Війна

Кабінет Міністрів затвердив новий формат військово-облікового документа, який починає діяти з 18 травня, одночасно із набранням чинності законом про мобілізацію. Документи, видані до 16 травня, залишатимуться дійсними до моменту отримання нових.

Згідно з новим порядком, військово-обліковий документ підтверджує належність власника до виконання військового обов'язку і видається призовникам, військовозобов'язаним або резервістам. Це стосується навіть тих громадян, які були виключені з військового обліку відповідно до пунктів 3 і 4 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та не отримували цей документ до набрання чинності постановою Кабміну від 16 травня №559.

Новий військово-обліковий документ буде виданий навіть тим, хто раніше був визнаний непридатним до військової служби або досяг граничного віку перебування в запасі. Для таких осіб документ не вилучається, а в ньому фіксуються дані про виключення з військового обліку.

Документ в електронному вигляді буде містити такі дані: дату народження, прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, військове звання, спеціальність, результати військово-лікарської комісії та інформацію про відстрочку від мобілізації. Ці дані формуватимуться через інтернет-ресурси, зокрема електронний кабінет призовника, веб-портал державних електронних послуг або портал Дія.

Номер та дата видачі нового військово-облікового документа будуть заноситися до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у день його видачі.

Запровадження нового формату військово-облікового документа Кабінетом Міністрів України з 18 травня є важливим кроком у реформуванні системи військового обліку. Основні нововведення полягають у створенні електронного військово-облікового документа, який включає детальну інформацію про особу, що виконує військовий обов'язок, зокрема дані про військове звання, спеціальність, результати медичної комісії та відстрочку від мобілізації.

Це спрощує процес обліку та дозволяє швидше й ефективніше управляти мобілізаційними ресурсами. Новий порядок забезпечує актуальність і доступність даних через інтеграцію з електронними ресурсами, такими як портал Дія, що є значним кроком вперед у цифровізації державних послуг.

Документи, видані до 16 травня, залишаються дійсними до отримання нових, що забезпечує безперервність і стабільність в обліку військовозобов'язаних та резервістів. Важливо також, що новий документ буде виданий навіть тим, хто раніше був визнаний непридатним до військової служби, що гарантує повноту обліку і правову визначеність для всіх категорій громадян.

Україна вступила на новий етап підготовки до забезпечення національної безпеки. Закон про мобілізацію, який був ухвалений Верховною Радою України 11 квітня, офіційно набирає чинності сьогодні, 18 травня. Після прийняття в парламенті, документ був переданий на підпис голові Верховної Ради, Руслану Стефанчуку, наступного дня. 15 квітня спікер парламенту підписав закон, а вже 16 квітня він отримав підпис Президента Володимира Зеленського. Офіційне опублікування закону відбулося 17 квітня в газеті "Голос України". Згідно з документом, він набуває чинності через один місяць з дня опублікування, тобто 18 травня. Деякі положення цього закону стануть чинними через вісім місяців з моменту його опублікування. Зокрема, це стосується норм, які регулюють подання інформації до територіальних центрів комплектування про зареєстровані транспортні та водні засоби, призначені для поповнення Збройних Сил та інших військових формувань у спеціальний період. Зараз військовозобов’язаним надається військово-обліковий документ з вклеєним штрих-кодом (VIN-кодом), що є ідентифікаційним номером, наданим Реєстром військовозобов’язаних Оберіг.

Висновки до цієї статті підкреслюють важливість та актуальність прийняття Закону про мобілізацію для забезпечення національної безпеки України. Відзначається, що закон був ухвалений Верховною Радою та підписаний Президентом, а його набуття чинності є кроком у зміцненні обороноздатності країни. Також висвітлено регулювання подання інформації про транспортні засоби для військових потреб та важливість впровадження нових ідентифікаційних методів для військовозобов'язаних.

У п’ятницю, 17 травня, Президент України Володимир Зеленський підписав законопроект, який має потенціал перетворити динаміку військової служби в країні. Цей закон дозволяє засудженим особам на добровільній основі вступати до складу армії. Йдеться про історичний крок, який відкриває можливості для певних категорій засуджених та ув'язнених в Україні, а саме тих, хто має бажання та здатності вступити на службу в умовах воєнного стану.

Згідно зі змістом закону, засудженим, які згодяться вступити на військову службу, надається можливість умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Проте це рішення не є автоматичним, адже вирішує його суд. Така ініціатива вимагає ретельного розгляду кожного випадку, зокрема з урахуванням характеру злочину та психологічного стану засудженого.

Міністерство оборони вже розробило плани залучення мобілізованих ув'язнених до спеціальних військових підрозділів. Крім того, кандидати повинні успішно пройти військово-лікарську комісію та мати підтримку командування. Відомо, що не всі засуджені будуть придатні для цієї форми служби, оскільки існують обмеження, які виключають участь у мобілізації за певними категоріями злочинів, такими як загроза національній безпеці або умисне вбивство з особливою жорстокістю.

