Війна

У перебігу останніх місяців проблема дефіциту кадрів стала надзвичайно актуальною для українського бізнесу. Згідно з результатами свіжого місячного опитування, проведеного New Monthly Enterprises Survey, половина підприємств в Україні визначили цю проблему як критичну. Дані Інституту економічних досліджень та політичних консультацій за березень 2024 року підтверджують погіршення ситуації щодо пошуку робочої сили. Як для висококваліфікованих, так і для низькокваліфікованих працівників, виникли труднощі. Порівняно з лютим місяцем, відсоток підприємств, які мають проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів, зросла з 31,0% до 38,9%, а щодо некваліфікованих робітників — з 26,5% до 31,7%.

"Результати опитування відображають складність ситуації з доступом до робочої сили для бізнесу. Вперше в березні половина опитаних бізнесів вказала, що ця проблема стала суттєвою перешкодою для подальшого розвитку. У порівнянні з 2022 роком, коли про дефіцит робочої сили згадувало близько 20% опитаних, і минулим роком, коли це стосувалося близько третини опитаних, до кінця 2023 року ця проблема почала активно наростати", — роз'яснив старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

У цілому рейтинг перешкод для бізнесу залишається стабільним: зростання цін на сировину та товари (53%) залишається на першому місці, дефіцит кадрів (50%) — на другому, а небезпека для роботи (46%) — на третьому. Проблема перебоїв з електроенергією піднялася з 7 на 4 місце (40%) через пошкодження, спричинені ракетними обстрілами у березні.

"Збільшилася проблема енергопостачання через пошкодження об'єктів внаслідок ракетних атак у березні", — повідомила виконавча директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Протягом минулого року цей показник не перевищував 40%, але у березні 2023 року він досяг 46%. Проблеми з енергопостачанням виявилися особливо серйозними для великих підприємств, які стали мішенями для ракетних атак. У той же час, малі та середні підприємства постраждали менше.

Після ракетних атак відбулися зміни у регіональних оцінках небезпеки роботи: Черкаська область очолила рейтинг за цим показником (100% респондентів з цієї області відзначили небезпеку роботи), в той час як Запорізька, Вінницька та Харківська області залишилися традиційно в топі найнебезпечніших регіонів. Водночас, Волинська та Закарпатська області залишаються відносно спокійними.

Щомісячне опитування, проведене Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, налічує понад 500 українських промислових підприємств, розташованих у 21 з 27 областей України. Цей формат дослідження активно використовується починаючи з травня 2022 року. Учасники опитування, які є менеджерами підприємств, аналізують та порівнюють результати роботи у березні 2024 року з лютнем того ж року. Вони оцінюють показники стану справ на момент проведення опитування і також подають прогнози на наступні три або шість місяців, або навіть два роки вперед. Іноді отримані результати порівнюються з даними з передвоєнного періоду, коли здійснювалося подібне дослідження серед бізнесу. Цей процес допомагає зрозуміти динаміку розвитку промисловості, виявити тенденції та вчасно реагувати на можливі виклики та перешкоди.

• Дефіцит кадрів став серйозною проблемою для українського бізнесу протягом останніх місяців, що відображається у результатах щомісячного опитування, проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій.

• У березні 2024 року підвищився відсоток підприємств, які мають проблеми з пошуком як висококваліфікованих, так і низькокваліфікованих працівників.

• Цей дефіцит кадрів є серйозною перешкодою для подальшого розвитку бізнесу в Україні.

• Порівняно з попередніми роками, проблема дефіциту робочої сили почала активно наростати, що вказує на необхідність узгоджених заходів для вирішення цієї проблеми.

• Помітно, що ситуація з енергопостачанням також стала актуальною, особливо після ракетних атак, що свідчить про необхідність посилення заходів з енергозабезпечення та забезпечення стабільності в цьому секторі.

• Щомісячне опитування продовжує залишатися ефективним інструментом для виявлення тенденцій у розвитку промисловості та вчасного реагування на можливі ризики та перешкоди.

Високошановна Верховна Рада України з великою відповідальністю та обґрунтованим рішучим кроком схвалила законопроект №10427-1, ініціативу до якого з великою метою висунув народний депутат від народу, Степан Чернявський. Цей історичний момент отримав широку підтримку 291 парламентарієм, що відображає єдність і рішучість у вирішенні критично важливих питань для держави.

