Daypolitico

Позначка: Андрій Пишний

  • Будівля Нацбанку постраждала через масовану атаку РФ на Київ, — Пишний

    Будівля Нацбанку постраждала через масовану атаку РФ на Київ, — Пишний

    Будівля Національного банку України зазнала пошкоджень унаслідок масованого російського обстрілу Києва в ніч на 24 травня.

    Про це повідомив голова НБУ Андрій Пишний.

    «Будівля НБУ трохи відчула наслідки нічної атаки. Деталей не буде — не тішитиму ворога. Тим більше, що наша команда вже працює із цим. Все відремонтуємо і все відновимо. Завтра розпочнемо робочий день — як завжди. Всі живі, співробітники не постраждали», — заявив Пишний.

    За його словами, через нічну атаку пошкодження також отримали будівлі та відділення низки українських банків.

    Водночас, як наголосив очільник НБУ, банківська система продовжує працювати стабільно.

    «Колеги інформують спокійно і, як завжди, по суті: жертв немає, будівлі відновимо. Роботу системи забезпечимо за будь-яких умов», — зазначив він.

    Унаслідок нічної масованої атаки РФ у Києві також були пошкоджені будівлі Міністерство закордонних справ України, Кабінет Міністрів України, театри, музеї, університети, церкви та архітектурні пам’ятки.

    Крім того, пошкоджень зазнав будинок на вулиці Грушевського, 9а, де розташовані квартири Володимир Зеленський та підсанкційного бізнесмена Тимур Міндіч.

    За даними Повітряних сил, у ніч на 24 травня Росія застосувала проти України 90 ракет та близько 600 дронів різних типів, зокрема балістичні ракети «Орєшнік». Основним напрямком удару став Київ.

    У столиці відомо про двох загиблих і 81 постраждалого. Загалом по Україні загинули чотири людини, ще близько 100 отримали поранення.

  • Війна навколо Ірану вже б’є по цінах в Україні: у НБУ озвучили два сценарії для економіки

    Війна навколо Ірану вже б’є по цінах в Україні: у НБУ озвучили два сценарії для економіки

    Національний банк України проаналізував можливі наслідки війни навколо Ірану для української економіки та розглядає два основні сценарії розвитку подій. У регуляторі попереджають: затяжний конфлікт на Близькому Сході може пришвидшити інфляцію та ще більше сповільнити економічне зростання в Україні.

    Про це в інтерв’ю «Дзеркалу тижня» заявив голова Національного банку України Андрій Пишний.

    За словами очільника НБУ, ситуація на Близькому Сході вже створює додаткові ризики для української економіки на тлі повномасштабної війни з Росією.

    «Національний банк аналізував наслідки подій на Близькому Сході для України. Відчуття таке, що до нашої війни додалася і їхня. Ми розглядаємо два сценарії», — зазначив Пишний.

    У першому, базовому сценарії НБУ припускає, що напруження навколо Ірану почне спадати вже наприкінці другого кварталу 2026 року. У такому випадку ціни на нафту марки Brent до кінця року можуть опуститися до близько 80 доларів за барель.

    За оцінками Нацбанку, навіть такий відносно помірний сценарій матиме негативний вплив на українську економіку.

    НБУ прогнозує, що інфляція в Україні у річному вимірі зросте приблизно на 1,5 відсоткового пункту. Водночас темпи зростання ВВП можуть уповільнитися на 0,3 відсоткового пункту.

    Другий сценарій у НБУ вважають значно ризикованішим. Він передбачає тривалу війну між США та Іраном і стабільно високі ціни на нафту — понад 100 доларів за барель до кінця 2026 року.

    У такому разі, за оцінками регулятора, інфляція в Україні може зрости ще на 3 відсоткові пункти, а економічне зростання сповільниться на 0,6 відсоткового пункту.

    На тлі цих ризиків НБУ вже переглянув свій макропрогноз. Очікуваний рівень інфляції на кінець року підвищили з 7,5% до 9,4%, а прогноз зростання ВВП погіршили з 1,8% до 1,3%.

    Головною причиною економічних ризиків стала ситуація навколо Ормузької протоки — одного з ключових маршрутів транспортування нафти у світі.

    Після початку американо-ізраїльської операції проти Ірану та відповіді Тегерана ситуація у регіоні різко загострилася. Побоювання щодо можливого блокування Ормузької протоки призвели до стрибка світових цін на нафту.