Станом на 15 травня 2024 року в Україні перебуває 27 471 засуджений, серед яких 1538 жінок. За даними опитування, проведеного у квітні, приблизно 4,5 тисячі засуджених виявили бажання вступити до армії в обмін на умовно-дострокове звільнення. Раніше, голова Міністерства юстиції, Денис Малюська, зазначав, що в Україні може бути від 10 до 20 тисяч засуджених, яких можна мобілізувати на військову службу за контрактом. Цей закон створює нові можливості для реабілітації засуджених та водночас посилює обороноздатність країни, використовуючи їх потенціал у важливій справі захисту національної безпеки.

У результаті підписання законопроекту Президентом України Володимиром Зеленським відкривається нова можливість для засуджених осіб добровільно приєднатися до армії, отримати умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та зробити вагомий внесок у захист національної безпеки країни. Закон передбачає ретельний відбір кандидатів та урахування характеру їхніх злочинів, що є важливим кроком у забезпеченні безпеки військових підрозділів. Згідно зі статистикою, значна кількість засуджених виявила бажання вступити до армії, що свідчить про високий рівень зацікавленості та підтримки цієї ініціативи серед населення. Таким чином, цей закон не лише сприятиме соціальній реабілітації засуджених осіб, але й покращить обороноздатність країни, залучаючи їх досвід та потенціал у справі захисту національних інтересів.

Починаючи з 18 травня, можуть бути введені обмеження на переміщення легкових автомобілів між регіонами України. Ця ініціатива буде реалізована в разі ухвалення Кабінетом Міністрів постанови, яка стосується обліку транспортних засобів у ТЦК. Згідно з проєктом цієї постанови, легкові автомобілі також можуть бути включені до військового обліку. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк. Законодавством передбачено, що юридичні особи зобов’язані обліковувати у ТЦК транспортні засоби, які можуть бути використані для потреб Збройних Сил та інших військових формувань. Новий Закон про мобілізацію, що набирає чинності з 18 травня, забороняє вивезення такого транспорту за кордон та його переміщення між регіонами України, за виключенням суміжних областей. Зазначена норма має бути врегульована постановою Кабінету Міністрів. Проте, виявляється, що ця заборона стосується не лише вантажних автомобілів, автобусів та спецтехніки, але й легкових автомобілів, за винятком мотоциклів. Це виникло через недоречність формулювання у тексті постанови. “У проєкті постанови, який я мав змогу побачити, ми бачимо, що поняття транспортного засобу, який “призначений” або “може бути призначений” для доукомплектування, розмивається”, – зауважив Ярослав Железняк. “Ця, здавалося б, невелика різниця може призвести до того, що всі транспортні засоби юридичних осіб не матимуть можливості виїхати ні за кордон, ні в інші регіони, крім суміжних”. За думкою Ярослава Желєзняка, якщо урядова постанова не буде відкоригована, це може призвести до зупинки діяльності багатьох підприємств вже з 18 травня. Перевізники, служба доставки та пошта будуть змушені виконувати перевезення товарів шляхом перевантаження з автомобіля на автомобіль на межах регіонів. Для імпорту та експорту доведеться використовувати лише автомобілі з іноземною реєстрацією.

Загальні висновки з вищезгаданої статті такі:

• Починаючи з 18 травня, можуть бути введені обмеження на переміщення легкових автомобілів між регіонами України.

• Ініціатива буде реалізована за умови ухвалення Кабінетом Міністрів відповідної постанови про облік транспортних засобів у ТЦК.

• Згідно з проєктом постанови, легкові автомобілі можуть бути включені до військового обліку, що може вплинути на їх рух та використання.

• Недолік у формулюванні тексту постанови може призвести до непропорційних обмежень для транспортних засобів юридичних осіб, включаючи легкові автомобілі.

• Якщо не буде внесено відповідні коригування до урядової постанови, це може призвести до значних ускладнень у роботі підприємств, зокрема, у сфері перевезень та доставки товарів.

Українські правоохоронні органи 17 травня повідомили про затримання бізнесмена Віталія Кропачова, відомого своїми активами у вугільній, газовій, енергетичній та медійній сферах. Цю інформацію підтвердило Державне бюро розслідувань (ДБР), зазначивши, що тривають подальші слідчі дії. Причини затримання наразі не розголошуються, проте правоохоронці обіцяють надати більше деталей згодом.

Віталій Кропачов є власником компанії “Укрдонінвест”, яка займається видобутком вугілля та газу. За останні роки він активно розширював свій бізнес, викуповуючи підприємства у різних секторах, включаючи машинобудівну, будівельну та транспортну сфери. Крім того, Кропачов придбав медіаактиви, зокрема телеканали та компанію-оператора цифрового мультиплексу.

