Сенат США ухвалив резолюцію, що значно зменшує можливості президента Дональда Трампа одноосібно ухвалювати рішення про військові дії стосовно Ірану. За документ проголосували 50 сенаторів, тоді як 48 були проти. Цей крок став важливою подією у Вашингтоні, демонструючи зростаюче занепокоєння навіть серед республіканців стосовно повноважень Білого дому у сфері війни та миру.
Ініціатором резолюції виступив сенатор Тім Кейн з Вірджинії, який протягом тривалого часу відстоює посилення ролі Конгресу у питаннях використання збройних сил за кордоном. Він наголосив, що рішення про війну не повинні залишатися виключно у руках президента, незалежно від його політичної приналежності.
Голосування стало особливо примітним, адже до підтримки резолюції приєдналися чотири сенатори-республіканці: Ренд Пол, Сюзан Коллінз, Ліза Мурковскі та Білл Кассіді. Водночас один демократ, Джон Феттерман, висловився проти. Ця конфігурація голосів допомогла ухвалити документ.
Резолюція була прийнята на фоні тривалих суперечок щодо участі США у конфлікті з Іраном. Деякі законодавці вважають, що адміністрація Трампа розширила військові дії без достатніх консультацій із Конгресом. Критики президента наголошують на тому, що Конституція США надає право оголошувати війну саме законодавчій гілці влади, тоді як президент може діяти лише в межах своїх повноважень.
Юридичне значення резолюції викликає дискусії. Вона була прийнята у формі узгодженої резолюції Конгресу, яка не потребує підпису президента і не є повноцінним законом. Однак прихильники зазначають, що це офіційна позиція обох палат щодо контролю за військовими операціями. Опоненти стверджують, що документ має символічний характер і не може безпосередньо зупинити дії президента.
Цікаво, що Сенат підтримав резолюцію після схвалення аналогічного рішення Палатою представників США. Це стало першим випадком з моменту ухвалення Закону про військові повноваження 1973 року, коли обидві палати висловилися проти дій президента без окремого дозволу законодавців. Експерти вважають це історичним моментом у політичному житті країни.
У Білому домі на резолюцію відреагували обережно, висловивши думку, що голосування не матиме реальних наслідків, оскільки активні бойові дії вже завершені. Також було підкреслено, що американські війська наразі не беруть участі в масштабних операціях проти Ірану, отже, немає потреби обговорювати їхнє виведення.
Проте Дональд Трамп відреагував рішуче, назвавши рішення Сенату "невчасним і безглуздим", зазначивши, що воно ускладнює переговори з Тегераном та може сприйматися як ознака внутрішньої політичної слабкості США. Президент також розкритикував республіканців, які підтримали резолюцію, звинувативши їх у підриві позицій адміністрації під час дипломатичних переговорів.
Політичні аналітики звертають увагу на те, що це голосування стало серйозним сигналом для президента. Незважаючи на те, що республіканці мають сильний вплив у Конгресі, все більше їх членів готові дистанціюватися від зовнішньої політики Трампа, особливо в контексті конфлікту з Іраном, який викликає неоднозначну реакцію у американських виборців.
Законодавці також звертають увагу на майбутні домовленості між Вашингтоном і Тегераном, впевнені, що навіть якщо нинішнє припинення вогню зберігатиметься, Конгрес повинен мати можливість контролювати рішення про можливе відновлення бойових дій. Тім Кейн підкреслив, що будь-які майбутні військові операції повинні отримувати чітке схвалення від законодавців.
Хоча резолюція навряд чи одразу вплине на американську політику щодо Ірану, вона стала потужним політичним сигналом для Дональда Трампа. Сенат продемонстрував готовність активніше контролювати використання військової сили, нагадуючи президенту про конституційні повноваження Конгресу. Це голосування вже називають одним з найсуттєвіших ударів по зовнішній політиці Трампа у 2026 році.