Daypolitico

Позначка: Андрій Пишний

  • Пишний заявляє, що з економікою України все буде добре

    Пишний заявляє, що з економікою України все буде добре

    За останні місяці в Україні інфляція пришвидшилася та наблизилася до 5%. Проте, за прогнозами, вона продовжить зростати, а вже наступного року почне знижуватися.

    Голова Національного банку України Андрій Пишний під час брифінгу зазначив, що завдяки зваженій процентній та валютно-курсовій політиці НБУ, а також послабленню зовнішнього інфляційного тиску, інфляцію вдасться сповільнити до 6,6% у 2025 році. У 2026 році інфляція має повернутися до цільового показника НБУ у 5% на тлі поступової нормалізації функціонування економіки та поліпшення ситуації в енергетиці.

    Андрій Пишний також підкреслив, що економічне відновлення України триватиме, хоч і буде обмеженим через вплив війни, зокрема через значні пошкодження енергосистеми. У першому півріччі 2024 року економічне зростання тривало, але сповільнилося через масштабні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру. Попри це, бізнес частково адаптувався до постійних відключень електроенергії, а стабільна робота морського коридору підтримувала економічну активність.

    “Попри дефіцит електроенергії та менші врожаї порівняно з минулим роком, НБУ навіть дещо поліпшив прогноз економічного зростання на цей рік – до 3,7%. Це зумовлено кращими результатами першого кварталу та очікуваним розширенням бюджетних стимулів, а також розбудовою розподіленої генерації, зокрема за підтримки масштабних програм кредитування”, – зазначив Пишний.

    На думку голови НБУ, поступова нормалізація умов функціонування економіки, збереження м’якої фіскальної політики, розбудова експортних шляхів та пожвавлення зовнішнього попиту сприятимуть пришвидшенню темпів зростання реального ВВП до 4-5% у 2025-2026 роках.

    За даними Держстату, споживча інфляція в Україні у червні у річному вимірі склала 4,8%, прискорившись з 3,3% у травні. Інфляція на споживчому ринку у червні порівняно із травнем становила 2,2%, з початку року – 4,3%.

    Згідно з Макроекономічним та монетарним оглядом НБУ, споживча інфляція прискорилася в червні через вичерпання минулорічного врожаю та падіння курсу гривні. Проте подальше зниження цін на продукти відбувалося завдяки більшій пропозиції через теплу погоду на початку року, а також завдяки великому торішньому врожаю і переорієнтації виробників на внутрішній ринок.

  • Гривня перетнула психологічну межу, прогнози щодо майбутнього курсу

    Гривня перетнула психологічну межу, прогнози щодо майбутнього курсу

    Гривня досягла нового рекорду щодо свого курсу до долара, підійшовши майже до 40,7 грн за один долар до кінця травня. Ця цифра вже зазначена в бюджеті на 2024 рік.

    Помітно, що гривня слабшає порівняно з доларом, і це викликає обурення української громадськості. Вартість долара на готівковому ринку навіть перевищувала 40 грн, що сталося вперше з липня 2022 року, коли Національний банк України (НБУ) змінив фіксований курс у зв’язку з початком війни.

    Згадуючи минулі події, НБУ перейшов до “керованої гнучкості” щодо курсу валют у жовтні 2023 року, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку. Проте, з початком 2024 року, гривня знову почала девальвувати, ведучи до поточної ситуації з рекордним курсом до долара.

    Національний банк України (НБУ) користується впевненістю, підтримуючись великими валютними резервами, які також досягли рекордних показників, майже 42,2 мільярда доларів, станом на кінець квітня.

    Так само як і курс, інфляція залишається на високому рівні, але все ж нижче цільових 5%, знаходячись на 3,2% в річному вимірі. Ця низька інфляція, як і стабільний курс гривні, є ключовими факторами для економіки під час війни. Українські банки також отримали рекордні прибутки за 2023 рік.

    Представники НБУ говорять про контрольованість ситуації, наголошуючи, що розміри валютних резервів дозволяють їм підтримувати гривню за допомогою інтервенцій на ринку, якщо стабільність вимагатиме таких заходів.

    Цікаво, що нинішній курс гривні до долара трохи відстає від рівня, закладеного у бюджеті на поточний рік, який становить 40,7 грн за долар.