    Для України це означає подорожчання імпортного пального, логістики та багатьох товарів, ціна яких прямо залежить від вартості енергоносіїв.

    Останніми тижнями українські водії вже відчули зростання цін на бензин і дизель. Крім того, дорожче пальне автоматично підвищує витрати бізнесу, що згодом відображається на вартості продуктів, транспорту та послуг.

    На тлі нових ризиків Нацбанк вирішив зберегти жорстку монетарну політику.

    Пишний нагадав, що ще у березні регулятор призупинив цикл зниження облікової ставки, а у квітні залишив її на рівні 15%.

    За його словами, тепер НБУ очікує, що ставка залишатиметься незмінною щонайменше до другого кварталу 2027 року.

    У регуляторі вважають, що це допоможе стримати інфляцію та зберегти стабільність фінансової системи в умовах глобальної нестабільності та війни.

  • «Послати бабусю чи НБУ»: Смілянський жорстко розкритикував банківську систему біля фронту

    «Послати бабусю чи НБУ»: Смілянський жорстко розкритикував банківську систему біля фронту

    Гендиректор «Укрпошти» Ігор Смілянський різко висловився щодо ситуації з банківськими послугами у прифронтових регіонах України та звинуватив Національний банк України у створенні бюрократичних бар’єрів, через які тисячі людей фактично залишаються без доступу до базових фінансових сервісів.

    Під час інтерв’ю журналістці Тетяні Гончаровій Смілянський заявив, що мешканці прифронтових територій, особливо літні люди, часто не мають змоги отримати пенсії чи скористатися банківськими послугами через скорочення банківської інфраструктури та жорсткі вимоги НБУ до роботи сервісів під час блекаутів.

    За словами очільника «Укрпошти», наразі банківська система охоплює лише близько 4% населених пунктів України, тоді як більшість банківських відділень і банкоматів залишаються у великих містах. Найгостріше проблема відчувається у прифронтових областях, зокрема на Сумщині, де люди нерідко залишаються без доступу до готівки та елементарних фінансових операцій.

    «Там живуть українці. Вони мають право на банківські послуги. Ну, на базові послуги», — наголосив Смілянський.

    Він повідомив, що за час повномасштабної війни кількість банківських відділень в Україні скоротилася приблизно до 4800, тоді як мережа «Укрпошти» налічує понад 7000 відділень. Саме тому поштовий оператор фактично змушений виконувати функції, які раніше забезпечували банки.

    Окремо гендиректор «Укрпошти» жорстко розкритикував правила НБУ щодо обов’язкової роботи сервісів через онлайн-зв’язок. Він навів приклад ситуації під час відключень електроенергії, коли літні люди приходять по виплати, але не можуть отримати послуги через відсутність інтернету.

    «Коли бабуся, дочекавшись електрики, спустилася з десятого поверху в “Укрпошту”, щоб отримати послугу, а ми їй кажемо: “Бабусю, немає інтернету, ми послуги надавати не можемо”. Згідно з постановою НБУ такою-то — приходьте, коли з’явиться світло та інтернет. У мене є два варіанти: послати бабусю чи послати НБУ», — заявив він.

    На цьому тлі «Укрпошта» продовжує просувати ідею створення так званого банку фінансової інклюзії. За словами Смілянського, відповідний закон уже набув чинності після підписання президентом, однак тепер необхідно, щоб НБУ до 25 червня підготував нормативну базу для запуску механізму.

    Ідея створення «поштового банку» обговорюється в Україні вже кілька років. Концепція передбачає, що «Укрпошта» зможе надавати базові фінансові послуги у селах, прифронтових районах та малих громадах, де класичні банки поступово закрили свої відділення через безпекові та економічні ризики.

    Смілянський також публічно нагадав голові НБУ Андрію Пишному його заяву 2019 року, зроблену ще на посаді керівника «Ощадбанку». Тоді Пишний говорив, що «Укрпошта» має ставати банком лише тоді, коли класичні банки самі почнуть торгувати «чайниками та гречкою».

    Очільник «Укрпошти» заявив, що цей момент уже настав, адже великі фінансові установи давно перетворюються на маркетплейси та продають товари через власні онлайн-платформи.

    «Monobank торгує чайниками? Торгує. Маркетплейс “Ощаду” торгує чайниками? Торгує. Ну, все треба виконувати, правильно? Якщо ти сказав — тримай слово», — сказав Смілянський.