Мета цього закону є надзвичайно важливою та актуальною, зокрема в контексті воєнного конфлікту та після його завершення на протязі трьох років. Закон передбачає не лише забезпечення ресурсних потреб промисловості, а й реальну підтримку сектору, який має визначене стратегічне значення для країни.

Особливу увагу заслуговує спрощення ввезення та обігу сортів бавовнику в Україні, що відкриває шлях до ефективного виробництва пороху. Це сприяє не лише розвитку промисловості, а й забезпечує безпеку та захищеність держави. Закон також забезпечує спрощення процедур державної реєстрації сортів бавовнику та реєстрації прав на них, що є важливим кроком у створенні сприятливих умов для розвитку сільського господарства.

Не можна не відзначити важливий внесок і активну підтримку народного депутата Степана Чернявського у вирішенні цієї стратегічно важливої справи. Його слова про важливість цього закону та його вплив на економіку, сільське господарство та оборонний сектор України не можуть не вражати.

Прийняття цього закону є кроком вперед у становленні міцної, ефективної та конкурентоспроможної України, що готова відстояти свої інтереси та забезпечити свою безпеку.

У висновку слід зазначити, що прийнятий Закон про бавовник є важливим кроком для України в контексті забезпечення ресурсів промисловості, особливо в умовах воєнного конфлікту. Спрощення ввезення та обігу сортів бавовнику сприятиме розвитку виробництва пороху та забезпечить безпеку країни. Підтримка закону народним депутатом Степаном Чернявським відображає рішучість та обґрунтованість у вирішенні стратегічно важливих питань. Прийняття цього закону стане важливим кроком у зміцненні економіки та забезпеченні безпеки країни.

Міністр оборони Російської Федерації, Сергій Шойгу, проголосив про наміри Росії посилити удари на Україну з метою подальшого руйнування матеріально-технічного забезпечення українських військ. У своїй заяві Шойгу підкреслив намір збільшити використання безпілотників та ракет у найближчі тижні для максимального завдання шкоди українській інфраструктурі та оборонно-промисловій базі до моменту отримання допомоги від Сполучених Штатів. Це випливає з доповіді Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики роблять припущення, що акцент Сергія Шойгу на ударах по українській логістиці може свідчити про можливу зміну цілей російських військ з метою поранення української транспортної інфраструктури, логістики та військових складських об'єктів. Російські війська вже нанесли сильні удари по об'єктах української транспортної інфраструктури в Дніпропетровській області 19 квітня, і можуть планувати повторити та розширити ці удари в найближчі тижні з метою перекриття українських зв'язкових ліній.

"Російське військове командування може сподіватися, що скоординовані заходи з перекриття обмежать здатність України розподіляти живу силу та матеріально-технічні ресурси на критично важливих ділянках фронту, та відтермінують покращення можливостей, які забезпечить українським військам прибуття американської безпекової допомоги", — відзначають аналітики.

Сам Сергій Шойгу у вівторок, 23 квітня, заявив, що російська армія підвищить інтенсивність ударів по Україні, зокрема, спрямованих на логістичні центри та бази зберігання західної зброї.

Згідно з інформацією з доповіді Інституту вивчення війни (ISW), Росія має намір посилити удари на Україну з метою руйнування її оборонної та транспортної інфраструктури. Проголошені наміри міністра оборони Росії, Сергія Шойгу, свідчать про можливість збільшення використання безпілотників та ракет для завдання максимальної шкоди українським об'єктам. Передбачається, що ці удари спрямовані на обмеження здатності України в розподілі ресурсів та призводять до затримки отримання американської допомоги. Зазначено, що Російська Федерація може планувати розширення атак на українські об'єкти в найближчі тижні з метою перекриття зв'язкових ліній та підтримки своїх стратегічних цілей.

Перенесення виробництва системи Patriot до України виявляється реальною можливістю, що стає головним акцентом в українській оборонній стратегії. Про це повідомила посол України в США Оксана Маркарова під час своєї участі у національному телемарафоні. За словами Маркарової, це завдання є відзначеним президентом та міністром оборони, і наразі переговори з цієї нагоди вже активно ведуться. "Ми вже на шляху серйозної роботи, яка розпочалася з моменту останнього візиту президента до США, та продовжується на зустрічах українських та американських компаній", — підкреслила вона.

Окрім того, посол додала, що у рамках обговорень розглядається як виробництво окремих компонентів системи, так і можливість створення готової продукції на території України. Хоча чіткі терміни поки що не визначені, проте Маркарова запевнила, що процес активно набирає обертів. "Ми впевнені, що це можливо. Вже багато компаній розпочали співпрацю з українськими підприємствами та ініціювали спільні проекти. Ми плануємо активно продовжувати роботу в цьому напрямку, включаючи й такі важливі і складні проекти, як Patriot", — зазначила вона.

