Війна

Україна активно розширює свій арсенал засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), маючи на меті забезпечення технологічної переваги в оборонних сферах. Зусилля українських науковців та інженерів спрямовані на створення та вдосконалення новітніх систем, які не лише ефективно функціонують у різних бойових умовах, але й відповідають найвищим технологічним стандартам.

Наразі, дев’ять українських моделей мобільних засобів РЕБ успішно пройшли процедуру кодифікації в Міністерстві оборони, що свідчить про їхню готовність до масового виробництва. Проте, це лише частина багатогранного процесу. Українські розробники продовжують активно працювати над новими проектами, які знаходяться на різних стадіях тестування та погодження.

Серед цих інноваційних рішень варто виділити РЕБ-рюкзак від компанії "Квертус", призначений для захисту військових від ворожих дронів під час переміщення. Також, комплекс "Плутон" від "Інфозахисту" активно виявляє та ліквідовує загрозу від дронів на відстані кількох десятків кілометрів, забезпечуючи важливе попередження та автоматично активуючи РЕБ.

Поступово, українська промисловість в області військової технології встановлює нові стандарти ефективного захисту та безпеки на фронті. Компанія "Обрій мілтек" рішуче впроваджує стратегію доступності своєї продукції, пропонуючи купольний засіб РЕБ за доступною ціною. Такі ініціативи демонструють не лише потужний потенціал української промисловості, а й відповідальність за забезпечення військової безпеки.

Насамкінець, варто відзначити, що українські розробки не обмежуються лише декількома моделями. Компанія "Kvertus" вже пропонує цілий ряд комплексів для виявлення та придушення дронів. Хоча багато українських комплексів складаються з китайських компонентів, така практика дозволяє швидко реалізувати проекти, не жертвуючи якістю продукції. Проте, залежність від імпортних компонентів може стати викликом для української оборонної промисловості у майбутньому.

На фоні зростаючої важливості китайських компонентів, які потрапляють у списки обмежень на експорт, Україна спрямовує свої зусилля на локалізацію цих елементів. Зараз вітчизняна компанія, що веде перемовини з європейською корпорацією щодо виробництва електронних компонентів для РЕБ в Україні, отримує підтримку від уряду. Українські виробники віддають перевагу локалізації навіть головних китайських компонентів, таких як модулі, з планами на їх виробництво на власних заводах за участю європейських мікросхем.

Нові розробки вже адаптовані для роботи в нестандартних діапазонах. Представники Міністерства стратегічних галузей промисловості та кластеру Brave1 впевнені, що ринок постійно взаємодіє з військовими на передовій, готовий реагувати на будь-які зміни. Зараз вирішальним є, наскільки швидко ці розробки зможуть отримати перші серійні контракти.

Україна також активно виробляє великі засоби РЕБ для протидії ворожим ракетам, шахтам та розвідувальним безпілотникам, які здатні перехоплювати сигнал GPS або змінювати його, виводячи об’єкт з маршруту. Деякі з найновітніших розробок, такі як "Буковель", "Нота" і "Покрова", вже стали відомими громадськості, хоча інші залишаються поки що у секреті. Більшість цих розробок відбуваються у приватному секторі.

Незважаючи на їхню релятивну новизну, ринок мобільних засобів РЕБ стає надзвичайно конкурентним, привертаючи багатьох виробників та замовників. Продукцію РЕБ придбовують благодійні фонди, військові структури, місцеві органи влади та навіть приватні компанії. Важливою тенденцією є зростання обсягів закупівель державою та військовими частинами, що сприяє отриманню фінансування для термінових закупівель техніки. Однак це також вимагає ефективного управління коштами та регулювання закупівельних процедур для уникнення ризиків корупції.

Попит на засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) значно зростає в містах, де вони використовуються для захисту цивільної інфраструктури від атак дронів. Приватні компанії також активно придбовують таку техніку для захисту своїх об’єктів від потенційних загроз.

Нинішній ринок РЕБ переживає період змін. У Міністерстві стратегічних галузей промисловості відзначають, що невеликі команди починають об’єднуватися для створення якісних продуктів, в той час як у Brave1 зауважують, що замовники все більше звертають увагу на перевірені вироби, а виробники активно прагнуть пройти державну процедуру кодифікації.

Зараз головним завданням є забезпечення розвитку ринку в технологічно правильному напрямку та відповідності тенденціям на передовій. Для цього держава має спростити процедуру кодифікації виробів та забезпечити систематичні та довгострокові замовлення від військових структур. Тільки таким чином можна забезпечити стабільний та продуктивний розвиток українського ринку РЕБ, що відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки та захисту національних інтересів.

• Попит на засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) в Україні значно зростає, особливо в містах, де вони використовуються для захисту цивільної інфраструктури від атак дронів, а також приватними компаніями для захисту своїх об'єктів.

• Ринок РЕБ переживає період змін, зокрема, невеликі команди починають об'єднуватися для створення якісних продуктів, а замовники звертають увагу на перевірені вироби.

