Daypolitico

Позначка: Андрій Пишний

  • Обшуки у голови НБУ: антикорупційники взялися за Пишного на тлі скандалу з «плівками Мідаса»

    Обшуки у голови НБУ: антикорупційники взялися за Пишного на тлі скандалу з «плівками Мідаса»

    У середу, 21 жовтня 2026 року, з’явилася інформація про проведення обшуків у голови Національного банку України Андрія Пишного. За даними журналістських джерел, слідчі дії здійснюють представники Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Повідомлення з’явилося на тлі масштабного корупційного розслідування, пов’язаного з державним Sense Bank, можливими схемами легалізації коштів та неформальним впливом на керівництво фінансової установи.

    Про обшуки повідомила «Економічна правда» о 09:41 21 жовтня з посиланням на власних співрозмовників у політичних колах. За інформацією видання, слідчі дії стосуються очільника Нацбанку Андрія Пишного.

    Водночас на момент підготовки матеріалу офіційного підтвердження саме цих обшуків від НАБУ, САП або Національного банку знайти не вдалося. Також залишається невідомим, де саме проводяться слідчі дії, які документи чи інші матеріали можуть цікавити детективів і який процесуальний статус має Пишний у відповідному кримінальному провадженні.

    Інформації про оголошення голові НБУ підозри, його затримання або вилучення майна немає. Тому наразі йдеться саме про повідомлення журналістських джерел, а не про офіційно встановлену причетність посадовця до будь-якого злочину.

    Однак новина привернула особливу увагу через попередні розслідування антикорупційних органів, у яких неодноразово згадувався державний Sense Bank, а також через публічні свідчення колишніх керівників банку щодо можливого впливу сторонніх осіб на його діяльність.

    Центральним епізодом цієї історії стала масштабна операція НАБУ і САП під кодовими назвами «Форест Гамп» та «Феміда». Про її результати правоохоронці повідомили в серпні 2026 року.

    Згідно з офіційними матеріалами НАБУ, антикорупційні органи викрили організацію, діяльність якої, за версією слідства, охоплювала незаконне заволодіння дороговартісною нерухомістю, рейдерські захоплення підприємств і легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом.

    Слідство заявляло про можливу участь у схемі чинного та колишнього народних депутатів, посадовців Офісу президента, представників бізнесу та керівництва одного з державних банків.

    Особливу увагу детективи приділили фінансовим операціям, пов’язаним із внесенням застави за колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. За матеріалами розслідування, для проведення відповідних платежів учасники ймовірної схеми використовували банківську інфраструктуру та механізми, які мали приховати походження грошей.

    Ішлося про 150 мільйонів гривень, які, за версією НАБУ, легалізували через рахунки компаній, залучених до фінансових операцій. Одним із ключових питань для слідства стало те, як такі транзакції проходили банківські процедури контролю та чи могли посадові особи фінансової установи сприяти їхньому проведенню.

    У серпні НАБУ повідомило, що серед підозрюваних у межах операцій були, зокрема, голова наглядової ради, голова правління та керівник підрозділу фінансового моніторингу Sense Bank. Водночас у відповідному повідомленні правоохоронців не всі фігуранти були названі поіменно.

    Ще один напрям розслідування стосувався можливого незаконного заволодіння майном у Києві. За версією детективів, восени 2025 року учасники організації здійснили рейдерське захоплення двох підприємств із загальною вартістю активів 248 мільйонів гривень.

    При цьому один з епізодів, за даними слідства, був пов’язаний із наміром отримати контроль над нерухомістю в центрі столиці вартістю понад 500 мільйонів гривень.

    Крім того, у травні 2026 року, як заявляли правоохоронці, організатори схеми намагалися заволодіти київською нерухомістю вартістю понад 207 мільйонів гривень, однак не змогли реалізувати цей план до кінця.

    Таким чином, розслідування вийшло далеко за межі окремих фінансових транзакцій і охопило питання управління державними активами, банківського контролю та можливих зв’язків між політиками, бізнесом і посадовцями фінансових установ.

    Однією з найпомітніших постатей у цій історії став бізнесмен Василь Веселий, який раніше працював радником наглядової ради державного Sense Bank.

    Саме його роль у банку неодноразово викликала запитання у журналістів та членів парламентської Тимчасової слідчої комісії. Особливий інтерес становили обставини його появи у фінансовій установі та характер взаємодії з Національним банком.

    Як раніше писала «Ненька інфо» у матеріалі про роль Веселого в Sense Bank, 10 вересня колишній голова наглядової ради банку Шевкі Аджунер під час засідання парламентської ТСК заявив, що саме Андрій Пишний свого часу познайомив його з Василем Веселим.

    За словами Аджунера, після переходу Sense Bank у державну власність виникла потреба покращити взаємодію установи з державними органами та іншими зацікавленими сторонами. У цьому контексті й обговорювалося залучення окремого радника.

    Аджунер стверджував, що кандидатуру Веселого йому представив очільник НБУ. Також колишній керівник наглядової ради заявляв, що після початку роботи радника проблем у комунікації з регулятором стало менше.

    Проте ці твердження залишаються свідченнями самого Аджунера. Публічно доступних документів, які б доводили, що Андрій Пишний особисто вимагав призначення Веселого або втручався в рішення наглядової ради, не представлено.

    Сам Пишний раніше заперечував, що рекомендував наглядовій раді Sense Bank призначити Василя Веселого.

    Національний банк також повідомляв, що протягом 2024 року Веселий двічі відвідував регулятора як представник Sense Bank, але зустрічався з працівниками наглядового блоку. Особистих візитів до голови НБУ, за твердженням регулятора, не було.

    Важливим елементом історії стали й так звані «плівки Мідаса» — оприлюднені записи розмов фігурантів масштабного антикорупційного розслідування.

    За повідомленнями журналістів, на одному з записів особи, яких ідентифікували як Василя Веселого та Олександра Цукермана, обговорювали майбутній склад наглядової ради державного Sense Bank.

    Особливої уваги набув той факт, що відповідні розмови, згідно з оприлюдненою інформацією, відбувалися ще до офіційного призначення нового складу наглядової ради в червні 2025 року.

    Збіг окремих кандидатур, які згадувалися в розмовах, із подальшими кадровими рішеннями став підставою для нових запитань щодо можливого неформального впливу на управління банком.

    Ситуацію додатково загострили свідчення, оприлюднені під час парламентських слухань. Зокрема, представники рекрутингової компанії, залученої до відбору незалежних членів наглядової ради, розповідали про перебіг конкурсу та обставини перегляду окремих кандидатур.

    Детальніше про ці події «Ненька інфо» повідомляла в публікації «Стало очевидним, як Гладишенко потрапив у наглядову раду Sense Bank». У матеріалі йшлося про свідчення директора рекрутингової компанії Віестурса Ліегіса щодо конкурсного відбору та кандидатури Миколи Гладишенка.

    Окремий розвиток отримала й історія Василя Веселого. Ще в червні 2026 року правоохоронці проводили обшуки, пов’язані з бізнесменом. Тоді Київська міська прокуратура підтвердила проведення слідчих дій у межах розслідування можливої легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

    Водночас прокуратура наголошувала, що Веселого не затримували й на момент відповідного повідомлення підозру йому не оголошували.

    Раніше «Ненька інфо» вже звертала увагу на можливі наслідки цих розслідувань для керівництва Нацбанку. Зокрема, у публікації «Наступною ціллю розслідування НАБУ може стати глава Нацбанку Андрій Пишний» від 12 червня 2026 року видання повідомляло про припущення джерел щодо можливого розширення уваги правоохоронців до голови НБУ.