Також варто відзначити, що Україна має можливість придбати системи Patriot в країн, які вже мають їх у своєму арсеналі, але не бажають передавати їх Україні. Раніше було повідомлено про активні переговори з союзниками стосовно отримання двох батарей системи протиповітряної оборони Patriot та однієї SAMP/T. Крім того, Україна розглядає можливість придбання ста вільних систем протиповітряної оборони Patriot у світі, проте найбільше надії покладає на швидке домовлення щодо постачання ще семи додаткових батарей Patriot.

У висновку можна зазначити, що перенесення виробництва системи Patriot до України є важливим кроком у розвитку оборонної сфери країни. Підтримка цієї ініціативи з боку посла України в США свідчить про серйозний підхід української влади до зміцнення оборонної потенції та підвищення військово-технічного рівня. Активні переговори та співпраця з американськими компаніями вказують на готовність обидвох сторін до плідної співпраці в цьому напрямку. Такий крок не лише зміцнить оборонні можливості України, але й сприятиме розвитку вітчизняної військово-промислової сфери та підвищить стійкість країни у геополітичних умовах сучасного світу.

Усім чоловікам, що перебувають за кордоном, дуже важливо мати вичерпну інформацію щодо оновлень у наданні консульських послуг у Тимчасових консульських центрах (ТЦК). Міністерство закордонних справ уточнило, що наразі надання консульських послуг чоловікам призовного віку тимчасово призупинено. Проте, після того, як вступить в силу відповідний закон про мобілізацію, вони зможуть знову отримати необхідні документи. Цю важливу інформацію можна знайти на офіційному веб-сайті МЗС.

Починаючи з 24 квітня, українські дипломатичні представництва тимчасово призупинили прийом заяв щодо консульської допомоги для чоловіків віком від 18 до 60 років. Однак, щодо консульських послуг, які наразі доступні, вони включають оформлення документів, необхідних для повернення до України. Згідно з уточненням, призупинення надання консульських послуг є тимчасовим заходом, необхідним для вирішення питань, пов'язаних з військовим обліком чоловіків мобілізаційного віку. Міністерство підкреслює, що дипломатичні представництва ретельно розглядатимуть та оброблятимуть заяви, подані до 23 квітня. Це обмеження введено через можливу перевищену тривалість розгляду заяв до набуття чинності відповідного законодавства.

“Намагаємося забезпечити захист громадян від ситуацій, коли надання послуг неможливе”, – наголошують у МЗС. Після 18 травня чоловіки призовного віку, які оновили військово-облікові дані в ТЦК, знову зможуть скористатися консульськими послугами. Зараз триває розробка механізму оновлення особистих даних для чоловіків, які перебувають за кордоном. Глава МЗС України, Дмитро Кулеба, реагуючи на інформацію щодо припинення надання послуг військовозобов’язаним чоловікам, підкреслив, що перебування за кордоном не звільняє громадянина від обов'язків перед Батьківщиною та нагадав про необхідність оновлення особистих даних в ТЦК до ухвалення нового мобілізаційного законодавства.

Загальні висновки до цієї статті такі:

• Міністерство закордонних справ тимчасово призупинило надання консульських послуг чоловікам призовного віку за кордоном.

• Це рішення пов'язане з введенням тимчасових обмежень у зв'язку з можливими змінами у законодавстві про військовий облік.

• Українські дипломатичні представництва продовжують ретельно обробляти заяви, подані до введення обмежень, а також працюють над розробкою механізму оновлення особистих даних для чоловіків, що перебувають за кордоном.

• Після введення нового законодавства про мобілізацію, чоловіки призовного віку, які оновлять свої військово-облікові дані, знову матимуть доступ до консульських послуг.

• Голова МЗС України, Дмитро Кулеба, підкреслив, що перебування за кордоном не звільняє громадян від обов'язків перед Батьківщиною та закликав до оновлення особистих даних у Тимчасових консульських центрах.

Український парламент намірений провести масштабні зміни, які вплинуть на понад 300 населених пунктів по всій країні. Зміни передбачають перейменування місцевостей, символіка яких має коріння у російській імперській політиці або не відповідає стандартам української державної мови. Цю інформацію надає Рубрика, посилаючись на проект постанови №11188.