Раніше правоохоронці вже розслідували його можливу причетність до схеми з контролем за державними закупівлями у вугільній промисловості, яка призвела до значних збитків для державного бюджету. Зокрема, слідство виявило переплати за обладнання на суму понад 51 мільйон гривень.

Варто також зазначити, що Фонд державного майна України оголосив про намір приватизувати ряд об'єктів, серед яких Білгород-Дністровський порт. Попередні спроби провести аукціони не були успішними через відсутність зацікавлених учасників.

Затримання Віталія Кропачова, одного з впливових українських бізнесменів, стало важливою подією, яка привернула увагу громадськості та медіа. Його арешт може мати значні наслідки для вугільної, газової, енергетичної та медійної галузей, де він активно працював та інвестував. Незважаючи на те, що причини затримання наразі не розголошуються, попередні розслідування його діяльності свідчать про можливі зловживання у сфері державних закупівель, що спричинили значні збитки для державного бюджету. Подальші слідчі дії, про які повідомило ДБР, можуть пролити світло на деталі справи та розкрити масштаби ймовірних правопорушень.

Також варто відзначити, що арешт Кропачова відбувається на тлі оголошення Фондом державного майна України про намір приватизувати ряд об'єктів, включаючи Білгород-Дністровський порт. Це підкреслює важливість прозорості та законності у проведенні приватизаційних процесів та державних закупівель. Успішне завершення слідства та справедливе судове рішення у справі Кропачова можуть сприяти покращенню інвестиційного клімату в Україні та зміцненню довіри до правоохоронних органів і системи правосуддя.

У 2019 році Володимир Зеленський обійняв посаду президента України на п'ятирічний термін. Якщо він не отримає другий термін через вибори або не буде переобраний, його повноваження завершаться навесні 2024 року, після інавгурації нового глави держави. 20 травня цього року виповнюється рівно п'ять років, відколи Володимир Зеленський став президентом. Для самого українського лідера цей день буде звичайним робочим, хоча може бути напруженим через ситуацію на фронті. У зв'язку з загостренням бойових дій Зеленський відмінив всі міжнародні візити та провів засідання Ставки головнокомандувача у Харкові. Він висловив впевненість у тому, що українські війська зможуть стримати російський наступ. Далі в планах президента – підготовка до червневого "саміту миру", продовження будівництва фортифікацій, посилення української армії та зміна обстановки на фронті.

Замість того, щоб дивитися на наступний понеділок як на останній день Зеленського на посаді президента України, російська пропаганда та деякі українські опоненти його влади спробують представити цей день як момент, коли він стає "простроченим президентом", а Україна – державою без законної влади. За даними київських співрозмовників ВВС, зараз ми спостерігаємо наймасштабнішу комплексну інформаційну операцію російських спецслужб в історії, яка спрямована на зміну легітимної влади в Україні та на поразку Києва військовим шляхом. ВВС спробувала проаналізувати "проблему 20 травня" та розібратися в її суті, а також визначити, які зміни очікують Володимира Зеленського, українське суспільство та державу в цілому після цієї дати.

Проблема полягає в конфлікті між кількома статтями української Конституції. З одного боку, основний закон передбачає, що термін повноважень президента України становить п'ять років. З іншого боку, в Конституції прописано, що президент перебуває на посаді до обрання та інавгурації наступного глави держави. З третього боку, Конституція прямо забороняє проводити вибори до Верховної Ради під час воєнного стану, але не містить заборон на проведення президентських виборів. Отже, є люди, які тлумачать цей правовий конфлікт таким чином. Якщо президентський термін становить п'ять років, то 20 травня 2024 року – останній день президентства Володимира Зеленського. Його мав би змінити переможець президентських виборів, але їх не було призначено, хоча Конституція дозволяла їх проводити.

Проте, якщо вже сталося так, то треба визнати, що вже 21 травня Володимир Зеленський перестане бути легітимним президентом. Тому він має піти у відставку та передати свої повноваження, як це прописано у Конституції, спікеру Верховної Ради. А він, у нашому випадку – член президентської партії "Слуга народу" Руслан Стефанчук, має залишатися в.о. президента, доки нового главу держави не оберуть на виборах, незалежно від того, коли саме вони відбудуться. Спікер парламенту, як в.о. президента, не новинка для України, нагадують прихильники юридичної теорії. У лютому 2014 року, після втечі з Києва Віктора Януковича, парламент обрав спікером Олександра Турчинова, який виконував обов’язки глави держави протягом понад трьох місяців, аж до інавгурації Петра Порошенка.