    Тоді йшлося про політичні та кадрові зв’язки, які могли становити інтерес для антикорупційних органів. Однак матеріал не був доказом причетності Пишного до злочинної діяльності.

    Не менш важливим є те, що розслідування навколо Sense Bank уже спричинило низку кадрових та управлінських рішень.

    Зокрема, 2 вересня Національний банк визнав голову правління Sense Bank Олексія Ступака таким, що не відповідає кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності, та направив вимогу про його заміну.

    Це рішення стало частиною ширшого розвитку ситуації навколо державного банку, діяльність якого опинилася під особливою увагою регулятора, антикорупційних органів та парламентської ТСК.

    Водночас принципово важливо розмежовувати регуляторні рішення НБУ, кадрові конфлікти, журналістські розслідування та кримінальні провадження. Наявність зв’язків між окремими посадовцями чи факт професійного знайомства самі собою не доводять участі у злочинній схемі.

    Для фінансового ринку ситуація має особливе значення через посаду Андрія Пишного. Національний банк відповідає за монетарну політику, стабільність банківської системи, регулювання фінансового сектору та банківський нагляд.

    Саме тому будь-які слідчі дії щодо очільника регулятора викликають значний суспільний інтерес. При цьому з повідомлення про обшуки не випливає, що НБУ припиняє виконувати свої функції або що виникла безпосередня загроза коштам вкладників.

    Окремо слід зазначити, що ще у квітні 2026 року Андрій Пишний публічно заперечував вплив на себе з боку осіб, яких згадували у контексті «Міндічгейту». Зокрема, він заявляв про відсутність комунікацій щодо допомоги з фінансуванням оборонних підприємств. Про його відповідь повідомляв «Інтерфакс-Україна».

    Тепер ключовими залишаються питання про те, чи підтвердять НАБУ та САП проведення обшуків у Пишного, у межах якого кримінального провадження вони могли відбутися та чи пов’язані ці дії безпосередньо зі справами «Форест Гамп», «Феміда» або іншими епізодами.

    Також важливою буде офіційна позиція самого очільника НБУ, оскільки попередні заяви Пишного щодо ролі Василя Веселого відрізняються від свідчень колишнього голови наглядової ради Sense Bank.

    Наразі головний підтверджений інформаційний факт полягає в тому, що «Економічна правда» з посиланням на джерела повідомила про обшуки у голови НБУ. Офіційного підтвердження цих слідчих дій у перевірених джерелах поки немає.

    Подальший розвиток подій залежатиме від повідомлень правоохоронних органів, можливої процесуальної оцінки встановлених обставин та оприлюднення документів, які дозволять з’ясувати, чи існує юридично значущий зв’язок між нинішньою інформацією про обшуки та попередніми розслідуваннями навколо Sense Bank.

  • НБУ наклав обмеження на банк “Український капітал” після публікацій в ЗМІ про дотичність до незаконних операцій

    НБУ наклав обмеження на банк “Український капітал” після публікацій в ЗМІ про дотичність до незаконних операцій

    Як повідомляють наші джерела в НБУ, регулятор наклав обмеження на банк “Український капітал” Сергія Белашова до 2027 року.

    Так, за інформацією джерела, 30 вересня НБУ ухвалив рішення про накладення обмеження на окремі види діяльності АТ “Банк “Український капітал“ до 30 вересня 2027 року.

    За інформацією джерела, таким чином глава Нацбанку Андрій Пишний та його заступник Дмитро Олійник намагаються дистанціонуватись від “проблемних партнерів” на фоні витоку інформації про оборудки “Українського капіталу” в ЗМІ.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що банк “Український капітал” задіяний в схемах по виведенню коштів з України через “фейкових імпортерів” та “компаній одноденків”.

    За роки існування через банк “Український капітал” було виведено та відмито сотні мільйонів доларів капіталів як приватних осіб та фірм, так і коштів топових чиновників, ймовірно отриманих корупційним шляхом.

    Схема виведення валюти за кордон через банк “Український капітал” загалом класична та полягає в наступному: проводяться імпортні операції, де товари або не надходять в Україну, або їх обсяги та вартість суттєво відрізняються від реальних. Гривня конвертується у валюту і переводиться на рахунки нерезидентів. Саме через “Український Капітал” активно купують валюту численні київські “схематозники”, а сам банк стабільно заробляє на таких операціях свій відсоток.

    Згідно офіційних даних, власниками “Українського капіталу” є Сергій Белашов з часткою у 48,9196%, Ліліана Белашова, частка якої складає 19,9999% банку, Євгенія Федорович з часткою 21,3864% та Дарія Злидар з часткою 1,5%.

  • «Гуманоїд» у Раді: Веселий жорстко відповів Железняку після виклику на ТСК

    «Гуманоїд» у Раді: Веселий жорстко відповів Железняку після виклику на ТСК

    Скандал навколо державного Sense Bank перейшов у відкриту публічну сварку між бізнесменом Василем Веселим і народним депутатом Ярославом Железняком. Після того як парламентар оголосив про намір викликати Веселого на засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, бізнесмен заявив, що раніше сам чотири рази просив дати йому можливість виступити перед ТСК, але щоразу отримував відмову. Тепер він від участі фактично відмахнувся і дозволив собі образливу характеристику депутата.

    «Я просив, щоб мене викликали на ТСК, чотири рази. Всі рази відмовили. Тепер вистачить. Нехай на ТСК пан Железняк викликає свого тестя. Надіюсь більше таких гуманоїдів не будуть обирати у депутати», — заявив Веселий у коментарі Українським Новинам.

    Причиною нового витка конфлікту стала заява Железняка про те, що на засіданні комісії бізнесмена планують розпитати не лише про його роботу з Sense Bank, а й про «Проєкт 23» та «Карпатнафтохім». У відповідь Веселий перейшов на особисті випади й заявив, що депутат, на його думку, не має достатнього досвіду для таких запитань.

    Це вже не перша публічна сутичка між двома фігурами. Конфлікт загострився після того, як Железняк оприлюднив інформацію про виплати Веселому за консультаційну роботу для наглядової ради Sense Bank. За словами депутата, йшлося про 15 актів виконаних робіт, за якими бізнесмен протягом 15 місяців отримував близько 186 тис. грн щомісяця, а загальна сума виплат склала приблизно 2,8 млн грн.

    Саме ці виплати стали одним із приводів для детальнішої уваги парламентської ТСК до ролі Веселого у державному банку.

    Як Веселий взагалі з’явився у Sense Bank

    Історія його роботи з банком уже сама по собі викликала багато запитань.

    10 вересня колишній голова наглядової ради Sense Bank Шевкі Аджунер заявив на засіданні ТСК, що саме голова Національного банку Андрій Пишний познайомив його з Василем Веселим у період, коли банк шукав людину, яка допомогла б покращити комунікацію з державними органами та іншими стейкхолдерами.

    За версією Аджунера, після початку роботи Веселого проблем у комунікації з НБУ стало менше. Водночас це лише свідчення самого колишнього голови наглядової ради: публічних документів, які б доводили пряме втручання Пишного у кадрові рішення Sense Bank, немає.

    Про цей епізод уже писала «Ненька інфо»:

    «Після Веселого проблем із НБУ стало менше»: на ТСК пролунала гучна заява про Sense Bank

    У матеріалі також зазначалося, що тодішній голова правління Sense Bank Олексій Ступак пояснював: Веселого залучили як радника рішенням наглядової ради, а ініціатором співпраці виступив саме Аджунер.

    Чому Веселий опинився під прицілом ТСК

    Ім’я бізнесмена почало дедалі частіше звучати після публікації матеріалів, пов’язаних зі справою «Мідас».