    Конфлікт між НБУ та «Укрпоштою» триває не перший рік. Регулятор раніше заявляв, що не підтримує ідею надання «Укрпошті» повноцінної банківської ліцензії через фінансові ризики, збитковість компанії та питання корпоративного управління.

    Ситуація загострилася після того, як НБУ оштрафував «Укрпошту», а Смілянський у відповідь звинуватив регулятора у навмисному блокуванні реформи фінансової інклюзії.

    Експерти зазначають, що проблема доступу до банківських послуг у прифронтових районах справді стає дедалі гострішою. Через постійні обстріли банки скорочують мережі відділень, банкоматів і кас, а мешканці невеликих громад часто змушені долати десятки кілометрів, щоб отримати пенсію, соціальні виплати чи просто зняти готівку.

    На цьому тлі «Укрпошта» намагається зайняти нішу універсального сервісу для таких регіонів, однак подальша доля проєкту залежатиме від того, чи зможуть компанія та НБУ домовитися про нові правила роботи.

  • Економіка пригальмувала: Нацбанк погіршив прогноз ВВП і пояснив, коли Україна вийде на зростання

    Економіка пригальмувала: Нацбанк погіршив прогноз ВВП і пояснив, коли Україна вийде на зростання

    Національний банк України погіршив прогноз зростання валового внутрішнього продукту на 2026 рік, пояснюючи це уповільненням економічної активності на початку року через комплекс факторів, пов’язаних із війною, енергетичною кризою та логістичними труднощами. Про це заявив голова Національний банк України Андрій Пишний, коментуючи оновлені макроекономічні оцінки регулятора.

    За його словами, на старті 2026 року українська економіка зіткнулася з суттєвим тиском через наслідки масованих атак Росії на енергетичну інфраструктуру, що призвело до перебоїв із постачанням електроенергії. Ситуацію ускладнила аномально холодна зима, яка підвищила навантаження на енергосистему та спричинила додаткові витрати як для бізнесу, так і для домогосподарств. У поєднанні з проблемами в логістиці це негативно вплинуло на виробництво, транспорт і загальну ділову активність.

    Як уточнив Пишний, у першому кварталі 2026 року темпи зростання реального ВВП суттєво сповільнилися — до близько 0,2% у річному вимірі. Це значно нижче очікувань і свідчить про вразливість економіки до зовнішніх і внутрішніх шоків. Одним із додаткових чинників стало також стримане виконання бюджету, що було зумовлено затримками надходжень міжнародної фінансової допомоги. У таких умовах держава була змушена обережніше підходити до видатків, що також вплинуло на темпи економічного відновлення.

    Водночас у Нацбанку зазначають, що ситуація поступово почала покращуватися вже навесні. Зокрема, скорочення дефіциту електроенергії дозволило частково відновити виробничу активність, а бізнес адаптувався до нових умов роботи. Це дало підстави очікувати поступового пожвавлення економіки в наступних кварталах, хоча темпи відновлення залишатимуться стриманими.

    Згідно з оновленими прогнозами, у 2026 році економіка України зростатиме повільніше, ніж очікувалося раніше, однак у наступні роки можливе пришвидшення. Значною мірою це залежатиме від стабільності енергетичної системи, рівня безпекових ризиків та обсягів міжнародної підтримки. Саме зовнішнє фінансування, за оцінками НБУ, відіграватиме ключову роль у підтримці макрофінансової стабільності.

    У регуляторі очікують, що міжнародна допомога дозволить і надалі фінансувати дефіцит державного бюджету, а також підтримувати міжнародні резерви на високому рівні. За прогнозами, у 2026–2028 роках вони можуть становити від 60 до 67 мільярдів доларів. Це створює передумови для збереження стабільності валютного ринку та контрольованої динаміки курсу гривні.

    Окремо підкреслюється, що перспективи економіки України залишаються вкрай невизначеними. Вирішальними факторами залишаються перебіг війни, інтенсивність атак на інфраструктуру, стан енергетичного сектору та регулярність надходження міжнародної фінансової допомоги. Будь-яке погіршення ситуації за цими напрямами може суттєво вплинути на темпи відновлення.

    Подібної оцінки дотримуються і міжнародні фінансові інституції. Зокрема, Європейський банк реконструкції та розвитку також переглянув свої очікування щодо української економіки. За його прогнозом, у 2026 році зростання ВВП може становити близько 2,5%, а вже у 2027 році — прискоритися до приблизно 4%. Водночас експерти наголошують, що ці оцінки залишаються умовними і залежать від розвитку безпекової ситуації.