• Для стабільного та продуктивного розвитку українського ринку РЕБ необхідно спростити процедуру кодифікації виробів та забезпечити систематичні та довгострокові замовлення від військових структур. Тільки так можна забезпечити безпеку та захист національних інтересів країни.

Згідно з листом, підписаним першим заступником міністра закордонних справ Андрієм Сибігою, з 23 квітня всі чоловіки призовного віку втрачають право на отримання консульських послуг за кордоном. Це нове обмеження передбачене в контексті Закону України "Про правовий режим воєнного стану", який набуває чинності відповідно до загострення ситуації з агресією Російської Федерації проти України. Зазначений лист визначає, що тепер чоловікам віком від 18 до 60 років буде доступна лише можливість оформлення документів для повернення на територію України.

Введене обмеження спрямоване на забезпечення військового обліку та соціальної підтримки відповідно до потреб законодавства. Ця ініціатива залишатиметься в силі до отримання додаткових роз’яснень щодо застосування положень закону про мобілізацію, який запроваджується з метою посилення обороноздатності держави та забезпечення безпеки громадян.

Саме положення 6 і 16 цього закону встановлюють спеціальний режим в'їзду й виїзду, обмеження свободи пересування осіб, а також руху транспортних засобів. Зокрема, вони регламентують зміну місця проживання лише за наявності дозволу військових органів чи розвідувальних служб, а також можливість проходження альтернативної (невійськової) служби.

Нагадаємо, що з цього моменту консульські установи здійснюватимуть лише формально-юридичну підтримку, пов'язану з оформленням документів для повернення до України.

У висновку можна сказати, що введення обмежень на отримання консульських послуг для українських чоловіків призовного віку є частиною заходів, спрямованих на забезпечення військового обліку та соціальної підтримки в умовах загострення конфлікту з Російською Федерацією. Ця ініціатива створена у контексті набуття чинності законом про правовий режим воєнного стану та законом про посилення мобілізації. Важливо зазначити, що обмеження діятиме лише до отримання додаткових роз'яснень щодо застосування вказаних законів. Таким чином, метою цих заходів є підвищення обороноздатності країни та забезпечення безпеки громадян.

Після завершення розслідування правоохоронці направили до суду обвинувальний акт у справі про збитки на 1,7 млрд гривень, які були завдані державі у перші дні війни. Екс-керівникам Міноборони та "підприємцям" загрожує до 15 років ув’язнення в разі визнання їх винними. Державне бюро розслідувань та Офіс генерального прокурора пред’явили звинувачення колишнім високопосадовцям Міноборони у нанесенні державі значних збитків.

Серед статей, за якими їх обвинувачують, – перешкоджання законній діяльності ЗСУ та розтрата майна в особливо великих розмірах через зловживання службовим становищем. Також, вони звинувачуються у вчиненні цих дій умовах воєнного стану. Їм загрожує позбавлення волі до 15 років. Перед судом з’являться троє екс-чиновників: колишній заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов, колишній тимчасовий виконувач обов’язків начальника Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Богдан Хмельницький та колишній тимчасовий виконувач обов’язків начальника центрального управління контролю якості Міністерства оборони Олександр Фидина.

Всі вони працювали у Міноборони під час керівництва Олексія Резнікова, який був звільнений з посади очільника оборонного відомства у вересні минулого року. До нього претензій правоохоронці не мають, і зараз він працює в приватному секторі. Нещодавно він став директором безпекових та оборонних програм громадської організації "Український інститут майбутнього", який належить власнику медичного сервісу DOC.UA Ігорю Ліску.

В’ячеслав Шаповалов обіймав посаду заступника міністра оборони з 2021 по 2023 рік. У січні 2023-го він подав заяву про звільнення, стверджуючи, що це унеможливить загрозу для стабільного забезпечення Збройних Сил України через кампанію звинувачень. Тоді ж Міністерство оборони, виступаючи від імені Олексія Резнікова, висловило щире вдячність Шаповалову за командну та результативну працю. В той час в Міноборони підкреслювали наявність в резервах ЗСУ чверті мільйона бронежилетів та понад 150 000 шоломів, а також сотні тисяч комплектів зимової та літньої форми.

Проте правоохоронці не поділили позитивну оцінку цих досягнень. Вже в лютому 2023 року Шаповалов був заарештований з можливістю внесення застави в розмірі 400 млн гривень. Йому довели, що він просував укладення договорів на постачання продуктів для військових за завищеними цінами, а також закупівлю бронежилетів, касок, одягу та іншого обладнання для Збройних Сил України низької якості на загальну суму понад 1 млрд гривень. Усі ці договори укладалися з повною передоплатою.

