Daypolitico

Позначка: банк

  • НБУ вилучає старі купюри: що робити українцям

    НБУ вилучає старі купюри: що робити українцям

    Національний банк України продовжує оновлення готівкової гривні. З 1 листопада 2024 року розпочався процес виведення з обігу банкнот номіналами 50 та 200 гривень зразків 2003-2007 років. Що це означає для українців, чому проводиться заміна і як це вплине на використання грошей у повсякденному житті?

    Відтепер старі банкноти номіналами 50 і 200 гривень більше не видаватимуться банками. Громадянам не потрібно проходити процедуру спеціального обміну, оскільки:

    • Старі банкноти залишаються чинними платіжними засобами.
    • Їх поступово вилучатимуть із обігу під час розрахунків та передаватимуть до НБУ для утилізації.

    Національний банк пояснив, що старі купюри будуть замінені на банкноти сучасного зразка (2014 року і новіші). Причина таких змін – підвищення якості готівки в обігу та завершення модернізації банкнотно-монетного ряду гривні.

    “Це зробить національну валюту надійнішою та довговічнішою”, – зазначили у Нацбанку.

    Як це вплине на українців?

    1. Без обмежень у використанні:
      Громадяни можуть продовжувати користуватися старими банкнотами для розрахунків.
    2. Нові банкноти:
      У банкоматах, касах банків і в торгових мережах українці отримуватимуть лише купюри сучасного зразка.
    3. Плавний перехід:
      Процес вилучення відбуватиметься поступово, без створення дискомфорту для громадян.

    Які банкноти ще вилучають із обігу?

    Процес оновлення готівкової гривні розпочався ще кілька років тому. З обігу вже виведені:

    • 1 та 2 гривні (зразків 2003-2007 років) – з 1 жовтня 2020 року.
    • 5, 10, 20 та 100 гривень (зразків 2003-2007 років) – з 1 січня 2023 року.
    • 500 гривень – з 1 серпня 2024 року.

    Замінюючи банкноти, НБУ прагне не лише підвищити якість валюти, а й забезпечити її захищеність від підробок. Сучасні купюри мають покращені елементи безпеки, довший термін служби та естетично привабливий дизайн.

  • НБУ спростив відкриття рахунку у банку

    НБУ спростив відкриття рахунку у банку

    Національний банк України (НБУ) вніс низку змін до порядку відкриття та управління рахунками, а також встановив нові ліміти на перекази між картками. Ось головні нововведення, які стосуються громадян та бізнесу.

    Спрощення процедур відкриття рахунків

    НБУ вдосконалив процес відкриття та закриття рахунків, спрощуючи життя клієнтам банків.

    1. Електронний підпис замість зразка підпису
      Регулятор виключив вимогу щодо надання зразка підпису для фізичних осіб, підприємців та довірених осіб під час операцій за рахунками. Тепер документи можна підписувати за допомогою електронного підпису, якщо це передбачено договором.
    2. Зручність для клієнтів у складних ситуаціях
      Використання електронного підпису стане корисним для тих, хто через хворобу чи інші обставини не може поставити підпис власноруч. Це значно розширює доступ до банківських послуг для людей з обмеженими можливостями.
    3. Рахунки для небанківських платіжних надавачів
      Тепер небанківські надавачі платіжних послуг зможуть відкривати рахунки для інших подібних організацій. Водночас такі рахунки можна використовувати виключно для операцій із власними коштами.
    4. Чіткість у праві розпорядження рахунком
      НБУ уточнив перелік осіб, які можуть розпоряджатися рахунками та підписувати платіжні інструкції, підвищуючи прозорість у банківських операціях.
  • Новий закон: українські банки будуть передавати Нацполіції інформацію про рахунки підозрюваних

    Новий закон: українські банки будуть передавати Нацполіції інформацію про рахунки підозрюваних

    Президент України Володимир Зеленський підписав новий закон, який надає правоохоронним органам розширені повноваження щодо доступу до банківської інформації громадян та компаній.

    Відтепер Національна поліція має право отримувати від усіх банків дані про рахунки та фінансові операції підозрюваних у разі розслідування кримінальних злочинів. Закон викликав активне обговорення у суспільстві, після чого він порушує питання конфіденційності особистих даних і водночас є числом кроків у боротьбі зі злочинністю та фінансовими правопорушеннями.