    Економіка України у 2026 році перебуває на етапі повільного відновлення після чергових шоків, спричинених війною. Попри складні умови, фінансова система зберігає стабільність, а перспективи зростання залишаються, хоча й обмежені високим рівнем невизначеності. Очікується, що за сприятливих умов уже в наступні роки економічна динаміка може стати більш впевненою, але ключовим фактором і надалі залишатиметься безпекова ситуація в країні.

  • НБУ погіршив прогноз інфляції та ВВП: що очікує економіку України

    НБУ погіршив прогноз інфляції та ВВП: що очікує економіку України

    Національний банк України переглянув макроекономічні очікування та погіршив прогноз щодо інфляції та темпів зростання валового внутрішнього продукту. Про це повідомив голова НБУ Андрій Пишний.

    За даними регулятора, інфляційна динаміка в Україні залишалася позитивною протягом кількох місяців — із червня 2025 року до січня 2026 року відбувалося поступове уповільнення зростання цін. Однак надалі тенденція змінилася: інфляція знову почала прискорюватися.

    У березні 2026 року річна інфляція зросла до 7,9%, а базова інфляція — до 7,1%. Обидва показники виявилися вищими за попередні очікування Нацбанку. За оцінками регулятора, у квітні тиск на ціни зберігся і процес подорожчання триває.

    У НБУ пояснюють, що інфляційний тиск сформувався під впливом одразу кількох факторів. Серед ключових причин — ускладнення ситуації в енергетиці через російські обстріли, що призвело до перебоїв і додаткових витрат у системі постачання енергії.

    Окремо регулятор відзначає різке подорожчання пального на світових ринках, яке відбулося на тлі загострення геополітичної ситуації на Близькому Сході. Це безпосередньо вплинуло на внутрішні ціни в Україні, яка значною мірою залежить від імпортних енергоносіїв.

    Також на інфляцію вплинули ефекти попереднього послаблення курсу гривні, а ще — швидше, ніж очікувалося, зростання заробітних плат, що підвищує витрати бізнесу і, відповідно, ціни на товари та послуги.

    Національний банк України прогнозує, що найближчими місяцями інфляція залишатиметься поблизу нинішнього рівня. Водночас у другому півріччі можливе подальше прискорення — до близько 9,4% наприкінці року.

    Причиною такого сценарію в НБУ називають посилення витратного тиску на підприємства, насамперед через подорожчання енергоресурсів. Це, своєю чергою, може поступово переноситися на кінцеві ціни для споживачів.

    Попри короткострокове погіршення, регулятор очікує, що інфляція повернеться до зниження у наступному році. Довгострокова мета НБУ залишається незмінною — досягнення рівня інфляції 5% у 2028 році.

    Разом із прогнозом щодо інфляції Нацбанк також погіршив оцінки економічного зростання. Хоча точні оновлені параметри не були детально оприлюднені в заяві, у регулятора зазначають, що відновлення економіки відбувається повільніше через низку зовнішніх і внутрішніх факторів.

    Серед ключових обмежень — війна, ризики для енергетичної інфраструктури, нестабільність світових ринків та коливання вартості енергоносіїв. Це впливає на інвестиційну активність бізнесу та темпи зростання виробництва.

    У відповідь на інфляційні ризики Національний банк України залишив облікову ставку на рівні 15%. У регуляторі пояснюють, що така політика необхідна для стримування інфляції та утримання стабільності на валютному ринку.

    Висока облікова ставка обмежує кредитну активність і допомагає зменшити споживчий попит, що в перспективі має сприяти уповільненню зростання цін.

    Перегляд макропоказників свідчить про те, що економіка України продовжує перебувати під впливом значних зовнішніх шоків. Найбільшими з них залишаються енергетичні ризики та волатильність світових ринків, які напряму впливають на внутрішні ціни.

    У короткостроковій перспективі це може означати повільніше зниження інфляції, збереження високих цін на енергоносії, тиск на реальні доходи населення та обережніші рішення бізнесу щодо інвестицій

    Водночас у НБУ наголошують, що фундаментальна стабільність економіки зберігається, а поступове повернення інфляції до цільових показників залишається базовим сценарієм.

