Daypolitico

Позначка: аналітика

  • 100 днів Буданова в ОП: журналісти описали три ключові зміни на Банковій

    100 днів Буданова в ОП: журналісти описали три ключові зміни на Банковій

    Журналісти проаналізували перші 100 днів роботи Кирила Буданова в Офісі президента та описали низку змін у підходах до управління, які, за їхньою оцінкою, свідчать про спробу переходу до більш проактивної моделі ухвалення рішень. Про це йдеться в матеріалі ТСН «Десять дій Буданова за сто днів». У публікації наголошується, що ключовим принципом роботи став акцент на практичних результатах і теза «дія — основа всього», яка визначає логіку управлінських рішень.

    Серед основних напрямів змін журналісти виділяють посилення ролі Офісу президента у переговорних процесах та обмінах полоненими. За даними матеріалу, відбулося повернення 659 українців, а сам процес був централізований і інтегрований у ширший міжнародний переговорний трек за участі партнерів України. Водночас гуманітарний компонент, за оцінкою авторів, дедалі більше стає частиною системної дипломатичної роботи.

    Окрему увагу приділено зовнішньополітичному напрямку, зокрема формуванню більш системного підходу до співпраці з країнами Африки та Глобального Півдня після міжвідомчих консультацій за участі МЗС, ГУР і СЗР. У матеріалі зазначається, що йдеться про спробу розширення міжнародної присутності України та диверсифікацію зовнішньополітичних зв’язків.

    Серед внутрішніх ініціатив згадується проєкт створення Національного пантеону в Києві, який передбачає повернення в Україну праху визначних діячів та формування простору національної пам’яті. Також окремо відзначається посилення ролі культурної політики як елементу національної безпеки та міжнародного позиціювання держави.

    У сфері економіки та соціальної політики журналісти зазначають зміну підходів до взаємодії держави з бізнесом, який дедалі більше розглядається як партнер у питаннях безпеки та відновлення. Серед прикладів соціальних ініціатив наводиться програма «єОселя», що, за даними матеріалу, вже охопила понад 24 тисячі родин і розглядається як інструмент підтримки військових і стимулювання повернення громадян. Також підкреслюється новий підхід до ветеранської політики, який передбачає інтеграцію ветеранів у процеси розвитку громад та відбудови країни.

    Окремо журналісти відзначають внутрішню реорганізацію Офісу президента, зокрема посилення координації між підрозділами, зменшення внутрішніх конфліктів і зростання ролі аналітичного компонента в ухваленні рішень. У підсумку автори матеріалу виділяють три ключові зміни: пришвидшення процесу ухвалення рішень, формування більш чіткої вертикалі відповідальності та посилення ролі аналітики, що в комплексі, за їхньою оцінкою, свідчить про перехід до більш системного та результативного стилю управління.

  • Російська армія вперше за 2,5 року не просунулась на фронті в Україні

    Російська армія вперше за 2,5 року не просунулась на фронті в Україні

    У березні 2026 року російська армія вперше за останні два з половиною роки не змогла досягти жодного територіального просування на фронті в Україні. Натомість українські військові провели низку контратак і відновили контроль над частиною територій.

    Про це свідчать дані аналізу Інституту вивчення війни, на основі яких міжнародні медіа відзначають різке сповільнення наступальних дій РФ уздовж усієї лінії зіткнення.

    За оцінками аналітиків, протягом березня Збройні сили України звільнили близько 9 квадратних кілометрів території. Водночас темпи просування російських військ фактично зійшли нанівець після поступового падіння показників у попередні місяці. Якщо у січні окупанти просунулися більш ніж на 300 квадратних кілометрів, то в лютому цей показник скоротився більш ніж удвічі, а в березні — до нуля.

    Уповільнення наступу почалося ще наприкінці 2025 року. Аналітики пов’язують це з активними контрдіями української армії, а також із внутрішніми обмеженнями, які виникли у російських військах. Серед факторів називають ускладнення доступу до технологій зв’язку та координації, що вплинуло на ефективність управління підрозділами.