Згідно з пояснювальною запискою, місцеві органи влади отримали півроку на подання пропозицій щодо переіменування населених пунктів, районів та інших територій, чиї назви мають імперську символіку або не відповідають стандартам мови. У випадку відсутності рішення, ключовими документами для визначення є рекомендації Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови.

Комітет Верховної ради розглянув 340 пропозицій місцевих органів влади та військових адміністрацій населених пунктів. Також враховано рекомендації з інституту національної пам’яті та комісії зі стандартів державної мови щодо переіменування окремих населених пунктів та районів.

Серед пропозицій переіменування багато назв, пов’язаних з радянськими святами або символікою. Наприклад, планується змінити назви, що мають відношення до Першого Травня, такі як Перше Травня, Першотравенка, Первомайське, Першотравневе, Першотравенськ, Маївка тощо. Також планується змінити назви, які присвячені відомим московським діячам, таким як Пушкіно, Мічуріна, Максима Горького, Кутузівка, Суворове, Некрасове тощо. У планах також перейменування міст, які не відповідають нормам мови. Наприклад, село Дорожне планується перейменувати на Дорожнє, а село Кибляри — на Киблярі.

Український парламент вирішив впровадити значні зміни у назви понад 300 населених пунктів по всій країні. Це рішення має на меті усунення символіки, пов'язаної з російською імперською політикою, а також приведення назв до відповідності стандартам української державної мови. Процес переіменування ґрунтується на рекомендаціях від Українського інституту національної пам’яті та Національної комісії зі стандартів державної мови. Рішення було прийнято після уважного розгляду пропозицій місцевих органів влади та інституцій, і спрямовано на створення більш відповідної та автентичної місцевої ідентичності в Україні.

На Закарпатті трагічно загинув мобілізований чоловік, перебуваючи в транспортному засобі під час перевезення до військового навчального центру. Його життя обірвалося після того, як він відчув епілептичний напад. Причини та обставини цієї події вже ретельно розслідуються у рамках службової перевірки, щоб встановити всі деталі та відповідальність за цей випадок.

Відомо, що офіцер, який супроводжував мобілізованого, намагався надати першу допомогу, але, на жаль, це виявилося недостатнім. Ця трагедія викликала глибоке співчуття серед керівництва Закарпатського обласного територіального центру та служби призовника. Вони висловлюють щирі співчуття родині загиблого.

Соціальні мережі заполонені повідомленнями зі словами суму та запитаннями щодо обставин цієї трагедії. У своїй реакції на цей випадок, Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради з прав людини, підтверджує проведення відкритого розслідування і обіцяє встановити всі обставини цієї сумної події.

Ця трагедія нагадує про інші подібні випадки, які мали місце раніше в Україні. Наприклад, у Хмельницькій області мати заявила про знущання та погане ставлення до її сина, який також помер після відвідування територіального центру. Також у Тернопільській області відбулася аналогічна ситуація, де військовозобов'язаний загинув після того, як впав і отримав травму голови.

Ці трагедії підкреслюють необхідність системних змін у підході до здоров'я та безпеки в армії, а також необхідність підвищення свідомості щодо питань медичного супроводу та психологічної підтримки учасників військової служби.

У вищезгаданій статті описана трагічна подія на Закарпатті, пов'язана з загибеллю мобілізованого чоловіка, який зазнав епілептичного нападу під час транспортування до військового навчального центру. Цей випадок викликав серйозне занепокоєння серед громадськості та залучив увагу органів влади. Службова перевірка щодо обставин цієї події вже розпочалася, а різні громадські діячі виразили готовність допомогти в розслідуванні. Такі трагедії підкреслюють необхідність ретельного аналізу та вдосконалення системи медичного супроводу та психологічної підтримки учасників військової служби, а також викликають необхідність впровадження системних змін у підході до здоров'я та безпеки в армії.

Наше джерело в Офісі Президента повідомило нам, що ситуація на фронті стає критичною, і наразі надзвичайно важливо припинити наступ російської армії будь-якими можливими засобами. Це необхідно для того, щоб Україна змогла отримати військову допомогу від Сполучених Штатів Америки. Збройні сили України зараз зіткнулися з серйозними проблемами щодо постачання боєприпасів та артилерійської підтримки, що призводить до відступу підрозділів та навіть цілих бригад.

Окупанти продовжують активно рухатися вперед у районі прифронтового містечка Часів Яр, яке раніше перебувало поза їхнім контролем. Цю тривожну інформацію оприлюднили експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) у сьогоднішньому огляді ситуації на фронті в Україні.