По даним Державного бюро розслідувань, Шаповалов не лише знав про факти постачання низькоякісної продукції, а й тиснув на підлеглих для прийняття цих товарів на військові склади та організацію повторних лабораторних випробувань, які не пройшли первинні тести. У цій справі брали участь і Шаповалові підлеглі, зокрема Богдан Хмельницький та Фидина. Останній, за даними “Телеграфу”, схвалював специфікації Міністерства оборони щодо предметів закупівлі, які розробляв ще один фігурант кримінального провадження – колишній керівник управління розвитку матеріально-технічного забезпечення ЗСУ Геннадій Вдовиченко.

Найбільш нахабним епізодом в цьому розслідуванні стали контракти з українською компанією “Танос Текнолоджи”. Про неї ніхто не чув до початку широкомасштабного розслідування. Національна поліція розпочала вивчення діяльності цього посередника два роки тому і відкрила кримінальне провадження в лютому 2022 року.

Ця компанія уклала з Міноборони контракт на постачання балістичних шоломів на суму 84 млн гривень, а протягом двох тижнів — ще 6 контрактів на постачання балістичних жилетів, шоломів, військової камуфляжної форми та сухпайків MRE на загальну суму 1,642 млрд гривень.

Компанія “Танос Текнолоджи”, що належала підприємцям з Дніпра Герману Назаренку та Євгену Реутову, на той момент не здійснювала активну діяльність. Однак це не завадило Міноборони зробити повну передоплату по цих контрактах з 2 по 18 березня на рахунки компанії у Дніпропетровському обласному управлінні Ощадбанку, після чого кошти були негайно переказані за кордон та декільком ФОПам.

Висновки з вищезгаданої статті підкреслюють серйозні проблеми в системі закупівель для Збройних Сил України, які викликали значні збитки для держави та підривали обороноздатність країни. Спеціально створені механізми контролю та відповідальності не змогли запобігти корупційним схемам та відмиванню грошей через укладання невигідних для держави договорів на вигідних для організаторів умовах. Необхідно провести ретельне аудиторське перевірку всіх контрактів та забезпечити жорстку відповідальність за порушення законодавства у сфері оборони. Такі випадки вказують на необхідність системної реформи в галузі оборони, щоб уникнути подібних порушень у майбутньому та забезпечити ефективне функціонування Збройних Сил України.

Ігор Миколайович Кушнір — видатна постать українського будівництва, чи, можливо, складний персонаж у політичних і корпоративних лабіринтах? Його шлях до вершини успіху вражає загадковістю та непередбачуваністю, а його роль у справах військових та цивільних залишає багато питань.

Початковий етап кар'єри Ігоря Кушніра важко назвати помітним. Він швидко здійснив стрімкий витік у вищу сферу українських магнатів. Його призначення на посаду заступника міністра оборони відзначалося успішними схемами, що вразили багатьох. За два роки він перейшов до керівництва "Київміськбуду", очоливши цю компанію. Однак, хто стояв за його призначенням у військове відомство, залишається загадкою.

Рік 2014 різко змінив усе. "Провідники" зникли або зробили вигляд, що забули про своє минуле. Однак ініціатори переміщення Кушніра на пост президента "Київміськбуду" не можуть заперечити свою участь. Серед них — колишній голова адміністрації президента при Януковичі — Сергій Льовочкін, колишній керівник Державного управління справами Андрій Кравець, та тодішній голова наглядової ради ХК "Київміськбуд" Микола Порайко. Вони стали кінцевими бенефіціарами сірих схем через будівельну компанію.

Кушнір активно взяв участь у цивільній та військовій сферах України, зосереджуючись на капітальному будівництві та закупівлях у Міністерстві оборони. Він провів там лише два роки, але його вплив був помітним. Після повернення до мирного життя, він очолив холдингову компанію "Київміськбуд", ставши головою найбільшого забудовника столиці.

Холдингова компанія "Київміськбуд" була створена 29 років тому шляхом об'єднання кількох десятків будівельних організацій. Під його керівництвом ця компанія продовжувала зміцнювати свою позицію на ринку.

Хоча Ігор Кушнір здобув широке визнання у будівельній сфері, його політичні та корпоративні зв'язки залишають питання без відповіді. Чи був він просто видатним підприємцем, чи ж плідним учасником великих корпоративних ігор, — це залишається відкритим для обговорення.

Ця історія видається як сюжет із кримінального трилера, де кожен обертається в величезній вихорі інтриг та зради. Група людей, очолювана саме Кушніром, стала майже символом шахрайства, або, можливо, навіть симфонією злочину. У 2019 році, вже після того, як ця група здійснила масштабну обманну схему, будівельний гігант "Київміськбуд" опинився на межі фінансової руїни. Тисячі його клієнтів стали жертвами, залишившись без обіцяного житла, а терміни будівництва були порушені. Компанія постійно порушувала будівельні норми, вкладаючи свої кошти не у модернізацію міських комунікацій, а у власний карман. Це може призвести до катастрофічних наслідків для комунальної системи, особливо в старих історичних районах Києва.