    Українські банки і небанківські фінустанови (насамперед платіжні організації) почнуть ділитися клієнтською інформацією з Національною поліцією. Сьогодні, 6 листопада, президент підписав законопроєкт №11043, ухвалений на початку жовтня Верховною Радою – «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг».

    Документ посилює вимоги і штрафи до фінансистів, розширює повноваження Нацбанку, а головне – зобов’язує платіжні організації надавати потрібні поліції дані на письмову вимогу правоохоронців.

    Це не автоматична передача фінансової інформації про все і про всіх. Йдеться про відповіді на конкретні запити Нацполіції у відкритих кримінальних справах за наявності ознак кримінального злочину. У законі перераховано види кримінальних статей, за яких розкриватимуть дані.

    «Інформацію про заходи реагування постачальника платіжних послуг у разі надходження від органів Національної поліції України письмового (електронного) запиту про здійснену платіжну операцію користувача, якщо така операція містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтями 185, 190-192, 200, 361, 362-363 Кримінального кодексу України», – буквально йдеться в документі.

    Перераховані статті КК стосуються грошових крадіжок/заволодіння коштів обманом (ст. 185, 192), шахрайства (ст. 190), незаконних переказів/дій з рахунком (ст. 200) і злому інформаційних мереж банків та інших платіжних організацій (ст. 361, 362, 363).

    Очікується, що отримана інформація допоможе поліцейським, насамперед підрозділу Кіберполіції, боротися з шахрайством. Від зломів систем даних і карткових рахунків до обману українців, у яких пропадають гроші через шахраїв.

    З цією метою правоохоронці зможуть отримувати у фінустанов не тільки відомості про їхніх клієнтів, які беруть участь у злочині – жертв, підозрюваних: ПІБ, номер картки/рахунку, вид операції. Але також дані про їхню геолокацію, щоб з’ясувати їхнє територіальне розташування. Повний список даних, які будуть розкриватися широкий:

    – ПІБ, назва юридичної особи, задіяних в операції.

    – Ідентифікаційний код (або ЄДРПОУ) учасників усіх підозрюваних.

    – IP-адреса учасників.

    – Дані геолокації.

    – Фактична адреса пристрою, що використовувався для здійснення операції.

    – Дані про застосунок, у якому було здійснено платіж.

    – Адреса каси, де було здійснено платіж.

    – Дані про постачальника платіжних послуг – банк, небанківська організації та інші учасники.

    – Ідентифікатор платіжного пристрою.

    – Унікальний ідентифікатор платника і номер електронного рахунку платника.

    Щоб швидко встановити всіх підозрюваних/постраждалих у розкраданні коштів, учасників платіжної операції.

    Нагадаємо, що багато банків ще до повномасштабної війни зробили обов’язковою функцією відстеження геолокації своїх клієнтів. Без увімкнення функції геолокації людям не дають здійснювати операції через мобільні додатки. Завдяки чому фінансисти можуть відстежувати пересування користувачів.

  • Грошові перекази українців на батьківщину зменшилися

    Грошові перекази українців на батьківщину зменшилися

    Свіжий звіт Національного банку України свідчить про суттєве зниження обсягів грошових переказів, які українці відправляють на батьківщину. У серпні 2024 року загальний обсяг таких перерахувань скоротився на 15,9%, досягнувши $791 млн. З початку року, за даними НБУ, обсяги переказів зменшилися на 14,3%, становивши $6,5 млрд.

    З офіційної статистики НБУ за останню п’ятирічку зрозуміло, що пік переказів в Україні було досягнуто в передвоєнному 2021 році, а потім люди зменшували відправлення:

    – 2019 рік – $11,92 млрд;

    – 2020 рік – $11,98 млрд;

    – 2021 рік – $14,0 млрд;

    – 2022 рік – $12,5 млрд;

    – 2023 рік – $11,3 млрд.

    Після початку вторгнення в Україну експерти пояснювали таке скорочення здебільшого головним чинником – масовим від’їздом біженців із країни та їхньою адаптацією за кордоном. Багато людей, які ще до війни працювали за кордоном, після початку вторгнення вивезли свої сім’ї в безпечні країни, і їм просто вже нікому було слати гроші. Цей процес посилюється від місяця до місяця, особливо напередодні нинішнього опалювального сезону, який, якщо вірити владі, може виявитися найскладнішим для населення за весь час великої війни. А тому за підсумками 2024 року передбачають надходження в Україну ще менше за $11,3 млрд, зафіксованих у 20203-му.