  • НБУ випустив монету до 40-річчя Чорнобиля

    НБУ випустив монету до 40-річчя Чорнобиля

    Національний банк України випустив нову пам’ятну монету «Тим, хто врятував світ. 40 років Чорнобильської катастрофи», присвячену ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС та осмисленню однієї з наймасштабніших техногенних трагедій ХХ століття. Про це повідомила пресслужба НБУ.

    Монета має номінал 5 гривень і присвячена 40-річчю катастрофи, яка сталася 26 квітня 1986 року та суттєво вплинула на Україну, Європу і світ. У Нацбанку наголошують, що новий випуск має не лише нумізматичну, а й глибоку символічну та меморіальну цінність, адже вшановує людей, які брали участь у ліквідації наслідків аварії та фактично стримали подальше поширення радіаційної загрози.

    Дизайн монети побудований на концепції контрасту та незавершеності, що підсилює емоційний зміст. На аверсі розміщено напис «ЧОРНОБ», у якому перші дві літери стилізовані під число «40», що символічно поєднує часовий вимір трагедії з її назвою. Незавершена літера «Б» переходить у композицію реверсу, створюючи візуальний зв’язок між двома сторонами монети.

    На реверсі розміщено слово «БІЛЬ», яке продовжує смислову ідею аверсу. Воно символізує людські страждання, втрати та довготривалі наслідки аварії, які залишили глибокий слід у колективній пам’яті українського суспільства. Таким чином монета поєднує історичну пам’ять і художню інтерпретацію трагедії.

    Автором художнього рішення став Микола Коваленко. У НБУ підкреслюють, що через мінімалістичну форму та символізм дизайн покликаний не лише інформувати, а й емоційно нагадувати про масштаб катастрофи та її наслідки.

    Тираж монети становить до 50 тисяч штук у сувенірному пакованні. Придбати її можна буде через офіційний інтернет-магазин нумізматичної продукції Національного банку України, а також у банків-дистриб’юторів.

    Голова НБУ Андрій Пишний під час презентації виставки «Чорнобиль: 40 років потому. Історія, що зобов’язує» зазначив, що випуск монети є знаком вдячності ліквідаторам, які виконали надзвичайно небезпечну роботу та стали щитом для мільйонів людей. Він підкреслив, що пам’ять про Чорнобиль є важливою частиною історичної свідомості українців і має бути збережена для наступних поколінь.

    Чорнобильська катастрофа й досі залишається символом глобальної техногенної небезпеки та одним із ключових уроків у сфері ядерної безпеки. Події 1986 року призвели до масштабного радіаційного забруднення, евакуації десятків населених пунктів і довготривалих наслідків для здоров’я людей і довкілля.

    У НБУ зазначають, що пам’ятні монети є частиною ширшої традиції вшанування важливих історичних подій України, поєднуючи мистецтво, історію та суспільну пам’ять у символічній формі.

  • В Україні можуть замінити копійку на «шаг»

    В Україні можуть замінити копійку на «шаг»

    Голова Національний банк України Андрій Пишний заявив, що ініціатива повернення історичної назви розмінної монети «шаг» є частиною ширшого процесу формування української ідентичності та переосмислення символів державності. Про це він розповів під час зустрічі зі студентами та викладачами в Ukrainian Research Institute, Harvard University у Бостон.

    Зустріч відбулася у форматі відкритого діалогу, під час якого обговорювалися не лише питання економіки, а й ширший контекст — війна, стійкість фінансової системи та роль державних інституцій. За словами Пишного, інтерес до України серед американських студентів і науковців залишається високим, а досвід країни розглядається як унікальний приклад функціонування економіки в умовах війни.

    Водночас окрему увагу було приділено ініціативі заміни «копійки» на «шаг». Голова НБУ наголосив, що це рішення має не лише економічний, а й глибокий культурний і символічний вимір. За його словами, повернення історичної назви монети «корелює із загальним трендом на повернення власних смислів» і є частиною процесу відновлення історичної тяглості України.

    Модератором зустрічі виступив історик Сергій Плохій, який також підтримує ідею повернення «шага» як питомо українського терміна. За словами Пишного, така ініціатива сприяє утвердженню національної ідентичності навіть у повсякденних речах, зокрема у грошовому обігу.

    Ідея запровадження «шага» не є новою. Ще у 2024 році НБУ запропонував змінити назву розмінної монети, аргументуючи це необхідністю дерусифікації та відновлення історичної справедливості. Згодом відповідний законопроєкт був внесений до Верховної Ради 1 жовтня 2025 року і отримав підтримку в першому читанні.