    Ще 1 травня парламентська ТСК вирішила викликати на засідання керівництво Мінфіну, Sense Bank та самого Веселого після появи записів, на яких, за версією медіа та слідства, він разом із бізнесменом Олександром Цукерманом обговорював склад майбутньої наглядової ради державного банку.

    Железняк тоді прямо пояснював, що комісія хоче розібратися у можливому неформальному впливі на кадрові рішення в Sense Bank.

    У червні у Веселого також проводили слідчі дії. Київська міська прокуратура підтверджувала факт обшуків, але наголошувала: на той момент бізнесмена не затримували і підозри йому не оголошували. Цей епізод також описувала «Ненька інфо» у матеріалах про скандали навколо Sense Bank.

    Тепер замість пояснень — публічна війна

    Після нової заяви Железняка тон конфлікту змінився.

    Якщо раніше суперечка стосувалася переважно документів, виплат і ролі Веселого в банку, то тепер вона перетворилася на відкритий обмін особистими випадами.

    Веселий стверджує, що раніше сам хотів виступити перед ТСК і чотири рази просив про виклик. Железняк же тепер заявляє, що бізнесмена необхідно заслухати в контексті «Проєкту 23», «Карпатнафтохіму» та інших питань, пов’язаних із його діяльністю.

    При цьому незалежно підтвердити саме чотири попередні відмови ТСК із відкритих матеріалів наразі не вдалося — це твердження самого Веселого.

    2,8 млн грн за консультації — головна болюча точка

    Особливо гостро в цій історії звучать дані про гроші.

    За оприлюдненою Железняком інформацією, Веселий протягом 15 місяців отримував від Sense Bank у середньому приблизно 186 тис. грн на місяць, а загальна сума склала близько 2,8 млн грн.

    Раніше на засіданні ТСК представники банку пояснювали, що радник підпорядковувався безпосередньо наглядовій раді, тому правління не могло детально розповісти, які саме послуги він надавав.

    Саме це і породило додаткові запитання: за що конкретно банк платив такі гроші, який був результат консультацій і яку фактичну роль Веселий виконував у взаємодії з державними структурами.

    Скандал стає ширшим за персональну сварку

    На перший погляд нинішня історія може виглядати просто як емоційна перепалка між бізнесменом і депутатом. Але за нею стоїть значно ширший контекст.

    ТСК уже кілька місяців перевіряє, як формувалася наглядова рада Sense Bank, хто впливав на кадрові рішення, які неформальні канали комунікації існували між банком, Нацбанком та іншими державними структурами.

    На цьому тлі фраза про «гуманоїдів» стала лише найгучнішою частиною конфлікту.

    Головні питання залишаються значно серйознішими: хто саме рекомендував Веселого, чому банк заплатив йому близько 2,8 млн грн, яку роль він реально виконував і чому після кількох місяців парламентських слухань суперечка навколо його діяльності лише загострюється.

    Поки що відповідей на всі ці питання немає. Але після публічного обміну образами історія, яка до цього залишалася переважно в межах парламентських засідань і банківських документів, остаточно перетворилася на відкритий політичний скандал.

  • «Знищу залишки репутації Пишного»: Смілянський пішов до суду проти НБУ

    «Знищу залишки репутації Пишного»: Смілянський пішов до суду проти НБУ

    Конфлікт між генеральним директором «Укрпошти» Ігорем Смілянським та керівництвом Національного банку України перейшов у судову площину. Смілянський повідомив, що його адвокати вже подали позов проти НБУ до Київського окружного адміністративного суду. Він вимагає скасувати рішення регулятора, яким його визнали таким, що не відповідає вимогам професійної придатності керівника надавача фінансових платіжних послуг.

    «Цього тижня мої адвокати подали позов до НБУ в Київський окружний адміністративний суд з вимогою скасувати рішення про моє звільнення у зв’язку з професійною непридатністю», — заявив Смілянський.

    Керівник «Укрпошти» наполягає, що рішення Національного банку є незаконним та упередженим, і заявляє про готовність доводити свою позицію в суді.

    Однак на цьому Смілянський не зупинився. Його публічна заява перетворила юридичний конфлікт із регулятором на персональне протистояння з головою НБУ Андрієм Пишним.

    «НБУ під керівництвом пана Пишного спробував знищити мою професійну репутацію, визнавши мене професійно непридатним. Не вийшло», — написав Смілянський.

    Після цього він заявив, що тепер настала його черга «знищити в судовому порядку залишки репутації» Пишного. Це формулювання є особистою заявою Смілянського і не означає встановлення судом будь-яких порушень з боку голови Нацбанку.

    За суд платить сам Смілянський

    Окремо очільник поштового оператора наголосив, що позивається до Національного банку від власного імені, а не від імені державної компанії.

    За його словами, роботу адвокатів він також оплачує власним коштом, а «Укрпошта» не фінансує судовий процес.

    У разі перемоги Смілянський планує вимагати відшкодування понесених судових витрат.

    Гендиректор також хоче, щоб у судовому процесі Національний банк пояснив, чому саме до нього застосували настільки жорсткий підхід.

    Смілянський стверджує, що аналогічних рішень не приймали щодо керівників інших банків та фінансових установ навіть після значно більших штрафів або виявлених регулятором порушень. Це аргумент самого Смілянського, який тепер має оцінювати суд разом із доказами сторін.

    Nenka.info ще в червні писала про майбутній суд

    Для Nenka.info ця історія має пряме продовження.

    Ще 23 червня ми повідомляли, що Смілянський заявив про намір оскаржувати рішення НБУ в судовому порядку після того, як регулятор визнав його таким, що не відповідає встановленим вимогам професійної придатності.

    Тоді керівник «Укрпошти» говорив не лише про українські суди, а й про можливість подальших юридичних кроків через завдану, на його думку, репутаційну шкоду.

    Попередню історію можна прочитати тут: «Смілянський іде в суд проти НБУ» — Nenka.info.

    Тепер ця погроза стала конкретною юридичною дією: позов поданий до адміністративного суду.

    Чому НБУ взагалі взявся за Смілянського

    Нинішній конфлікт почався не у вересні.

    23 червня Національний банк визнав Смілянського таким, що не відповідає вимогам професійної придатності, встановленим для керівника надавача фінансових платіжних послуг.

    За інформацією, яку тоді оприлюднили «Укрпошта» та ЗМІ, компанія мала протягом п’яти робочих днів відсторонити Смілянського від управління в частині, на яку поширювалися вимоги регулятора, а протягом двох місяців — вирішити питання з керівником, який відповідав би встановленим критеріям.

    Водночас Смілянський фактично залишився на посаді генерального директора «Укрпошти» та 1 липня повідомив, що продовжує виконувати свої обов’язки в повному обсязі.

    Саме рішення про його професійну придатність він тепер і намагається скасувати через адміністративний суд.

    Перед цим «Укрпошту» оштрафували

    Протистоянню передував ще один епізод.

    У березні 2026 року Національний банк офіційно повідомив про застосування до АТ «Укрпошта» штрафу у розмірі 255 тисяч гривень.

    Регулятор пояснив санкцію порушенням законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку. За версією НБУ, компанія не подала у встановлені строки інформацію, документи або їх копії, які вимагав регулятор.

    Рішення ухвалили за результатами безвиїзного нагляду за діяльністю «Укрпошти».

    Ця деталь важлива, оскільки одна з ліній захисту Смілянського полягає саме у твердженні, що покарання щодо нього було непропорційним порівняно з підходами регулятора до інших учасників фінансового ринку.

