“Нова пошта” готується до одного з наймасштабніших стратегічних кроків за всю історію компанії — виходу на банківський ринок і трансформації у фінансову установу нового типу. Йдеться про намір групи компаній “Нова” придбати банк і надалі стати першим в Україні банком фінансової інклюзії (БФІ), який працюватиме за спеціальною, обмеженою банківською ліцензією. За даними співрозмовників на фінансовому ринку та в Національному банку, переговори перебувають на просунутій стадії та можуть бути завершені вже до кінця літа 2026 року.
Фактично компанія планує перейти від ролі великого логістичного оператора та платіжного сервісу до повноцінного учасника банківської системи, але в новій регуляторній моделі. Йдеться не про класичний універсальний банк, а про формат банку фінансової інклюзії — інституції, яка має забезпечити доступ до базових фінансових послуг для населення у регіонах із недостатньою банківською інфраструктурою, зокрема у віддалених селах та на прифронтових територіях.
Законодавчу основу для створення таких установ Верховна Рада ухвалила у 2025 році, а повноцінний запуск нової моделі очікується у 2026-му. Банки фінансової інклюзії отримують окрему, спрощену банківську ліцензію, яка дозволяє здійснювати більшість базових банківських операцій, але накладає низку суттєвих обмежень. Зокрема, такі установи не мають права кредитувати великий бізнес із річним доходом понад еквівалент 5 млн євро, обмежені у сфері інвестиційної діяльності та можуть працювати лише з визначеними фінансовими інструментами — передусім державними облігаціями та депозитними сертифікатами Нацбанку.
Також встановлюються чіткі ліміти на кредитування фізичних осіб і бізнесу. Для короткострокових кредитів фізособам встановлено поріг у 15 мінімальних зарплат (приблизно 129,7 тис. грн у 2026 році), для довгострокових — до 40 мінімальних зарплат, а для іпотеки — до 240 мінімальних зарплат (понад 2 млн грн). Для юридичних осіб, ФОПів та органів влади ліміт сягає 2400 мінімальних зарплат. Окремо передбачено, що банки фінансової інклюзії можуть надавати послуги поза межами відділень, що є ключовим елементом їхньої моделі роботи.
Саме на цю модель, за інформацією джерел, і орієнтується група “Нова”. У компанії розглядають її як можливість масштабувати фінансові сервіси на базі вже існуючої розгалуженої інфраструктури відділень “Нової пошти”, яка охоплює всю країну і фактично є однією з найбільших мереж фізичної присутності в Україні.
Замість того щоб одразу отримувати обмежену банківську ліцензію БФІ, “Нова” обрала більш складний, але стратегічно гнучкий шлях. Компанія планує спочатку придбати діючий банк із повною банківською ліцензією, а вже після завершення угоди — відмовитися від неї і отримати нову ліцензію банку фінансової інклюзії. Такий механізм прямо передбачений українським законодавством і дозволяє швидше вийти на ринок, використовуючи вже наявну банківську інфраструктуру.
За інформацією джерел, найбільш ймовірним об’єктом угоди є “БТА банк” — найменший банк в Україні за обсягом активів, капіталу та клієнтської бази. Станом на весну 2026 року його активи становили близько 294,9 млн грн, з яких значна частина припадає на державні облігації. Капітал банку оцінювався приблизно у 204 млн грн. Фактично установа має мінімальну операційну діяльність, обслуговує лише кілька сотень клієнтів і працює через одне відділення в Києві.
Саме така структура робить “БТА банк” потенційно зручним активом для трансформації. Його інфраструктура може бути використана як базова платформа для запуску нового фінансового продукту без необхідності створення банку “з нуля”. Власником українського “БТА” є казахстанський бізнесмен Кенес Ракішев через холдинг Fincraft Group. Банк має історію трансформацій: раніше він входив до великої фінансової групи, яка працювала в кількох країнах пострадянського простору, але поступово згортала банківську діяльність і виходила з ринків.
За даними співрозмовників, офіційно угода ще не подана на погодження до Національного банку України, однак між сторонами вже існує підписаний меморандум про наміри. Очікується, що процес може бути завершений орієнтовно у серпні 2026 року. У “Новій пошті” публічно не коментують деталі переговорів, посилаючись на конфіденційність, а в НБУ підтверджують лише факт інтересу компанії до банківської ліцензії формату БФІ.
Експерти фінансового ринку оцінюють можливу вартість угоди на рівні трохи вище балансового капіталу банку — орієнтовно понад 200 млн грн. Водночас остаточна ціна може змінюватися залежно від умов розрахунків, структури угоди та потенційного дисконту, якщо транзакція проходитиме поза межами України.
Мотивація “Нової пошти” виходить далеко за межі простої диверсифікації бізнесу. Компанія вже має значну присутність у фінансовому сегменті через сервіс NovaPay, який займається платежами, переказами, еквайрингом і кредитуванням. Однак нинішня модель має обмеження, зокрема щодо можливостей залучення коштів клієнтів.
Наприклад, наразі NovaPay не може відкривати банківські депозити у класичному розумінні, тому замінює їх випуском власних облігацій. Це дорожчий і менш гнучкий інструмент як для компанії, так і менш захищений для клієнтів, адже він не підпадає під систему гарантування вкладів. Отримання банківської ліцензії дозволить змінити цю модель і суттєво розширити спектр фінансових продуктів.
Серед ключових переваг для “Нової” також називають можливість напряму інвестувати в державні облігації (ОВДП), депозитні сертифікати НБУ та оптимізувати фінансові операції всередині групи. Це може знизити витрати на обслуговування ліквідності та підвищити ефективність фінансового управління компанії.
Водночас у Нацбанку наголошують, що процес не є формальністю. За словами співрозмовників у регуляторі, ключовим викликом для “Нової пошти” стане відповідність вимогам фінансового моніторингу на рівні банківського сектору. Це значно суворіші стандарти, ніж у платіжних сервісах, і саме вони можуть стати критичним фактором при ухваленні рішень щодо ліцензії.
Регулятор уже має досвід претензій до пов’язаних із групою сервісів. Зокрема, у 2025 році НБУ накладав значний штраф на NovaPay через порушення у сфері фінмоніторингу, пов’язані з ризиками використання платіжної інфраструктури “дропами”. Це, на думку експертів, може впливати на оцінку регулятора під час розгляду майбутніх банківських ініціатив компанії.
Попри це, в ринку розглядають проєкт як один із найбільш амбітних прикладів конвергенції логістичного та фінансового бізнесу в Україні. У перспективі “Нова пошта” розглядає створення повноцінної фінансової екосистеми, яка поєднає доставку, платежі, кредитування та банківські послуги в єдиному цифровому середовищі, фактично формуючи український аналог азійських суперзастосунків.
У разі реалізації плану компанія може суттєво змінити структуру фінансового ринку, ставши одним із найбільших небанківських гравців, який трансформується у регульовану банківську інституцію нового покоління.