Проте ці проблеми мало турбували самого Кушніра. Його проект "Французький квартал" затамував увагу громадян Києва. Цей амбітний проект передбачав створення в Києві мініатюрного відтворення старовинного європейського міста на берегах Дніпра. Висотні житлові будинки, розкішні офісні та торгові центри, а також навіть копія Ейфелевої вежі — все це мало стати частиною цього унікального проекту. Але 2019 рік приніс зупинку будівництва. Кушнір раптово зник з Києва і, на відміну від очікуваного місця призначення в Парижі, з'явився далеко за океаном, у Південній Каліфорнії, у Сан-Дієго. Він придбав особняк площею 800 м² за 11 мільйонів доларів в компанії US Business Consulting & Investments. Здається, Ігор Кушнір може не розбиратися у закупках для армії, але в житлі він точно має відмінний смак.

Ця історія — лише вершина айсберга, яка приховує за собою безліч афер та махінацій. Депутат Михайло Апостол виявив настільки багато фактів, які свідчать про злочинну діяльність Кушніра, що навіть в сюжеті кращого детектива не було б стільки інтриг. Здавалося б, колишній заступник міністра оборони міг би виявитися корисним українському суспільству. Однак його амбіції та жага до багатства відвернули його від шляху чесного служіння. Історія Кушніра навчає нас бути обережними та завжди перевіряти, кому ми довіряємо керувати нашими містами та ресурсами.

Звинувачення, висунуті у відношенні ПрАТ "ХК Київміськбуд", неможливо уперто проігнорувати. Купівля земельних ділянок за завищеними цінами, виведення майна з управління з метою його подальшого списання, заволодіння нерухомістю за заниженими вартостями — це тільки вершина айсберга беззаконня, яке доводиться стикатися із компанією.

У 2019 році стало відомо про беззаконну діяльність Київміськбуду, що спонукало нас звернутися до влади та правоохоронних органів. Купівля непридатних для будівництва земельних ділянок за завищеними цінами на суму 200 мільйонів гривень, виведення майна з управління з подальшим списанням, а також інші незаконні дії, спрямовані на заволодіння майном, стали важливими аргументами в підтримку нашої заяви.

Зокрема, однією з таких схем є заволодіння будівлею по вул. Берлінського, 15, та іншими нерухомими об'єктами за заниженими цінами. Це демонструє витончений механізм обману та виведення майна у власність зазіхаючих.

Також варто звернути увагу на вчинення умисного банкрутства дочірнього підприємства "Медбуд", що стало наслідком інших незаконних дій компанії. Втрата нерухомого майна та владної впливової позиції забезпечує безкарність для тих, хто домагається власної користі навіть за рахунок шкоди державі.

Ці незаконні дії Київміськбуду становлять серйозну загрозу для законності та добробуту суспільства. Ми вимагаємо ретельного розслідування цих фактів та покарання винних, а також повернення відібраного майна державі.

Створене Товариство з Обмеженою Відповідальністю "Перший Український Експертний Центр" не лише вражає своїм назвою, але й своїми діями, що ведуть до величезних втрат для ПрАТ "ХК Київміськбуд". Передача безкоштовно в експлуатацію будинків та споруд цій організації, за якою так звана "експлуатація" привела до зростання витрат на 5-10 разів, свідчить про крайню неефективність управління майном.

Михайло Апостол не витримав і звернувся до Арсена Авакова, щоб започаткувати перевірку діяльності "Київміськбуду" та, виявивши незаконні дії, притягти до відповідальності винних осіб, включаючи Льовочкіна, Кравця, Порайка та Кушніра. Це крок у напрямку відновлення законності та прозорості в сфері будівництва.

У другій частині тексту розкривається інший бік діяльності Кушніра — спільне з "регіоналом" Романюком отримання фінансового підживлення з ОРДЛО через "Кристалбанк". Такі дії лише підтверджують глибину корупції та недобросовісності використання публічних ресурсів.

Не менш важливим є зв'язок з Вадимом Столаром, який, за словами політолога Ігоря Чаленка, виявився власником частки бізнесу, раніше належного Медведчуку. Це свідчить про складний політичний ландшафт і розкриває важливі зв'язки між різними політичними силами.

У цілому, ці матеріали розкривають велику систему корупції, що впливає на різні сфери життя країни, від будівництва до фінансів та політики. Засудження цих практик та захист законності — крок до побудови справедливого та прозорого суспільства.

Попри нелегкі обставини, які супроводжують війну, багато київських забудовників залишаються вірними своїм зобов'язанням перед інвесторами. Однак Ігор Кушнір, керівник "Київміськбуду", виклавши значні кошти від інвесторів для завершення своїх проєктів та ЖК "Укрбуд", раптово заморозив будівництво на рік, пояснюючи це війною. Ця ситуація призвела до того, що переселенці та військові, які виступали як інвестори в "Укрбуді" та "Київміськбуді", залишаються без квартир, за які вже сплачені кошти. На жаль, керівництво "Київміськбуду" не виявляє певної турботи щодо цих проблем, адже Ігор Кушнір знаходиться за кордоном, в Австрії, як частина батальйону "Відень 2".