    Однак НБУ зі свого боку пояснював свої дії виконанням функцій нагляду за надавачами фінансових платіжних послуг.

    До чого тут «Укрпошта Банк»

    У конфлікту є ще один великий фон — багаторічні плани «Укрпошти» отримати власний банківський напрям.

    Компанія вже багато років просуває ідею так званого поштового банку, який мав би використовувати величезну мережу відділень для надання фінансових послуг у містах і селах.

    У 2026 році ця тема отримала новий розвиток через намір «Укрпошти» долучитися до капіталізації Першого інвестиційного банку.

    В офіційному рішенні Нацбанку від лютого зазначалося, що Перший інвестиційний банк повідомляв про зацікавленість «Укрпошти» у наданні субординованого боргу обсягом до 200 млн грн. Водночас НБУ наголошував, що на момент ухвалення рішення юридично зобов’язувальних гарантій такої капіталізації не було — існували листи про наміри.

    Смілянський неодноразово пов’язував жорстку позицію НБУ щодо нього саме з протистоянням навколо створення «Укрпошта Банку» та власними публічними конфліктами з керівництвом регулятора.

    Це, однак, позиція керівника «Укрпошти». НБУ не підтверджував, що рішення щодо професійної придатності Смілянського було мотивоване особистим конфліктом чи бажанням заблокувати поштовий банк.

    Публічна суперечка стала особистою

    Відносини між сторонами вже давно вийшли за межі сухої дискусії між державним підприємством і фінансовим регулятором.

    Смілянський прямо називає дії НБУ «особистою помстою» з боку його керівництва. Національний банк, своєю чергою, раніше заперечував звинувачення та наголошував на необхідності дотримання «Укрпоштою» вимог корпоративного управління й контролю у сфері фінансових послуг.

    Тепер ключова частина конфлікту переходить із соцмереж і публічних заяв до суду.

    Позов поданий до Київського окружного адміністративного суду. Смілянський просить визнати незаконним та скасувати рішення Національного банку щодо його професійної непридатності.

    На момент публікації немає рішення суду, яке підтверджувало б позицію будь-якої зі сторін.

    Саме тому юридично коректно говорити не про доведену «помсту НБУ» чи неправомірність дій регулятора, а про звинувачення Смілянського та його спробу домогтися скасування рішення через суд.

    Втім, градус публічного протистояння вже різко зріс. Якщо у червні Смілянський лише заявляв, що піде до суду, то у вересні справа вже отримала конкретний позов — разом із персональною обіцянкою очільника «Укрпошти» боротися не лише за посаду та професійну придатність, а й за власну репутацію.

  • «Після Веселого проблем із НБУ стало менше»: на ТСК пролунала гучна заява про Sense Bank

    «Після Веселого проблем із НБУ стало менше»: на ТСК пролунала гучна заява про Sense Bank

    Історія появи бізнесмена Василя Веселого у державному Sense Bank отримала новий поворот. Колишній голова наглядової ради банку Шевкі Аджунер 10 вересня заявив під час засідання парламентської Тимчасової слідчої комісії, що саме голова Національного банку України Андрій Пишний познайомив його з Веселим у період, коли керівництво банку шукало людину для покращення комунікації з державою та іншими стейкхолдерами.

    За версією Аджунера, питання виникло невдовзі після переходу Sense Bank у державну власність. Тоді наглядова рада складалася лише з п’яти осіб, і сам Аджунер, як він заявив на ТСК, наполягав на необхідності налагодити ефективнішу взаємодію банку з державними інституціями. Саме в контексті таких обговорень із Національним банком він, за власними словами, і познайомився з Василем Веселим.

    Ключовою стала відповідь Аджунера на питання депутатів про те, хто саме рекомендував кандидатуру Веселого. Ексголова наглядової ради заявив, що його з бізнесменом познайомив Андрій Пишний. Більше того, за словами Аджунера, ще до початку співбесід йому пояснили, що Веселому можна довіряти як людині, яка могла б забезпечувати комунікацію Sense Bank зі стейкхолдерами.

    Аджунер також заявив, що після початку роботи Веселого у банку взаємодія з регулятором покращилася і проблем у комунікації з НБУ стало менше. Водночас ця оцінка є свідченням самого колишнього голови наглядової ради. Публічних документів, які б доводили, що Веселий отримав посаду за прямою вказівкою або вимогою голови НБУ, наразі немає.

    Тема має особливе значення через те, що раніше офіційно про роль Веселого повідомлялося значно стриманіше. Під час засідання ТСК 2 вересня заступник голови НБУ Дмитро Олійник підтвердив, що Веселий справді працював радником попередньої наглядової ради Sense Bank, а до його мандата входили взаємодія з урядом та комунікації. Конкретний зміст консультацій публічно не розкривали.

    Національний банк раніше також надавав свою версію контактів Веселого з регулятором. У відповіді на питання щодо його можливих зустрічей із Пишним НБУ повідомляв, що у 2024 році Веселий двічі відвідував Національний банк як офіційний представник Sense Bank — радник наглядової ради. Однак, за твердженням регулятора, зустрічався він із працівниками наглядового блоку, а особистих візитів до голови НБУ не мав.

    Це робить нову заяву Аджунера особливо цікавою: вона стосується не зустрічей Веселого з Пишним уже після отримання ним функцій у банку, а нібито самого моменту знайомства та рекомендації його кандидатури.

    Водночас документи та попередні свідчення підтверджують, що рішення про співпрацю з Веселим ухвалювала саме наглядова рада. Ще на засіданні ТСК у травні тодішній голова правління Sense Bank Олексій Ступак повідомляв, що Веселого призначили радником рішенням наглядової ради, а питання про його залучення ініціював її голова Шевкі Аджунер.

    Окремі питання у депутатів виникли через оплату такої роботи. За інформацією, озвученою на ТСК, за консультаційні послуги у 2024 році Веселий отримав від банку близько 1,959 млн гривень. Ступак при цьому заявляв, що не може детально пояснити, які саме послуги надавав радник, оскільки той підпорядковувався безпосередньо наглядовій раді.

    Сам Sense Bank став державним у липні 2023 року. Міністерство фінансів та Фонд гарантування вкладів підписали договір купівлі-продажу 100% акцій установи 22 липня. Держава націоналізувала системно важливий банк після рішення НБУ про його виведення з ринку через санкції проти колишніх власників. Саме держава сьогодні володіє 100% його акцій.

    Одразу після націоналізації сформували нове керівництво. Головою наглядової ради став Шевкі Аджунер. На той момент вона справді складалася з п’яти членів — двох представників держави та трьох незалежних членів. Керівництво призначив Фонд гарантування вкладів за поданням Міністерства фінансів і після погодження Національним банком.

    Ім’я Василя Веселого значно частіше почало з’являтися у публічному просторі у 2026 році після оприлюднення журналістами записів, які пов’язували зі справою «Мідас». На одному з опублікованих фрагментів особи, яких журналісти та слідство ідентифікували як Веселого та бізнесмена Олександра Цукермана, обговорювали майбутній склад наглядової ради державного Sense Bank. У матеріалах, оприлюднених медіа, зверталася увага на те, що через кілька тижнів Кабмін призначив до ради низку тих самих кандидатів, прізвища яких звучали в розмові.