    Окремо зазначається, що Росія поступово втрачає контроль над частиною позицій на південному відтинку фронту, зокрема між Донецькою та Дніпропетровською областями. Якщо на початку року під контролем окупантів там перебувало понад 400 квадратних кілометрів, то вже в березні ця площа скоротилася майже утричі.

    Водночас ситуація на півночі Донецької області залишається складною. Найбільший тиск російські війська продовжують чинити на напрямках Краматорська та Слов’янська, де зберігається висока інтенсивність бойових дій.

    Попри зупинку просування на суходолі, Росія значно наростила використання безпілотників. За даними аналізу, у березні було застосовано понад 6 тисяч далекобійних дронів, що стало рекордним показником від початку повномасштабної війни.

    Загалом після чотирьох років війни Росія контролює трохи більше ніж 19 відсотків території України. Значна частина цих земель була захоплена ще на початку вторгнення, а подальші наступальні дії даються окупантам дедалі складніше.

    Експерти відзначають, що лінія фронту фактично стабілізувалася. Попри спроби наступу на різних напрямках, російські війська не змогли прорвати українську оборону, зазнаючи значних втрат. Натомість ЗСУ активно вражають логістику противника, що ускладнює забезпечення його підрозділів.

    За оцінками військових аналітиків, найближчими місяцями ситуація на фронті може перейти у фазу затяжної стагнації. Водночас Росія готується до нових спроб наступу, однак швидких результатів від них не очікують через виснаження ресурсів і ефективну роботу українських сил оборони.

  • Українські контратаки зірвали плани наступу Росії на кількох напрямках

    Українські контратаки зірвали плани наступу Росії на кількох напрямках

    Просування російських військ на фронті у 2026 році суттєво сповільнилося, тоді як українські сили дедалі частіше перехоплюють ініціативу на різних напрямках. Про це повідомляють аналітики Інституту вивчення війни.

    За їхніми даними, у період з жовтня 2025 року до кінця березня 2026 року російські війська захопили близько 1929 квадратних кілометрів території, просуваючись у середньому на 10,66 квадратного кілометра на добу. Для порівняння, роком раніше темпи були значно вищими — понад 14 квадратних кілометрів на день.

    Особливо помітне падіння темпів у перші три місяці 2026 року. За оцінками аналітиків, російські сили просувалися в середньому лише на 5,5 квадратного кілометра на добу, що майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2025 року.

    Однією з ключових причин уповільнення називають активні дії українських сил. Контратаки та удари середньої дальності значно ускладнюють логістику та наступальні можливості російської армії.

    Аналітики відзначають, що взимку та навесні 2026 року Збройні сили України досягли найбільш відчутних успіхів за тривалий час. Зокрема, українські підрозділи звільнили понад 400 квадратних кілометрів території на Олександрівському та Гуляйпільському напрямках у межах двох наступальних операцій.

    Ці дії мали ширший ефект на фронті. Російським військам доводиться одночасно утримувати оборону та намагатися продовжувати наступ, що призводить до розпорошення ресурсів і ослаблення позицій.

    У ISW наголошують, що поточна ситуація не свідчить про неминучість великих успіхів Росії. Зокрема, малоймовірним виглядає швидке просування на Куп’янському напрямку або на півдні України.

    Додатковим фактором є кадрові проблеми російської армії. Війська РФ продовжують зазнавати значних втрат і дедалі більше покладаються на недостатньо підготовлену піхоту. Також спостерігаються труднощі із закріпленням на нових позиціях, попри використання тактики інфільтрації.

    У підсумку аналітики констатують, що ситуація на фронті залишається динамічною, а ініціатива дедалі частіше переходить до українських сил.

  • У Росії визнали що контратаки України зірвали плани наступу на 2026 рік

    У Росії визнали що контратаки України зірвали плани наступу на 2026 рік

    Російський інформаційний простір, орієнтований на підтримку війни, демонструє зростаюче занепокоєння через дії Збройних сил України. Пропагандисти дедалі частіше визнають, що контратаки ЗСУ та удари по тилових об’єктах суттєво ускладнюють здатність Росії проводити наступальні операції у 2026 році.