Тим часом, відставка Ігоря Кушніра з посади у "Київміськбуді", на якій він працював 12 років, настала в результаті обшуків в компанії, підозр у фінансових махінаціях та аудиторської перевірки. Навіть з попри обшуки, аудитори виявили відсутність порушень, і Кушнір залишив посаду з бездоганною репутацією. Та, на жаль, кінцевий рахунок не врахує жертв інвесторів, які залишилися без квартир через замороження будівництва.

Додатковою деталлю у цьому складному пазлі є бізнес-імперія Ігоря Кушніра, яка, за деякими відомостями, може мати зв'язки з Віктором Медведчуком. Виявлення вілл індивідів, пов'язаних з Кушніром, на території колишньої бази відпочинку, переданої КДБ у 2000-ті роки, свідчать про велику сітку інтересів та можливих конфліктів інтересів.

У липні стало відомо про віллу дружини Ігоря Кушніра на Блакитному Березі вартістю понад 20 млн євро. Це стало приводом для проведення ретельної перевірки стану справ у “Київміськбуді” та розгляду причин, чому сім’я її президента наситилася розкішною нерухомістю. Ігоря Кушніра усунули з посади, у компанії провели санкціоновані обшуки та аудит, але джерела коштів на французьку віллу так і не було виявлено.

Він стверджує, що протягом багатьох років був залучений до бізнесу, а після призначення до “Київміськбуду” передав керівництво своєму бізнесу дружині. Однак дуже цікаво, що з моменту його приходу на керівну посаду в КДБ його дружина Оксана стає власницею широкої мережі будівельних компаній. Ці компанії, переважно зареєстровані на Кіпрі, Литві та на Британських Віргінських островах, часто мають бізнес-партнерів, які мають зв’язки з забороненою в Україні партією ОПЗЖ та кумом президента Росії Віктором Медведчуком.

Документальне підтвердження цього знайдено у трьох кейсах, пов’язаних із сім’єю Ігоря Кушніра. Депутат Київради від ОПЗЖ Володимир Кравець разом із дружиною голови “Київміськбуду” Оксаною Кушнір виводять гроші з України до Литви (Литовський слід). Володимир Кравець спільно з Оксаною Кушнір вклали гроші у будівництво двох бізнес-центрів у столиці Латвії. Обмовимося, що Оксана Кушнір є дружиною Ігоря Кушніра, скромного директора холдингу “Київміськбуд”.

Насправді, звісно, виходить зовсім інакше. Бо дружина директора київського міського підприємства спільно з депутатом Київської міської ради раптом розпочинають у латвійській столиці будівництво двох бізнес-центрів, а латвійці заявляють, що гроші на це будівництво мають непрозору історію і відстежити їх неможливо, оскільки вони замасковані низкою кіпрських офшорів. Але сліди цих офшорів ведуть до Володимира Кравця, Оксани та Ігоря Кушніра.

Другий бізнес-центр – Core – будує UAB Baltijos Gildija разом із компанією Ašis. Засновником UAB Ašis є кіпрська компанія Оксани Кушнір Koksi Holding Ltd і UAB Mavlada Володимира Кравця. Виявлення походження коштів, інвестованих у ці проекти у Вільнюсі, є вкрай неясним. Гроші на землю під бізнес-центром Link у розмірі 1,47 мільйона євро литовська фірма Baltijos Gildija позичила кіпрській фірмі Оксани Кушнір (Koksi Holding). Ця фірма, у свою чергу, теж їх отримала як позику – у офшорної фірми Obelia Industries Inc., зареєстрованої на Британських Віргінських островах. Проте власників Obelia Industries Inc. журналісти не виявили. Володимир Кравець підтвердив, що обидва є причетними до будівництва бізнес-центрів у Латвії.

Литовські правоохоронці, які зацікавилися розслідуванням, розглядають ці операції як потенційне виведення коштів або спробу приховати їхнє справжнє походження. Вони зараз займаються розслідуванням щодо походження грошей, інвестованих у ці об’єкти.

Компанія Koksi Holdings LTD, якою володіє Оксана Кушнір, має бізнес-інтереси в Україні. Цікаво, що вони також ведуть до зв’язків із “Опозиційною платформою – За життя”. Фірма є одним із бенефіціарів інвестиційного фонду “Ковернот”. Оксана Кушнір разом із “Ковернотом” та ще одним інвестиційним фондом “Хантер” стали засновниками ТОВ “Капітал-Схід”. Ця компанія має неясні зв’язки з проросійськими діячами та вважається об’єктом розслідування в Швейцарії та Україні.

Партнерство Оксани Кушнір з Павлом Якубенком, керівником “Трускавецькурорт” та санаторіїв Львівської області, пов’язано зі сферою впливу народного депутата Юрія Бойка. Фонд “Хантер” виявлений у декількох кримінальних провадженнях по будівельній компанії “КУА Будкепітал”, що розглядаються судом. Неофіційно компанію “Будкепітал” пов’язують із Ігорем Кушніром та представником ОПЗЖ Вадимом Столаром.