    У червні історія отримала продовження. 10 червня у Василя Веселого провели слідчі дії. Київська міська прокуратура підтвердила факт обшуків, але окремо наголосила: бізнесмена не затримували і підозру йому на той момент не оголошували. За даними джерела «Української правди» у правоохоронних органах, слідчі дії проводилися у межах провадження за статтею про легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

    Ще гучніший етап настав 19 серпня, коли НАБУ та САП почали спецоперацію під назвою «Форест Гамп». Антикорупційні органи заявили про викриття злочинної організації за участі чинного та колишнього народних депутатів, високопосадовців Офісу президента та інших осіб. В окремому епізоді слідство описало легалізацію 150 млн гривень, які, за версією НАБУ, використовували для внесення застави за фігуранта іншої антикорупційної справи.

    У переліку посад осіб, про які повідомляло НАБУ в межах «Форест Гампа», фігурували керівники Sense Bank — голова наглядової ради, голова правління та керівник підрозділу фінансового моніторингу. Водночас НАБУ у відповідному повідомленні не назвало всіх цих людей на ім’я, тому ототожнювати кожну згадану в матеріалах посаду з конкретною особою без прямого підтвердження правоохоронців некоректно. НАБУ також нагадує про презумпцію невинуватості: вина будь-якої особи може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду.

    Після скандалу ситуація в керівництві банку почала швидко змінюватися. 21 серпня Кабінет Міністрів достроково припинив повноваження голови наглядової ради Sense Bank Миколи Гладишенка. Мінфін пояснив, що підставою стала отримана від НБУ інформація про його невідповідність кваліфікаційним вимогам, виявлену під час банківського нагляду.

    На попередньому засіданні ТСК 2 вересня депутати вже детально розпитували представників НБУ, Мінфіну та Sense Bank про формування органів управління банку, фінансовий моніторинг і можливий неформальний вплив на установу. Тоді Аджунер на засідання не підключився, тому його вирішили викликати повторно.

    Саме тому його нинішні свідчення додають до історії нову ланку. Раніше публічно було відомо, що Аджунер ініціював залучення Веселого до роботи з наглядовою радою. Тепер же Аджунер заявляє, що до цього була розмова з НБУ, а самого Веселого йому представив Андрій Пишний.

    При цьому попередня офіційна позиція НБУ не підтверджує будь-якого особистого неформального впливу Веселого на голову Нацбанку. Регулятор наголошував, що Веселий не входив до органів управління Sense Bank, а виконував функції радника наглядової ради відповідно до її рішення і цивільно-правового договору. Так само НБУ заперечував особисті візити Веселого до Пишного у приміщенні Нацбанку.

    Тепер одне з головних питань — чи підтвердить сам Андрій Пишний версію Аджунера про рекомендацію Веселого та яким саме був характер такої рекомендації, якщо вона справді мала місце. Адже саме поняття «познайомив» або «рекомендував як комунікатора» саме по собі не доводить втручання регулятора в кадрові рішення банку. Для таких висновків потрібні додаткові документи, свідчення або матеріали слідства.

    На момент підготовки цього матеріалу окремої нової публічної відповіді Національного банку на заяву Аджунера від 10 вересня у відкритих джерелах знайти не вдалося. Тому центральною підтвердженою обставиною наразі залишається саме факт того, що колишній голова наглядової ради публічно озвучив таку версію під час парламентського засідання.

    На тлі «Форест Гампа», плівок навколо Sense Bank, кадрових рішень уряду та кількох засідань ТСК питання про те, хто і за яких обставин залучив Веселого до роботи з державним банком, перетворюється з кадрової деталі на один із ключових епізодів історії про можливий неформальний вплив на системно важливу фінансову установу. Чи матиме сьогоднішня заява Аджунера юридичні наслідки, залежатиме вже від того, чи отримають депутати та правоохоронці додаткові підтвердження його слів.

  • Вже завтра українцям почнуть видавати нові 2000 гривень: хто на банкноті та як вона виглядає

    Вже завтра українцям почнуть видавати нові 2000 гривень: хто на банкноті та як вона виглядає

    Вже 4 вересня 2026 року в Україні офіційно з’явиться нова банкнота найвищого номіналу — 2000 гривень. Національний банк вводить її у готівковий обіг як доповнення до чинного банкнотного ряду, де досі найбільшою купюрою була 1000 гривень. На лицьовому боці нової банкноти розміщено портрет Василя Стуса — українського поета, правозахисника, дисидента та політв’язня СРСР.

    У Нацбанку наголошують, що поява нового номіналу не означає запуск додаткової емісії чи збільшення кількості грошей в економіці. Нові 2000-гривневі банкноти надходитимуть в обіг у межах звичайного готівкового обігу — через обмін на безготівкові кошти або інші номінали. Тому сам факт появи нової купюри, за поясненням регулятора, не має створювати додаткового інфляційного тиску.

    Головною причиною введення нового номіналу НБУ називає зміни, які відбулися в українській економіці після 2019 року, коли в обіг запустили банкноту 1000 гривень. Відтоді зросли зарплати, ціни, обсяги готівки в обігу та попит на готівкові розрахунки, особливо в умовах повномасштабної війни. За даними НБУ, станом на 1 липня 2026 року в готівковому обігу перебувало вже понад 970 млрд гривень, тоді як у 2019 році цей показник становив близько 390 млрд гривень.

    Ще один аргумент Нацбанку — структура готівки. Частка банкнот номіналом 1000 гривень за сумою вже перевищила 55%. У центральному банку вважають, що це один із сигналів, які свідчать про необхідність введення вищого номіналу. Водночас НБУ підкреслює, що безготівкові платежі залишаються домінуючими: 96 зі 100 операцій із платіжними картками в Україні здійснюються без використання готівки. Але під час війни готівка залишається критично важливою там, де нестабільний зв’язок або є перебої з електроенергією.

    Нова банкнота має не лише економічне, а й символічне значення. На її лицьовому боці зображено Василя Стуса — одного з найвідоміших представників українського дисидентського руху ХХ століття. Він був поетом-шістдесятником, перекладачем, літературним критиком, членом Української Гельсінської групи та правозахисником. За відкриту громадянську позицію і захист української культури радянська влада переслідувала Стуса, його твори забороняли, а самого поета двічі засуджували до ув’язнення. Він загинув у радянському таборі у вересні 1985 року.

    Дата введення банкноти в обіг — 4 вересня — обрана невипадково. Саме 4 вересня 1965 року під час прем’єри фільму «Тіні забутих предків» у київському кінотеатрі «Україна» Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою виступив проти масових політичних репресій української інтелігенції. А рівно через 20 років — 4 вересня 1985 року — Стус загинув у таборі особливого режиму.

    Зворотний бік банкноти також пов’язаний із життям і творчістю поета. На ньому розміщено будівлю Донецького національного університету, де навчався Василь Стус. У дизайні використані й інші символи, пов’язані з його біографією та творчістю, зокрема образ сосни. Український інститут національної пам’яті пояснював, що сосна неодноразово з’являлася в поезіях Стуса, написаних в ув’язненні, і стала символом незламності, самотності, болю та зв’язку зі світом.

    Особливу увагу НБУ приділив захисту нової купюри. Банкнота номіналом 2000 гривень має понад 20 захисних елементів. Серед них — водяні знаки, занурена та віконна захисні стрічки, рельєфні елементи, мікротексти, наскрізний елемент, латентне зображення та SPARK-елемент, який змінює колір під різними кутами нахилу.

    НБУ окремо наголошує на новій «віконній» захисній стрічці синьо-жовтого кольору Anima™ Colour. За інформацією регулятора, це перше у світі застосування такої поліхромної анімованої стрічки на банкноті. Під час нахилу купюри можна побачити ефект руху та зміну зображення: Тризуб переходить у знак гривні.