    Про це йдеться в аналітичних матеріалах Інституту вивчення війни. За їхніми оцінками, російські ультранаціоналістичні коментатори дедалі відвертіше говорять про проблеми на фронті та стратегічні ризики для Кремля.

    Зокрема, один із російських пропагандистів визнав, що економічний потенціал західних країн значно перевищує можливості Росії і це вже проявляється на полі бою. Йдеться про масовані удари українських безпілотників по території РФ, які дедалі частіше здійснюються сотнями апаратів одночасно.

    За його словами, масштаби таких атак лише зростатимуть, тоді як російська сторона не здатна виробляти достатню кількість ракет-перехоплювачів для ефективної протидії. У цьому контексті в російському середовищі звучать навіть заяви про неминучість поразки та необхідність завершення війни.

    Водночас частина пропагандистів продовжує наполягати на необхідності масштабного наступу, зокрема із фокусом на захопленні Слов’янська та Краматорська. Однак, як визнається, російське керівництво наразі не готове до реалізації такого сценарію.

    На цьому тлі в ISW звертають увагу на успішні удари України по російській нафтовій інфраструктурі, зокрема на Балтійському морі, що має відчутний економічний ефект для РФ.

    Додатковим фактором тиску на російську армію є ситуація безпосередньо на фронті. Російські військові блогери визнають, що найближчим часом окупанти не зможуть переломити хід бойових дій, а українські контратаки вже підірвали їхню наступальну спроможність на перспективу.

    Також фіксується зростання проблем із логістикою та зв’язком. Російські сили стикаються з труднощами через блокування супутникових сервісів, а також через нестачу сучасних засобів радіоелектронної боротьби.

    У підсумку навіть прихильники війни у російському інформаційному полі дедалі частіше ставлять під сумнів здатність армії РФ досягти прориву або утримати нинішні позиції виключно за рахунок людських ресурсів.

  • РФ готує нову ескалацію на Донбасі: під загорозою Слов’янськ і Костянтинівка

    РФ готує нову ескалацію на Донбасі: під загорозою Слов’янськ і Костянтинівка

    За інформацією наших джерел західні розвідувальні структури оцінюють можливість активізації бойових дій з боку Росії в літній період 2026 року. Йдеться про потенційні загрози на напрямках Донбасу, зокрема в районах Слов’янська та Костянтинівки.

    Мі-6 передала в ОП та Генштаб розвідувальні дані про те, що Кремль готує велику наступальну операцію з метою оточення Слов’янська і Костянтинівки влітку 2026 року.

    Наразі Росія сформувала 15 нових бригад і активно накопичує БПЛА та техніку для літньої кампанії.

    На думку британської розвідки, Україна повинна терміново посилити мобілізацію та сформувати резерви до мільйона осіб, щоб мати можливість утримати головний форпост на Донбасі.

  • Майже 100 тисяч юнаків 18–22 років виїхали з України за три місяці — дані аналітиків

    Майже 100 тисяч юнаків 18–22 років виїхали з України за три місяці — дані аналітиків

    Майже 100 тисяч чоловіків віком 18–22 років виїхали з України протягом трьох місяців після відкриття можливості перетину кордону. Про це повідомляє Центр економічної стратегії, посилаючись на власні аналітичні оцінки.

    За даними дослідників, чистий виїзд цієї вікової групи з серпня по листопад 2025 року становив близько 100 тисяч осіб. Аналітики зазначають, що це приблизно кожен сьомий із тих, хто мав право на виїзд у межах чинних правил. Також ця цифра дорівнює приблизно третині від загальної кількості громадян, які залишили країну протягом 2025 року.

    Попри зростання виїзду молодих чоловіків, загальні темпи міграції у 2025 році знизилися на 34% порівняно з попереднім роком. Якщо у 2024 році країну залишили близько 460 тисяч осіб, то у 2025 році — приблизно 300 тисяч. За оцінками експертів, загальна кількість українців, які перебувають за кордоном, наразі становить близько 5,6 мільйона осіб.