    «Очікую, падіння приватних грошових переказів до $9,6 млрд», – спрогнозував фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

    А банкіри розповідають, що українці не тільки менше надсилають переказів, але також і залишають українську банківську систему.

    «Спочатку ми спостерігали, що люди, які після початку війни розраховувалися картками за кордоном (виїхали з країни), стали скорочувати свої витрати там – мабуть, економили. Потім з банком стали зв’язуватися з метою закриття рахунків, а під час спілкування з нашими менеджерами, коли їм пропонували нові пакети і вигідніші умови, біженці розповідали, що українські рахунки вже просто не потрібні. Наші люди відкрили рахунки в західних банках. Оскільки звільнилися з підприємств в Україні (від яких отримували гривню на рахунки) і працевлаштувалися на новому місці. Немає сенсу готувати виписки за рахунками в українських банках (вимагають місцеві соцслужби для отримання різних пільг) і взагалі їх тримати – гроші туди більше не капають. Тому їм простіше попрощатися з нашим банком і більше не прив’язуватися до української економіки в принципі. У них тепер нове життя. Таких пояснень отримуємо дедалі більше і більше», – розповіли в одному із системних банків.

  • Що потрібно зробити, щоб закрити платіжну банківську карту

    Що потрібно зробити, щоб закрити платіжну банківську карту

    Закриття платіжної картки може здаватися простим процесом, але важливо дотримуватися певних кроків, щоб не накопичити борги перед банком. Ось кілька рекомендацій, які допоможуть вам правильно закрити платіжну картку та уникнути непередбачених витрат.

    Якщо ви вирішили припинити користуватися платіжною карткою, її необхідно закрити. Недостатньо просто перестати користуватися карткою та не здійснювати нею платежі.

    Про це пише Національний банк.

    Банки можуть нараховувати комісію за обслуговування незакритого рахунку (моніторинг неактивного рахунку). Таку комісію буде або автоматично списано з карткового рахунку за наявності на ньому коштів, або її обліковуватимуть як борг перед банком.

    Пам’ятайте, навіть якщо на вашій картці немає коштів та минув термін її дії, поточний рахунок, до якого її прив’язано, продовжує функціонувати та обліковуватися в системі банку.

    Банк може стягувати комісійний збір, якщо:

    • ви зняли усі гроші з картки та зберігаєте на рахунку менше встановленої банком суми;
    • ви витрачаєте менше певної суми на місяць, тобто перестали користуватися карткою на умовах, визначених договором;
    • якщо закінчився пільговий період обслуговування.

    Якщо ви не користуєтеся карткою, за якою наявна комісія за обслуговування, без закриття рахунку банк продовжить нараховувати плату за таке обслуговування і у вас виникне заборгованість перед банком. Погашати заборгованість доведеться з відсотками.

    Платіжна картка завжди прив’язана до поточного рахунку. Якщо ви бажаєте припинити обслуговування в банку, закрийте поточний рахунок. Це можна зробити у відділенні банку, написавши заяву, або дистанційно – через платіжний/мобільний застосунок чи зателефонувавши до контакт-центру.

    Як закрити поточний рахунок та завершити обслуговування в банку

    Не користуєтеся платіжною карткою – подбайте про закриття рахунку.

    1. Відмовтеся від усіх платних послуг та регулярних платежів, що здійснювалися з вашого рахунку. Наприклад, плата за СМС-інформування, відкладені комісії за послуги, регулярний платіж з поповнення мобільного телефону тощо. У разі зняття коштів за такі послуги, ба більше, в рахунок вашого кредитного ліміту, може виникнути заборгованість.
    2. Погасіть всю заборгованість, якщо вона є. Уточніть у менеджера банку, чи буде стягнуто комісію під час закриття рахунку, якщо так, то залиште на рахунку необхідну суму.
    3. Повідомте банк про намір закрити рахунок та здійсніть процедури, визначені вашим банком. Деякі установи пропонують закрити рахунок онлайн, інші – прийти до відділення з необхідним пакетом документів. Якщо термін дії вашої платіжної картки ще не закінчився, здайте її до банку або виконайте з нею дії, рекомендовані банком.
    4. Очікуйте на закриття рахунку (період часу визначено договором). Річ у тім, що банку для запобігання виникнення заборгованості за рахунком потрібно перевірити, чи не підлягають сплаті відкладені комісії або регулярні платежі.

