Обговорення щодо військової допомоги Україні викликало серйозні розбіжності серед членів Північноатлантичного альянсу напередодні саміту, який відбудеться через шість тижнів. Основною темою суперечок стала ініціатива генерального секретаря НАТО Марка Рютте про встановлення фіксованого внеску для країн-учасниць у розмірі 0,25% від валового внутрішнього продукту на підтримку Києва.
Цю інформацію підтвердила голова Місії України при НАТО Альона Гетьманчук під час участі в телемарафоні. Вона зазначила, що питання підтримки України стало одним із трьох ключових аспектів обговорення на саміті, що зумовило активізацію переговорів серед союзників про механізми фінансування оборони України та забезпечення стабільності в допомозі.
Гетьманчук підкреслила, що наразі лише сім країн НАТО виконали або перевищили зазначений рівень у 0,25% ВВП на підтримку України. Ці держави підтримують пропозицію Рютте, тоді як частина союзників має зауваження щодо жорсткого закріплення фінансових зобов'язань. «Деякі країни шукають більше гнучкості й не бажають фіксувати підтримку у вигляді конкретних цифр», — пояснила вона.
Попри труднощі, ініціатива генсека НАТО сприяла важливій дискусії про системну підтримку України. Гетьманчук зазначила, що головним завданням є створення механізму, який забезпечить стабільну фінансову допомогу Україні на тривалий термін. Якщо 0,25% не отримає загальної підтримки, сама пропозиція змусила союзників серйозно обговорити питання довгострокової підтримки.
Дипломат підкреслила також нерівномірний фінансовий внесок членів альянсу, оскільки близько половини від усієї задекларованої військової допомоги Україні забезпечують лише дві країни. Це питання стало одним із найболючіших у передсумкових переговорах.
Раніше британське видання The Telegraph повідомляло, що країни, такі як Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада, висловилися проти обов'язкового виділення 0,25% ВВП на підтримку Україні. Деякі держави стурбовані можливими політичними наслідками та збільшенням оборонних витрат на фоні економічних викликів.
Але Гетьманчук вважає, що відсутність жорсткого закріплення відсотка може бути позитивним моментом, оскільки це не демотивує країни, які вже надають допомогу Україні в обсягах понад 0,25% ВВП. «Ключовими донорами залишаться ті держави, які вже зараз підтримують Україну», — підкреслила вона.
Київ зацікавлений у механізмах, що дозволять союзникам адаптувати свою підтримку відповідно до ситуації на фронті та потреб українських військових. Саміт НАТО в Анкарі проходитиме на тлі зростаючих російських атак на Україну та активних дебатів у Європі про архітектуру безпеки. Одним із пріоритетів української сторони є не лише нові пакети військової допомоги, а й встановлення тривалих механізмів фінансування оборони.
На саміті також планується обговорення питань підвищення оборонних витрат країн Альянсу, зміцнення східного флангу НАТО, виробництва озброєнь і реагування на гібридні загрози з боку Росії.