    Банки зможуть отримувати нові банкноти від Національного банку вже з 4 вересня та видавати їх клієнтам. Водночас це не означає, що кожен банкомат по всій Україні вже в перший день буде наповнений 2000-гривневими купюрами. НБУ ще під час презентації у липні дав банкам, інкасаторським компаніям та операторам платіжної інфраструктури час для переналаштування банкоматів, терміналів самообслуговування та обладнання для обробки готівки.

    Для першочергового введення в обіг Національний банк планує виготовити декілька мільйонів банкнот. Загальний обсяг надалі залежатиме від потреб готівкового обігу. При цьому НБУ заявляє, що випуск нового номіналу не потребуватиме додаткових витрат понад уже заплановані: банкноти виготовлятимуть, зокрема, на заміну зношеним купюрам інших номіналів. Одна банкнота 2000 гривень фактично може замінити дві банкноти по 1000 або чотири по 500 гривень, що має зменшити витрати на транспортування, зберігання, інкасацію та сортування готівки.

    Водночас варіант із купюрою номіналом 5000 гривень НБУ поки не обрав. У регуляторі пояснюють, що за нинішніх економічних умов оптимальним найвищим номіналом для України є саме 2000 гривень.

    Рішення розмістити на банкноті портрет Василя Стуса Правління НБУ ухвалило 6 січня 2026 року — у день народження поета. Кандидатуру Стуса, за інформацією Нацбанку, пропонували різні експертні та державні установи, серед яких Український інститут національної пам’яті, Міністерство культури та Інститут історії України НАН України. Правління НБУ зрештою підтримало цю кандидатуру одностайно.

    Після презентації банкноти влітку довкола її дизайну виникла й публічна дискусія, зокрема щодо використання образу та спадщини поета. У липні голова НБУ Андрій Пишний зустрівся із сином Василя Стуса Дмитром Стусом. «СтусЦентр» після зустрічі повідомив, що Дмитро Стус підтримав рішення присвятити нову банкноту його батькові, а сторони домовилися про можливі спільні проєкти з популяризації творчої спадщини поета.

    Таким чином, уже завтра 2000 гривень офіційно стануть частиною українського готівкового обігу. Купюра стане найвищим номіналом гривні, але не скасовує і не замінює банкноти 1000, 500 чи інших номіналів — усі вони продовжать залишатися законними платіжними засобами.

    Для пересічних українців головна практична зміна проста: з 4 вересня банкноту 2000 гривень можна буде отримати в банках і надалі дедалі частіше бачити в касах та банкоматах. А її головною візуальною особливістю стане портрет Василя Стуса — поета, який став одним із символів українського спротиву радянській системі та боротьби за свободу.

  • Тиск на Пишного зростає, Арахамія просуває банківську ліцензію для «Укрпошти»

    Тиск на Пишного зростає, Арахамія просуває банківську ліцензію для «Укрпошти»

    У жовтні «Укрпошта» може отримати обмежену банківську ліцензію — значно раніше строку, який ще кілька місяців тому називав НБУ. За інформацією, яка циркулює серед людей, знайомих із банківським регулюванням, можливе рішення пов’язують із посиленням Давида Арахамії та ослабленням позицій голови НБУ Андрія Пишного.

    Джерело, яке раніше попереджало про те, що позиції Пишного всередині влади почнуть слабшати, тепер стверджує: описаний ним сценарій починає реалізовуватися. Як одну з ознак він називає саме історію з «Укрпоштою». За його версією, видача ліцензії вже в жовтні означатиме, що регуляторна позиція, яку НБУ відстоював у спорі з державним оператором кілька років, починає змінюватися під політичним тиском.

    Публічного підтвердження жовтневої ліцензії поки немає. Більше того, ще в червні позиція НБУ виглядала зовсім інакше. Заступник голови регулятора Дмитро Олійник говорив, що фінансовий бізнес «Укрпошти» доцільно виділити в окрему юридичну особу. Після виконання всіх вимог така структура могла б претендувати на ліцензію фінансової інклюзії приблизно через дев’ять місяців. Відлік ішов від червня — тобто орієнтиром був березень 2027 року.

    Жовтнева дата означає суттєве прискорення цього графіка. НБУ також неодноразово заявляв, що «Укрпошта» не подавала повного пакета документів для отримання ліцензії. Тому якщо рішення дійсно буде прийняте восени, змінитися повинна буде не лише дата процедури, а й сама позиція регулятора щодо проєкту.

    Історія з ліцензією тягнеться на тлі конфлікту між НБУ та керівництвом «Укрпошти». Влітку регулятор визнав генерального директора компанії Ігоря Смілянського професійно непридатним для керівництва постачальником платіжних послуг і вимагав його відсторонення. Смілянський відповів публічно, назвавши рішення зведенням особистих рахунків з боку Пишного і спробою зірвати запуск поштового банку.

    НБУ відкинув цю трактовку. Регулятор заявив, що рішення було прийнято колегіально двома органами, а відповідне провадження відкрили ще в листопаді 2025 року за підсумками нагляду за період 2023–2026 років. Серед претензій називалися системні порушення, недостатній капітал і відсутність затвердженої стратегії.

    Паралельно приватний конкурент рухався швидше. «Нова пошта» готувалася завершити угоду з купівлі невеликого банку і отримати статус банку фінансової інклюзії вже в серпні. Для «Укрпошти», яка має найбільшу мережу відділень у країні, включно з прифронтовими та віддаленими населеними пунктами, відсутність аналогічного інструменту ставала дедалі помітнішим обмеженням.

    Тепер до цієї історії додав політичний контекст навколо самого Пишного. Bloomberg цього тижня з посиланням на джерела повідомив, що Володимир Зеленський незадоволений головою НБУ. Однією з причин джерела називали надто тісний зв’язок Пишного з МВФ і його позицію щодо умов, які фонд висуває Україні в обмін на фінансування.

    При цьому, за даними Bloomberg, негайної відставки Пишного Зеленський поки не планує. Незалежність НБУ захищена законодавством, а очевидного кандидата на заміну голові регулятора немає. Але обговорення можливої зміни керівництва вже почалося. Серед фігур, яких називають у цьому контексті, — голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, який, за наявною інформацією, просуває кандидатуру Данила Гетманцева. Ще одним можливим претендентом називають першого заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука.

    На цьому тлі жовтнева ліцензія виглядає для джерела вже не окремим рішенням щодо «Укрпошти», а можливим першим практичним підтвердженням попереднього прогнозу про Пишного. Якщо НБУ дійсно погодиться видати ліцензію значно раніше позначеного ним же строку, це стане помітною зміною його позиції з одного з найбільш спірних питань навколо фінансового бізнесу «Укрпошти».

    Поки ні жовтнева дата, ні зв’язок можливого рішення з політичним тиском на Пишного офіційно не підтверджені. НБУ продовжує посилатися на регуляторні процедури, а «Укрпошта» працює в існуючому правовому режимі.

    З 1 жовтня клієнти «Укрексімбанку», які не оберуть інший банк, автоматично перейдуть на отримання пенсій і соціальних виплат через пошту. Для державного оператора це ще більше збільшує значення власної фінансової інфраструктури.

    Якщо жовтневий сценарій реалізується, історія перестане бути лише спором «Укрпошти» з НБУ про банківську ліцензію. Вона стане ширшим тестом на те, наскільки змінюється вплив навколо центрального банку — і чи дійсно те, про що джерело попереджало раніше щодо Пишного, уже починає відбуватися.

  • Зеленський незадоволений співпрацею Пишного з МВФ: Bloomberg дізнався про причини

    Зеленський незадоволений співпрацею Пишного з МВФ: Bloomberg дізнався про причини

    Президент України Володимир Зеленський, за даними Bloomberg, незадоволений характером відносин голови Національного банку України Андрія Пишного з Міжнародним валютним фондом. У президента, як стверджують джерела видання, є претензії до політики регулятора та його підходу до підтримки української економіки в умовах повномасштабної війни.