Серед тих, хто сумнівається у легітимності президента Володимира Зеленського після 20 травня, різні особистості – від колишнього однопартійця Зеленського, опального нардепа Олександра Дубінського, до глави російського МЗС Сергія Лаврова. Об’єднує їх тільки те, що вони є опонентами українського лідера. Противники цієї теорії переконані, що питання легітимності президента після 20 травня є пустим. Найпростіший аргумент, який вони наводять, – це те, що жоден український президент не перебував на посаді рівно п’ять років день у день. Попри це, сумнівів у легітимності жодного з українських президентів у зв’язку з цим не виникало.

Деякі співрозмовники ВВС визнають, що формулювання Конституції справді може залишати місце для різних тлумачень. У недавньому інтерв’ю ВВС міністр юстиції України Денис Малюська висловив підозру, що автори Конституції не уявляли, що Україна може опинитися в стані повномасштабної війни, тому підходили до відповідних положень несерйозно. Один з авторів Конституції, колишній віцепрем’єр та посол України в Білорусі, а нині викладач університету Роман Безсмертний, розповідаючи ВВС, зазначає, що над формулюваннями основного закону країни жорстко дискутували найкращі юридичні мізки. Якщо аналізувати норми Конституції системно, а не окремо, то стає зрозумілою і задум авторів, і точність обраних формулювань, додає Безсмертний. Перед ними стояли дві великі задачі. По-перше, уникнути переривання влади, утворення "вакууму влади". Саме тому в Конституції прописано, що президент лишається на посаді до інавгурації наступника, навіть якщо його ще не обрали. Потрібно також згадати норму, яка забороняє чинному президенту передавати свої повноваження іншим особам чи органам.

Друге завдання – запобігти можливості узурпації влади у кризових ситуаціях. Щоб цього уникнути, автори Конституції посилили роль Верховної Ради, включивши до основного закону заборону на парламентські вибори під час воєнного стану. Отже, Конституція наказує Зеленському залишатися на посаді президента, допоки його наступника не оберуть на легітимних виборах.

Хто ж стверджує, що Конституція залишає місце для різних тлумачень у цьому питанні, може звернутися до чинного закону про правовий режим воєнного стану. Цей закон чітко забороняє внесення змін до Конституції, проведення референдумів та виборів будь-якого рівня під час воєнного стану. Таке положення цього закону підтверджує ЦВК, обґрунтовуючи відсутність підстав для оголошення президентських виборів у 2024 році.

Навіть спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук, який мав би стати в.о. президента після Зеленського, заявив, що не має жодних сумнівів у легітимності президента і після 20 травня. Незважаючи на всі роз’яснення та трактування, “проблема 20 травня” продовжує існувати, обговорюється і використовується для політичних маніпуляцій.

Не можна сказати, що українська влада не передбачала, що це питання стане актуальним ближче до річниці інавгурації Зеленського. Вже минулої осені в Києві багато говорили про те, що було б розумно внести зміни до законів про вибори та воєнний стан і організувати президентські вибори у визначений Конституцією термін, тобто у березні 2024 року, не скасовуючи при цьому воєнний стан.

За словами співрозмовників ВВС, у коридорах української влади вже тоді, восени минулого року, обговорювалася можливість того, що російська пропаганда почне активно розповсюджувати тему нелегітимності українського президента після закінчення його п’ятирічного терміну та звинувачувати його в узурпації влади. Деякі західні політики, зокрема американський сенатор Ліндсі Грем та глава ПАРЄ Тіна Кокс, також висловлювали думку про необхідність проведення в Україні виборів у найближчому майбутньому.

У таких обставинах проведення президентських виборів могло бути сприйнято як стратегічний крок, спрямований на запобігання російській пропаганді та відповідь на заклики західних партнерів. Сам Володимир Зеленський тоді висловлював готовність провести вибори за умови фінансування та надання спостережувачів з боку Заходу. “Я не хочу, щоб влада трималася (лише за владу)”, – підкреслював він.

У розмові з румунськими ЗМІ у жовтні, президент Зеленський, який раніше заявляв про свою наміреність не балотуватися на другий термін, висловив своєрідну формулу щодо своєї участі у президентських виборах: якщо голосування відбудеться до закінчення війни, то він балотуватиметься, а якщо після, то відмовиться від претензій на другий термін. Незважаючи на активну дискусію щодо проведення виборів, остаточне рішення залежить від президента. Проте проти проведення виборів виступили не лише український “третій сектор”, а й широке українське суспільство. Понад сто громадських організацій різного спрямування підписали заяву про неприпустимість проведення кампанії в умовах воєнного стану.

Соціологічні дослідження показали, що більшість українців виступає проти проведення виборів до закінчення війни. Серед причин такого настрою українців є неможливість забезпечення безпеки під час виборів через постійні бойові дії та ракетні обстріли, а також відсутність можливості участі у голосуванні для сотень тисяч військових та мільйонів біженців. Крім того, багато українців не розуміли, чому в умовах війни потрібно витрачати мільярди гривень на організацію виборів, які не є пріоритетом в цей час.