    Варто відзначити, що останнім часом уряд виражає обурення щодо міцності гривні, адже слабша гривня дозволила би фінансувати більше видатків. Однак для НБУ та економічної стабільності країни, збереження міцного курсу є пріоритетом.

    У несподіваному оберненні критики колишня голова Національного банку України та нині професор Лондонської школи економіки, Валерія Гонтарева, в інтерв’ю NV Бізнес, описала роботу Нацбанку як “жахливу”. Вона висловила думку, що НБУ перестрахувався, застосовуючи надмірно жорсткі заходи, і відстає від реальної ситуації з девальвацією та зниженням процентних ставок. За її словами, це призвело до “реальних втрат для країни”, які вона оцінює у 200 мільярдів гривень.

    Гонтарева прийшла до НБУ після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі, коли валютні резерви країни складали всього 5 мільярдів доларів, а гривня знецінилася вдвічі. Вона провела складну реформу банківського сектора, яку назвали “банкопадом”, але пізніше цей крок виявився ключовим для стабільності української банківської системи під час війни.

    Тепер Гонтарева стверджує, що утримання штучного курсу гривні перешкоджає Міністерству фінансів змінювати фінансову допомогу від партнерів у більші суми гривні, сприяє знеціненню експорту та стимулює імпорт.

    У відповідь на ці звинувачення, нинішній голова НБУ, Андрій Пишний, у тому ж виданні наголосив, що якби НБУ слідував порадам Гонтаревої і лібералізував валютну політику, це призвело б до “найглибшої фінансової валютної кризи в історії України”. НБУ відзначає, що критика за “надмірну” обережність не враховує екстремально високий рівень невизначеності, що супроводжує повномасштабну війну.

    На початку травня Національний банк України оголосив про новий етап лібералізації на валютному ринку.

    Рішення банку, що вступило в силу середині травня, передбачало дозвіл на імпорт послуг (так званий “некритичний імпорт”), а також можливість виведення дивідендів, отриманих після 1 січня 2024 року, за кордон, і відновлення старих кредитів. Ці кроки були впроваджені практично перед зростанням курсу долара.

    У минулому році НБУ також суттєво послабив обмеження, скасувавши всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню в грудні. Це спричинило стрімке зниження курсу до кінця року, яке пізніше стабілізувалося.

    Багато експертів вважають, що останні послаблення на валютному ринку, які збільшили попит на валюту, разом із потребою уряду у додаткових курсових доходах, продовжать підштовхувати курс гривні вгору.

    Прогнози щодо майбутнього курсу гривні виявляються невизначеними і навіть можливість перевищення рівнів 41-42 гривень за долар, зафіксованих у бюджеті, є малоймовірними. Якщо такі прогнози і існують, то вони зазвичай пов’язані не з економічними, а з воєнними ризиками, які непередбачувані, як показує досвід понад двох років війни.

  • Національний банк знизив облікову ставку на 1%: Як це вплине на гривню та ставки депозитів

    Національний банк знизив облікову ставку на 1%: Як це вплине на гривню та ставки депозитів

    Сьогодні, 25 квітня, Національний банк України (НБУ) прийняв рішення про зниження своєї облікової ставки на 1% річних. Це друге поспіль зниження облікової ставки, що свідчить про стратегію центрального банку у напрямку підтримки економічного зростання та зменшення інфляційних тисків.

    “З огляду на послаблення фактичного та очікуваного цінового тиску, а також зниження ризиків надходження міжнародної фінансової підтримки, Національний банк продовжує цикл пом’якшення процентної політики. Це дасть змогу підтримати розвиток кредитування та відновлення економіки без додаткових ризиків для цінової та фінансової стабільності”, – заявив голова НБУ Андрій Пишний.

    Попереднє зменшення відбулося 15 березня 2024 року і становило 0,5% річних.

    Пишний відзначив уповільнення інфляції з 4,3% у лютому до 3,2% у березні. А також заявив про поліпшення інфляційного прогнозу НБУ на 2024 рік із 8,6 до 8,2%. Але водночас НБУ погіршив свій прогноз щодо ВВП на 2024 рік із 3,6% до 3,0% через атаки рф на енергетику та інші інфраструктурні об’єкти.

    Пишний назвав такі актуальні військові ризики для економіки:

    1. Виникнення додаткових бюджетних потреб для підтримання обороноздатності або покриття значних дефіцитів, зокрема, в енергетичній сфері.