    За інформацією Bloomberg, Зеленський вважає Пишного надто близьким до МВФ. На думку президента, Національний банк недостатньо активно підтримує економіку країни, зокрема через проведення жорсткої грошово-кредитної політики.

    Водночас співрозмовники видання зазначають, що наразі Зеленський не планує звільняти Пишного з посади голови НБУ. Крім того, президент нібито не бачить очевидного кандидата, який міг би замінити чинного керівника регулятора.

    У Національному банку заперечили, що питання, описані Bloomberg, обговорювалися на рівні керівництва держави.

    «Питання, які ви підняли, не обговорювалися — ні з погляду їхньої безпосередньої суті, ні з погляду наслідків, які вони мають», — заявили в НБУ.

    За даними Bloomberg, напруженість у відносинах між Банковою та керівництвом НБУ могла посилитися на тлі нової програми співпраці України з МВФ. Йдеться про чотирирічну програму обсягом близько 8,1 млрд доларів.

    Програма передбачає виконання Україною низки економічних та фінансових зобов’язань. Серед них — заходи зі збільшення доходів бюджету, зокрема податкові зміни, які вже викликали дискусії та критику всередині країни.

    Водночас МВФ окремо наголошував на необхідності збереження незалежності Національного банку України. Для міжнародних партнерів незалежність НБУ є одним із важливих елементів стабільності української фінансової системи та виконання взятих Україною зобов’язань.

    Окремим фактором невдоволення, за інформацією Bloomberg, могла стати грошово-кредитна політика Нацбанку. У липні регулятор несподівано підвищив облікову ставку на тлі прискорення інфляції.

    Таке рішення спрямоване на стримування інфляційних процесів, однак водночас робить кредитування дорожчим і може створювати додаткові обмеження для економічної активності. Саме цей баланс між боротьбою з інфляцією та необхідністю підтримувати економіку в умовах війни залишається одним із ключових питань економічної політики України.

    Позиція НБУ полягає в необхідності забезпечувати макрофінансову стабільність, контроль над інфляцією та стійкість гривні. Водночас частина представників влади та бізнесу зацікавлена в доступнішому кредитуванні та більш м’яких фінансових умовах для підприємств.

    На тлі війни ця дискусія стала особливо гострою. Українська економіка значною мірою залежить від міжнародної фінансової допомоги, водночас держава має забезпечувати значні видатки на оборону та підтримку економіки.

    Попри можливі розбіжності, МВФ продовжує надавати Україні фінансову підтримку. Минулого місяця фонд перерахував Києву майже 700 млн доларів у межах чинної програми після завершення чергового перегляду її виконання.

    Загалом Національний банк оцінює обсяг прямої бюджетної підтримки України від міжнародних партнерів у 2026 році приблизно у 54 млрд доларів. Ці кошти відіграють важливу роль у забезпеченні фінансової стабільності держави та фінансуванні бюджетних потреб в умовах війни.

    Виконавча рада МВФ раніше схвалила для України новий транш на 690 млн доларів після завершення чергового перегляду чотирирічної програми фінансування. Це відкрило Києву доступ до відповідних коштів одразу після ухвалення рішення.

    Таким чином, ситуація навколо Андрія Пишного демонструє складний баланс між економічними потребами України, вимогами міжнародних кредиторів та необхідністю зберігати незалежність центрального банку.

    Водночас наразі немає підтверджень того, що президент готує звільнення голови НБУ. Bloomberg із посиланням на джерела зазначає, що питання можливої заміни Пишного наразі не стоїть на порядку денному, а в Офісі президента не визначилися з очевидним кандидатом на цю посаду.

  • ДБР порушило справу щодо підробки диплома главою НБУ Андрієм Пишним

    ДБР порушило справу щодо підробки диплома главою НБУ Андрієм Пишним

    Як повідомляє УНІАН, Шевченківський райсуд Києва зобов’язав ДБР внести відомості до ЄРДР та розпочати розслідування ймовірної підробки документів про профільну освіту голови НБУ Андрія Пишного.

    Відповідно до матеріалів справи, Пишний не навчався у Сумському філіалі “Університету сучасних знань”, проте на його ім’я оформили документи, які дозволили йому вступити одразу на четвертий курс банківської академії та отримати диплом.

    ФОТО: Ухвала Шевченківського райсуду м Києва про зобов’язання ДБР відкрити кримінальну про підроблений диплом Пишного

    Нагадаємо, детально про головні корупційні скандали за участю Андрія Пишного, в тому числі про підроблений диплом глави Нацбанку, читайте у нашому журналістському розслідуванні – Під главою НБУ “захиталось крісло”.

    Зокрема, підставою для зарахування Андрія Пишного одразу на четвертий курс в академію НБУ стали довідки про навчання у Сумській філії приватного “Університету сучасних знань”, існування та повноваження якої не підтверджуються державними реєстрами освітніх закладів.

    Щодо ректора цього ВНЗ Володимира Василенка та ще восьми осіб (серед них – сам Андрій Пишний), які отримали дипломи на підставі виданих їм довідок, у жовтні 2006 року прокуратурою міста Суми було порушено кримінальну справу за скоєння злочину передбаченого ст. 364 ч.2 та ст. 366 ч.2 Кримінального кодексу України.

    Проте, 21 травня 2007 року рішенням Зарічного районного суду міста Суми у кримінальній справі № 1-252/07 було пред’явлено обвинувальний вирок лише Володимиру Василенку, а стосовно Андрія Пишного та інших осіб 25 квітня 2007 року слідчим Василем Матішенцем було винесено постанову про відмову у притягненні їх до кримінальної відповідальності.

    Водночас у 2012–2013 роках правоохоронні органи знову поверталися до цієї теми. Зокрема, у межах кримінального провадження за ознаками використання завідомо підроблених документів суд надавав дозвіл на доступ до особової справи Андрія Пишного, яка зберігалася в матеріалах попереднього кримінального провадження та була вилучена як речовий доказ.

    Внаслідок скандалу з підробленим дипломом глави Нацбанку, нардеп Дмитро Разумков у 2025 році публічно закликав Пишного або дати покази на засіданні Слідчої комісії профільного комітету в Раді, або подати у відставку.

    Але замість відставки Андрій Пишний вирішив натиснути на суддів, в результаті чого рішення суду, який зобовʼязував надати слідчим документи про освіту голови Національного банку України Андрія Пишного зникли із судового реєстру.

    Крім питань до “диплому”, у фінансових колах піднялась дискусія про “рівень компетентності” глави Нацбанку після його ініціативи про “перейменовання копійки на шаг” під час війни.

    Також, у фінансових колах загальновідома арт-галерея у ТЦ “Домосфера”, співзасновницею якої була Людмила Пишна.  Арт-галерея слугувала неформальною площадкою для зустрічі глави Нацбанку з цілим рядом впливових банкірів та бізнесменів, серед яких співвласник Monobank Олег Гороховський, Томаш Фіала (Dragon Capital), В’ячеслав Мішалов, Сергій Тігіпко, Олексій Зозуля (Foxtrot).

    Під час таких зустрічей впливові фінансисти та бізнесмени мали можливість через “благодійні внески” повирішувати з Пишним свої питання. Формально простір позиціонувався як благодійний проект на підтримку “Охматдиту”. Інформація про справжні цілі функціонування галереї стали відомі після конфлікту Людмили Пишної з Наталією Заболотною, який перейшов у публічну площину.