6 листопада минулого року президент Володимир Зеленський висловив думку, що “вибори зараз не в приоритеті”, та засудив тих, хто вносить цю тему в суспільний діалог як безвідповідальних. З цього моменту обговорення щодо можливості проведення виборів в Україні закінчилося. Відомо, що п’ятирічний термін президента Зеленського не буде обмежений.

Однак влада розуміла, що її рішення може викликати питання щодо легітимності президента після 20 травня. У лютому поточного року видання DT.ua повідомило, що Офіс президента готував звернення до Конституційного суду. Вони планували запитати, чи можливе проведення президентських виборів під час воєнного стану, і чи може президент залишатися легітимним після закінчення свого терміну. Проте звернення так і не надійшло до суду. Зараз Конституційний суд недоукомплектований, що ускладнює ухвалення рішення.

Співрозмовники з ВВС вважають, що команді президента було складно розраховувати на швидке рішення суду, особливо з огляду на складні відносини між Зеленським та судом, які ускладнилися в 2020 році під час конфлікту щодо відставки суддів. Крім того, вважалося, що запит про легітимність президента може стати сигналом невпевненості самого Зеленського, що приносило більші репутаційні ризики, ніж очікувана вигода.

“Проблема 20 травня” стала центром уваги для опонентів Володимира Зеленського, які активно поширювали меседжі про втрату його легітимності. Цю тему вперше зафіксував керівник урядового Центру стратегічних комунікацій та національної безпеки, Ігор Соловей, вже на початку лютого минулого року. Першими каналами поширення таких повідомлень стали соцмережі колишнього депутата Верховної ради Ігоря Мосійчука, який перебуває за кордоном. У своїх постах в телеграмі та TikTok він стверджував, що непроведення виборів у визначений Конституцією термін свідчить про узурпацію влади Зеленським.

Деякий час потім депутат Верховної Ради від партії Зеленського Олександр Дубінський також заявив про закінчення повноважень президента України у травні та наголосив на необхідності дотримання закону. Ці меседжі стали частиною широкої кампанії у соцмережах, де критично настроєні блогери активно обговорювали українську політику. Крім того, “ботоферми” засмічували соцмережі коментарями про “нелегітимного” президента.

З часом “проблема 20 травня” перетворилася на легітимну тему політичної дискусії, і навіть сам Володимир Зеленський був запитаний про свою легітимність під час пресконференції 25 лютого. У відповідь на це Зеленський зазначив, що ця тема є частиною наративу програми Російської Федерації, а відповідні документи є у розвідувальних службах країн “Великої сімки”. Він зазначив, що це програма росіян, яка фінансується і спрямована проти України.

За два дні комітет з розвідки при президентові України розширив тему своєю заявою. За їхніми словами, Росія планує активізувати свої зусилля в рамках “спецоперації Майдан-3” протягом наступних тижнів. Президент Зеленський вже в листопаді минулого року в інтерв’ю газеті Sun згадував про цю спецоперацію, яка, за його словами, спрямована на повалення української влади (в Україні ці заяви сприйняли з певною дозою іронії). У заяві комітету “Майдан-3” називали найбільш коштовною акцією російських спецслужб у їхній історії, заявляючи, що її бюджет складав нібито 1,5 мільярда доларів.

“Методика кампанії – типова для російських спецслужб: ставлять під сумнів легітимність прийнятих після 20 травня рішень української влади, поширюють панічні настрої, зневіру, штучно створюють протистояння між цивільним населенням та військовими, розповсюджують різноманітні “теорії змови”… За задумом ворога, до першої половини червня планується збурити ситуацію в нашій країні, а потім, використовуючи цей хаос, завдати Україні військової поразки на Сході. В цьому полягає ключова ідея їхньої операції”, – йшлося в заяві.

Схоже, що Росія активно включається в розгортання теми про нелегітимність Володимира Зеленського вже з березня. Представник Росії при ООН, Василь Небензя, на засіданні Ради безпеки висловив жорстку позицію, називаючи Зеленського “диктатором” і заявивши, що він стає нелегітимним після 21 травня через відмову проводити вибори. Глава МЗС Росії, Сергій Лавров, трохи пом’якшив тон, висловивши невизначеність стосовно подій після 21 травня.

Ці заяви, за словами Ігоря Солов’єва з ВВС, спрямовані на міжнародну аудиторію, щоб послабити позиції української влади. Паралельно, російські ток-шоу, телеграм-канали та ЗМІ активно обговорюють тему нелегітимності Зеленського, а експерти та політики висловлюють свої погляди, у яких від Костянтина Затуліна до Олега Царьова. За даними Центру стратегічних комунікацій, Зеленського у російських ЗМІ називають “узурпатором” і “нелегітимним” президентом. Навіть телеканал RT подав ролик, що критикує Зеленського.