    Після того, як поточний рахунок буде закрито, візьміть довідку від банку про закриття рахунку, щоб убезпечити себе від можливих непорозумінь у майбутньому (претензій щодо сплати заборгованості за рахунком).

    Якщо у вас кілька платіжних карток, оформлених до одного поточного рахунку, і ви хочете припинити користуватися лише однією з них, закривати сам поточний рахунок не потрібно. Достатньо закрити ту платіжну картку, яку ви не плануєте більше використовувати.

    Нагадаємо, Національний банк України ввів ліміти на операції з валютними картами. Обмеження на купівлю коштовностей та операції з нерухомістю запроваджені з 10 вересня.

  • Банки можуть бути зобов’язані розкривати банківську таємницю та особисті дані за запитом поліції

    Банки можуть бути зобов’язані розкривати банківську таємницю та особисті дані за запитом поліції

    Нова норма, що передбачає зобов’язання банків розкривати банківську таємницю та особисті дані клієнтів за запитом правоохоронних органів, була додана до законопроєкту №11043 перед другим читанням у Верховній Раді.

    Ця пропозиція вже викликала значний резонанс у суспільстві і серед експертів у сфері права та фінансів. Голосування по цьому законопроєкту очікується найближчим часом, повідомляє «Судово-юридична газета».

    Запит від поліції може надійти, якщо платіжна операція містить ознаки кримінального правопорушення.

    Законопроєкт розкритикувало Головне юридичне управління парламенту. Там вважають, що він порушує Конституцію.

    «Незрозуміло, яким чином постачальник платіжних послуг визначатиме, чи містить операція ознаки кримінального правопорушення», – кажуть в управлінні.

    І додали, що підстави для направлення такого запиту поліції не обмежені, хоча йдеться про надзвичайно широкий обсяг інформації.

  • Детективи БЕБ України розкрили схему Коломойського по легалізації 4 млрд грн за участю підсанкційного олігарха

    Детективи БЕБ України розкрили схему Коломойського по легалізації 4 млрд грн за участю підсанкційного олігарха

    В Україні розгортається нова гучна справа, що стосується легалізації понад 4 мільярдів гривень. Детективи Бюро економічної безпеки України (БЕБ) під час досудового розслідування виявили, що схема, організована олігархом Ігорем Коломойським, була здійснена за участю банку, що належить підсанкційному олігарху, який перебуває в міжнародному розшуку.

    Зокрема Коломойський, аби приховати походження незаконно отриманих грошових коштів, організував внесення недостовірних відомостей до обліків підконтрольних банків.

    Так Коломойський нібито вносив готівкові грошові кошти на власний рахунок у Приватбанку, надалі ці гроші продавалися Реал банку, після цього за допомогою імітації декількох банківських операцій з підконтрольними підприємствами та зняття частини готівкових коштів приховувались факти наявності грошових коштів на рахунках банку. В результаті згадуваних операцій відбувалось приховування недостачі готівкових грошових коштів у звітності до НБУ на кінець банківського дня.

    Встановлено також, що реалізація схеми з маскування незаконного походження грошових коштів тривала впродовж 2 років.

    Нагадаємо, нещодавно Детективи Бюро економічної безпеки України виділили матеріали досудового розслідування щодо Коломойського в окреме кримінальне провадження, де повідомлено про завершення розслідування за 4 статтями Кримінального кодексу України: ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191. Стороні захисту відкрито матеріали досудового розслідування для ознайомлення. Водночас триває слідство щодо інших учасників організованої та керованої олігархом групи.

    Йдеться про незаконні дії з банківськими документами під час фактичного невнесення підозрюваним 5,8 млрд грн в касу банку, а також заволодіння понад 5,3 млрд грн, які надалі були легалізовані. Частина безпідставно зарахованих на особисті рахунки олігарха грошей була сформована за рахунок кредитних коштів підконтрольного банку.

    Також детективи довели факт організації заволодіння бізнесменом понад 3,3 млрд грн «УКРНАФТА» та учасників договорів про спільну інвестиційну діяльність. Зокрема під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний організував заволодіння коштами акціонерного товариства шляхом укладання фіктивних договорів щодо робіт, які фактично не виконувались.