    Історично «шаг» використовувався в українській грошовій системі, зокрема в період Української Народної Республіки. Тоді ця назва була частиною власної фінансової традиції, яка згодом була витіснена радянською системою разом із терміном «копійка».

    У НБУ підкреслюють, що питання зміни назви монети не можна розглядати лише як технічне. За словами Пишного, національна валюта є одним із ключових атрибутів державності — так само, як прапор, герб чи гімн. В умовах війни це набуває особливого значення, адже боротьба ведеться не лише за території, а й за смисли та символи.

    Крім того, ініціатива вписується у загальноєвропейський тренд: більшість пострадянських країн уже відмовилися від терміна «копійка» та перейшли на власні історичні назви розмінних монет. Україна ж тривалий час залишалася серед небагатьох держав, де цей термін зберігся.

    Під час візиту до Гарварду Пишний також обговорив із представниками університету можливості подальшої співпраці. Зокрема, йшлося про інтеграцію українського досвіду фінансової стабільності в умовах війни в академічні програми. За його словами, уже є ідеї для реалізації таких ініціатив, і сторони планують продовжити роботу в цьому напрямку.

    Попри це, ідея запровадження «шага» викликає різні реакції в суспільстві. Частина експертів підтримує її як важливий крок у напрямку дерусифікації та зміцнення національної ідентичності. Інші ж наголошують на необхідності оцінити економічні витрати, пов’язані зі зміною назви, а також адаптацію населення до нової термінології.

    Наразі остаточне рішення щодо впровадження «шага» ще не ухвалене. Законопроєкт перебуває на розгляді парламенту, і його подальша доля залежатиме від політичної підтримки та суспільної дискусії.

    Таким чином, ініціатива НБУ виходить за межі фінансової реформи і стає частиною ширшого процесу трансформації українського суспільства. Повернення «шага» може стати символом не лише змін у грошовій системі, а й глибшого переосмислення національної ідентичності в умовах сучасних викликів.

  • Голова НБУ Пишний попередив про можливе прискорення інфляції в Україні

    Голова НБУ Пишний попередив про можливе прискорення інфляції в Україні

    Інфляція в Україні найближчими місяцями може перевищити попередні прогнози через стрімке зростання цін на енергоносії на світових ринках.

    Про це заявив голова Національного банку України Андрій Пишний, коментуючи актуальну економічну ситуацію.

    За його словами, війна на Близькому Сході вже призвела до суттєвого подорожчання нафтопродуктів і газу, що почало відображатися на внутрішніх цінах в Україні.

    «Траєкторія інфляції у найближчі місяці з високою ймовірністю буде дещо вищою, ніж передбачалося січневим прогнозом НБУ», — зазначив Пишний.

    За даними регулятора, у лютому річна інфляція зросла до 7,6%, тоді як базова інфляція залишилася на рівні 7%. При цьому темпи зростання цін на пальне, послуги та сирі продукти виявилися вищими за очікування.

    «Зростання цін на пальне, послуги та сирі продукти було дещо швидшим, ніж очікувалося», — уточнив голова НБУ.

    Додатковий тиск на ціни формує ситуація на світових енергетичних ринках. На тлі загострення на Близькому Сході ціни на нафту підскочили до 117 доларів за барель, що приблизно на чверть більше попередніх рівнів. Водночас вартість дизельного пального зросла майже на 18%.

    Серед ключових факторів — напруження навколо Ормузької протоки, яка є одним із головних маршрутів постачання енергоресурсів, а також скорочення видобутку в країнах Близького Сходу, зокрема в Іраку, Катарі та Кувейті.

    У НБУ визнають, що навіть незначне відхилення від прогнозу може впливати на очікування бізнесу та населення, а також на вартість товарів і послуг.

    Таким чином, ситуація з енергоносіями залишається ключовим ризиком для цінової стабільності в Україні, а подальша динаміка інфляції значною мірою залежатиме від розвитку подій на глобальних ринках.

  • МВФ занепокоєний: Рада затягує рішення, від яких залежать мільярди для України

    МВФ занепокоєний: Рада затягує рішення, від яких залежать мільярди для України

    Міжнародний валютний фонд висловив занепокоєння щодо здатності України й надалі отримувати фінансування в межах кредитної програми обсягом 8,1 млрд доларів. Причиною стали затримки з ухваленням необхідних законодавчих змін у Верховній Раді.