Хоча офіційна позиція Кремля стосовно легітимності Зеленського залишається невизначеною, є деякі сигнали про можливе визнання нелегітимності. Наприклад, заява президента Білорусі Олександра Лукашенка про те, що Путін може залишитися без партнера для укладення мирного договору. У свою чергу, Київ вже заздалегідь відгукнувся на можливе визнання Зеленського нелегітимним, заявивши, що не бачить правових підстав для визнання Путіна демократично обраним президентом.

Представники української влади стверджують, що мають докази російського походження цих інформаційних атак, але ніколи не публікували ці матеріали. Команда Зеленського підозрює, що політичні мотиви можуть спонукати парламентську опозицію, зокрема прихильників колишнього президента Петра Порошенка, до розкручування теми про нелегітимність президента. Проте, деякі представники партії “Європейська солідарність” відкидають ці звинувачення. “Ситуація вже дуже серйозна. Усім слід заспокоїтися з цією темою. Це, насправді, не має сенсу. Всі розуміють можливі наслідки”, – зазначив один з впливових соратників Порошенка. Подоляк вважає, що розкручування “проблеми 20 травня” росіянами має дві мети. По-перше, посіяти серед західних партнерів сумніви щодо легітимності українського керівництва і життєздатності України як держави. Цю тему намагаються включити до політичного порядку денного західних країн. Розрахунок Москви полягає в тому, що ця тема стане частиною мейнстрімних дискусій на Заході, що призведе до втоми від України та відмови від підтримки. По-друге, загнати українців у депресію. “Вони транслюють нашим співгромадянам повідомлення про безвихідність ситуації, відсутність виборів та демократії, нелегітимність президента, щоб зробити їх безвольними”, – додає Подоляк.

Незважаючи на це, українська влада проводить активну непублічну роз’яснювальну кампанію серед зарубіжних політичних еліт. П’ята річниця інавгурації Володимира Зеленського збігається з критичними моментами у великій війні, спровокованій Росією. У цей період російські війська здійснюють атаки на Харківському напрямку. Також в ці дні набуде чинності новий закон про мобілізацію, що може призвести до збільшення кількості українських чоловіків, яких мобілізують до Збройних Сил України. Останнім часом українські міста та села стали свідками від

За словами керівника київської соціологічної служби “Рейтинг” Олексія Антиповича, у суспільній свідомості українців питання легітимності президента “абсолютно не існує”. Опитування показують, що 70% українців виступають проти проведення виборів до закінчення війни, а саме проведення виборів не змінить нічого. Розкручування теми про нелегітимність Зеленського є “ударом у штангу”, зауважує Подоляк. Найближчими днями ця тема може наростати, але це буде маргінальним явищем.

Однак, варто врахувати, що вплив інформаційних кампаній може мати неочікувані наслідки. Навіть якщо зараз питання легітимності президента не виходить на передній план у суспільній думці, поява нових фактів або інтенсивна медійна експозиція можуть раптово змінити цю динаміку. Тому важливо продовжувати аналізувати та реагувати на інформаційні виклики, навіть якщо вони здаються маргінальними на даний момент.

• У суспільній свідомості українців питання легітимності президента Володимира Зеленського вважається непринциповим.

• Більшість українців виступають проти проведення виборів до закінчення війни, вважаючи, що це не змінить ситуації в країні.

• Розкручування теми про нелегітимність президента є спробою вплинути на суспільну думку, але наразі не має значного впливу.

• Важливо продовжувати вивчати та реагувати на інформаційні виклики, оскільки навіть маргінальні теми можуть мати неочікуваний вплив на думку громадян.

З початку 18 травня в Україні розпочне свою роботу інноваційний електронний кабінет для військовозобов’язаних громадян. Це нове цифрове середовище надасть можливість швидко та зручно оновити особисті дані протягом 60 днів, зекономивши на це всього 10-15 хвилин прямо у своєму смартфоні. Про це повідомив старший лейтенант Дмитро Лазуткін, прес-секретар Міністерства оборони України. Він підкреслив, що новий застосунок, Резерв+, розроблений з урахуванням потреб користувачів, особливо для тих, хто активно користується смартфонами. Запуск електронного кабінету відкриває широкі можливості для швидкого оновлення даних та сприяє майбутньому рекрутингу. Початковий етап використання застосунку передбачає внесення базової інформації, такої як електронна пошта, номер телефону та адреса проживання. Однак з часом застосунок буде розвиватися, доповнюючись новими опціями, а іноді й надаючи можливості щодо рекрутингу.