    Раніше звучали заяви про значно більші масштаби виїзду молоді після пом’якшення правил перетину кордону. Проте у відповідь Державна прикордонна служба України спростувала ці дані, наголосивши на необхідності оперувати офіційною статистикою.

    Питання міграції молоді залишається чутливим як з економічної, так і з соціальної точки зору, оскільки впливає на ринок праці, демографічну ситуацію та довгостроковий розвиток країни.

  • Російська армія на межі виснаження: що стоїть за пропозицією перемир’я

    Російська армія на межі виснаження: що стоїть за пропозицією перемир’я

    Пропозиція російського лідера Володимира Путіна щодо тижневого енергетичного перемир’я є не жестом упевненого в собі полководця, а відчайдушною спробою виграти час для армії, яка перебуває на межі виснаження. Таку оцінку висловив оглядач The Telegraph, колишній офіцер регулярної армії Великої Британії Хеміш де Бретон-Гордон.

    За його словами, нинішній стан російських збройних сил свідчить про глибоку кризу. Москва змушена шукати людський ресурс будь-де: від закупівлі солдатів у Північної Кореї до вербування найманців в Африці. Російські в’язниці, які раніше були одним із джерел поповнення армії, фактично спорожніли.

    Окреме занепокоєння, зазначає оглядач, викликають повідомлення про повернення на фронт поранених ув’язнених, зокрема тих, хто втратив кінцівки. Частині з них навіть не надали протезів — їх, за наявною інформацією, змушують повертатися до бойових дій на милицях, щоб компенсувати гостру нестачу особового складу.

    На думку Бретон-Гордона, дії російської влади демонструють дві ключові тенденції.

    По-перше, російська армія стрімко втрачає боєздатність. Незалежні оцінки свідчать, що темпи просування російських військ є повільнішими, ніж у окопних армій Першої світової війни, при цьому людські втрати мають співмірний масштаб. За останні два роки Росія захопила трохи більше одного відсотка території України, втративши понад 500 тисяч осіб убитими та пораненими. Щоденні втрати, за оцінками, сягають близько тисячі військових.

    Оглядач називає це класичною війною на виснаження, де поранених солдатів використовують як витратний матеріал, розраховуючи на те, що в України рано чи пізно закінчаться боєприпаси. Він наголошує, що такий сценарій можливий лише в разі, якщо Захід дозволить цьому статися.

    По-друге, ситуація свідчить про повне зневаження Кремля до власного населення. Поки пересічні росіяни потерпають від високої інфляції та стрімкого зростання відсоткових ставок, держава спрямовує залишки ресурсів на виробництво ракет і безпілотників для атак на українські міста.

    За словами Бретон-Гордона, для російського керівництва армія є лише витратним ресурсом. Ув’язнені та іноземні найманці, підкреслює він, коштують для Кремля ще менше, ніж мобілізовані громадяни.

    Водночас оглядач вважає, що саме нинішній момент може стати реальним важелем впливу на Москву. Якщо оцінка стану російської армії є точною, навіть відносно невелике збільшення західної військової підтримки здатне суттєво змінити хід війни на користь України.

    Бретон-Гордон наголошує, що Україна має вести переговори виключно з позиції сили, а не йти на поступки заради політичних фантазій Москви. На його думку, у момент, коли у Путіна швидко вичерпується людський ресурс, саме жорсткий міжнародний тиск може змусити Кремль піти на реальні кроки до завершення війни.

  • Воєнні цілі Путіна виходять за межі України – ISW

    Воєнні цілі Путіна виходять за межі України – ISW

    Воєнні цілі російського диктатора Володимира Путіна не обмежуються війною проти України. До такого висновку дійшли американські аналітики, проаналізувавши його останні публічні заяви.