    Про це повідомляє агентство Bloomberg.

    Згідно з умовами нової чотирирічної програми фінансування, український парламент до кінця березня має ухвалити низку законодавчих змін, які передбачають підвищення податків для бізнесу та домогосподарств.

    Ці рішення є частиною домовленостей з міжнародними кредиторами та необхідні для подальшого отримання коштів.

    Однак кілька ключових законодавчих ініціатив досі не винесені на розгляд парламенту. Це створює ризик затримки наступних траншів фінансування.

    Наразі Україна вже отримала 1,5 млрд доларів першого траншу в межах нової програми.

    Постійна представниця МВФ в Україні Прішила Тофано прямо заявила про стурбованість ситуацією.

    «Можу сказати, що я стурбована», — сказала вона агентству Bloomberg.

    За словами джерел, місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм планує розпочати зустрічі з українськими депутатами 18 березня, щоб обговорити подальші кроки щодо виконання умов програми.

    Конфлікти у парламенті ускладнюють голосування

    Політична ситуація в парламенті також впливає на процес ухвалення рішень. За даними джерел, частина депутатів не поспішає підтримувати урядові ініціативи, що створює додаткові труднощі для просування реформ.

    Раніше Верховна Рада вже провалила голосування за частину законопроєктів, пов’язаних із вимогами МВФ, зокрема щодо оподаткування цифрових платформ та реформи соціальної допомоги.

    Крім того, ситуація ускладнюється внутрішніми проблемами в парламентській більшості. Як раніше повідомляло наше видання, у фракції «Слуга народу» дедалі частіше говорять про кризу керованості та втрату ядра фракції.

    Також парламент раніше не підтримав частину ініціатив, пов’язаних із вимогами МВФ щодо податкових змін і реформ соціальної допомоги.

    Ризик фінансового тиску на бюджет

    Ситуація з міжнародним фінансуванням залишається складною. Раніше Угорщина та Словаччина заблокували кредитний пакет Європейського Союзу на понад 90 млрд євро.

    У разі затримки зовнішньої допомоги Національний банк України може бути змушений знову застосувати механізм прямого кредитування уряду для покриття дефіциту бюджету.

    Голова НБУ Андрій Пишний раніше зазначав, що такий сценарій уже застосовувався у перший рік повномасштабного вторгнення.

    Водночас експерти попереджають, що навіть нова програма співпраці з фондом може мати довгострокові фінансові ризики для України.

    Таким чином, подальша доля фінансування МВФ значною мірою залежить від того, чи зможе Верховна Рада найближчим часом ухвалити необхідні реформи.

  • “Шаги некомпетентності”: які ризики несе в собі реформа голови Нацбанку з “фейковим” дипломом

    “Шаги некомпетентності”: які ризики несе в собі реформа голови Нацбанку з “фейковим” дипломом

    На фоні сумнівної ініціативи голови Нацбанку Андрія Пишного, щодо перейменування “копійок” на “шаг” під час війни, журналісти УНІАН випустили велику редакційну статтю, щодо ймовірно підробленого диплому Пишного.

    Нагадаємо, Андрій Пишний виступив фактичним ініціатором перейменування “копійки в шаг” попри військовий стан та системні проблеми в українській економіці, що викликало спротив серед професійних фінансистів.

    Зокрема, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку заявила, що “економічного сенсу в перейменуванні немає, витрати для ринку капіталу значні, доведеться змінювати ІТ-системи та реєстри, фінансування не передбачено, а під час війни це відволікає ресурси від реальних завдань”.

    Питання “професійної придатності Андрія Пишного” в контексті “дискусії навколо історії з банківською освітою та науковим ступенем голови НБУ” також піднімалось журналістами УНІАН. Зокрема, в статті ставиться під сумнів достатність кваліфікації Пишного для “ведення переговорів з міжнародними фінансовими партнерами”.

    Нагадаємо, Андрій Пишний має юридичну освіту — у 1996 році він закінчив Чернівецький державний університет імені Юрія Федьковича за спеціальністю “правознавство”, після чого працював викладачем кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права.

    Після початку роботи в банківському секторі, у Андрія Пишного виникла необхідність отримання профільної банківської освіти. В офіційних джерелах зазначається, що у 2005 році Пишний закінчив Українську академію банківської справи НБУ (УАБС) за спеціальністю “банківська справа” за заочною формою навчання.