У лютому 2021 року, коли українська влада розпочала активні заходи проти одного з засновників проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя” Віктора Медведчука, Рада національної безпеки та оборони України ввела санкції проти п'яти офшорних компаній. Зазначено, що ці компанії володіли літаками, які належали Медведчуку або використовувалися для особистих потреб. Одна з них — Klodius Investments Limited, належить Оксані Кушнір. Компаніям було заборонено виконувати польоти літаком Гольфстрім T7-ABC (s 203). Цей літак за кілька днів до оголошення списку санкцій був перевезений до маленького містечка Сент-Галлен у Швейцарії, де й зареєстровано фірму, що перебуває в орбіті Віктора Медведчука.

Klodius Investments Limited на чолі з Оксаною Кушнір також активно діяла перед оголошенням списку санкцій РНБО, вийшовши зі складу чотирьох будівельних компаній в Україні. У деяких випадках їх замінили інші офшорні компанії, пов'язані з родиною Кушнірів. Наприклад, упередження про закінчення санкцій щодо Klodius Investments Limited припадає на лютого цього року, і поки що невідомо, чи будуть вони продовжені. Така сама невизначеність стосується і чотирьох інших компаній, які володіють літаками Медведчука. Тому, слід уважно стежити за тим, куди та як літаки летять, власником яких є державний зрадник України.

Згадані три сліди у бізнес-імперії родини Ігоря Кушніра одним чи іншим чином ведуть до кола Віктора Медведчука чи забороненої проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя”. І незалежно від спростування зв’язку як з його, так і його дружини, документи свідчать на користь протилежного. Взаємодія з прихильниками ворога під час повномасштабного вторгнення є не лише ганебною, а може стати підставою для перевірок з боку Служби безпеки України.

Розслідування показує, що родина Кушнірів має широку мережу офшорних компаній, які використовуються для різних бізнес-операцій.Компанія Кlodius Investments Limited, належна Оксані Кушнір, втратила можливість виконувати польоти літаком Гольфстрім T7-ABC через санкції, що їм були накладені.Виявлено, що дії родини Кушнірів мають зв'язок з колом Віктора Медведчука та проросійською партією “Опозиційна платформа – За життя”.Необхідно провести подальші розслідування, оскільки існує підозра у виведенні коштів та спробах приховати їх справжнє походження через використання офшорних компаній.Взаємодія родини Кушнірів з прихильниками Віктора Медведчука може мати серйозні наслідки, включаючи перевірки з боку українських правоохоронних органів.

Україна відкриває нові горизонти у співпраці з молоддю для реалізації стратегії відновлення країни. Оголошено намір створити Альянс з розвитку робочої сили в Україні та за кордоном, який стане ключовим інструментом у залученні молоді до будівництва майбутнього України. Андрій Чесноков, заступник міністра молоді та спорту України, висвітлив стратегічне значення активної участі української діаспори та урядових структур у сприянні повернення молодих фахівців на батьківщину.

Згідно з оцінками Міністерства економіки, для початку реконструкції країни необхідно створити щонайменше 5,4 мільйони робочих місць. Молодь вважається важливим ресурсом у цьому процесі, зазначив Чесноков. Під час участі в конференції “Діаспора та глобальна українська спільнота – сильні партнерки у відновленні України” у Берліні, він підкреслив роль молодих українців за кордоном у розвитку країни.

Міжнародна конференція з питань відновлення України (URC2024), запланована на 11-12 червня 2024 року у Берліні, стане важливою платформою для обговорення стратегій відновлення, зокрема, залучення молоді та розвитку людського капіталу. Ідея створення Альянсу з розвитку робочої сили в Україні та за її межами має сприяти отриманню молодими українцями необхідних навичок і знань для активної участі у відновленні держави.

• Україна визначає стратегічний напрямок залучення молоді до процесу відновлення країни, оголошуючи про створення Альянсу з розвитку робочої сили в Україні та за кордоном.

• Важливим елементом цієї стратегії є активна участь української діаспори та урядових органів у сприянні повернення молодих спеціалістів на батьківщину.

• Згідно з оцінками Міністерства економіки, для початку відновлення країни необхідно створити щонайменше 5,4 мільйони робочих місць.

• Молодь є важливим ресурсом у процесі відновлення України, і вона має можливість отримати необхідні навички та знання для активної участі у цьому процесі.

• Міжнародна конференція з питань відновлення України (URC2024) у Берліні стане важливим форумом для обговорення стратегій відновлення країни, зокрема, залучення молоді та розвитку людського капіталу.

23 квітня у Національному музеї “Чорнобиль” відкрилася CHORNOBYL SHOP — унікальний магазин, що став новою окремою зоною в музеї, пропонуючи понад 500 різноманітних товарів. Серед асортименту можна знайти сувеніри, книги, мапи, дозиметри та інші предмети. Одним з найцікавіших аспектів є можливість перевірки будь-яких товарів на радіаційне забруднення, що особливо актуально в контексті війни. Крім того, у магазині пропонуються дозиметри за доступними цінами, а також можна скуштувати неповторну “Чорнобильську каву” з полином-чорнобилем.