Дмитро Лазуткін також наголосив на збільшенні інтересу громадян до військової служби, що проявляється у чергах перед територіальними військкоматами. Зазначивши це, він зауважив, що новий електронний кабінет дозволить військовозобов’язаним оновити дані не лише у військкоматах, але і онлайн, а також у центрах надання адміністративних послуг.

Нещодавно ухвалений закон про мобілізацію, який набирає чинності з 18 травня, передбачає обов’язкове оновлення облікових даних військовозобов’язаними протягом 60 днів. Випускникам загальноосвітніх навчальних закладів та іншим особам, які підпадають під військовий облік, рекомендується вчасно виконати цю процедуру, оскільки порушення правил може призвести до зростання штрафів.

Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаних громадян в Україні є важливим кроком у сучасній цифровій трансформації оборонного сектору. Новий застосунок Резерв+ дозволяє громадянам швидко та зручно оновлювати свої дані, що сприятиме покращенню адміністративних процесів та підвищенню ефективності військового рекрутингу. За допомогою цифрових технологій військовий облік стає більш доступним та зручним для громадян, а також допомагає забезпечити вчасне та точне оновлення даних, що важливо для підтримки оборонної готовності країни. Важливою перевагою електронного кабінету є його можливість спростити процес взаємодії військовозобов’язаних з військовими органами, зменшити бюрократичні бар’єри та сприяти підвищенню довіри до системи обліку.

Скандал навколо українських посадовців, які володіють нерухомістю в Дубаї, продовжує наростати. За даними міжнародного проєкту “Dubai Unlocked”, виявлено, що декілька високопосадовців, у тому числі представники Кабінету Міністрів, КМДА та оборонного підприємства, володіють розкішною власністю в цьому ексклюзивному місті. Щоб ухилитися від обов'язку зазначення цих активів у своїх деклараціях, вони передали право власності на ім'я своїх дружин. Проте, розслідування журналістів з проєкту “Схеми” розкрило цю схему, виявивши імена посадовців. Один з них — Віталій Коблош, директор департаменту гуманітарної та соціальної політики уряду України, чиє ім'я пов'язане з готелем Wyndham Dubai Marina. Виявилося, що його дружина, Наталя, придбала один з великих номерів у цьому готелі у 2018 році за 331 тисячу доларів. Коблош стверджує, що не був проінформований про цю нерухомість. Ще один посадовець, Віктор Перепелиця, керівник бюро підприємства науково-виробничого комплексу “Іскра”, також має апартаменти в Дубаї, проте вони не згадані у його деклараціях за останні роки. Третій посадовець, Дмитро Рахматуллін, виконувач обов'язків очільника автотранспортного підприємства КМДА, придбав 16 квартир в Дубаї на суму 14,5 мільйона доларів, проте ця інформація також відсутня у його деклараціях. Ці дії посадовців є порушенням антикорупційного законодавства та можуть мати серйозні наслідки, включаючи кримінальну відповідальність. Дружина Віктора Перепелиці володіє апартаментами у хмарочосі “Burj Vista Tower 1” в Дубаї від лютого 2014 року. Згідно з документами, ця нерухомість площею 84 квадратних метри оцінюється у 430 тисяч доларів. Проте у декларації посадовця вона не фігурує, так само як і дохід від оренди, який з 2018 року перевищив 154 тисячі доларів. У відповідь на запитання журналістів, Віктор Перепелиця стверджує, що не має поняття про наявність цієї нерухомості у своєї дружини. Його дружина, Ольга, також відкидає будь-який зв'язок із цією власністю. За словами їхньої дочки, вона придбала апартаменти в Дубаї за довіреністю від матері, вклавши власні кошти та не повідомивши батьків. “Моєї мами тут ніколи не було. Я купила це сама, без її знання. Я просто записала це на маму, оскільки у мене була повна довіреність на неї”, – розповіла Ольга Перепелиця.

Справа про володіння нерухомістю в Дубаї знову стала топ-темою в українському суспільстві. На цей раз у центрі уваги опинився голова комунального автотранспортного підприємства столичної мерії, Дмитро Рахматуллін. За даними, що надійшли від міжнародного проєкту “Dubai Unlocked”, він став власником нерухомості ще у 2009 році, коли придбав право власності на 16 квартир у хмарочосі “Ferretti Luxury Beach Residence” поруч з островом Джебель Алі. Однак ця будівля так і не була завершена, а Рахматуллін заперечує своє володіння цією нерухомістю, стверджуючи, що не має жодного майна, яке потребує декларування. Відповідно до його заяв, на момент придбання квартир він працював у приватній компанії в арабо-африканському регіоні, і лише з 2015 року обіймав посади у Києві, проте так і не зазначав цю власність у своїй декларації.