    У звіті наголошується, що Кремль і надалі подає повномасштабну війну як нібито «прямий наслідок» ігнорування Заходом інтересів Росії. Йдеться передусім про розширення Північноатлантичного альянсу, яке Москва намагається представити як загрозу власній безпеці.

    Аналітики зазначають, що така риторика свідчить: Путіна не влаштує жодне мирне врегулювання, яке стосується лише України. На їхню думку, Кремль наполягає на значно ширших вимогах, зокрема на радикальній зміні всієї системи європейської безпеки та фактичному перегляді ролі НАТО.

    У матеріалі також пояснюється, що виконання ультиматумів, які Росія висунула наприкінці 2021 року і які Путін знову згадав у своїй промові 15 січня 2026 року, призвело б до руйнування Альянсу. Це, у свою чергу, означало б кардинальний перегляд архітектури безпеки в Європі на користь Москви.

    Аналітики наголошують, що Путін неодноразово демонстрував: його вимоги значно ширші, ніж ті, що фігурували в запропонованих мирних планах. Він залишається відданим своїм початковим воєнним цілям 2021–2022 років, які виходять за межі територіальних питань і не обмежуються лише Україною.

    Заяви Путіна

    15 січня під час церемонії прийому вірчих грамот від послів 34 країн Путін заговорив про «мир», водночас фактично пригрозив Україні продовженням війни. Він запропонував «повернутися до предметного обговорення ініціатив Росії щодо нової і справедливої архітектури безпеки» та вкотре поклав відповідальність за війну на Київ.

    За словами диктатора, «криза навколо України стала прямим наслідком ігнорування інтересів Росії» та просування НАТО до її кордонів, попри нібито публічні обіцянки Заходу цього не робити. Окремо він заявив про «деградацію» міжнародної ситуації, звинувативши західні країни в підміні дипломатії односторонніми й небезпечними діями.

    Аналітики вважають ці заяви черговим підтвердженням того, що Кремль використовує мирну риторику не для пошуку компромісу, а для просування значно ширших геополітичних цілей.

  • Повна заміна людини ШІ поки неможлива — висновки науковців

    Повна заміна людини ШІ поки неможлива — висновки науковців

    Дослідження, проведене компанією Scale AI спільно з Центром безпеки штучного інтелекту, показало, що сучасні ШІ-системи поки що не здатні повноцінно замінити фахівців у сфері дизайну, програмування та аналітики. Про це повідомляє Washington Post.

    Науковці протестували ChatGPT, Gemini та Claude на сотнях реальних фріланс-проєктів. Завдання охоплювали широкий спектр робіт — від створення 3D-анімації та вебігор до форматування наукових статей і побудови аналітичних панелей.

    Результати виявилися доволі скромними. Найефективніша модель змогла якісно виконати лише 2,5% завдань. Майже половина проєктів була реалізована з низькою якістю, а близько третини так і залишилися незавершеними. У багатьох випадках ШІ створював пошкоджені файли або ігнорував ключові вимоги замовників. Навіть ті результати, які виглядали правдоподібно, при детальній перевірці містили критичні помилки.

    Проблеми проявилися і в конкретних галузях. У тестах з дизайну інтер’єру штучний інтелект створював реалістичний на вигляд план приміщення, який водночас був технічно некоректним і не містив необхідної деталізації. Під час аналізу даних ШІ плутав кольори, накладав текст на графіки та пропускав цілі країни у візуалізаціях. У сфері розробки ігор система створила працездатний продукт, але повністю проігнорувала задану тему — замість гри про пивоваріння вийшов абстрактний проєкт.

    Один з авторів дослідження Джейсон Хаузенлой пояснює такі результати двома ключовими обмеженнями. По-перше, сучасні чат-боти не мають довгострокової пам’яті, тому не вчаться на власних помилках у межах тривалих проєктів. По-друге, вони мають проблеми з візуальним розумінням, адже під час створення 3D-моделей працюють переважно через код, а не через повноцінний візуальний інтерфейс.