Книги, представлені у магазині, є переважно творами саміх учасників подій — фахівців та ліквідаторів, що додає особливої цінності цій колекції. Усі сувеніри оригінальні та виготовлені в Україні, включаючи чорнобильські вишиванки, що підкреслює національний характер та культурну спадщину.

Також у магазині представлені воєнні артефакти, які не лише збагачують асортимент, але й підтримують боротьбу українського народу. Генеральна директорка Національного музею “Чорнобиль”, Віталіна Мартиновська, підкреслює, що сервісна зона для відвідувачів не лише є важливим елементом комунікації з гостями музею, але й допомагає змінити старі наративи про Чорнобиль.

CHORNOBYL SHOP відкриває нові можливості не лише для туристів, а й для всіх, хто цікавиться історією та наслідками Чорнобильської трагедії. Він сприяє відтворенню та збереженню пам'яті про Чорнобильський край, перетворюючи його з місця трагедії на місце подвигу та перемоги.

У висновку можна зазначити, що відкриття CHORNOBYL SHOP у Національному музеї "Чорнобиль" відкриває нову сторінку у розумінні та сприйнятті Чорнобильської трагедії. Цей магазин не лише надає відвідувачам можливість придбати унікальні товари та перевірити їх на радіаційне забруднення, але й створює новий простір для спілкування, вивчення історії та відтворення пам'яті про події 1986 року. Важливою частиною магазину є також підтримка українського народу в його боротьбі. CHORNOBYL SHOP стає символом не лише трагедії, але й сили, відваги та волі українського народу, перетворюючи Чорнобильську зону з місця трагедії на місце подвигу та перемоги.

Учора, вечір 22 квітня, в урочистих залах Верховної Ради відбулася дуже важлива нарада, організована керівництвом фракції “Слуга народу”. Головна тема обговорення — можливі кадрові зміни у вищих ешелонах державного управління. Нарада, на якій присутній був сам Президент України Володимир Зеленський, сприяла виробленню рішень щодо майбутнього керівництва різними міністерствами. Головним моментом стало відкладення прийняття рішення про ці кадрові зміни на наступний тиждень. У цьому ж сеансі був присутній прем’єр-міністр Денис Шмигаль, який, здається, залишиться на своїй посаді, незважаючи на розгортаються зміни. Проте, поки що, відомі лише кілька імен, які потенційно можуть залишити свої посади в уряді. Один із представників фракції прокоментував: “Це дуже складна ситуація. Спроба замінити когось піднімає питання щодо інших. Наразі нічого не вирішено, рішення було відкладено ще на тиждень”. Зараз же Президент України разом із своїм оточенням активно працює над вирішенням інших кадрових питань, включаючи заміну генерального прокурора. Велика ймовірність, що голову Одеської обласної адміністрації Олега Кіпера можуть призначити на цю посаду. Крім цього, Президент звільнив двох заступників глави Офісу Президента, що свідчить про його рішучість впроваджувати зміни до кінця свого терміну.

З наради у Верховній Раді, яка відбулася 22 квітня, видно, що питання кадрових змін у владі викликає значний інтерес серед політичних коліг. Вирішення щодо можливої зміни керівництва міністерствами було відкладено на тиждень. Це свідчить про складність ситуації та необхідність ретельного обговорення. Згадується також про плани заміни генерального прокурора та звільнення певних посадовців. Висновок: політична сфера України перебуває у процесі активних змін, а рішення щодо кадрових питань у владі вимагає ретельного та уважного підходу.

Згідно з інформацією Інституту вивчення війни (ISW), російські війська вибрали північно-західний напрямок від Авдіївки у Донецькій області для розширення своїх позицій, націлюючись на досягнення стратегічних цілей. За звітом, російські сили зосереджені в районі Бердичі – Новокалинове, і мають намір виконувати різні тактичні маневри. Проте, ці плани можуть бути обмежені через передбачену військову допомогу від США та країн Європи, яка може надійти найближчим часом.

За аналізом ISW, російські війська розвивають три основні напрямки атаки, що включають рух на захід від Бердичі, вбік селища Очеретине, та просування вздовж дороги О0544 у напрямку селища Новокалинове. Головна мета — досягнення стратегічного контролю над містом Покровськ та кордоном Донецької області. Незважаючи на деякі успіхи на фронті, обмежені можливості російських військ ускладнюють подальші стратегічні операції.

Прогнозується, що російські сили намагатимуться здійснити ширший прорив вздовж лінії Бердичі – Новокалинове, але передбачувана допомога від країн Заходу може обмежити їхні дії. Надійшовший час для поповнення арсеналу Збройних сил України може змінити обстановку настільки, що дозволить українським силам зберегти ініціативу на полі бою та зменшити тиск російських військ.

