За даними нещодавно оприлюдненого звіту міжнародної дослідницької групи, результати якого викладені у виданні Science Daily, низка хімічних сполук, що входять до складу сучасних видів пластику, можуть суттєво впливати на розвиток хронічних захворювань та навіть призводити до інвалідності. У центрі уваги вчених опинилися фталати, бісфеноли та ПФАС — речовини, які широко використовуються в упаковці, харчових контейнерах, дитячих іграшках та навіть у медичних виробах.
Автори дослідження наголошують, що ці хімікати безпосередньо пов’язані з підвищеним ризиком розвитку серцево-судинних захворювань, метаболічних розладів, а також патологій нервової системи. Особливе занепокоєння викликає вплив пластику на дітей. Зафіксовано, що навіть мінімальні дози цих речовин, які накопичуються в організмі протягом перших років життя, можуть сприяти надмірному набору ваги, викликати астму, алергії та порушення гормонального балансу. У довгостроковій перспективі це створює ризик виникнення діабету, порушень фертильності та когнітивних відхилень.
Дослідники називають кілька ключових механізмів, через які пластик і пов’язані з ним хімічні речовини шкодять здоров’ю. Серед них — запальна реакція через аномально активну імунну відповідь, дисбаланс гормональної регуляції та прямий тісний контакт мікропластику з м’якими тканинами організму, що може призводити до пошкоджень головного мозку та інших органів.
Речовини, що викликають занепокоєння, містяться в різному широковживаному асортименті: у упаковці для їжі та напоїв, пластиковому посуді, косметиці, текстилі, предметах побуту й іграшках. Автори звіту наголошують, що через широту застосування обережність і профілактика мають стати пріоритетом, особливо коли йдеться про продукти для дітей.
Експерти радять батькам і домогосподарствам віддавати перевагу склу або посуду з нержавіючої сталі замість пластику, уникати розігрівання їжі в пластиковій тарі та не піддавати пластикові вироби тривалій обробці в посудомийній машині, оскільки тепло і механічний вплив сприяють виділенню шкідливих сполук.
Звіт дослідницької групи підкреслює необхідність подальших досліджень і посилення регуляторних заходів щодо вмісту шкідливих речовин у споживчих товарах. Науковці також закликають до міжнародної співпраці задля відстеження довгострокових наслідків впливу мікропластику на здоров’я людини.