    Отримані незаконним шляхом понад 4 млрд грн підозрюваний легалізував.

    Наразі матеріали досудового розслідування відкрито стороні захисту для ознайомлення.

    Оперативний супровід – Служба безпека України, Процесуальне керівництво – прокурори Офісу Генерального прокурора.

  • Економіст попереджає: Національний кешбек може призвести до серйозної корупції

    Економіст попереджає: Національний кешбек може призвести до серйозної корупції

    В Україні введення національної програми кешбеку, яка передбачає повернення частини витрат споживачів за покупки, викликало широке обговорення. Однак економіст попереджає, що нова ініціатива може стати джерелом серйозної корупції. Основною проблемою, на думку експертів, є можливість чиновників впливати на рішення про те, яким підприємствам і в якому обсязі надаватиметься кешбек.

    Економіст Данило Монін висловив побоювання, що програма “Національний кешбек” створена як ще одна корупційна схема, яка робитиме дуже багатими чиновників. Він пояснив суть можливої схеми.

    “Спочатку треба зробити так, щоб українські виробники стали неконкурентними, піднявши, вартість електрики та кредитів, а потім вбудувати чиновника, який вирішуватиме якому підприємству скільки кешбеку повернути. І потече стежка валіз Кеша, чиновникам щоб повернути частину грошей назад. А тепер уявіть просто альтернативу – нижчі податки, які без чиновника роблять українських виробників конкурентнішими. У першому випадку основний профіт отримає чиновник, у другому – бізнесмен, який цей засіб вкладе в розвиток або збільшить зарплату своїм співробітникам, створиться додаткова додаткова вартість. Але соціалізм плодить лише корупцію”, – написав Данило Монін.

    Скільки коштів витратить держбюджет на програму “Національний кешбек”

    З огляду на запропонований обсяг видатків держбюджету на програму “Національний кешбек” у 2025 році в розмірі 6 млрд грн, середньомісячний кешбек може становити близько 500 грн. Про це заявили в Мінекономіки. У відомстві підкреслили, що не очікують перевищення витрат держави на програму понад закладені 3 млрд грн на 2024 рік.

    «Розрахунково середній розмір кешбеку може скласти близько 500 грн на особу на етапі, коли істотна кількість виробників уже повноцінно братиме участь у проєкті. У перші місяці очікуємо менше через поступове приєднання виробників», — повідомили в міністерстві.

    Таким чином, з огляду на компенсацію за держпрограмою в розмірі 10% вартості куплених товарів вітчизняних виробників, за очікуваннями міністерства, у середньому учасники програми щомісяця купуватимуть українських товарів на 5 тис. грн.

    Що з підвищенням податків?

    У вівторок, 3 вересня, Парламент підтримав за основу внесення змін до держбюджету-2024 з метою збільшення видатків сектору безпеки та оборони на 495,3 млрд грн. Водночас законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу, який є системно пов’язаним зі змінами до держбюджету, парламентарі відправили на повторне перше читання. Мінфін закликав парламентарів таки підвищити податки.

    29 серпня Фінансовий комітет рекомендував Верховній Раді прийняти за основу доопрацьований законопроєкт N11416-д про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану. Доопрацьованим законопроєктом передбачається, зокрема:

    • підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%;
    • встановлення військового збору у розмірі 1% від доходу для платників єдиного податку III групи;
    • встановлення військового збору для ФОП – платників єдиного податку І, II та IV групи на рівні 10% мінімальної ЗП. Визначено, що встановлені особливості оподаткування військовим збором діятимуть до 31 грудня року, у якому буде припинено воєнний стан;
    • встановлення ставки податку на прибуток підприємств для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%;
    • вдосконалення запропонованої моделі визначення розміру авансових внесків у цілях оподаткування прибутку підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним;
    • щомісячне подання звітності про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і суми утриманого з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

    Інші проблеми з програмою “Національний кешбек”

    У постанові Кабінету міністрів України від 20 серпня 2024 року № 952 прописані умови програми “Національний кешбек”. Для участі покупцю необхідно:

    • перейти на вебсайт (мобільний застосунок) або звернутися до відділення уповноваженого (уповноважених) банку (банків) для подання заяви про участь в експериментальному проєкті, яка містить такі відомості: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності); дата народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків; номери поточного (поточних) рахунка (рахунків) (за стандартом IBAN), платіжні операції за якими будуть аналізуватися на відповідність вимогам експериментального проєкту;
    • надати дозвіл на надання інформації для забезпечення дотримання положень Закону України “Про банки і банківську діяльність” щодо банківської таємниці, згоду на передачу інформації про платіжні операції з обраних поточних рахунків до інформаційної системи для надання електронної публічної послуги “Кешбек “Зроблено в Україні” за формою, визначеною уповноваженим банком, та дозвіл на обробку персональних даних;
    • відкрити спеціальний рахунок для зарахування кешбеку;
    • встановити мобільний додаток порталу Дія на електронному пристрої, технічні параметри якого підтримують його використання, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію;
    • обрати у мобільному додатку Дія послугу “Кешбек “Зроблено в Україні”. Результати обробки інформації для отримання державної грошової допомоги (кешбек) відображаються у мобільному додатку Дія.

    Тобто учасники програми “Національний кешбек” погоджуються надати доступ до своїх банківських рахунків. Варто додати, що у березні 2024 року Національний банк України оновив правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, врахувавши зміни до Закону України “Про банки і банківську діяльність”, які народні депутати ухвалили у листопаді 2023 року. Порядок розкриття банківської таємниці про рахунки клієнтів не зазнав змін. Банки й надалі гарантують таємницю банківського рахунку, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції, банківські рахунки чи платіжні картки, як і раніше, можуть бути надані банком виключно:

    • самим клієнтам (їхнім представникам),
    • за рішенням суду,
    • правоохоронним чи державним органам, які мають відповідні повноваження, проте виключно у випадках, у порядку та обсязі, встановлених Законом України “Про банки і банківську діяльність”.
  • Monobank зазнав масштабної DDOS-атаки: 7,5 мільярда запитів за три доби

    Monobank зазнав масштабної DDOS-атаки: 7,5 мільярда запитів за три доби

    Упродовж останніх кількох днів Monobank, один з провідних онлайн-банків в Україні, зазнав серйозної кібератаки. Власник та співзасновник Monobank Олег Гороховський повідомив, що лише за три дні до сервісів банку надійшло понад 7,5 мільярда запитів, що суттєво ускладнило роботу системи.

    На кібератаку, яка почалася в п’ятницю 16 серпня, звернув увагу Amazon Web Services.

    На третій день кібератаки, за словами Гороховського, допомогу у відбитті запропонували українські спецслужби.

    “До кейсу підключилися співробітники AWS (Amazon Web Services). Для них кібератака такого масштабу також нетипова. Крім того, нам запропонували допомогу наші спецслужби. Ситуація під контролем, але масштаб вражає”, – зазначив співзасновник monobank.

  • Коломойському висунули нові підозри у великій фінансовій афері

    Коломойському висунули нові підозри у великій фінансовій афері

    Правоохоронці в Україні заявили, що олігарх Ігор Коломойський незаконно легалізував понад 5,3 млрд грн. За інформацією Бюро економічної безпеки (БЕБ), до раніше оголошеної підозри Коломойському внесено зміни, що стосуються нових деталей злочинних дій.

    Згідно з пресслужбою БЕБ, йдеться про незаконні маніпуляції з банківськими документами. Детективи встановили, що Коломойський не вніс понад 5,8 млрд грн до каси банку, а ці кошти були вкрадені та пізніше легалізовані. Частина з цих грошей була отримана шляхом кредитування підконтрольного банку на суму більше 2 млрд грн.

    Окрім того, слідство довело, що Коломойський організував заволодіння понад 3,3 млрд грн, що належали «Укрнафта», через фіктивні договори, які передбачали проведення робіт, що насправді не виконувалися.

    Правоохоронці повідомили, що Коломойському пред’явлено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема:

    • ч. 3 ст. 27 (співучасть у злочині),
    • ч. 3 ст. 28 (злочинна організація),
    • ч. 2 ст. 366 (службове підроблення),
    • ч. 2 ст. 200 (контрабанда),
    • ч. 3 ст. 209 (відмивання грошей),
    • ч. 5 ст. 191 (привласнення майна).

    Досудове розслідування триває, і наразі готується відкриття матеріалів кримінального провадження для захисту Коломойського.