Аналітики розраховують, що в найближчі тижні російські війська продовжать спроби отримати тактичні перемоги, але їхні можливості будуть обмежені передбачуваною допомогою від країн Заходу.

Згідно з інформацією Інституту вивчення війни (ISW), російські війська планують розширити свої позиції в північно-західному напрямку від Авдіївки у Донецькій області з метою досягнення стратегічних цілей. Проте, передбачена військова допомога від США та країн Європи може обмежити їхні можливості.

Російські війська формують три основні напрямки просування, включаючи рух на захід від Бердичі, вбік селища Очеретине, та просування вздовж дороги О0544 у напрямку селища Новокалинове. Однак їхні дії ускладнюються обмеженими можливостями для подальших стратегічних операцій.

Прогнозується, що надходження військової допомоги від Заходу та поповнення арсеналу Збройних сил України можуть змінити обстановку, дозволяючи українським силам зберегти ініціативу на полі бою та зменшити тиск російських військ.

Отже, попри спроби російських військ отримати тактичні перемоги, їхні можливості можуть бути обмежені передбачуваною допомогою від країн Заходу, що відкриває можливість для українських сил зберегти стратегічну перевагу.

У 2023 році українські урядовці стояли перед складним вибором, вирішуючи між пошуком та придбанням засобів протиповітряної оборони (ППО) для захисту енергетики країни та можливістю розгляду диверсифікації енергетичних джерел через закупівлю газових електростанцій. Після ухвалення рішення витратили щонайменше 50 млрд гривень на будівництво бетонного захисту енергоспоруд. Ця стратегія, обрана Олександром Кубраковим та Мустафою Найємом, вважалася оптимальною на той момент, хоча і вимагала значних фінансових зусиль. На жаль, пізніше країна стикнулася з втратами від ударів російських сил. Компанії-оператори, такі як "Укргідроенерго", група "ДТЕК" та "Центренерго", заявили про серйозні втрати у виробництві електроенергії та руйнування інфраструктури. На засідання Верховної Ради, призначене для обговорення питань захисту критичної інфраструктури, головні відповідальні особи, Олександр Кубраков та Мустафа Найєм, не з’явилися, що спричинило обурення серед громадськості та політиків. Такі втрати підкреслюють важливість не лише вибору стратегії захисту, але й ефективного впровадження та координації заходів для забезпечення національної безпеки.

У результаті прийнятого рішення з витратою щонайменше 50 млрд гривень на будівництво бетонного захисту енергоспоруд в Україні, країна стикнулася зі значними втратами в енергетичному секторі під час ударів російських сил. Це ставить під сумнів ефективність обраної стратегії захисту та підкреслює необхідність більш комплексного підходу до забезпечення національної безпеки. Важливою висновком є не лише потреба у виборі оптимальних заходів захисту, але й необхідність ефективного впровадження та координації дій між відповідальними структурами для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому.

Після випущення з закритого засідання Кіровоградського районного суду, на якому не продовжили запобіжний захід для екс-розвідника Романа Червінського, його адвокати повідомили про його таємниче викрадення. Засідання було припинено із несподіванкою, не дозволивши сторонам дізнатися про долю Червінського. Замість цього, в закритому приміщенні суду почали складати сумнівний документ, який, ймовірно, мав би приховати факт викрадення. Його місцеперебування залишається невідомим, а поліція та інші правоохоронні органи утримують інформацію в таємниці.

Суд над Червінським пов'язаний з його звинуваченням у невдачному вербуванні росіянина, яке спричинило ракетний удар по аеродрому "Канатове" минулого літа. Однак, останнім часом, прізвище Червінського з'являлося в російських ЗМІ у контексті підриву газопроводів "Північних потоків". Генеральна прокуратура РФ навіть звернулася до компетентних органів кількох країн із запитами на розслідування вибухів на газопроводах. За російською версією, ці вибухи приховували операцію українських дайверів, натренованих західними спецслужбами, серед яких, за даними, оприлюдненими у ЗМІ, був і Червінський.

Висновки до вищезгаданої статті наступні:

• Статус та місцеперебування екс-розвідника Романа Червінського залишаються невідомими, після того як його викрадли із СІЗО після засідання суду.

• Правоохоронні органи утримують будь-яку інформацію про цей випадок в таємниці, що підкреслює загадковість події та можливість політичного впливу на справу.

• Судовий процес проти Червінського пов'язаний з його звинуваченням у невдачному вербуванні росіянина, але його ім'я також з'явилося в контексті подій, пов'язаних із підривом газопроводів "Північних потоків".

• Російська сторона звернулася до кількох країн із запитами на розслідування вибухів на газопроводах, вказуючи на можливий зв'язок з українськими дайверами, серед яких, за розсекреченими даними, був і Червінський.

Ці висновки свідчать про складність та невизначеність ситуації навколо Червінського, а також можливість його використання у геополітичних іграх та розгортанні різноманітних версій подій з його участю.