Місцевий захисник, який очолює оборону в Часовому Ярі та публікує інформацію у Телеграм-каналі "ШО НА ФРОНТІ?", оповістив про інцидент о 7:03 ранку, повідомивши: "На околицях Часів Яр окупанти здійснили просування". Раніше він також оприлюднив відео, на якому показав, що після зайняття нової позиції на околицях Часів Яр, вороги розпочали активно її заселяти. Однак це відео показує лише обмежений вибух, і, ймовірно, не всі позиції або вороги у цьому районі були знищені.

• Ситуація на фронті в Україні стає критичною через недостатнє постачання боєприпасів та артилерійської підтримки для Збройних сил України.

• Наступ російської армії потрібно негайно припинити, щоб Україна могла отримати військову допомогу від Сполучених Штатів Америки.

• Окупанти активно рухаються вперед у районі прифронтового містечка Часів Яр, що загрожує безпеці місцевого населення та контролю над територією.

• Необхідно негайно прийняти заходи для забезпечення ЗСУ необхідними ресурсами та підтримкою для зупинення наступу окупантів та відстоювання територіальної цілісності України.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура надали офіційне повідомлення про підозру Миколі Сольському, якому держава вважається вчинення заволодіння земельними ділянками на суму, що перевищує 291 мільйон гривень, а також спробою заволодіння іншими ділянками на 190 мільйонів гривень. Учасники цієї схеми, які були задіяні в цих незаконних діях, активно здійснювали знищення документів, що мали дати право на постійне користування землею двом державним підприємствам на території Сумської області. Відсутність таких документів призвела до складання обласним Держгеокадастром акта про самовільне зайняття земельних ділянок. Далі, за допомогою посадовців, які були підконтрольні обласному Держгеокадастру, ці ділянки були передані в оренду заздалегідь обраній групі осіб, які вже заздалегідь планували їх отримати власність. Умовою для цього було підписання договору про передачу в оренду приватному агрохолдингу ще до офіційного надходження документів на право власності. Як результат, в період з 2017 по 2021 роки учасники цієї схеми незаконно заволоділи 1250 земельними ділянками обсягом 2493 гектари, а також намагалися заволодіти ще 3282 гектари землі.

У результаті проведеного розслідування стало очевидним, що міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський та інші особи були замішані у складних схемах заволодіння земельними ресурсами, що призвело до величезних фінансових збитків для держави. За допомогою фальсифікації документів та зловживанням службовим становищем вони намагалися незаконно перерозподілити земельні ділянки на користь обраних осіб та підприємств. Цей випадок є прикладом необхідності посилення контролю за владою та реформування системи управління земельними ресурсами для запобігання подібним корупційним діям у майбутньому.

Україна зробила важливий крок у напрямку європейської інтеграції, відкривши Координаційний центр інтегрованого управління кордонами на базі ситуаційного центру МВС. Це стало можливим завдяки спільним зусиллям Держмитслужби, яка повідомила про цю важливу подію. Новий центр, призначений для цілодобової роботи, бере на себе відповідальність за постійний моніторинг ситуації на державному кордоні, аналіз ризиків та формування оперативної картини в сфері захисту й охорони кордону.

Держмитслужба забезпечить центр необхідною інформацією для ефективного функціонування. У складі центру представлені фахівці з Держприкордонслужби, Держмитслужби, Нацполіції, Нацгвардії та Державної міграційної служби. Пресслужба центру підкреслила, що цей новий об'єднаний центр сприятиме зміцненню комунікаційних зв’язків між різними відомствами, які здійснюють інтегроване управління кордонами. Це важлива передумова для покращення безпеки та контролю на кордоні, а також для наближення України до стандартів, які вимагає Європейський Союз.

У результаті відкриття Координаційного центру інтегрованого управління кордонами в Україні на базі ситуаційного центру МВС стало можливим посилення контролю та забезпечення безпеки на державному кордоні. Цей новий центр, що працюватиме цілодобово, забезпечує постійний моніторинг ситуації, аналіз ризиків та оперативне реагування на потенційні загрози. Об'єднання представників різних відомств у складі центру сприятиме покращенню комунікаційних зв'язків та координації дій у сфері інтегрованого управління кордонами. Ці кроки є важливими на шляху України до вступу до Європейського Союзу, демонструючи зобов'язання країни до виконання міжнародних стандартів та підвищення рівня безпеки.