    2. Суттєві пошкодження інфраструктури, насамперед енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни.

    3. Продовження часткового блокування кордонів деякими країнами ЄС для вантажних перевезень, що стримуватиме експорт і здорожуватиме імпорт.

    4. Поглиблення негативних міграційних тенденцій.

    5. Загострення ситуації на Близькому Сході, що, зокрема, збільшує для світової економіки ризики можливих перебоїв у постачанні енергоресурсів та їх подорожчання.

    Сьогоднішнє рішення Нацбанку щодо ставки матиме два ключові наслідки.

    По-перше, зниження облікової ставки напевно спровокує новий раунд зменшення процентних ставок за депозитами населення. Що підтверджується останніми подіями. Після рішення Нацбанку про попереднє просідання облікової ставки 15 березня 2024 року (на 0,5% – до 14,5%) річних середня прибутковість за гривневими вкладами фізосіб, що публікується регулятором, просіла на 0,23-0,36% річних за різними видами вкладень:

    – 3 місяці – з 14,38% до 14,02% річних;
    – 6 місяців – з 14,40% до 14,17% річних;
    – 12 місяців – з 14,28% до 13,98% річних.

    При цьому нагадаємо, що це тільки номінальні прибутковості, а реальні нижчі – банки віднімають 19,5% податків: 18% ПДФО (податок на доходи фізосіб) і 1,5% військовий збір. Отже, реальна ставка (за вирахуванням податків), наприклад, за 12-місячним вкладенням становить лише 11,25% річних, тобто незначно перевищує поточний рівень інфляції.

    По-друге, можна не сумніватися, що зниження нацбанківської ставки виллється в посилення тиску на валютний ринок і на курс гривні. Це вже стало непорушним правилом: що менше люди і бізнес можуть заробляти на своїх гривневих вкладах, то активніше вони займаються спекулятивними купівлями-продажами долара. Що виливається в розгойдування курсу гривня/долар і збільшення валютних продажів Нацбанку з його золотовалютних резервів.

    Що також підтверджується практикою. З 15 березня по 25 квітня НБУ підняв офіційний курс долара 38,69 грн/$ до 39,47 грн/$. А також збільшив за останні 5 тижнів загальний обсяг продажу долара з резервів одразу на 69% – з $1,7 млрд (попередні 5 тижнів) до $2,9 млрд. Що чимало, особливо з урахуванням нерівномірного виділення Україні міжнародної допомоги.

  • Декларація Голови Нацбанку України: зарплата, бізнес та фінансові заощадження в доларах і євро

    Декларація Голови Нацбанку України: зарплата, бізнес та фінансові заощадження в доларах і євро

    Голова Національного банку України, Андрій Пишний, за отриманими даними, має середньомісячну зарплату у розмірі 629 тисяч гривень, яку в 2023 році отримав у сумі 7,5 млн гривень. Загальний дохід його сім’ї, у яку входить дружина Людмила, склав 20,2 млн гривень.

    За отриманими відомостями, декларація включає велику кількість джерел доходів, таких як виплати за облігаціями внутрішньої держпозики на суму 7,4 млн гривень, продаж рухомого майна на 2,8 млн гривень і отримання від підприємницької діяльності дружиною ще 1,5 млн гривень.

    Людмила Пишна займається різнобічним бізнесом, включаючи оптову торгівлю, діяльність ресторанів, радіомовлення, виробництво кормових добавок і оренду нерухомості та автомобілів.

    Декларація також розкриває, що сім’я має дві іномарки – Toyota Land Cruiser 3.3 Twin Turbo 2021 року випуску (придбана в 2022 році за 2,5 млн гривень) і Mercedes-Benz S500 2012 року, оцінений у 150 тис. гривень.

    За отриманими даними, сім’я Пишних має значні валютні заощадження – $500,4 тис. і €72 тис. Зазначено, що $85 тис. і всі €72 тис. утримуються у готівковій формі, не на банківських рахунках.

    У декларації також вказано, що Андрій Пишний позичив дружині 10,6 млн гривень, а не подарував. Загальна сума його і Людмили гривень складає 45,7 млн, і ця сума або передана в борг, або розміщена на рахунках, включаючи нацбанківський пенсійний фонд.

    Крім того, у травні 2023 року Андрій Пишний купив 468 державних облігацій на суму 17,1 млн гривень, які номіновані в доларах.