Щитовидна залоза відіграє ключову роль у регулюванні обміну речовин, росту і загального гормонального фону. Її робота тісно пов’язана з надходженням йоду, однак деякі звичні продукти харчування можуть порушувати цей процес. Експерти попереджають: навіть здоровим людям слід уважно ставитися до раціону, а тим, хто вже має ендокринні проблеми — особливо.
Білокачанна капуста, броколі й цвітна капуста містять сполуки, які здатні пригнічувати засвоєння йоду щитовидною залозою. Це не означає, що потрібно повністю відмовитися від овочів, але вживати їх краще після термічної обробки — тоді вони стають безпечнішими.
Соя та продукти на її основі (соєве молоко, соуси, м’ясні замінники) здатні суттєво впливати на засвоєння гормональних препаратів, які призначаються при дисфункції щитовидки. Дослідження показують, що впродовж години після вживання соєвих продуктів засвоєння тиреоїдних гормонів практично припиняється.
Глютен, що міститься в пшениці, житі та ячмені, також може провокувати загострення при хронічних захворюваннях щитовидної залози. У пацієнтів із целіакією спостерігається вищий ризик розвитку тиреоїдитів. Натомість перехід на безглютенову дієту часто покращує самопочуття.
Попри користь риби для здоров’я, деякі її види містять значні кількості ртуті. Особливо це стосується тунця, скумбрії та риби-меч. Ртуть, за своєю структурою, схожа на йод і легко накопичується в щитовидній залозі, блокуючи її роботу. Медики нагадують: це токсична речовина найвищого класу небезпеки.
При гіпофункції щитовидної залози підвищується ризик розвитку діабету другого типу. Цукор сприяє інсулінорезистентності та викликає системні запальні процеси. Тому людям із порушенням функції щитоподібної залози слід обмежити вживання солодощів.
Що рекомендують лікарі?
Попри заборони, є продукти, які навпаки підтримують роботу щитовидки. До них відносяться:
-
червона риба — як джерело омега-3 жирів;
-
хурма та яблука — багаті на йод і антиоксиданти;
-
мед — у помірній кількості підтримує імунітет.
Захворювання щитовидної залози є одними з найпоширеніших серед ендокринних. За частотою вони поступаються лише цукровому діабету. Основні причини — погана екологія, дефіцит йоду в регіонах та вплив радіації.
Тож профілактика — це не лише таблетки, а й уважний погляд на власну тарілку.