Нещодавно журналісти проєкту “Схеми” виявили, що нерухомість у житлових комплексах Дубая належить колишнім українським посадовцям, народним депутатам, суддям та прокурорам. Зокрема, екс-міністр екології часів Януковича Микола Злочевський, екс-президент “Мотор Січі” В’ячеслав Богуслаєв, лобіст концерну “ЄДАПС” та екс-регіонал Василь Грицак, колишній суддя Артур Ємельянов та екс-заступник прокурора Одеської області Олег Корнілов.

За дослідженням, голова Київського районного суду Одеси Сергій Чванкін, у своїй декларації не згадував про апартаменти у Маямі, що належать компанії його дружини у США, хоча нерухомість була придбана у березні 2023 року, а в декларації за 2022 рік зазначив лише 9,7 мільйонів гривень доходу.

• Українські посадовці, зокрема голова комунального автотранспортного підприємства столичної мерії Дмитро Рахматуллін, володіють нерухомістю в Дубаї, проте відмовляються визнавати своє володіння, наводячи різні аргументи для виправдання.

• Розслідування журналістів також виявило, що нерухомість в Дубаї належить колишнім українським посадовцям, народним депутатам, суддям та прокурорам.

• Ці випадки підштовхують до серйозного обговорення щодо прозорості та етичності у діяльності українських чиновників, а також до посилення контролю за їх деклараціями та майновим станом.

• Недекларована нерухомість за кордоном може свідчити про можливі порушення антикорупційного законодавства та потребує детального розслідування та відповідальності перед законом.

Наші джерела в Генштабі підтверджують: противник утримує південну половину Вовчанська, змушуючи наших військових боротися без належної важкої техніки та артилерії. Генерал-головнокомандувач Збройних сил України, Олександр Сирський, наголосив на посиленні активності противника на фронті. Напружена ситуація в Харківській області особливо насувається від Стрілеча до Липці та в місті Вовчанськ. "Противник розширює свій радіус дій на 70 кілометрів, що вимагає додаткового мобілізування наших резервних бригад", — зазначив генерал Сирський. Найбільші загрози концентруються від Стрілеча до Липці, а також вже підконтрольному місті Вовчанськ, де противник планує здійснити новий прорив українських оборонних ліній. Російські війська активно підсилюють свої оперативно-тактичні групи під псевдонімом "Сєвєр" для подальшого наступу. Ці групи включають бойові підрозділи 6-го, 11-го та 44-го армійських корпусів. Генерал Сирський зазначив, що російський наступ розпочався раніше, ніж очікувалося, через рух українських військ. Однак нам вдалося утримати їх атаки. За даними станом на 16 травня, на Харківщині відбулися 10 зіткнень, а наступ триває в місті Вовчанськ та його околицях. Противник також намагається оточити село Липці на Липецькому напрямку, обстрілюючи його з артилерії, мінометів та авіації.

У звіті виділено серйозну загрозу, яку становить російська армія для України, особливо на Харківщині. Відзначено необхідність негайних заходів з мобілізації важкої техніки та артилерії для зміцнення оборони. Наступ противника відзначено як значний, але відбувається успішна утримання атак. Проте, військова ситуація залишається напруженою, і необхідно приділити особливу увагу підсиленню оборони на всіх напрямках, що потребує координації зусиль та ефективного використання наявних ресурсів.

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект, що стосується карного стягнення за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Відповідно до нинішнього законодавства, за такі дії передбачено позбавлення волі на період від трьох до п'яти років. Проте запропоновані зміни передбачають встановлення штрафу від 51 000 до 85 000 гривень, а також можливість виконання громадських робіт протягом 160-240 годин, виправних робіт на період від одного до двох років або обмеження волі на той же термін. Також законопроект розглядає питання відповідальності за ухилення від військового обліку або навчальних зборів, яка регулюється статтею 337 Кримінального кодексу України. Автором ініціативи є народний депутат Анатолій Бурміч, який аргументує необхідність змін тим, що позбавлення волі у даному контексті може виявитися занадто суворим покаранням, тоді як інші види каральних заходів дозволять заощадити ресурси країни та направити їх на інші потреби. Однак, через те, що ініціатором виступає лише один депутат, який не є частиною коаліції, шанси на прийняття даного законопроекту вважаються низькими, особливо в умовах обговорюваної жорсткості заходів щодо мобілізації.

Запропонований законопроект про зміни у відповідальності за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації є актуальним кроком у напрямку реформування кримінальної політики. Встановлення альтернативних видів покарань може забезпечити більш ефективне використання ресурсів держави та зменшити навантаження на пенітенціарну систему. Однак, ймовірність прийняття даного законопроекту вважається низькою через обмежену підтримку серед парламентських фракцій та обговорювану жорсткість заходів щодо мобілізації. Водночас, обгрунтованість і необхідність таких змін в кримінальному законодавстві підкреслюється потребою в справедливому та пропорційному застосуванні покарань за подібні правопорушення.