    Водночас дослідники відзначають поступовий прогрес. Так, модель Gemini 3 Pro у листопаді 2025 року змогла виконати 1,3% завдань, тоді як її попередня версія показувала результат лише на рівні 0,8%.

    Попри розвиток автономності ШІ, повна заміна людини-фахівця залишається малоймовірною в найближчому майбутньому. Хоча економічна вигода очевидна — створення гри людиною коштувало близько 1485 доларів, тоді як запуск Claude Sonnet обійшовся менш ніж у 30 доларів — різниця в якості все ще робить людську працю незамінною.

  • 2026 рік може принести Україні справедливий мир – The Telegraph

    2026 рік може принести Україні справедливий мир – The Telegraph

    Єдиним реальним важелем впливу, який залишається у президента РФ Володимира Путіна, є спроба вбити клин у відносини між президентом США Дональдом Трампом і президентом України Володимиром Зеленським. Втім, нині американський лідер значно менш сприйнятливий до маніпуляцій Кремля, ніж ще кілька тижнів тому. Таку оцінку наводить оглядач британського видання The Telegraph Хеміш де Бреттон-Гордон.

    За його словами, уперше за багато років з’явилися реальні підстави для обережного оптимізму, а 2026 рік може принести Україні справедливий і тривалий мир. Аналітик звертає увагу, що заяви Дональда Трампа про готовність мирної угоди щодо України на 95 відсотків, імовірно, викликали паніку в Москві.

    Ця реакція, зазначає Бреттон-Гордон, проявилася у традиційній для Кремля формі — через брутальну дезінформацію та малопереконливі наративи. Як приклад він наводить твердження про атаку одного з палаців Путіна десятками безпілотників, що, за оцінкою американської розвідки, майже напевно було операцією під фальшивим прапором.

    Аналітик наголошує, що такі дії є незграбною спробою зірвати мирний процес, який стрімко виходить з-під контролю Кремля. При цьому дедалі небезпечнішим для російської влади стає те, що навіть усередині країни населення починає сумніватися в офіційних версіях подій. На думку Бреттон-Гордона, руйнування пропаганди зсередини часто стає передвісником краху режимів.

    Найгіршим сценарієм для Путіна, за оцінкою оглядача, є збереження єдності між Вашингтоном і Києвом. Хоча мирний план Трампа може бути неідеальним для України, для Москви він виглядає значно небезпечнішим. Особливе занепокоєння Кремля викликає той факт, що запропоновані гарантії безпеки США і НАТО на 15 років фактично означають довгостроковий захист України за стандартами Альянсу.

    Ще більш тривожним сигналом для Москви є публічні обговорення можливості присутності західних військ на території України. Бреттон-Гордон зазначає, що жодна, навіть найпотужніша пропагандистська кампанія не змогла б подати такий результат інакше, ніж як стратегічну поразку Росії.

    Економічні наслідки можливого мирного врегулювання також виглядають украй несприятливими для РФ. За умов замороженої лінії фронту саме США, а не Кремль, вестимуть переговори з Україною щодо доступу до родовищ рідкоземельних мінералів на Донбасі. До цього додається ймовірність виплати репарацій, а також ризик арешту заморожених російських активів на суму близько 200 мільярдів доларів.

    Аналітик також звертає увагу на два ключові чинники, які посилюють позиції Вашингтона. По-перше, у Москві дедалі чіткіше усвідомлюють, що російська армія не здатна протистояти НАТО навіть без прямої участі США. По-друге, падіння цін на нафту нижче 60 доларів за барель суттєво скорочує фінансові можливості, які живлять російську військову машину.

    Бреттон-Гордон підкреслює, що побоювання щодо ядерної ескалації залишаються, однак традиційні ядерні погрози Кремля за останні тижні практично зникли. За його словами, Москва розуміє, що ядерне брязкання більше не справляє враження на європейських лідерів.

    Оглядач вважає, що за умови подальшого тиску з боку США та одночасного відновлення реальної військової спроможності європейських країн НАТО 2026 рік може стати переломним і принести Україні справедливий та стабільний мир.