункти прикордоння Харківської області, намагаючись увійти до міста Вовчанськ, просуваючись на 10 кілометрів углиб території. Сили оборони України зупинили просування росіян у напрямку Харкова та стабілізували лінію фронту. Президент Володимир Зеленський вважає, що ці наступальні дії Росії мають на меті послабити Збройні Сили України по всій лінії фронту.

Висновки до вищезгаданої статті наступні:

• Заборона Сполученими Штатами використання своєї зброї для ударів по території Росії суттєво ускладнює оборонні зусилля України в північній частині Харківської області проти російських наступальних операцій.

• Політика обмеження зброї, визначена адміністрацією США, створює "острів" на кордонах Росії, звідки можуть здійснюватися удари по українській території та де російські війська можуть накопичуватися перед початком військових дій.

• Ця політика суттєво підриває оборонні можливості України та ускладнює її здатність захищатися від російських наступальних операцій на півночі Харківської області.

• Наступ Російської Федерації у Харківській області відбувається з метою послаблення оборонних позицій Збройних Сил України по всій лінії фронту.

• Необхідно звернути увагу на зростаючу загрозу російської агресії та продовжувати міжнародний тиск на Кремль для забезпечення безпеки України та регіону в цілому.