    Окремо варто відзначити, що зі слів Наталії Заболотної, сім’я Пишних могла привласнити 1 млн грн із зібраних для Охмадиту коштів.

    Також, раніше ми писали, що Андрій Пишний намагається приховати мільйонні зарплати правління та директорів департаментів НБУ на фоні ймовірної відставки

     

  • В Україні випустять монету на честь Іоана Павла II: НБУ пояснив, чому його слова сьогодні звучать особливо

    В Україні випустять монету на честь Іоана Павла II: НБУ пояснив, чому його слова сьогодні звучать особливо

    Національний банк України вирішив випустити у 2026 році нову пам’ятну монету, присвячену святому Папі Римському Іоану Павлу II. Її поява буде приурочена до 25-річчя одного з найважливіших папських візитів у новітній історії України — Апостольської подорожі понтифіка до Києва та Львова у червні 2001 року.

    Про рішення офіційно повідомив Національний банк. Ідею майбутньої монети представили голова НБУ Андрій Пишний та посол України при Святому Престолі Андрій Юраш. Водночас остаточного дизайну поки немає: Нацбанк лише розпочинає роботу над випуском, а номінал, тираж, художнє оформлення та дату введення монети в обіг обіцяє повідомити окремо.

    Саме цього року виповнюється чверть століття від поїздки Іоана Павла II до України, яка тривала з 23 до 27 червня 2001 року. Папа відвідав Київ і Львів, зустрічався з представниками влади, церков, інтелігенції та молоді, служив літургії різних обрядів і говорив про місце України у Європі. Офіційний архів Ватикану зберігає програму тієї подорожі та тексти його виступів.

    Фраза 2001 року, яка сьогодні звучить зовсім інакше

    Пояснюючи вибір постаті для нової монети, Андрій Пишний нагадав слова понтифіка, сказані одразу після прибуття в Україну.

    Ще у 2001 році Іоан Павло II говорив про Україну як про європейську державу з власною культурою, історією та правом самостійно визначати майбутнє. НБУ особливо виділяє його тезу про те, що Україна має «виразне європейське покликання».

    Для України 2026 року ці слова мають уже зовсім інший політичний та історичний контекст.

    Коли понтифік вимовляв їх, до Революції Гідності залишалося понад десять років, російська окупація Криму та війна на Донбасі ще здавалися немислимими, а повномасштабне вторгнення РФ було більш ніж за два десятиліття попереду.

    За словами Пишного, Іоан Павло II вже тоді бачив Україну не як буферну територію між Росією та Заходом, а як самостійну європейську націю.

    Під час церемонії прибуття 23 червня 2001 року сам понтифік назвав себе другом українського народу. В офіційному тексті його промови збереглися слова про довгоочікуваний візит та Україну як землю з глибокою християнською традицією.

    Візит тривав п’ять днів

    Апостольська подорож Іоана Павла II до України була надзвичайно насиченою.

    23 червня він прибув до Києва. Там відбулися зустрічі з представниками державної влади, політичних, наукових і культурних кіл.

    24 червня понтифік відслужив месу на аеродромі «Чайка», а також зустрівся з представниками Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій.

    Наступного дня у Києві відбулася Божественна літургія візантійського обряду.

    Після цього Іоан Павло II вирушив до Львова, де 26 і 27 червня відбулися богослужіння та беатифікації. Він також зустрівся з молоддю на Сихові. Завершився візит 27 червня церемонією прощання у Львівському аеропорту.

    Це була перша поїздка глави Римо-католицької церкви до незалежної України.

    Понтифік говорив не лише про Європу

    Для Національного банку важливий ще один вимір спадщини Іоана Павла II — його роль у польсько-українському примиренні.

    Папа, який сам був поляком, неодноразово закликав два народи не дозволяти трагічним сторінкам минулого визначати їхнє майбутнє.

    Особливо відомим стало його звернення 2003 року, присвячене 60-м роковинам трагічних подій на Волині.

    У посланні до представників українського і польського церковного середовища Іоан Павло II говорив про необхідність чесного осмислення минулого, взаємного прощення та звільнення від пам’яті, побудованої на образі й помсті. Він наголошував, що співпраця без взаємної відкритості залишатиметься крихкою.

    Ця частина його спадщини сьогодні особливо актуальна на тлі нових суперечок між Києвом і Варшавою навколо історичної пам’яті.

    У НБУ прямо наголосили, що заклики понтифіка до польсько-українського порозуміння у 2026 році набувають нового змісту.

    Майбутня монета стане ще одним символом зв’язку України та Польщі

    Випуск не буде першим нумізматичним проєктом НБУ, пов’язаним із Польщею.

    У 2023 році Національний банк України разом із польським Narodowy Bank Polski створив набір срібних пам’ятних монет «Дружба та братство – найбільше багатство».

    Проєкт був присвячений українсько-польській солідарності та допомозі, яку Польща надала Україні після початку повномасштабного російського вторгнення. НБУ тепер прямо називає монету на честь Іоана Павла II продовженням цієї нумізматичної традиції.

    Нова монета матиме водночас український, польський і ватиканський символічний контекст.

    Іоан Павло II народився як Кароль Войтила у Польщі, став першим за кілька століть неіталійцем на папському престолі та однією з найвпливовіших постатей кінця ХХ століття. Його понтифікат тривав від 1978 до 2005 року.

    На заході згадали загиблого польського волонтера

    Оголошення рішення НБУ мало і трагічний сучасний контекст.

    Під час презентації Андрій Пишний згадав польського волонтера Марека Русека-Вольського, який загинув у Харкові 27 липня після удару російського дрона по його автомобілю.

    За даними НБУ, волонтер із 2023 року регулярно приїжджав в Україну та доставляв гуманітарну допомогу людям у східних регіонах.

    Пишний пов’язав його історію з поняттям польсько-української солідарності, наголосивши, що в таких випадках вона перестає бути дипломатичною формулою і перетворюється на конкретні людські вчинки.

    Посол України у Ватикані назвав монету елементом дипломатії

    Андрій Юраш наголосив, що майбутня пам’ятна монета матиме значення не лише для колекціонерів.

    На його думку, вона стане також інструментом культурної та публічної дипломатії України у відносинах зі Святим Престолом і Польщею.

    Посол нагадав, що Іоан Павло II під час поїздок Польщею регулярно приділяв увагу українським громадам і підтримував діалог між двома народами.

    Саме тому майбутній випуск НБУ має відображати не тільки релігійну роль понтифіка, а й його внесок у формування українсько-польського порозуміння та підтримку європейського вибору України.

    Якою буде монета — поки таємниця

    Найбільш цікаві для колекціонерів характеристики Національний банк наразі не розкриває.

    Невідомими залишаються номінал, метал, розмір, тираж і художня композиція.

    НБУ лише підтвердив, що монету введуть в обіг до кінця 2026 року, а робота над нею вже починається. Деталі дизайну і презентації обіцяють оголосити пізніше.

    Тому зображення Іоана Павла II на аверсі чи реверсі, використання силуетів Києва або Львова чи знаменитої фрази про європейське покликання України наразі залишаються лише можливими варіантами — офіційного дизайну НБУ ще не представляв.

    Проте сама концепція нового випуску вже зрозуміла. Це має бути не просто монета на честь релігійного діяча, а пам’ять про історичний момент, коли глава Католицької церкви ще у 2001 році говорив про місце України в Європі та необхідність примирення між українцями й поляками.

    Через 25 років, під час великої війни та нового етапу боротьби України за своє європейське майбутнє, ці два мотиви — європейський вибір і примирення із сусідами — фактично стали центральними для майбутньої пам’ятної монети.