    Водночас у матеріалах слідства, які розглядалися судами, фігурує інформація про те, що підставою для вступу одразу на 4-й курс УАБС стала довідка про навчання в Сумській філії приватного “Університету сучасних знань”, яка нібито підтверджувала попередню освіту.

    Рік до цього – у 2004 році Андрій Пишний через ректора Сумської філії “Університету сучасних знань” Володимира Василенка отримав довідку, що підтверджує його навчання у цьому ВНЗ. Щодо Володимира Василенка та ще восьми осіб (серед них – сам Андрій Пишний), які отримали дипломи на підставі виданих їм довідок, у жовтні 2006 року прокуратурою міста Суми було порушено кримінальну справу № 06780096 за скоєння злочину передбаченого ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) ч.2 та ст. 366 (службове підроблення) ч.2 Кримінального кодексу України. Проте, 21 травня 2007 року рішенням Зарічного районного суду міста Суми у кримінальній справі № 1-252/07 було пред’явлено обвинувальний вирок лише Володимиру Василенку, а стосовно Андрія Пишного та інших осіб 25 квітня 2007 року слідчим Василем Матішенцем було винесено постанову про відмову у притягненні їх до кримінальної відповідальності.

    У серпні 2013 року Ковпаківський райсуд ухвалював рішення надати доступ слідчому Управління МВС України в Сумській області до документів особової справи Андрія Пишного, яка знаходилася в матеріалах вищезгаданої кримінальної справи №06780096 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України та на той час вже знаходилася в архіві Зарічного райсуду міста Суми. Тоді в провадженні слідства перебували матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру кримінальних проваджень за №12012110060000459 від 1 грудня 2012 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України (використання завідомо підробленого документа), які надійшли на адресу Сумського МВ УМВС України в Сумській області з прокуратури Печерського району м. Києва за фактом надання Андрієм Пишним підроблених документів.

    За версією слідчого, досудовим слідством було встановлено, що Андрій Пишний, завідомо знаючи про підроблення документів на його користь директором Сумської філії “Університету сучасних знань” Володимиром Василенком, незаконно використав їх, надавши у 2004 році до Української академії банківської справи НБУ. Вони і стали підставою для зарахування його на 4 курс заочного відділення вказаного вузу та надали йому право ліквідувати академічну різницю без проходження попереднього терміну навчання.

    Згідно з даними кримінального провадження, в особовій справі Андрія Пишного, яка була сформована колишнім проректором УАБС НБУ Костянтином Малютіним з допомогою директора філії “Університету сучасних знань” Володимиром Василенком для вступу до Академії банківської справи, знаходилися: витяг з наказу “Університету сучасних знань” № 53-уч від 01.09.2001 р. про зарахування Андрія Пишного з 31.08.2002 р. одразу на 3-й курс економічного факультету заочної форми навчання; протокол результатів індивідуальної співбесіди з Пишним від 26.07.2002 р.; його навчальна картка студента та академічна довідка студента, витяг з наказу № 361-ос від 12.07.2004 р. про переведення Андрія Пишного до УАБС НБУ, залікова книжка; витяг з наказу № 235-с від 10.06.2005 р. про присвоєння кваліфікації Андрію Пишному та ряд інших документів.

    Також було встановлено, що після закінчення навчання Андрій Пишний отримав диплом установлено зразка згідно наказу № 235-с від 10.06.2005 р. При ознайомленні з матеріалами кримінальної справи № 06780096 за обвинуваченням Володимира Василенко та Костянтина Малютіна у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України, яка знаходиться в архіві Зарічного районного суду міста Суми, слідчим було встановлено, що особова справа Андрія Пишного, в якій знаходилися вищевказані документи, була вилучена в УАБС НБУ постановою слідчого прокуратури Василя Матішинця і знаходилася на той час в матеріалах кримінальної справи та приєднана в якості речових доказів.

    Сумська філія “Університету сучасних знань”, зазначена в документах, фактично не фігурує ані в державних реєстрах суб’єктів освітньої діяльності, ані в офіційних переліках структурних підрозділів цього вишу. У відкритих джерелах відсутні підтвердження її реєстрації за вказаною адресою, контактні дані або інформація про керівництво.

    Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що голова НБУ Андрій Пишний може бути пов’язаний із юридичним бізнесом, що заробляє мільйони на держбанках.